Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географічний факультет структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка Географічний факу

Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка

Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка

Географічний факультет— структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка.

Географічний факультет ЛНУ ім. І. Франка
image

Герб Географічного факультету

Основні дані
Засновано 1882
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Декан Біланюк Володимир Іванович
Кількість кафедр 8
Студенти понад 2000
Сфера діяльності http://geography.lnu.edu.ua/
Контакти
Адреса вул. Дорошенка 41,
Львів, 79000, Україна
Вебсторінка geograf.lnu.edu.ua

Історія факультету

Перший період

У Львівському університеті географія виступала предметом викладання від початку його виникнення. До цього географію вивчали у братських школах та колегіумах. У 1882 р. вийшов наказ цісаря Франца Йосифа І про створення кафедри географії у Львівському унверситеті, через рік її створили при філософському факультеті університету.

Географія як науковий напрямок і предмет викладання у середніх та вищих школах у межах України має давні традиції. Відомим науковцем не лише в Україні, але і в Європі був вихідець із Галичини — астроном, географ та медик — Юрій Дрогобич, який у своєму «Прогностикумі» станом на 1483 р. визначив координати багатьох європейських міст, у тому числі Львова.

Предтечею географії у Львівському університеті можна вважати Бальтазара Гакета, який ще до відкриття кафедри географії з 1790 по 1805 рік працював на кафедрі історії природи з фізичною географією, технологією та рільництвом.

З 1 січня 1883 р. у Львівському університеті функціонувала кафедра географії, яку очолив відомий географ і геоботанік Антоній Реман. Вчений студіював ботаніку в Ягеллонському університеті в 1860—1863 рр., а в 1864 р. отримав науковий ступінь доктора філософії. Перед відкриттям кафедри географії він пройшов дворічні студії в 1880 р. у Бонні, вивчаючи географію, геологію та астрономію у , , Шуттера, а в 1881—1882 рр. у Відні — під керівництвом Сімоні, Едуарда Зюсса та Ганна він студіював географію, геологію та кліматологію.

Антоній Реман виховав плеяду відомих географів, серед яких Григорій Величко — його перший докторант і перший українець — доктор географії. Г. Величко захистив дисертацію на тему «Пластика українсько-польських земель з особливою увагою до Карпат» (1893 р.). Заслугою дослідника є спроба першого природно-географічного поділу Карпат, де він вперше використав термін «бескиди» для позначення певного типу гір, який використовують і сьогодні.

Становлення географії у Львівському університеті пов'язане з навчанням у ньому (1895—1899 рр.) та першими науковими працями ще одного учня Антонія Ремана — відомого українського географа, фундатора національної географії та геополітики академіка Степана Рудницького.

З 1911 р. кафедру географії у Львівському університеті очолив учень Антонія Ремана, другий його докторант, Еуґеніуш Ромер — відомий польський географ, кліматолог, картограф, який керував ним до 1933 р. При керівництві Ромера кафедру географії реорганізували в Інститут географії (1930 р.). Науковець географічну освіту здобув у Львівському і Краківському університетах. Докторську дисертацію захистив у 1894 р. В 1895—1896 рр. був стипендіатом Альбрехта Пенка у Відні, де студіював морфологію, гідрографію і методику викладання географії. Після цього в Берліні вивчав аерологію, метеорологію і кліматологію, геоморфологію.

У 1921 р. Е. Ромер створив при університеті Інститут картографії та позауніверситетську установу «Книгарня Атлас», де друкували численні атласи, окремі карти й підручники.

Другий період

Після Еуґеніуша Ромера у 1933 р. Інститут географії очолив професор Август Ціргофер — один з його учнів, який відомий своїми працями з геоморфології. Був завідувачем кафедри географії також у 1939—1941 рр. та 1944—1945 рр. З 1945 р. до 1963 р. — завідувач кафедри фізичної географії Познанського університету (Республіка Польща). Крім геоморфологічних праць, у післявоєнний період вчений публікував праці з регіональної географії, географії населення.

На цей період припадає розквіт наукової діяльності Володимира Кубійовича, який став загальновизнаним лідером української географічної науки після арешту та розстрілу більшовицькою владою С. Рудницького. Великий внесок В. Кубійович зробив у становлення і розвиток української картографії. Найвидатнішою працею науковця у цьому напрямку є «Атляс України й суміжних країв», виданий 1937 р. у Львові. Для підготовки цього видання В. Кубійович згуртував велике коло західноукраїнських учених — географів, картографів, природознавців, геологів, археологів, істориків, філологів серед яких: Іван Крип'якевич, І. Іваницький, Юрій Полянський, Валентин Садовський, Іван Тесля, М. Кулицький та ін. За керівництвом В. Кубійовича опубліковано майже два десятки карт, присвячених населенню України. У післявоєнні роки В. Кубійович займався передусім організацією, виданням та редагуванням «Енциклопедії Українознавства», що вийшла на Заході українською й англійською мовами. Вона вважається найбільшим досягненням української науки в діаспорі та стала великим надбанням усього українського народу.

Керівником Інституту географії з 1939 р. став Юрій Полянський, який у міжвоєнний період був відомий у наукових колах як географ, геолог й археолог, завдяки працям «Подільські етюди: тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром» (1929 р.). Науковець став першим українцем, який після тривалої перерви потрапив на роботу та очолив Інститут географії.

Третій період

Утворений у 1945 р. географічний факультет Львівського університету поповнився переважно випускниками Харківського університету (, Петро Цись, І. Сваричевський та ін.). Серед викладачів географічного факультету була випускниця Віденського університету Олена Степанів, відомий географ і громадський діяч.

У 1945—1950 рр. на факультеті функціонувало чотири кафедри: загальної фізичної географії, економічної географії, регіональної фізичної географії, геодезії і картографії. З 1950 р. до 1988 р. функціонує три кафедри: фізичної географії, економічної географії та геоморфології.

За період із 50-х до початку 80-х років ХХ ст. створено чотири навчально-наукові стаціонари у Передкарпатті (Дністровський географічний стаціонар (ДГС), смт. Єзупіль Івано-Франківської обл.), на Поліссі (Шацький біолого-географічний стаціонар (ШБГС), смт. Шацьк Волинської обл.), у Карпатах (Чорногірський географічний стаціонар (ЧГС), смт. Ворохта Івано-Франківської обл.), на Розточчі (Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар (РЛГС), смт. Брюховичі).

Четвертий період

З початком цього періоду, який припадає на час становлення незалежної України, пов'язаний бурхливий структурний ріст факультету, становлення і розвиток нових наукових напрямів і шкіл. На факультеті створено чотири нових кафедри: раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, географії України, політичної географії і країнознавства (після створення факультету міжнародних відносин перейшла в структуру цього факультету), ґрунтознавства та географії ґрунтів. Згодом створено кафедри конструктивної географії і картографії та туризму.

Створено нові науково-дослідні і навчальні лабораторії: інженерно-геоморфологічних досліджень у 1990 р. (з 2000 р. — інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень), ґрунтознавства й екології землекористування, фізико-хімічних аналізів ґрунтів, тематичного картографування (1974), ландшафтних досліджень (1976), ландшафтно-екологічних інформаційних систем, аналізу ґрунтів і природних вод (2002), дослідження територіальних суспільних систем, геоінформаційного моделювання і картографування (2001), геохімії і геофізики ландшафтів, екологічної експертизи (2005), навчальна туристична агенція (2005), навчальна лабораторія атласного картографування (2011).

Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка є провідним навчальним осередком в Україні з підготовки спеціалістів найвищого рівня кваліфікації. Підготовка бакалаврів та магістрів здійснюється для педагогічної роботи у середніх загальноосвітніх школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах; наукової діяльності в установах географічного, природничого й економічного профілю; виробничої діяльності в туристично-екскурсійних, природоохоронних, проектно-пошукових установах тощо.

Декани факультету

Список деканів географічного факультету, починаючи з 1945 року і до тепер.

  • Ващенко О. Т. (1945—1951)
  • Ситніков П. Ф. (1951—1952)
  • Сваричевський І. І. (1952—1953)
  • Цись П. М. (1954—1964)
  • Андріанов М. С. (1964—1967)
  • Климович П. В. (1968—1974)
  • Лящук Б. (1974—1976)
  • Міллер Г. П. (1976—1984)
  • Кравчук Я. С. (1984—2002)
  • Хомин Я. Б. (2003—2011)
  • Біланюк В. І. (2011 — до тепер)

Структура факультету

До складу географічного факультету входить вісім кафедр: фізичної географії, економічної і соціальної географії, геоморфології і палеогеографії, раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, географії України, ґрунтознавства і географії ґрунтів, конструктивної географії і картографії, туризму.

Географії України

Кафедра географії України створена 1990 р. стала першою кафедрою такого спрямування в історії існування різних географічних інституцій в Україні. На кафедрі успішно розвивається наукова школа географічного українознавства, започаткована відомим українським географом проф. Заставним Ф. Д.

Геоморфології і палеогеографії

Кафедра геоморфології створена 1950 р. (з 2000 р. — кафедра геоморфології і палеогеографії). Провідні наукові напрями досліджень кафедри: регіональний геоморфологічний і палеогеографічний аналіз, інженерна геоморфологія, палеогеографія плейстоцену, динаміка сучасних рельєфоутворювальних процесів, інтерпретація аерофото- і космічних знімків для вивчення рельєфу, природоохоронне проектування, історико-географічні дослідження.

Ґрунтознавства і географії ґрунтів

Кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів (до 2000 р. кафедра географії ґрунтів) створена 1993 року.

