Шекі (азерб. Şəki) — місто, центр та однойменної історичної області в Азербайджані. Розташоване у південних передгір’ях Великого Кавказу, за 77 км на північ від залізничного вузла Євлах. З 1840 до 1968 року мало назву Нуха.
Місто
Координати H G O
Шекі у Вікісховищі |
Географія
Верхівки снігових піків Великого Кавказу у деяких місцях досягають 3000-3600 м. Висота — 500—850 м над рівнем моря, гірські ліси навколо місцевості попереджують сильне прогрівання міста. Гірські ліси дозволяють захистити місто від повеней, прикрашають вид міста. У лісах ростуть бук, горіх. Багатий тваринний світ. Бурі ґрунти розповсюджені на всій території. Основні річки міста — та .
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.3 °C (66.7 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5.6 °С (21.9 °F).
Клімат Шекі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,8 | −1,6 | 3,6 | 11,5 | 17,4 | 22,2 | 25,6 | 24,8 | 20,1 | 11,7 | 5,1 | −0,5 | 11,4 |
Середня температура, °C | −5,6 | −5 | −0,4 | 6,9 | 11,2 | 15,6 | 19,3 | 18,5 | 14,4 | 7,7 | 2,8 | −2,7 | 6,9 |
Середній мінімум, °C | −11,5 | −10,4 | −6 | 0,1 | 5,2 | 9,1 | 12,4 | 11,7 | 7,5 | 1,4 | −3,5 | −8,4 | 0,6 |
Норма опадів, мм | 28.5 | 35.9 | 57.1 | 80.9 | 111.3 | 104.4 | 69.8 | 58.9 | 54.9 | 59.4 | 39.9 | 29.1 | 730.1 |
Днів з опадами | 8,4 | 9,8 | 12,4 | 11,9 | 14,4 | 10,5 | 7 | 5,9 | 6,5 | 9,6 | 8,6 | 7,8 | 112,8 |
Вологість повітря, % | 69.4 | 74.4 | 70.5 | 62.1 | 61.5 | 56 | 48.8 | 50.1 | 55 | 65.7 | 62.3 | 69.9 | 62.1 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Шекі — одне з найдавніших міст Кавказу. Припускають, що його назва пов’язана з етнонімом племені , що з’явились на території сучасного Азербайджану в VII столітті до нашої ери й проживали тут кілька століть. У III—V століттях Шекі — область Кавказької Албанії. У VII столітті Шекі було захоплено армією Халіфату і зруйновано. Пізніше Шекі неодноразово потрапляв у зону 150-літньої арабо-хазарської війни.
У 813 році, коли в Аррані утворилась держава арраншахів, Шекі перейшло до них у підпорядкування. У IX столітті, внаслідок послаблення Халіфату, місто набуло статусу незалежного володіння. В XI столітті воно було включено до складу Ширванської держави, а потім послідовно входило до складу Ільханської, Кара-Коюнлу, Ак-Коюнлу, Сефевідської держав. У 985 − 1030 роках місто підкорила собі династія Шеддаді, що з’явилась у Барді. У 1118 році місто захопив Дави́д IV Будівник. Перед усім, грузинські війська вступили у Ширван. Тут позиції сельджуків були не такими сильними, як в інших місцях. Корінне населення Ширвана, будучи ворожим до загарбників, активно допомагало грузинам. Давид IV узяв місто Кабала.
Ширванський володар став васалом грузинського царя. Така ситуація збереглась у 12-13 століттях. У 1396 році місто було захоплено та розкрадено монголами, сином Тамерлана Міаншахом. У 1402 шекінські війська взяли участь у поході Тимура проти турецького султана Баязіда.
