Фердина́нд I (нім. Ferdinand I; 19 квітня 1793 — 29 червня 1875) — імператор Австрії з 2 березня 1835 до 2 грудня 1848 року, король Угорщини та Богемії (як Фердинанд V, у ті ж роки). Як імператор Австрії, володів також багатьма іншими меншими титулами, зокрема титулувався королем Галичини та Володимирії. Імператор хворів на різноманітні хвороби, не мав державних талантів й під час революції у 1848 році добровільно відмовився від влади. Був популярним у Чехії, де провів останні роки життя й отримав прізвисько «Фердинанд Добрий» (чеськ. Ferdinand Dobrotivý).
Фердинанд I (V) нім. Ferdinand I. | |
---|---|
Dei Gratia Austriae Imperator Hungariae Bohemiae Rex Hujus Nominis Quintus, Rex Lombardiae et Venetiae, Dalmatiae, Galiciae Lodomeriae Ilyriae Archidux Austriae | |
Імператор Австрії | |
Правління | 1835-1848 |
Попередник | Франц I |
Наступник | Франц Йосиф I |
Інші титули | Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Король Ломбардії та Венеції Великий князь Кракова |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 19 квітня 1793 Прага |
Смерть | 29 червня 1875 (82 роки) Відень |
Поховання | Імператорський склеп, Відень, Австрія |
Дружина | Марія Анна Савойська |
Династія | Габсбург-Лотаринги |
Батько | Франц II |
Мати | Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Особистість
Народився в сім'ї Франца II,останнього імператора Священної Римської імперії та Марії Терези Бурбон-Неаполітанської.Фердинандові батьки були двоюрідними родичами, а його дідусі і бабусі були рідними. Так дід з батькової сторони Леопольд II був рідним братом його баби з маминої сторони Марії Кароліни Австрійської, а його дід з маминої сторони Фердинанд I був рідним братом баби з татової сторони Марії Луїзи Іспанської.
З дитинства хворів на епілепсію, що була спровокована травмами при народженні, та рахітом. До 9 років не отримував жодного навчання, оскільки тогочасні лікарі вірили, що фізичні і розумові навантаження погіршують здоров'я на фоні епілепсії. Це все викликало певні занепокоєння щодо його можливості посісти трон. Фердинанд мав музичний талант, грав на фортепіано та трубі, захоплювався ботанікою. Говорив п'ятьма мовами. З іншого боку був дещо флегматичний, та через проблеми здоров'я мав певні інші обмеження.
Правління
У 1830 році у Пресбургу (Братиславі), як Фердинанд V, був коронований на угорський престол з подальшим титулом «молодший король Угорщини та ерцгерцог Австрії». Свою коронаційну промову виголосив угорською, і став першим після Марії Терезії, та останнім королем, котрий звертався до своїх підданих їх рідною мовою. Коронація на Австрійський престол відбулась у 1835 році по смерті Франца ІІ, 1836 року був коронований на чеський престол.
Його правління практично нічим не відрізнялось від реакційного царювання його батька, бо Клемент фон Меттерніх так само керував усіма справами імперії. Фердинанд був м'яким, добрим, спокійним, але вкрай повільним та нерішучим. Його напружували справи, він абсолютно ними не цікавився й мало в них розумів. Склалось свого роду регентство з Меттерніха, Коловрата та ерцгерцога , яке й правило імперією, а Фердинанд підписував усі папери, які лишень йому подавали. Особисті свої схильності Фердинанд проявив лише у загальній амністії (1838) політичних злочинців, що перебували під судом і слідством у Ломбардії, а також у декількох часткових амністіях у інших справах. Жорстокості у поводженні з політичними арештантами, що були притаманними його попереднику, у Фердинанда не було й сліду.
16 квітня 1848 р. Фердинанд I підписав патент «Про знесення всякої роботизни й інших підданчих повинностей», яким скасовані останні залишки панщини в Галичині.
Революція 1848 року
Березневі події 1848 року змусили Фердинанда податись до Інсбрука. Ні з ким з європейських монархів переможна революція 1848 року так швидко не примирилась, як з Фердинандом: до нього особисто ніхто претензій не мав. На початку осені 1848 року він повернувся до Відня, але швидкі успіхи угорського повстання у зв'язку з вибухом жовтневого заколоту у Відні остаточно зламали та втомили імператора. Реакція, що захопила майже всю Європу у останні місяці 1848 року, не заспокоїла його. 2 грудня 1848 року він зрікся престолу (в Оломоуці) на користь свого племінника Франца Йосифа I.
Несамостійність Фердинанда та нерозуміння вимог часу були настільки великими, що незадовго до березневої революції, коли йому доповідали про занедбаний стан фінансів, він сказав: «Ну, на мене й Меттерніха ще вистачить!». Австрії без Меттерніха він собі, очевидно, зовсім не уявляв; тому після падіння Меттерніха його правління перетворилось на низку найнепослідовніших вагань, що завершились відмовою від престолу. Після цього він жив у своїх маєтках у Празі, займаючись сільським господарством, до якого завжди мав схильність.