Економічної і соціальної географії

Кафедра економічної і соціальної географії створена 1944 року. Першим завідувачем кафедри став Опанас Ващенко. У період 1984—1990 рр. функції завідувачів кафедри виконували почергово доц. Паробецький М. М. (1984—1986), Гонак М. І. (1986—1988) та проф. Заставний Ф. Д. (1988—1990). З 1990 р. кафедрою керує проф. .

Конструктивної географії та картографії

Кафедра конструктивної географії і картографії створена 2000 року шляхом поділу кафедри геоморфології.

Раціонального використання природних ресурсів і охорони природи

Кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи створена 1988 р. Кафедра розвиває такі напрямки наукових досліджень: еколого-економічні та еколого-географічні проблеми природокористування, моніторинг, метризація та екологічна оцінка ландшафтних систем, екологічні та соціоекологічні проблеми, антропогенна трансформація ландшафтів та історико-географічні дослідження.

Туризму

Кафедра туризму створена на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка в 2003 р. Кафедра розвиває наступні наукові напрями досліджень: теорія і методологія туризмознавства, менеджмент туристичної діяльності, маркетинг туристичних послуг, територіальна організація сфери послуг Західного регіону України, планування діяльності туристичних установ, організація релігійного туризму, рекреалогія та рекреаційна географія, географія туризму України, активний туризм, туристичне країнознавство, техніка і технологія готельного та ресторанного сервісу, історико-культурний туризм, молодіжний туризм та туристичне краєзнавство.

Фізичної географії

Кафедра фізичної географії створена 1944 р. (як кафедра загальної фізичної географії). На кафедрі розвивається ландшафтознавча школа, започаткована професорами Калеником Геренчуком і Гаврилом Міллером. При кафедрі функціонують лабораторії ландшафтних досліджень, геоінформаційних технологій та ландшафтного планування, Розтоцький ландшафтно-геофізичний та Чорногірський географічний стаціонари.

Стаціонари

Дністровський географічний стаціонар (ДГС)

Дністровський географічний стаціонар функціонує як базовий полігон для проходження навчальних практик студентів географічного університету Львівського університету з 1959 р. Він розміщений у селищі Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської області. Це унікальний геоморфологічний район, де на невеликій території поширені різноманітні за генезисом геоморфологічні об'єкти. Значна частина навчального полігону приурочена до долин річок Дністра і Бистриці та горбогірних межиріч.

Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар (РГЛС)

Створений у 1968 р., знаходиться в межах горбогірної гряди Розточчя. РЛГС — єдиний на заході України стаціонар, який має безперервний ряд цілодобових актинометричних і метеорологічних вимірювань з 1970 р. З перших років роботи стаціонар став базою проходження навчальних практик студентів з курсів «Загальна метеорологія і кліматологія», а пізніше із курсу «Геофізика ландшафтів з основами стаціонарних досліджень», постійною базою виробничих практик студентів кафедри фізичної географії, а також базою ландшафтного і мікрокліматичного розділів практики студентів заочного навчання, а також місцем проведення наукових семінарів та конференцій.

Чорногірський географічний стаціонар (ЧГС)

Заснований у 1978 р. професором Г. П. Міллером. Розміщений у Карпатах (масив Чорногора) у верхів'ї річки Прут (Карпатський національний природний парк), на віддалі 17 км від селища Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Призначення стаціонару — проведення наукової роботи, навчальних і виробничих практик студентів географічного факультету. На стаціонарі проводять ландшафтно-моніторингові дослідження, режимні метеорологічні, гідрологічні і фенологічні спостереження. Вивчають геофізичні і геохімічні властивості та просторово-часову організацію природних комплексів крутосхилого лісистого середньогір'я, давньольодовикового субальпійського і пенепленізованого полонинського високогір'їв.

Шацький біолого-географічний стаціонар (ШБГС)

Стаціонар розміщений у Шацькому районі Волинської області на території Шацького національного природного парку на узбережжі озера Пісочного на земельній ділянці площею 4,74 га. Стаціонар використовується студентами-географами для проведення навчальних практик для студентів заочної форми навчання та виробничих практик під час написання дипломних робіт.

Наукова діяльність

Наукові школи та напрями

На географічному факультеті функціонує три наукові школи та чотири наукових напрями, а саме:

Наукова школа генетичного ґрунтознавства

Заснована в 1993 р., її фундатором є доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Степан Павлович Позняк, у науковому доробку якого понад 300 наукових праць. Серед учнів професора С. Позняка — четверо докторів наук та сімнадцять кандидатів географічних наук.

Науково-практичні розробки школи орієнтовані на екологічно безпечне використання ресурсного потенціалу ґрунту, обґрунтування екологічної стійкості ґрунтів, пошуки шляхів біологізації агроекосистем і ландшафтів, планування ґрунтово-протидеграційних заходів, удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва з урахуванням сучасного стану земельних ресурсів. Проводяться прикладні дослідження оптимізації поживного режиму ґрунтів для сільськогосподарських культур, ерозійної деградації ґрунтів, заходів з раціонального використання і охорони еродованих земель, відновлення функціонування контурно-меліоративних систем землеробства.

Наукова школа територіальної організації суспільства

Виникнення та становлення школи припадає на 1945—1950 рр. Організаційним ядром стала кафедра економічної географії Львівського державного університету імені Івана Франка. Лідером школи впродовж 1945—1984 рр. був її засновник проф. Опанас Ващенко. Відомими представниками школи комплексної територіальної організації суспільства стали випускники кафедри: проф. Ф. Д. Заставний, Б. М. Яремчишин, М. Д. Пістун, О. І. Шаблій, О. Г. Топчієв, С. М. Писаренко, С. І. Іщук, О. В. Заставецька, М. З. Мальський, В. П. Нагірна, Л. Т. Шевчук, І. І. Ровенчак та ін. У цій школі підготовлено близько 20 докторів та 80 кандидатів наук за спеціальностями економічна і соціальна географія, частково — розміщення продуктивних сил та економіка районів.

Головними досягненнями наукової школи є: теорія комплексного і збалансованого територіального розвитку; система законів і закономірностей геопросторової організації суспільства; низка монографій з теоретичних і методологічних проблем; низка підручників і навчальних посібників з грифом Міністерства освіти України. Деякі з них перекладені на іноземні мови; серія шкільно-краєзнавчих і туристських атласів обласних регіонів. У 2011 р. виходить «Комплексний атлас Львова» (за ред. О. І. Шаблія). Представники школи взяли активну участь у підготовці і виданні «Національного атласу України» та обґрунтуванні Географічного центру України.

Наукова школа інженерної, екологічної та регіональної геоморфології

Заснована у 1950 р. на базі кафедри геоморфології географічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Засновником наукової школи є П. Цись, учнями якого були О. Скварчевська, Б. Лящук, Д. Стадницький, І. Коротун, Ю. Єрмоленко, Я. Кравчук, Р. Сливка, А. Ісматов.

Інженерно-геоморфологічний напрям цієї школи розвиває проф. Я. Кравчук. Еколого-геоморфологічний напрям започаткував доктор географічних наук, професор І. Ковальчук. Науковий напрям палеогеографії плейстоцену засновано професором А. Богуцьким.

Дослідження школи спрямовані на вивчення й оцінку рельєфу, процесів рельєфоутворення, їх впливу на геоекологічний стан довкілля, обґрунтування системи процесорегулювальних заходів збереження та охорони пам'яток неживої природи, розробку проектів організації і функціонування національних природних парків і природних заповідників, а також створення мережі геопарків в Україні.

Основними напрямами досліджень у галузі палеогеографії плейстоцену є комплексне вивчення лесового покриву України, гляціальних та перигляціальних утворень, стратиграфічне розчленування плейстоцену та кореляція процесів давніх епох рельєфоутворення. Дослідження ведуться спільно з польськими, литовськими, французькими, білоруськими вченими.

Науковий напрям ландшафтознавства

Науковий напрям заснований у 1954 р. на базі кафедри фізичної географії Львівського державного університету імені І. Франка. Його засновником є професор Каленик Геренчук. Відомими представниками наукового напряму є к. г. н., проф. Семен Ілліч Кукурудза, д. г. н., проф. Валерій Миколайович Петлін, д. г. н., проф. Анатолій Васильович Мельник, к. г. н., доц. Богдан Павлович Муха.

Вагомий вплив на розвиток напряму в 70-х роках ХХ ст. справили експедиційні дослідження негативних стихійних процесів в Українських Карпатах під керівництвом проф. К. І. Геренчука, а в 90-х — транскарпатські ландшафтні експедиції під керівництвом проф. Г. П. Міллера.

Розроблені наукові основи раціонального використання і охорони ландшафтів Західного регіону України в процесі сільсько- і лісогосподарського природокористування, містобудування, гірничовидобувних розробок, наукові основи організації моніторингу та вирішення еколого-географічних проблем Українських Карпат.

Науковий напрям палеографії плейстоцену

Науковий напрям палеогеографії плейстоцену заснований проф. А. Богуцьким. Основними напрямами досліджень є комплексне вивчення лесового покриву України, гляціальних та перигляціальних утворень, стратиграфічне розчленування плейстоцену та кореляція процесів давніх епох рельєфоутворення. Сьогодні у галузі палеогеографії плейстоцену дослідження проводять проф. А. Богуцький, доц. А. Яцишин, доц. Р. Дмитрук, О. Томенюк. Дослідження ведуться спільно з польськими, литовськими, французькими та білоруськими вченими.

Науковий напрям географії й менеджменту туризму та організації комплексу послуг у сфері туризму

На кафедрі туризму функціонує науковий напрям «Географія й менеджмент туризму та організація комплексу послуг у сфері туризму». В руслі наукового напряму працівники кафедри проводять дослідження актуальних проблем управління та територіальної організації туристичної сфери західного регіону України.

