Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російсько-турецька війна 1877—1878 років (також Російсько-османська війна 1877—1878 років) — збройний конфлікт між Російською і Османською імперіями за вплив над країнами Дунайського басейну та Балканського півострова.
| Російсько-турецька війна 1877—1878 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецькі війни | |||||||
 Монумент на честь взяття Плевни російськими військами | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Російська імперія, Румунія, Князівство Сербія, Князівство Чорногорія | Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Олександр ІІ, Микола Миколайович Старший | Осман Нурі-паша, , Абдулкерім Надір-паша | ||||||
Передумови
Війна була викликана підйомом національно-визвольного руху на Балканах і загостренням міжнародних протиріч. Повстання проти османського панування у Боснії та Герцеговині (1875—1878) та Болгарії (1876) викликали широкий громадський рух у Російській імперії на підтримку слов'янських народів. Царський уряд із метою посилення свого впливу на Балканах виступив на підтримку повсталих. Велика Британія прагнула зіштовхнути Російську імперію з Османською імперією і скористатися у своїх інтересах ослабленням обох країн.
У червні 1876 року почалася сербо-османська війна, в якій Сербія зазнала поразки. Щоб врятувати її від загибелі, Російська імперія 19 (31 жовтня) 1876 року висунула Османській імперії вимогу укласти перемир'я із Сербією, яку Османська імперія прийняла, але у грудні 1876 року під впливом Великої Британії відмовилася від виробленого міжнародною Константинопольською конференцією послів у Стамбулі проєкту мирного врегулювання східної кризи.
У березні 1877 року Російська імперія уклала з Австро-Угорщиною, яка зберігала нейтралітет, секретну Будапештську конвенцію. Росія погодилася на заняття Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини в обмін на невтручання у військові дії проти Османської імперії. У березні Російська імперія уклала угоду з Румунією про пропуск російських військ через її територію. У квітні 1877 року султан відкинув новий проєкт реформ для балканських слов'ян, створений з ініціативи Російської імперії. 12 (24 квітня) Російська імперія оголосила війну Османській імперії.
В основу військових дій на суші було покладено план начальника Головного штабу генерал-лейтенанта Н. Обручева. Цей план передбачав розгортання головних сил у складі двох армій (250—300 тис. вояків) на Балканському театрі, форсування Дунаю і наступ першої армії на Константинополь з метою його захоплення і примусу султанського уряду до укладення миру. На досягнення Константинополя відводилося 4—5 тижнів. Друга армія мала забезпечувати тил першої і діяти проти османських військ на правому березі Дунаю.
Російський Чорноморський флот практично не мав кораблів, придатних для активних морських операцій. Єдині його броненосці — дві круглі «поповки» — могли вести бойові дії тільки поблизу своїх берегів. Дерев'яні гвинтові корвети (4 одиниці) застаріли, всі вони були тихохідні (8—10 вузлів). Крім цих кораблів, у розпорядженні головнокомандувача Чорноморського флоту, віцеадмірала М. А. Аркаса, перебували яхта «Лівадія», 7 пароплавів, 12 гвинтових шхун і 2 тендери. З огляду на слабкість Чорноморського флоту, російське військове командування покладало на нього обмежені завдання: спільну з армією оборону узбережжя Чорного моря і забезпечення форсування Дунаю.
Події
На боці Російської імперії виступила Румунія, але її війська активно почали діяти лише з серпня. На початку червня російські війська (185 тисяч вояків) під командуванням великого князя Миколи Миколайовича Старшого зосередилися на лівому березі Дунаю, маючи головні сили в районі Зімніча. Сили османської армії під командуванням Абдулкерім-Надір-паші були рівними за чисельністю російській армії.
На Кавказі сили сторін також були майже рівні: російська Кавказька армія під командуванням великого князя Михайла Миколайовича — близько 100 тисяч вояків. Османська армія Мухтара-паші — близько 90 тисяч вояків. Хоча за бойовою підготовкою російська армія перевершувала супротивника, але поступалася йому за якістю озброєння (османські війська були озброєні новітніми англійськими та американськими гвинтівками).
Була активною підтримка російської армії народами Балкан і Південного Кавказу, у складі її діяли болгарське ополчення, вірменська та грузинська міліція. 10 (22 червня) російський корпус (Нижньодунайський загін) переправився через Дунай поблизу Галаца і Браїлова і незабаром зайняв Північну Добруджу. У ніч на 15 (27 червня) російські війська під командуванням генерала М. І. Драгомирова форсували Дунай у районі Зимниці, а потім тут переправились головні сили армії, але їх виявилося недостатньо для рішучого наступу через Балканський хребет.
Для цього було виділено лише передовий загін генерала Й. В. Гурка (12 тисяч вояків). Для забезпечення флангів були створені 45-тисячний східний та 35-тисячний західний загони. Інші сили перебували у Добруджі, на лівобережжі Дунаю або на підході. Передовий загін 25 червня (7 липня) зайняв Тирново, а 2 (14 липня) перейшов Балкани через .
Незабаром був зайнятий Шипкинський перевал, куди був висунутий південний загін (20 тисяч вояків, в серпні — 45 тисяч). Шлях на Константинополь був відкритий, але достатніх сил для наступу за Балкани не було. Передовий загін зайняв Ескі-Загру, але незабаром сюди підійшов перекинутий з Албанії османський 20-тисячний корпус . Після запеклого бою поблизу Ескі-Загри, в якому відзначилися болгарські ополченці, передовий загін відійшов до Шипки. Російські війська на Балканах перейшли до оборони. Західний загін оволодів Никополом, але не встиг зайняти Плевну, куди з Видина підійшов 15-тисячний корпус Османа-паші. Погано підготовлені штурми Плевни 8 (20 липня) і 18 (30 липня) скінчилися повною невдачею.
На Кавказі російські війська в квітні—травні зайняли Баязет, Ардаган і блокували Карс. Але розпорошення сил на три відділи, що діяли на самостійних напрямках, ускладнили закріплення успіху. Оточення османами Баязета і наступ переважаючих сил противника призвели до відходу російських військ до кордону і переходу до оборони.
На Балканському театрі османське командування намагалося в серпні організувати контрнаступ, але успіху не домоглося. Російські війська в завзятих боях утримали позиції на Шипці й відбили наступ османської армії проти східного загону.
На Кавказі наступ османської армії було зупинено, а 1—3 (13—15) жовтня вона була розгромлена в битві при Аладжі. Російські війська перейшли в наступ і в ніч на 6 (18 листопада) штурмом заволоділи Карсом, а потім вийшли до Ерзуруму.
На Балканському театрі війни новий штурм Плевни 30—31 серпня (11—12 вересня) закінчився невдачею і російські війська перейшли до щільної блокаді Плевни, яка закінчилася 28 листопада (10 грудня) капітуляцією її гарнізону. Російська армія, що налічувала 314 тисяч вояків проти понад 183 тисяч вояків супротивника, перейшла в наступ.
Відновила воєнні дії проти Османської імперії і сербська армія. Західний загін генерала Гурка (71 тисяч вояків) у винятково важких умовах перейшов через Балкани і 23 грудня 1877 року (4 січня 1878) зайняв Софію. У той же день почали наступ війська південного загону генерала Ф. Ф. Радецького і у битві при Шейново 27—28 грудня (8— оточили і взяли в полон 30-тисячну армію Вессель-паші. 3—5 (15—17) січня 1878 в битві під Філіппополем (Пловдивом) була розбита армія Сулеймана-паші, а 8 (20 січня) російські війська зайняли Адріанополь.
Наслідки
Ворожа Російській імперії позиція, зайнята Великою Британією та Австро-Угорщиною, і введення англійської ескадри у Мармурове море змусили царський уряд утриматися від заняття Константинополя. 19 лютого (3 березня) був підписаний вигідний для Російської імперії і балканських держав Сан-Стефанський мирний договір 1878 року, умови якого були значно урізані на Берлінському конгресі цього ж року.
Попри це війна мала велике значення для визволення народів Балкан від османського ярма та завоювання ними незалежності. Російська імперія повернула південну частину Бессарабії, втрачену після Кримської війни, і приєднала Карську область.
Російсько-турецька війна 1877—1878 років у мистецтві
Художня література
| Автор | Назва книги | Опис |
|---|---|---|
| Валентин Пікуль | Головна тема — | |
| Борис Акунін | Турецький гамбіт (1998) | Детективна версія Плевенських подій |
| В. І. Немирович-Данченко | Скобелев (1886) [ 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.] | Спогади про генерала Скобелева |
| Борис Васильєв |
Кіно
| Фільм | Дата | Опис |
|---|---|---|
| Герої Шипки | 1954 | Кіно СРСР |
| 2003 | Російський телефільм | |
| Турецький гамбіт | 2005, 2006 | Російський художній фільм та телесеріал |
Примітки
- https://royallib.com/read/gribovskiy_vladimir/rossiyskiy_flot_na_chernom_more_stranitsi_istorii_16961924_gg.html#378544 В. Ю. Грибовский. Российский флот на Черном море. Страницы истории. 1696—1924 гг. Глава 4
Джерела
- Петренко Є. Д. Російсько-турецька війна 1877—1878 [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 307. — .
