Габрово

Га́брово (болг. Га̀брово) — місто у центральній частині Болгарії, розміщене на річці Янтрі, адміністративний центр Габровської області, є також адміністративним центром общини Габрово. За останніми даними НСІ Болгарії на 31.12.2015 населення Габрово становить 54 950 людей.

Габрово болг. Габрово
герб прапор
Технологічний університет Габрово Технологічний університет Габрово
Основні дані
42°52′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 42.867° пн. ш. 25.333° сх. д. / 42.867; 25.333Координати: 42°52′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 42.867° пн. ш. 25.333° сх. д. / 42.867; 25.333
Країна	Болгарія
Адмінодиниця	Габрово^[d]
Столиця для	Габровська обл. і Габрово^[d]
Межує з — сусідні нас. пункти Ловеч ^?
Засновано	1704
Площа	233,817 км²
Населення	59 611
Висота НРМ	392 ± 1 м
Міста-побратими	див. тут
Телефонний код	066
Часовий пояс	DAZD
Код LAU (NUTS)	BG14218
GeoNames	731549
OSM	↑1930782 ·R (Габрово)
Поштові індекси	5300
Міська влада
Вебсайт	gabrovo.bg
Мапа
Габрово у Вікісховищі

Габровці відомі своєю любов'ю до гумору (див. Габровські жарти), карнавалом гумору та сатири кожного року. У місті розвинуте машинобудування, воно відоме численними пам'ятниками, мостами і довгими вулицями.

Габрово — одне з найдовших міст Болгарії (25 км).

Географія

Розташування

Місто Габрово розташоване біля підніжжя Балканських гір біля перевалу Шипка. Він простягається вздовж річки Янтра.

Габрово пов'язане залізничним транспортом Болгарії через лінію Габрово — Царева ливада. Через Габрово проходить одна з найважливіших доріг, що перетинають Болгарію в напрямку Північ-Південь, що є частиною Транс-Європейського коридору № 9 (Гельсінкі — Санкт-Петербург — Київ — Бухарест — Русе — Велико-Тирново — Габрово — Стара Загора — до Греції та Туреччини).

Поруч з містом розташована місцевість «Узана», в якій розташований географічний центр Болгарії.

Панорама Габрово, жовтень 2010

Клімат

Клімат регіону помірно континентальний, з холодною зимою і відносно теплим літом. Опади мають виразно континентальний характер. У середньому близько 900 л/м² на рік. Восени і взимку переважають північні і північно-західні вітри і навесні і влітку — південні. Область характеризується високою щорічною тривалістю сонячного світла. Середньорічні температури — близько 10 °C. У високогірних районах сніжний покрив триває близько 110 днів.

Рельєф і води

Річка Янтра та її притоки протікають через місто. Річки Синькевиця, Паничарка і Сивек перетинають Етнографічний музей під відкритим небом «Етир».

Історія

Назва

Перша відома назва населеного пункту, Габрува, датується 1477 роком, а сьогоднішня — з'явилася в XVII столітті. Один з перших письмових документів, що згадує про Габрово, відноситься до 1704 року. Він вимагає дозволу на ремонт церкви Св. Петка і там говориться, що «вона наша від завоювання і донині». Назва походить від назви дерева граба.

Історія міста

Виникнення

За найпоширенішою легендою, Габрово було засновано Рачо Ковачем близько 250 років тому. Історія розповідає, що він був ковалем, який оселився під грабом. Є багато інших, але не дуже популярних легенд про перших поселенців Габрово.

Габрово виникло в середні віки як стратегічне поселення поблизу перевалів Старої планини. У 2 км на схід від міста знаходиться фортеця Градиште, яка існувала до початку VII століття. За знахідками золотих і мідних монет часів римських імператорів Костянтина I Великого (306—337 рр. н. е.) і Юстина II (565—578) археологи датують фортецю Градиште як пізньоантичну і ранньосередньовічну (з IV по VI століття).

