Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шиї зм від араб شيعة шӣ а прихильники група загальний термін що означає послідовників низки течій ісламу імаміти шиїти д

Мусульмани-шиїти

Мусульмани-шиїти

Шиї́зм  (від араб. شيعة‎‎‎; [шӣ‘а] — прихильники, група) — загальний термін, що означає послідовників низки течій ісламу — імаміти (шиїти-двонадесятники), зейдити, алавіти, друзи, ісмаїліти та інші. У вузькому сенсі поняття, як правило, означає імамітів (шиїтів-двонадесятників), другого за кількістю прихильників (після сунітів) напряму в ісламі, які визнають єдино законними наступниками пророка Мухаммеда тільки Алі ібн Абу Таліба та його нащадків по головній лінії.

image
Мечеть Імама в місті Ісфаган, Іран

Історія

Родинне дерево 6 ісламських Набі та Шиїтів

 
 
 
 
 
 
Адам - 1
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нух (Ной) - 2
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ібрахім (Авраам) - 3
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ізмаїл
 
 
 
Ісхак (Ісаак)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Якуб (Яків)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іса (Ісус) - 5
 
Муза (Мойсей) - 4
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 (помер 570 н.е.)
 
 (помер 620 н.е.)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магомет (помер 632 н.е.) - 6
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фатіма (померла 632 н.е.)
 
Алі (помер 661 н.е.)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хасан (помер 669 н.е.)
 
Хусейн (помер 680 н.е.)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сеїди
 
 
 
 
 

Незабаром після смерті Мухаммеда (632) частина його сподвижників виступила за збереження верховної влади в «сім'ї Пророка», вважаючи незаконною присягу Абу-Бекру. На початку другої половини VII століття вони вчинили розкол («шіа»), утворивши окрему групу, релігійно-політичне угрупування («шіа») прихильників передачі верховної влади Алі ібн Абу Талібові, як найближчому родичеві (двоюрідному братові і зятеві) і духовному наступникові пророка. Це угруповання стало ядром руху шиїтів, що розділив потім мусульманську общину на сунітів і шиїтів.

Після вбивства Алі 661 року його прихильники повели боротьбу за повернення верховної влади в «сім'ю Пророка», маючи на увазі винятковий рід Алі. Більшість шиїтів обґрунтовували ці вимоги спорідненістю Алі з Пророком, його особистими якостями і заслугами перед ісламом. Частина шиїтів проповідувала, що Мухаммед призначив Алі своїм духовним наступником, і що сам Алі наділений божественною благодаттю.

У формуванні шиїзму відіграв роль і національний чинник. Серед прихильників шиїзму непропорційно багато представників неарабомовних народів (іраномовні, урдумовні, берберомовні), а також народів, що входили в сферу впливу середньовічної Персії.

image
Поширення ісламу в світі — червоним кольором позначено шиїтів

Для шиїтів роль імама значно вища, ніж для сунітів. Вони сприймають імама, що підтвердив своє звання формальним або (рідко) неформальним шляхом, як тлумача прямої волі Всемогутнього. Також шиїтам властиво почитати своїх учених, що вважаються після заховання останнього дванадцятого імама його заступниками. Цим пояснюється пошанування аятоли Хомейні в шиїтському Ірані.

Суннізм у більшості мусульманських країн став офіційною релігією. Шиїти — меншина, часто гнана. Вони складають приблизно 15 відсотків загального числа мусульман. В історії шиїти часто піддавалися гонінням, тому для них характерний культ мучеників.

Політично шиїти-імаміти відчули себе силою лише після того, як 1979 року їхні єдиновірці в Ірані повалили шаха і керівником країни став аятолла Хомейні. Ісмаїліти відчули себе силою, коли Ага-Хан став головою Ліги націй. Ісмаїліти, шиїти, алавіти, друзи, бахаїти створювали свої держави впродовж всієї історії ісламу.

Нині послідовники різних общин шиїтів існують практично у всіх мусульманських країнах. Віровчення шиїтів дотримуються переважна більшість населення Ірану і Азербайджану, понад половина населення Іраку, значна частина населення Лівану, Ємену, Бахрейну. До ісмаїлітської гілки шиїзму належать більшість жителів Таджикистану. Нині[] інтерес до шиїтів різко зріс (маються на увазі на араби-шиїти). територія розселення арабів-шиїтів — це 70 % світових запасів нафти. Йдеться про північно-східну частину Саудівської Аравії, південний Ірак і Іранську провінцію Хузестан (південно-західний Іран).

Опис напрямку

Як і всі мусульмани, шиїти вірять у посланницьку місію Мухаммада. Характерною рисою шиїтів є переконання в тому, що керівництво мусульманською громадою має належати Імамам — призначеним Богом, обраним особам із числа нащадків пророка, до яких вони відносять Алі ібн Абу Таліба і його нащадків від дочки Мухаммада , а не виборним особам — халіфам. Шиїти критично ставляться до халіфату перших трьох халіфів Абу Бакра, Умара і Усмана, оскільки Абу Бакр був обраний невеликим числом сподвижників, Умар був призначений Абу Бакром, а Усман був обраний із шури (ради) із семи претендентів, яких призначив Умар з такими умовами, що обрання кого-небудь, окрім Усмана, не було можливим. На думку шиїтів, обрання керівника — Імама мусульманської громади, подібне до обрання пророків і є прерогативою Бога.

Поширення

Тепер послідовники різних шиїтських общин існують практично у всіх мусульманських, європейських і американських країнах. Шиїтського віровчення дотримується переважна більшість населення Ірану і Азербайджану, близько двох третин населення Бахрейну, третина населення Іраку, значна частина населення Лівану і Ємену, в Афганістані — фарсівани на заході країни й Хазарейці. До ісамаїлістської гілки шиїзму належить більшість жителів Горно-Бадахшанської автономної області Таджикистану — памірські народи (крім частини язгулемців і ванчців). Чисельність шиїтів в Росії незначна. До цього напрямку ісламу належать мешканці Республіки Дагестан тати, лезгини селища Міскінджа, а також азербайджанські громади Дербенту, що говорять місцевим діалектом азербайджанської мови. Крім того шиїтами є велика частина (у самому Азербайджані шиїти складають до 85 % населення).

