Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — це канон з семи предметів, розроблених в античності, які складали освіту гідної людини. Вони називаються «вільні» (від лат. liber — вільний), оскільки мають на меті виховання вільних громадян, людей, здатних відігравати незалежну роль у суспільстві.
Окрім вільних мистецтв розрізняли також так звані «artes mechanicae» — навчання практичним навичкам, таким як ткацтво, сільське господарство, кулінарія чи музика, та «artes incertae» (укр. непевні мистецтва), такі як магія. Ці навчальні програми готували студентів до здобуття певної професії та отримання доходу від неї.
Згодом в середньовічній освіті вони розглядалися як підготовка до навчання на факультетах богослов'я, юриспруденції та медицини. У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти. Взаємозамінним поняттям до вільних мистецтв в сучасності можна вважати гуманітарні науки.
Історія
Античність
Дисципліни виникли в Стародавній Греції, але ще не сформували усталеного канону. Піфагор, якому приписують теорію гармонії, відносив музику до математичних дисциплін (mathémata), до яких софісти додали три лінгвістичні мистецтва, щоб отримати свою enkyklios paideia (укр. округла освіта). Аристотель поділяв людські здібності на дві категорії: механічні або ручні мистецтва та вільні мистецтва. До першої групи належало все, що пов'язане з навичками, чи то робота рибалки, чи то робота художника. З іншого боку, до вільних мистецтв належали ті предмети, які обмежувалися роботою розуму. Їх називали «вільними мистецтвами», тому що ними могли займатися лише ті, хто був вільний від фізичної праці та матеріальних турбот.
В обох випадках слово «мистецтво» вводить в оману, оскільки воно стосується мистецтва в широкому сенсі слова, а саме як похідного від «майстерність». Механічні мистецтва були, по суті, ремеслами; вільні мистецтва були попередниками сучасних наук.
У I ст. до н. е. Варрон розмірковував про мистецтва у своїй першій енциклопедичній праці «Disciplinarum libri novem». Два мистецтва, які він додав — медицина та архітектура — додаються у пізньокласичній праці Марціана Капелли «De nuptiis Philologiae et Mercurii» (укр. Про шлюб філології та Меркурія). Це незграбна та алегорична поема з великою кількістю персоніфікацій, в якій відбувається шлюб між Філологією (любов'ю до слова) та Меркурієм (богом не лише торгівлі, а й риторики). Під час урочистостей сім мистецтв виступають у ролі подружок нареченої і представляються зі своїми атрибутами.
Після Марціана сім вільних мистецтв отримали канонічний статус і з'явилися терміни quadrivium і trivium.Боецій, за іншою версією Кассіодор, ввів перший термін (quadrivium), доповнений в епоху Каролінзького Відродження trivium (укр. триєдиний).
Середньовіччя
Освіта була і є не статичною чи монолітною, а диверсифікованою і динамічною. Це стосується і середньовічної освіти щодо семи вільних мистецтв.
У Середньовіччі люди розглядалися більше як істоти, які можуть бути фундаментально сформовані через досвід і керовану рефлексію. Таке керівництво спочатку потрапило в руки основного духовенства, а навчання спочатку відбувалося в монастирях. Монастирі були важливими центрами збереження класичних знань і літератури і в цьому відношенні займали ключову позицію в передачі знань. Наступними кроками було заснування кафедральних шкіл, а згодом і університетів. Відомими світськими освітніми центрами стали, наприклад, Аахен, Шартр, Париж та Оксфорд. У таких освітніх центрах освіта пропонувалася на основі вільних мистецтв як продовження духовного, інтелектуального розвитку. Відповідно, практичним мистецтвам (artes mechanicae) майже не відводилося місця (виняток становила хіба що медицина).
У Середньовіччі освіта завжди мала яскраво виражене релігійне забарвлення. Інтерес до класичної спадщини існував ще в ранньому Середньовіччі, але до таких джерел зверталися переважно для поглиблення релігійних уявлень, знань і навичок. Юридичний матеріал, наприклад, використовувався для навчання красномовству, хоча це не виключало поцінування, наприклад, праць Цицерона як таких. У пізньому Середньовіччі люди стають більш відкритими до «інших» ідей, ніж суто християнські, і більше цікавляться нелатинськими знаннями.
