Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького — краєзнавчий музей у місті Ужгороді (Закарпатська область, Україна), найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури в цілому Українського Закарпаття, міститься у приміщенні Ужгородського замку.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького | |
---|---|
48°37′ пн. ш. 22°18′ сх. д. / 48.617° пн. ш. 22.300° сх. д.Координати: 48°37′ пн. ш. 22°18′ сх. д. / 48.617° пн. ш. 22.300° сх. д. | |
Тип | краєзнавчий |
Назва на честь | Тиводар Легоцький |
Склад | Хустський краєзнавчий музей і Виноградівський історичний музей |
Країна | Україна |
Розташування | Ужгород |
Адреса | 294000 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капітульна, 33 |
Засновано | 1945 |
Відкрито | 1945 |
Фонд | близько 150 тис. одиниць |
Директор | Ольга Шумовська (від 2022 р.) |
Сайт | zkmuseum.com |
Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького (Україна) | |
Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького у Вікісховищі |
Історія і структура музею
Музей заснований 1945 року як Народний музей Закарпатської України, від 1946 року прибрав сучасну назву — Закарпатський краєзнавчий музей. Основу його збірки склали колекції Ужгородського земського музею (заснований 1929 року) та інших музейних осередків краю.
Від 1947 року Закарпатський краєзнавчий музей розміщується в Ужгородському замку — пам'ятці архітектури ХІІІ — XVIII століть.
Починаючи з 1950 року до складу закладу ввійшов Мукачівський музей імені Тиводара Легоцького.
До структури музею на правах відділень-філій входять: меморіальні будинки-музеї народних художників України Федора Манайла та Андрія Коцки.
Від 1991 року при музеї функціонує Центр вивчення народної музичної культури Карпат.
Вже за незалежності України Закарпатському краєзнавчому музею було надано державний статус — відповідно до Постанови КМУ від 2 лютого 2000 року № 209 заклад віднесено до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, цією ж постановою затверджено структуру закладу: Закарпатський краєзнавчий музей (вул. Капітульна, 33, м. Ужгород, 88000)
- на правах філіалу Закарпатський художній музей імені Й. Бокшая (вул. Жупанатська, 3, м. Ужгород, 88000),
- на правах відділів:
- Хустський краєзнавчий музей (вул. Пирогова, 1, м. Хуст, 90401);
- (вул. Шевченка, 4, м. Свалява, 89300);
- Виноградівський історичний музей (вул. Миру, 4, м. Виноградів, 90300);
- Меморіальний будинок-музей народного художника України Ф. Манайла (вул. Другетів, 74, м. Ужгород, 88000);
- Меморіальний будинок-музей народного художника України А. Коцки (вул. Віннична, 20, м. Ужгород, 88000).
У 2017 році музей було перейменовано на Комунальний заклад «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького».
Фонди
У фондах закладу зберігається близько 120 тис. пам'яток.
Історичний фонд
Серед них — цінні археологічна збірка, зокрема одна з найбільших в Україні колекцій бронзових виробів переважно XIII—XII століть до н. е. (бл. 3 тис. одиниць), пам'ятки нумізматики (бл. 12 тис. одиниць), холодна й вогнепальна зброя XIV — початку XX століття, рідкісні рукописи XIV-XVII століть («Мукачівський псалтир» XIV століття, «Королівське Євангеліє» 1401 року та ін.), слов'янські стародруки XVI-XVII століття, унікальні колекції народних музичних інструментів, одягу й вишивок Закарпатської України, історичні документи тощо. Також тут зберігаються історичні пам'ятки переломних в історії краю 1918–1919, 1938-1939, 1944-1945, 1989-1991 та наступних років.
Природничий фонд
Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру. Це, зокрема, скам'янілий скелет риби-тунця, вік якої становить 46 млн.років, скам'янілі залишки морських їжаків,молюсків, кістки та зуби мамонта, печерного ведмедя, гігантського оленя, зубра, одна з найбільших в Україні колекція опудал птахів та звірів, чисельні колекції гербаріїв і т. д.
Наукова бібліотека
У науковій бібліотеці музею знаходиться близько 20 тисяч томів цінної краєзнавчої літератури, більша половина яких — видання дорадянського періоду.
Експозиції
Експозиція відділу природи
В експозиції відділу природи подано фізико-географічну характеристику Закарпатської області, дані про гори, ліси, гірські перевали, водну систему, ландшафтні зони, флору і фауну, охорону пам'яток тощо.
У першому залі привертають увагу рельєфна карта Закарпаття, розділи про клімат і ґрунти краю, зрізи найпоширеніших дерев, діорама «Дубовий ліс», біогрупа «Крижень-Погонич-Чирок-Тріскунок» та інше.
Наступний зал вводить в багатий світ птахів, звірів і риб. Тут розташовані діорами «Буковий ліс», «Бурий ведмідь», біогрупи «Бугай», «Норки», «Фазани», «Куниця кам'яна», «Болотяна сова», «Дятел», «Лиска», «Лелека білий». Також тут об'єднано в окремий розділ їстівні та отруйні гриби, а також різні рослини.
Експозиція відділу археології
Експозиція відділу археології розміщена у трьох залах. У першому подано відомості про відомих дослідників старожитностей Закарпаття Йосипа Янковича, Ярослава Бема, Елемира Затлукала, Петра Сову, Федора Потушняка, Маркіяна Смішка, Василя Бідзілю, Тиводара Легоцького. Тут же експонуються архівні матеріали й археологічні знахідки останнього. Експонати другого залу висвітлюють тему «Закарпаття в епоху давньої кам'яної доби-палеоліту». В експозиції експонується діорама найдавнішої в Україні королівської стоянки, кам'яні вироби, череп і роги гігантського оленя, подана карта основних палеолітичних і мезолітичних пам'яток краю. В третьому залі експозиція «Закарпаття в епоху нової кам'яної доби-неоліту». Тут експонуються вироби з каменю та мальовнича кераміка.
Експозиція відділу історії та культури Закарпаття
Експозиція «З історії Ужгорода та Ужгородського замку» знаходиться на другому поверсі головного корпусу замку. У ній представлені пам'ятки доби палеоліту та неоліту, фрагменти кераміки мідної доби, наконечник списа епохи бронзи з Радванки, глиняний посуд залізної доби Замкової гори. Також експонується слов'янська урна Празької культури VI—VII століть н.е та слов'янські пам'ятки Замкової гори IX—XII століть.
Окремий розділ становлять цінні пам'ятки, які висвітлюють історію Ужгорода XVI—XVIII століть. Це, зокрема, фрагменти кахлів із зображенням герба довголітніх володарів міста й замку-Другетів, вивіски Ужгородського цеху чоботарів і зброярського цеху XVIII століття, цехівка Ужгородського цеху шевців XVIII століття, різьблена цехова скринька XVII століття, дерев'яна форма XVI століття, для виготовлення медівника, висячі замки, ключі XVII—XVIII століть, герб Ужгорода та інші.
В іншому розділі експозиції привертають увагу кінська збруя, шпори, порохівниця, сокири, підкови, люльки, ключ Ужгородського замку XVII століття, нагрудник лицарів із зображенням Богоматері з немовлям, шкіряна мисливська сумка й орнаментована баклага та різьблені люльки XVIII століття, пояс шкіряний і металева коробка для тютюну XVII століття, фокоші декоративні XVII—XVIII століть, кираса і шолом воїна XVII століття, гарматні залізні ядра XVII століття тощо. Також тут можна побачити зброю куруців XVII—XVIII століть (меч, шабля, булава, кремнієвий пістолет), монети періоду визвольної війни 1703—1711 років, книги XVIII століття, бронзовий рельєф керівника визвольної війни Ференца II Ракоці і його соратників, портретне зображення володаря Ужгородського замку Міклоша Берчені та інші.
Народні музичні інструменти Закарпаття
Експозиція репрезентує народні музичні інструменти Закарпаття XIX—XX століть різних видів — ударні, мембранні, струнні, духові, а також механічні музичні інструменти і апарати початку XX століття
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 11 липня 2009.
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького |
- Офіційний вебсайт Закарпатського краєзнавчого музею [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Е. М. Піскова Закарпатський краєзнавчий музей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 204—205. — .
- П. М. Федака. Закарпатський краєзнавчий музей // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .
- Закарпатський краєзнавчий музей: Путівник. — Ужгород, 1972.
- Закарпатський краєзнавчий музей: Путівник. — Ужгород, 2006.
- Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького [ 3 жовтня 2023 у Wayback Machine.]
- Скуратівський В. Т. Ювілей Закарпатського музею // Народна творчість та етнографія. — 1985. — № 5.
- Федака П. Вступне слово // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. — Ужгород, 1995.
- Качій Ю. З історії музейної справи на Закарпатті // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. — Ужгород, 1995.
Посилання
- Е. М. Піскова Музей Легоцького // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 110. — .
- Офіційний вебсайт Закарпатського краєзнавчого музею [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Про Закарпатський краєзнавчий музей
- Про Закарпатський краєзнавчий музей на www.museum-ukraine.org.ua [ 11 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відкриє для відвідувачів підземелля
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo krayeznavchij muzej u misti Uzhgorodi Zakarpatska oblast Ukrayina najbilshe zibrannya pam yatok z istoriyi etnografiyi i kulturi v cilomu Ukrayinskogo Zakarpattya mistitsya u primishenni Uzhgorodskogo zamku Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo48 37 pn sh 22 18 sh d 48 617 pn sh 22 300 sh d 48 617 22 300 Koordinati 48 37 pn sh 22 18 sh d 48 617 pn sh 22 300 sh d 48 617 22 300TipkrayeznavchijNazva na chestTivodar LegockijSkladHustskij krayeznavchij muzej i Vinogradivskij istorichnij muzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaUzhgorodAdresa294000 88000 Zakarpatska oblast m Uzhgorod vul Kapitulna 33Zasnovano1945Vidkrito1945Fondblizko 150 tis odinicDirektorOlga Shumovska vid 2022 r Sajtzkmuseum comZakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo Ukrayina Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo u VikishovishiIstoriya i struktura muzeyuTablichki pri vhodi Muzej zasnovanij 1945 roku yak Narodnij muzej Zakarpatskoyi Ukrayini vid 1946 roku pribrav suchasnu nazvu Zakarpatskij krayeznavchij muzej Osnovu jogo zbirki sklali kolekciyi Uzhgorodskogo zemskogo muzeyu zasnovanij 1929 roku ta inshih muzejnih oseredkiv krayu Vid 1947 roku Zakarpatskij krayeznavchij muzej rozmishuyetsya v Uzhgorodskomu zamku pam yatci arhitekturi HIII XVIII stolit Pochinayuchi z 1950 roku do skladu zakladu vvijshov Mukachivskij muzej imeni Tivodara Legockogo Do strukturi muzeyu na pravah viddilen filij vhodyat memorialni budinki muzeyi narodnih hudozhnikiv Ukrayini Fedora Manajla ta Andriya Kocki Vid 1991 roku pri muzeyi funkcionuye Centr vivchennya narodnoyi muzichnoyi kulturi Karpat Vzhe za nezalezhnosti Ukrayini Zakarpatskomu krayeznavchomu muzeyu bulo nadano derzhavnij status vidpovidno do Postanovi KMU vid 2 lyutogo 2000 roku 209 zaklad vidneseno do pereliku muzeyiv v yakih zberigayutsya muzejni kolekciyi ta muzejni predmeti sho ye derzhavnoyu vlasnistyu i nalezhat do derzhavnoyi chastini Muzejnogo fondu Ukrayini ciyeyu zh postanovoyu zatverdzheno strukturu zakladu Zakarpatskij krayeznavchij muzej vul Kapitulna 33 m Uzhgorod 88000 na pravah filialu Zakarpatskij hudozhnij muzej imeni J Bokshaya vul Zhupanatska 3 m Uzhgorod 88000 na pravah viddiliv Hustskij krayeznavchij muzej vul Pirogova 1 m Hust 90401 vul Shevchenka 4 m Svalyava 89300 Vinogradivskij istorichnij muzej vul Miru 4 m Vinogradiv 90300 Memorialnij budinok muzej narodnogo hudozhnika Ukrayini F Manajla vul Drugetiv 74 m Uzhgorod 88000 Memorialnij budinok muzej narodnogo hudozhnika Ukrayini A Kocki vul Vinnichna 20 m Uzhgorod 88000 U 2017 roci muzej bulo perejmenovano na Komunalnij zaklad Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo FondiU fondah zakladu zberigayetsya blizko 120 tis pam yatok Istorichnij fond Sered nih cinni arheologichna zbirka zokrema odna z najbilshih v Ukrayini kolekcij bronzovih virobiv perevazhno XIII XII stolit do n e bl 3 tis odinic pam yatki numizmatiki bl 12 tis odinic holodna j vognepalna zbroya XIV pochatku XX stolittya ridkisni rukopisi XIV XVII stolit Mukachivskij psaltir XIV stolittya Korolivske Yevangeliye 1401 roku ta in slov yanski starodruki XVI XVII stolittya unikalni kolekciyi narodnih muzichnih instrumentiv odyagu j vishivok Zakarpatskoyi Ukrayini istorichni dokumenti tosho Takozh tut zberigayutsya istorichni pam yatki perelomnih v istoriyi krayu 1918 1919 1938 1939 1944 1945 1989 1991 ta nastupnih rokiv Prirodnichij fond Chimalo vartisnih eksponativ u fondah ta ekspoziciyah prirodoznavchogo harakteru Ce zokrema skam yanilij skelet ribi tuncya vik yakoyi stanovit 46 mln rokiv skam yanili zalishki morskih yizhakiv molyuskiv kistki ta zubi mamonta pechernogo vedmedya gigantskogo olenya zubra odna z najbilshih v Ukrayini kolekciya opudal ptahiv ta zviriv chiselni kolekciyi gerbariyiv i t d Naukova biblioteka U naukovij biblioteci muzeyu znahoditsya blizko 20 tisyach tomiv cinnoyi krayeznavchoyi literaturi bilsha polovina yakih vidannya doradyanskogo periodu EkspoziciyiEkspoziciya viddilu prirodi V ekspoziciyi viddilu prirodi podano fiziko geografichnu harakteristiku Zakarpatskoyi oblasti dani pro gori lisi girski perevali vodnu sistemu landshaftni zoni floru i faunu ohoronu pam yatok tosho U pershomu zali privertayut uvagu relyefna karta Zakarpattya rozdili pro klimat i grunti krayu zrizi najposhirenishih derev diorama Dubovij lis biogrupa Krizhen Pogonich Chirok Triskunok ta inshe Inter yer muzeyu Nastupnij zal vvodit v bagatij svit ptahiv zviriv i rib Tut roztashovani diorami Bukovij lis Burij vedmid biogrupi Bugaj Norki Fazani Kunicya kam yana Bolotyana sova Dyatel Liska Leleka bilij Takozh tut ob yednano v okremij rozdil yistivni ta otrujni gribi a takozh rizni roslini Ekspoziciya viddilu arheologiyi Ekspoziciya viddilu arheologiyi rozmishena u troh zalah U pershomu podano vidomosti pro vidomih doslidnikiv starozhitnostej Zakarpattya Josipa Yankovicha Yaroslava Bema Elemira Zatlukala Petra Sovu Fedora Potushnyaka Markiyana Smishka Vasilya Bidzilyu Tivodara Legockogo Tut zhe eksponuyutsya arhivni materiali j arheologichni znahidki ostannogo Eksponati drugogo zalu visvitlyuyut temu Zakarpattya v epohu davnoyi kam yanoyi dobi paleolitu V ekspoziciyi eksponuyetsya diorama najdavnishoyi v Ukrayini korolivskoyi stoyanki kam yani virobi cherep i rogi gigantskogo olenya podana karta osnovnih paleolitichnih i mezolitichnih pam yatok krayu V tretomu zali ekspoziciya Zakarpattya v epohu novoyi kam yanoyi dobi neolitu Tut eksponuyutsya virobi z kamenyu ta malovnicha keramika Ekspoziciya viddilu istoriyi ta kulturi Zakarpattya Ekspoziciya Z istoriyi Uzhgoroda ta Uzhgorodskogo zamku znahoditsya na drugomu poversi golovnogo korpusu zamku U nij predstavleni pam yatki dobi paleolitu ta neolitu fragmenti keramiki midnoyi dobi nakonechnik spisa epohi bronzi z Radvanki glinyanij posud zaliznoyi dobi Zamkovoyi gori Takozh eksponuyetsya slov yanska urna Prazkoyi kulturi VI VII stolit n e ta slov yanski pam yatki Zamkovoyi gori IX XII stolit Okremij rozdil stanovlyat cinni pam yatki yaki visvitlyuyut istoriyu Uzhgoroda XVI XVIII stolit Ce zokrema fragmenti kahliv iz zobrazhennyam gerba dovgolitnih volodariv mista j zamku Drugetiv viviski Uzhgorodskogo cehu chobotariv i zbroyarskogo cehu XVIII stolittya cehivka Uzhgorodskogo cehu shevciv XVIII stolittya rizblena cehova skrinka XVII stolittya derev yana forma XVI stolittya dlya vigotovlennya medivnika visyachi zamki klyuchi XVII XVIII stolit gerb Uzhgoroda ta inshi V inshomu rozdili ekspoziciyi privertayut uvagu kinska zbruya shpori porohivnicya sokiri pidkovi lyulki klyuch Uzhgorodskogo zamku XVII stolittya nagrudnik licariv iz zobrazhennyam Bogomateri z nemovlyam shkiryana mislivska sumka j ornamentovana baklaga ta rizbleni lyulki XVIII stolittya poyas shkiryanij i metaleva korobka dlya tyutyunu XVII stolittya fokoshi dekorativni XVII XVIII stolit kirasa i sholom voyina XVII stolittya garmatni zalizni yadra XVII stolittya tosho Takozh tut mozhna pobachiti zbroyu kuruciv XVII XVIII stolit mech shablya bulava kremniyevij pistolet moneti periodu vizvolnoyi vijni 1703 1711 rokiv knigi XVIII stolittya bronzovij relyef kerivnika vizvolnoyi vijni Ferenca II Rakoci i jogo soratnikiv portretne zobrazhennya volodarya Uzhgorodskogo zamku Miklosha Bercheni ta inshi Narodni muzichni instrumenti Zakarpattya Ekspoziciya reprezentuye narodni muzichni instrumenti Zakarpattya XIX XX stolit riznih vidiv udarni membranni strunni duhovi a takozh mehanichni muzichni instrumenti i aparati pochatku XX stolittya Koza Kolekciya cimbal Strunno smichkovi instrumenti Citra Gramofon Kolekciya duhovih trembiti i truba Inter yer ekspoziciyiPrimitki Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 11 lipnya 2009 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo Oficijnij vebsajt Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu 7 bereznya 2022 u Wayback Machine E M Piskova Zakarpatskij krayeznavchij muzej Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 204 205 ISBN 966 00 0610 1 P M Fedaka Zakarpatskij krayeznavchij muzej Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Zakarpatskij krayeznavchij muzej Putivnik Uzhgorod 1972 Zakarpatskij krayeznavchij muzej Putivnik Uzhgorod 2006 Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo 3 zhovtnya 2023 u Wayback Machine Skurativskij V T Yuvilej Zakarpatskogo muzeyu Narodna tvorchist ta etnografiya 1985 5 Fedaka P Vstupne slovo Naukovij zbirnik Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Uzhgorod 1995 Kachij Yu Z istoriyi muzejnoyi spravi na Zakarpatti Naukovij zbirnik Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Uzhgorod 1995 PosilannyaE M Piskova Muzej Legockogo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 110 ISBN 978 966 00 1061 1 Oficijnij vebsajt Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu 7 bereznya 2022 u Wayback Machine Pro Zakarpatskij krayeznavchij muzej Pro Zakarpatskij krayeznavchij muzej na www museum ukraine org ua 11 grudnya 2007 u Wayback Machine Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo vidkriye dlya vidviduvachiv pidzemellya Portal Ukrayina Portal Muzeyi