Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еле́ктрика (від грец. ήλεκτρον — бурштин; раніше також громови́на) — розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.
Електрика — явище природи, пов'язане з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів.
Електричні явища лежать в основі сучасних засобів виробництва, транспортування й розподілу енергії, а тому є основою численних застосувань в сучасній технології.
Суміжні дисципліни
Зв'язок електричних явищ з магнітними, вивчається електромагнетизмом. Електродинаміка, яка охоплює електрику та магнетизм, вивчає також електромагнітні хвилі. На противагу електродинаміці розділ електрики, що вивчає тільки нерухомі електричні заряди, називається електростатикою.
На електриці ґрунтуються прикладні науки, такі як електротехніка, електрохімія тощо.
Історія
Електричні явища були відомі ще в давнину, давнім грекам, фінікійцям, жителям Межиріччя. Те, що при натиранні бурштин отримує властивість притягувати до себе легкі предмети, описував в 600-х роках до н. е. Фалес Мілетський. Фалес, однак, не відрізняв електрики від магнетизму, вважаючи це одним явищем, от тільки бурштин отримує таку дивну властивість при терті, а в магнетита вона постійна.
Новий крок у вивченні електричних явищ здійснив у 1600 році англійський лікар Вільям Ґілберт. Провівши дослідження електричних і магнітних явищ, він оприлюднив книгу, в якій зробив висновок, що властивості постійного магніту і здатність натертого бурштину притягати предмети — безумовно різні явища. Ґілберт почав застосовувати латинське слово electricus — бурштиноподібний, для опису такої властивості. У своїй книзі Ґілберт також прийшов до висновку, що Земля є магнітом, і саме тому стрілка компаса вказує на полюс.
У середині 17-го століття Отто фон Ґеріке винайшов електростатичний генератор.
Експерименти Стівена Ґрея показали, що електрику можна передавати на віддаль (до 800 футів) за допомогою провідників (зволожених ниток), якщо уникати контакту із землею і використовувати ізоляцію. Так почалися дослідження струмів і були закладені основи поділу матеріалів на провідники й діелектрики.
Шарль Дюфе відкрив два різні типи електрики, назвавши їх «скляним» і «смолистим» (тепер їх називають додатніми й від'ємними зарядами), показавши, що однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягаються. Дю Фе також поділив речовини на провідники й ізолятори, називаючи їх «електриками» і «неелектриками».
Досліди Бенджаміна Франкліна, проведені в 1752 році, продемонстрували, що блискавка має електричну природу.
У 1791 році Луїджі Гальвані оприлюднив відкриття біоелектрики. 1800 року Алессандро Вольта побудував першу батарею — вольтів стовп. Новий тип джерела струму був набагато надійнішим, ніж електростатичні генератори, що використовувалися до того. В 1820 році Андре-Марі Ампер відкрив зв'язок між електрикою і магнетизмом. В 1821 році Майкл Фарадей вигадав електродвигун, а в 1827 — Георг Ом встановив математичний закон, що описує струм в електричному колі.
Важко перечислити всі наукові відкриття в області вивчення електричних явищ у першій половині 19-го століття. Відкриття електромагнітної індукції Фарадеєм у 1831 році відкрило шлях до виробництва і використання електричної енергії у великих масштабах, і кінець 19-го століття став епохою численних винаходів в області електротехніки. До кінця століття зусиллями таких видатних науковців і винахідників, як Нікола Тесла, Томас Алва Едісон, Вернер фон Сіменс, лорд Кельвін, Галілео Ферраріс та багатьох інших, електрика перетворилася з наукової цікавинки на провідну силу другої промислової революції.
Основні положення
Сучасна фізика вважає, що електромагнітна взаємодія є однією з фундаментальних взаємодій. Електричний заряд — властивість елементарних частинок, серед яких найважливішими, зважаючи на свою стабільність, є електрон і протон. Всі речовини складаються з атомів, в центрі яких існує позитивно заряджене ядро, а навколо ядра — негативно заряджені електрони. Більшість атомів у навколишньому світі нейтральні — число електронів у їхньому складі дорівнює числу протонів, але рухливі електрони можуть покидати атом, утворюючи додатні йони, або приєднуватися до нейтрального атома, утворюючи від'ємні йони. Якщо в якомусь фізичному тілі число електронів відрізняється від числа протонів, то таке тіло отримує макроскопічний електричний заряд. Цей процес називається електризацією.
Однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягуються. Чисельно взаємодія між зарядами описується законом Кулона.
Якщо заряди помістити в суцільне середовище, то взаємодія між ними змінюється завдяки явищу, яке називається діелектричною поляризацією. Діелектрична поляризація виникає завдяки зміщенню електронів відносно ядер атомів у зовнішньому електричному полі або завдяки повороту молекул із власним дипольним моментом. У підсумку сила, яка діє на заряд з боку інших зарядів, визначається не лише величиною цих зарядів та їхнім розташуванням, а ще й наведеними дипольними моментами атомів і молекул середовища. При невеликих електричних полях (порівняно з внутрішньоатомними полями) здатність речовини поляризуватися, визначається діелектричною проникністю.
Під дією кулонівської сили заряджені частинки переміщаються, утворюючи електричний струм. Електричний струм створює магнітне поле, за яким його можна зареєструвати. Іншим наслідком проходження електричного струму крізь речовину, є виділення тепла.
Залежно від здатності проводити електричний струм речовини можна поділити на провідники й діелектрики. Провідники відрізняються від діелектриків тим, що містять вільні носії заряду, які можуть легко переміщатися всередині речовини.
Виробництво та використання електроенергії
Починаючи з кінця 19 століття, електричні явища відіграють дедалі більшу роль у виробництві й побуті. Електрика лежить у центрі нашої культури, починаючи від освітлення та різноманітних зручних у побуті приладів, і закінчуючи потужними електричними двигунами, які використовуються у виробництві.
Виробництво
В основному призначена для використання у виробництві і побуті електроенергія виробляється електростанціями, де механічна енергія обертання парових турбін перетворюється на електричну, електричними генераторами. Тепло, необхідне для нагрівання пари, яка обертає турбіни, отримують в основному за рахунок викопного палива. Крім теплових електростанцій значна частина електроенергії виробляється атомними електростанціями та гідроелектростанціями. В останньому випадку використовується відновлюване джерело енергії. Іншими відновлюваними джерелами енергії є енергія вітру, яку використовують дедалі популярніші в сучасну пору вітряні електростанції. Пряме використання сонячної енергії можливе завдяки сонячним елементам.
Вироблена електростанціями енергія розподіляється через електричну мережу в оселі людей, на фабрики й заводи.
Окрім виробництва й розподілу електричної енергії через мережу, широко використовуються також такі джерела електричної енергії, як електрохімічні батареї та акумулятори, які дозволяють отримати електричний струм невеликої напруги, потрібної для роботи переносних електронних приладів.
Використання
У 1870-х роках століття з'явилася лампа розжарення, яка стала першим побутовим приладом, що вимагав проведення електричної мережі в кожну людську оселю й установу. Ще до її появи електрика використовувалася телеграфом і телефоном — важливими комукаційними приладами. Серед важливих домашніх електроприладів: радіо, телевізор, програвач, пральна машина, холодильник, кондиціонер, обігрівач та багато інших. Багато з цих приладів використовують електродвигун, винайдений Майклом Фарадеєм. Із розвитком електроніки в людських оселях з'явилися також комп'ютери.
Виробництво теж широко використовує потужні електродвигуни, але електричні явища застосовуються також для гальванопластики, виплавки металів, зварювання та багатьма іншими способами.
Електрика і природний світ
Фізіологічні ефекти
Напруга, що прикладається до тіла людини, викликає протікання електричного струму крізь тканини, і чим вона більша, тим більшим буде струм. Поріг сприйняття залежить від частоти струму та шляху, яким струм проходить тілом. Для мережевої частоти електроенергії значення лежить у межах від 0,1 мА до 1 мА, хоча струм у декілька мкА може бути виявленим як незначні електровібрації за певних умов. Якщо струм є досить високим, то це викликає скорочення м'язів, аритмії серця та опіки тканин.
Відсутність видимих ознак робить електрику особливо небезпечною.
Електричні явища у природі
Електрику можна спостерігати в декількох формах у природі. Прикладом природної електрики є блискавка. Деякі кристали, такі як кварц, або навіть цукор, створюють різницю потенціалів при впливі зовнішнього тиску. Це явище відоме як п'єзоефект. Ефект є взаємним, тобто коли п'єзоелектричний матеріал піддають дії електричного поля, відбувається невелика зміна фізичних розмірів матеріалу.
Деякі організми, наприклад, акули, здатні виявляти і реагувати на зміну електричного поля, ця здатність відома під назвою [en]. А деякі гімнотоподібні, зокрема, електричний вугор, здатні виробляти електричне поле для виявлення здобичі і оглушення її за допомогою високих напруг, що генеруються у модифікованих м'язових клітинах.
Всі тварини передають інформацію по їх клітинних мембранах у вигляді імпульсів напруги — так звані потенціали дії, до функцій яких входить спілкування з боку нервової системи між нейронами і м'язами. Потенціали дії також відповідають за координацію діяльності в деяких рослинах.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ЕЛЕ́КТРИКА [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- Tleis, Nasser (2008), Power System Modelling and Fault Analysis, Elsevier, с. 552—554, ISBN
- Lima-de-Faria, José; Buerger, Martin J. (1990), Historical Atlas of Crystallography, Springer, с. 67, ISBN
- Kandel, E.; Schwartz, J.; Jessell, T. (2000), Principles of Neural Science, McGraw-Hill Professional, с. 27–28, ISBN
Джерела
- Фріш С. Е., Тіморєва А. В. Курс загальної фізики. — Київ : Радянська школа, 1953. — Т. 2 : Електричні і електромагнітні явища.
- Кучерук І. М., Горбачук І. Т., Луцик П. П. Загальний курс фізики : навчальний посібник у 3-х т. — Київ : Техніка, 2006. — Т. 2 : Електрика і магнетизм.
- Сивухин Л. В. Общий курс физики. — Москва : Наука, 1977. — Т. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ele ktrika vid grec hlektron burshtin ranishe takozh gromovi na rozdil fiziki sho vivchaye elektrichni yavisha vzayemodiyu mizh zaryadzhenimi tilami yavisha polyarizaciyi ta prohodzhennya elektrichnogo strumu Bliskavka odne z elektrichnih yavish Elektrika yavishe prirodi pov yazane z isnuvannyam ruhom i vzayemodiyeyu elektrichnih zaryadiv Elektrichni yavisha lezhat v osnovi suchasnih zasobiv virobnictva transportuvannya j rozpodilu energiyi a tomu ye osnovoyu chislennih zastosuvan v suchasnij tehnologiyi Sumizhni discipliniZv yazok elektrichnih yavish z magnitnimi vivchayetsya elektromagnetizmom Elektrodinamika yaka ohoplyuye elektriku ta magnetizm vivchaye takozh elektromagnitni hvili Na protivagu elektrodinamici rozdil elektriki sho vivchaye tilki neruhomi elektrichni zaryadi nazivayetsya elektrostatikoyu Na elektrici gruntuyutsya prikladni nauki taki yak elektrotehnika elektrohimiya tosho IstoriyaDavnogreckij filosof Fales Miletskij odin z pershih doslidnikiv elektriki Elektrichni yavisha buli vidomi she v davninu davnim grekam finikijcyam zhitelyam Mezhirichchya Te sho pri natiranni burshtin otrimuye vlastivist prityaguvati do sebe legki predmeti opisuvav v 600 h rokah do n e Fales Miletskij Fales odnak ne vidriznyav elektriki vid magnetizmu vvazhayuchi ce odnim yavishem ot tilki burshtin otrimuye taku divnu vlastivist pri terti a v magnetita vona postijna Novij krok u vivchenni