Ши́пка, Ши́пкинський перева́л (болг. Шипченски проход) — перевал в Болгарії через Балкани, в горах Стара-Планіна. Також через перевал проходить шосе між болгарськими містами Казанлик та Габрово. Найвища точка Шипки займає 1185 м.
Шипкинський перевал болг. Шипченски проход | ||||
| ||||
42°46′00″ пн. ш. 25°19′00″ сх. д. / 42.766667000027773326565° пн. ш. 25.316667000027777589821° сх. д.Координати: 42°46′00″ пн. ш. 25°19′00″ сх. д. / 42.766667000027773326565° пн. ш. 25.316667000027777589821° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | гірський перевал | |||
Висота | 1195 м | |||
Шипкинський перевал Шипкинський перевал (Болгарія) | ||||
Шипкинський перевал у Вікісховищі |
Біля Шипкинського перевалу знаходиться пам'ятник Свободи, на честь російсько-турецької війни 1877—1878 років, та національний парк-музей.
Перевал дістав таку назву від села , яке розташоване недалеко від гір, у долині Тунджі.
Історія
Див. також: Оборона Шипки
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років, у ході якої Болгарія здобула незалежність, за Шипкинський перевал та за навколишні території велися жорстокі бої між солдатами Російської імперії і Османської держави. Росіян підтримувала більшість болгарського населення, до них ставилися як до визволителів, а турків заслужено вважали загарбниками та поневолювачами.
7 (19) липня російські війська після боїв зайняли перевал як стратегічно важливий пункт, адже Шипка забезпечувала найкоротший шлях до Стамбула.
Невдовзі до Балкан було перекинуто армію Сулеймана-паші, цим турецьке командування намагалося здійснити контрнаступ по російським частинам і вибити їх за Дунай, звідки вони й прийшли. Сулейман-паша наказав турецьким військам (понад 27 тис. чол. та 48 гармат) зайняти Шипкинський перевал. На шляху краще озброєної та чисельнішої турецької армії був лише російсько-болгарський загін під командуванням генерала М. Г. Столєтова (близько 4,8 тис. солдатів та 27 гармат).
9(21) серпня османські солдати почали лобову атаку в південній частині перевалу, а саме в районі гори св. Миколи. Невдовзі до російського загону Столєтова підтягнулося підкріплення (7 тис. чол. та 28 гармат). Турецькі війська були відбиті та зазнали великих втрат.
10 (22) серпня турки почали нову атаку. Вони охопили перевал півкільцем, а наступного дня почали штурм з трьох боків. Однак і цей штурм завдав лише значних втрат для турецької сторони. З російсько-болгарської сторони загинуло 1400 чол., що було величезною втратою для набагато меншого за чисельністю загону Столєтова та В. Ф. Дерожінського.
Увечері 11 (23) та вранці 12 (24) серпня до російських військ надійшло підкріплення генерала М. І. Драгомирова (9 тис. чол.). Воно блискавично атакувало ворога, частини якого вже майже зайняли перевал, та відкинуло ворога.
До 14 (26) серпня російська війська намагалися оволодіти висотами на заході від перевалу. Проте атаки ці були безуспішними. Однак і турки не змогли захопити Шипку. Склалася патова ситуація.
Російські і болгарські солдати мужньо утримували перевал до січня 1878 року, доки армія не перейшла в наступ.
Завдяки тому, що росіяни захопили Шипкинський перевал, турецьке командування втратило важливий стратегічний пункт, а згодом програло війну.
Втрати з російської сторони становили до 3500 чоловік. Болгар загинуло 500 осіб. Турків, за найменшими підрахунками, 6,6 тис. чол.
