Франц Йосиф I (нім. Franz Joseph I., угор. I. Ferenc József; 18 серпня 1830 — 21 листопада 1916, Відень) — імператор Австрійської імперії і король Богемії з 2 грудня 1848 року, апостольний король Угорщини з 2 грудня 1848 до 14 квітня 1849 року (1-й раз) та з 13 серпня 1849 року (2-й раз); король Галичини та Володимирії; великий герцог Буковини; з 15 березня 1867 року — голова двоєдиної держави — Австро-Угорської монархії. Правив 68 років; його правління — епоха в історії народів, що входили до складу Дунайської монархії.
Старший син ерцгерцога Франца Карла, сина Франца II та молодшого брата Фердинанда I. Мати — Софія Баварська. У ході австрійської революції 1848 року його дядько зрікся престолу, батько відмовився від права спадщини, 18-річний Франц Йосиф опинився на чолі багатонаціональної монархії Габсбургів.
Політичні події
За сім десятиріч правління Франца Йосифа І (не брав активної участі в державних справах) Австрійська імперія, яка в середині XIX століття була великою державою, прийшла до повного занепаду в результаті Першої світової війни.
Новий імператор отримав корону здебільшого завдяки допомозі російських військ у придушенні Угорського повстання, що було приниженням для австрійської монархії. У результаті відносини між Австрією та Росією зіпсувалися, що відіграло важливу роль на початку Кримської війни. Попри те, що Австрія не вступила до конфлікту, низка дипломатичних помилок призвела до того, що країна позбулася значних союзників. Цим скористалося Сардинське королівство, яке за підтримки Франції та Пруссії відновило боротьбу за об'єднання Італії. У результаті до 1860 року імперія втратила Ломбардію, представники дому Габсбургів втратили владу в Модені й Тоскані.
1866 року Австрія розпочала війну проти Пруссії, причиною якої було питання про лідерство в німецькому світі. Після битви при Садові, яка завершилася розгромом австрійської армії, імперія була змушена визнати поразку, підписавши Празький мир. Австрія втратила Венецію й визнала об'єднання північнонімецьких держав на чолі з Пруссією. Незабаром після цього угорська еліта почала вимагати від Франца Йосифа надання їй рівних прав з австрійськими німцями й перетворення Австрійської імперії на двоєдину монархію. Остерігаючись нової революції, імператор, 1853 року ледь не вбитий угорським націоналістом, був змушений погодитися. Це спричинило початок національного руху й серед інших народів Дунайської монархії.
1871 року Австро-Угорщина визнала проголошення Німецької імперії та вступила з нею в альянс (до середини 1880-х до нього входила й Росія). Це дозволило державі Франца Йосифа досягти посилення впливу на Балканах у ході російсько-османської війни 1877—1878 років. Зокрема, імперія окупувала, а в 1908 році анексувала Боснію та Герцеговину. Останні події призвели до посилення суперечностей з Росією, відкритого протистояння з Сербією й участі Австро-Угорщини в Першій світовій війні. Сам Франц Йосиф не застав краху своєї імперії — він помер 1916 року в 86-річному віці.
Особисте життя
У 1854 році Франц Йосиф одружився з баварською принцесою Єлизаветою, відомою як «Сісі». Її відносини з матір'ю Франца Йосифа імператрицею Софією не склалися, незабаром у Єлизавети розвинувся нервовий розлад. Оскільки престиж імператорського роду й так було порушено гомосексуальними походеньками молодшого брата Франца Йосифа I Людвіга (якого врешті-решт було вислано з Відня), для уникнення можливих ускладнень Єлизавета виїхала з двору. З 1875 до 1914 року літньою резиденцією для подружжя була Вілла в Бад-Ішлі. З 1860-х років цісарева проводила час у подорожах, рідко зустрічаючись з чоловіком та майже не брала участі у вихованні дітей.
Перша трагедія вразила родину Франца Йосифа в 1867 році, коли в Мексиці республіканці розстріляли його рідного брата Максиміліана, проголошеного імператором Мексики.
У 1872 році померла мати Франца Йосифа Софія, яка справляла великий вплив на сина, а в 1878 році — його батько Франц Карл.
З 1885 року коханкою імператора була акторка , їхні стосунки ніколи не були таємницею.
Єдиний син і нащадок Франца Йосифа кронпринц Рудольф застрелився 1889 року в замку Маєрлінг, убивши перед тим свою кохану баронесу Марію Вечера.
У 1898 році в Женеві італійський анархіст Луїджі Лукені вбив імператрицю Єлизавету.
Після самогубства Рудольфа новим спадкоємцем престолу став племінник імператора Франц Фердинанд. У 1914 році спадкоємця трону разом із дружиною вбив у Сараєво сербський терорист Гаврило Принцип.
Стосунки з Папською Курією
На Папському Конклаві 1903 року імператор Франц Йосиф наклав вето на обрання кардинала на папство. Формулу вето проголосив від імені імператора краківський кардинал Ян Пузина. Кардинали не змогли суперечити Францу Йосифу, єдиному монарху, в якого з папами не було конфліктів. Було обрано Джузеппе Сарто. За 68 років свого правління це єдиний випадок, коли Франц Йосиф застосував своє право вето. Франц Йосиф — останній монарх в історії, який його застосував; новий папа Пій X скасував це право.
Ставлення до українців
Перші роки цісарства Франц Йосиф І ставився прихильно до українців, бо вони (на відміну від поляків і угорців) були лояльними до Габсбургів. Наприкінці 1848 року він видав декрет про створення кафедри української мови й літератури у Львівському університеті, в 1849 році зробив Буковину окремим коронним краєм, послабивши тим польський вплив у цьому регіоні.