Як незалежне державне утворення згадується з кінця XIV століття. У період правління династії Кара-Кешіш-огли (1444—1551) область Шекі була квітучою сільськогосподарською країною, що виготовляла чудовий шовк — основний предмет вивезення. Із возвеличенням держави Сефевідів Шекі, залишаючись переважно самостійним, часом визнавав їхню владу. У 1551 році шекінські війська були розбиті іранським шахом , і Шекі втратив незалежність. У 1743—1819 роках Шекі — столиця незалежного Шекінського ханства. У 40-х роках XVIII століття у Шекі починають підніматись повстання проти жорсткої феодальної експлуатації та іранського ярма, поширюється визвольний рух. Цей рух очолив місцевий феодал . У 1743 році Гаджі Челебі за допомогою своїх наближених убив підручного Надір-шаха, жорстокого правителя Шекі Мелік Наджафа, і проголосив себе шекінським ханом.
Розлючений правитель Ірану Надір-шах, щоб привести до покори шекінців, у 1744 році з великою армією напав на Шекі й чотири місяці тримав у облозі фортецю , де укрився Гаджі Челебі. За наказом Надір-шаха місто було зруйновано, поля й сади — знищені. Однак все це не зламало волі шекінців, які вирішили раз і назавжди покінчити з іранським ярмом. Надір-шах був змушений зняти облогу фортеці й залишити Шекі. Після смерті Гаджі Челебі шекінським ханом став його син Агакіші-бек (1755 − 1760), потім онук Гусейн-хан (1760—1779). Загалом, династія Челебі управляла незалежним Шекінським ханством 64 роки — аж до приєднання Азербайджану до Російської імперії.
Пам’ятки
- Палац шекінських ханів;
- Караван-сарай (Шекі) (XVIII ст.);
- (VIII—IX ст.);
- Будинок Шекіханових;
- (XVIII ст.);
- (XVIII ст.);
- Мечеть Омар Ефенді (XVIII-XIX ст.);
Відомі уродженці
- Фуад Абдурахманов — скульптор-монументаліст, народний художник Азербайджанської РСР (1955).
- — радянський та азербайджанський воєначальник.
- Мірза Ахундов — родоначальник азербайджанської реалістичної літератури, філософ і громадський діяч.
- Бахтіяр Вагабзаде — народний поет Азербайджану.
- — міністр оборони Азербайджану (1992-1993).
- — композитор, народний артист Азербайджанської РСР (1960).
- Сона Гаджиєва — актриса, народна артистка Азербайджанської РСР (1949).
- — перший шейх-уль-іслам на Кавказі, переклав Коран азербайджанською мовою.
- — керівник повстання проти Радянської влади у Шекі у 1930 роках.
- — кінорежисер і оператор, народний артист Азербайджанської РСР (1982).
- (1902—1978) — актор театру й кіно, народний артист СРСР (1974).
- Расім Сейдімов — український художник.
- Фаталі Хан Хойський — голова Ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки (1918-1919).
- — сержант, Повний Кавалер ордена Слави.
- — педагог, письменник та етнограф.
- Насібов Олександр Ашотович (1914—1985) — російський радянський письменник, автор пригодницьких та фантастичних творів.
- — національний герой Азербайджану.
- Каспаров Олександр Ісакович (* 1931) — радянський працівник будівельної галузі, Герой Соціалістичної Праці.