- Велика радянська енциклопедія [ 25 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- В. М. Вдовенко. Російсько-румунський договір 1877 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rosijsko turecki vijni Rosijsko turecka vijna 1877 1878 rokiv takozh Rosijsko osmanska vijna 1877 1878 rokiv zbrojnij konflikt mizh Rosijskoyu i Osmanskoyu imperiyami za vpliv nad krayinami Dunajskogo basejnu ta Balkanskogo pivostrova Rosijsko turecka vijna 1877 1878Rosijsko turecki vijniMonument na chest vzyattya Plevni rosijskimi vijskami Monument na chest vzyattya Plevni rosijskimi vijskamiData 24 kvitnya 1877 3 bereznya 1878Misce Kavkaz Balkanskij pivostrivRezultat Peremoga Rosijskoyi imperiyi zdobuttya nezalezhnosti Chornogoriyeyu Rumuniyeyu Serbiyeyu BolgariyeyuStoroniRosijska imperiya Rumuniya Knyazivstvo Serbiya Knyazivstvo Chornogoriya Osmanska imperiyaKomanduvachiOleksandr II Mikola Mikolajovich Starshij Osman Nuri pasha Abdulkerim Nadir pashaPeredumoviDokladnishe Konstantinopolska konferenciya Bolgarski muchenici Kartina Kostyantina Makovskogo 1877 rik Zobrazhuye zgvaltuvannya zhinok bashibuzukami v Bolgariyi pid chas pridushennya Kvitnevogo povstannya 1876 posluzhilo zaklikom dlya mobilizaciyi gromadskoyi pidtrimki rosijsko osmanskoyi vijni 1877 1878 za deklarovanu cil zvilnennya bolgar Vijna bula viklikana pidjomom nacionalno vizvolnogo ruhu na Balkanah i zagostrennyam mizhnarodnih protirich Povstannya proti osmanskogo panuvannya u Bosniyi ta Gercegovini 1875 1878 ta Bolgariyi 1876 viklikali shirokij gromadskij ruh u Rosijskij imperiyi na pidtrimku slov yanskih narodiv Carskij uryad iz metoyu posilennya svogo vplivu na Balkanah vistupiv na pidtrimku povstalih Velika Britaniya pragnula zishtovhnuti Rosijsku imperiyu z Osmanskoyu imperiyeyu i skoristatisya u svoyih interesah oslablennyam oboh krayin U chervni 1876 roku pochalasya serbo osmanska vijna v yakij Serbiya zaznala porazki Shob vryatuvati yiyi vid zagibeli Rosijska imperiya 19 31 zhovtnya 1876 roku visunula Osmanskij imperiyi vimogu uklasti peremir ya iz Serbiyeyu yaku Osmanska imperiya prijnyala ale u grudni 1876 roku pid vplivom Velikoyi Britaniyi vidmovilasya vid viroblenogo mizhnarodnoyu Konstantinopolskoyu konferenciyeyu posliv u Stambuli proyektu mirnogo vregulyuvannya shidnoyi krizi U berezni 1877 roku Rosijska imperiya uklala z Avstro Ugorshinoyu yaka zberigala nejtralitet sekretnu Budapeshtsku konvenciyu Rosiya pogodilasya na zanyattya Avstro Ugorshinoyu Bosniyi i Gercegovini v obmin na nevtruchannya u vijskovi diyi proti Osmanskoyi imperiyi U berezni Rosijska imperiya uklala ugodu z Rumuniyeyu pro propusk rosijskih vijsk cherez yiyi teritoriyu U kvitni 1877 roku sultan vidkinuv novij proyekt reform dlya balkanskih slov yan stvorenij z iniciativi Rosijskoyi imperiyi 12 24 kvitnya Rosijska imperiya ogolosila vijnu Osmanskij imperiyi V osnovu vijskovih dij na sushi bulo pokladeno plan nachalnika Golovnogo shtabu general lejtenanta N Obrucheva Cej plan peredbachav rozgortannya golovnih sil u skladi dvoh armij 250 300 tis voyakiv na Balkanskomu teatri forsuvannya Dunayu i nastup pershoyi armiyi na Konstantinopol z metoyu jogo zahoplennya i primusu sultanskogo uryadu do ukladennya miru Na dosyagnennya Konstantinopolya vidvodilosya 4 5 tizhniv Druga armiya mala