elektrichnih yavish zdijsniv u 1600 roci anglijskij likar Vilyam Gilbert Provivshi doslidzhennya elektrichnih i magnitnih yavish vin oprilyudniv knigu v yakij zrobiv visnovok sho vlastivosti postijnogo magnitu i zdatnist natertogo burshtinu prityagati predmeti bezumovno rizni yavisha Gilbert pochav zastosovuvati latinske slovo electricus burshtinopodibnij dlya opisu takoyi vlastivosti U svoyij knizi Gilbert takozh prijshov do visnovku sho Zemlya ye magnitom i same tomu strilka kompasa vkazuye na polyus Postijnij magnit najprostishij priklad magnitnogo dipolya U seredini 17 go stolittya Otto fon Gerike vinajshov elektrostatichnij generator Eksperimenti Stivena Greya pokazali sho elektriku mozhna peredavati na viddal do 800 futiv za dopomogoyu providnikiv zvolozhenih nitok yaksho unikati kontaktu iz zemleyu i vikoristovuvati izolyaciyu Tak pochalisya doslidzhennya strumiv i buli zakladeni osnovi podilu materialiv na providniki j dielektriki Sharl Dyufe vidkriv dva rizni tipi elektriki nazvavshi yih sklyanim i smolistim teper yih nazivayut dodatnimi j vid yemnimi zaryadami pokazavshi sho odnojmenni zaryadi vidshtovhuyutsya a riznojmenni prityagayutsya Dyu Fe takozh podiliv rechovini na providniki j izolyatori nazivayuchi yih elektrikami i neelektrikami Doslidi Bendzhamina Franklina provedeni v 1752 roci prodemonstruvali sho bliskavka maye elektrichnu prirodu Bendzhamin Franklin SShA politik ta vinahidnik Provodiv doslidzhennya elektriki v 18 st U 1791 roci Luyidzhi Galvani oprilyudniv vidkrittya bioelektriki 1800 roku Alessandro Volta pobuduvav pershu batareyu voltiv stovp Novij tip dzherela strumu buv nabagato nadijnishim nizh elektrostatichni generatori sho vikoristovuvalisya do togo V 1820 roci Andre Mari Amper vidkriv zv yazok mizh elektrikoyu i magnetizmom V 1821 roci Majkl Faradej vigadav elektrodvigun a v 1827 Georg Om vstanoviv matematichnij zakon sho opisuye strum v elektrichnomu koli Tomas Edison Vazhko perechisliti vsi naukovi vidkrittya v oblasti vivchennya elektrichnih yavish u pershij polovini 19 go stolittya Vidkrittya elektromagnitnoyi indukciyi Faradeyem u 1831 roci vidkrilo shlyah do virobnictva i vikoristannya elektrichnoyi energiyi u velikih masshtabah i kinec 19 go stolittya stav epohoyu chislennih vinahodiv v oblasti elektrotehniki Do kincya stolittya zusillyami takih vidatnih naukovciv i vinahidnikiv yak Nikola Tesla Tomas Alva Edison Verner fon Simens lord Kelvin Galileo Ferraris ta bagatoh inshih elektrika peretvorilasya z naukovoyi cikavinki na providnu silu drugoyi promislovoyi revolyuciyi Osnovni polozhennyaElektrichna duga zabezpechuye naochnu demonstraciyu elektrichnogo strumuOsnovni elementi elektrichnogo kola Suchasna fizika vvazhaye sho elektromagnitna vzayemodiya ye odniyeyu z fundamentalnih vzayemodij Elektrichnij zaryad vlastivist elementarnih chastinok sered yakih najvazhlivishimi zvazhayuchi na svoyu stabilnist ye elektron i proton Vsi rechovini skladayutsya z atomiv v centri yakih isnuye pozitivno zaryadzhene yadro a navkolo yadra negativno zaryadzheni elektroni Bilshist atomiv u navkolishnomu sviti nejtralni chislo elektroniv u yihnomu skladi dorivnyuye chislu protoniv ale ruhlivi elektroni mozhut pokidati atom utvoryuyuchi dodatni joni abo priyednuvatisya do nejtralnogo atoma utvoryuyuchi vid yemni joni Yaksho v yakomus fizichnomu