Міста-побратими
Примітки
- https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
Посилання
- Шекі у ВРЕ[недоступне посилання з серпня 2019]
- Історія Шекі [ 28 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Шекінський державний драматичний театр імені С.Рахмана [ 5 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sheki azerb Seki misto centr ta odnojmennoyi istorichnoyi oblasti v Azerbajdzhani Roztashovane u pivdennih peredgir yah Velikogo Kavkazu za 77 km na pivnich vid zaliznichnogo vuzla Yevlah Z 1840 do 1968 roku malo nazvu Nuha Misto Sheki azerb Seki Gerb Koordinati 41 11 31 pn sh 47 10 14 sh d H G O Krayina AzerbajdzhanAzerbajdzhanRajonPoperedni nazvi Nuha 1840 1968 Plosha 9 km Visota centru 500 850 mOficijna mova AzerbajdzhanskaNaselennya 65 045 2008 Nacionalnij sklad azerbajdzhanci rutulci lezgini cahuriKonfesijnij sklad j musulmani shiyitiMista pobratimi Gabrovo 2004 Zhmerinka d 7 sichnya 2011 1 Giresun 12 bereznya 2001 Chasovij poyas UTC 4 vlitku UTC 5Telefonnij kod 177Poshtovij indeks AZ5500Avtomobilnij kod 55GeoNames 585170 828303Oficijnij sajt sheki ih gov az az ShekiSheki Azerbajdzhan Sheki u VikishovishiGeografiyaVerhivki snigovih pikiv Velikogo Kavkazu u deyakih miscyah dosyagayut 3000 3600 m Visota 500 850 m nad rivnem morya girski lisi navkolo miscevosti poperedzhuyut silne progrivannya mista Girski lisi dozvolyayut zahistiti misto vid povenej prikrashayut vid mista U lisah rostut buk gorih Bagatij tvarinnij svit Buri grunti rozpovsyudzheni na vsij teritoriyi Osnovni richki mista ta Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom z teplim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 19 3 C 66 7 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 5 6 S 21 9 F Klimat Sheki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 8 1 6 3 6 11 5 17 4 22 2 25 6 24 8 20 1 11 7 5 1 0 5 11 4 Serednya temperatura C 5 6 5 0 4 6 9 11 2 15 6 19 3 18 5 14 4 7 7 2 8 2 7 6 9 Serednij minimum C 11 5 10 4 6 0 1 5 2 9 1 12 4 11 7 7 5 1 4 3 5 8 4 0 6 Norma opadiv mm 28 5 35 9 57 1 80 9 111 3 104 4 69 8 58 9 54 9 59 4 39 9 29 1 730 1 Dniv z opadami 8 4 9 8 12 4 11 9 14 4 10 5 7 5 9 6 5 9 6 8 6 7 8 112 8 Vologist povitrya 69 4 74 4 70 5 62 1 61 5 56 48 8 50 1 55 65 7 62 3 69 9 62 1 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaSheki odne z najdavnishih mist Kavkazu Pripuskayut sho jogo nazva pov yazana z etnonimom plemeni sho z yavilis na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu v VII stolitti do nashoyi eri j prozhivali tut kilka stolit U III V stolittyah Sheki oblast Kavkazkoyi Albaniyi U VII stolitti Sheki bulo zahopleno armiyeyu Halifatu i zrujnovano Piznishe Sheki neodnorazovo potraplyav u zonu 150 litnoyi arabo hazarskoyi vijni Shekinska fortecya XV st Rosijska garmata 1812 roku Sheki Azerbajdzhan Shebeke vigotovlena u Sheki U 813 roci koli v Arrani utvorilas derzhava arranshahiv Sheki perejshlo do nih u pidporyadkuvannya U IX stolitti vnaslidok poslablennya Halifatu misto nabulo statusu nezalezhnogo volodinnya V XI stolitti vono bulo vklyucheno do skladu Shirvanskoyi derzhavi a potim poslidovno vhodilo do skladu Ilhanskoyi Kara Koyunlu Ak Koyunlu Sefevidskoyi derzhav U 985 1030 rokah misto pidkorila sobi dinastiya Sheddadi sho z yavilas u Bardi U 1118 roci misto zahopiv Davi d IV Budivnik Pered usim gruzinski vijska vstupili u Shirvan Tut poziciyi seldzhukiv buli ne takimi silnimi yak v inshih miscyah Korinne naselennya Shirvana buduchi vorozhim do zagarbnikiv aktivno dopomagalo gruzinam David IV uzyav misto Kabala Shirvanskij volodar stav vasalom gruzinskogo