Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плевен місто в Болгарії адміністративний центр Плевенської області Розташоване на півночі країни Плевен та його околиці

Плевна

Плевна

Плевен — місто в Болгарії, адміністративний центр Плевенської області. Розташоване на півночі країни. Плевен та його околиці мають коріння з античної давнини і практично безперервний розвиток протягом тисячоліть. Міжнародну відомість Плевен здобув через облогу в 1877, під час якої турецький гарнізон впродовж майже п'яти місяців захищався проти об'єднаних російсько-румунських сил, що мали кількісну перевагу в живій силі в 3-4 рази, а в артилерії в 5 разів.

Плевен
болг. Плевен
image
герб
image
Основні дані
43°24′47″ пн. ш. 24°37′00″ сх. д. / 43.41318800002777323° пн. ш. 24.6169160000277784661° сх. д. / 43.41318800002777323; 24.6169160000277784661Координати: 43°24′47″ пн. ш. 24°37′00″ сх. д. / 43.41318800002777323° пн. ш. 24.6169160000277784661° сх. д. / 43.41318800002777323; 24.6169160000277784661
Країна image Болгарія[1]
Адмінодиниця d
Столиця для Плевенська область і d
Площа 85 000 000 квадратний метр
Населення 99 297 осіб (15 березня 2024)[2],
117 733 осіб (15 березня 2024)[2]
Висота НРМ 116 м
Міста-побратими Кавадарці (11 грудня 2008)[3], Горні Мілановац (29 квітня 1998)[4], Бурса (30 жовтня 1998)[5], Едеса, Ростов-на-Дону (4 лютого 1993)[6][7], Кайзерслаутерн (18 вересня 1999)[8][9], Гімарайнш, Бітола (13 травня 1999)[10][11], Бреїла (1 лютого 1997)[12], Миколаїв (22 квітня 2005)[13], Волос (серпень 2015)[14], Берестя (9 липня 1997)[15][16][17], d (15 липня 2011)[18], Шарлотсвілл (2 квітня 2004)[19][20], Понта-Делгада (6 липня 2007)[21][22], Плоцьк (7 вересня 2011)[23], Цзіньчжоу (31 жовтня 2002)[24], Гандія (29 вересня 2018)[25], Центральний адміністративний округ Москви (21 травня 2001)[26], Агадір (3 серпня 1998)[27]
Телефонний код 064
Часовий пояс і
Код LAU (NUTS) BG56722
GeoNames 728203
OSM ↑1922478 ·R (Pleven Municipality)
Поштові індекси 5800
Міська влада
Мер міста d
Вебсайт pleven.bg/en/
Мапа
image Плевен у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Плевен (значення).

Географія

Плевен розташовується в сільськогосподарському регіоні в самому серці Дунайської рівнини, історичний рагіон Мезія, оточений низькими вапняковими пагорбами, плевенськими висотами. Центральне розташування міста в північній Болгарії визначає його важливість як великого адміністративного, економічного, політичного, культурного і транспортного центра. Плевен розташований за 170 км від столиці Софії, 320 км на захід від болгарського узбережжя Чорного моря і на 50 км на південь від Дунаю.

Річка Віт тече поруч з містом, а невеличка річка Тучениця (здебільшого відома в Плевені як Барата, буквально «Струмочок») перетинає його.

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 22,8 24,0 31,2 35,1 37,5 38,4 44 41,8 40,8 38,3 28,8 23,4 44
Середній максимум, °C 1,3 4,6 10,3 18,1 23,1 26,7 29,3 29,4 25,4 18,2 10,5 4,1 16,8
Середня температура, °C −2,2 0,6 5,4 12,5 17,4 21,0 23,4 22,9 18,6 12,4 6,4 0,7 11,6
Середній мінімум, °C −5,5 −3,3 0,9 6,8 11,5 14,8 16,7 16,1 12,3 7,2 2,9 −2 6,5
Абсолютний мінімум, °C −29,3 −22,2 −18,9 −5,7 0,6 3,4 8,7 8,9 −0,6 −6,5 −20,4 −24 −29,3
Норма опадів, мм 39 34 33 52 68 81 63 40 38 44 45 41 578
Джерело: Stringmeteo