Галерея
Джерело
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Shipka Pass (Bulgaria) |
- Велика радянська енциклопедія. Шипкинський перевал.[недоступне посилання з серпня 2019](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi pka Shi pkinskij pereva l bolg Shipchenski prohod pereval v Bolgariyi cherez Balkani v gorah Stara Planina Takozh cherez pereval prohodit shose mizh bolgarskimi mistami Kazanlik ta Gabrovo Najvisha tochka Shipki zajmaye 1185 m Shipkinskij pereval bolg Shipchenski prohod42 46 00 pn sh 25 19 00 sh d 42 766667000027773326565 pn sh 25 316667000027777589821 sh d 42 766667000027773326565 25 316667000027777589821 Koordinati 42 46 00 pn sh 25 19 00 sh d 42 766667000027773326565 pn sh 25 316667000027777589821 sh d 42 766667000027773326565 25 316667000027777589821Krayina BolgariyaTip girskij perevalVisota 1195 mShipkinskij perevalShipkinskij pereval Bolgariya Shipkinskij pereval u VikishovishiShipkinskij pereval Bilya Shipkinskogo perevalu znahoditsya pam yatnik Svobodi na chest rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv ta nacionalnij park muzej Pereval distav taku nazvu vid sela yake roztashovane nedaleko vid gir u dolini Tundzhi IstoriyaPam yatnik na kladovishi rosijskih soldativ yaki zaginuli pri oboroni Shipki Div takozh Oborona Shipki Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv u hodi yakoyi Bolgariya zdobula nezalezhnist za Shipkinskij pereval ta za navkolishni teritoriyi velisya zhorstoki boyi mizh soldatami Rosijskoyi imperiyi i Osmanskoyi derzhavi Rosiyan pidtrimuvala bilshist bolgarskogo naselennya do nih stavilisya yak do vizvoliteliv a turkiv zasluzheno vvazhali zagarbnikami ta ponevolyuvachami 7 19 lipnya rosijski vijska pislya boyiv zajnyali pereval yak strategichno vazhlivij punkt adzhe Shipka zabezpechuvala najkorotshij shlyah do Stambula Nevdovzi do Balkan bulo perekinuto armiyu Sulejmana pashi cim turecke komanduvannya namagalosya zdijsniti kontrnastup po rosijskim chastinam i vibiti yih za Dunaj zvidki voni j prijshli Sulejman pasha nakazav tureckim vijskam ponad 27 tis chol ta 48 garmat zajnyati Shipkinskij pereval Na shlyahu krashe ozbroyenoyi ta chiselnishoyi tureckoyi armiyi buv lishe rosijsko bolgarskij zagin pid komanduvannyam generala M G Stolyetova blizko 4 8 tis soldativ ta 27 garmat 9 21 serpnya osmanski soldati pochali lobovu ataku v pivdennij chastini perevalu a same v rajoni gori sv Mikoli Nevdovzi do rosijskogo zagonu Stolyetova pidtyagnulosya pidkriplennya 7 tis chol ta 28 garmat Turecki vijska buli vidbiti ta zaznali velikih vtrat Shipka vzimku 10 22 serpnya turki pochali novu ataku Voni ohopili pereval pivkilcem a nastupnogo dnya pochali shturm z troh bokiv Odnak i cej shturm zavdav lishe znachnih vtrat dlya tureckoyi storoni Z rosijsko bolgarskoyi storoni zaginulo 1400 chol sho bulo velicheznoyu vtratoyu dlya nabagato menshogo za chiselnistyu zagonu Stolyetova ta V F Derozhinskogo Uvecheri 11 23 ta vranci 12 24 serpnya do rosijskih vijsk nadijshlo pidkriplennya generala M I Dragomirova 9 tis chol Vono bliskavichno atakuvalo voroga chastini yakogo vzhe majzhe zajnyali pereval ta vidkinulo voroga Do 14 26 serpnya rosijska vijska namagalisya ovoloditi visotami na zahodi vid perevalu Prote ataki ci buli bezuspishnimi Odnak i turki ne zmogli zahopiti Shipku Sklalasya patova situaciya Rosijski i bolgarski soldati muzhno utrimuvali pereval do sichnya 1878 roku doki armiya ne perejshla v nastup Zavdyaki tomu sho rosiyani zahopili Shipkinskij pereval turecke komanduvannya vtratilo vazhlivij strategichnij punkt a zgodom progralo vijnu Vtrati z rosijskoyi storoni stanovili do 3500 cholovik Bolgar zaginulo 500 osib Turkiv za najmenshimi pidrahunkami 6 6 tis chol GalereyaDzhereloVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Shipka Pass Bulgaria Velika radyanska enciklopediya Shipkinskij pereval nedostupne posilannya z serpnya 2019 ros