Працівники кафедри туризму щорічно організовують міжнародну науково-практичну конференцію «Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід», на якій доповідаються останні напрацювання науковців кафедри та їхніх колег з України та інших країн з актуальних проблем географії та економіки туризму.

Науковий напрям географічного українознавства

Працівники кафедри здійснюють різносторонні дослідження з актуальних проблем географії України. Зокрема, провідними напрямками наукової діяльності є: етногеографія України, географія населення і географія поселень в Україні, фізична географія Українських Карпат і Криму, політична географія і геополітика України, історична географія України, комплексні регіональні географічні дослідження, географія туризму й рекреаційна географія України, географічне краєзнавство та географічна освіта.

Наукові конференції та фахові видання

Наукові конференції та семінари

Географічний факультет виступає організатором і співорганізатором численних міжнародних, всеукраїнських, регіональних та звітних наукових конференцій. Географічний факультет забезпечує проведення таких конференцій:

– Всеукраїнська наукова конференція «Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи»;

– Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених, аспірантів і студентів «Україна і світ: суспільно-географічні виміри»;

– Міжнародна наукова конференція «Ландшафтознавство: стан, проблеми, перспективи»;

– Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми генетичного, географічного, історичного та екологічного ґрунтознавства»;

– Міжнародна конференція «Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід»;

– Польова літня школа гірського ландшафтознавства «Дослідження літніх станів гірських ландшафтів»;

– Польова літня школа «Ідентифікація та охорона ландшафтів»;

– Польова літня школа «Дослідження станів гірських ландшафтів в умовах туристично-рекреаційних навантажень»;

– польова зимова школа-семінар гірського ландшафтознавства «Дослідження зимових станів ландшафтів».

Не менш важливою складовою є організація та проведення семінарів та круглих столів:

– україно-польський семінар «Гляціал і перигляціал Українського Передкарпаття»;

– україно-польський семінар «Леси та палеоліт Поділля»;

– міжнародні науковий семінар «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат»;

– міжнародний науковий семінар «Ґрунти і сучасність»;

– україно-німецько-польський виїзний семінар «Прикордонні та транскордонні відносини між людьми, товарами, культурами та знаннями»;

– міжнародний науковий семінар «Природні ресурси регіону: проблеми метризації, використання й охорони»;

– круглий стіл «Стан, проблеми і перспективи природничої географії».

Щороку проводиться студентська наукова конференція «Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії в Україні» в якій бере участь 30-35 найкращих студентів-науковців.

Фахові видання

На географічному факультеті є три фахових видання: «Вісник Львівського університету. Серія географічна», «Проблеми гірського ландшафтознавства» та збірник наукових праць «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій».

«Проблеми гірського ландшафтознавства» є науковим періодичним виданням (виходить один раз в рік), у якому публікуються результати досліджень в галузі фізичної географії, ландшафтознавства та суміжних наук, які стосуються вивчення генезису, розвитку, структури, динаміки, функціонування, сучасного стану, використання і охорони ландшафтних комплексів та їхніх компонентів і властивостей — гірських порід, рельєфу, вод, клімату, рослинного й тваринного світу і ґрунтів.

Збірник наукових праць «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій» містить тексти наукових статей із проблем геоморфології та палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій.

Міжнародна наукова співпраця

Співпраця з вищими навчальними закладами та науковими установами

Кафедри та структурні підрозділи географічного факультету співпрацюють із низкою наукових закладів та установ із

– Польщі: Варшавський, Вроцлавський, Люблінський, М. Склодовської-Кюрі, Католицький та Ягелонський університети, Щецінська політехніка, Інститут географії ПАН, Інститут геологічних наук ПАН, Інститут ґрунтознавства, агрохімії і рослинництва, Інститут туризму, Національний технологічний центр, Вища школа екології і управління, Гданська вища школа готелярства та Ойцовський національний парк;

– Литви: Вільнюський університет;

– Білорусі: Білоруський державний університет імені Максима Танка, Інститут геологічних наук НАН Білорусі;

Франції: Інститут туризму

– Австрії: Федеральне фінансове відомство Нижньої Австрії і Бругенлянду.

Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка уклав низку угод про співпрацю із Яворівським НПП, Розточанським Парком Народовим, Ойцовським Парком Народовим, Університетом Марії Кюрі-Склодовської, Поморською Академією, Лодзьким університетом, Вищою школою Екології та управління та Вроцлавським університетом.

Участь у спільних міжнародних проектах

Викладачі факультету стали виконавцями та співорганізаторами багатьох спільних наукових проектів, програм та конференцій. Зокрема це,

– «Kukla LOESSFEST'14 — 7 Loess Seminar in Wroclaw. International Conference on Loess Research in memoriam of George Kukla»;

– україно-польський проект 691 N/2010/0 «Palaeolithic oecumene of the peri- and meta- Carpathian zone — a study of environment changes of Western Ukraine and South-Eastern Poland in Pleistocene and their influence on primeval settlement and migration pattern (based on loess and cave sites)»;

– українсько-польський проект Narodowego Centrum Nauki DEC 2012/05/B/ST 10/00918 Research Projekt of the National Centrum of Science;

– україно-німецький проект «International Water Alliance Saxone»;

– польсько-український проект «Виробництво біогазу на очисних спорудах комунальних стоків — підтримка програми міста Львова»;

– проект WWF «Визначення старовікових лісів в Карпатах»;

– проект FLUMEN (дослідження флювіальних та ерозійних процесів, антропогенного навантаження на водні об'єкти);

– українсько-польсько-білоруський проект ЄС «The scientific environment integration of the Polish Ukrainian borderland area»;

– транскордонний проект «Трансфер ідеї зеленого туризму в Україні на основі системи сертифікації GoToCarpathia» (у рамках Проекту «Транскордонна співпраця для рекреаційного туризму польсько-українського прикордоння» і Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна);

– спільно із геологічним факультетом підготовлено та облаштовано українсько-польський туристичний шлях «Гео-Карпати» (у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна);

– Міжнародний екологічний проект EU ENPI CBC «Відкриті кордони для ведмедів у румунських та українських Карпатах»;

– міжнародний грант N306 691640 pt. «Zapis holoceńskich zmian klimatu i dzialalnosci czlowieka w aluwiach dolin przedpola Wschodnich Karpat»;

– розробка теми міжнародного гранту Narodowego Centrum Nauki DEC 2012/05/B/ST10/00918 «Wietrzenie skal anhydrytowych i gipsowych — geomorfologia, petrologia i geochemia»;

– участь у роботі регіональної мережі науковців Science for the Carpathians (S4C).

З 1992 р. стажування за кордоном пройшли понад 50 викладачів (Австрія, Бельгія, Велика Британія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція).

Навчальні практики

На першому курсі студенти напряму «Географія» проходять навчальну міжзональну загальногеографічну, топографічну практики та ґрунтовий і геологічний розділи навчальної комплексної фізико-економіко-географічної практики. Особливо популярною серед студентів є навчальна міжзональна практика.

Кафедра туризму дотримується традицій у проведенні практик у формі навчально-екскурсійних турів Україною та територією Європейського союзу від Польщі й Угорщини до Італії і Франції. Під час краєзнавчої практики студенти-туризмознавці вивчають туристично-ресурсний потенціал Західного регіону України. Ці екскурсії охоплюють курортно-рекреаційні, історико-культурні, природоохоронні та інші туристично-привабливі об'єкти Західної України. Практика зі спортивно-оздоровчого туризму поєднує категорії гірських піших походів, ознайомлення з організацією діяльності спортивно-оздоровчих центрів України у поєднанні з вивченням туристичної інфраструктури Польщі. Уже десять років проводиться навчальна практика в Ойцовському національному природному парку (Республіка Польща).

На другому курсі студенти-географи під час проходження навчальної комплексної практики в межах баз практик — стаціонарів організовують метеорологічні спостереження на метеомайданчиках, досліджують гідрологічний режим річок, вивчають особливості геологічної і геоморфологічної будови, ґрунтового і рослинного покривів, ландшафтної структури, аналізують специфіку соціальної та економічної сфери регіону, оцінюють екологічний стан території. Під час гірського розділу студенти подорожують маршрутами Чорногори.

Студенти-туризмознавці під час проходження практик вивчають об'єкти туристичної інфраструктури Львова та найпопулярніших регіонів України. Серед об'єктів вивчення — десятки турфірм, готелів міста Львова, зустрічі із провідними менеджерами-практиками туризму, керівниками туристичного господарства області та міської адміністрації.

Студенти-екологи досліджують гідрологічний режим та гідроекологічний стан водойм, вивчають географію, ґенезу, екологію та деградаційні процеси ґрунтів, основи заповідання в межах природоохоронних територій, спектр проблем розроблення покладів корисних копалин й утилізації побутових і промислових відходів.

Студентська активність

Заходи та акції

На географічному факультеті активно працюють органи студентського самоврядування та студентська профспілка, які організовують національно-патріотичні, культурно-мистецькі, розважальні заходи та благодійні акції. Завдяки тісній співпраці студентських організацій та адміністрації географічного факультету вдається робити на факультеті масштабні заходи, які захоплюють факультетську спільноту.

Одним із найпопулярніших заходів є спортивна версія гри «Що? Де? Коли?». Вперше захід проведено в 2012 році. З того часу відбуваються регулярні ігри періодичністю раз у семестр, переважно восени і на весні. Турнір проводиться серед викладачів, студентів та випускників географічного факультету.

Чималу популярність на факультеті має «День Вишиванки», особливе дійство, коли викладачі, студенти і всі працівники факультету одягають вишиванку. Традиційно свято відбувається 13 грудня. Також факультет долучається до Всеукраїнського дня вишиванки, який припадає на травень.