Історія

Стародавні часи і античність

image
Антична базиліка в Сторгозії

Найдавніші сліди людського життя і діяльності на цих землях відносяться до кінця 5-го тисячоліття до нашої ери. Численні археологічні знахідки свідчать про високу матеріальну і духовну культуру фракійців, які жили тисячоліття тому. Серед них — найбільший золотий скарб, знайдений на болгарських землях, що складається з 13 культових об'єктів загальною вагою 12,5 кг.

image
Руїни давньоримської фортеці Сторгозія

На початку нової ери ці землі стали частиною Римської імперії. По дорозі від Ескуса до Пилипополя в нинішній Плевен виникла римська дорожня станція Сторгозія і пізніше однойменна фортеця. Археологічні дослідження говорять про масштабне будівництво адміністративних, військових і культових споруд. Одним з найцінніших археологічних пам'яток, збережених до наших днів, є християнська базиліка 4-й століття, друга за величиною в Болгарії після великої королівської церкви в Плісці.

Середньовіччя

У середні століття Плевен — болгарське місто з добре розвиненими ремеслами, торгівлею і карбуванням.

Під османським ярмом

У 1738 р. населення Плевена було переважно турецьким. Під час російсько-турецької війни 1806—1812 рр. генерал-майор граф Михайло Семенович Воронцов восени 1810 р. вирушив до Плевена з близько 3 тис. піхотинців і 1000 вершників для отримання необхідних запасів. Гіди та перекладачі його армії евакуювали болгар з Плевена під час курдлянських заворушень. Багато місцевих болгар війшло до складу його військ. 16 жовтня 1810 Воронцов підкорив і зруйнував Плевенську кам'яну фортецю Керван Сарай і вирушив у Ловеч і Севлиєво. Після виходу військ через арабськи та арнаутськи банди постраждали села Долна Митрополія, Гривиця, Недовець, Пелішат, Кашин, монастир Кайла та багато інших. В епоху Відродження населення займається землеробством, ремеслами і торгівлею, будуються церкви і школи. Мости і громадські фонтани (наприклад, Балаклия) будує влада. У 1825 році тут було відкрито першу світську школу. У 1840 р. (в інших джерелах в 1841 р.) Анастасія Димитрова відкрила першу в Болгарії школу дівчат. У Плевені в 1869 році національний революціонер і апостол болгарської свободи Васил Левски створив у країні перший революційний комітет. У тому ж році було створено читальню «Згода».

image
Мавзолей Плевена

У ході російсько-турецької війни, (1877—1878) Плевен набуває стратегічного значення і зосереджує увагу світової громадськості на 5 місяців (Плевенська битва). Навколо міста зосереджені значні військові сили, і, на думку багатьох дослідників, результат війни тут також вирішується внаслідок облоги населення Плевена, проведеної відповідно до стратегії генерала Тотлебенау грудні 1877. Російська та румунська армія перемогли турецьку і захопити Плевен. передав меч румунському командиру Михайлу Черкесу, і російському генерал-лейтенанту Івану Ганецькому. На боці воюючих країн (Туреччина і Союз Росії — Румунії) гинуть десятки тисяч вояків. Вулиці, а також підприємства, носять назви дат, особистостей, полків, пов'язаних з Плевенською епопеєю. Протягом багатьох років вулиці на південь від центру були названі після війни: Енос, Чаталджа, Гренадерська, Олександрівська, Сан-Стефано, Шипка, Шейново, Самара, Ген. Колев.

Після звільнення

Після звільнення Болгарії в 1878 році, Плевен зарекомендував себе як важливий адміністративний, економічний і духовний центр. Вибори муніципалітетів 17 серпня 1919 року виграли комуністи, а мером став . Були введені податки на прибуток, надані будинки безпритульним, безкоштовна медична допомога, одяг, харчові продукти та підручники для бідних студентів, збільшено доходи вчителів. Комуністи були розпущені урядом у липні 1921 року. З грудня 1922 року до червня 1923 року Болгарська комуністична партія знову була у місті, цього разу — мер Івана Зонков. Кінець цієї муніципальної ради приходить з Деветоюнським переворотом.