carya Taka situaciya zbereglas u 12 13 stolittyah U 1396 roci misto bulo zahopleno ta rozkradeno mongolami sinom Tamerlana Mianshahom U 1402 shekinski vijska vzyali uchast u pohodi Timura proti tureckogo sultana Bayazida Yak nezalezhne derzhavne utvorennya zgaduyetsya z kincya XIV stolittya U period pravlinnya dinastiyi Kara Keshish ogli 1444 1551 oblast Sheki bula kvituchoyu silskogospodarskoyu krayinoyu sho vigotovlyala chudovij shovk osnovnij predmet vivezennya Iz vozvelichennyam derzhavi Sefevidiv Sheki zalishayuchis perevazhno samostijnim chasom viznavav yihnyu vladu U 1551 roci shekinski vijska buli rozbiti iranskim shahom i Sheki vtrativ nezalezhnist U 1743 1819 rokah Sheki stolicya nezalezhnogo Shekinskogo hanstva U 40 h rokah XVIII stolittya u Sheki pochinayut pidnimatis povstannya proti zhorstkoyi feodalnoyi ekspluataciyi ta iranskogo yarma poshiryuyetsya vizvolnij ruh Cej ruh ocholiv miscevij feodal U 1743 roci Gadzhi Chelebi za dopomogoyu svoyih nablizhenih ubiv pidruchnogo Nadir shaha zhorstokogo pravitelya Sheki Melik Nadzhafa i progolosiv sebe shekinskim hanom Rozlyuchenij pravitel Iranu Nadir shah shob privesti do pokori shekinciv u 1744 roci z velikoyu armiyeyu napav na Sheki j chotiri misyaci trimav u oblozi fortecyu de ukrivsya Gadzhi Chelebi Za nakazom Nadir shaha misto bulo zrujnovano polya j sadi znisheni Odnak vse ce ne zlamalo voli shekinciv yaki virishili raz i nazavzhdi pokinchiti z iranskim yarmom Nadir shah buv zmushenij znyati oblogu forteci j zalishiti Sheki Pislya smerti Gadzhi Chelebi shekinskim hanom stav jogo sin Agakishi bek 1755 1760 potim onuk Gusejn han 1760 1779 Zagalom dinastiya Chelebi upravlyala nezalezhnim Shekinskim hanstvom 64 roki azh do priyednannya Azerbajdzhanu do Rosijskoyi imperiyi Pam yatkiRozpis u palaci shekinskih haniv XVIII st Palac shekinskih haniv Karavan saraj Sheki XVIII st VIII IX st Budinok Shekihanovih XVIII st XVIII st Mechet Omar Efendi XVIII XIX st Vidomi urodzhenciFuad Abdurahmanov skulptor monumentalist narodnij hudozhnik Azerbajdzhanskoyi RSR 1955 radyanskij ta azerbajdzhanskij voyenachalnik Mirza Ahundov rodonachalnik azerbajdzhanskoyi realistichnoyi literaturi filosof i gromadskij diyach Bahtiyar Vagabzade narodnij poet Azerbajdzhanu ministr oboroni Azerbajdzhanu 1992 1993 kompozitor narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1960 Sona Gadzhiyeva aktrisa narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1949 pershij shejh ul islam na Kavkazi pereklav Koran azerbajdzhanskoyu movoyu kerivnik povstannya proti Radyanskoyi vladi u Sheki u 1930 rokah kinorezhiser i operator narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1982 1902 1978 aktor teatru j kino narodnij artist SRSR 1974 Rasim Sejdimov ukrayinskij hudozhnik Fatali Han Hojskij golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1918 1919 serzhant Povnij Kavaler ordena Slavi pedagog pismennik ta etnograf Nasibov Oleksandr Ashotovich 1914 1985 rosijskij radyanskij pismennik avtor prigodnickih ta fantastichnih tvoriv nacionalnij geroj Azerbajdzhanu Kasparov Oleksandr Isakovich 1931 radyanskij pracivnik budivelnoyi galuzi Geroj Socialistichnoyi Praci Mista pobratimiGiresun Turechchina Turechchina Bolgariya Sluck Bilorus 25 11 2009 Zhmerinka UkrayinaPrimitkihttps www osmangazi bel tr tr osmangazi kardes sehirler Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 PosilannyaSheki u VRE nedostupne posilannya z serpnya 2019 Istoriya Sheki 28 grudnya 2011 u Wayback Machine Shekinskij derzhavnij dramatichnij teatr imeni S Rahmana 5 kvitnya 2009 u Wayback Machine