Список країн із шиїтським населенням

Числа в перших трьох колонках базуються на демографічних дослідженнях Pew Research Center, опублікованих у звіті у жовтні 2009, Картування глобальної популяції мусульман

Нації з чисельністю шиїтів понад 100,000
Країна Чисельність шиїтів Відсоток шиїтів серед мусульман Відсток серед усіх шиїтів світу Мінімальна оцінка Максимальна оцінка
66,000,000 – 70,000,000 90–95 37–40
Пакистан 17,000,000 – 26,000,000 10–15 10–15 43,250,000 – 57,666,666
Індія 16,000,000 – 24,000,000 10–15 9–14 40,000,000 – 50,000,000.
5,000,000 – 6,000,000 2,77 3 <7,000,000
19,000,000 – 22,000,000 65–70 11–12
7,000,000 – 11,000,000 10–15 4–6
8,000,000 – 10,000,000 35–40 5
5,000,000 – 7,000,000 65–75 3–4 85 % загальної чисельності
3,000,000 – 4,000,000 10–15 <2 15–19 % загальної чисельності.
3,000,000 – 4,000,000 15–20 <2
2,000,000 – 4,000,000 10–15 1–2
Нігерія <4,000,000 <5 <2 5-10 мільйонів
1,000,000 – 1,600,000 30-35 <1 Оцінка, не було офіційного обліку.
<2,000,000 <10 <1
700,000 – 900,000 5–10 <1 948,750
500,000 – 700,000 30–35 <1 35–40 % загальної чисельності>
Німеччина 400,000 – 600,000 10–15 <1
400,000 – 500,000 60–70 <1
400,000 7 <1
300,000 – 400,000 10 <1
200,000 – 400,000 10–15 <1
Велика Британія 100,000 – 300,000 10–15 <1
Болгарія 100,000 10–15 <1
Катар 100,000 10 <1

Гілки шиїзму

image
Поширення в світі трьох найбільших гілок ісламу: шиїзму, сунізму та ібадизму.

Переважним напрямком шиїзму є імаміти, серед яких стався розкол на шиїтів-двунадесятників (існаашарітів) та ісмаїлітів. Аш-Шахрастані називає такі секти імамітів (бакіріти, навусіти, афтахіти, шумайріти, ісмаїліти-вакіфіти, мусавіти та існаашаріти), тоді як інші ересіографи (аль-ашара, Наубахті) виділяють три головні секти: котити (згодом стали існаашарітами), шуккаріти і вакіфіти.

Нині відносини між двунадесятниками (а також зейдитами) та іншими шиїтськими течіями іноді набувають напружених форм. Попри подібні моменти у віровченні, фактично це різні громади. Шиїти традиційно поділяються на дві великі групи: помірковані (, зейдити) і крайні (ісмаїліти, алавіти, алевіти тощо). Разом з тим, з 70-х років XX століття почався зворотний поступовий процес зближення поміркованих шиїтів, алавітів та ісмаїлітів.

Шиїти-двунадесятники

Докладніше:

Шиїти-двунадесятники або існаашаріти є переважальним напрямком у рамках шиїтського ісламу, переважно поширені в Ірані, Азербайджані, Бахрейні, Іраці і Лівані, а також представлені й у інших країнах. Цим терміном позначають імамітів, які визнали 12 імамів з роду Алі.

Після того як 1501 року сефівідський шейх Ісмаїл I проголосив себе шахом, він оголосив напрям шиїтського ісламу державною релігією у створеній ним державі.

Дванадцять імамів

Докладніше: Дванадцять імамів
  1. Алі ібн Абу Таліб (помер 661) — двоюрідний брат, зять і сахаб Пророка Мухаммеда, чоловік його дочки Фатіми, четвертий і останній праведний халіф.
  2. Хасан ібн Алі (помер 669) — старший син Алі і Фатіми.
  3. Хусейн ібн Алі (помер 680) — молодший син Алі та Фатіми, загинув мученицькою смертю в битві при Кербелі проти армії халіфа Йазіда I.
  4. (помер 713)
  5. (помер 733)
  6. Джафар ас-Садик (помер 765) — засновник однієї з ісламських правових шкіл — джафарітського мазхаба.
  7. Муса аль-Казім (помер 799)
  8. (або Імам Реза), (помер 818)
  9. (помер 835)
  10. Алі ан-Наки (помер 865)
  11. аль-Хасан аль-Аскарі (помер 873)
  12. (Махді) — ім'я останнього з 12-ти імамів. Махді в ісламі — це як Месія, який у віці п'яти років пішов у підпілля. Це підпілля, на переконання шиїтів-імамітів, продовжується і понині.

П'ять основних стовпів віри

Шиїтське віровчення базується на п'яти основних стовпах:

  1. Віра в Єдиного Бога (Таухід).
  2. Віра в Справедливість Бога (Адль)
  3. Віра в пророків і Пророцтва (Набувват).
  4. Віра в Імамат (віра в духовне і політичне керівництво 12 імамів).
  5. Потойбічний світ (Маад).

Інші автори виділяють окремим принципом релігії (стовпом віри) атрибут Аллаха — Божественна справедливість (Адл).

Ісмаїлізм

Докладніше: Ісмаїлізм

Ісмаїліти є прихильниками мусульманської шиїтської секти. На відміну від існаашарітів (двунадесятників), вони послідовно визнають сім імамів до Джафара ас-Садика, але після нього зводять імамат не до Мусі аль-Казім, а до іншого сина Джафара — Ізмаїла, який помер раніше за свого батька.

У IX столітті ісмаїліти розкололися на фатімідських ісмаїлітів, що визнала підпільних імамів, і карматів, які вважали, що імамів повинно бути сім. Наприкінці XI — початку XII століть кармати припинили існування.

Після смерті 1094 року фатимідського халіфа ал-Мустансира ісмаїліти розкололися на нізаритів (східних ісмаїлітів), що підтримують прихід до влади старшого сина ал-Мустансира — Нізара, і на , визнають імамом фатимідського халіфа ал-Мусталі. Нізарити утворили державу з центром в іранській фортеці Аламут, яку знищив 1256 року монгольський завойовник Хулагу-хан. Центральною фігурою в розвитку цієї гілки ісламу і засновником держави нізаритів став Хасан ібн Саббах, який виклав доктрину неоісмаілізму (Да'ват-і джадид). Найбільш відомою з нізаритських сект стали хашшашіни, відоміші як .

Після падіння Фатімідів духовний центр іншої ісмаїлітської гілки — мусталітів, перемістився до Ємену, а в XVII столітті — до індійського міста Гуджарат, де осіла їхня більша частина.

У XVIII столітті перський шах офіційно визнав ісмаїлізм течією шиїзму.