zabezpechuvati til pershoyi i diyati proti osmanskih vijsk na pravomu berezi Dunayu Rosijskij Chornomorskij flot praktichno ne mav korabliv pridatnih dlya aktivnih morskih operacij Yedini jogo bronenosci dvi krugli popovki mogli vesti bojovi diyi tilki poblizu svoyih beregiv Derev yani gvintovi korveti 4 odinici zastarili vsi voni buli tihohidni 8 10 vuzliv Krim cih korabliv u rozporyadzhenni golovnokomanduvacha Chornomorskogo flotu viceadmirala M A Arkasa perebuvali yahta Livadiya 7 paroplaviv 12 gvintovih shhun i 2 tenderi Z oglyadu na slabkist Chornomorskogo flotu rosijske vijskove komanduvannya pokladalo na nogo obmezheni zavdannya spilnu z armiyeyu oboronu uzberezhzhya Chornogo morya i zabezpechennya forsuvannya Dunayu PodiyiZdacha Nikopola 4 lipnya 1877 roku Malyunok Mikoli Dmitriyev Orenburgskogo 1883 Na boci Rosijskoyi imperiyi vistupila Rumuniya ale yiyi vijska aktivno pochali diyati lishe z serpnya Na pochatku chervnya rosijski vijska 185 tisyach voyakiv pid komanduvannyam velikogo knyazya Mikoli Mikolajovicha Starshogo zoseredilisya na livomu berezi Dunayu mayuchi golovni sili v rajoni Zimnicha Sili osmanskoyi armiyi pid komanduvannyam Abdulkerim Nadir pashi buli rivnimi za chiselnistyu rosijskij armiyi Na Kavkazi sili storin takozh buli majzhe rivni rosijska Kavkazka armiya pid komanduvannyam velikogo knyazya Mihajla Mikolajovicha blizko 100 tisyach voyakiv Osmanska armiya Muhtara pashi blizko 90 tisyach voyakiv Hocha za bojovoyu pidgotovkoyu rosijska armiya perevershuvala suprotivnika ale postupalasya jomu za yakistyu ozbroyennya osmanski vijska buli ozbroyeni novitnimi anglijskimi ta amerikanskimi gvintivkami Bula aktivnoyu pidtrimka rosijskoyi armiyi narodami Balkan i Pivdennogo Kavkazu u skladi yiyi diyali bolgarske opolchennya virmenska ta gruzinska miliciya 10 22 chervnya rosijskij korpus Nizhnodunajskij zagin perepravivsya cherez Dunaj poblizu Galaca i Brayilova i nezabarom zajnyav Pivnichnu Dobrudzhu U nich na 15 27 chervnya rosijski vijska pid komanduvannyam generala M I Dragomirova forsuvali Dunaj u rajoni Zimnici a potim tut perepravilis golovni sili armiyi ale yih viyavilosya nedostatno dlya rishuchogo nastupu cherez Balkanskij hrebet Dlya cogo bulo vidileno lishe peredovij zagin generala J V Gurka 12 tisyach voyakiv Dlya zabezpechennya flangiv buli stvoreni 45 tisyachnij shidnij ta 35 tisyachnij zahidnij zagoni Inshi sili perebuvali u Dobrudzhi na livoberezhzhi Dunayu abo na pidhodi Peredovij zagin 25 chervnya 7 lipnya zajnyav Tirnovo a 2 14 lipnya perejshov Balkani cherez Nezabarom buv zajnyatij Shipkinskij pereval kudi buv visunutij pivdennij zagin 20 tisyach voyakiv v serpni 45 tisyach Shlyah na Konstantinopol buv vidkritij ale dostatnih sil dlya nastupu za Balkani ne bulo Peredovij zagin zajnyav Eski Zagru ale nezabarom syudi pidijshov perekinutij z Albaniyi osmanskij 20 tisyachnij korpus Pislya zapeklogo boyu poblizu Eski Zagri v yakomu vidznachilisya bolgarski opolchenci peredovij zagin vidijshov do Shipki Rosijski vijska na Balkanah perejshli do oboroni Zahidnij zagin ovolodiv Nikopolom ale ne vstig zajnyati Plevnu kudi z Vidina pidijshov 15 tisyachnij korpus Osmana pashi Pogano pidgotovleni shturmi Plevni 8 20 lipnya i 18 30 lipnya skinchilisya povnoyu nevdacheyu Na Kavkazi rosijski vijska v kvitni travni