Загалом, (пізні) класичні вільні науки були прийняті як основа для освіти. У ранньому Середньовіччі, однак, важко говорити про чітко сформульовану і визначену навчальну програму. Так, тривіум (основи, зосереджені на мові) міг включати читання, історію, географію, риторику, право і діалектику. Також не існувало фіксованого списку «обов'язкової літератури», хоча класичні язичницькі авторитети, а також отці церкви та автори Біблії користувалися великим авторитетом (auctoritates). У деяких випадках в освіті можна було знайти навіть елементи магії.
Хоча класичні знання та освіта пережили Середньовіччя, це не означає, що середньовічні мислителі ніколи не висловлювали застережень щодо раціональності. Розум міг протиставлятися вірі. Цікавим виключенням у цьому відношенні є «De sancta simplicitate», в якому Петрус Даміані (1007-1072) стверджував, що першим вчителем вільних мистецтв був диявол як граматик. Він навчив Адама в раю, що deus (бог) можна відмінювати у множині, що призвело до політеїзму. Мораль цієї історії полягала в тому, що розум і віра не повинні вважатися рівними: розум повинен служити вірі. Інші мали застереження щодо наук, обмежуючи їхню сферу застосування: певні моменти віри тепер не підлягали сумніву.
Тривіум і квадривіум
Вільні мистецтва поділялися на тривіум мовних предметів і квадривіум арифметичних предметів. Тривіум становив основу університетського навчання; потім йшов квадривіум. Такими були сім вільних мистецтв:
- Тривіум (мовні предмети або науки про слово) 1. Граматика: мовознавство (або вивчення латини) 2. Діалектика або логіка: логічне мислення. 3. Риторика: мистецтво красномовства; як побудувати аргумент
- Квадривіум (математичні науки. 1. Арифметика: обчислення (число) 2. Геометрія: математика (простір) 3. Музика: теорія гармонії (час) 4. Астрономія: космологія (простір у часі).
Ще три предмети — моральна філософія, метафізика і натурфілософія — були додані після повторного відкриття багатьох праць Аристотеля в 13 столітті. У Середньовіччі філософія була дуже тісно пов'язана з богослов'ям, проте розрізнити їх іноді буває непросто. Крім того, джерела іноді хочуть розійтися в поглядах на астрономію: іноді це астрономія, а іноді астрологія.
Сьогодні вільні науки поділяються на три основні групи:
- гуманітарні науки (мова, література, філософія, образотворче мистецтво та історія), які також називають альфа-предметами
- математика та природничі науки, також відомі як бета-предмети
- суспільні науки, також відомі як на Заході як гамма-предмети
Див. також
Примітки
- Liberal arts | Education, Humanities & Arts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 березня 2024.
- Гусев В. I. "Liberal Education" в контексті філософії освіти. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 березня 2011.
- Price 1992, p. 53.
- Price 1992, p. 51.
- Zie Reynolds & Wilson 1991, p. 92-106.
- Price 1992, p. 54.
- Price 1992, p. 55.
Джерела
Енциклопедія
- Д. С. Вирський. Вільні мистецтва [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 560. — .
- Сім вільних мистецтв // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 400-401.
- Сім вільних мистецтв // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 455. — .
- Дзюба О. М. Сім вільних наук (Сім вільних мистецтв // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 576. — .
Наукова література
- Price, BB. Medieval Thought. An Introduction. Cambridge: Blackwell, 1992.