При археологічних дослідженнях на території фортеці були виявлені стіни довжиною близько 4 км, 42 щільно побудованих житлових будинків, гарнізонних приміщень охорони фортеці, головний вхід та три охоронних вежі. У найвищій частині фортеці Градиште був побудований головний храм у IV столітті, а пізніше була побудована каплиця-баптистерій. Фортеця Градиште була багато разів зруйнована і відновлена; після падіння Болгарії під турецьким пануванням зникла остаточно.

Під час археологічних розкопок у 1985 і 1989 роках досліджено багатошаровий некрополь у центрі Габрово, що існував між XIII і XIX століттям, а також залишки церкви «Свята Петка». Вважається, що церква була побудована на мощах св. Петки Булгарської в селі, під час її переходу з Епивата у Велико-Тирново в 1298 році. Таким чином було підтверджено існування поселення на території Габрово ще у Другій болгарській державі.

Габрово — це рідне місто Івана Калпазанова, який з Василем Карагьозовим сучасними німецькими машинами обладнав першу текстильну фабрику в Габрово у новоствореному князівстві Болгарія (1882). Перетворившись у «болгарський Манчестер», у Габрово народилися і оселилися багато відомих підприємців. Таким чином, у Габрово промисловість і освіта розвивалися швидкими темпами. Вони стали батьками довготривалих габрово-німецьких відносин. Початок було встановлено в грудні 1881 року в місті Хемніц, Німеччина. Кульмінацією стало відкриття німецького консульства в Габрово з консулами Василем Карагьозовим (1926—1933) і Кольо Карагьозовим (1934—1935).

Наприкінці XII століття розвиваються ремесла і торгівля, а також виробництво, пов'язане з утриманням і охороною проходів через Балкани — ковальство, зброя і т. д. У роки османського панування Габрово було великим ремісничим і торговим центром. У XIX ст. тут практикували 26 ремесел — ковальство, кераміка, слюсарство і багато іншого. Першу текстильну фабрику (1882) заснував Іван Колчев Калпазанов за допомогою Василя Карагьозова у партнерстві з Петком Цокевим.

Османський період

Швидше за все, початкові поселення були навколо «Топлиці» — джерела на шляху до Балкан, біля підніжжя гори «Петкова нива». Ймовірно, вони виникли приблизно 600—700 років тому, а можливо, і раніше. Один з перших письмових документів, що згадують про Габрово, датується 1704 роком.

У 1622 році Евлія Челебі перейшов перевал Шипка з озброєною силою у 500 чоловік на шляху в османському поході проти Австрії.

У 1860 році Габрово було оголошено містом. Фелікс Каніц розповідає, що в 70-х роках дев'ятнадцятого століття «це велика майстерня, і що це місто, що живе на воді». Слава про продукцію Габрово йде по всій території Османської імперії та за її межами. У Бухаресті зараз знаходиться вулиця під назвою «Габровені».

Болгарське відродження

Швидкий економічний підйом і національне пробудження стали причиною відкриття першої болгарської світської школи в 1835 році. У 1872 році створили середнію школу і з 1889 року — «Априловську гімназію», названу на честь її засновника Василя Априлова, видатного діяча болгарського Відродження. Будують прекрасні будинки епохи Відродження, церкви, мости, фонтани, башту з годинником (1835). Мешканці міста взяли активну участь у повстанні капітана Миколи у 1856 році, у 1862 році, у Тирновському повстанні, у загонах Хаджі Димитара та Стефана Караджі (1868), Христо Ботева (1876), Цанко Дюстабанова (1876). У 1868 р. Васил Левський створює революційний комітет. Місто є батьківщиною Василя Априлова, Цанко Дюстабанова, Попа Харитона, композитора Емануїла Манолова, Тодора Бурмова та багатьох інших.

Після звільнення

Стара світлина з видом з Габрово до 1930 року

Після визволення в 1878 році Габрово розвивався як найбільший текстильний центр Болгарії, і не випадково він отримав прізвисько «болгарський Манчестер». Місто вже давно відоме своїми дотепними мешканцями, тому тут є єдиний у світі Будинок гумору та сатири.