Титул
Фердинанд використовував наступний титул: Ми, Фердинанд I, Божою милістю імператор Австрійський, король Єрусалимський, Угорський, Богемський, Далматський, Хорватський, Словенський, Галичини та Володимирії; ерцгерцог Австрійський, герцог Лотаринзький, Зальцбурзький, Вюрцбурзький, Франконський, Штирійський, Каринтії й Карніоли; великий герцог Кракова, великий князь Трансильванії; маркграф Моравії; герцог Сандомирський, Мазовецький, Люблінський, Верхньої та Нижньої Сілезії, Аушвіцу й Затора, Тешена й Фріулі; князь Берхтесгадена й Мергентейма; граф Габсбурзький, Горіци, Градішкі й Тіролю; і маркграф Верхньої та Нижньої Лузації та в Істрії.
Родовід
Карл III | Марія Амалія Саксонська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц I | Марія-Терезія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд II | Марія Луїза Іспанська | Фердинанд I | Марія Кароліна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц II | Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинанд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 23 квітня 2020.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Ясь О. В. Фердинанд I [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 292. — .
Див. також
Попередник Франц I | Імператор Австрії 1835-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I | Король Угорщини 1830-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I | Король Хорватії 1830-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I | Король Галичини та Володимирії 1835-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I | Король Богемії 1835-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц II | Король Ломбардії та Венеції 1848-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Утворення від Вільного міста Кракова | Великий князь Кракова 1846-1848 | Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц II | Король Єрусалиму 1835-1875 титулярний | Наступник Франц Йосиф I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ferdinand I Ferdina nd I nim Ferdinand I 19 kvitnya 1793 29 chervnya 1875 imperator Avstriyi z 2 bereznya 1835 do 2 grudnya 1848 roku korol Ugorshini ta Bogemiyi yak Ferdinand V u ti zh roki Yak imperator Avstriyi volodiv takozh bagatma inshimi menshimi titulami zokrema tituluvavsya korolem Galichini ta Volodimiriyi Imperator hvoriv na riznomanitni hvorobi ne mav derzhavnih talantiv j pid chas revolyuciyi u 1848 roci dobrovilno vidmovivsya vid vladi Buv populyarnim u Chehiyi de proviv ostanni roki zhittya j otrimav prizvisko Ferdinand Dobrij chesk Ferdinand Dobrotivy Ferdinand I V nim Ferdinand I Dei Gratia Austriae Imperator Hungariae Bohemiae Rex Hujus Nominis Quintus Rex Lombardiae et Venetiae Dalmatiae Galiciae Lodomeriae Ilyriae Archidux AustriaeImperator AvstriyiPravlinnya1835 1848PoperednikFranc INastupnikFranc Josif IInshi tituliKorol Bogemiyi Korol Ugorshini Korol Horvatiyi Korol Galichini ta Volodimiriyi Korol Lombardiyi ta Veneciyi Velikij knyaz KrakovaBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya19 kvitnya 1793 1793 04 19 PragaSmert29 chervnya 1875 1875 06 29 82 roki VidenPohovannyaImperatorskij sklep Viden AvstriyaDruzhinaMariya Anna SavojskaDinastiyaGabsburg LotaringiBatkoFranc IIMatiMariya Tereza Burbon NeapolitanskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiOsobististNarodivsya v sim yi Franca II ostannogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Mariyi Terezi Burbon Neapolitanskoyi Ferdinandovi batki buli dvoyuridnimi rodichami a jogo didusi i babusi buli ridnimi Tak did z batkovoyi storoni Leopold II buv ridnim bratom jogo babi z maminoyi storoni Mariyi Karolini Avstrijskoyi a jogo did z maminoyi storoni Ferdinand I buv ridnim bratom babi z tatovoyi storoni Mariyi Luyizi Ispanskoyi Z ditinstva hvoriv na epilepsiyu sho bula sprovokovana travmami pri narodzhenni ta rahitom Do 9 rokiv ne otrimuvav zhodnogo navchannya oskilki togochasni likari virili sho fizichni i rozumovi navantazhennya pogirshuyut zdorov ya na foni epilepsiyi Ce vse viklikalo pevni zanepokoyennya shodo jogo mozhlivosti posisti tron Ferdinand mav muzichnij talant grav na fortepiano ta trubi zahoplyuvavsya botanikoyu Govoriv p yatma movami Z inshogo boku buv desho flegmatichnij ta cherez problemi zdorov ya mav pevni inshi obmezhennya PravlinnyaU 1830 roci u Presburgu Bratislavi yak