Новітня історія

З 1934 по 1946 рік Плевен — центр Плевенської області (одна з семи в Королівстві Болгарія). У 1949 р. утворився найбільший Плевенський район, а в 1958 р. створено невеликий Плевенський район, який приблизно збігається з нинішньою Плевенською областю. У 1944—1959 роках відбулися зміни в місті, економіці, освіті, охороні здоров'я, банківській справі та адміністрації. Створена промислова зона завдовшки понад 15 км, що починається на півдорозі до села Гривиця і охоплює Нефтохім (Плама) між Ясеном і Долишнім Дубником.

image
image
Плевен – панорама

Релігія

Переважаюча релігія — православна церква,Східна Православна, віруючих близько 90 % населення муніципалітету, 5 % населення — мусульмани. Плевенська єпархія, яка також входить до Нікополя, є найбільшою єпархією в країні. Римо-католицизм — 5 % населення.

Економіка та інфраструктура

image
Палац суду

Щорічно збільшується обсяг інвестицій. Згідно з Національною стратегічною рамкою 2007—2013, Плевен отримає понад 60 % субсидій ЄС разом з іншими 6 містами з населенням понад 100 000 жителів в Республіці Болгарія.

Промисловість

  • ТОВ «Ваптех» — машинобудівний завод пресового та турбінного обладнання
  • Метаком — ливарний завод
  • Рубін — скляна фабрика
  • «Електро Кабель Болгарія» — кабелі для автомобільної промисловості
  • ТОВ «Димитров» — швейна фабрика
  • «Fashion Group» — швейна фабрика
  • «Плевен 99» — швейна фабрика
  • ТОВ «Полюс ТМ» — вентиляція та кондиціонування

Транспорт

image
Станція Плевен

На північ від Плевена проходить міжнародний першокласний маршрут Е-83 Софія-Русе-Бухарест. Автострада А-2 «Хемус» від Софії до Варни за 15 км на південь від міста. Плевен є важливим залізничним вузлом. ЛініЇ Софія-Бухарест-Київ-Москва, а також головна внутрішня залізниця — напрямок Софія-Варна, з відхиленням від села Яссен до Долишньої Митрополії та Черковиці. Три головні вхідно-вихідні артерії міста — з Софії, Русе та Ловеча — це автомагістралі, однак вони використовуються суто для перевезень місцевого значення, у тому числі будівельних матеріалів.

Освіта та наука

Початкові школи

  • «Отець Паїсій»
  • «Патріарх Євтимій»
  • «Єдність»
  • «Христо Ботев»
  • Початкова школа «Доктор Петро Берон»
  • «Василь Левський»
  • Початкова школа Йордана Йовкова
  • Початкова школа «Нікола Йонков Вапцаров»
  • Школа Лазаря Станева
  • Початкова школа "Св. Климент Охридський "

Середні школи

  • ВНЗ Цветана Спасова
  • Софійський університет «Стоян Заімов»
  • Софійський університет «Христо Смирненськи»
  • Софійський університет «Анастасія Димитрова»
  • Спортивна школа ім. Георгія Бенковського "
  • Математична школа Гео Милев
  • Школа викладання мови
  • Вища школа Христо Ботев
  • Державна фінансова та економічна школа «Інтелект»
  • Професійна вища школа ресторану, торгівлі та сервісу
  • Професійний технікум деревообробки і машинобудування ім. Захарія Зографа
  • Професійна вища школа менеджменту та харчових технологій

Вищі навчальні заклади

image
Медичний університет — Плевен
  • Медичний університет — Плевенський медичний університет
  • Медичний коледж — Плевен
  • Педагогічний коледж — Плевенський педагогічний коледж Кирила і Мефодія
  • [Національний військовий університет Національного військового університету імені Василя Левського], м. Долишня Митрополія, поблизу Плевена

Культура

image
Драматичний театр «Иван Радоев»

Опера, кіно та театр

  • Драматично-ляльковий театр «Іван Радоєв»
  • Плевенська філармонія з відкритою оперною сценою «Христо Брамбаров» (інформація від 10.07.2009)
  • Північний ансамбль для народних пісень і танців, який є муніципальним.
  • Кінотеатр «Арена»

Музеи та галереї

  • Панорама «Плевенська епопея»
  • Парк-музей Скобелєв був побудований в 1904—1907 рр.
  • Будинок-музей родини Вацових, з його багатим інтер'єром, був побудований в 1873 р. Навколо будинку був побудований прекрасний парк з оригінальною огорожею.
  • Обласний краєзнавчий музей — історичний музей з етнографічною та природною історією
  • Постійна експозиція оперної прими Гени Димитрової в Обласному історичному музеї
  • Художня галерея Іллі Бешкова, Плевен
  • Виставка-пожертвування Свєтлини Русевої — художня галерея, у якій близько 400 робіт відомих болгарських та зарубіжних художників
  • Музей вина розташований у печерній формації, що складається з п'яти галерей площею 650 м². Розташування печери знаходиться за 5 км від центру міста Плевен, у центрі національного парку Кайлака.

Відомі особистості

В поселенні народився:

  • Маргарита Горанова (нар.. 1947) — болгарська поп-співачка.
  • Надя Ножарова (1916—2014) — болгарська співачка оперети та акторка, американська підприємець та філантроп, іспанська графиня.

Посилання

  • Статистика населення (болг.)
  • Сайт громади Плевен (болг.)
  • Сайт Плевенської області (болг.)

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-03-2024_2.txt
  3. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/kavadartsi-severna-makedoniya
  4. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gorni-milanovats-sarbiya
  5. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/bursa-turtsiya
  6. http://old.rostov-gorod.ru/aboutrostov/citypartners/
  7. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/rostov-na-don-ruska-federatsiya
  8. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/kayzerslautern-fr-germaniya
  9. https://www.kaiserslautern.de/arbeit_bildung_wissenschaft/internationales_kaiserslautern/partnerstaedte/pleven/index.html.de
  10. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/bitolya-severna-makedoniya
  11. http://www.bitola.gov.mk/%D0%BE%D0%BF%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8/%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0/
  12. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/braila-rumaniya
  13. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/nikolaev-ukrayna
  14. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/volos-gartsiya
  15. https://city-brest.gov.by/ru/pobratim-ru/
  16. https://www.pleven.bg/en/international-cooperation/brest-belarus
  17. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/brest-belarus
  18. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/yangchuan-kitay
  20. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/sharlotsvil-sasht
  21. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/ponta-delgada-azorski-ostrovi
  22. https://www.anmp.pt/anmp/pro/mun1/gem101l0.php?cod_ent=M9500
  23. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/plotsk-polsha
  24. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/chindzhou-kitay
  25. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gandia-ispaniya
  26. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/tsao-moskva-ruska-federatsiya
  27. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/agadir-maroko
  28. Трифоновъ, акад. Юрданъ, История на града Плѣвенъ до освободителната война — издава плевенското читалище «Съгласие», София — Държавна печатница — 1933
  29. Stringmeteo – Pleven Climate. Stringmeteo. 2011. Процитовано 20 червня 2012.
  30. Лео, Мишел (2013). България и нейният народ под османска власт: през погледа на англосаксонските пътешественици (1586 – 1878). Глухарова, Мариета. София: ТАНГРА ТанНакРа. с. 129, 133—134. ISBN . OCLC 894636829.
  32. О. А. «Лазар Станев»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pleven misto v Bolgariyi administrativnij centr Plevenskoyi oblasti Roztashovane na pivnochi krayini Pleven ta jogo okolici mayut korinnya z antichnoyi davnini i praktichno bezperervnij rozvitok protyagom tisyacholit Mizhnarodnu vidomist Pleven zdobuv cherez oblogu v 1877 pid chas yakoyi tureckij garnizon vprodovzh majzhe p yati misyaciv zahishavsya proti ob yednanih rosijsko rumunskih sil sho mali kilkisnu perevagu v zhivij sili v 3 4 razi a v artileriyi v 5 raziv Pleven bolg Pleven gerbOsnovni dani43 24 47 pn sh 24 37 00 sh d 43 41318800002777323 pn sh 24 6169160000277784661 sh d 43 41318800002777323 24 6169160000277784661 Koordinati 43 24 47 pn sh 24 37 00 sh d 43 41318800002777323 pn sh 24 6169160000277784661 sh d 43 41318800002777323 24 6169160000277784661 Krayina Bolgariya 1 Adminodinicya dStolicya dlya Plevenska oblast i dPlosha 85 000 000 kvadratnij metrNaselennya 99 297 osib 15 bereznya 2024 2 117 733 osib 15 bereznya 2024 2 Visota NRM 116 mMista pobratimi Kavadarci 11 grudnya 2008 3 Gorni Milanovac 29 kvitnya 1998 4 Bursa 30 zhovtnya 1998 5 Edesa Rostov na Donu 4 lyutogo 1993 6 7 Kajzerslautern 18 veresnya 1999 8 9 Gimarajnsh Bitola 13 travnya 1999 10 11 Breyila 1 lyutogo 1997 12 Mikolayiv 22 kvitnya 2005 13 Volos serpen 2015 14 Berestya 9 lipnya 1997 15 16 17 d 15 lipnya 2011 18 Sharlotsvill 2 kvitnya 2004 19 20 Ponta Delgada 6 lipnya 2007 21 22 Plock 7 veresnya 2011 23 Czinchzhou 31 zhovtnya 2002 24 Gandiya 29 veresnya 2018 25 Centralnij administrativnij okrug Moskvi 21 travnya 2001 26 Agadir 3 serpnya 1998 27 Telefonnij kod 064Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Kod LAU NUTS BG56722GeoNames 728203OSM 1922478 R Pleven Municipality Poshtovi indeksi 5800 Miska vlada Mer mista dVebsajt pleven bg en Mapa Pleven u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pleven znachennya GeografiyaPleven roztashovuyetsya v silskogospodarskomu regioni v samomu serci Dunajskoyi rivnini istorichnij ragion Meziya otochenij nizkimi vapnyakovimi pagorbami plevenskimi visotami Centralne roztashuvannya mista v pivnichnij Bolgariyi viznachaye jogo vazhlivist yak velikogo administrativnogo ekonomichnogo politichnogo kulturnogo i transportnogo centra Pleven roztashovanij za 170 km vid stolici Sofiyi 320 km na zahid vid bolgarskogo uzberezhzhya Chornogo morya i na 50 km na pivden vid Dunayu Richka Vit teche poruch z mistom a nevelichka richka Tuchenicya zdebilshogo vidoma v Pleveni yak Barata bukvalno Strumochok peretinaye jogo Klimat Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 22 8 24 0 31 2 35 1 37 5 38 4 44 41 8 40 8 38 3 28 8 23 4 44 Serednij maksimum C 1 3 4 6 10 3 18 1 23 1 26 7 29 3 29 4 25 4 18 2 10 5 4 1 16 8 Serednya temperatura C 2 2 0 6 5 4 12 5 17 4 21 0 23 4 22 9 18 6 12 4 6 4 0 7 11 6 Serednij minimum C 5 5 3 3 0 9 6 8 11 5 14 8 16 7 16 1 12 3 7 2 2 9 2 6 5 Absolyutnij minimum C 29 3 22 2 18 9 5 7 0 6 3 4 8 7 8 9 0 6 6 5 20 4 24 29 3 Norma opadiv mm 39 34 33 52 68 81 63 40 38 44 45 41 578 Dzherelo StringmeteoIstoriyaStarodavni chasi i antichnist Antichna bazilika v Storgoziyi Najdavnishi slidi lyudskogo zhittya i diyalnosti na cih zemlyah vidnosyatsya do kincya 5 go tisyacholittya do nashoyi eri Chislenni arheologichni znahidki svidchat pro visoku materialnu i duhovnu kulturu frakijciv yaki zhili tisyacholittya tomu Sered nih najbilshij zolotij skarb znajdenij na bolgarskih zemlyah sho skladayetsya z 13 kultovih ob yektiv zagalnoyu vagoyu 12 5 kg Ruyini davnorimskoyi forteci Storgoziya Na pochatku novoyi eri ci zemli stali chastinoyu Rimskoyi imperiyi Po dorozi vid Eskusa do Pilipopolya v ninishnij Pleven vinikla rimska dorozhnya stanciya Storgoziya i piznishe odnojmenna fortecya Arheologichni doslidzhennya govoryat pro masshtabne budivnictvo administrativnih vijskovih i kultovih sporud Odnim z najcinnishih arheologichnih pam yatok zberezhenih do nashih dniv ye hristiyanska bazilika 4 j stolittya druga za velichinoyu v Bolgariyi pislya velikoyi korolivskoyi cerkvi v Plisci Serednovichchya U seredni stolittya Pleven bolgarske misto z dobre rozvinenimi remeslami torgivleyu i karbuvannyam Pid osmanskim yarmom U 1738 r naselennya Plevena bulo perevazhno tureckim Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rr general major graf Mihajlo Semenovich Voroncov voseni 1810 r virushiv do Plevena z blizko 3 tis pihotinciv i 1000 vershnikiv dlya otrimannya neobhidnih zapasiv Gidi ta perekladachi jogo armiyi evakuyuvali bolgar z Plevena pid chas kurdlyanskih zavorushen Bagato miscevih bolgar vijshlo do skladu jogo vijsk 16 zhovtnya 1810 Voroncov pidkoriv i zrujnuvav Plevensku kam yanu fortecyu Kervan Saraj i virushiv u Lovech i Sevliyevo Pislya vihodu vijsk cherez arabski ta arnautski bandi postrazhdali sela Dolna Mitropoliya Grivicya Nedovec Pelishat Kashin monastir Kajla ta bagato inshih V epohu Vidrodzhennya naselennya zajmayetsya zemlerobstvom remeslami i torgivleyu buduyutsya cerkvi i shkoli Mosti i gromadski fontani napriklad Balakliya buduye vlada U 1825 roci tut bulo vidkrito pershu svitsku shkolu U 1840 r v inshih dzherelah v 1841 r Anastasiya Dimitrova vidkrila pershu v Bolgariyi shkolu divchat U Pleveni v 1869 roci nacionalnij revolyucioner i apostol bolgarskoyi svobodi Vasil Levski stvoriv u krayini pershij revolyucijnij komitet U tomu zh roci bulo stvoreno chitalnyu Zgoda Mavzolej Plevena U hodi rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 Pleven nabuvaye strategichnogo znachennya i zoseredzhuye uvagu svitovoyi gromadskosti na 5 misyaciv Plevenska bitva Navkolo mista zoseredzheni znachni vijskovi sili i na dumku bagatoh doslidnikiv rezultat vijni tut takozh virishuyetsya vnaslidok oblogi naselennya Plevena provedenoyi vidpovidno do strategiyi generala Totlebenau grudni 1877 Rosijska ta rumunska armiya peremogli turecku i zahopiti Pleven peredav mech rumunskomu komandiru Mihajlu Cherkesu i rosijskomu general lejtenantu Ivanu Ganeckomu Na boci voyuyuchih krayin Turechchina i Soyuz Rosiyi Rumuniyi ginut desyatki tisyach voyakiv Vulici a takozh pidpriyemstva nosyat nazvi dat osobistostej polkiv pov yazanih z Plevenskoyu epopeyeyu Protyagom bagatoh rokiv vulici na pivden vid centru buli nazvani pislya vijni Enos Chataldzha Grenaderska Oleksandrivska San Stefano Shipka Shejnovo Samara Gen Kolev Pislya zvilnennya Pislya zvilnennya Bolgariyi v 1878 roci Pleven zarekomenduvav sebe yak vazhlivij administrativnij ekonomichnij i duhovnij centr Vibori municipalitetiv 17 serpnya 1919 roku vigrali komunisti a merom stav Buli vvedeni podatki na pributok nadani budinki bezpritulnim bezkoshtovna medichna dopomoga odyag harchovi produkti ta pidruchniki dlya bidnih studentiv zbilsheno dohodi vchiteliv Komunisti buli rozpusheni uryadom u lipni 1921 roku Z grudnya 1922 roku do chervnya 1923 roku Bolgarska komunistichna partiya znovu bula u misti cogo razu mer Ivana Zonkov Kinec ciyeyi municipalnoyi radi prihodit z Devetoyunskim perevorotom Novitnya istoriya Z 1934 po 1946 rik Pleven centr Plevenskoyi oblasti odna z semi v Korolivstvi Bolgariya U 1949 r utvorivsya najbilshij Plevenskij rajon a v 1958 r stvoreno nevelikij Plevenskij rajon yakij priblizno zbigayetsya z ninishnoyu Plevenskoyu oblastyu U 1944 1959 rokah vidbulisya zmini v misti ekonomici osviti ohoroni zdorov ya bankivskij spravi ta administraciyi Stvorena promislova zona zavdovshki ponad 15 km sho pochinayetsya na pivdorozi do sela Grivicya i ohoplyuye Neftohim Plama mizh Yasenom i Dolishnim Dubnikom Pleven panorama Religiya Perevazhayucha religiya pravoslavna cerkva Shidna Pravoslavna viruyuchih blizko 90 naselennya municipalitetu 5 naselennya musulmani Plevenska yeparhiya yaka takozh vhodit do Nikopolya ye najbilshoyu yeparhiyeyu v krayini Rimo katolicizm 5 naselennya Ekonomika ta infrastrukturaPalac sudu Shorichno zbilshuyetsya obsyag investicij Zgidno z Nacionalnoyu strategichnoyu ramkoyu 2007 2013 Pleven otrimaye ponad 60 subsidij YeS razom z inshimi 6 mistami z naselennyam ponad 100 000 zhiteliv v Respublici Bolgariya Promislovist TOV Vapteh mashinobudivnij zavod presovogo ta turbinnogo obladnannya Metakom livarnij zavod Rubin sklyana fabrika Elektro Kabel Bolgariya kabeli dlya avtomobilnoyi promislovosti TOV Dimitrov shvejna fabrika Fashion Group shvejna fabrika Pleven 99 shvejna fabrika TOV Polyus TM ventilyaciya ta kondicionuvannya Transport Stanciya Pleven Na pivnich vid Plevena prohodit mizhnarodnij pershoklasnij marshrut E 83 Sofiya Ruse Buharest Avtostrada A 2 Hemus vid Sofiyi do Varni za 15 km na pivden vid mista Pleven ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom LiniYi Sofiya Buharest Kiyiv Moskva a takozh golovna vnutrishnya zaliznicya napryamok Sofiya Varna z vidhilennyam vid sela Yassen do Dolishnoyi Mitropoliyi ta Cherkovici Tri golovni vhidno vihidni arteriyi mista z Sofiyi Ruse ta Lovecha ce avtomagistrali odnak voni vikoristovuyutsya suto dlya perevezen miscevogo znachennya u tomu chisli budivelnih materialiv Osvita ta naukaPochatkovi shkoli Otec Payisij Patriarh Yevtimij Yednist Hristo Botev Pochatkova shkola Doktor Petro Beron Vasil Levskij Pochatkova shkola Jordana Jovkova Pochatkova shkola Nikola Jonkov Vapcarov Shkola Lazarya Staneva Pochatkova shkola Sv Kliment Ohridskij Seredni shkoli VNZ Cvetana Spasova Sofijskij universitet Stoyan Zaimov Sofijskij universitet Hristo Smirnenski Sofijskij universitet Anastasiya Dimitrova Sportivna shkola im Georgiya Benkovskogo Matematichna shkola Geo Milev Shkola vikladannya movi Visha shkola Hristo Botev Derzhavna finansova ta ekonomichna shkola Intelekt Profesijna visha shkola restoranu torgivli ta servisu Profesijnij tehnikum derevoobrobki i mashinobuduvannya im Zahariya Zografa Profesijna visha shkola menedzhmentu ta harchovih tehnologij Vishi navchalni zakladi Medichnij universitet Pleven Medichnij universitet Plevenskij medichnij universitet Medichnij koledzh Pleven Pedagogichnij koledzh Plevenskij pedagogichnij koledzh Kirila i Mefodiya Nacionalnij vijskovij universitet Nacionalnogo vijskovogo universitetu imeni Vasilya Levskogo m Dolishnya Mitropoliya poblizu PlevenaKulturaDramatichnij teatr Ivan Radoev Opera kino ta teatr Dramatichno lyalkovij teatr Ivan Radoyev Plevenska filarmoniya z