Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг Симон Ом (нім. Georg Simon Ohm; 16 березня 1787, Ерланген — 7 липня 1854, Мюнхен) — німецький фізик.
| Георг Симон Ом | |
|---|---|
| нім. Georg Simon Ohm | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Georg Simon Ohm |
| Народився | 16 березня 1789 Ерланген, Німеччина |
| Помер | 6 липня 1854 (65 років) Мюнхен, Німеччина |
| Поховання | Старий південний цвинтар |
| Місце проживання | Німеччина |
| Країна |  Королівство Баварія |
| Національність | німець |
| Діяльність | фізик, математик, викладач університету |
| Alma mater | Ерлангенський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла d |
| Науковий керівник | d |
| Членство | Лондонське королівське товариство Баварська академія наук Прусська академія наук Туринська академія наук[1] |
| Відомий завдяки: | закон Ома |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди | медаль Коплі (1841) |
 Георг Симон Ом у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в Ерлангені, у сім'ї бідного слюсаря. Його батько, з дитинства привчав сина до фізики та математики та зрештою відправив його навчатись до гімназії. У 1806 році Ом, закінчивши курс у гімназії, почав вивчати математичні науки в Ерлагенському університеті, але вже після трьох семестрів, кинувши університет, став працювати вчителем у Готштадті (Швейцарія).
У 1809 році переїхав до Невшателя, повністю присвятив себе вивченню математики. У 1811 році захистив докторську дисертацію і з 1811 по 1813 рік як приват-доцент читав лекції з математики, але вже у 1813 році посів місце викладача з математики в Бамберзі (1813—1817), звідки перейшов потім на таку саму посаду в Кельні (1817—1828). Впродовж свого перебування в Кельні Ом опублікував свої знамениті роботи з теорії гальванічного кола. За публікації в газетах цього, він був звільнений з роботи в школі за особистим розпорядженням Міністра освіти.
На міжнародному конгресі електриків у Парижі, вирішено було назвати його ім'ям тепер усіма визнану одиницю електричного опору («один Ом»).
Відкриття
Найвідоміші праці Ома стосувались питань проходження електричного струму через провідники й привели до відомого закону Ома, який зв'язує опір кола гальванічного струму, електрорушійної в ньому сили й сили струму, та був в основі всього сучасного вчення про електрику. У першій його науковій роботі («Vorläufige Anzeige des Gesetzes, nach welchem Metalle die Contactelectricitätleiten», 1825) Ом дослідив ці явища, але, за недосконалістю приладів, дійшов до помилкового результату. У подальшій роботі («Bestimmung des Gesetzes, nach welchem Metalle die Contactelektricitätleiten», 1826) Ом сформулював свій знаменитий закон і потім всі свої роботи з цього питання поєднує в книзі: «Die galvanische Kette, Mathematisch Bearbeitet» (Б., 1827; перевиданій Мозером в Лейпцигу, 1887; перекладену англійською в 1841, італійською в 1847, французькою в 1860), у якій дає і теоретичний висновок свого закону, виходячи з теорії, аналогічної теорії теплопровідності Фур'є. Незважаючи на важливість цих робіт вони пройшли непоміченими і були зустрінуті навіть вороже, лише коли Клод Пойє у Франції знову дійшов (1831—1837) дослідним шляхом до тих самих результатів, закон Ома був прийнятий науковим світом і Лондонське королівське товариство на засіданні 30 листопада 1841 року нагородило Ома медаллю Коплі.
Відкриття Ома, яке дало можливість вперше кількісно розглянути явища електричного струму, мало і має величезне значення для науки; всі теоретичні (Гельмгольца) і практичні (Альберт Бетц, Кольрауш, комісія британської асоціації) перевірки показали повну його точність; закон Ома це правдивий закон природи. Подальші роботи Ома з електрики стосувалися питань уніполярної провідності (1830) і нагрівання проводів струмом (1829). У 1839 р. вийшла в світ низка робіт з акустики, які призвели до результатів великої важливості. У статті «Ueber die Definition des Tones nebst daran geknüpfter Theorie der Sirene und ähnlicher tonbildender Vorrichtungen» (1843) сформулював закон (також званий «законом Ома»), що людське вухо пізнає лише прості гармонічні коливання, і що кожен складний звук розкладається вухом на складові (за законом Фур'є) і пізнається лише як їхня сума. І цей закон не був прийнятий сучасниками Ома і лише Гельмгольц через вісім років по смерті Ома довів його повну справедливість.