- Reynolds, L.D. & N.G. Wilson. Scribes & Scholars. A Guide to the Transmission of Greek & Latin Literature. Oxford: Clarendon Press, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lni miste ctva lat artes liberales ce kanon z semi predmetiv rozroblenih v antichnosti yaki skladali osvitu gidnoyi lyudini Voni nazivayutsya vilni vid lat liber vilnij oskilki mayut na meti vihovannya vilnih gromadyan lyudej zdatnih vidigravati nezalezhnu rol u suspilstvi Marten de Vos Alegoriya semi vilnih mistectv Okrim vilnih mistectv rozriznyali takozh tak zvani artes mechanicae navchannya praktichnim navichkam takim yak tkactvo silske gospodarstvo kulinariya chi muzika ta artes incertae ukr nepevni mistectva taki yak magiya Ci navchalni programi gotuvali studentiv do zdobuttya pevnoyi profesiyi ta otrimannya dohodu vid neyi Zgodom v serednovichnij osviti voni rozglyadalisya yak pidgotovka do navchannya na fakultetah bogoslov ya yurisprudenciyi ta medicini U suchasnih koledzhah ta universitetah termin vilni mistectva oznachaye nespecialnu neprofesijnu osvitu do yakoyi nalezhat vivchennya literaturi mov filosofiyi istoriyi matematiki a takozh nauki yak osnovi zagalnoyi osviti Vzayemozaminnim ponyattyam do vilnih mistectv v suchasnosti mozhna vvazhati gumanitarni nauki IstoriyaAntichnist Disciplini vinikli v Starodavnij Greciyi ale she ne sformuvali ustalenogo kanonu Pifagor yakomu pripisuyut teoriyu garmoniyi vidnosiv muziku do matematichnih disciplin mathemata do yakih sofisti dodali tri lingvistichni mistectva shob otrimati svoyu enkyklios paideia ukr okrugla osvita Aristotel podilyav lyudski zdibnosti na dvi kategoriyi mehanichni abo ruchni mistectva ta vilni mistectva Do pershoyi grupi nalezhalo vse sho pov yazane z navichkami chi to robota ribalki chi to robota hudozhnika Z inshogo boku do vilnih mistectv nalezhali ti predmeti yaki obmezhuvalisya robotoyu rozumu Yih nazivali vilnimi mistectvami tomu sho nimi mogli zajmatisya lishe ti hto buv vilnij vid fizichnoyi praci ta materialnih turbot V oboh vipadkah slovo mistectvo vvodit v omanu oskilki vono stosuyetsya mistectva v shirokomu sensi slova a same yak pohidnogo vid majsternist Mehanichni mistectva buli po suti remeslami vilni mistectva buli poperednikami suchasnih nauk U I st do n e Varron rozmirkovuvav pro mistectva u svoyij pershij enciklopedichnij praci Disciplinarum libri novem Dva mistectva yaki vin dodav medicina ta arhitektura dodayutsya u piznoklasichnij praci Marciana Kapelli De nuptiis Philologiae et Mercurii ukr Pro shlyub filologiyi ta Merkuriya Ce nezgrabna ta alegorichna poema z velikoyu kilkistyu personifikacij v yakij vidbuvayetsya shlyub mizh Filologiyeyu lyubov yu do slova ta Merkuriyem bogom ne lishe torgivli a j ritoriki Pid chas urochistostej sim mistectv vistupayut u roli podruzhok narechenoyi i predstavlyayutsya zi svoyimi atributami Pislya Marciana sim vilnih mistectv otrimali kanonichnij status i z yavilisya termini quadrivium i trivium Boecij za inshoyu versiyeyu Kassiodor vviv pershij termin quadrivium dopovnenij v epohu Karolinzkogo Vidrodzhennya trivium ukr triyedinij Serednovichchya Osvita bula i ye ne statichnoyu chi monolitnoyu a diversifikovanoyu i dinamichnoyu Ce stosuyetsya i serednovichnoyi osviti shodo semi vilnih mistectv U Serednovichchi lyudi rozglyadalisya bilshe yak istoti yaki mozhut buti fundamentalno sformovani cherez dosvid i kerovanu refleksiyu Take kerivnictvo spochatku potrapilo v ruki osnovnogo duhovenstva a navchannya spochatku vidbuvalosya v monastiryah Monastiri buli vazhlivimi centrami zberezhennya klasichnih znan i literaturi i v comu vidnoshenni zajmali klyuchovu poziciyu v peredachi znan Nastupnimi krokami bulo zasnuvannya kafedralnih shkil a zgodom i universitetiv Vidomimi svitskimi osvitnimi centrami stali napriklad Aahen Shartr Parizh ta Oksford U takih osvitnih centrah osvita proponuvalasya na osnovi vilnih mistectv yak prodovzhennya duhovnogo intelektualnogo rozvitku Vidpovidno praktichnim mistectvam artes mechanicae majzhe ne vidvodilosya miscya vinyatok stanovila hiba sho medicina U Serednovichchi osvita zavzhdi mala yaskravo virazhene religijne zabarvlennya Interes