З 2014 р. в лютому проводиться футзальний турнір імені Героя Небесної Сотні Ігоря Костенка. Турнір присвячений студенту факультету, який загинув 20 лютого 2014 р. на Євромайдані.

Для знайомства студентів-першокурсників із студентською спільнотою проводиться традиційна вечірка — Ніч першокурсника. Щороку силами студентів географічного факультету та екологічного гуртка організовуються екологічні заходи: прибирання сміття у регіональному ландшафтному парку «Знесіння», парку «Погулянка», парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, Карпатському НПП, на узбережжях Шацьких озер й річки Тереблі. Проводяться акції: «Зелена країна», «Зелена толока», «День Землі», «Збережи первоцвіт», «Екодошка», збирання макулатури у коробки-бокси «EcoSafe», збирання вживаних батарейок «Живи чисто — сортуй відходи» тощо.

Всеукраїнський конгрес студентів-географів

Всеукраїнський конгрес студентів-географів заснували студенти географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у 2016 р. Його метою стала організація діалогу між студентами-географами українських ВНЗ, а також постановка і вирішення актуальних проблем географічного середовища.

Перший конгрес відбувся з 20 по 24 жовтня 2016 р. Тема конгресу: «Взаємозв'язок людини і природи на прикладі Українських Карпат». Місцем проведення обрали Чорногірський географічний стаціонар (ЧГС). У конгресі взяли участь 30 студентів-географів з понад десяти областей, які представляли сім провідних університетів України. Це були університети Києва, Харкова, Одеси, Чернівців, Луцька, Дніпра та, звісно, Львова. Дослідження відбувалися у форматі воркшопів. Воркшоп-лідерами стали викладачі географічного факультету.

Другий конгрес відбувся у період з 28 квітня по 3 травня 2017 р. знову на ЧГС. Цього разу кількість учасників сягнула 50 студентів з понад 15 областей України. Другий конгрес був присвячений проблемі вирубування Карпатських лісів і темою стало гасло: «Золото Карпат: зберегти чи втратити».

Львівський осередок EGEA

EGEA Lviv — це один із осередків Європейської асоціації студентів та молодих географів (EGEA). Створений у 2011 р. активними студентами географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Завдяки членству в EGEA студенти географічного факультету мають змогу брати участь в міжнародних обмінах із будь-яким осередком, відвідувати різноманітні події, які організовують європейські коллеги-географи. Члени EGEA Lviv за 2015—2017 рр. взяли участь в 4 обмінах, а саме із Берліном, Віднем, Грацом, Лювєном, а також побували на конгресах, що проходили в Нідерландах, Польщі, Німеччині, а також відвідали географічні події, які проводились під егідою EGEA.

Львівський осередок активно розвивається, зареєстрованими членами є 91 студент та випускник географічного факультету. Також члени осередку активно співпрацюють в розширенні асоціації. В Україні діють ще Київський, Харківський, Чернівецький, Луцький, Дніпровський осередки. Члени EGEA Lviv щороку проводять різноманітні заходи за участі європейських колег, це вже традиційний захід Українські Карпати, який пройшов цього року вже вшосте, який є дуже популярним серед європейських колег, також доклали великих зусиль до проведення I і II Всеукраїнського конгресу студентів-географів.

Символіка факультету

Над щитом в стрічці написано Географічний факультет. Над щитом в декоративному картуші –  розгорнута книжка з латинськими цифрами AD MDCCCLXXXII, які означать рік заснування факультету (1882). Під щитом — стрічка з девізом латинською мовою «Orbis terrarum domus humanitatis» (укр. «Земля – дім людства»). В щиті зліва –  Головний символ Львівського національного університету імені Івана Франка: на синьому тлі золотий лев (земельний знак Західної України –  вказує на регіональне значення Університету), який тримає в лапі трисвічник (знак із печатки Українського таємного університету –  символ науки й освіти). Справа на щиті –  земна куля яка символізує географічну науку, зірки та півмісяць –  знаки постійності, уособлюють день і ніч.

Герої

Персоналії

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  2. ,. Географічна освіта, наука і практика у Львівському університеті: історія і сучасність. — Т. 1. — С. 5-11.|url=https://academia.edu/22304696/Географічна_освіта_наука_і_практика_у_Львівському_університеті_історія_і_сучасність
  3. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  4. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  5. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  6. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  7. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  8. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  9. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017.
  10. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  11. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  12. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  13. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  14. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  15. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  16. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  17. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020.
  18. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  19. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  20. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  21. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  22. Андрій Гречило. Символи Львівського національного університету імені Івана Франка // Газета "Каменяр". — Вип. №6, жовтень 2008 р.. — С. 2. з джерела 27 травня 2013. Процитовано 15 травня 2013.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Geografichnij fakultet strukturnij pidrozdil Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Geografichnij fakultet LNU im I FrankaGerb Geografichnogo fakultetuOsnovni daniZasnovano 1882Zaklad Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana FrankaDekan Bilanyuk Volodimir IvanovichKilkist kafedr 8Studenti ponad 2000Sfera diyalnosti http geography lnu edu ua KontaktiAdresa vul Doroshenka 41 Lviv 79000 UkrayinaVebstorinka geograf lnu edu uaIstoriya fakultetuPershij period U Lvivskomu universiteti geografiya vistupala predmetom vikladannya vid pochatku jogo viniknennya Do cogo geografiyu vivchali u bratskih shkolah ta kolegiumah U 1882 r vijshov nakaz cisarya Franca Josifa I pro stvorennya kafedri geografiyi u Lvivskomu unversiteti cherez rik yiyi stvorili pri filosofskomu fakulteti universitetu Geografiya yak naukovij napryamok i predmet vikladannya u serednih ta vishih shkolah u mezhah Ukrayini maye davni tradiciyi Vidomim naukovcem ne lishe v Ukrayini ale i v Yevropi buv vihidec iz Galichini astronom geograf ta medik Yurij Drogobich yakij u svoyemu Prognostikumi stanom na 1483 r viznachiv koordinati bagatoh yevropejskih mist u tomu chisli Lvova Predtecheyu geografiyi u Lvivskomu universiteti mozhna vvazhati Baltazara Gaketa yakij she do vidkrittya kafedri geografiyi z 1790 po 1805 rik pracyuvav na kafedri istoriyi prirodi z fizichnoyu geografiyeyu tehnologiyeyu ta rilnictvom Z 1 sichnya 1883 r u Lvivskomu universiteti funkcionuvala kafedra geografiyi yaku ocholiv vidomij geograf i geobotanik Antonij Reman Vchenij studiyuvav botaniku v Yagellonskomu universiteti v 1860 1863 rr a v 1864 r otrimav naukovij stupin doktora filosofiyi Pered vidkrittyam kafedri geografiyi vin projshov dvorichni studiyi v 1880 r u Bonni vivchayuchi geografiyu geologiyu ta astronomiyu u Shuttera a v 1881 1882 rr u Vidni pid kerivnictvom Simoni Eduarda Zyussa ta Ganna vin studiyuvav geografiyu geologiyu ta klimatologiyu Antonij Reman vihovav pleyadu vidomih geografiv sered yakih Grigorij Velichko jogo pershij doktorant i pershij ukrayinec doktor geografiyi G Velichko zahistiv disertaciyu na temu Plastika ukrayinsko polskih zemel z osoblivoyu uvagoyu do Karpat 1893 r Zaslugoyu doslidnika ye sproba pershogo prirodno geografichnogo podilu Karpat de vin vpershe vikoristav termin beskidi dlya poznachennya pevnogo tipu gir yakij vikoristovuyut i sogodni Stanovlennya geografiyi u Lvivskomu universiteti pov yazane z navchannyam u nomu 1895 1899 rr ta pershimi naukovimi pracyami she odnogo uchnya Antoniya Remana vidomogo ukrayinskogo geografa fundatora nacionalnoyi geografiyi ta geopolitiki akademika Stepana Rudnickogo Z 1911 r kafedru geografiyi u Lvivskomu universiteti ocholiv uchen Antoniya Remana drugij jogo doktorant Eugeniush Romer vidomij polskij geograf klimatolog kartograf yakij keruvav nim do 1933 r Pri kerivnictvi Romera kafedru geografiyi reorganizuvali v Institut geografiyi 1930 r Naukovec geografichnu osvitu zdobuv u Lvivskomu i Krakivskomu universitetah Doktorsku disertaciyu zahistiv u 1894 r V 1895 1896 rr buv stipendiatom Albrehta Penka u Vidni de studiyuvav morfologiyu gidrografiyu i metodiku vikladannya geografiyi Pislya cogo v Berlini vivchav aerologiyu meteorologiyu i klimatologiyu geomorfologiyu U 1921 r E Romer stvoriv pri universiteti Institut kartografiyi ta pozauniversitetsku ustanovu Knigarnya Atlas de drukuvali chislenni atlasi okremi karti j pidruchniki Drugij period Pislya Eugeniusha Romera u 1933 r Institut geografiyi ocholiv profesor Avgust Cirgofer odin z jogo uchniv yakij vidomij svoyimi pracyami z geomorfologiyi Buv zaviduvachem kafedri geografiyi takozh u 1939 1941 rr ta 1944 1945 rr Z 1945 r do 1963 r zaviduvach kafedri fizichnoyi geografiyi Poznanskogo universitetu Respublika Polsha Krim geomorfologichnih prac u pislyavoyennij period vchenij publikuvav praci z regionalnoyi geografiyi geografiyi naselennya Na cej period pripadaye rozkvit naukovoyi diyalnosti Volodimira Kubijovicha yakij stav zagalnoviznanim liderom ukrayinskoyi geografichnoyi nauki pislya areshtu ta rozstrilu bilshovickoyu vladoyu S Rudnickogo Velikij vnesok V Kubijovich zrobiv u stanovlennya i rozvitok ukrayinskoyi kartografiyi Najvidatnishoyu praceyu naukovcya u comu napryamku ye Atlyas Ukrayini j sumizhnih krayiv vidanij 1937 r u Lvovi Dlya pidgotovki cogo vidannya V Kubijovich zgurtuvav velike kolo zahidnoukrayinskih uchenih geografiv kartografiv prirodoznavciv geologiv arheologiv istorikiv filologiv sered yakih Ivan Krip yakevich I Ivanickij Yurij Polyanskij Valentin Sadovskij Ivan Teslya M Kulickij ta in Za kerivnictvom V Kubijovicha opublikovano majzhe dva desyatki kart prisvyachenih naselennyu Ukrayini U pislyavoyenni roki V Kubijovich zajmavsya peredusim organizaciyeyu vidannyam ta redaguvannyam Enciklopediyi Ukrayinoznavstva sho vijshla na Zahodi ukrayinskoyu j anglijskoyu movami Vona vvazhayetsya najbilshim dosyagnennyam ukrayinskoyi nauki v diaspori ta stala velikim nadbannyam usogo ukrayinskogo narodu Kerivnikom Institutu geografiyi z 1939 r stav Yurij Polyanskij yakij u mizhvoyennij period buv vidomij u naukovih kolah yak geograf geolog j arheolog zavdyaki pracyam Podilski etyudi terasi lesi i morfologiya Galickogo Podillya nad Dnistrom 1929 r Naukovec stav pershim ukrayincem yakij pislya trivaloyi perervi potrapiv na robotu ta ocholiv Institut geografiyi Tretij period Utvorenij u 1945 r geografichnij fakultet Lvivskogo universitetu popovnivsya perevazhno vipusknikami Harkivskogo universitetu Petro Cis I Svarichevskij ta in Sered vikladachiv geografichnogo fakultetu bula vipusknicya Videnskogo universitetu Olena Stepaniv vidomij geograf i gromadskij diyach U 1945 1950 rr na fakulteti funkcionuvalo chotiri kafedri zagalnoyi fizichnoyi geografiyi ekonomichnoyi geografiyi regionalnoyi fizichnoyi geografiyi geodeziyi i kartografiyi Z 1950 r do 1988 r funkcionuye tri kafedri fizichnoyi geografiyi ekonomichnoyi geografiyi ta geomorfologiyi Za period iz 50 h do pochatku 80 h rokiv HH st stvoreno chotiri navchalno naukovi stacionari u Peredkarpatti Dnistrovskij geografichnij stacionar DGS smt Yezupil Ivano Frankivskoyi obl na Polissi Shackij biologo geografichnij stacionar ShBGS smt Shack Volinskoyi obl u Karpatah Chornogirskij geografichnij stacionar ChGS smt Vorohta Ivano Frankivskoyi obl na Roztochchi Roztockij landshaftno geofizichnij stacionar RLGS smt Bryuhovichi Chetvertij period Z pochatkom cogo periodu yakij pripadaye na chas stanovlennya nezalezhnoyi Ukrayini pov yazanij burhlivij strukturnij rist fakultetu stanovlennya i rozvitok novih naukovih napryamiv i shkil Na fakulteti stvoreno chotiri novih kafedri racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv i ohoroni prirodi geografiyi Ukrayini politichnoyi geografiyi i krayinoznavstva pislya stvorennya fakultetu mizhnarodnih vidnosin perejshla v strukturu cogo fakultetu gruntoznavstva ta geografiyi gruntiv Zgodom stvoreno kafedri konstruktivnoyi geografiyi i kartografiyi ta turizmu Stvoreno novi naukovo doslidni i navchalni laboratoriyi inzhenerno geomorfologichnih doslidzhen u 1990 r z 2000 r inzhenerno geografichnih prirodoohoronnih i turistichnih doslidzhen gruntoznavstva j ekologiyi zemlekoristuvannya fiziko himichnih analiziv gruntiv tematichnogo kartografuvannya 1974 landshaftnih doslidzhen 1976 landshaftno ekologichnih informacijnih sistem analizu gruntiv i prirodnih vod 2002 doslidzhennya teritorialnih suspilnih sistem geoinformacijnogo modelyuvannya i kartografuvannya 2001 geohimiyi i geofiziki landshaftiv ekologichnoyi ekspertizi 2005 navchalna turistichna agenciya 2005 navchalna laboratoriya atlasnogo kartografuvannya 2011 Geografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ye providnim navchalnim oseredkom v Ukrayini z pidgotovki specialistiv najvishogo rivnya kvalifikaciyi Pidgotovka bakalavriv ta magistriv zdijsnyuyetsya dlya pedagogichnoyi roboti u serednih zagalnoosvitnih shkolah serednih specialnih i vishih navchalnih zakladah naukovoyi diyalnosti v ustanovah geografichnogo prirodnichogo j ekonomichnogo profilyu virobnichoyi diyalnosti v turistichno ekskursijnih prirodoohoronnih proektno poshukovih ustanovah tosho Dekani fakultetuSpisok dekaniv geografichnogo fakultetu pochinayuchi z 1945 roku i do teper Vashenko O T 1945 1951 Sitnikov P F 1951 1952 Svarichevskij I I 1952 1953 Cis P M 1954 1964 Andrianov M S 1964 1967 Klimovich P V 1968 1974 Lyashuk B 1974 1976 Miller G P 1976 1984 Kravchuk Ya S 1984 2002 Homin Ya B 2003 2011 Bilanyuk V I 2011 do teper Struktura fakultetuDo skladu geografichnogo fakultetu vhodit visim kafedr fizichnoyi geografiyi ekonomichnoyi i socialnoyi geografiyi geomorfologiyi i paleogeografiyi racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv i ohoroni prirodi geografiyi Ukrayini gruntoznavstva i geografiyi gruntiv konstruktivnoyi geografiyi i kartografiyi turizmu Geografiyi Ukrayini Kafedra geografiyi Ukrayini stvorena 1990 r stala pershoyu kafedroyu takogo spryamuvannya v istoriyi isnuvannya riznih geografichnih institucij v Ukrayini Na kafedri uspishno rozvivayetsya naukova shkola geografichnogo ukrayinoznavstva zapochatkovana vidomim ukrayinskim geografom prof Zastavnim F D Geomorfologiyi i paleogeografiyi Kafedra geomorfologiyi stvorena 1950 r z 2000 r kafedra geomorfologiyi i paleogeografiyi Providni naukovi napryami doslidzhen kafedri regionalnij geomorfologichnij i paleogeografichnij analiz inzhenerna geomorfologiya paleogeografiya plejstocenu dinamika suchasnih relyefoutvoryuvalnih procesiv interpretaciya aerofoto i kosmichnih znimkiv dlya vivchennya relyefu prirodoohoronne proektuvannya istoriko geografichni doslidzhennya Gruntoznavstva i geografiyi gruntiv Kafedra gruntoznavstva i geografiyi gruntiv do 2000 r kafedra geografiyi gruntiv stvorena 1993 roku Ekonomichnoyi i socialnoyi geografiyi Kafedra ekonomichnoyi i socialnoyi geografiyi stvorena 1944 roku Pershim zaviduvachem kafedri stav Opanas Vashenko U period 1984 1990 rr funkciyi zaviduvachiv kafedri vikonuvali pochergovo doc Parobeckij M M 1984 1986 Gonak M I 1986 1988 ta prof Zastavnij F D 1988 1990 Z 1990 r kafedroyu keruye prof Konstruktivnoyi geografiyi ta kartografiyi Kafedra konstruktivnoyi geografiyi i kartografiyi stvorena 2000 roku shlyahom podilu kafedri geomorfologiyi Racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv i ohoroni prirodi Kafedra racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv i ohoroni prirodi stvorena 1988 r Kafedra rozvivaye taki napryamki naukovih doslidzhen ekologo ekonomichni ta ekologo geografichni problemi prirodokoristuvannya monitoring metrizaciya ta ekologichna ocinka landshaftnih sistem ekologichni ta socioekologichni problemi antropogenna transformaciya landshaftiv ta istoriko geografichni doslidzhennya Turizmu Kafedra turizmu stvorena na geografichnomu fakulteti Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka v 2003 r Kafedra rozvivaye nastupni naukovi napryami doslidzhen teoriya i metodologiya turizmoznavstva menedzhment turistichnoyi diyalnosti marketing turistichnih poslug teritorialna organizaciya sferi poslug Zahidnogo regionu Ukrayini planuvannya diyalnosti turistichnih ustanov organizaciya religijnogo turizmu rekrealogiya ta rekreacijna geografiya geografiya turizmu Ukrayini aktivnij turizm turistichne krayinoznavstvo tehnika i tehnologiya gotelnogo ta restorannogo servisu istoriko kulturnij turizm molodizhnij turizm ta turistichne krayeznavstvo Fizichnoyi geografiyi Kafedra fizichnoyi geografiyi stvorena 1944 r yak kafedra zagalnoyi fizichnoyi geografiyi Na kafedri rozvivayetsya landshaftoznavcha shkola zapochatkovana profesorami Kalenikom Gerenchukom i Gavrilom Millerom Pri kafedri funkcionuyut laboratoriyi landshaftnih doslidzhen geoinformacijnih tehnologij ta landshaftnogo planuvannya Roztockij landshaftno geofizichnij ta Chornogirskij geografichnij stacionari StacionariDnistrovskij geografichnij stacionar DGS Dnistrovskij geografichnij stacionar funkcionuye yak bazovij poligon dlya prohodzhennya navchalnih praktik studentiv geografichnogo universitetu Lvivskogo universitetu z 1959 r Vin rozmishenij u selishi Yezupil Tismenickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ce unikalnij geomorfologichnij rajon de na nevelikij teritoriyi poshireni riznomanitni za genezisom geomorfologichni ob yekti Znachna chastina navchalnogo poligonu priurochena do dolin richok Dnistra i Bistrici ta gorbogirnih mezhirich Roztockij landshaftno geofizichnij stacionar RGLS Stvorenij u 1968 r znahoditsya v mezhah gorbogirnoyi gryadi Roztochchya RLGS yedinij na zahodi Ukrayini stacionar yakij maye bezperervnij ryad cilodobovih aktinometrichnih i meteorologichnih vimiryuvan z 1970 r Z pershih rokiv roboti stacionar stav bazoyu prohodzhennya navchalnih praktik studentiv z kursiv Zagalna meteorologiya i klimatologiya a piznishe iz kursu Geofizika landshaftiv z osnovami stacionarnih doslidzhen postijnoyu bazoyu virobnichih praktik studentiv kafedri fizichnoyi geografiyi a takozh bazoyu landshaftnogo i mikroklimatichnogo rozdiliv praktiki studentiv zaochnogo navchannya a takozh miscem provedennya naukovih seminariv ta konferencij Chornogirskij geografichnij stacionar ChGS Zasnovanij u 1978 r profesorom G P Millerom Rozmishenij u Karpatah masiv Chornogora u verhiv yi richki Prut Karpatskij nacionalnij prirodnij park na viddali 17 km vid selisha Vorohta Yaremchanskoyi miskoyi radi Ivano Frankivskoyi oblasti Priznachennya stacionaru provedennya naukovoyi roboti navchalnih i virobnichih praktik studentiv geografichnogo fakultetu Na stacionari provodyat landshaftno monitoringovi doslidzhennya rezhimni meteorologichni gidrologichni i fenologichni sposterezhennya Vivchayut geofizichni i geohimichni vlastivosti ta prostorovo chasovu organizaciyu prirodnih kompleksiv krutoshilogo lisistogo serednogir ya davnolodovikovogo subalpijskogo i peneplenizovanogo poloninskogo visokogir yiv Shackij biologo geografichnij stacionar ShBGS Stacionar rozmishenij u Shackomu rajoni Volinskoyi oblasti na teritoriyi Shackogo nacionalnogo prirodnogo parku na uzberezhzhi ozera Pisochnogo na zemelnij dilyanci plosheyu 4 74 ga Stacionar vikoristovuyetsya studentami geografami dlya provedennya navchalnih praktik dlya studentiv zaochnoyi formi navchannya ta virobnichih praktik pid chas napisannya diplomnih robit Naukova diyalnistNaukovi shkoli ta napryami Na geografichnomu fakulteti funkcionuye tri naukovi shkoli ta chotiri naukovih napryami a same Naukova shkola genetichnogo gruntoznavstva Zasnovana v 1993 r yiyi fundatorom ye doktor geografichnih nauk profesor zaviduvach kafedri gruntoznavstva i geografiyi gruntiv Stepan Pavlovich Poznyak u naukovomu dorobku yakogo ponad 300 naukovih prac Sered uchniv profesora S Poznyaka chetvero doktoriv nauk ta simnadcyat kandidativ geografichnih nauk Naukovo praktichni rozrobki shkoli oriyentovani na ekologichno bezpechne vikoristannya resursnogo potencialu gruntu obgruntuvannya ekologichnoyi stijkosti gruntiv poshuki shlyahiv biologizaciyi agroekosistem i landshaftiv planuvannya gruntovo protidegracijnih zahodiv udoskonalennya rozmishennya silskogospodarskogo virobnictva z urahuvannyam suchasnogo stanu zemelnih resursiv Provodyatsya prikladni doslidzhennya optimizaciyi pozhivnogo rezhimu gruntiv dlya silskogospodarskih kultur erozijnoyi degradaciyi gruntiv zahodiv z racionalnogo vikoristannya i ohoroni erodovanih zemel vidnovlennya funkcionuvannya konturno meliorativnih sistem zemlerobstva Naukova shkola teritorialnoyi organizaciyi suspilstva Viniknennya ta stanovlennya shkoli pripadaye na 1945 1950 rr Organizacijnim yadrom stala kafedra ekonomichnoyi geografiyi Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Liderom shkoli vprodovzh 1945 1984 rr buv yiyi zasnovnik prof Opanas Vashenko Vidomimi predstavnikami shkoli kompleksnoyi teritorialnoyi organizaciyi suspilstva stali vipuskniki kafedri prof F D Zastavnij B M Yaremchishin M D Pistun O I Shablij O G Topchiyev S M Pisarenko S I Ishuk O V Zastavecka M Z Malskij V P Nagirna L T Shevchuk I I Rovenchak ta in U cij shkoli pidgotovleno blizko 20 doktoriv ta 80 kandidativ nauk za specialnostyami ekonomichna i socialna geografiya chastkovo rozmishennya produktivnih sil ta ekonomika rajoniv Golovnimi dosyagnennyami naukovoyi shkoli ye teoriya kompleksnogo i zbalansovanogo teritorialnogo rozvitku sistema zakoniv i zakonomirnostej geoprostorovoyi organizaciyi suspilstva nizka monografij z teoretichnih i metodologichnih problem nizka pidruchnikiv i navchalnih posibnikiv z grifom Ministerstva osviti Ukrayini Deyaki z nih perekladeni na inozemni movi seriya shkilno krayeznavchih i turistskih atlasiv oblasnih regioniv U 2011 r vihodit Kompleksnij atlas Lvova za red O I Shabliya Predstavniki shkoli vzyali aktivnu uchast u pidgotovci i vidanni Nacionalnogo atlasu Ukrayini ta obgruntuvanni Geografichnogo centru Ukrayini Naukova shkola inzhenernoyi ekologichnoyi ta regionalnoyi geomorfologiyi Zasnovana u 1950 r na bazi kafedri geomorfologiyi geografichnogo fakultetu Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Zasnovnikom naukovoyi shkoli ye P Cis uchnyami yakogo buli O Skvarchevska B Lyashuk D Stadnickij I Korotun Yu Yermolenko Ya Kravchuk R Slivka A Ismatov Inzhenerno geomorfologichnij napryam ciyeyi shkoli rozvivaye prof Ya Kravchuk Ekologo geomorfologichnij napryam zapochatkuvav doktor geografichnih nauk profesor I Kovalchuk Naukovij napryam paleogeografiyi plejstocenu zasnovano profesorom A Boguckim Doslidzhennya shkoli spryamovani na vivchennya j ocinku relyefu procesiv relyefoutvorennya yih vplivu na geoekologichnij stan dovkillya obgruntuvannya sistemi procesoregulyuvalnih zahodiv zberezhennya ta ohoroni pam yatok nezhivoyi prirodi rozrobku proektiv organizaciyi i funkcionuvannya nacionalnih prirodnih parkiv i prirodnih zapovidnikiv a takozh stvorennya merezhi geoparkiv v Ukrayini Osnovnimi napryamami doslidzhen u galuzi paleogeografiyi plejstocenu ye kompleksne vivchennya lesovogo pokrivu Ukrayini glyacialnih ta periglyacialnih utvoren stratigrafichne rozchlenuvannya plejstocenu ta korelyaciya procesiv davnih epoh relyefoutvorennya Doslidzhennya vedutsya spilno z polskimi litovskimi francuzkimi biloruskimi vchenimi Naukovij napryam landshaftoznavstva Naukovij napryam zasnovanij u 1954 r na bazi kafedri fizichnoyi geografiyi Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni I Franka Jogo zasnovnikom ye profesor Kalenik Gerenchuk Vidomimi predstavnikami naukovogo napryamu ye k g n prof Semen Illich Kukurudza d g n prof Valerij Mikolajovich Petlin d g n prof Anatolij Vasilovich Melnik k g n doc Bogdan Pavlovich Muha Vagomij vpliv na rozvitok napryamu v 70 h rokah HH st spravili ekspedicijni doslidzhennya negativnih stihijnih procesiv v Ukrayinskih Karpatah pid kerivnictvom prof K I Gerenchuka a v 90 h transkarpatski landshaftni ekspediciyi pid kerivnictvom prof G P Millera Rozrobleni naukovi osnovi racionalnogo vikoristannya i ohoroni landshaftiv Zahidnogo regionu Ukrayini v procesi silsko i lisogospodarskogo prirodokoristuvannya mistobuduvannya girnichovidobuvnih rozrobok naukovi osnovi organizaciyi monitoringu ta virishennya ekologo geografichnih problem Ukrayinskih Karpat Naukovij napryam paleografiyi plejstocenu Naukovij napryam paleogeografiyi plejstocenu zasnovanij prof A Boguckim Osnovnimi napryamami doslidzhen ye kompleksne vivchennya lesovogo pokrivu Ukrayini glyacialnih ta periglyacialnih utvoren stratigrafichne rozchlenuvannya plejstocenu ta korelyaciya procesiv davnih epoh relyefoutvorennya Sogodni u galuzi paleogeografiyi plejstocenu doslidzhennya provodyat prof A Boguckij doc A Yacishin doc R Dmitruk O Tomenyuk Doslidzhennya vedutsya spilno z polskimi litovskimi francuzkimi ta biloruskimi vchenimi Naukovij napryam geografiyi j menedzhmentu turizmu ta organizaciyi kompleksu poslug u sferi turizmu Na kafedri turizmu funkcionuye naukovij napryam Geografiya j menedzhment turizmu ta organizaciya kompleksu poslug u sferi turizmu V rusli naukovogo napryamu pracivniki kafedri provodyat doslidzhennya aktualnih problem upravlinnya ta teritorialnoyi organizaciyi turistichnoyi sferi zahidnogo regionu Ukrayini Pracivniki kafedri turizmu shorichno organizovuyut mizhnarodnu naukovo praktichnu konferenciyu Geografiya ekonomika i turizm nacionalnij ta mizhnarodnij dosvid na yakij dopovidayutsya ostanni napracyuvannya naukovciv kafedri ta yihnih koleg z Ukrayini ta inshih krayin z aktualnih problem geografiyi ta ekonomiki turizmu Naukovij napryam geografichnogo ukrayinoznavstva Pracivniki kafedri zdijsnyuyut riznostoronni doslidzhennya z aktualnih problem geografiyi Ukrayini Zokrema providnimi napryamkami naukovoyi diyalnosti ye etnogeografiya Ukrayini geografiya naselennya i geografiya poselen v Ukrayini fizichna geografiya Ukrayinskih Karpat i Krimu politichna geografiya i geopolitika Ukrayini istorichna geografiya Ukrayini kompleksni regionalni geografichni doslidzhennya geografiya turizmu j rekreacijna geografiya Ukrayini geografichne krayeznavstvo ta geografichna osvita Naukovi konferenciyi ta fahovi vidannyaNaukovi konferenciyi ta seminari Geografichnij fakultet vistupaye organizatorom i spivorganizatorom chislennih mizhnarodnih vseukrayinskih regionalnih ta zvitnih naukovih konferencij Geografichnij fakultet zabezpechuye provedennya takih konferencij Vseukrayinska naukova konferenciya Konstruktivna geografiya i kartografiya stan problemi perspektivi Vseukrayinska naukovo praktichna konferenciya molodih uchenih aspirantiv i studentiv Ukrayina i svit suspilno geografichni vimiri Mizhnarodna naukova konferenciya Landshaftoznavstvo stan problemi perspektivi Mizhnarodna naukova konferenciya Aktualni problemi genetichnogo geografichnogo istorichnogo ta ekologichnogo gruntoznavstva Mizhnarodna konferenciya Geografiya ekonomika i turizm nacionalnij ta mizhnarodnij dosvid Polova litnya shkola girskogo landshaftoznavstva Doslidzhennya litnih staniv girskih landshaftiv Polova litnya shkola Identifikaciya ta ohorona landshaftiv Polova litnya shkola Doslidzhennya staniv girskih landshaftiv v umovah turistichno rekreacijnih navantazhen polova zimova shkola seminar girskogo landshaftoznavstva Doslidzhennya zimovih staniv landshaftiv Ne mensh vazhlivoyu skladovoyu ye organizaciya ta provedennya seminariv ta kruglih stoliv ukrayino polskij seminar Glyacial i periglyacial Ukrayinskogo Peredkarpattya ukrayino polskij seminar Lesi ta paleolit Podillya mizhnarodni naukovij seminar Problemi geomorfologiyi i paleogeografiyi Ukrayinskih Karpat mizhnarodnij naukovij seminar Grunti i suchasnist ukrayino nimecko polskij viyiznij seminar Prikordonni ta transkordonni vidnosini mizh lyudmi tovarami kulturami ta znannyami mizhnarodnij naukovij seminar Prirodni resursi regionu problemi metrizaciyi vikoristannya j ohoroni kruglij stil Stan problemi i perspektivi prirodnichoyi geografiyi Shoroku provoditsya studentska naukova konferenciya Realiyi problemi ta perspektivi rozvitku geografiyi v Ukrayini v yakij bere uchast 30 35 najkrashih studentiv naukovciv Fahovi vidannya Na geografichnomu fakulteti ye tri fahovih vidannya Visnik Lvivskogo universitetu Seriya geografichna Problemi girskogo landshaftoznavstva ta zbirnik naukovih prac Problemi geomorfologiyi i paleogeografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Problemi girskogo landshaftoznavstva ye naukovim periodichnim vidannyam vihodit odin raz v rik u yakomu publikuyutsya rezultati doslidzhen v galuzi fizichnoyi geografiyi landshaftoznavstva ta sumizhnih nauk yaki stosuyutsya vivchennya genezisu rozvitku strukturi dinamiki funkcionuvannya suchasnogo stanu vikoristannya i ohoroni landshaftnih kompleksiv ta yihnih komponentiv i vlastivostej girskih porid relyefu vod klimatu roslinnogo j tvarinnogo svitu i gruntiv Zbirnik naukovih prac Problemi geomorfologiyi i paleogeografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij mistit teksti naukovih statej iz problem geomorfologiyi ta paleogeografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Mizhnarodna naukova spivpracyaSpivpracya z vishimi navchalnimi zakladami ta naukovimi ustanovami Kafedri ta strukturni pidrozdili geografichnogo fakultetu spivpracyuyut iz nizkoyu naukovih zakladiv ta ustanov iz Polshi Varshavskij Vroclavskij Lyublinskij M Sklodovskoyi Kyuri Katolickij ta Yagelonskij universiteti Shecinska politehnika Institut geografiyi PAN Institut geologichnih nauk PAN Institut gruntoznavstva agrohimiyi i roslinnictva Institut turizmu Nacionalnij tehnologichnij centr Visha shkola ekologiyi i upravlinnya Gdanska visha shkola gotelyarstva ta Ojcovskij nacionalnij park Litvi Vilnyuskij universitet Bilorusi Biloruskij derzhavnij universitet imeni Maksima Tanka Institut geologichnih nauk NAN Bilorusi Franciyi Institut turizmu Avstriyi Federalne finansove vidomstvo Nizhnoyi Avstriyi i Brugenlyandu Geografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka uklav nizku ugod pro spivpracyu iz Yavorivskim NPP Roztochanskim Parkom Narodovim Ojcovskim Parkom Narodovim Universitetom Mariyi Kyuri Sklodovskoyi Pomorskoyu Akademiyeyu Lodzkim universitetom Vishoyu shkoloyu Ekologiyi ta upravlinnya ta Vroclavskim universitetom Uchast u spilnih mizhnarodnih proektah Vikladachi fakultetu stali vikonavcyami ta spivorganizatorami bagatoh spilnih naukovih proektiv program ta konferencij Zokrema ce Kukla LOESSFEST 14 7 Loess Seminar in Wroclaw International Conference on Loess Research in memoriam of George Kukla ukrayino polskij proekt 691 N 2010 0 Palaeolithic oecumene of the peri and meta Carpathian zone a study of environment changes of Western Ukraine and South Eastern Poland in Pleistocene and their influence on primeval settlement and migration pattern based on loess and cave sites ukrayinsko polskij proekt Narodowego Centrum Nauki DEC 2012 05 B ST 10 00918 Research Projekt of the National Centrum of Science ukrayino nimeckij proekt International Water Alliance Saxone polsko ukrayinskij proekt Virobnictvo biogazu na ochisnih sporudah komunalnih stokiv pidtrimka programi mista Lvova proekt WWF Viznachennya starovikovih lisiv v Karpatah proekt FLUMEN doslidzhennya flyuvialnih ta erozijnih procesiv antropogennogo navantazhennya na vodni ob yekti ukrayinsko polsko biloruskij proekt YeS The scientific environment integration of the Polish Ukrainian borderland area transkordonnij proekt Transfer ideyi zelenogo turizmu v Ukrayini na osnovi sistemi sertifikaciyi GoToCarpathia u ramkah Proektu Transkordonna spivpracya dlya rekreacijnogo turizmu polsko ukrayinskogo prikordonnya i Programi transkordonnogo spivrobitnictva Polsha Bilorus Ukrayina spilno iz geologichnim fakultetom pidgotovleno ta oblashtovano ukrayinsko polskij turistichnij shlyah Geo Karpati u ramkah