Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Граф Міклош Берчені угор Bercsényi Miklós 6 грудня 1665 замок Тематин Угорщина 6 листопада 1725 Текірдаг Османська імпер

Міклош Берчені

Міклош Берчені

Граф Міклош Берчені (угор. Bercsényi Miklós; 6 грудня 1665, замок Тематин, Угорщина — 6 листопада 1725, Текірдаг, Османська імперія) — угорський граф, один з лідерів антигабсбурзького угорського національно-визвольного повстання Ференца ІІ Ракоці. Служив у армії Ракоці генерал-майором. Свого часу володів Ужгородським замком на Закарпатті.

Міклош Берчені
image
Народився6 грудня 1665(1665-12-06)[1]
Градок (округ Нове Место-над-Вагом), Нове Место-над-Вагом, Тренчинський край, Словаччина
Помер6 листопада 1725(1725-11-06)[1] (59 років)
Текірдаг, Османська імперія
Країнаimage Угорщина
Діяльністьреволюціонер, дипломат, політик
Галузьдипломатія[2] і військова справа[2]
Alma materТрнавський університет[d]
Знання мовугорська[2]
Титулграф[d]
Посадаd[4] і d[4]
Військове званнягенерал-майор і генерал[2]
Партіяd
Батькоd
image
Погруддя Міклоша Берчені в Ужгородському замку

Життєпис

Міклош Берчені народився 6 грудня 1665 року в родинному замку Тематин, що на території сучасної Словаччини. Навчався у єзуїтській колегії міста Трнави. Згодом здобував освіту у Трнавському університеті на факультеті семи вільних мистецтв. Закінчив навчання при дворі угорського палатина Пауля Естергазі. Після Віденської битви 1683 року служив у імператорській армії. Брав участь у битвах проти Османської імперії. З 1685 року був капітаном у Шаля. У 1686 році став полковником.

У 1689 році Берчені отримав від імператора Леопольда І Габсбурга графський титул.

image
Друга дружина Міклоша Берчені, графиня Крістіна Чакі.

Одружувався двічі. Від першої дружини — Крістіни Другет — мав троє дітей. Після смерті дружини став жупаном комітату Унг та отримав у володіння Ужгород. У 1694 році одружився вдруге — із Крістіною Чакі.

Водночас відбувалися масштабні перебудови в Ужгородському замку. Граф Берчені з дружиною жили на другому поверсі замку.

Участь у національно-визвольній війні угорського народу (1703—1711)

Вперше Берчені зустрівся із Ференцом ІІ Ракоці у другій половині 1690-х років. У 1698 році став один з ініціаторів змови, внаслідок якої мала бути повалена влада Габсбургів в Угорщині з допомогою короля Франції Людовика XIV. Проте змову викрили, у Берчені був змушений тікати з Угорщини до Речі Посполитої. Там його заарештували, але він втік із в'язниці та повернувся до Ракоці.

У 1703 році Ференц Ракоці підняв дворянське повстання проти влади Габсбургів в Угорщині. З самого початку Міклош Берчені брав участь у цій національно-визвольній війні на посаді генерал-майора. Виконував переважно воєнно-організаційні доручення. Був одним із підписантів Бережанського маніфесту із закликом до участі в повстанні. У 1705—1707 роках був головою посольства до московського царя Петра І, оскільки розмовляв російською. У ході переговорів із послом царя московською стороною було обіцяно військову підтримку повстання, проте повстанці її так і не дістали.

У 1708 році Берчені брав участь у битві при Тренчині. При відступі дістав поранення.

В останні роки національно-визвольної війни виконував дипломатичні доручення, зокрема брав участь у переговорах з Річчю Посполитою та Московією.

Після придушення угорського повстання Берчені разом з дружиною та князем Ракоці втік до Речі Посполитої. В Австрії вони були оголошені зрадниками Батьківщини. Маєтності Берчені, зокрема і Ужгородський замок, дісталися графам із роду Шенборнів.

Смерть

Згодом після втечі до Речі Посполитої Берчені переселився до Османської імперії, де султан Ахмед III надав йому, Крістіні Чакі та Ференцу ІІ Ракоці притулок у місті Текірдаг. Помер Міклош Берчені 6 листопада 1725 року.

У 1906 році тіло Берчені було перепоховано у соборі Святої Єлизавети Угорської в Кошицях.

Вшанування пам'яті

  • 13 жовтня 2012 року у внутрішньому дворі Ужгородського замку відбулося відкриття погруддя Міклоша Берчені та Крістіни Чакі.
  • 14 грудня 2015 року на Православній набережній неподалік Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відкрили мініпам'ятник подружжю володарів Ужгородського замку — графу Міклошу Берчені та його дружині Крістіні Чакі.

Примітки

  1. Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas / Hrsg.: M. Bernath, K. Nehring, Leibniz-Institut für Ost- und Südosteuropaforschung — R. Oldenbourg Verlag, 1974.
    d:Track:Q15200936d:Track:Q33600491d:Track:Q2123860d:Track:Q1664940d:Track:Q33599511
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. Zoltán F. Magyarország főispánjai, Die Obergespane ungarns — Argumentum Kiadó, 1994. — С. 106.
    d:Track:Q30263078d:Track:Q995835d:Track:Q114453533
  5. Урочисте встановлення погруддя графа Міклоша Берчені в Ужгородському замку. Процитовано 11 квітня 2023.
  6. В Ужгороді встановили пам’ятник графу Берчені та його дружині. ФОТО. zaholovok.com.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.