Між Балканськими та Світовими війнами

Під час Балканської війни 1912 року 13 мешканців Габрово приєдналися до добровольців у Македонсько-Адріанопольському корпусі.

Політика

Мер

Місцеві вибори 2007 року виграв Томіслав Дончев (ГЕРБ). У другому турі він переміг Миколу Григорова (Болгарська соціалістична партія). У 2010 році Томіслав Дончев був обраний міністром європейського управління грошима в офісі Бойко Борисова. Це вимагає нових місцевих виборів у Габрово, які виграв Микола Сираков (ГЕРБ). На чергових місцевих виборах у 2011 році мера муніципалітету Габрово Таня Христова була обрана в першому турі. Місцеві вибори 2015 року виграла нинішній мер міста Таня Христова з 68,38% голосів у першому турі.

Економіка та інфраструктура

Економічні характеристики

В даний час виробництво концентрується в наступних галузях:

• бавовняний і вовняний текстиль,
• бавовняний і вовняний трикотаж,
• швейна промисловість,
• машинобудування,
• виробництво пластмасових виробів,
• виробництво та обробка шкіри,
• виробництво взуття,
• виробництво ножів і побутового приборів,
• виробництво меблів,
• виробництво хліба та хлібобулочних виробів,
• виробництво молока та молочних продуктів,
• шоколадні вироби,
• будівництво.

Транспорт

Місто обслуговується 27 автобусними маршрутами.

До 2015 року існувало тролейбусне сполучення і діяло 4 тролейбусних маршрутів, які обслуговували тролейбуси ЗіУ-682 (на момент закриття руху налічувалося 13 машин). Свій останній рейс тролейбус у Габрово здійснив 28 травня 2015 року, тобто через 8 років після вступу Болгарії у ЄС. Закриття тролейбусного руху влада Габрово мотивувала відкриття руху електробусів. У Габрово дійсно побувало два електробуси — SOR EBN 10.5 та Higer KLQ6125GEV3 Chariot Ebus, проте у місті вони не залишилися. Отож замість тролейбусів місто і надалі обслуговується автобусами.

ЗМІ

Регіональні газети

• Газета «100 новин», щоденна газета — регіональне приватне друковане видання та онлайн: http://stovesti.info [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
• «Габрово сьогодні» — приватна газета, виходить тричі на тиждень.
• Газета «Діалог» — інформаційний бюлетень.
• «Габровська інформація»
• «Gnews Габрово» — http://www.rtv-gabrovo.com/ [ 2 червня 2019 у Wayback Machine.]
• «Медія міської культури» —  — культурні заходи в Габрово.
• «Істина» — друковане видання НП «Атака» — Габрово.
• Інформаційний сайт — http://sever.bg/ [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Радіостанції та телебачення

Радіостанції приймаються в Габрово УКХ

МГц	Радіостанція	Передавач	Потужність
91,30	Болгарія в ефірі	TTCS Бумеранг FM	163 Вт
92,20	Програма БНР «Христо Ботев»	RPTC пік «Ботев»	1 кВт
94,50	БГ Радіо	РПЦ Градиште	100 Вт
95,40	Програма БНР «Христо Ботев»	Градиште	166 Вт
96,40	Радіо Дарик (Габрово)	Градиште	500 Вт
98,60	Magic FM	Градиште	260 Вт
100,90	Програма Горизонт БНР	«Ботев»	10 кВт
101,70	Радіо Бумеранг	Бумеранг FM	168 Вт
103,20	Програма Горизонт БНР	Градиште	500 Вт
104,00	Радіо 1	Градиште	200 Вт
107,40	Радіо N-Joy	Бумеранг FM	288 Вт

Радіо Дарик (Габрово) також має регіональну програму, а Радіо Бумеранг транслює абсолютно оригінальну програму для Габрово та сусідніх населених пунктів.