Друзи

Докладніше: Друзи

Друзи — етноконфесійна група мусульман (хоча деякі ісламські авторитети вважали, що друзи настільки далеко відійшли від інших ісламських течій, що втратили право вважатися мусульманами), що є відгалуженням ісмаїлітів. Секта виникла на початку XI століття під впливом проповіді низки проповідників-прихильників єгипетського ісамаїлітського правителя серед ісмаїлітів Єгипту, Сирії та Лівану.

Назва секти походить від імені місіонера (помер 1017 року), якого самі друзи вважають відступником, воліючи називатися Аль-муваххідун (унітарії, або сповідують єдинобожжя). Існували династії панівних емірів серед друзів, як-от , тощо. 1949 року заснували Прогресивно-соціалістичну партію Лівану, основу якої склали друзи.

Зейдити

Докладніше: Зейдити

Зейдити представляють гілку «помірних» шиїтів, яка поширена на північному сході Ємена; також одна з гілок — , поширена в Ірані.

Зейдити утворилися в VIII столітті. Зейдити приймають законність халіфів Абу Бакра, Омара і Османа, що відрізняє їх від існаашарітів (двунадесятників) та ісмаїлітів. Від решти шиїтів вони відрізняються ще й тим, що заперечують вчення про «підпільного імама», практику «такійя» тощо.

Зейдити утворили держави , Алавідів та інші, а також встановили владу на частині території Ємену, де їхні імами правили до революції 26 вересня 1962.

Алавіти

Докладніше: Алавіти

Алавіти (Алауіти) або Нусайрити (за ім'ям Мухаммада бен Нусайра ан-Нумайрі, що вважається засновником секти) є представниками «крайніх» шиїтів. Здебільшого вони проживають у Західній Сирії, а також у Північному Лівані і Туреччини.

В основі їхніх догм можна знайти духовні традиції багатьох вчень і вірувань: ісмаїлізму, гностичного християнства, шиїзму, доісламських астральних культів, грецької філософії.

Були основним населенням . До алавітів належала родина Асадів, президенти Сирії Хафез Асад і його син Башар Асад.

Ахл-е Хакк, або Йарсан

Докладніше:

Крайньошиїтське езотеричне вчення, що коріниться у месопотамських течіях , і поширене на заході Ірану і сході Іраку переважно серед курдів.

Кайсаніти

Докладніше:

Зникла гілка — кайсаніти, сформувалися наприкінці VII століття. Вони проголосили імамом сина Алі — , але оскільки той не був сином дочки пророка, то велика частина шиїтів відкинула цей вибір. За однією версією, свою назву вони отримали за прізвиськом аль-Мухтара ібн Абі Убайда ас-Сакафі — Кайсан, який керував повстанням у Куфі під гаслом захисту прав аль-Ханафі і помсти за кров імама Хусейна, за іншою версією — від імені начальника гвардії аль-Мухтара Абу Амра Кайсана. Течія кайсанітів розпалося на низку сект: , , та . Громади кайсанітів припинили своє існування в середині IX століття.

Державно-правові ідеї

Шиїти — загальна назва течій в ісламі, що вважають халіфа Алі ібн Алі Таліба і його нащадків єдиними законними спадкоємцями влади пророка Мухаммеда над мусульманами. Шиїзм виник на початку другої половини VII ст. у процесі боротьби за владу в ісламі й Арабському халіфаті, коли утворилось політичне угруповання прихильників Алі (аш-шиа), які визнавали його виключне право на верховну владу — імамат. У шиїтів імамат — інститут верховного керівництва мусульманською релігійною громадою, що в ньому поєднується світська і релігійна влада, внаслідок чого він не може залежати від бажання людей, тобто обиратись, як вважають суніти. Виконавцем «божественного розпорядження» в них є імам (від араб. — стояти попереду, верховодити, ватажок мусульманської громади), а імамат сприймається як космічна сила, еманація «божественного світла», тому тільки під керівництвом носія цієї сили — законного імама — пересічний мусульманин може пізнати істинну віру й отримати спасіння.

Шиїти, таким чином, вважають халіфа Алі божественним. Згідно з їхньою версією, Аллах розглядав Мухаммеда і Алі рівновеликими, до того ж, архангел Джабраїл мав передати його «одкровення» Алі, а не Мухаммеду (брати були дуже схожими), тому вони хоч і визнають статус Мухаммеда, проте звеличують постать Алі. Шиїти розраховують на прихід месії. Це імам Махді. Він — один з дванадцяти «світлих імамів». Першим був Алі, останнім — Махді. Він зник в XI ст., але не помер. Махді — очікуваний безгрішний імам із роду Алі, продовжувач справи Пророка, повноправний правитель внаслідок «божественного визнання». Махді після свого повернення віддасть незаконно відібрані права обраному Богом роду Алі і відновить на Землі справедливість.

Шиїти по-особливому ставляться до Корану, оскільки в ньому немає імені Алі. В них навіть є власна версія Корану зі сурою «Два світила», у якій ідеться про рівність Мухаммеда й Алі. При цьому вони не ставлять під сумнів Коран, але вважають, що знають його лише імами. Решті мусульман зміст Корану відкриє месія Махді.

Шиїти визнають Суну, але тільки ту її частину, де йдеться про алідів. Вони також поклоняються Хусейну — третьому імамові, онуку Пророка. Халіф Алі помер від ран, що були отримані ним у боях. Його син від Фатіми, доньки пророка Мухаммеда, Хасан (аль-Хасан ібн Алі) — другий шиїтський імам — був змушений відмовитись від посади халіфа Іраку й помер 669 р. в Медині, бувши приватною особою. Після його смерті головою алідського роду став Хусейн — молодший син Алі і Фатіми. В одному з боїв Хусейн був по-звірячому вбитий, йому було нанесено кілька десятків колотих і рублених ран. Це сталося 10 мухаррама (першого місяця мусульманського місячного календаря) 680 р. Дата загибелі Хусейна відзначається всіма шиїтами як день жалоби. Щорічно, впродовж перших десяти днів цього місяця, вони влаштовують містерії, інсценують епізоди з історії загибелі Хусейна, проводять урочисті читання розповідей про нього, вивішують траурні прапори і гасла. На десятий день відбувається урочистий хід із голосінням за Хусейном. Деякі його учасники завдають собі ножових поранень, і всі разом голосно оплакують не тільки Хусейна, а і його брата Хасана. Центром таких жалобних урочистостей є місто Кербела, де, за переказами, поховане тіло імама. У них беруть участь паломники-шиїти з усіх кінців мусульманського світу.