tili chislo elektroniv vidriznyayetsya vid chisla protoniv to take tilo otrimuye makroskopichnij elektrichnij zaryad Cej proces nazivayetsya elektrizaciyeyu Odnojmenni zaryadi vidshtovhuyutsya a riznojmenni prityaguyutsya Chiselno vzayemodiya mizh zaryadami opisuyetsya zakonom Kulona Yaksho zaryadi pomistiti v sucilne seredovishe to vzayemodiya mizh nimi zminyuyetsya zavdyaki yavishu yake nazivayetsya dielektrichnoyu polyarizaciyeyu Dielektrichna polyarizaciya vinikaye zavdyaki zmishennyu elektroniv vidnosno yader atomiv u zovnishnomu elektrichnomu poli abo zavdyaki povorotu molekul iz vlasnim dipolnim momentom U pidsumku sila yaka diye na zaryad z boku inshih zaryadiv viznachayetsya ne lishe velichinoyu cih zaryadiv ta yihnim roztashuvannyam a she j navedenimi dipolnimi momentami atomiv i molekul seredovisha Pri nevelikih elektrichnih polyah porivnyano z vnutrishnoatomnimi polyami zdatnist rechovini polyarizuvatisya viznachayetsya dielektrichnoyu proniknistyu Pid diyeyu kulonivskoyi sili zaryadzheni chastinki peremishayutsya utvoryuyuchi elektrichnij strum Elektrichnij strum stvoryuye magnitne pole za yakim jogo mozhna zareyestruvati Inshim naslidkom prohodzhennya elektrichnogo strumu kriz rechovinu ye vidilennya tepla Zalezhno vid zdatnosti provoditi elektrichnij strum rechovini mozhna podiliti na providniki j dielektriki Providniki vidriznyayutsya vid dielektrikiv tim sho mistyat vilni nosiyi zaryadu yaki mozhut legko peremishatisya vseredini rechovini Virobnictvo ta vikoristannya elektroenergiyiEnergiya vitru nabuvaye vse bilshogo poshirennya v bagatoh krayinah Pochinayuchi z kincya 19 stolittya elektrichni yavisha vidigrayut dedali bilshu rol u virobnictvi j pobuti Elektrika lezhit u centri nashoyi kulturi pochinayuchi vid osvitlennya ta riznomanitnih zruchnih u pobuti priladiv i zakinchuyuchi potuzhnimi elektrichnimi dvigunami yaki vikoristovuyutsya u virobnictvi Virobnictvo Dokladnishe Energetika Batarejki himichne dzherelo strumu V osnovnomu priznachena dlya vikoristannya u virobnictvi i pobuti elektroenergiya viroblyayetsya elektrostanciyami de mehanichna energiya obertannya parovih turbin peretvoryuyetsya na elektrichnu elektrichnimi generatorami Teplo neobhidne dlya nagrivannya pari yaka obertaye turbini otrimuyut v osnovnomu za rahunok vikopnogo paliva Krim teplovih elektrostancij znachna chastina elektroenergiyi viroblyayetsya atomnimi elektrostanciyami ta gidroelektrostanciyami V ostannomu vipadku vikoristovuyetsya vidnovlyuvane dzherelo energiyi Inshimi vidnovlyuvanimi dzherelami energiyi ye energiya vitru yaku vikoristovuyut dedali populyarnishi v suchasnu poru vitryani elektrostanciyi Pryame vikoristannya sonyachnoyi energiyi mozhlive zavdyaki sonyachnim elementam Viroblena elektrostanciyami energiya rozpodilyayetsya cherez elektrichnu merezhu v oseli lyudej na fabriki j zavodi Okrim virobnictva j rozpodilu elektrichnoyi energiyi cherez merezhu shiroko vikoristovuyutsya takozh taki dzherela elektrichnoyi energiyi yak elektrohimichni batareyi ta akumulyatori yaki dozvolyayut otrimati elektrichnij strum nevelikoyi naprugi potribnoyi dlya roboti perenosnih elektronnih priladiv Vikoristannya Lampa rozzharennya U 1870 h rokah stolittya z yavilasya lampa rozzharennya yaka stala pershim pobutovim priladom sho vimagav provedennya elektrichnoyi merezhi v kozhnu lyudsku