zajnyali Bayazet Ardagan i blokuvali Kars Ale rozporoshennya sil na tri viddili sho diyali na samostijnih napryamkah uskladnili zakriplennya uspihu Otochennya osmanami Bayazeta i nastup perevazhayuchih sil protivnika prizveli do vidhodu rosijskih vijsk do kordonu i perehodu do oboroni Na Balkanskomu teatri osmanske komanduvannya namagalosya v serpni organizuvati kontrnastup ale uspihu ne domoglosya Rosijski vijska v zavzyatih boyah utrimali poziciyi na Shipci j vidbili nastup osmanskoyi armiyi proti shidnogo zagonu Na Kavkazi nastup osmanskoyi armiyi bulo zupineno a 1 3 13 15 zhovtnya vona bula rozgromlena v bitvi pri Aladzhi Rosijski vijska perejshli v nastup i v nich na 6 18 listopada shturmom zavolodili Karsom a potim vijshli do Erzurumu Na Balkanskomu teatri vijni novij shturm Plevni 30 31 serpnya 11 12 veresnya zakinchivsya nevdacheyu i rosijski vijska perejshli do shilnoyi blokadi Plevni yaka zakinchilasya 28 listopada 10 grudnya kapitulyaciyeyu yiyi garnizonu Rosijska armiya sho nalichuvala 314 tisyach voyakiv proti ponad 183 tisyach voyakiv suprotivnika perejshla v nastup Vidnovila voyenni diyi proti Osmanskoyi imperiyi i serbska armiya Zahidnij zagin generala Gurka 71 tisyach voyakiv u vinyatkovo vazhkih umovah perejshov cherez Balkani i 23 grudnya 1877 roku 4 sichnya 1878 zajnyav Sofiyu U toj zhe den pochali nastup vijska pivdennogo zagonu generala F F Radeckogo i u bitvi pri Shejnovo 27 28 grudnya 8 otochili i vzyali v polon 30 tisyachnu armiyu Vessel pashi 3 5 15 17 sichnya 1878 v bitvi pid Filippopolem Plovdivom bula rozbita armiya Sulejmana pashi a 8 20 sichnya rosijski vijska zajnyali Adrianopol NaslidkiVorozha Rosijskij imperiyi poziciya zajnyata Velikoyu Britaniyeyu ta Avstro Ugorshinoyu i vvedennya anglijskoyi eskadri u Marmurove more zmusili carskij uryad utrimatisya vid zanyattya Konstantinopolya 19 lyutogo 3 bereznya buv pidpisanij vigidnij dlya Rosijskoyi imperiyi i balkanskih derzhav San Stefanskij mirnij dogovir 1878 roku umovi yakogo buli znachno urizani na Berlinskomu kongresi cogo zh roku Popri ce vijna mala velike znachennya dlya vizvolennya narodiv Balkan vid osmanskogo yarma ta zavoyuvannya nimi nezalezhnosti Rosijska imperiya povernula pivdennu chastinu Bessarabiyi vtrachenu pislya Krimskoyi vijni i priyednala Karsku oblast Rosijsko turecka vijna 1877 1878 rokiv u mistectviHudozhnya literatura Avtor Nazva knigi OpisValentin Pikul Golovna tema Boris Akunin Tureckij gambit 1998 Detektivna versiya Plevenskih podijV I Nemirovich Danchenko Skobelev 1886 1 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Spogadi pro generala SkobelevaBoris VasilyevKino Film Data OpisGeroyi Shipki 1954 Kino SRSR2003 Rosijskij telefilmTureckij gambit 2005 2006 Rosijskij hudozhnij film ta teleserialPrimitkihttps royallib com read gribovskiy vladimir rossiyskiy flot na chernom more stranitsi istorii 16961924 gg html 378544 V Yu Gribovskij Rossijskij flot na Chernom more Stranicy istorii 1696 1924 gg Glava 4DzherelaPetrenko Ye D Rosijsko turecka vijna 1877 1878 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 307 ISBN 978 966 00 1290 5 Velika radyanska enciklopediya 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaV M Vdovenko Rosijsko rumunskij dogovir 1877 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4