Твори
- Grundlinien zu einer zweckmäßigen Behandlung der Geometrie als höheren Bildungsmittels an vorbereitenden Lehranstalten / entworfen
- Erlangen: Palm und Enke, 1817. — XXXII, 224 S., II Faltbl. : graph. Darst.
- Die galvanische Kette: mathematisch bearbeitet
- Berlin: Riemann, 1827. — 245 S. : graph. Darst.
- Beiträge zur Molecular-Physik. Band I: Elemente der analytischen Geometrie im Raume am schiefwinkligen Coordinatensysteme — Наприкінці 40-х років Ом задумав створити струнку теорію молекулярної фізики, але встиг видати лише перший її том.
- Nürnberg: Schrag, 1849. — XII, 590 S.
- Grundzüge der Physik als Compendium zu seinen Vorlesungen
- Nürnberg: Schrag, 1854. — X, 563 S. : Ill., graph. Darst. Erschienen: Abth. 1 (1853) — 2 (1854)
У 1892 р.. видано, під редакцією Ломмеля, повне зібрання творів Ома («Gesammelte Abhandlung von G. S. Ohm», Лейпциг, 1892).
Див. також
- 24750 Ом — астероїд, названий на честь фізика.
Примітки
- www.accademiadellescienze.it
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Georg Ohm |
Подробиці про життя та роботи Ома див.: «Gessammelte Abhandlungen»; Bauernfeind, «Ged ä chtnisrede auf Ohm, den Physiker» (Мюнхен, 1882); Mann, «G. S. Ohm. Beitr äge zu seinem Charakterbild» (Ерланґен, 1890).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Simon Om nim Georg Simon Ohm 16 bereznya 1787 Erlangen 7 lipnya 1854 Myunhen nimeckij fizik Georg Simon Omnim Georg Simon OhmIm ya pri narodzhenni nim Georg Simon OhmNarodivsya 16 bereznya 1789 1789 03 16 Erlangen NimechchinaPomer 6 lipnya 1854 1854 07 06 65 rokiv Myunhen NimechchinaPohovannya Starij pivdennij cvintarMisce prozhivannya NimechchinaKrayina Korolivstvo BavariyaNacionalnist nimecDiyalnist fizik matematik vikladach universitetuAlma mater Erlangenskij universitetGaluz fizikaZaklad Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla dNaukovij kerivnik dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Bavarska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 1 Vidomij zavdyaki zakon OmaBrati sestri dNagorodi medal Kopli 1841 Georg Simon Om u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Erlangeni u sim yi bidnogo slyusarya Jogo batko z ditinstva privchav sina do fiziki ta matematiki ta zreshtoyu vidpraviv jogo navchatis do gimnaziyi U 1806 roci Om zakinchivshi kurs u gimnaziyi pochav vivchati matematichni nauki v Erlagenskomu universiteti ale vzhe pislya troh semestriv kinuvshi universitet stav pracyuvati vchitelem u Gotshtadti Shvejcariya U 1809 roci pereyihav do Nevshatelya povnistyu prisvyativ sebe vivchennyu matematiki U 1811 roci zahistiv doktorsku disertaciyu i z 1811 po 1813 rik yak privat docent chitav lekciyi z matematiki ale vzhe u 1813 roci posiv misce vikladacha z matematiki v Bamberzi 1813 1817 zvidki perejshov potim na taku samu posadu v Kelni 1817 1828 Vprodovzh svogo perebuvannya v Kelni Om opublikuvav svoyi znameniti roboti z teoriyi galvanichnogo kola Za publikaciyi v gazetah cogo vin buv zvilnenij z roboti v shkoli za osobistim rozporyadzhennyam Ministra osviti Na mizhnarodnomu kongresi elektrikiv u Parizhi virisheno bulo nazvati jogo im yam teper usima viznanu odinicyu elektrichnogo oporu odin Om VidkrittyaNajvidomishi praci Oma stosuvalis pitan prohodzhennya elektrichnogo strumu cherez providniki j priveli do vidomogo zakonu Oma yakij