oselyu j ustanovu She do yiyi poyavi elektrika vikoristovuvalasya telegrafom i telefonom vazhlivimi komukacijnimi priladami Sered vazhlivih domashnih elektropriladiv radio televizor progravach pralna mashina holodilnik kondicioner obigrivach ta bagato inshih Bagato z cih priladiv vikoristovuyut elektrodvigun vinajdenij Majklom Faradeyem Iz rozvitkom elektroniki v lyudskih oselyah z yavilisya takozh komp yuteri Virobnictvo tezh shiroko vikoristovuye potuzhni elektrodviguni ale elektrichni yavisha zastosovuyutsya takozh dlya galvanoplastiki viplavki metaliv zvaryuvannya ta bagatma inshimi sposobami Elektrika i prirodnij svitFiziologichni efekti Dokladnishe Elektrotravma Napruga sho prikladayetsya do tila lyudini viklikaye protikannya elektrichnogo strumu kriz tkanini i chim vona bilsha tim bilshim bude strum Porig sprijnyattya zalezhit vid chastoti strumu ta shlyahu yakim strum prohodit tilom Dlya merezhevoyi chastoti elektroenergiyi znachennya lezhit u mezhah vid 0 1 mA do 1 mA hocha strum u dekilka mkA mozhe buti viyavlenim yak neznachni elektrovibraciyi za pevnih umov Yaksho strum ye dosit visokim to ce viklikaye skorochennya m yaziv aritmiyi sercya ta opiki tkanin Vidsutnist vidimih oznak robit elektriku osoblivo nebezpechnoyu Elektrichni yavisha u prirodi Elektrichnij vugor generuye rozryad naprugoyu 300 650 V i siloyu 0 1 1 A Takij strum mozhe vbiti lyudinu sho perebuvaye poblizu Elektriku mozhna sposterigati v dekilkoh formah u prirodi Prikladom prirodnoyi elektriki ye bliskavka Deyaki kristali taki yak kvarc abo navit cukor stvoryuyut riznicyu potencialiv pri vplivi zovnishnogo tisku Ce yavishe vidome yak p yezoefekt Efekt ye vzayemnim tobto koli p yezoelektrichnij material piddayut diyi elektrichnogo polya vidbuvayetsya nevelika zmina fizichnih rozmiriv materialu Deyaki organizmi napriklad akuli zdatni viyavlyati i reaguvati na zminu elektrichnogo polya cya zdatnist vidoma pid nazvoyu en A deyaki gimnotopodibni zokrema elektrichnij vugor zdatni viroblyati elektrichne pole dlya viyavlennya zdobichi i oglushennya yiyi za dopomogoyu visokih naprug sho generuyutsya u modifikovanih m yazovih klitinah Vsi tvarini peredayut informaciyu po yih klitinnih membranah u viglyadi impulsiv naprugi tak zvani potenciali diyi do funkcij yakih vhodit spilkuvannya z boku nervovoyi sistemi mizh nejronami i m yazami Potenciali diyi takozh vidpovidayut za koordinaciyu diyalnosti v deyakih roslinah Div takozhElektrichnij strum Zminnij strum Elektrichna napruga Liniya elektroperedach Peredavannya elektroenergiyi Lichilnik elektrichnoyi energiyiPrimitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 ELE KTRIKA 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Tleis Nasser 2008 Power System Modelling and Fault Analysis Elsevier s 552 554 ISBN 978 0 7506 8074 5 Lima de Faria Jose Buerger Martin J 1990 Historical Atlas of Crystallography Springer s 67 ISBN 0 7923 0649 X Kandel E Schwartz J Jessell T 2000 Principles of Neural Science McGraw Hill Professional s 27 28 ISBN 0 8385 7701 6DzherelaFrish S E Timoryeva A V Kurs zagalnoyi fiziki Kiyiv Radyanska shkola 1953 T 2 Elektrichni i elektromagnitni yavisha Kucheruk I M Gorbachuk I T Lucik P P Zagalnij kurs fiziki navchalnij posibnik u 3 h t Kiyiv Tehnika 2006 T 2 Elektrika i magnetizm Sivuhin L V Obshij kurs fiziki Moskva Nauka 1977 T 3