vidkritoyu opernoyu scenoyu Hristo Brambarov informaciya vid 10 07 2009 Pivnichnij ansambl dlya narodnih pisen i tanciv yakij ye municipalnim Kinoteatr Arena Muzei ta galereyi Panorama Plevenska epopeya Park muzej Skobelyev buv pobudovanij v 1904 1907 rr Budinok muzej rodini Vacovih z jogo bagatim inter yerom buv pobudovanij v 1873 r Navkolo budinku buv pobudovanij prekrasnij park z originalnoyu ogorozheyu Oblasnij krayeznavchij muzej istorichnij muzej z etnografichnoyu ta prirodnoyu istoriyeyu Postijna ekspoziciya opernoyi primi Geni Dimitrovoyi v Oblasnomu istorichnomu muzeyi Hudozhnya galereya Illi Beshkova Pleven Vistavka pozhertvuvannya Svyetlini Rusevoyi hudozhnya galereya u yakij blizko 400 robit vidomih bolgarskih ta zarubizhnih hudozhnikiv Muzej vina roztashovanij u pechernij formaciyi sho skladayetsya z p yati galerej plosheyu 650 m Roztashuvannya pecheri znahoditsya za 5 km vid centru mista Pleven u centri nacionalnogo parku Kajlaka Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Margarita Goranova nar 1947 bolgarska pop spivachka Nadya Nozharova 1916 2014 bolgarska spivachka opereti ta aktorka amerikanska pidpriyemec ta filantrop ispanska grafinya PosilannyaStatistika naselennya bolg Sajt gromadi Pleven bolg Sajt Plevenskoyi oblasti bolg PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www grao bg tna t41nm 15 03 2024 2 txt https www pleven bg bg pobratimeni gradove kavadartsi severna makedoniya https www pleven bg bg pobratimeni gradove gorni milanovats sarbiya https www pleven bg bg pobratimeni gradove bursa turtsiya http old rostov gorod ru aboutrostov citypartners https www pleven bg bg pobratimeni gradove rostov na don ruska federatsiya https www pleven bg bg pobratimeni gradove kayzerslautern fr germaniya https www kaiserslautern de arbeit bildung wissenschaft internationales kaiserslautern partnerstaedte pleven index html de https www pleven bg bg pobratimeni gradove bitolya severna makedoniya http www bitola gov mk D0 BE D0 BF D1 88 D1 82 D0 B8 D0 BD D1 81 D0 BA D0 B8 D0 BE D1 80 D0 B3 D0 B0 D0 BD D0 B8 D1 81 D0 BE D1 80 D0 B0 D0 B1 D0 BE D1 82 D0 BA D0 B0 https www pleven bg bg pobratimeni gradove braila rumaniya https www pleven bg bg pobratimeni gradove nikolaev ukrayna https www pleven bg bg pobratimeni gradove volos gartsiya https city brest gov by ru pobratim ru https www pleven bg en international cooperation brest belarus https www pleven bg bg pobratimeni gradove brest belarus https www pleven bg bg pobratimeni gradove yangchuan kitay https www pleven bg bg pobratimeni gradove sharlotsvil sasht https www pleven bg bg pobratimeni gradove ponta delgada azorski ostrovi https www anmp pt anmp pro mun1 gem101l0 php cod ent M9500 https www pleven bg bg pobratimeni gradove plotsk polsha https www pleven bg bg pobratimeni gradove chindzhou kitay https www pleven bg bg pobratimeni gradove gandia ispaniya https www pleven bg bg pobratimeni gradove tsao moskva ruska federatsiya https www pleven bg bg pobratimeni gradove agadir maroko Trifonov akad Yurdan Istoriya na grada Plѣven do osvoboditelnata vojna izdava plevenskoto chitalishe Sglasie Sofiya Drzhavna pechatnica 1933 Stringmeteo Pleven Climate Stringmeteo 2011 Procitovano 20 chervnya 2012 Leo Mishel 2013 Blgariya i nejniyat narod pod osmanska vlast prez pogleda na anglosaksonskite pteshestvenici 1586 1878 Gluharova Marieta Sofiya TANGRA TanNakRa s 129 133 134 ISBN 9789543781065 OCLC 894636829 O A Lazar Stanev

Дата публікації:
Топ