1849 року цісар видав нову конституцію, яка зміцнювала абсолютизм, ліквідував парламент; намісником Галичини призначив польського аристократа Аґенора Ґолуховського, який довів Головну Руську Раду до самоліквідації. 1850 року надав Крайовий статут «Королівству Галичини й Лодомерії», що утруднювало створення Руського коронного краю у Східній Галичині. Хоча галицькі українці кілька разів (1854, 1863, 1866) мали згоду віденського уряду на адміністративний поділ Галичини на українську і польську частини, цісар щоразу схилявся до думки польської більшості Галицького крайового сейму, яка була проти поділу.
1851 року Франц Йосиф I скасував конституцію, внаслідок чого почалися 10 років реакції, які сповільнили національне й політичне життя західних українців. 1860 року видав нову конституцію, яка спиралася на становий принцип; 1861 року ухвалив виборчу ординацію до крайових сеймів за куріальною системою, яка звела до меншості представництво галицьких українців у Галицькому сеймі. 1866 року, після програної війни з Італією та Прусією, Франц Йосиф І уклав угоду з польською шляхтою Галичини; за її лояльність віддав їй панування в краї (крайова адміністрація, судове самоврядування, керівництво шкільництвом перейшло до польських рук, польська мова стала урядовою, полонізовано Львівський університет). На початку XX століття, зважаючи на можливість війни з Росією, цісар волів замирення поляків з українцями в Галичині, внаслідок чого 1914 року підписано угоду між двома посольськими представництвами. Однак початок війни не дозволив її реалізувати.
Здійснював поїздки-інспекції країною, сприяв розбудові міст (зокрема, Тернополя; 20–22 жовтня 1851 року перебував у місті, урочиста зустріч була в Домініканському костелі; наступні відвідини 26 червня 1856 року, міська рада отримала дозвіл на відкриття Реальної школи в місті).
Цікаві факти
Імператор був знаним консерватором, простим у побуті, уважним до етикету й традицій. Він називав себе «останнім монархом старої школи». Після того, як його брата розстріляли в Мексиці, до кінця життя, майже 50 років, імператор не приймав мексиканських посланців. Він не провів до палацу телефон, з великими труднощами погодився на електрику. Коли його син наклав на себе руки, Франц Йосиф І написав усім європейським монархам, що причиною загибелі кронпринца став випадковий постріл на полюванні (тільки папі Леву XIII він написав правду).
Часто кажуть, що австрійці, угорці та чехи досі рано встають і рано лягають (відповідно, активне життя в містах починається та завмирає раніше) тому, що Франц Йосиф І, який був «жайворонком», за тривале правління привчив до свого режиму всю імперію.
Титул з 1849 року
- «Його Імператорська та Королівська Величність Франц Йосиф I, Божою милістю імператор австрійський, апостольний король угорський, король богемський, король ломбардський та венеційський, далматський, хорватський, славонський, Галичини й Володимерії та іллірійський, король єрусалимський та ін.;
- ерцгерцог австрійський; великий герцог тосканський та краківський; герцог лотарінгський, зальцбурзький, штірський, каринтійський, карніольський та буковинський; великий князь трансільванський; маркграф моравський; герцог Верхньої та Нижньої Силезії, моденський, пармський, пʼяченцький та гуастальський, Освенциму (Аушвіц) та Затору; тешинський, фріульський, рагузький (Дубровник) та зарський (Задар);
- володарний граф габсбурзький і тірольський, кібурзький, горицький та градиський;
- князь трентський та бріксенський;
- маркграф Верхніх і Нижніх Лужиц та Істрії;
- граф Гогенемс, Фельдкірх, Брегенц, Зоннеберг та ін.;
- государ Трієсту, Котору та Вендської марки;
- Великий Воєвода Сербії (Воєводини), та інше, та інше, та інше.»
Ім'я
Військові звання
- Австрійський фельдмаршал (2 грудня 1848)
- Почесний генерал шведської армії (1888)
- Прусський генерал-фельдмаршал (27 лютого 1895)
- Британський фельдмаршал (1 вересня 1903) — позбавлений в 1914 році.
- Почесний шеф
- 1-го королівського драгунського полку Британської армії (25 березня 1896) — позбавлений в 1914 році.
- Приозерського полку Російської імператорської гвардії — позбавлений 26 червня 1914 року.
- 12-го білгородського уланського полку Російської імператорської армії — позбавлений 26 червня 1914 року.
- 16-го (Шлезвіг-Гольштейнського) гусарського полку Німецької імперської армії
- фузілерного полку «Імператор Франц Йозеф Австрійський, король Угорський» №122 (4-го Вюртемберзького)
Нагороди
Австро-Угорщина
- Орден Золотого руна (1844)
- Військовий орден Марії Терезії, великий магістр
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий магістр
- Орден Леопольда (Австрія), великий магістр
- Орден Залізної Корони, великий магістр
- Орден Франца Йосифа, великий хрест — засновник ордену.