do klasichnoyi spadshini isnuvav she v rannomu Serednovichchi ale do takih dzherel zvertalisya perevazhno dlya pogliblennya religijnih uyavlen znan i navichok Yuridichnij material napriklad vikoristovuvavsya dlya navchannya krasnomovstvu hocha ce ne viklyuchalo pocinuvannya napriklad prac Cicerona yak takih U piznomu Serednovichchi lyudi stayut bilsh vidkritimi do inshih idej nizh suto hristiyanski i bilshe cikavlyatsya nelatinskimi znannyami Zagalom pizni klasichni vilni nauki buli prijnyati yak osnova dlya osviti U rannomu Serednovichchi odnak vazhko govoriti pro chitko sformulovanu i viznachenu navchalnu programu Tak trivium osnovi zoseredzheni na movi mig vklyuchati chitannya istoriyu geografiyu ritoriku pravo i dialektiku Takozh ne isnuvalo fiksovanogo spisku obov yazkovoyi literaturi hocha klasichni yazichnicki avtoriteti a takozh otci cerkvi ta avtori Bibliyi koristuvalisya velikim avtoritetom auctoritates U deyakih vipadkah v osviti mozhna bulo znajti navit elementi magiyi Hocha klasichni znannya ta osvita perezhili Serednovichchya ce ne oznachaye sho serednovichni misliteli nikoli ne vislovlyuvali zasterezhen shodo racionalnosti Rozum mig protistavlyatisya viri Cikavim viklyuchennyam u comu vidnoshenni ye De sancta simplicitate v yakomu Petrus Damiani 1007 1072 stverdzhuvav sho pershim vchitelem vilnih mistectv buv diyavol yak gramatik Vin navchiv Adama v rayu sho deus bog mozhna vidminyuvati u mnozhini sho prizvelo do politeyizmu Moral ciyeyi istoriyi polyagala v tomu sho rozum i vira ne povinni vvazhatisya rivnimi rozum povinen sluzhiti viri Inshi mali zasterezhennya shodo nauk obmezhuyuchi yihnyu sferu zastosuvannya pevni momenti viri teper ne pidlyagali sumnivu Trivium i kvadriviumSim vilnih mistectv ilyustraciya z enciklopediyi Sad utih Gerrada Landsbergska 12 te stolittya Vilni mistectva podilyalisya na trivium movnih predmetiv i kvadrivium arifmetichnih predmetiv Trivium stanoviv osnovu universitetskogo navchannya potim jshov kvadrivium Takimi buli sim vilnih mistectv Trivium movni predmeti abo nauki pro slovo 1 Gramatika movoznavstvo abo vivchennya latini 2 Dialektika abo logika logichne mislennya 3 Ritorika mistectvo krasnomovstva yak pobuduvati argumentKvadrivium matematichni nauki 1 Arifmetika obchislennya chislo 2 Geometriya matematika prostir 3 Muzika teoriya garmoniyi chas 4 Astronomiya kosmologiya prostir u chasi She tri predmeti moralna filosofiya metafizika i naturfilosofiya buli dodani pislya povtornogo vidkrittya bagatoh prac Aristotelya v 13 stolitti U Serednovichchi filosofiya bula duzhe tisno pov yazana z bogoslov yam prote rozrizniti yih inodi buvaye neprosto Krim togo dzherela inodi hochut rozijtisya v poglyadah na astronomiyu inodi ce astronomiya a inodi astrologiya Sogodni vilni nauki podilyayutsya na tri osnovni grupi gumanitarni nauki mova literatura filosofiya obrazotvorche mistectvo ta istoriya yaki takozh nazivayut alfa predmetami matematika ta prirodnichi nauki takozh vidomi yak beta predmeti suspilni nauki takozh vidomi yak na Zahodi yak gamma predmetiDiv takozhVilni mistectva u sestrinskih VikiproyektahFajli u Vikishovishi Kompetentnist KompetenciyaPrimitkiLiberal arts Education Humanities amp Arts Britannica www britannica com angl Procitovano 5 bereznya 2024 Gusev V I Liberal Education v konteksti filosofiyi osviti Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 bereznya 2011 Price 1992 p 53 Price 1992 p 51 Zie Reynolds amp Wilson 1991 p 92 106 Price 1992 p 54 Price 1992 p 55 DzherelaEnciklopediya D S Virskij Vilni mistectva 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 560 ISBN 966 00 0734 5 Sim vilnih mistectv Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 400 401 Sim vilnih mistectv Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 455 ISBN 978 966 439 921 7 Dzyuba O M Sim vilnih nauk Sim vilnih mistectv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 576 ISBN 978 966 00 1290 5 Naukova literatura Price BB Medieval Thought An Introduction Cambridge Blackwell 1992 Reynolds L D amp N G Wilson Scribes amp Scholars A Guide to the Transmission of Greek amp Latin Literature Oxford Clarendon Press 1991