Джерела

  • Bercsényi Miklós levelei Károlyi Sándorhoz (Kiadta Thaly Kálmán: Rákóczi Tár II, Pest, 1868)
  • Bercsényi Miklós levelei Rákóczi fejedelemhez (Kiadta Thaly Kálmán, I-IV., Bp., 1875-79); Archivum Rákoczianum (I. oszt. IV-VII.)
  • Thaly Kálmán: A Bercsényi család (I-III, Bp., 1881-92)
  • Székesi gróf Bercsényi Miklós leveleskönyvei s más emlékezetre méltó iratai. 1705–1711; sajtó alá rend. Thaly Kálmán; Akadémia, Bp., 1882
  • Heckenast Gusztáv: A Rákóczi szabadságharc; Magyar Történelmi Társulat–Művelt Nép, Bp., 1953
  • Köpeczi Béla–Várkonyi Ágnes: II. Rákóczi Ferenc (Bp., 1955)
  • Bercsényi Miklós és kora. Történettudományi konferencia Hódmezővásárhelyen, 1993. október 8-9-én a Rákóczi-szabadságharc megindulásának 290. évfordulója alkalmából; szerk. Földesi Ferenc, Czeglédi Sándor; Hódmezővásárhely, Polgármesteri Hivatal, 1998
  • Csatáry György: Gróf Bercsényi Miklós levelei és emléke Ung vármegyében; Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség, Ungvár, 2004 (Clio)
  • Bercsényi Miklós válogatott levelei; szerk. Köpeczi Béla; Balassi, Bp., 2004
  • Merényi-Metzger Gábor: Gróf Bercsényi Miklós keresztelési anyakönyvi bejegyzése. Hadtörténelmi Közlemények, CXXVIII. évf. 2. sz. (2015) 487–490. o. Hozzáférés: 2020. nov. 26.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Graf Miklosh Bercheni ugor Bercsenyi Miklos 6 grudnya 1665 zamok Tematin Ugorshina 6 listopada 1725 Tekirdag Osmanska imperiya ugorskij graf odin z lideriv antigabsburzkogo ugorskogo nacionalno vizvolnogo povstannya Ferenca II Rakoci Sluzhiv u armiyi Rakoci general majorom Svogo chasu volodiv Uzhgorodskim zamkom na Zakarpatti Miklosh BercheniNarodivsya6 grudnya 1665 1665 12 06 1 Gradok okrug Nove Mesto nad Vagom Nove Mesto nad Vagom Trenchinskij kraj SlovachchinaPomer6 listopada 1725 1725 11 06 1 59 rokiv Tekirdag Osmanska imperiyaKrayina UgorshinaDiyalnistrevolyucioner diplomat politikGaluzdiplomatiya 2 i vijskova sprava 2 Alma materTrnavskij universitet d Znannya movugorska 2 Titulgraf d Posadad 4 i d 4 Vijskove zvannyageneral major i general 2 PartiyadBatkod Mediafajli u Vikishovishi Pogruddya Miklosha Bercheni v Uzhgorodskomu zamkuZhittyepisMiklosh Bercheni narodivsya 6 grudnya 1665 roku v rodinnomu zamku Tematin sho na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini Navchavsya u yezuyitskij kolegiyi mista Trnavi Zgodom zdobuvav osvitu u Trnavskomu universiteti na fakulteti semi vilnih mistectv Zakinchiv navchannya pri dvori ugorskogo palatina Paulya Estergazi Pislya Videnskoyi bitvi 1683 roku sluzhiv u imperatorskij armiyi Brav uchast u bitvah proti Osmanskoyi imperiyi Z 1685 roku buv kapitanom u Shalya U 1686 roci stav polkovnikom U 1689 roci Bercheni otrimav vid imperatora Leopolda I Gabsburga grafskij titul Druga druzhina Miklosha Bercheni grafinya Kristina Chaki Odruzhuvavsya dvichi Vid pershoyi druzhini Kristini Druget mav troye ditej Pislya smerti druzhini stav zhupanom komitatu Ung ta otrimav u volodinnya Uzhgorod U 1694 roci odruzhivsya vdruge iz Kristinoyu Chaki Vodnochas vidbuvalisya masshtabni perebudovi v Uzhgorodskomu zamku Graf Bercheni z druzhinoyu zhili na drugomu poversi zamku Uchast u nacionalno vizvolnij vijni ugorskogo narodu 1703 1711 Vpershe Bercheni zustrivsya iz Ferencom II Rakoci u drugij polovini 1690 h rokiv U 1698 roci stav odin z iniciatoriv zmovi vnaslidok yakoyi mala buti povalena vlada Gabsburgiv v Ugorshini z dopomogoyu korolya Franciyi Lyudovika XIV Prote zmovu vikrili u Bercheni buv zmushenij tikati z Ugorshini do Rechi Pospolitoyi Tam jogo zaareshtuvali ale vin vtik iz v yaznici ta povernuvsya do