Programi transkordonnogo spivrobitnictva Polsha Bilorus Ukrayina Mizhnarodnij ekologichnij proekt EU ENPI CBC Vidkriti kordoni dlya vedmediv u rumunskih ta ukrayinskih Karpatah mizhnarodnij grant N306 691640 pt Zapis holocenskich zmian klimatu i dzialalnosci czlowieka w aluwiach dolin przedpola Wschodnich Karpat rozrobka temi mizhnarodnogo grantu Narodowego Centrum Nauki DEC 2012 05 B ST10 00918 Wietrzenie skal anhydrytowych i gipsowych geomorfologia petrologia i geochemia uchast u roboti regionalnoyi merezhi naukovciv Science for the Carpathians S4C Z 1992 r stazhuvannya za kordonom projshli ponad 50 vikladachiv Avstriya Belgiya Velika Britaniya Italiya Kanada Niderlandi Nimechchina Polsha Rosiya SShA Ugorshina Finlyandiya Franciya Navchalni praktikiNa pershomu kursi studenti napryamu Geografiya prohodyat navchalnu mizhzonalnu zagalnogeografichnu topografichnu praktiki ta gruntovij i geologichnij rozdili navchalnoyi kompleksnoyi fiziko ekonomiko geografichnoyi praktiki Osoblivo populyarnoyu sered studentiv ye navchalna mizhzonalna praktika Kafedra turizmu dotrimuyetsya tradicij u provedenni praktik u formi navchalno ekskursijnih turiv Ukrayinoyu ta teritoriyeyu Yevropejskogo soyuzu vid Polshi j Ugorshini do Italiyi i Franciyi Pid chas krayeznavchoyi praktiki studenti turizmoznavci vivchayut turistichno resursnij potencial Zahidnogo regionu Ukrayini Ci ekskursiyi ohoplyuyut kurortno rekreacijni istoriko kulturni prirodoohoronni ta inshi turistichno privablivi ob yekti Zahidnoyi Ukrayini Praktika zi sportivno ozdorovchogo turizmu poyednuye kategoriyi girskih pishih pohodiv oznajomlennya z organizaciyeyu diyalnosti sportivno ozdorovchih centriv Ukrayini u poyednanni z vivchennyam turistichnoyi infrastrukturi Polshi Uzhe desyat rokiv provoditsya navchalna praktika v Ojcovskomu nacionalnomu prirodnomu parku Respublika Polsha Na drugomu kursi studenti geografi pid chas prohodzhennya navchalnoyi kompleksnoyi praktiki v mezhah baz praktik stacionariv organizovuyut meteorologichni sposterezhennya na meteomajdanchikah doslidzhuyut gidrologichnij rezhim richok vivchayut osoblivosti geologichnoyi i geomorfologichnoyi budovi gruntovogo i roslinnogo pokriviv landshaftnoyi strukturi analizuyut specifiku socialnoyi ta ekonomichnoyi sferi regionu ocinyuyut ekologichnij stan teritoriyi Pid chas girskogo rozdilu studenti podorozhuyut marshrutami Chornogori Studenti turizmoznavci pid chas prohodzhennya praktik vivchayut ob yekti turistichnoyi infrastrukturi Lvova ta najpopulyarnishih regioniv Ukrayini Sered ob yektiv vivchennya desyatki turfirm goteliv mista Lvova zustrichi iz providnimi menedzherami praktikami turizmu kerivnikami turistichnogo gospodarstva oblasti ta miskoyi administraciyi Studenti ekologi doslidzhuyut gidrologichnij rezhim ta gidroekologichnij stan vodojm vivchayut geografiyu genezu ekologiyu ta degradacijni procesi gruntiv osnovi zapovidannya v mezhah prirodoohoronnih teritorij spektr problem rozroblennya pokladiv korisnih kopalin j utilizaciyi pobutovih i promislovih vidhodiv Studentska aktivnistZahodi ta akciyi Na geografichnomu fakulteti aktivno pracyuyut organi studentskogo samovryaduvannya ta studentska profspilka yaki organizovuyut nacionalno patriotichni kulturno mistecki rozvazhalni zahodi ta blagodijni akciyi Zavdyaki tisnij spivpraci studentskih organizacij ta administraciyi geografichnogo fakultetu vdayetsya robiti na fakulteti masshtabni zahodi yaki zahoplyuyut fakultetsku spilnotu Odnim iz najpopulyarnishih zahodiv ye sportivna versiya gri Sho De Koli Vpershe zahid provedeno v 2012 roci Z togo chasu vidbuvayutsya regulyarni igri periodichnistyu raz u semestr perevazhno voseni i na vesni Turnir provoditsya sered vikladachiv studentiv ta vipusknikiv geografichnogo fakultetu Chimalu populyarnist na fakulteti maye Den Vishivanki osoblive dijstvo koli vikladachi studenti i vsi pracivniki fakultetu odyagayut vishivanku Tradicijno svyato vidbuvayetsya 13 grudnya Takozh fakultet doluchayetsya do Vseukrayinskogo dnya vishivanki yakij pripadaye na traven Z 2014 r v lyutomu provoditsya futzalnij turnir imeni Geroya Nebesnoyi Sotni Igorya Kostenka Turnir prisvyachenij studentu fakultetu yakij zaginuv 20 lyutogo 2014 r na Yevromajdani Dlya znajomstva studentiv pershokursnikiv iz studentskoyu spilnotoyu provoditsya tradicijna vechirka Nich pershokursnika Shoroku silami studentiv geografichnogo fakultetu ta ekologichnogo gurtka organizovuyutsya ekologichni zahodi pribirannya smittya u regionalnomu landshaftnomu parku Znesinnya parku Pogulyanka parku kulturi i vidpochinku im B Hmelnickogo Karpatskomu NPP na uzberezhzhyah Shackih ozer j richki Terebli Provodyatsya akciyi Zelena krayina Zelena toloka Den Zemli Zberezhi pervocvit Ekodoshka zbirannya makulaturi u korobki boksi EcoSafe zbirannya vzhivanih batarejok Zhivi chisto sortuj vidhodi tosho Vseukrayinskij kongres studentiv geografiv Vseukrayinskij kongres studentiv geografiv zasnuvali studenti geografichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka u 2016 r Jogo metoyu stala organizaciya dialogu mizh studentami geografami ukrayinskih VNZ a takozh postanovka i virishennya aktualnih problem geografichnogo seredovisha Pershij kongres vidbuvsya z 20 po 24 zhovtnya 2016 r Tema kongresu Vzayemozv yazok lyudini i prirodi na prikladi Ukrayinskih Karpat Miscem provedennya obrali Chornogirskij geografichnij stacionar ChGS U kongresi vzyali uchast 30 studentiv geografiv z ponad desyati oblastej yaki predstavlyali sim providnih universitetiv Ukrayini Ce buli universiteti Kiyeva Harkova Odesi Chernivciv Lucka Dnipra ta zvisno Lvova Doslidzhennya vidbuvalisya u formati vorkshopiv Vorkshop liderami stali vikladachi geografichnogo fakultetu Drugij kongres vidbuvsya u period z 28 kvitnya po 3 travnya 2017 r znovu na ChGS Cogo razu kilkist uchasnikiv syagnula 50 studentiv z ponad 15 oblastej Ukrayini Drugij kongres buv prisvyachenij problemi virubuvannya Karpatskih lisiv i temoyu stalo gaslo Zoloto Karpat zberegti chi vtratiti Lvivskij oseredok EGEA EGEA Lviv ce odin iz oseredkiv Yevropejskoyi asociaciyi studentiv ta molodih geografiv EGEA Stvorenij u 2011 r aktivnimi studentami geografichnogo fakultetu LNU im Ivana Franka Zavdyaki chlenstvu v EGEA studenti geografichnogo fakultetu mayut zmogu brati uchast v mizhnarodnih obminah iz bud yakim oseredkom vidviduvati riznomanitni podiyi yaki organizovuyut yevropejski kollegi geografi Chleni EGEA Lviv za 2015 2017 rr vzyali uchast v 4 obminah a same iz Berlinom Vidnem Gracom Lyuvyenom a takozh pobuvali na kongresah sho prohodili v Niderlandah Polshi Nimechchini a takozh vidvidali geografichni podiyi yaki provodilis pid egidoyu EGEA Lvivskij oseredok aktivno rozvivayetsya zareyestrovanimi chlenami ye 91 student ta vipusknik geografichnogo fakultetu Takozh chleni oseredku aktivno spivpracyuyut v rozshirenni asociaciyi V Ukrayini diyut she Kiyivskij Harkivskij Cherniveckij Luckij Dniprovskij oseredki Chleni EGEA Lviv shoroku provodyat riznomanitni zahodi za uchasti yevropejskih koleg ce vzhe tradicijnij zahid Ukrayinski Karpati yakij projshov cogo roku vzhe vshoste yakij ye duzhe populyarnim sered yevropejskih koleg takozh doklali velikih zusil do provedennya I i II Vseukrayinskogo kongresu studentiv geografiv Simvolika fakultetuNad shitom v strichci napisano Geografichnij fakultet Nad shitom v dekorativnomu kartushi rozgornuta knizhka z latinskimi ciframi AD MDCCCLXXXII yaki oznachat rik zasnuvannya fakultetu 1882 Pid shitom strichka z devizom latinskoyu movoyu Orbis terrarum domus humanitatis ukr Zemlya dim lyudstva V shiti zliva Golovnij simvol Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka na sinomu tli zolotij lev zemelnij znak Zahidnoyi Ukrayini vkazuye na regionalne znachennya Universitetu yakij trimaye v lapi trisvichnik znak iz pechatki Ukrayinskogo tayemnogo universitetu simvol nauki j osviti Sprava na shiti zemna kulya yaka simvolizuye geografichnu nauku zirki ta pivmisyac znaki postijnosti uosoblyuyut den i nich GeroyiI gor I gorovich Koste nko 31 grudnya 1991 Zubrec Buchackij rajon Ternopilska oblast Ukrayina 20 lyutogo 2014 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij zhurnalist student geograf aktivist Yevromajdanu dopisuvach ukrayinskoyi Vikipediyi Zaginuv pid chas protistoyannya na vulici Institutskij Geroj Ukrayini Borovec Andrij Oleksandrovich 07 12 2000 r n PersonaliyiBajcar Andrij Lyubomirovich Bilanyuk Volodimir Ivanovich Voloshin Ivan Mikolajovich Danilyuk Arhip Grigorovich Dnistryanskij Miroslav Stepanovich Zastavecka Olga Volodimirivna Kit Miron Grigorovich Kostenko Igor Igorovich Lozinskij Roman Mar yanovich Malskij Markiyan Zinovijovich Nazaruk Mikola Mikolajovich Nemchinov Oleg Mikolajovich Poznyak Stepan Pavlovich Stecyuk Oksana Vasilivna Fisenko Mikita Sergijovich Shablij Oleg Ivanovich Shuber Pavlo MihajlovichDiv takozhDoroshenka 41 Lviv Dzvinicya cerkvi Svyatogo Duha Lviv Cerkva Svyatogo Duha Lviv Primitki Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Geografichna osvita nauka i praktika u Lvivskomu universiteti istoriya i suchasnist T 1 S 5 11 url https academia edu 22304696 Geografichna osvita nauka i praktika u Lvivskomu universiteti istoriya i suchasnist Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Andrij Grechilo Simvoli Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Gazeta Kamenyar Vip 6 zhovten 2008 r S 2 z dzherela 27 travnya 2013 Procitovano 15 travnya 2013 Posilannya

Дата публікації:
Топ