zv yazuye opir kola galvanichnogo strumu elektrorushijnoyi v nomu sili j sili strumu ta buv v osnovi vsogo suchasnogo vchennya pro elektriku U pershij jogo naukovij roboti Vorlaufige Anzeige des Gesetzes nach welchem Metalle die Contactelectricitatleiten 1825 Om doslidiv ci yavisha ale za nedoskonalistyu priladiv dijshov do pomilkovogo rezultatu U podalshij roboti Bestimmung des Gesetzes nach welchem Metalle die Contactelektricitatleiten 1826 Om sformulyuvav svij znamenitij zakon i potim vsi svoyi roboti z cogo pitannya poyednuye v knizi Die galvanische Kette Mathematisch Bearbeitet B 1827 perevidanij Mozerom v Lejpcigu 1887 perekladenu anglijskoyu v 1841 italijskoyu v 1847 francuzkoyu v 1860 u yakij daye i teoretichnij visnovok svogo zakonu vihodyachi z teoriyi analogichnoyi teoriyi teploprovidnosti Fur ye Nezvazhayuchi na vazhlivist cih robit voni projshli nepomichenimi i buli zustrinuti navit vorozhe lishe koli Klod Pojye u Franciyi znovu dijshov 1831 1837 doslidnim shlyahom do tih samih rezultativ zakon Oma buv prijnyatij naukovim svitom i Londonske korolivske tovaristvo na zasidanni 30 listopada 1841 roku nagorodilo Oma medallyu Kopli Vidkrittya Oma yake dalo mozhlivist vpershe kilkisno rozglyanuti yavisha elektrichnogo strumu malo i maye velichezne znachennya dlya nauki vsi teoretichni Gelmgolca i praktichni Albert Betc Kolraush komisiya britanskoyi asociaciyi perevirki pokazali povnu jogo tochnist zakon Oma ce pravdivij zakon prirodi Podalshi roboti Oma z elektriki stosuvalisya pitan unipolyarnoyi providnosti 1830 i nagrivannya provodiv strumom 1829 U 1839 r vijshla v svit nizka robit z akustiki yaki prizveli do rezultativ velikoyi vazhlivosti U statti Ueber die Definition des Tones nebst daran geknupfter Theorie der Sirene und ahnlicher tonbildender Vorrichtungen 1843 sformulyuvav zakon takozh zvanij zakonom Oma sho lyudske vuho piznaye lishe prosti garmonichni kolivannya i sho kozhen skladnij zvuk rozkladayetsya vuhom na skladovi za zakonom Fur ye i piznayetsya lishe yak yihnya suma I cej zakon ne buv prijnyatij suchasnikami Oma i lishe Gelmgolc cherez visim rokiv po smerti Oma doviv jogo povnu spravedlivist TvoriGrundlinien zu einer zweckmassigen Behandlung der Geometrie als hoheren Bildungsmittels an vorbereitenden Lehranstalten entworfen Erlangen Palm und Enke 1817 XXXII 224 S II Faltbl graph Darst Die galvanische Kette mathematisch bearbeitet Berlin Riemann 1827 245 S graph Darst Beitrage zur Molecular Physik Band I Elemente der analytischen Geometrie im Raume am schiefwinkligen Coordinatensysteme Naprikinci 40 h rokiv Om zadumav stvoriti strunku teoriyu molekulyarnoyi fiziki ale vstig vidati lishe pershij yiyi tom Nurnberg Schrag 1849 XII 590 S Grundzuge der Physik als Compendium zu seinen Vorlesungen Nurnberg Schrag 1854 X 563 S Ill graph Darst Erschienen Abth 1 1853 2 1854 U 1892 r vidano pid redakciyeyu Lommelya povne zibrannya tvoriv Oma Gesammelte Abhandlung von G S Ohm Lejpcig 1892 Div takozh24750 Om asteroyid nazvanij na chest fizika Primitkiwww accademiadellescienze it d Track Q107212659LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Georg Ohm Podrobici pro zhittya ta roboti Oma div Gessammelte Abhandlungen Bauernfeind Ged a chtnisrede auf Ohm den Physiker Myunhen 1882 Mann G S Ohm Beitr age zu seinem Charakterbild Erlangen 1890