Упродовж усієї історії ісламу шиїти з перемінним успіхом ведуть боротьбу за повернення влади нащадкам Алі.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Шиїзм
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шиїти

Примітки

  1. Religion (PDF). Administrative Department of the President of the Republic of Azerbaijan — Presidential Library. Архів (PDF) оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2011. Релігія. Управління справами Президента Азербайджанської Республіки — Президентська бібліотека
  2. Miller, Tracy, ред. (10 2009). (PDF). Pew Research Center. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2009. Процитовано 8 жовтня 2009.
  3. Mapping the Global Muslim Population: A Report on the Size and Distribution of the World's Muslim Population. Pew Research Center. 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 25 серпня 2010.
  4. . Cia.gov. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 4 травня 2011.
  5. Violence Against Pakistani Shias Continues Unnoticed | International News. Islamic Insights. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 4 травня 2011.
  6. . Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 11 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. . The Times of India. 6 листопада 2006. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 21 червня 2010.
  8. Talaq rights proposed for Shia women. Daily News and Analysis, www.dnaindia.com. 5 листопада 2006. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 21 червня 2010.
  9. Administrative Department of the President of the Republic of Azerbaijan — Presidential Library — Religion (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2011.
  10. Shia women too can initiate divorce (PDF). on Afghanistan. August 2008. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 серпня 2010. Religion: Virtually the entire population is Muslim. Between 80 and 85 percent of Muslims are Sunni and 15 to 19 percent, Shia.
  11. Nigeria: 'No Settlement With Iran Yet' [ 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Paul Ohia, allAfrica — This Day, 16 November 2010
  12. Hazran, Yusri. The Shiite Community in Lebanon: From Marginalization to Ascendancy, Brandeis University
  13. Hassan, Farzana. Prophecy and the Fundamentalist Quest, page 158
  14. Corstange, Daniel M. Institutions and Ethnic politics in Lebanon and Yemen, page 53
  15. Dagher, Carole H. Bring Down the Walls: Lebanon's Post-War Challenge, page 70
  16. Growth of the world's urban and rural population: n1920-2000, Page 81. United Nations. Dept. of Economic and Social Affairs
  17. Top 15 Countries with Highest Proportion of Shiites in the Population [ 7 липня 2010 у Wayback Machine.], 7 July 1999
  18. The actual percentage of Kuwaiti Shiites is 40 percent. ArabTimesOnline. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 19 липня 2010.
  19. (російською) . Ісламський енциклопедичний словник. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 10 листопада 2011.
  20. . Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 10 листопада 2011.
  21. John Malcolm Wagstaff. The evolution of middle eastern landscapes: an outline to AD 1840. — Taylor & Francis, 1985. — Т. 50. — С. 205. — , 9780856648120.
    Оригінальний текст (англ.)
    After several false starts and the virtual elimination of the Safavid family itself, the Safavids were able to defeat the Ak-Koyünlu in 1501, take over their capital of Tabriz and dominate Azerbaijan . One of the first acts of the victor, Shah Ismail I (1501-24), was to declare the 'Twelver' form of Shiism to be the state religion, despite the predominance of Sunni Muslims in the newly acquired territory. A conversion campaign was launched.
  22. «Питання ідеології з точки зору шиїзму» стор.12 автор Мухаммад-Риза Музаффар
  23. «Основи віровчення» Макар Ширазі, «Основні принципи релігії для всіх» Урок перший. Реза Остаде
  24. Ісмаїліти (російською) . Ісламський енциклопедичний словник. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
  25. Гордон Ньюбі. Коротка енциклопедія ісламу. — ФАИР-ПРЕСС, 2007. — С. 200. — .
  26. Гордон Ньюбі. Коротка енциклопедія ісламу. — ФАИР-ПРЕСС, 2007. — С. 92. — .
  27. Гордон Ньюбі. Коротка енциклопедія ісламу. — ФАИР-ПРЕСС, 2007. — С. 95. — .
  28. Гордон Ньюбі. Коротка енциклопедія ісламу. — ФАИР-ПРЕСС, 2007. — С. 39. — .

Література

  • Большаков О. Г. Історія Халіфату: У 4 т. / О. Г. Большаков. — М. : Східна література РАН, 2000. — Т. 1: Іслам в Аравії.
  • Васильєв А. М. Історія Саудівської Аравії. — М. : Східна література РАН, 1998.
  • Піотровський М. Б. Державна влада і суспільно-політичні структури в арабських країнах / М. Б. Піотровський. — М. : Наука, 1984.
  • Ислам. Словарь атеиста. — Москва: Издательство політичної литературы, 1988. — С. 249—250. (рос.)
  • Сидоренко О. П. Релігієзнавство.
  • Егорин А. З. Современная Ливия / А. З. Егорин. — М. : Институт изучения Израиля и Ближнего Востока РАН.