Охорона здоров'я

• «Доктор Тота Венкова»,
• «Пенчо Семов»,
• МЦ «СІАС»,
• Медичний центр «Апогей»,
• ДКЦ 1 [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.],
• ДКЦ 2 [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.],
• Стоматологічний центр.

Освіта та наука

Школи

У 1835 р. у Габрово відкрилася перша болгарська взаємна (класова) школа. Ідея прийшла від Василя Априлова та Миколи Палаузова, болгарсьих купців, що народилися в Габрово, а потім переселилися в Одесу. У безпосередній близькості від Априловської середньої школи (в тій же будівлі) знаходиться Національний музей освіти.

Габрово має одну вищу школу — Габровський технічний університет. Сьогодні навчання проводиться на трьох факультетах з 24 кафедрами.

Муніципальні школи НУ «Василь Левський» Початкова школа «Ран Босилек» Початкова школа «Неофіт Рильський» Початкова школа «Цанко Дюстабанов» Початкова школа «Христо Ботев» Початкова школа «Іван Вазов» Початкова школа «Св. Кирила і Мефодія» «Райчо Каролев» Софійський університет «Отець Паїсій» Академічна середня школа «Акад. Ів. Гюзельов» Початкова школа «Найден Геров»

Державні школи Національна Априловська гімназія «Нікола Василяді» «Пенчо Семов» училище туризму http://pgtgabrovo.globcom.net [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.] Загальноосвітня школа ім. Палаузова Професійна будівельна школа

Бібліотеки та архіви

• Обласна бібліотека «Априлов — Палаузов» — Габрово
• Територіальні державні архіви — Габрово

Культура і розваги

Театри

• Драматичний театр «Рачо Стоянов»
• Державний театр ляльок «Ран Босилек»
• Театр МІМ — Габрово
• Літній театр
• Студія молодіжного театру «Гаргара» — Габрово

Художні галереї

• Галерея «Христо Цокев»
• Художня галерея
• Магазин-галерея «Авіц Арт»

Будинки культури та кінотеатри

• Будинок гумору і сатири
• Будинок культури «Емануїл Манолов»
• Громадський центр «Априлов — Палаузов 1861»
• Громадський центр «Габрово 2002»
• Громадський центр «Христо Смирненський 1949»
• Громадський центр «Дамаскин і Онуфрій Габровські 2011»
• Громадський центр «Зора»
• Кінотеатр «Алеко»

Музеї

Етнографічний музей під відкритим небом «Етар»

• Етнографічний музей під відкритим небом «Етар»
• Архітектурно-історичний заповідник Боженці
• Обласний історичний музей (Габрово)
• Будинок-музей «Будинок Дечкова»
• Будинок гумору та сатири
• Національний музей освіти
• Музейна виставка «Поштові повідомлення в Габрово»
• Культурний центр «Святий Христофон» Хлібний дім — Габрово
• Інтерактивний музей промисловості — у минулому Габрово було важливим торгово-ремісничим центром. На сьогоднішній день промисловість залишається провідною галуззю в регіоні. Звідси народжується ідея створення унікального музею на Балканському півострові, відкритого 21 березня 2014 року. Інноваційно, за допомогою звукових, візуальних та світлових ефектів простежується історія соціально-економічного життя міста. Виставка розроблена в три етапи, кожен з яких займає окремий поверх будівлі. Перша стадія присвячена індустріалізації після звільнення (з кінця XIX століття до 1944 року). Другий етап — це доля промисловості під час комуністичного правління (з 1944 по 1990 рр.). Третій етап розглядає галузь від падіння тоталітарного режиму до сьогодення. Лекцію очолюють віртуальні розповідачі, а відвідувачів супроводжує гід, який відповідає на їхні запитання і допомагає їм взаємодіяти з цифровими панелями та цифровими панелями. Завдяки сучасним інформаційним технологіям та аудіовізуальним застосуванням досягається автентична атмосфера та реалізм.