- Медаль кампанії 1873
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 1-го класу (50 років)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест з діамантами
- Відзнака «За 50 років служби»
- Орден Чорного орла з ланцюгом (1844)
- Орден Червоного орла, великий хрест (1844)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Pour le Mérite з дубовим листям (27 серпня 1914)
- Орден Андрія Первозванного (30 грудня 1845)
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла (Російська імперія)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня (2 липня 1849)
- Орден Рутової корони (1847)
- Військовий орден Святого Генріха, великий хрест
- (1848)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест
- Орден Святого Губерта (1849)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
- Орден Серафимів з ланцюгом (9 липня 1850)
- Орден Норвезького лева, великий хрест (5 квітня 1904)
- Орден Вірності (Баден) (1851)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1851)
- , великий хрест (1865)
- , великий хрест (1878)
- Орден Підв'язки (14 серпня 1867)
- Королівський вікторіанський ланцюг (16 серпня 1904)
- Вищий орден Святого Благовіщення (13 квітня 1869)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (13 квітня 1869)
- Орден Корони Італії, великий хрест (13 квітня 1869)
- , великий хрест з ланцюгом (1906)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Орден «За хоробрість» 1-го ступеня
- , великий хрест
- , великий хрест
Інші країни
- Орден Слона (Данія; 17 січня 1849)
- Орден Віллема, великий хрест (Нідерланди; 21 червня 1849)
- , великий хрест (Князівство Ангальт; 27 жовтня 1849)
- Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія; 1849)
- , великий хрест (Герцогство Брауншвейг-Люнебург; 1849)
- , сенатор великого хреста (Герцогство Парма; 1849)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1850)
- (Гессен-Кассель; 19 листопада 1851)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1852)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 9 березня 1853)
- , великий хрест (Герцогство Модена та Реджо; 1856)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 1 жовтня 1857)
- Орден Золотого лева Нассау (Герцогство Нассау; травень 1858)
- , великий хрест з ланцюгом (1865)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 10 травня 1875)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія)
- орден (7 травня 1880)
- ланцюг (25 жовтня 1898)
- (Сіам; 15 липня 1891)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Франція)
- Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест (Ватикан)
- Бальї Великого хреста честі і відданості (Мальтійський орден)
- 2-го і 1-го класу
- Орден князя Данила I, великий хрест (Чорногорія)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Святого Януарія (Королівство Обох Сицилій)
Увічнення
На його честь названо арктичний архіпелаг Земля Франца-Йосифа, який нині належить Росії. Її відкрито 1873 року австрійською полярною експедицією.
На честь Франца Йозефа був названий принц Карл Франц Прусський, який народився через місяць після смерті імператора.
Увічнення в Україні
4 жовтня 2008 року (в дні святкування 600-річчя Чернівців) Арсеній Яценюк заклав, а 3 жовтня 2009 року врочисто відкрив у цьому місті (у сквері на ) пам'ятник цісареві та королеві Австро-Угорщини Францу Йосифу I.
21 жовтня 2015 року в парку Шенборна (курорт «Воєводино», біля с. Тур'я Пасіка, 45 км від Ужгорода) відбулася презентація пам'ятника цісарю Францу Йосифу I. Це бронзова постать у людський зріст авторства ужгородського скульптора . Меценат пам'ятника — підприємець Сергій Мошак.
13 квітня 2016 року в с. Нижнє Солотвино (Ужгородський район Закарпаття) на території санаторно-оздоровчого комплексу «Термал Стар» відкрили пам'ятника цісарю Францу Йосифу I авторства Михайла Колодка. Відкрив пам'ятник засновник комплексу «Термал Стар» відомий підприємець Алекс Ровт.
2012 року львівський митець виступив ініціатором проєкту «Пам'ятник пам'яті». За його задумом, львів'яни-меценати мали пожертвувати на відливку пам'ятника (погруддя) юного, щойно по коронації Франца Йосифа I по символічному цинковому талеру вартістю в 100 гривень, прототипом для якого був союзний талер 1855 року, замість якого викарбували, відповідно, 2012 рік. Протомоделлю для пам'ятника обрали прижиттєве мармурове погруддя Франца Йосифа роботи львівського скульптора Павла Ойтелє, яке зберігається у Львівському історичному музеї. Статуетка мала бути збільшена за допомогою 3D-сканування, а під постамент мали використати відреставрований львівський артефакт XIX століття з мармуру, що колись служив п'єдесталом.
Проте за два роки у Львові в такий спосіб назбирали лише 3 тис. грн. За ці кошти 7 серпня 2014 року «Музей ідей» і спільнота програмістів-інженерів «de:coded» презентували роботу майстерні «Від ідеї до матерії. 3D-друк пам'ятника Франца Йосифа» — процес 3D-сканування, -реконструкції та -друку зменшеної копії пам'ятника цісарю.
Франц Йосиф I у культурі
Франц Йосиф не цікавився мистецтвами, але сприяв географічним дослідженням. Зокрема, чеському мандрівнику-африканісту Емілю Голубу.
У романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» відображено вкрай презирливе ставлення чехів до «старого Прохазки» (прізвисько Франца Йосифа у чехів). Більше того, в романі підкреслюється, що саме тости на честь імператора з боку Швейка викликають тверду впевненість у його дегенеративності та слабкому розумі навіть у посадових захисників Австро-Угорської імперії.
Судові лікарі, що підписалися нижче, визначилися у визначенні повного психічного отупіння та вродженого кретинізму Швейка Йосифа, який постав перед вищезазначеною комісією, кретинізм якого ясно видно з заяви «Здоровим будь, імператоре Франце Йосифе Перший», якої цілком досить, щоб визначити психічний стан Йосифа Швейка як явного ідіота.
Таке ставлення пояснюється тим, що імператор ігнорував національні почуття своїх чеських підданих. Він не коронувався чеською короною, не був присутнім на відкритті Чеського національного театру у Празі тощо.
Кіно
Родовід
Франц I | ||||||||||||||||
Леопольд II | ||||||||||||||||
Марія Терезія | ||||||||||||||||
Франц II | ||||||||||||||||
Карл III | ||||||||||||||||
Марія Луїза Іспанська | ||||||||||||||||
Марія Амалія Саксонська | ||||||||||||||||
Франц Карл Австрійський | ||||||||||||||||
Карл III | ||||||||||||||||
Фердинанд I | ||||||||||||||||
Марія Амалія Саксонська | ||||||||||||||||
Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська | ||||||||||||||||
Франц I | ||||||||||||||||
Марія Кароліна Австрійська | ||||||||||||||||
Марія Терезія | ||||||||||||||||
Франц Йосиф I | ||||||||||||||||
Крістіан III Цвайбрюкенський | ||||||||||||||||
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкен-Біркенфельдський | ||||||||||||||||
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська | ||||||||||||||||
Максиміліан I | ||||||||||||||||
Йозеф Карл Зульцбахський | ||||||||||||||||
Марія Франциска Зульцбахська | ||||||||||||||||
Єлизавета Нойбурзька | ||||||||||||||||
Софія Баварська | ||||||||||||||||
Карл-Фрідріх Баденський | ||||||||||||||||
Карл Людвіг Баденський | ||||||||||||||||
Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
Кароліна Баденська | ||||||||||||||||
Людвіг IX | ||||||||||||||||
Амалія Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська | ||||||||||||||||
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 4 лютого 2011.
- Юзьо Обсерватор. Львівські обсервації // Поступ, 20.03.2003
- І. Дуда, А. Сеник. Франц-Йосиф I // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 532
- титул короля ломбардського та венеційського знято 1869 року після об'єднання Італії
- дружина Франца Йосифа імператриця Єлизавета часто подорожувала під ім'ям графині Гогенемс
- zaxid.net, 3.10.2009
- zaholovok.com.ua, 22/10/2015
- mukachevo.net, 13.04.2016
- Н.Космолінська. Пам'ятник цісарю — друга спроба // Zbruch, 18.08.2014
Література
- Варварцев М. М. Франц Йосиф I // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 331. — .
- Р. Кривонос. Франц Йосиф I // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- І. Дуда, А. Сеник. Франц-Йосиф I // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 532.
Посилання
- Франц Йосиф I // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.282-283
- Франц Йосиф I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- 1848-1888 // Дѣло. — 1888. — 1 грудня
- XVIII. Sierpnia // Gazeta Lwowska. — 1890. — 19. Sierpnia
- Уродини Монарха // Дїло. — 1914. — 18 серпня
- W LXXXV rocznicę // Kurjer Lwowski. — 1915. — 18. Sierpnia
- Ігор Мельник. Початок правління цісаря Франца Йосифа І // Zbruch. — 2013. — 3 грудня
- Ігор Мельник. Шлюб цісаря Франца Йосифа І // Zbruch. — 2014. — 24 квітня
Попередник Фердинанд I | Імператор Австрії 1848–1916 | Наступник Карл І |
Попередник Фердинанд V | Король Угорщини 1848–1916 | Наступник Карл IV |
Попередник Фердинанд V | Король Богемії 1848–1916 | Наступник Карл III |
Попередник Фердинанд I | Король Галичини та Володимирії 1848–1916 | Наступник Карл І |
Попередник Фердинанд I | Король Ломбардії та Венеції 1848–1866 | Наступник Земля відійшла до Королівства Італія |
Попередник Фердинанд I | Великий князь Кракова 1848–1916 | Наступник Карл І |
Попередник Земля входила до складу Королівства Галичини та Володимирії | Герцог Буковини 1849–1916 | Наступник Карл І |
Попередник Фердинанд I | Король Єрусалиму 1875–1916 титулярний | Наступник Карл І |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Josif I nim Franz Joseph I ugor I Ferenc Jozsef 18 serpnya 1830 21 listopada 1916 Viden imperator Avstrijskoyi imperiyi i korol Bogemiyi z 2 grudnya 1848 roku apostolnij korol Ugorshini z 2 grudnya 1848 do 14 kvitnya 1849 roku 1 j raz ta z 13 serpnya 1849 roku 2 j raz korol Galichini ta Volodimiriyi velikij gercog Bukovini z 15 bereznya 1867 roku golova dvoyedinoyi derzhavi Avstro Ugorskoyi monarhiyi Praviv 68 rokiv jogo pravlinnya epoha v istoriyi narodiv sho vhodili do skladu Dunajskoyi monarhiyi Franc Josif I nim Franz Joseph I ugor I Ferenc Jozsef chesk Frantisek Josef I Franc Josif I Prapor Imperator Avstriyi 2 grudnya 1848 21 listopada 1916 Poperednik Ferdinand I Nastupnik Karl I Prapor Korol Ugorshini 2 grudnya 1848 21 listopada 1916 Poperednik Ferdinand V Nastupnik Karl I Prapor Korol Bogemiyi 2 grudnya 1848 21 listopada 1916 Poperednik Ferdinand V Nastupnik Karl I Prapor Korol Horvatiyi 2 grudnya 1848 21 listopada 1916 Poperednik Ferdinand V Nastupnik Karl IV Prapor Korol Galichini ta Volodimiriyi 1848 21 listopada 1916 Poperednik Ferdinand V Nastupnik Karl I Prapor Gercog Bukovini 4 bereznya 1849 21 listopada 1916 Koronaciya 4 bereznya 1849 Nastupnik Karl I Narodzhennya 18 serpnya 1830 1830 08 18 Laksenburg Avstrijska imperiyaSmert 21 listopada 1916 1916 11 21 86 rokiv Viden Avstro UgorshinaPrichina smerti pnevmoniyaPohovannya Imperatorskij sklep Viden AvstriyaReligiya katolicka cerkvaRid Gabsburgi LotarinzkiBatko Franc KarlMati Sofiya BavarskaShlyub Yelizaveta BavarskaDiti Sofiya Friderika Gizela Rudolf Mariya Valeriya Avtograf Nagorodi Kavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi Tereziyi Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Kavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Kavaler Velikogo hresta ordena Franca Josifa Vijskova medal Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Yuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrest Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Josipa Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Grobu Gospodnogo Yerusalimskogo Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Orden Pidv yazki Kavaler Korolivskogo Viktorianskogo lancyuga Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni Italiyi Orden Svyatogo Guberta Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Alberta Vedmedya Angalt Orden Genriha Leva Orden Svyati Rivnoapostolni Kirilo ta Mefodij Kavaler ordena Za horobrist Bolgariya Orden Slona Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Svyatogo Georgiya Gannover Orden Lyudviga Gessen Darmshtadt Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic Orden knyazya Danila I Licar Velikogo hresta vijskovogo ordena Villema Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Orden Karolya I Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Rutovoyi koroni Velikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Orden Korolivskogo domu Chakri Orden Svyatogo Yanuariya Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Mediafajli b u Vikishovishi Starshij sin ercgercoga Franca Karla sina Franca II ta molodshogo brata Ferdinanda I Mati Sofiya Bavarska U hodi avstrijskoyi revolyuciyi 1848 roku jogo dyadko zriksya prestolu batko vidmovivsya vid prava spadshini 18 richnij Franc Josif opinivsya na choli bagatonacionalnoyi monarhiyi Gabsburgiv Politichni podiyiFranc Josif I 1852 Za sim desyatirich pravlinnya Franca Josifa I ne brav aktivnoyi uchasti v derzhavnih spravah Avstrijska imperiya yaka v seredini XIX stolittya bula velikoyu derzhavoyu prijshla do povnogo zanepadu v rezultati Pershoyi svitovoyi vijni Novij imperator otrimav koronu zdebilshogo zavdyaki dopomozi rosijskih vijsk u pridushenni Ugorskogo povstannya sho bulo prinizhennyam dlya avstrijskoyi monarhiyi U rezultati vidnosini mizh Avstriyeyu ta Rosiyeyu zipsuvalisya sho vidigralo vazhlivu rol na pochatku Krimskoyi vijni Popri te sho Avstriya ne vstupila do konfliktu nizka diplomatichnih pomilok prizvela do togo sho krayina pozbulasya znachnih soyuznikiv Cim skoristalosya Sardinske korolivstvo yake za pidtrimki Franciyi ta Prussiyi vidnovilo borotbu za ob yednannya Italiyi U rezultati do 1860 roku imperiya vtratila Lombardiyu predstavniki domu Gabsburgiv vtratili vladu v Modeni j Toskani 1866 roku Avstriya rozpochala vijnu proti Prussiyi prichinoyu yakoyi bulo pitannya pro liderstvo v nimeckomu sviti Pislya bitvi pri Sadovi yaka zavershilasya rozgromom avstrijskoyi armiyi imperiya bula zmushena viznati porazku pidpisavshi Prazkij mir Avstriya vtratila Veneciyu j viznala ob yednannya pivnichnonimeckih derzhav na choli z Prussiyeyu Nezabarom pislya cogo ugorska elita pochala vimagati vid Franca Josifa nadannya yij rivnih prav z avstrijskimi nimcyami j peretvorennya Avstrijskoyi imperiyi na dvoyedinu monarhiyu Osterigayuchis novoyi revolyuciyi imperator 1853 roku led ne vbitij ugorskim nacionalistom buv zmushenij pogoditisya Ce sprichinilo pochatok nacionalnogo ruhu j sered inshih narodiv Dunajskoyi monarhiyi 1871 roku Avstro Ugorshina viznala progoloshennya Nimeckoyi imperiyi ta vstupila z neyu v alyans do seredini 1880 h do nogo vhodila j Rosiya Ce dozvolilo derzhavi Franca Josifa dosyagti posilennya vplivu na Balkanah u hodi rosijsko osmanskoyi vijni 1877 1878 rokiv Zokrema imperiya okupuvala a v 1908 roci aneksuvala Bosniyu ta Gercegovinu Ostanni podiyi prizveli do posilennya superechnostej z Rosiyeyu vidkritogo protistoyannya z Serbiyeyu j uchasti Avstro Ugorshini v Pershij svitovij vijni Sam Franc Josif ne zastav krahu svoyeyi imperiyi vin pomer 1916 roku v 86 richnomu vici Osobiste zhittyaFranc Josif u 1853 roci Portret roboti U 1854 roci Franc Josif odruzhivsya z bavarskoyu princesoyu Yelizavetoyu vidomoyu yak Sisi Yiyi vidnosini z matir yu Franca Josifa imperatriceyu Sofiyeyu ne sklalisya nezabarom u Yelizaveti rozvinuvsya nervovij rozlad Oskilki prestizh imperatorskogo rodu j tak bulo porusheno gomoseksualnimi pohodenkami molodshogo brata Franca Josifa I Lyudviga yakogo vreshti resht bulo vislano z Vidnya dlya uniknennya mozhlivih uskladnen Yelizaveta viyihala z dvoru Z 1875 do 1914 roku litnoyu rezidenciyeyu dlya podruzhzhya bula Villa v Bad Ishli Z 1860 h rokiv cisareva provodila chas u podorozhah ridko zustrichayuchis z cholovikom ta majzhe ne brala uchasti u vihovanni ditej Persha tragediya vrazila rodinu Franca Josifa v 1867 roci koli v Meksici respublikanci rozstrilyali jogo ridnogo brata Maksimiliana progoloshenogo imperatorom Meksiki U 1872 roci pomerla mati Franca Josifa Sofiya yaka spravlyala velikij vpliv na sina a v 1878 roci jogo batko Franc Karl Z 1885 roku kohankoyu imperatora bula aktorka yihni stosunki nikoli ne buli tayemniceyu Yedinij sin i nashadok Franca Josifa kronprinc Rudolf zastrelivsya 1889 roku v zamku Mayerling ubivshi pered tim svoyu kohanu baronesu Mariyu Vechera U 1898 roci v Zhenevi italijskij anarhist Luyidzhi Lukeni vbiv imperatricyu Yelizavetu Pislya samogubstva Rudolfa novim spadkoyemcem prestolu stav pleminnik imperatora Franc Ferdinand U 1914 roci spadkoyemcya tronu razom iz druzhinoyu vbiv u Sarayevo serbskij terorist Gavrilo Princip Stosunki z Papskoyu KuriyeyuNa Papskomu Konklavi 1903 roku imperator Franc Josif naklav veto na obrannya kardinala na papstvo Formulu veto progolosiv vid imeni imperatora krakivskij kardinal Yan Puzina Kardinali ne zmogli superechiti Francu Josifu yedinomu monarhu v yakogo z papami ne bulo konfliktiv Bulo obrano Dzhuzeppe Sarto Za 68 rokiv svogo pravlinnya ce yedinij vipadok koli Franc Josif zastosuvav svoye pravo veto Franc Josif ostannij monarh v istoriyi yakij jogo zastosuvav novij papa Pij X skasuvav ce pravo Stavlennya do ukrayincivPershi roki cisarstva Franc Josif I stavivsya prihilno do ukrayinciv bo voni na vidminu vid polyakiv i ugorciv buli loyalnimi do Gabsburgiv Naprikinci 1848 roku vin vidav dekret pro stvorennya kafedri ukrayinskoyi movi j literaturi u Lvivskomu universiteti v 1849 roci zrobiv Bukovinu okremim koronnim krayem poslabivshi tim polskij vpliv u comu regioni Proshannya z imperatorom v Lupkovi pislya jogo inspekcijnoyi podorozhi Galichinoyu v 1880 r 1849 roku cisar vidav novu konstituciyu yaka zmicnyuvala absolyutizm likviduvav parlament namisnikom Galichini priznachiv polskogo aristokrata Agenora Goluhovskogo yakij doviv Golovnu Rusku Radu do samolikvidaciyi 1850 roku nadav Krajovij statut Korolivstvu Galichini j Lodomeriyi sho utrudnyuvalo stvorennya Ruskogo koronnogo krayu u Shidnij Galichini Hocha galicki ukrayinci kilka raziv 1854 1863 1866 mali zgodu videnskogo uryadu na administrativnij podil Galichini na ukrayinsku i polsku chastini cisar shorazu shilyavsya do dumki polskoyi bilshosti Galickogo krajovogo sejmu yaka bula proti podilu Barelyef Franca Josifa I v ekspoziciyi Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu 1851 roku Franc Josif I skasuvav konstituciyu vnaslidok chogo pochalisya 10 rokiv reakciyi yaki spovilnili nacionalne j politichne zhittya zahidnih ukrayinciv 1860 roku vidav novu konstituciyu yaka spiralasya na stanovij princip 1861 roku uhvaliv viborchu ordinaciyu do krajovih sejmiv za kurialnoyu sistemoyu yaka zvela do menshosti predstavnictvo galickih ukrayinciv u Galickomu sejmi 1866 roku pislya progranoyi vijni z Italiyeyu ta Prusiyeyu Franc Josif I uklav ugodu z polskoyu shlyahtoyu Galichini za yiyi loyalnist viddav yij panuvannya v krayi krajova administraciya sudove samovryaduvannya kerivnictvo shkilnictvom perejshlo do polskih ruk polska mova stala uryadovoyu polonizovano Lvivskij universitet Na pochatku XX stolittya zvazhayuchi na mozhlivist vijni z Rosiyeyu cisar voliv zamirennya polyakiv z ukrayincyami v Galichini vnaslidok chogo 1914 roku pidpisano ugodu mizh dvoma posolskimi predstavnictvami Odnak pochatok vijni ne dozvoliv yiyi realizuvati Zdijsnyuvav poyizdki inspekciyi krayinoyu spriyav rozbudovi mist zokrema Ternopolya 20 22 zhovtnya 1851 roku perebuvav u misti urochista zustrich bula v Dominikanskomu kosteli nastupni vidvidini 26 chervnya 1856 roku miska rada otrimala dozvil na vidkrittya Realnoyi shkoli v misti Cikavi faktiImperator buv znanim konservatorom prostim u pobuti uvazhnim do etiketu j tradicij Vin nazivav sebe ostannim monarhom staroyi shkoli Pislya togo yak jogo brata rozstrilyali v Meksici do kincya zhittya majzhe 50 rokiv imperator ne prijmav meksikanskih poslanciv Vin ne proviv do palacu telefon z velikimi trudnoshami pogodivsya na elektriku Koli jogo sin naklav na sebe ruki Franc Josif I napisav usim yevropejskim monarham sho prichinoyu zagibeli kronprinca stav vipadkovij postril na polyuvanni tilki papi Levu XIII vin napisav pravdu Chasto kazhut sho avstrijci ugorci ta chehi dosi rano vstayut i rano lyagayut vidpovidno aktivne zhittya v mistah pochinayetsya ta zavmiraye ranishe tomu sho Franc Josif I yakij buv zhajvoronkom za trivale pravlinnya privchiv do svogo rezhimu vsyu imperiyu Titul z 1849 rokuFranc Josif I u formi feldmarshala 1865 Portret roboti F K Vintergaltera Jogo Imperatorska ta Korolivska Velichnist Franc Josif I Bozhoyu milistyu imperator avstrijskij apostolnij korol ugorskij korol bogemskij korol lombardskij ta venecijskij dalmatskij horvatskij slavonskij Galichini j Volodimeriyi ta illirijskij korol yerusalimskij ta in ercgercog avstrijskij velikij gercog toskanskij ta krakivskij gercog lotaringskij zalcburzkij shtirskij karintijskij karniolskij ta bukovinskij velikij knyaz transilvanskij markgraf moravskij gercog Verhnoyi ta Nizhnoyi Sileziyi modenskij parmskij pʼyachenckij ta guastalskij Osvencimu Aushvic ta Zatoru teshinskij friulskij raguzkij Dubrovnik ta zarskij Zadar volodarnij graf gabsburzkij i tirolskij kiburzkij gorickij ta gradiskij knyaz trentskij ta briksenskij markgraf Verhnih i Nizhnih Luzhic ta Istriyi graf Gogenems Feldkirh Bregenc Zonneberg ta in gosudar Triyestu Kotoru ta Vendskoyi marki Velikij Voyevoda Serbiyi Voyevodini ta inshe ta inshe ta inshe Im ya nim Franz Joseph I ugor I Ferenc Jozsef chesk Frantisek Josef I ital Francesco Giuseppe I pol Franciszek Jozef I ukr Fra nc Jo sif I rum Francisc Iosif I sloven Franc Jozef I slovac Frantisek Jozef I isp Francisco Jose I serb Fraњa Јosif I Vijskovi zvannyaAvstrijskij feldmarshal 2 grudnya 1848 Pochesnij general shvedskoyi armiyi 1888 Prusskij general feldmarshal 27 lyutogo 1895 Britanskij feldmarshal 1 veresnya 1903 pozbavlenij v 1914 roci Pochesnij shef 1 go korolivskogo dragunskogo polku Britanskoyi armiyi 25 bereznya 1896 pozbavlenij v 1914 roci Priozerskogo polku Rosijskoyi imperatorskoyi gvardiyi pozbavlenij 26 chervnya 1914 roku 12 go bilgorodskogo ulanskogo polku Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi pozbavlenij 26 chervnya 1914 roku 16 go Shlezvig Golshtejnskogo gusarskogo polku Nimeckoyi imperskoyi armiyi fuzilernogo polku Imperator Franc Jozef Avstrijskij korol Ugorskij 122 4 go Vyurtemberzkogo NagorodiAvstro Ugorshina Orden Zolotogo runa 1844 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi velikij magistr Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij magistr Orden Leopolda Avstriya velikij magistr Orden Zaliznoyi Koroni velikij magistr Orden Franca Josifa velikij hrest zasnovnik ordenu Medal kampaniyi 1873 Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 1 go klasu 50 rokiv Yuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrest z diamantami Vidznaka Za 50 rokiv sluzhbi Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom 1844 Orden Chervonogo orla velikij hrest 1844 Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest Pour le Merite z dubovim listyam 27 serpnya 1914 Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo 30 grudnya 1845 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 2 lipnya 1849 Korolivstvo Saksoniya Orden Rutovoyi koroni 1847 Vijskovij orden Svyatogo Genriha velikij hrest Korolivstvo Gannover 1848 Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest Korolivstvo Bavariya Orden Svyatogo Guberta 1849 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrest Shvedsko norvezka uniya Orden Serafimiv z lancyugom 9 lipnya 1850 Orden Norvezkogo leva velikij hrest 5 kvitnya 1904 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1851 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1851 Gavajske korolivstvo velikij hrest 1865 velikij hrest 1878 Britanska imperiya Orden Pidv yazki 14 serpnya 1867 Korolivskij viktorianskij lancyug 16 serpnya 1904 Italijske korolivstvo Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 13 kvitnya 1869 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 13 kvitnya 1869 Orden Koroni Italiyi velikij hrest 13 kvitnya 1869 Rumunske korolivstvo velikij hrest z lancyugom 1906 Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest Tretye Bolgarske carstvo Orden Za horobrist 1 go stupenya Knyazivstvo Serbiya velikij hrest velikij hrest Inshi krayini Orden Slona Daniya 17 sichnya 1849 Orden Villema velikij hrest Niderlandi 21 chervnya 1849 velikij hrest Knyazivstvo Angalt 27 zhovtnya 1849 Orden Leopolda I velikij lancyug Belgiya 1849 velikij hrest Gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg 1849 senator velikogo hresta Gercogstvo Parma 1849 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1850 Gessen Kassel 19 listopada 1851 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1852 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 9 bereznya 1853 velikij hrest Gercogstvo Modena ta Redzho 1856 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 1 zhovtnya 1857 Orden Zolotogo leva Nassau Gercogstvo Nassau traven 1858 velikij hrest z lancyugom 1865 Orden Karlosa III velikij hrest z lancyugom Ispaniya 10 travnya 1875 Orden hrizantemi z lancyugom Yaponska imperiya orden 7 travnya 1880 lancyug 25 zhovtnya 1898 Siam 15 lipnya 1891 Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Franciya Yerusalimskij Orden Svyatogo Grobu Gospodnogo velikij hrest Vatikan Balyi Velikogo hresta chesti i viddanosti Maltijskij orden 2 go i 1 go klasu Orden knyazya Danila I velikij hrest Chornogoriya Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske Orden Svyatogo Yanuariya Korolivstvo Oboh Sicilij UvichnennyaNa jogo chest nazvano arktichnij arhipelag Zemlya Franca Josifa yakij nini nalezhit Rosiyi Yiyi vidkrito 1873 roku avstrijskoyu polyarnoyu ekspediciyeyu Na chest Franca Jozefa buv nazvanij princ Karl Franc Prusskij yakij narodivsya cherez misyac pislya smerti imperatora Uvichnennya v Ukrayini Pam yatnik Francu Josifu I v misti Chernivcyah Ukrayina Skulptori Volodimir Cisarik i Sergij Ivanov Pam yatnik Francu Josifu I v misti Ivano Frankivsku 4 zhovtnya 2008 roku v dni svyatkuvannya 600 richchya Chernivciv Arsenij Yacenyuk zaklav a 3 zhovtnya 2009 roku vrochisto vidkriv u comu misti u skveri na pam yatnik cisarevi ta korolevi Avstro Ugorshini Francu Josifu I 21 zhovtnya 2015 roku v parku Shenborna kurort Voyevodino bilya s Tur ya Pasika 45 km vid Uzhgoroda vidbulasya prezentaciya pam yatnika cisaryu Francu Josifu I Ce bronzova postat u lyudskij zrist avtorstva uzhgorodskogo skulptora Mecenat pam yatnika pidpriyemec Sergij Moshak 13 kvitnya 2016 roku v s Nizhnye Solotvino Uzhgorodskij rajon Zakarpattya na teritoriyi sanatorno ozdorovchogo kompleksu Termal Star vidkrili pam yatnika cisaryu Francu Josifu I avtorstva Mihajla Kolodka Vidkriv pam yatnik zasnovnik kompleksu Termal Star vidomij pidpriyemec Aleks Rovt 2012 roku lvivskij mitec vistupiv iniciatorom proyektu Pam yatnik pam yati Za jogo zadumom lviv yani mecenati mali pozhertvuvati na