Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Солда́т (нім. Soldat, від італ. soldato) — людина, що воює у певній армії на добровільних засадах, або у зв'язку із військовим обов'язком. Слово солдат вживається як для позначення рядового складу військовослужбовців (звання «солдат»), так і для позначення військовослужбовців взагалі (у цьому значенні близьке до слів «вояк», «боєць»). У переносному сенсі — відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації (напр., солдат революції).
| Солдат | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Заняття | ||||||||||||||||
| Тип | Професія | |||||||||||||||
Сектор активності | Армія | |||||||||||||||
| Опис | ||||||||||||||||
| Компетенція | Фізіологія Витривалість Ментальність | |||||||||||||||
Поле діяльності | Армії та вогневі команди | |||||||||||||||
Пов'язані професії | Моряк Морська піхота Легка піхота | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| У Вікісловнику є сторінка солдат. |
Історія терміна
Слово солдат походить через російське посередництво із західноєвропейських мов (нім. Soldat, нід. soldaat, фр. soldat, що сходять до італ. soldato). Етимологія soldato тлумачиться по-різному: від soldare — «наймати, платити платню» (від soldo, soldi — «гроші»), або від пізньолат. solidatus — «що отримує жалування» (від soldāre — «наймати»).
Термін набув поширення в Західній Європі в добу найманих армій (ландскнехтів), а з XVII століття — в Росії, де були сформовані за іноземним зразком солдатські піші . В російській регулярній армії з XVIII століття рекрут отримував звання «солдат» після певного часу служби. Призвані за рекрутською повинністю (18 — 1-ша частина 19 століття) звільнялися від кріпацької залежності та переходили в , до якого включали також солдатських дружин і дітей. Після скасування кріпацтва (1861) і введення загальнообов'язкової військової повинності (1874) солдатський стан припинив існування, а так звані «нижні чини» (категорія військовослужбовців від рядового до зауряд-офіцера) перестали офіційно іменуватися «Солдат» (зберігся лише термін «молоді солдати» для , що ще не пройшли програму початкового навчання).
Після Лютневої революції 1917 року найменування «нижній чин» для рядових військовослужбовців було замінено званням «Солдат» (наказ по військовому відомству від 5 березня). У січні 1918 зі створенням Червоної Армії, рядові військовослужбовці стали називатися червоноармійцями. В липні 1946 в Радянських Збройних Силах була введена категорія «Солдат», що включала рядових і єфрейторів.
Поряд з назвами солдат і вояк в українських діалектах вживається слово жовні́р (частіше так називають солдатів армії Речі Посполитої; засвідчені також форми жовняр, жовда́к). Воно є адаптацією пол. żołnierz, що сходить до сер.-в.-нім. soldenære, пов'язаного із фр. solde («плата»).
Завдання солдата в бою
У загальновійськовому бою важливою є роль солдатів. Для досягнення перемоги над ворогом вони повинні досконало знати та утримувати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними та уміло застосовувати в бою.
Крім того, кожний солдат повинен бути готовий замінити товариша, який вибув зі строю, тому знання суміжної військової спеціальності є обов'язковим.
У сучасному бою солдат повинен уміти непомітно і швидко пересуватися будь-якою місцевістю під вогнем противника і водночас безперервно спостерігати за ним, вести прицільний вогонь із своєї зброї, вибирати позиції, які б надавали йому перевагу над противником, і швидко їх обладнувати, знищувати усіма способами танки та броньовані машини противника.
Пересування солдата на полі бою
У всіх видах боїв основою бойових дій є пересування. Залежно від характеру місцевості, умов, обстановки і вогневих дій противника солдат, перебуваючи у пішому строю, може пересуватися: кроком (бігом), перебіганням, переповзанням.
1. Прискорений крок або біг (на повний зріст або пригинаючись) застосовується для подолання ділянок місцевості, недоступної для спостереження і вогню противника.
2.Перебігання застосовується для швидкого зближення з противником на відкритій місцевості.
3. Переповзання застосовується для непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості, що мають незначні укриття, нерівності рельєфу і перебувають під спостереженням або обстрілом противника. Залежно від обстановки, рельєфу місцевості та вогню противника солдат може переповзати: по-пластунському, напівкарачки, на боці.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Солдат |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солдат |
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Солдат // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Жовнір // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Жовняр // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Жовдак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 437. — 686 с. — ISBN 00101-150. (рос.)