Джерела

    Посилання

    • Шиїти [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
    • Шиїти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
    • Шиїти (аш-Ши‘а) // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 573-574.
    • Roshd Islamic — Shia Website [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.]
    • Шиїтська глобальна мережа [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Shiyi zm vid arab شيعة shӣ a prihilniki grupa zagalnij termin sho oznachaye poslidovnikiv nizki techij islamu imamiti shiyiti dvonadesyatniki zejditi alaviti druzi ismayiliti ta inshi U vuzkomu sensi ponyattya yak pravilo oznachaye imamitiv shiyitiv dvonadesyatnikiv drugogo za kilkistyu prihilnikiv pislya sunitiv napryamu v islami yaki viznayut yedino zakonnimi nastupnikami proroka Muhammeda tilki Ali ibn Abu Taliba ta jogo nashadkiv po golovnij liniyi Mechet Imama v misti Isfagan IranIstoriyaRodinne derevo 6 islamskih Nabi ta Shiyitiv Adam 1 Nuh Noj 2 Ibrahim Avraam 3 Izmayil Ishak Isaak Yakub Yakiv Isa Isus 5 Muza Mojsej 4 pomer 570 n e pomer 620 n e Magomet pomer 632 n e 6 Fatima pomerla 632 n e Ali pomer 661 n e Hasan pomer 669 n e Husejn pomer 680 n e Seyidi Nezabarom pislya smerti Muhammeda 632 chastina jogo spodvizhnikiv vistupila za zberezhennya verhovnoyi vladi v sim yi Proroka vvazhayuchi nezakonnoyu prisyagu Abu Bekru Na pochatku drugoyi polovini VII stolittya voni vchinili rozkol shia utvorivshi okremu grupu religijno politichne ugrupuvannya shia prihilnikiv peredachi verhovnoyi vladi Ali ibn Abu Talibovi yak najblizhchomu rodichevi dvoyuridnomu bratovi i zyatevi i duhovnomu nastupnikovi proroka Ce ugrupovannya stalo yadrom ruhu shiyitiv sho rozdiliv potim musulmansku obshinu na sunitiv i shiyitiv Pislya vbivstva Ali 661 roku jogo prihilniki poveli borotbu za povernennya verhovnoyi vladi v sim yu Proroka mayuchi na uvazi vinyatkovij rid Ali Bilshist shiyitiv obgruntovuvali ci vimogi sporidnenistyu Ali z Prorokom jogo osobistimi yakostyami i zaslugami pered islamom Chastina shiyitiv propoviduvala sho Muhammed priznachiv Ali svoyim duhovnim nastupnikom i sho sam Ali nadilenij bozhestvennoyu blagodattyu U formuvanni shiyizmu vidigrav rol i nacionalnij chinnik Sered prihilnikiv shiyizmu neproporcijno bagato predstavnikiv nearabomovnih narodiv iranomovni urdumovni berberomovni a takozh narodiv sho vhodili v sferu vplivu serednovichnoyi Persiyi Poshirennya islamu v sviti chervonim kolorom poznacheno shiyitiv Dlya shiyitiv rol imama znachno visha nizh dlya sunitiv Voni sprijmayut imama sho pidtverdiv svoye zvannya formalnim abo ridko neformalnim shlyahom yak tlumacha pryamoyi voli Vsemogutnogo Takozh shiyitam vlastivo pochitati svoyih uchenih sho vvazhayutsya pislya zahovannya ostannogo dvanadcyatogo imama jogo zastupnikami Cim poyasnyuyetsya poshanuvannya ayatoli Homejni v shiyitskomu Irani Sunnizm u bilshosti musulmanskih krayin stav oficijnoyu religiyeyu Shiyiti menshina chasto gnana Voni skladayut priblizno 15 vidsotkiv zagalnogo chisla musulman V istoriyi shiyiti chasto piddavalisya goninnyam tomu dlya nih harakternij kult muchenikiv Politichno shiyiti imamiti vidchuli sebe siloyu lishe pislya togo yak 1979 roku yihni yedinovirci v Irani povalili shaha i kerivnikom krayini stav ayatolla Homejni Ismayiliti vidchuli sebe siloyu koli Aga Han stav golovoyu Ligi nacij Ismayiliti shiyiti alaviti druzi bahayiti stvoryuvali svoyi derzhavi vprodovzh vsiyeyi istoriyi islamu Nini poslidovniki riznih obshin shiyitiv isnuyut praktichno u vsih musulmanskih krayinah Virovchennya shiyitiv dotrimuyutsya perevazhna bilshist naselennya Iranu i Azerbajdzhanu ponad polovina naselennya Iraku znachna chastina naselennya Livanu Yemenu Bahrejnu Do ismayilitskoyi gilki shiyizmu nalezhat bilshist zhiteliv Tadzhikistanu Nini koli interes do shiyitiv rizko zris mayutsya na uvazi na arabi shiyiti teritoriya rozselennya arabiv shiyitiv ce 70 svitovih zapasiv nafti Jdetsya pro pivnichno shidnu chastinu Saudivskoyi Araviyi pivdennij Irak i Iransku provinciyu Huzestan pivdenno zahidnij Iran Opis napryamkuYak i vsi musulmani shiyiti viryat u poslannicku misiyu Muhammada Harakternoyu risoyu shiyitiv ye perekonannya v tomu sho kerivnictvo musulmanskoyu gromadoyu maye nalezhati Imamam priznachenim Bogom obranim osobam iz chisla nashadkiv proroka do yakih voni vidnosyat Ali ibn Abu Taliba i jogo nashadkiv vid dochki Muhammada a ne vibornim osobam halifam Shiyiti kritichno stavlyatsya do halifatu pershih troh halifiv Abu Bakra Umara i Usmana oskilki Abu Bakr buv obranij nevelikim chislom spodvizhnikiv Umar buv priznachenij Abu Bakrom a Usman buv obranij iz shuri radi iz semi pretendentiv yakih priznachiv Umar z takimi umovami sho obrannya kogo nebud okrim Usmana ne bulo mozhlivim Na dumku shiyitiv obrannya kerivnika Imama musulmanskoyi gromadi podibne do obrannya prorokiv i ye prerogativoyu Boga PoshirennyaTeper poslidovniki riznih shiyitskih obshin isnuyut praktichno u vsih musulmanskih yevropejskih i amerikanskih krayinah Shiyitskogo virovchennya dotrimuyetsya perevazhna bilshist naselennya Iranu i Azerbajdzhanu blizko dvoh tretin naselennya Bahrejnu tretina naselennya Iraku znachna chastina naselennya Livanu i Yemenu v Afganistani farsivani na zahodi krayini j Hazarejci Do isamayilistskoyi gilki shiyizmu nalezhit bilshist zhiteliv Gorno Badahshanskoyi avtonomnoyi oblasti Tadzhikistanu pamirski narodi krim chastini yazgulemciv i vanchciv Chiselnist shiyitiv v Rosiyi neznachna Do cogo napryamku islamu nalezhat meshkanci Respubliki Dagestan tati lezgini selisha