vidlivku pam yatnika pogruddya yunogo shojno po koronaciyi Franca Josifa I po simvolichnomu cinkovomu taleru vartistyu v 100 griven prototipom dlya yakogo buv soyuznij taler 1855 roku zamist yakogo vikarbuvali vidpovidno 2012 rik Protomodellyu dlya pam yatnika obrali prizhittyeve marmurove pogruddya Franca Josifa roboti lvivskogo skulptora Pavla Ojtelye yake zberigayetsya u Lvivskomu istorichnomu muzeyi Statuetka mala buti zbilshena za dopomogoyu 3D skanuvannya a pid postament mali vikoristati vidrestavrovanij lvivskij artefakt XIX stolittya z marmuru sho kolis sluzhiv p yedestalom Prote za dva roki u Lvovi v takij sposib nazbirali lishe 3 tis grn Za ci koshti 7 serpnya 2014 roku Muzej idej i spilnota programistiv inzheneriv de coded prezentuvali robotu majsterni Vid ideyi do materiyi 3D druk pam yatnika Franca Josifa proces 3D skanuvannya rekonstrukciyi ta druku zmenshenoyi kopiyi pam yatnika cisaryu Franc Josif I u kulturiPogruddya Franca Josifa I u Segedi Ugorshina Franc Josif ne cikavivsya mistectvami ale spriyav geografichnim doslidzhennyam Zokrema cheskomu mandrivniku afrikanistu Emilyu Golubu U romani Yaroslava Gasheka Prigodi bravogo voyaka Shvejka vidobrazheno vkraj prezirlive stavlennya chehiv do starogo Prohazki prizvisko Franca Josifa u chehiv Bilshe togo v romani pidkreslyuyetsya sho same tosti na chest imperatora z boku Shvejka viklikayut tverdu vpevnenist u jogo degenerativnosti ta slabkomu rozumi navit u posadovih zahisnikiv Avstro Ugorskoyi imperiyi Sudovi likari sho pidpisalisya nizhche viznachilisya u viznachenni povnogo psihichnogo otupinnya ta vrodzhenogo kretinizmu Shvejka Josifa yakij postav pered vishezaznachenoyu komisiyeyu kretinizm yakogo yasno vidno z zayavi Zdorovim bud imperatore France Josife Pershij yakoyi cilkom dosit shob viznachiti psihichnij stan Josifa Shvejka yak yavnogo idiota Take stavlennya poyasnyuyetsya tim sho imperator ignoruvav nacionalni pochuttya svoyih cheskih piddanih Vin ne koronuvavsya cheskoyu koronoyu ne buv prisutnim na vidkritti Cheskogo nacionalnogo teatru u Prazi tosho Kino Sissi Imperatricya Perepoloh u Gimalayah MayerlingRodovid Franc I Leopold II Mariya Tereziya Franc II Karl III Mariya Luyiza Ispanska Mariya Amaliya Saksonska Franc Karl Avstrijskij Karl III Ferdinand I Mariya Amaliya Saksonska Mariya Tereza Burbon Neapolitanska Franc I Mariya Karolina Avstrijska Mariya Tereziya Franc Josif I Kristian III Cvajbryukenskij Fridrih Mihael Cvajbryuken Birkenfeldskij Karolina Nassau Saarbryukenska Maksimilian I Jozef Karl Zulcbahskij Mariya Franciska Zulcbahska Yelizaveta Nojburzka Sofiya Bavarska Karl Fridrih Badenskij Karl Lyudvig Badenskij Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska Karolina Badenska Lyudvig IX Amaliya Gessen Darmshtadtska Karolina Pfalc Cvajbryukenska Primitki Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 4 lyutogo 2011 Yuzo Observator Lvivski observaciyi Postup 20 03 2003 I Duda A Senik Franc Josif I Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 532 titul korolya lombardskogo ta venecijskogo znyato 1869 roku pislya ob yednannya Italiyi druzhina Franca Josifa imperatricya Yelizaveta chasto podorozhuvala pid im yam grafini Gogenems zaxid net 3 10 2009 zaholovok com ua 22 10 2015 mukachevo net 13 04 2016 N Kosmolinska Pam yatnik cisaryu druga sproba Zbruch 18 08 2014LiteraturaVarvarcev M M Franc Josif I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 331 ISBN 978 966 00 1359 9 R Krivonos Franc Josif I Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Commons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franc Josif I Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 I Duda A Senik Franc Josif I Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 532 PosilannyaFranc Josif I Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 282 283 Franc Josif I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 1848 1888 Dѣlo 1888 1 grudnya XVIII Sierpnia Gazeta Lwowska 1890 19 Sierpnia Urodini Monarha Dyilo 1914 18 serpnya W LXXXV rocznice Kurjer Lwowski 1915 18 Sierpnia Igor Melnik Pochatok pravlinnya cisarya Franca Josifa I Zbruch 2013 3 grudnya Igor Melnik Shlyub cisarya Franca Josifa I Zbruch 2014 24 kvitnya Poperednik Ferdinand I Imperator Avstriyi 1848 1916 Nastupnik Karl I Poperednik Ferdinand V Korol Ugorshini 1848 1916 Nastupnik Karl IV Poperednik Ferdinand V Korol Bogemiyi 1848 1916 Nastupnik Karl III Poperednik Ferdinand I Korol Galichini ta Volodimiriyi 1848 1916 Nastupnik Karl I Poperednik Ferdinand I Korol Lombardiyi ta Veneciyi 1848 1866 Nastupnik Zemlya vidijshla do Korolivstva Italiya Poperednik Ferdinand I Velikij knyaz Krakova 1848 1916 Nastupnik Karl I Poperednik Zemlya vhodila do skladu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Gercog Bukovini 1849 1916 Nastupnik Karl I Poperednik Ferdinand I Korol Yerusalimu 1875 1916 titulyarnij Nastupnik Karl I