Rakoci U 1703 roci Ferenc Rakoci pidnyav dvoryanske povstannya proti vladi Gabsburgiv v Ugorshini Z samogo pochatku Miklosh Bercheni brav uchast u cij nacionalno vizvolnij vijni na posadi general majora Vikonuvav perevazhno voyenno organizacijni doruchennya Buv odnim iz pidpisantiv Berezhanskogo manifestu iz zaklikom do uchasti v povstanni U 1705 1707 rokah buv golovoyu posolstva do moskovskogo carya Petra I oskilki rozmovlyav rosijskoyu U hodi peregovoriv iz poslom carya moskovskoyu storonoyu bulo obicyano vijskovu pidtrimku povstannya prote povstanci yiyi tak i ne distali U 1708 roci Bercheni brav uchast u bitvi pri Trenchini Pri vidstupi distav poranennya V ostanni roki nacionalno vizvolnoyi vijni vikonuvav diplomatichni doruchennya zokrema brav uchast u peregovorah z Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu Pislya pridushennya ugorskogo povstannya Bercheni razom z druzhinoyu ta knyazem Rakoci vtik do Rechi Pospolitoyi V Avstriyi voni buli ogolosheni zradnikami Batkivshini Mayetnosti Bercheni zokrema i Uzhgorodskij zamok distalisya grafam iz rodu Shenborniv Smert Zgodom pislya vtechi do Rechi Pospolitoyi Bercheni pereselivsya do Osmanskoyi imperiyi de sultan Ahmed III nadav jomu Kristini Chaki ta Ferencu II Rakoci pritulok u misti Tekirdag Pomer Miklosh Bercheni 6 listopada 1725 roku U 1906 roci tilo Bercheni bulo perepohovano u sobori Svyatoyi Yelizaveti Ugorskoyi v Koshicyah Vshanuvannya pam yati13 zhovtnya 2012 roku u vnutrishnomu dvori Uzhgorodskogo zamku vidbulosya vidkrittya pogruddya Miklosha Bercheni ta Kristini Chaki 14 grudnya 2015 roku na Pravoslavnij naberezhnij nepodalik Generalnogo konsulstva Ugorshini v Uzhgorodi vidkrili minipam yatnik podruzhzhyu volodariv Uzhgorodskogo zamku grafu Mikloshu Bercheni ta jogo druzhini Kristini Chaki PrimitkiBiographisches Lexikon zur Geschichte Sudosteuropas Hrsg M Bernath K Nehring Leibniz Institut fur Ost und Sudosteuropaforschung R Oldenbourg Verlag 1974 d Track Q15200936d Track Q33600491d Track Q2123860d Track Q1664940d Track Q33599511 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Zoltan F Magyarorszag foispanjai Die Obergespane ungarns Argumentum Kiado 1994 S 106 d Track Q30263078d Track Q995835d Track Q114453533 Urochiste vstanovlennya pogruddya grafa Miklosha Bercheni v Uzhgorodskomu zamku Procitovano 11 kvitnya 2023 V Uzhgorodi vstanovili pam yatnik grafu Bercheni ta jogo druzhini FOTO zaholovok com ua ukr Procitovano 11 kvitnya 2023 DzherelaBercsenyi Miklos levelei Karolyi Sandorhoz Kiadta Thaly Kalman Rakoczi Tar II Pest 1868 Bercsenyi Miklos levelei Rakoczi fejedelemhez Kiadta Thaly Kalman I IV Bp 1875 79 Archivum Rakoczianum I oszt IV VII Thaly Kalman A Bercsenyi csalad I III Bp 1881 92 Szekesi grof Bercsenyi Miklos leveleskonyvei s mas emlekezetre melto iratai 1705 1711 sajto ala rend Thaly Kalman Akademia Bp 1882 Heckenast Gusztav A Rakoczi szabadsagharc Magyar Tortenelmi Tarsulat Muvelt Nep Bp 1953 Kopeczi Bela Varkonyi Agnes II Rakoczi Ferenc Bp 1955 Bercsenyi Miklos es kora Tortenettudomanyi konferencia Hodmezovasarhelyen 1993 oktober 8 9 en a Rakoczi szabadsagharc megindulasanak 290 evforduloja alkalmabol szerk Foldesi Ferenc Czegledi Sandor Hodmezovasarhely Polgarmesteri Hivatal 1998 Csatary Gyorgy Grof Bercsenyi Miklos levelei es emleke Ung varmegyeben Karpataljai Magyar Kulturalis Szovetseg Ungvar 2004 Clio Bercsenyi Miklos valogatott levelei szerk Kopeczi Bela Balassi Bp 2004 Merenyi Metzger Gabor Grof Bercsenyi Miklos keresztelesi anyakonyvi bejegyzese Hadtortenelmi Kozlemenyek CXXVIII evf 2 sz 2015 487 490 o Hozzaferes 2020 nov 26

Дата публікації:
Топ