Miskindzha a takozh azerbajdzhanski gromadi Derbentu sho govoryat miscevim dialektom azerbajdzhanskoyi movi Krim togo shiyitami ye velika chastina u samomu Azerbajdzhani shiyiti skladayut do 85 naselennya Spisok krayin iz shiyitskim naselennyam Chisla v pershih troh kolonkah bazuyutsya na demografichnih doslidzhennyah Pew Research Center opublikovanih u zviti u zhovtni 2009 Kartuvannya globalnoyi populyaciyi musulman Naciyi z chiselnistyu shiyitiv ponad 100 000 Krayina Chiselnist shiyitiv Vidsotok shiyitiv sered musulman Vidstok sered usih shiyitiv svitu Minimalna ocinka Maksimalna ocinka 66 000 000 70 000 000 90 95 37 40 Pakistan 17 000 000 26 000 000 10 15 10 15 43 250 000 57 666 666 Indiya 16 000 000 24 000 000 10 15 9 14 40 000 000 50 000 000 5 000 000 6 000 000 2 77 3 lt 7 000 000 19 000 000 22 000 000 65 70 11 12 7 000 000 11 000 000 10 15 4 6 8 000 000 10 000 000 35 40 5 5 000 000 7 000 000 65 75 3 4 85 zagalnoyi chiselnosti 3 000 000 4 000 000 10 15 lt 2 15 19 zagalnoyi chiselnosti 3 000 000 4 000 000 15 20 lt 2 2 000 000 4 000 000 10 15 1 2 Nigeriya lt 4 000 000 lt 5 lt 2 5 10 miljoniv 1 000 000 1 600 000 30 35 lt 1 Ocinka ne bulo oficijnogo obliku lt 2 000 000 lt 10 lt 1 700 000 900 000 5 10 lt 1 948 750 500 000 700 000 30 35 lt 1 35 40 zagalnoyi chiselnosti gt Nimechchina 400 000 600 000 10 15 lt 1 400 000 500 000 60 70 lt 1 400 000 7 lt 1 300 000 400 000 10 lt 1 200 000 400 000 10 15 lt 1 Velika Britaniya 100 000 300 000 10 15 lt 1 Bolgariya 100 000 10 15 lt 1 Katar 100 000 10 lt 1Gilki shiyizmuPoshirennya v sviti troh najbilshih gilok islamu shiyizmu sunizmu ta ibadizmu Perevazhnim napryamkom shiyizmu ye imamiti sered yakih stavsya rozkol na shiyitiv dvunadesyatnikiv isnaasharitiv ta ismayilitiv Ash Shahrastani nazivaye taki sekti imamitiv bakiriti navusiti aftahiti shumajriti ismayiliti vakifiti musaviti ta isnaashariti todi yak inshi eresiografi al ashara Naubahti vidilyayut tri golovni sekti kotiti zgodom stali isnaasharitami shukkariti i vakifiti Nini vidnosini mizh dvunadesyatnikami a takozh zejditami ta inshimi shiyitskimi techiyami inodi nabuvayut napruzhenih form Popri podibni momenti u virovchenni faktichno ce rizni gromadi Shiyiti tradicijno podilyayutsya na dvi veliki grupi pomirkovani zejditi i krajni ismayiliti alaviti aleviti tosho Razom z tim z 70 h rokiv XX stolittya pochavsya zvorotnij postupovij proces zblizhennya pomirkovanih shiyitiv alavitiv ta ismayilitiv Shiyiti dvunadesyatniki Dokladnishe Shiyiti dvunadesyatniki abo isnaashariti ye perevazhalnim napryamkom u ramkah shiyitskogo islamu perevazhno poshireni v Irani Azerbajdzhani Bahrejni Iraci i Livani a takozh predstavleni j u inshih krayinah Cim terminom poznachayut imamitiv yaki viznali 12 imamiv z rodu Ali Pislya togo yak 1501 roku sefividskij shejh Ismayil I progolosiv sebe shahom vin ogolosiv napryam shiyitskogo islamu derzhavnoyu religiyeyu u stvorenij nim derzhavi Dvanadcyat imamiv Dokladnishe Dvanadcyat imamiv Ali ibn Abu Talib pomer 661 dvoyuridnij brat zyat i sahab Proroka Muhammeda cholovik jogo dochki Fatimi chetvertij i ostannij pravednij halif Hasan ibn Ali pomer 669 starshij sin Ali i Fatimi Husejn ibn Ali pomer 680 molodshij sin Ali ta Fatimi zaginuv muchenickoyu smertyu v bitvi pri Kerbeli proti armiyi halifa Jazida I pomer 713 pomer 733 Dzhafar as Sadik pomer 765 zasnovnik odniyeyi z islamskih pravovih shkil dzhafaritskogo mazhaba Musa al Kazim pomer 799 abo Imam Reza pomer 818 pomer 835 Ali an Naki pomer 865 al Hasan al Askari pomer 873 Mahdi im ya ostannogo z 12 ti imamiv Mahdi v islami ce yak Mesiya yakij u vici p yati rokiv pishov u pidpillya Ce pidpillya na perekonannya shiyitiv imamitiv prodovzhuyetsya i ponini P yat osnovnih stovpiv viri Shiyitske virovchennya bazuyetsya na p yati osnovnih stovpah Vira v Yedinogo Boga Tauhid Vira v Spravedlivist Boga Adl Vira v prorokiv i Proroctva Nabuvvat Vira v Imamat vira v duhovne i politichne kerivnictvo 12 imamiv Potojbichnij svit Maad Inshi avtori vidilyayut okremim principom religiyi stovpom viri atribut Allaha Bozhestvenna spravedlivist Adl Ismayilizm Dokladnishe Ismayilizm Ismayiliti ye prihilnikami musulmanskoyi shiyitskoyi sekti Na vidminu vid isnaasharitiv dvunadesyatnikiv voni poslidovno viznayut sim imamiv do Dzhafara as Sadika ale pislya nogo zvodyat imamat ne do Musi al Kazim a do inshogo sina Dzhafara Izmayila yakij pomer ranishe za svogo batka U IX stolitti ismayiliti rozkololisya na fatimidskih ismayilitiv sho viznala pidpilnih imamiv i karmativ yaki vvazhali sho imamiv povinno buti sim Naprikinci XI pochatku XII stolit karmati pripinili isnuvannya Pislya smerti 1094 roku fatimidskogo halifa al Mustansira ismayiliti rozkololisya na nizaritiv shidnih ismayilitiv sho pidtrimuyut prihid do vladi starshogo sina al Mustansira Nizara i na viznayut imamom fatimidskogo halifa al Mustali Nizariti utvorili derzhavu z centrom v iranskij forteci Alamut yaku znishiv 1256 roku mongolskij zavojovnik Hulagu han Centralnoyu figuroyu v rozvitku ciyeyi gilki islamu i zasnovnikom derzhavi nizaritiv stav Hasan ibn Sabbah yakij viklav doktrinu neoismailizmu Da vat i dzhadid Najbilsh vidomoyu z nizaritskih sekt stali hashshashini vidomishi yak Pislya padinnya Fatimidiv duhovnij centr inshoyi ismayilitskoyi gilki mustalitiv peremistivsya do Yemenu a v XVII stolitti do indijskogo mista Gudzharat de osila yihnya bilsha chastina U XVIII stolitti perskij shah oficijno viznav ismayilizm techiyeyu shiyizmu Druzi Dokladnishe Druzi Druzi etnokonfesijna grupa musulman hocha deyaki islamski avtoriteti vvazhali sho