Габровський гумор

• Габровський гумор
• Будинок гумору і сатири

Спорт

Спортивний зал «Орловець»

• Спортивний зал «Орловець»
• Стадіони: Христо Ботев, Василь Априлов, Христо Смирненський
• Футбольний клуб «Янтра» засновано 21 вересня 1919
• Футбольний клуб «Янтра 2000»
• Спортивний клуб гандболу «Буки» — Габрово
• Спортивний стрілецький клуб «Альфа-Метал» і клуб страйкболу
• Волейбольний клуб «КВК Габрово»
• Клуб регбі «Янтра»
• Спортивна моделний клуб Габрово
• П'ять тенісних кортів і три криті басейни доступні в Габрово

Визначні пам'ятки

Міст «Ігото»

Пам'ятник Рахо Ковачу в Янтрі

Пам'ятник загиблим у війнах 1912—1913 і 1915—1918 рр.

Храми

• Храм «Успіння Пресвятої Богородиці»
• Собор Святої Трійці,
• Храм Святого Іоанна Хрестителя
• Храм «Іван Рильський»
• Каплиця «Святий Пантелеймон»
• Каплиця «Святі апостоли Петр і Павел»
• Монастир Святого Благовіщення
• Сокольський монастир
• Каплиця св. Петки, освячена 14 жовтня 2000 року

Цікаві факти

Вісім чудес Габрово:

• Пам'ятник на річці — пам'ятник Рахо Ковачу на острові в річці Янтра.
• Простір на Землі — ресторан на 20-му поверсі на найвищому будинку — кав'ярня «Космос» (вже не існує).
• Корабель у лісі — корпус легеневої лікарні, має форму корабля. Його побудував габровський промисловець Пенчо Семов. Габровці називають його «пароплав».
• Дерево посередині дороги — столітнє дерево біля пам'ятника Рачо Ковачу, вулиця Скобелевська.
• Сходи в нікуди — сходи серед дерев біля Будинку культури.
• Планета Габрово (Астероїд 2206-Габрово) — знайдена маленька планета, названа Габрово і зареєстрована під № 2206.
• Скульптурна композиція з трьох жінок, що тримають рибу в фонтані перед готелем Янтра.
• Вершники, що знаходяться на даху Будинку культури «Емануїл Манолов».
• Два мости поруч один з одним над річкою. Міст Беєвіят.

Особи, пов'язані з Габрово

Габровські святі

• Дамаскін Габровський
• Лазар Болгарський (Дебелдалський)
• Онуфрій Габровський

Знаменитості, гордість Габрово

Габрово є батьківщиною багатьох видатних особистостей — 26 професорів, 17 генералів, 12 міністрів, 2 воєвод, 2 офіцерів, 15 четників, 138 волонтерів, 5 перших інженерів у Болгарії (машинобудівної, електротехнічної, суднобудівної, текстильної та трикотажної промисловості).

