Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тиводар Легоцький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 травня 1830 с. Фужіне біля м. Рієка, нині Хорватія |
| Помер | 5 листопада 1915 (85 років) Мукачеве, нині Україна |
| Поховання | Мукачево |
| Країна |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Діяльність | археолог, історик, етнолог, етнограф |
| Alma mater | Кошицька юридична академія |
| Галузь | Історія, археологія, етнографія, музейна справа |
| Членство | d d |
 Тиводар Легоцький у Вікісховищі | |
Т́иводар Лего́цький (угор. Lehoczky Tivadar, 5 жовтня 1830, с. Фужине, Австрійська імперія (нині община Фужине біля м. Рієка, Хорватія) — 5 листопада 1915, м. Мукачево) — юрист, археолог, історик, організатор музейної справи, етнограф Закарпаття. Автор численних наукових праць з історії Закарпаття та Угорщини.
Біографія
Тиводар Легоцький народився в родині лісника-переселенця зі Словаччини.
Навчання
Народну та середню школу закінчив у Ружомбероку. 1847 року Легоцький розпочав навчання в юридичній академії в Кошицях. У 1848 році був змушений перервати навчання у зв'язку з призовом на військову службу. Після розформування військового корпусу у 1849 році, продовжив навчання. Закінчив юридичну академію у 1851 році.
Трудова діяльність
1852—1856 роки — працював службовцем у суді. Згодом переїхав до Мукачева.
Протягом 1861–1863 років склав іспити з адміністративного права та угорських цивільних законів.
У 1865 році Тиводар Легоцький зайняв посаду головного прокурора Мукачівсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів, працював на цій посаді до виходу на пенсію 1896.
Дослідницька діяльність
Практичну діяльність тісно поєднав із дослідницькою роботою. Стояв біля витоків археологічної науки в Угорщині, був членом багатьох наукових закладів: Угорського товариства природодослідників, Угорського етнографічного товариства, Археологічної комісії. Зібрав велику археологічну колекцію. У 1876 році експонати колекції Легоцького були представлені на 8-му міжнародному Археологічному конгресі в Будапешті. У 1907 році організував у Мукачеві музейне товариство, а у власному будинку створив перший у Закарпатті музей історії та побуту краю.
Науковий доробок вченого-дослідника складає 11 монографій та близько 300 статей, які охоплюють цілий комплекс питань з історії Закарпаття від найдавніших часів до початку XX століття. Писав угорською мовою. Основна праця — «Монографія Березького комітату» (у 3-х т., 1881—1882, назву рукопису виникла вже після смерті автора, первинна назва — «Історичні колоски»). На основі археологічних пам'яток довів, що слов'яни розселилися у Тисо-Дунайській низовині ще до приходу сюди угорців. Досліджував проблеми соціально-економічного розвитку Закарпаття, духовної культури закарпатців та їхньої участі в антигабсбурзьких війнах XVII—XVIII століть та революції 1848–1849. Виступав і як фольклорист, знавець звичаїв та обрядів різних народів Закарпаття.
Здійснив ряд експедицій до Сербії і Румунії. У 1867, 1887 та 1889 роках побував в Італії, Франції, Англії, Німеччині та Швейцарії. У 1888 році — в Малій Азії. Зібрав багатий археологічний, історичний та етнографічний матеріал. У 1907 організував у Мукачеві музейне товариство, створив у власному будинку перший в Закарпатті музей історії і побуту краю. Колекція Легоцького нараховувала близько семи тисяч предметів. Ця колекція була у свій час найбільшою приватною колекцією у всій Австро-Угорщині.
Праці
- (угор.)Magyar-orosz népdalok. Sárospatak, 1864. (Угорсько-руські пісні)
- (угор.)Tót népdalok. Pest, 1868. (Словацькі пісні)
- (угор.)Bereg vármegye leírása I. Budapest, 1876. (Опис комітату Береґ, том I)
- (угор.)Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881—1882. (Могографія Березької жупи)
- (угор.)Adatok hazánk archaeologiájához, különös tekintettel Bereg vármegyére és környékére I. — Az őskortól a magyarok bejöveteléig. Munkács (ism. 1893: Századok, Archaeologiai Értesítő, Élet).
- (угор.)Germánok emlékei Munkácsnál. 1897.
- (угор.)Beregmegye és a munkácsi vár 1848-1849-ben. Munkács, 1899. (Березька жупа та Мукачівський замок)
- (угор.)Munkács város új monografiája. 1909. (Монографія про місто Мукачево)
- (угор.)A munkácsi vár rövid története. 1912.
Вшанування пам'яті
1994 року на будинку у Мукачеві, де мешкав Легоцький Тиводар, було відкрито меморіальну таблицю, яку, на замовлення Шандора Пака (батька відомого підприємця та мецената Імре Пака), виготовив український скульптор-монументаліст угорського походження Матл Петро Євгенович, що дотепер мешкає у цьому будинку.
1995 року у місті Берегово на фасаді будівлі медичного коледжу (в минулому — Березького комітатського управління, в актовій залі якої була презентована монументальна тритомна праця «Монографія Березького комітату») встановлена меморіальна таблиця в пам'ять про Тиводара Легоцького. На пошану вченого названі вулиці в Берегові та Ужгороді. 1 липня 2017 року, в урочищі Мала Гора, що на околиці Берегова, в урочистій обстановці відкрили пам'ятний знак Тиводару Легоцькому
В приміщенні ужгородського замку існує Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького.
Примітки
- Lehoczky, Tivadar (1830—1915), Jurist und Historiker // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. — 1970. — T. 5 : Lange v. Burgenkron Emil–[Maier] Simon Martin. — 1972. — S. 99. (нім.)
- Данилюк Д. Д. Легоцький Тиводар // Енциклопедія історії України… — С. 100.
- Петро Матл: «Пишаюся тим, що найкращі мої роботи знаходяться на Батьківщині»
- В Берегові відкрили пам'ятний знак Тіводару Легоцькому. goloskarpat.info. ТОВ «Голос Карпат». 1.07.2017. Процитовано 10.03.2024.
Джерела та література
- Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.) / Д. Д. Данилюк; Ужгородський державний університет. — Ужгород: Патент, 1997. — 289 с. — .
- Данилюк Д. Д. Легоцький Тиводар // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 100. — .
- Д. Д. Данилюк. Легоцький Тиводар // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
- Кобаль Й. Бібліографічний покажчик праць Тиводара Легоцького. — Ужгород, 1990. — 73 с.
- Кобаль Й. Тиводар Легоцький — видатний дослідник закарпатської Бойківщини // Бойківщина: історія та сучасність: матеріали Міжнародного історично-народознавчого семінару «Населення Бойківщини у контексті загальнокарпатського етнокультурного розвитку», Самбір, 14-16 вересня 1995 р. / НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича; відп. ред. В. Конопля та ін. — Львів: б.в.; Самбір: б.в., 1995. — 190 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Original imeni Tivodar LegockijMemorialna tablicya na budinku u Mukachevi de meshkav Tivodar Legockij avtor Petro Matl Memorialna tablicya na budinku u Mukachevi de meshkav Tivodar Legockij avtor Petro Matl Narodivsya 10 travnya 1830 1830 05 10 s Fuzhine bilya m Riyeka nini HorvatiyaPomer 5 listopada 1915 1915 11 05 85 rokiv Mukacheve nini UkrayinaPohovannya MukachevoKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnist arheolog istorik etnolog etnografAlma mater Koshicka yuridichna akademiyaGaluz Istoriya arheologiya etnografiya muzejna spravaChlenstvo d d Tivodar Legockij u Vikishovishi Div takozh Tivodar T ivodar Lego ckij ugor Lehoczky Tivadar 5 zhovtnya 1830 s Fuzhine Avstrijska imperiya nini obshina Fuzhine bilya m Riyeka Horvatiya 5 listopada 1915 m Mukachevo yurist arheolog istorik organizator muzejnoyi spravi etnograf Zakarpattya Avtor chislennih naukovih prac z istoriyi Zakarpattya ta Ugorshini BiografiyaTivodar Legockij narodivsya v rodini lisnika pereselencya zi Slovachchini Navchannya Narodnu ta serednyu shkolu zakinchiv u Ruzhomberoku 1847 roku Legockij rozpochav navchannya v yuridichnij akademiyi v Koshicyah U 1848 roci buv zmushenij perervati navchannya u zv yazku z prizovom na vijskovu sluzhbu Pislya rozformuvannya vijskovogo korpusu u 1849 roci prodovzhiv navchannya Zakinchiv yuridichnu akademiyu u 1851 roci Trudova diyalnist 1852 1856 roki pracyuvav sluzhbovcem u sudi Zgodom pereyihav do Mukacheva Protyagom 1861 1863 rokiv sklav ispiti z administrativnogo prava ta ugorskih civilnih zakoniv U 1865 roci Tivodar Legockij zajnyav posadu golovnogo prokurora Mukachivsko Chinadiyivskoyi dominiyi grafiv Shenborniv pracyuvav na cij posadi do vihodu na pensiyu 1896 Doslidnicka diyalnist Praktichnu diyalnist tisno poyednav iz doslidnickoyu robotoyu Stoyav bilya vitokiv arheologichnoyi nauki v Ugorshini buv chlenom bagatoh naukovih zakladiv Ugorskogo tovaristva prirododoslidnikiv Ugorskogo etnografichnogo tovaristva Arheologichnoyi komisiyi Zibrav veliku arheologichnu kolekciyu U 1876 roci eksponati kolekciyi Legockogo buli predstavleni na 8 mu mizhnarodnomu Arheologichnomu kongresi v Budapeshti U 1907 roci organizuvav u Mukachevi muzejne tovaristvo a u vlasnomu budinku stvoriv pershij u Zakarpatti muzej istoriyi ta pobutu krayu Naukovij dorobok vchenogo doslidnika skladaye 11 monografij ta blizko 300 statej yaki ohoplyuyut cilij kompleks pitan z istoriyi Zakarpattya vid najdavnishih chasiv do pochatku XX stolittya Pisav ugorskoyu movoyu Osnovna pracya Monografiya Berezkogo komitatu u 3 h t 1881 1882 nazvu rukopisu vinikla vzhe pislya smerti avtora pervinna nazva Istorichni koloski Na osnovi arheologichnih pam yatok doviv sho slov yani rozselilisya u Tiso Dunajskij nizovini she do prihodu syudi ugorciv Doslidzhuvav problemi socialno ekonomichnogo rozvitku Zakarpattya duhovnoyi kulturi zakarpatciv ta yihnoyi uchasti v antigabsburzkih vijnah XVII XVIII stolit ta revolyuciyi 1848 1849 Vistupav i yak folklorist znavec zvichayiv ta obryadiv riznih narodiv Zakarpattya Zdijsniv ryad ekspedicij do Serbiyi i Rumuniyi U 1867 1887 ta 1889 rokah pobuvav v Italiyi Franciyi Angliyi Nimechchini ta Shvejcariyi U 1888 roci v Malij Aziyi Zibrav bagatij arheologichnij istorichnij ta etnografichnij material U 1907 organizuvav u Mukachevi muzejne tovaristvo stvoriv u vlasnomu budinku pershij v Zakarpatti muzej istoriyi i pobutu krayu Kolekciya Legockogo narahovuvala blizko semi tisyach predmetiv Cya kolekciya bula u svij chas najbilshoyu privatnoyu kolekciyeyu u vsij Avstro Ugorshini Praci ugor Magyar orosz nepdalok Sarospatak 1864 Ugorsko ruski pisni ugor Tot nepdalok Pest 1868 Slovacki pisni ugor Bereg varmegye leirasa I Budapest 1876 Opis komitatu Bereg tom I ugor Bereg varmegye monographiaja Ungvar 1881 1882 Mogografiya Berezkoyi zhupi ugor Adatok hazank archaeologiajahoz kulonos tekintettel Bereg varmegyere es kornyekere I Az oskortol a magyarok bejoveteleig Munkacs ism 1893 Szazadok Archaeologiai Ertesito Elet ugor Germanok emlekei Munkacsnal 1897 ugor Beregmegye es a munkacsi var 1848 1849 ben Munkacs 1899 Berezka zhupa ta Mukachivskij zamok ugor Munkacs varos uj monografiaja 1909 Monografiya pro misto Mukachevo ugor A munkacsi var rovid tortenete 1912 Vshanuvannya pam yati1994 roku na budinku u Mukachevi de meshkav Legockij Tivodar bulo vidkrito memorialnu tablicyu yaku na zamovlennya Shandora Paka batka vidomogo pidpriyemcya ta mecenata Imre Paka vigotoviv ukrayinskij skulptor monumentalist ugorskogo pohodzhennya Matl Petro Yevgenovich sho doteper meshkaye u comu budinku 1995 roku u misti Beregovo na fasadi budivli medichnogo koledzhu v minulomu Berezkogo komitatskogo upravlinnya v aktovij zali yakoyi bula prezentovana monumentalna tritomna pracya Monografiya Berezkogo komitatu vstanovlena memorialna tablicya v pam yat pro Tivodara Legockogo Na poshanu vchenogo nazvani vulici v Beregovi ta Uzhgorodi 1 lipnya 2017 roku v urochishi Mala Gora sho na okolici Beregova v urochistij obstanovci vidkrili pam yatnij znak Tivodaru Legockomu V primishenni uzhgorodskogo zamku isnuye Zakarpatskij oblasnij krayeznavchij muzej imeni Tivodara Legockogo PrimitkiLehoczky Tivadar 1830 1915 Jurist und Historiker Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 1970 T 5 Lange v Burgenkron Emil Maier Simon Martin 1972 S 99 nim Danilyuk D D Legockij Tivodar Enciklopediya istoriyi Ukrayini S 100 Petro Matl Pishayusya tim sho najkrashi moyi roboti znahodyatsya na Batkivshini V Beregovi vidkrili pam yatnij znak Tivodaru Legockomu goloskarpat info TOV Golos Karpat 1 07 2017 Procitovano 10 03 2024 Dzherela ta literaturaDanilyuk D Istoriya Zakarpattya v biografiyah i portretah z davnih chasiv do pochatku HH st D D Danilyuk Uzhgorodskij derzhavnij universitet Uzhgorod Patent 1997 289 s ISBN 966 7242 05 6 Danilyuk D D Legockij Tivodar Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 100 ISBN 978 966 00 1028 1 D D Danilyuk Legockij Tivodar Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Kobal J Bibliografichnij pokazhchik prac Tivodara Legockogo Uzhgorod 1990 73 s Kobal J Tivodar Legockij vidatnij doslidnik zakarpatskoyi Bojkivshini Bojkivshina istoriya ta suchasnist materiali Mizhnarodnogo istorichno narodoznavchogo seminaru Naselennya Bojkivshini u konteksti zagalnokarpatskogo etnokulturnogo rozvitku Sambir 14 16 veresnya 1995 r NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha vidp red V Konoplya ta in Lviv b v Sambir b v 1995 190 s ISBN 5 7702 1156 3