druzi nastilki daleko vidijshli vid inshih islamskih techij sho vtratili pravo vvazhatisya musulmanami sho ye vidgaluzhennyam ismayilitiv Sekta vinikla na pochatku XI stolittya pid vplivom propovidi nizki propovidnikiv prihilnikiv yegipetskogo isamayilitskogo pravitelya sered ismayilitiv Yegiptu Siriyi ta Livanu Nazva sekti pohodit vid imeni misionera pomer 1017 roku yakogo sami druzi vvazhayut vidstupnikom voliyuchi nazivatisya Al muvahhidun unitariyi abo spoviduyut yedinobozhzhya Isnuvali dinastiyi panivnih emiriv sered druziv yak ot tosho 1949 roku zasnuvali Progresivno socialistichnu partiyu Livanu osnovu yakoyi sklali druzi Zejditi Dokladnishe Zejditi Zejditi predstavlyayut gilku pomirnih shiyitiv yaka poshirena na pivnichnomu shodi Yemena takozh odna z gilok poshirena v Irani Zejditi utvorilisya v VIII stolitti Zejditi prijmayut zakonnist halifiv Abu Bakra Omara i Osmana sho vidriznyaye yih vid isnaasharitiv dvunadesyatnikiv ta ismayilitiv Vid reshti shiyitiv voni vidriznyayutsya she j tim sho zaperechuyut vchennya pro pidpilnogo imama praktiku takijya tosho Zejditi utvorili derzhavi Alavidiv ta inshi a takozh vstanovili vladu na chastini teritoriyi Yemenu de yihni imami pravili do revolyuciyi 26 veresnya 1962 Alaviti Dokladnishe Alaviti Alaviti Alauiti abo Nusajriti za im yam Muhammada ben Nusajra an Numajri sho vvazhayetsya zasnovnikom sekti ye predstavnikami krajnih shiyitiv Zdebilshogo voni prozhivayut u Zahidnij Siriyi a takozh u Pivnichnomu Livani i Turechchini V osnovi yihnih dogm mozhna znajti duhovni tradiciyi bagatoh vchen i viruvan ismayilizmu gnostichnogo hristiyanstva shiyizmu doislamskih astralnih kultiv greckoyi filosofiyi Buli osnovnim naselennyam Do alavitiv nalezhala rodina Asadiv prezidenti Siriyi Hafez Asad i jogo sin Bashar Asad Ahl e Hakk abo Jarsan Dokladnishe Krajnoshiyitske ezoterichne vchennya sho korinitsya u mesopotamskih techiyah i poshirene na zahodi Iranu i shodi Iraku perevazhno sered kurdiv Kajsaniti Dokladnishe Znikla gilka kajsaniti sformuvalisya naprikinci VII stolittya Voni progolosili imamom sina Ali ale oskilki toj ne buv sinom dochki proroka to velika chastina shiyitiv vidkinula cej vibir Za odniyeyu versiyeyu svoyu nazvu voni otrimali za prizviskom al Muhtara ibn Abi Ubajda as Sakafi Kajsan yakij keruvav povstannyam u Kufi pid gaslom zahistu prav al Hanafi i pomsti za krov imama Husejna za inshoyu versiyeyu vid imeni nachalnika gvardiyi al Muhtara Abu Amra Kajsana Techiya kajsanitiv rozpalosya na nizku sekt ta Gromadi kajsanitiv pripinili svoye isnuvannya v seredini IX stolittya Derzhavno pravovi ideyiShiyiti zagalna nazva techij v islami sho vvazhayut halifa Ali ibn Ali Taliba i jogo nashadkiv yedinimi zakonnimi spadkoyemcyami vladi proroka Muhammeda nad musulmanami Shiyizm vinik na pochatku drugoyi polovini VII st u procesi borotbi za vladu v islami j Arabskomu halifati koli utvorilos politichne ugrupovannya prihilnikiv Ali ash shia yaki viznavali jogo viklyuchne pravo na verhovnu vladu imamat U shiyitiv imamat institut verhovnogo kerivnictva musulmanskoyu religijnoyu gromadoyu sho v nomu poyednuyetsya svitska i religijna vlada vnaslidok chogo vin ne mozhe zalezhati vid bazhannya lyudej tobto obiratis yak vvazhayut suniti Vikonavcem bozhestvennogo rozporyadzhennya v nih ye imam vid arab stoyati poperedu verhovoditi vatazhok musulmanskoyi gromadi a imamat sprijmayetsya yak kosmichna sila emanaciya bozhestvennogo svitla tomu tilki pid kerivnictvom nosiya ciyeyi sili zakonnogo imama peresichnij musulmanin mozhe piznati istinnu viru j otrimati spasinnya Shiyiti takim chinom vvazhayut halifa Ali bozhestvennim Zgidno z yihnoyu versiyeyu Allah rozglyadav Muhammeda i Ali rivnovelikimi do togo zh arhangel Dzhabrayil mav peredati jogo odkrovennya Ali a ne Muhammedu brati buli duzhe shozhimi tomu voni hoch i viznayut status Muhammeda prote zvelichuyut postat Ali Shiyiti rozrahovuyut na prihid mesiyi Ce imam Mahdi Vin odin z dvanadcyati svitlih imamiv Pershim buv Ali ostannim Mahdi Vin znik v XI st ale ne pomer Mahdi ochikuvanij bezgrishnij imam iz rodu Ali prodovzhuvach spravi Proroka povnopravnij pravitel vnaslidok bozhestvennogo viznannya Mahdi pislya svogo povernennya viddast nezakonno vidibrani prava obranomu Bogom rodu Ali i vidnovit na Zemli spravedlivist Shiyiti po osoblivomu stavlyatsya do Koranu oskilki v nomu nemaye imeni Ali V nih navit ye vlasna versiya Koranu zi suroyu Dva svitila u yakij idetsya pro rivnist Muhammeda j Ali Pri comu voni ne stavlyat pid sumniv Koran ale vvazhayut sho znayut jogo lishe imami Reshti musulman zmist Koranu vidkriye mesiya Mahdi Shiyiti viznayut Sunu ale tilki tu yiyi chastinu de jdetsya pro alidiv Voni takozh poklonyayutsya Husejnu tretomu imamovi onuku Proroka Halif Ali pomer vid ran sho buli otrimani nim u boyah Jogo sin vid Fatimi donki proroka Muhammeda Hasan al Hasan ibn Ali drugij shiyitskij imam buv zmushenij vidmovitis vid posadi halifa Iraku j pomer 669 r v Medini buvshi privatnoyu osoboyu Pislya jogo smerti golovoyu alidskogo rodu stav Husejn molodshij sin Ali i Fatimi V odnomu z boyiv Husejn buv po zviryachomu vbitij jomu bulo naneseno kilka desyatkiv kolotih i rublenih ran Ce stalosya 10 muharrama pershogo misyacya musulmanskogo misyachnogo kalendarya 680 r Data zagibeli Husejna vidznachayetsya vsima shiyitami yak den zhalobi Shorichno vprodovzh pershih desyati dniv cogo misyacya voni vlashtovuyut misteriyi inscenuyut epizodi z istoriyi zagibeli Husejna provodyat urochisti chitannya rozpovidej pro nogo vivishuyut traurni prapori i gasla Na desyatij den