- Велика радянська енциклопедія
Посилання
- Солдат // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solda t nim Soldat vid ital soldato lyudina sho voyuye u pevnij armiyi na dobrovilnih zasadah abo u zv yazku iz vijskovim obov yazkom Slovo soldat vzhivayetsya yak dlya poznachennya ryadovogo skladu vijskovosluzhbovciv zvannya soldat tak i dlya poznachennya vijskovosluzhbovciv vzagali u comu znachenni blizke do sliv voyak boyec U perenosnomu sensi viddanij disciplinovanij stijkij uchasnik suspilnogo ruhu chlen yakoyi nebud organizaciyi napr soldat revolyuciyi SoldatUkrayinskij morskij pihotinec pid chas navchan Shvidkij trizub 2014 u YavoroviZanyattyaTip ProfesiyaSektor aktivnosti ArmiyaOpisKompetenciya Fiziologiya Vitrivalist MentalnistPole diyalnosti Armiyi ta vognevi komandiPov yazani profesiyi Moryak Morska pihota Legka pihota Soldat u Vikishovishi Soldat u VikicitatahU Vikislovniku ye storinka soldat U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Soldat znachennya Zapit Zhovnir perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Istoriya terminaUkrayinski soldati zagonu Sichovih Strilciv Slovo soldat pohodit cherez rosijske poserednictvo iz zahidnoyevropejskih mov nim Soldat nid soldaat fr soldat sho shodyat do ital soldato Etimologiya soldato tlumachitsya po riznomu vid soldare najmati platiti platnyu vid soldo soldi groshi abo vid piznolat solidatus sho otrimuye zhaluvannya vid soldare najmati Termin nabuv poshirennya v Zahidnij Yevropi v dobu najmanih armij landsknehtiv a z XVII stolittya v Rosiyi de buli sformovani za inozemnim zrazkom soldatski pishi V rosijskij regulyarnij armiyi z XVIII stolittya rekrut otrimuvav zvannya soldat pislya pevnogo chasu sluzhbi Prizvani za rekrutskoyu povinnistyu 18 1 sha chastina 19 stolittya zvilnyalisya vid kripackoyi zalezhnosti ta perehodili v do yakogo vklyuchali takozh soldatskih druzhin i ditej Pislya skasuvannya kripactva 1861 i vvedennya zagalnoobov yazkovoyi vijskovoyi povinnosti 1874 soldatskij stan pripiniv isnuvannya a tak zvani nizhni chini kategoriya vijskovosluzhbovciv vid ryadovogo do zauryad oficera perestali oficijno imenuvatisya Soldat zberigsya lishe termin molodi soldati dlya sho she ne projshli programu pochatkovogo navchannya Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku najmenuvannya nizhnij chin dlya ryadovih vijskovosluzhbovciv bulo zamineno zvannyam Soldat nakaz po vijskovomu vidomstvu vid 5 bereznya U sichni 1918 zi stvorennyam Chervonoyi Armiyi ryadovi vijskovosluzhbovci stali nazivatisya chervonoarmijcyami V lipni 1946 v Radyanskih Zbrojnih Silah bula vvedena kategoriya Soldat sho vklyuchala ryadovih i yefrejtoriv Poryad z nazvami soldat i voyak v ukrayinskih dialektah vzhivayetsya slovo zhovni r chastishe tak nazivayut soldativ armiyi Rechi Pospolitoyi zasvidcheni takozh formi zhovnyar zhovda k Vono ye adaptaciyeyu pol zolnierz sho shodit do ser v nim soldenaere pov yazanogo iz fr solde plata Zavdannya soldata v boyuU zagalnovijskovomu boyu vazhlivoyu ye rol soldativ Dlya dosyagnennya peremogi nad vorogom voni povinni doskonalo znati ta utrimuvati v postijnij bojovij gotovnosti svoyu zbroyu i bojovu tehniku majsterno voloditi nimi ta umilo zastosovuvati v boyu Krim togo kozhnij soldat povinen buti gotovij zaminiti tovarisha yakij vibuv zi stroyu tomu znannya sumizhnoyi vijskovoyi specialnosti ye obov yazkovim Bij na vulicyah Stalino 1941 U suchasnomu boyu soldat povinen umiti nepomitno i shvidko peresuvatisya bud yakoyu miscevistyu pid vognem protivnika i vodnochas bezperervno sposterigati za nim vesti pricilnij vogon iz svoyeyi zbroyi vibirati poziciyi yaki b nadavali jomu perevagu nad protivnikom i shvidko yih obladnuvati znishuvati usima sposobami tanki ta bronovani mashini protivnika Peresuvannya soldata na poli boyuU vsih vidah boyiv osnovoyu bojovih dij ye peresuvannya Zalezhno vid harakteru miscevosti umov obstanovki i vognevih dij protivnika soldat perebuvayuchi u pishomu stroyu mozhe peresuvatisya krokom bigom perebigannyam perepovzannyam 1 Priskorenij krok abo big na povnij zrist abo priginayuchis zastosovuyetsya dlya podolannya dilyanok miscevosti nedostupnoyi dlya sposterezhennya i vognyu protivnika 2 Perebigannya zastosovuyetsya dlya shvidkogo zblizhennya z protivnikom na vidkritij miscevosti 3 Perepovzannya zastosovuyetsya dlya nepomitnogo nablizhennya do protivnika i prihovanogo podolannya dilyanok miscevosti sho mayut neznachni ukrittya nerivnosti relyefu i perebuvayut pid sposterezhennyam abo obstrilom protivnika Zalezhno vid obstanovki relyefu miscevosti ta vognyu protivnika soldat mozhe perepovzati po plastunskomu napivkarachki na boci Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SoldatVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SoldatSoldat vijskove zvannya Matros OficerPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Soldat Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Zhovnir Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Zhovnyar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zhovdak Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s DzherelaRadyanska vijskova enciklopediya RADIOKONTROL TAChANKA Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1980 T 7 S 437 686 s ISBN 00101 150 ros Velika radyanska enciklopediyaPosilannyaSoldat Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2