Ferdinand V buv koronovanij na ugorskij prestol z podalshim titulom molodshij korol Ugorshini ta ercgercog Avstriyi Svoyu koronacijnu promovu vigolosiv ugorskoyu i stav pershim pislya Mariyi Tereziyi ta ostannim korolem kotrij zvertavsya do svoyih piddanih yih ridnoyu movoyu Koronaciya na Avstrijskij prestol vidbulas u 1835 roci po smerti Franca II 1836 roku buv koronovanij na cheskij prestol Koronaciya Ferdinanda v 1836 roci u Prazi Jogo pravlinnya praktichno nichim ne vidriznyalos vid reakcijnogo caryuvannya jogo batka bo Klement fon Metternih tak samo keruvav usima spravami imperiyi Ferdinand buv m yakim dobrim spokijnim ale vkraj povilnim ta nerishuchim Jogo napruzhuvali spravi vin absolyutno nimi ne cikavivsya j malo v nih rozumiv Sklalos svogo rodu regentstvo z Metterniha Kolovrata ta ercgercoga yake j pravilo imperiyeyu a Ferdinand pidpisuvav usi paperi yaki lishen jomu podavali Osobisti svoyi shilnosti Ferdinand proyaviv lishe u zagalnij amnistiyi 1838 politichnih zlochinciv sho perebuvali pid sudom i slidstvom u Lombardiyi a takozh u dekilkoh chastkovih amnistiyah u inshih spravah Zhorstokosti u povodzhenni z politichnimi areshtantami sho buli pritamannimi jogo poperedniku u Ferdinanda ne bulo j slidu 16 kvitnya 1848 r Ferdinand I pidpisav patent Pro znesennya vsyakoyi robotizni j inshih piddanchih povinnostej yakim skasovani ostanni zalishki panshini v Galichini Revolyuciya 1848 rokuBereznevi podiyi 1848 roku zmusili Ferdinanda podatis do Insbruka Ni z kim z yevropejskih monarhiv peremozhna revolyuciya 1848 roku tak shvidko ne primirilas yak z Ferdinandom do nogo osobisto nihto pretenzij ne mav Na pochatku oseni 1848 roku vin povernuvsya do Vidnya ale shvidki uspihi ugorskogo povstannya u zv yazku z vibuhom zhovtnevogo zakolotu u Vidni ostatochno zlamali ta vtomili imperatora Reakciya sho zahopila majzhe vsyu Yevropu u ostanni misyaci 1848 roku ne zaspokoyila jogo 2 grudnya 1848 roku vin zriksya prestolu v Olomouci na korist svogo pleminnika Franca Josifa I Nesamostijnist Ferdinanda ta nerozuminnya vimog chasu buli nastilki velikimi sho nezadovgo do bereznevoyi revolyuciyi koli jomu dopovidali pro zanedbanij stan finansiv vin skazav Nu na mene j Metterniha she vistachit Avstriyi bez Metterniha vin sobi ochevidno zovsim ne uyavlyav tomu pislya padinnya Metterniha jogo pravlinnya peretvorilos na nizku najneposlidovnishih vagan sho zavershilis vidmovoyu vid prestolu Pislya cogo vin zhiv u svoyih mayetkah u Prazi zajmayuchis silskim gospodarstvom do yakogo zavzhdi mav shilnist TitulFerdinand vikoristovuvav nastupnij titul Mi Ferdinand I Bozhoyu milistyu imperator Avstrijskij korol Yerusalimskij Ugorskij Bogemskij Dalmatskij Horvatskij Slovenskij Galichini ta Volodimiriyi ercgercog Avstrijskij gercog Lotarinzkij Zalcburzkij Vyurcburzkij Frankonskij Shtirijskij Karintiyi j Karnioli velikij gercog Krakova velikij knyaz Transilvaniyi markgraf Moraviyi gercog Sandomirskij Mazoveckij Lyublinskij Verhnoyi ta Nizhnoyi Sileziyi Aushvicu j Zatora Teshena j Friuli knyaz Berhtesgadena j Mergentejma graf Gabsburzkij Gorici Gradishki j Tirolyu i markgraf Verhnoyi ta Nizhnoyi Luzaciyi ta v Istriyi Rodovid Karl III Mariya Amaliya Saksonska Franc I Mariya Tereziya Leopold II Mariya Luyiza Ispanska Ferdinand I Mariya Karolina Avstrijska Franc II Mariya Tereza Burbon Neapolitanska FerdinandPrimitki Arhiv originalu za 26 veresnya 2018 Procitovano 23 kvitnya 2020 LiteraturaMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Yas O V Ferdinand I 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 292 ISBN 978 966 00 1359 9 Div takozhRustikalni zemli Poperednik Franc I Imperator Avstriyi 1835 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Franc I Korol Ugorshini 1830 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Franc I Korol Horvatiyi 1830 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Franc I Korol Galichini ta Volodimiriyi 1835 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Franc I Korol Bogemiyi 1835 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Franc II Korol Lombardiyi ta Veneciyi 1848 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Utvorennya vid Vilnogo mista Krakova Velikij knyaz Krakova 1846 1848 Nastupnik Franc Josif I Poperednik Franc II Korol Yerusalimu 1835 1875 titulyarnij Nastupnik Franc Josif I