vidbuvayetsya urochistij hid iz golosinnyam za Husejnom Deyaki jogo uchasniki zavdayut sobi nozhovih poranen i vsi razom golosno oplakuyut ne tilki Husejna a i jogo brata Hasana Centrom takih zhalobnih urochistostej ye misto Kerbela de za perekazami pohovane tilo imama U nih berut uchast palomniki shiyiti z usih kinciv musulmanskogo svitu Uprodovzh usiyeyi istoriyi islamu shiyiti z pereminnim uspihom vedut borotbu za povernennya vladi nashadkam Ali Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Shiyizm Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shiyiti Dvanadcyat imamiv Imamiti Zejditi Ismayiliti Alaviti DruziPrimitkiReligion PDF Administrative Department of the President of the Republic of Azerbaijan Presidential Library Arhiv PDF originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 10 listopada 2011 Religiya Upravlinnya spravami Prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki Prezidentska biblioteka Miller Tracy red 10 2009 PDF Pew Research Center Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 8 zhovtnya 2009 Mapping the Global Muslim Population A Report on the Size and Distribution of the World s Muslim Population Pew Research Center 7 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 27 travnya 2012 Procitovano 25 serpnya 2010 Cia gov Arhiv originalu za 24 travnya 2020 Procitovano 4 travnya 2011 Violence Against Pakistani Shias Continues Unnoticed International News Islamic Insights Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 4 travnya 2011 Arhiv originalu za 12 travnya 2011 Procitovano 11 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya The Times of India 6 listopada 2006 Arhiv originalu za 25 bereznya 2014 Procitovano 21 chervnya 2010 Talaq rights proposed for Shia women Daily News and Analysis www dnaindia com 5 listopada 2006 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2010 Administrative Department of the President of the Republic of Azerbaijan Presidential Library Religion PDF Arhiv originalu PDF za 21 serpnya 2011 Procitovano 10 listopada 2011 Shia women too can initiate divorce PDF on Afghanistan August 2008 Arhiv PDF originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 27 serpnya 2010 Religion Virtually the entire population is Muslim Between 80 and 85 percent of Muslims are Sunni and 15 to 19 percent Shia Nigeria No Settlement With Iran Yet 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Paul Ohia allAfrica This Day 16 November 2010 Hazran Yusri The Shiite Community in Lebanon From Marginalization to Ascendancy Brandeis University Hassan Farzana Prophecy and the Fundamentalist Quest page 158 Corstange Daniel M Institutions and Ethnic politics in Lebanon and Yemen page 53 Dagher Carole H Bring Down the Walls Lebanon s Post War Challenge page 70 Growth of the world s urban and rural population n1920 2000 Page 81 United Nations Dept of Economic and Social Affairs Top 15 Countries with Highest Proportion of Shiites in the Population 7 lipnya 2010 u Wayback Machine 7 July 1999 The actual percentage of Kuwaiti Shiites is 40 percent ArabTimesOnline Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 19 lipnya 2010 rosijskoyu Islamskij enciklopedichnij slovnik Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 10 listopada 2011 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2010 Procitovano 10 listopada 2011 John Malcolm Wagstaff The evolution of middle eastern landscapes an outline to AD 1840 Taylor amp Francis 1985 T 50 S 205 ISBN 0856648124 9780856648120 Originalnij tekst angl After several false starts and the virtual elimination of the Safavid family itself the Safavids were able to defeat the Ak Koyunlu in 1501 take over their capital of Tabriz and dominate Azerbaijan One of the first acts of the victor Shah Ismail I 1501 24 was to declare the Twelver form of Shiism to be the state religion despite the predominance of Sunni Muslims in the newly acquired territory A conversion campaign was launched Pitannya ideologiyi z tochki zoru shiyizmu stor 12 avtor Muhammad Riza Muzaffar Osnovi virovchennya Makar Shirazi Osnovni principi religiyi dlya vsih Urok pershij Reza Ostade Ismayiliti rosijskoyu Islamskij enciklopedichnij slovnik Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 10 listopada 2011 Gordon Nyubi Korotka enciklopediya islamu FAIR PRESS 2007 S 200 ISBN 978 5 8183 1080 0 Gordon Nyubi Korotka enciklopediya islamu FAIR PRESS 2007 S 92 ISBN 978 5 8183 1080 0 Gordon Nyubi Korotka enciklopediya islamu FAIR PRESS 2007 S 95 ISBN 978 5 8183 1080 0 Gordon Nyubi Korotka enciklopediya islamu FAIR PRESS 2007 S 39 ISBN 978 5 8183 1080 0 LiteraturaBolshakov O G Istoriya Halifatu U 4 t O G Bolshakov M Shidna literatura RAN 2000 T 1 Islam v Araviyi Vasilyev A M Istoriya Saudivskoyi Araviyi M Shidna literatura RAN 1998 Piotrovskij M B Derzhavna vlada i suspilno politichni strukturi v arabskih krayinah M B Piotrovskij M Nauka 1984 Islam Slovar ateista Moskva Izdatelstvo politichnoyi literatury 1988 S 249 250 ros Sidorenko O P Religiyeznavstvo Egorin A Z Sovremennaya Liviya A Z Egorin M Institut izucheniya Izrailya i Blizhnego Vostoka RAN DzherelaPosilannyaShiyiti 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Shiyiti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Shiyiti ash Shi a Religijna politika starodavnih i serednovichnih derzhav Navch posibnik Omelchuk V V Lisnicha V M Kiyiv Personal 2011 S 573 574 Roshd Islamic Shia Website 28 serpnya 2008 u Wayback Machine Shiyitska globalna merezha 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