• засновники першої нової болгарської школи — Василь Априлов і Микола Палаузов
• болгарська діяч і освічена фігура — Анастас Стоянов (1865—1898)
• засновник сучасної промисловості Габрово князівства Болгарія з 1857 по 1882 рік — Іван Колчев Калпазанов
• засновники першого сучасного заводу в Габрово — Іван Колчев Калпазанов, Петко Цокев і Василь Карагьозов (1882)
• перший прем'єр-міністр Болгарії — Тодор Бурмов (1834—1906)
• міністр оборони з вересня 1885 по серпень 1886 — Костянтин Никифоров Попконстантинов (1856—1891)
• творець болгарської артилерії — генерал-майор Микола Рясков (1856—1917)
• перший голова Військово-наукового інституту, Генерал-лейтенант Христо Бурмов (1869—1936)
• один із засновників болгарської опери — Богдана Гюзелева-Вулпе
• перший і найбільший болгарський бібліограф — акад. Микола Михов
• перший суднобудівник болгарський інженер і засновник Варненської верфі — Іван Радев (1874—1934)
• перший болгарський психіатр-невролог — д-р Георгій Паяков (1871—1935)
• болгарський політик та педагог — д-р Лазар Паяков (1860—1910)
• перший рентгенолог — д-р Андрея Ілієв Сахатчиєв (1883—1947)
• медик — Василь Априлов
• перша жінка-лікарка в Болгарії — д-р Тота Венкова (1855—1921)
• перша акушерка Марія Патрончева (1874—1964)
• перша професор медичної історії — д-р Вера Тодорова Павлова (1912—2003)
• перший секретар Установчих національних зборів — (1844—1916)
• перший математик, фізик і філософ — Іван Гюзельов (1844—1916)
• перший інженер-текстильщик — Іван Метев (1889—1913)
• перший машинобудівник Іван Манафов (1863—1937)
• інженер Атанас Іванов Василев (1910 — ?)
• перша акторка Болгарії Теофана Криль (1931—1955)
• архітектор, спроектував основну частину болгарських вокзалів — Христо Васильєв Енев (1868—1947)
• перший міністр охорони здоров'я — Рачо Генчев (1873—1956)
• Засновник болгарської фантастики — Емануїл Манолов (1860—1912)
• перша композиторка — Богдана Гюзельова (1878—1932)
• перша болгарська оперна співачка — Олена Доскова (1898—1987)
• перша скрипалька — Неда Фатичева (1881—1960)
• перший художник — Христо Цокев (1847—1883)
• перший етнограф і нумізмат — Василь Априлов (1789—1847)

Населення

У таблиці нижче наведено динаміку чисельності населення міста:

Рік Населення 1985 81 250 1992 76 522 2000 70 071 2005 63 864 2010 60 281

Міста-побратими

Міста-побратими Габрова:

1.  Білорусь — Могильов (від 1988 року, подовжено в 2000 році);
2.  Азербайджан — Шекі;
3.  Швейцарія — Тун;
4.  Хорватія — Сисак;
5.  Литва — Паневежис;
6.  Німеччина — Мітвайда;
7.  Словаччина — Пряшів;
8.  Польща — Новий Сонч;
9.  Росія — Митищі;
10.  Бельгія — Алст;
11. Північна Македонія — Куманово;
12.  Україна — Чернігів.

Див. також

• 2206 Ґаброва — астероїд, названий на честь міста.

Посилання

• Габровський гумор // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 208.
• Муніципалітет Габрово [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Муніципальний пасажирський транспорт EOOD — g. Габрово
• Етнографічний музей під відкритим небом «Етар» [ 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Архітектурно-історичний заповідник Боженці [ 13 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Будинок гумору і сатири [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Технічний університет — Габрово [ 6 червня 2022 у Wayback Machine.]
• Габровський камерний оркестр [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Астрономічна обсерваторія і планетарій — Габрово [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Регіональний експертно-консалтинговий інформаційний центр РЦІК «Чіталіте» — Габрово^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Туристичний клуб Scout [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Карта Габрово від путівника-болгарії [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 25 лютого 2019.
2. . Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 25 лютого 2019.
3. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 25 лютого 2019.
4. Віра Мутафчієва. Габрово. [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] Історична історія. Ред. Народна культура, С., 1964
5. Цончев, д-р Петр, Історичні внески соціально-культурного минулого Габрово. P. 1934 (1996), стор 245
6. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912—1913 рр., Штаб, начальники адміністрації архівів, 2006 р., Стор 836.
7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2020. Процитовано 25 лютого 2019.
8. Міста, в яких громадський транспорт зник після вступу до Євросоюзу. traffic.od.ua. 30 жовтня 2017.
9. . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
10. . Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
11. . Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
12. . Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
13. . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
14. . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 25 лютого 2019.
15. . Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 1 липня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
16. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
17. . Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
18. . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
19. . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
20. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 1 липня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
21. . Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
22. . Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 1 липня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
23. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
24. . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
25. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
26. . Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
27. . Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
28. . Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
29. . Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
30. . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
31. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
32. . Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 25 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
33. (болг.). Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 3 червня 2009.
34. . Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 3 червня 2009.
35. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .