|
Карма́ти (араб. قرامطة, латиніз. Qarāmita) — прибічники найбільш радикальної із течій мусульманської шиїтської общини ісмаїлітів, що виникла в IX ст. в Південній Месопотамії. Із кінця IX ст. вони очолювали ряд повстань, найбільші з яких відбулися в Месопотамії (суч. Ірак), Бахрейні, Сирії. У 899 році перенесли центр своєї діяльності з Сирії до Персії. Кармати пропагували ідеали відновлення общинної власності на землю та загальної рівності. У X – кін. XI ст. в Бахрейні існувала держава карматів. Наприкінці XI – поч. XII ст. рух карматів припинив своє існування.
Походження руху карматів
Перший розкол у шиїзмі стався в середині VIII сторіччя, коли помер шостий загальношиїтський імам Джафар ас-Садик (765 р.). Старший син Джафара ас-Садика – Ісмаїл – помер ще за життя батька. Постало питання про те, хто буде наступним імамом. Більша частина шиїтів обрали сьомим імамом Мусу аль-Казима – другого сина Джафара, а меншість підтримала сина Ісмаїла (онука Джафара) – Мухаммеда ібн Ісмаїла. Прихильники Мухаммеда отримали назву “шиїти-ісмаїліти”. Формування самого руху карматів відбувалося вже по смерті Мухаммеда. Тоді рух ісмаїлітів розколовся на дві групи. Одна маленька і невідома група, очевидно, продовжувала визнавати імамат у потомстві Мухаммеда. Однак, окреме існування цієї групи не зафіксовано в жодному сучасному джерелі. Інша ж частина ісмаїлітів проголосила Мухаммеда ібн Ісмаїла останнім, сьомим імамом, що пов’язано зі священністю числа 7 для ісмаїлітів. Очікувалося, що Мухаммед скоро з’явиться як Махді або аль-Каїм, аби встановити на Землі правосуддя. Ці люди отримали назву “ас-сабія”, що в перекладі означає “семеричники”, і були попередниками карматів. У 880-х рр. н.е. (точна дата невідома) розпочалася місіонерська діяльність проповідника-сектанта Хамдана Кармата в Месопотамії (суч. Іраку). Чоловік походив з племені севадських набатеїв, яке складалося переважно з селян і рабів. Прізвисько “Кармат” дослідники трактують по-різному: “коротконогий”, “червоноокий” тощо. Однак, іще до виступів Хамдана назва карматів була відома (так стали називати себе ас-сабія) : вперше про них як учасників повстання рабів-зінджів в Нижньому Іраку і Хузистані згадує арабський історик ат-Табарі(869). Це дає підстави думати, що Хамдан отримав своє прізвисько від назви вже існуючої таємної організації. Хамдан організував місіонерську роботу у своєму рідному місті Савад у Куфі та в інших частинах південного Іраку, призначаючи місіонерів в основних районах. Він мав власну резиденцію в місті Калвада поблизу Багдада, де приймав місцевих лідерів, спілкувався з ними. Згодом до Хамдана стали приєднуватися люди, невдоволені соціальними порядками. У різних регіонах Близького Сходу карматів називали по-різному: в Алеппо та Єгипті — просто ісмаїлітами, у Куфі — мубарикітами, у Басрі — равандитами та буркаїтами, у Реї — халафітами та батинітами, у Гургані — мухамміре, в Сирії — мубайїзе, в Магрибі — саїдитами, у Лахсі та Бахрейні — джаннабітами, самі ж вони називали себе "талімі" ("друзі") .
Рання історія руху
У 890/891 було підняте перше карматське повстання, яке підтримали десятки тисяч людей. Тоді ж, близько 890 року під проводом та його родича Абдана була заснована штаб-квартира карматів “Дар аль-Хіджра” (Південний Ірак). Туди стікалися люди, які відгукнулися на заклик Хамдана. Табір був обнесений високими стінами та оточений глибоким ровом. Сектанти почали будувати тут будинки, а Хамдан створив загальну казну, в яку кармати вносили п’яту частину своїх доходів і куди надходили гроші, зібрані в поселеннях його уповноваженими. В особистому користуванні була залишена лише зброя . У тому ж 890 році відбувся й розкол серед ісмаїлітів. Прихильники Хамдана не визнали Убейдаллаха аль-Махді, який проголосив себе халіфом як нащадок Фатіми і Алі. Таким чином, вони відмежувалися від халіфату Фатімідів. Проповідницька діяльність велася і в інших областях, окрім Месопотамії. У південній Персії місія була, очевидно, під спостереженням карматів Іраку. Проповідник Абу Саїд аль-Джанабі, підготований родичем Хамдана Абданом, діяв дуже активно й досяг значних успіхів . Проповідники-кармати діяли й на територіях східної Аравії, Сирії та навіть Індії. Півтора десятиріччя тривали повстання карматів проти Аббасидів, найбільші з яких відбулися на території Південної Месопотамії (890 – 906 рр.), в Бахрейні (894-899) та в Сирії (900-902). Армія халіфських гулямів (рабів-найманців) спромоглася припинити повстання завдяки жорсткому терору лише в 906 році. Території, на яких відбувалися повстання, перебували у стані господарського колапсу: людям тут доводилося харчуватися собаками, котами, пацюками, доходило навіть до канібалізму .
Погляди та релігійні вірування
Більша частина карматів походила з селян та ремісників, а також із бедуїнів-кочівників. Усіх їх об’єднував заклик до створення держави, заснованої на соціальній рівності. Проповіді Кармата відповідали надіям нижчих шарів населення про загальний добробут і встановлення справедливості . Будучи ідейними наступниками “семеричників”, кармати вивчали та розвивали вчення ранніх ісмаїлітів. Релігійна доктрина карматів багато в чому співпадала зі вченням фатімідських ісмаїлітів, хоча мали місце й значні розбіжності між ними в конкретних уявленнях. Згідно зі вченням, Бог, недоступний людському розумінню, породив світовий розум, а розум, у свою чергу, породив світову душу, властивостями якої є життя та рух. Завдяки цим своїм властивостям світова душа створила матерію – видимий світ. Проте матерія сама по собі є інертною і не здатна самостійно набувати різних форм: вони є лише відображенням ідей, що містяться у світовому розумі. Його земними втіленнями є пророки. Прихід кожного з пророків, які несуть у світ божественну істину – натіків – відбувається на початку нового історичного циклу. Як пророків кармати визнають Адама, Нуха (Ноя), Ібрахіма (Авраама), Мусу (Мойсея), Ісу (Ісуса) та Мухаммеда. Крім того, кожному з пророків допомагав свій саміт – “мовчун”, а також сім імамів. Кожен з пророків уособлював певну історичну епоху і стадію божественного одкровення, якій вона відповідала. Кармати не вважали останнім пророком (печаткою пророків) Мухаммеда, а чекали на прихід іще одного – аль-Каїма (месії), який нарешті відкриє остаточно божественну істину і керуватиме світом аж до Судного Дня. Для карматів пекло – це незнання, а абсолютне пізнання – рай. Наш світ вони вважали лише віддзеркаленням іншого, правильного, в якому все повинно бути навпаки: знедолені в цьому житті будуть панувати над заможними повелителями у потойбічному . Звичайно, аби потрапити до цього ідеального задзеркалля, потрібно було беззаперечно виконувати всі накази сектантської верхівки та вірно служити общині впродовж життя. Було в ідеології ісмаїлітів щось від маніхейства, адже вони оголошували припустимим усе, що сприяло занепаду реального, матеріального світу (наприклад, зразу, насильство, неправду), а любов, дружба, повага визнавалися чимось непотрібним. Звичайно, пропагувалися ідеї соціальної та майнової рівності. Насамкінець, кармати нехтували зовнішніми обрядами, а хадж вважали нічим іншим як ідолопоклонством. Секта вела сувору й ретельно розроблену систему навчання – ат-талім (звідси їх друга назва – “ат-талімія”). Система передбачала, зокрема, навички введення у сумнів та вміння його перемагати. У таємниці езотеричного вчення були посвячені лише члени п’яти найвищих ступенів .
Бахрейнська держава
Немає точних даних про те, коли місіонери-кармати з’явилися на території Бахрейну. Можливо, це сталося у 894 році, коли Хамдана відправив сюди з проповідницькою місією Абу Саїд. Деякі джерела говорять, однак, про те, що раніше тут вже проповідував інший місіонер – Абу Закарія Замамі . Населення Бахрейну складалося переважно з людей бідних та зневажених, через що ідеї карматів чудово там прижилися. До 899 року Абу Саїд підкорив собі більшу частину Бахрейну, заснувавши власну державу у місті аль-Ахса (Лахса). Про державу карматів докладно розповідає таджиксько-перський поет, філософ та мандрівник XI ст. Насір Хосров у своїй праці “Сафар-наме” (“Книга подорожі”). Насамперед, він зазначає, що
в Басрі ніколи не бувало султана, який би наважився піти походом на Лахсу .
Бахрейнська держава просінувала два століття і стала справжнім прокляттям для ісламського світу. У Бахрейні кармати намагалися реалізувати ідеал демократичної общини, базою якої була рабська праця. Рабів зазвичай купували або захоплювали під час набігів на інші області, при чому рабство було не індивідуальним, а общинним. Загалом держава володіла 30 тисячами рабів, які працювали на полях, у садах, на ремонтних роботах тощо. Раби та воєнна здобич забезпечували добробут карматам. Крім того, існувало військо (20 тис. людей), яке утримувала держава, й основу якого складали вільні общинники. Члени карматської общини практикували ритуальні братські трапези. У державі не було великого землеволодіння. Серед населення переважали вільні землероби та ремісники. Вони не платили податків, а також могли отримувати від держави безвідстокові позики. Лихварство у Бахрейнській державі було заборонене. Якщо в місто потрапляв іноземець, що знав якесь ремесло, що могло його прогодувати, йому, за свідченням Насіра, давали грошей на всі потрібні для ремесла інструменти. Отримані кошти іноземець міг повернути, коли буде спроможний. Справами громади керувала колегія із шести старійшин, яка приймала рішення на умовах одностайності. Цих старійшин Хосров називає султанами або “садат”, а шістьох їхніх заступників – візирами або “шаіре” . У “Сафар-наме” говориться, що вся торгівля та всі ділові зносини велися на свинець, який тримали у мішках із фіксованою кількістю свинцю. Коли угода була заключена, рахували мішки й брали, скільки треба. Важко судити, наскільки достовірними є ці свідчення. Люди, що жили поблизу узбережжя, добували в морі перли, але половину потрібно було віддавати султанам Лахси. Крім того, згадується, що в Лахсі було доволі багато фініків для продажу. Як стверджує Насір Хосров, навколо міста Лахса (столиці) одна за одною були зведені чотири міцних стіни із глини. Посередині укріплень було збудоване місто, яке “мало все потрібне для великих міст”. Хосров згадував Абу Саїда, називаючи його шерифом, що відвертав людей від ісламу. Жителі міста були звільнені від посту та виконання молитов, хоча охочим це робити не забороняли. Посеред самого міста знаходилася могила Абу Саїда. Абу Саїд нібито сказав своїм синам, що коли він воскресне, то може статися, що вони його не впізнають. Як вирішення проблеми він запропонував синам такий знак: вдарити його по шиї мечем. Якщо воскреслий – справді Абу Саїд, то він залишиться живим. Так засновник Бахрейнської держави боровся з людьми, які намагалися видати себе за нього . Соборної мечеті в Лахсі не було, але була одна невеличка мечеть, збудована чоловіком на ім’я Алі ібн Ахмед.
Подальші набіги і занепад руху карматів
За правління Абу Тахір Сулеймана (914-943), сина аль-Джаннабі, кармати захопили Оман. Вони постійно здійснювали набіги на Ірак і Хузистан, нападали на каравани прочан. Навіть захопили індійський Мультан, де вбили всіх мешканців і зруйнували храм Адітьї. У 930 році, під час хаджу, вони увірвалися в Мекку, розграбували місто, вбили і взяли в полон декілька тисяч паломників і жителів міста. Вони виламали «Чорний камінь» з Кааби, бо вважали, що його шанування є ідолопоклонством, розбили його на 2 частини і вивезли в Бахрейн. Тільки в 951 кармати погодилися повернути реліквію в Мекку за викуп у 50 тисяч динарів . Прагнення побудувати добробут общини на праці рабів не могло привести до однозначного, тривалого успіху. Великою мірою занепаду карматів як руху посприяли їхній фанатизм та жорстокість. Напади карматів на суннітські області, які супроводжувалися масовою різнею, пограбуваннями, захопленням у рабство мирних жителів відштовхнули від карматів широкі народні маси, призвели до їхньою ізоляції від населення. Більшість людей поділяла соціальні ідеали карматів, та не могла зрозуміти їхніх релігійних вірувань. Всередині самої секти почалися чвари, які спричинили її розкол на два табори: оні виступали зо союз із Фатімідами, інші – проти. Після завоювання Фатімідами Єгипту (969 р.) ворожнеча між бахрейнськими карматами та єгипетськими Фатімідами переросла у відкриту боротьбу.
Тюрки-сельджуки, які прийшли на територію Багдадського халіфату Аббасидів у 1055 році, припинили карматські набіги, чим позбавили їхню державу в Бахрейні економічної бази. Придушення карматських повстань, жорстоке гоніння з боку перших Газневідів та внутрішні чвари послабили карматів. У II половині XI ст. їхній вплив у Ірані й Месопотамії майже зовсім впало. Що стосується їхнього державного утворення на території східної Аравії, то, як пише В.А. Рубель
Бахрейнська держава карматів тихо померла наприкінці XI ст...
Хоча, варто зазначити, що доктрина карматів продовжувала панувати в Бахрейні іще впродовж больш ніж двох сторіч. До кінця XI – поч. XII ст. секта зовсім зникає "зі сцени".
Примітки
- Історія середньовічного Сходу: Підручник. Рубель В. А. — Київ: Либідь, 2002 — c. 375-377
- Ислам: Энциклопедический словарь. М.: “Наука”, 1991 — с.132-133
- Книга про правління (Сіасат-наме). Переклад з перської Б.Заходера. /Тематична хрестоматія. Історія середньовічного Сходу. Рубель В. А. — Київ: "Либідь", 2002 — c. 562-576
- Советская энциклопедия. Под ред. Е. М. Жукова, М.: 1973—1982 - статья "Карматы"
- Carmatians [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.], Dr.Farhad Daftary, an edited version of an article, originally published in Encyclopaedia Iranica, Vol. IV, p. 823-832, ed. Ehsan Yarshater, New York and London, 1990. Dr. Farhad Daftary
- Философская Энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. В 5-х т. — М.: 1960—1970. - Исмаилиты [ 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Сафар-наме. Книга путешествия. / Пер. и вступ. статья Е. Э. Бертельса. Под общ. ред. В. А. Гордлевского и И. Ю. Крачковского. Илл. Е. Я. Хигер. — М.-Л.: Academia, 1933.
- Досвід народів (Таджаріб аль-Умам). Переклад з арабської Х.Ф. Амедроса та Д.С. Марголіуса. /Тематична хрестоматія. Історія Середньовічного сходу. В.А. Рубель. - Київ: "Либідь", 2011>
- Історія пророків і царів (Таріх ар-Русуль ва-ль-Мульк). Переклад з арабської П. Жузе та Н. Меднікова. /Тематична хрестоматія. Історія Середньовічного сходу. В.А. Рубель. - Київ: "Либідь", 2011. - ст. 560-561
Джерела
Література
- Сафар-наме. Книга путешествия. /Пер. и вступ. статья Е. Э. Бертельса. Под общ. ред. В. А. Гордлевского и И. Ю. Крачковского. Илл. Е. Я. Хигер. — М.-Л.: Academia, 1933.
- Історія середньовічного Сходу: Підручник. Рубель В. А. — Київ: Либідь, 2002
- Carmatians [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.], Dr. Farhad Daftary, an edited version of an article, originally published in Encyclopaedia Iranica [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.], ed. Ehsan Yarshater, New York and London, 1990
- Досвід народів (Таджаріб аль-Умам). Переклад з арабської Х.Ф. Амедроса та Д.С. Марголіуса. /Тематична хрестоматія. Історія Середньовічного сходу. В.А. Рубель. - Київ: "Либідь", 2011
- Книга про правління (Сіасат-наме). Переклад з перської Б.Заходера. /Тематична хрестоматія. Історія середньовічного Сходу. Рубель В. А. — Київ: "Либідь", 2002
- Історія пророків і царів (Таріх ар-Русуль ва-ль-Мульк). Переклад з арабської П. Жузе та Н. Меднікова. /Тематична хрестоматія. Історія Середньовічного сходу. В.А. Рубель. - Київ: "Либідь", 2011
- Ислам: Энциклопедический словарь. М.: "Наука", 1991
- Советская энциклопедия. Под ред. Е. М. Жукова, М.: 1973—1982
- Философская Энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. В 5-х т. — М.: 1960—1970
- Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. Автор-составитель В. В. Эрлихман. — М.: 2002
Див. також
Це незавершена стаття про іслам. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bahrejnska derzhava karmativ Karamita bl 894 roku poch XI st Stolicya al Ahsa Lahsa Religiya ismayilizm pidsekti karmativ 894 913 Abu Sayid al Hasan I ibn Bahram ad Dzhanabi 913 918 Abu l Kasim Sayid 918 944 Abu Tahir Sulejman al Hadzhari 931 932 al Mahdi 944 977 Abu Jakub Jusuf 970 977 al Hasan II al Asam Karma ti arab قرامطة latiniz Qaramita pribichniki najbilsh radikalnoyi iz techij musulmanskoyi shiyitskoyi obshini ismayilitiv sho vinikla v IX st v Pivdennij Mesopotamiyi Iz kincya IX st voni ocholyuvali ryad povstan najbilshi z yakih vidbulisya v Mesopotamiyi such Irak Bahrejni Siriyi U 899 roci perenesli centr svoyeyi diyalnosti z Siriyi do Persiyi Karmati propaguvali ideali vidnovlennya obshinnoyi vlasnosti na zemlyu ta zagalnoyi rivnosti U X kin XI st v Bahrejni isnuvala derzhava karmativ Naprikinci XI poch XII st ruh karmativ pripiniv svoye isnuvannya Pohodzhennya ruhu karmativPershij rozkol u shiyizmi stavsya v seredini VIII storichchya koli pomer shostij zagalnoshiyitskij imam Dzhafar as Sadik 765 r Starshij sin Dzhafara as Sadika Ismayil pomer she za zhittya batka Postalo pitannya pro te hto bude nastupnim imamom Bilsha chastina shiyitiv obrali somim imamom Musu al Kazima drugogo sina Dzhafara a menshist pidtrimala sina Ismayila onuka Dzhafara Muhammeda ibn Ismayila Prihilniki Muhammeda otrimali nazvu shiyiti ismayiliti Formuvannya samogo ruhu karmativ vidbuvalosya vzhe po smerti Muhammeda Todi ruh ismayilitiv rozkolovsya na dvi grupi Odna malenka i nevidoma grupa ochevidno prodovzhuvala viznavati imamat u potomstvi Muhammeda Odnak okreme isnuvannya ciyeyi grupi ne zafiksovano v zhodnomu suchasnomu dzhereli Insha zh chastina ismayilitiv progolosila Muhammeda ibn Ismayila ostannim somim imamom sho pov yazano zi svyashennistyu chisla 7 dlya ismayilitiv Ochikuvalosya sho Muhammed skoro z yavitsya yak Mahdi abo al Kayim abi vstanoviti na Zemli pravosuddya Ci lyudi otrimali nazvu as sabiya sho v perekladi oznachaye semerichniki i buli poperednikami karmativ U 880 h rr n e tochna data nevidoma rozpochalasya misionerska diyalnist propovidnika sektanta Hamdana Karmata v Mesopotamiyi such Iraku Cholovik pohodiv z plemeni sevadskih nabateyiv yake skladalosya perevazhno z selyan i rabiv Prizvisko Karmat doslidniki traktuyut po riznomu korotkonogij chervonookij tosho Odnak ishe do vistupiv Hamdana nazva karmativ bula vidoma tak stali nazivati sebe as sabiya vpershe pro nih yak uchasnikiv povstannya rabiv zindzhiv v Nizhnomu Iraku i Huzistani zgaduye arabskij istorik at Tabari 869 Ce daye pidstavi dumati sho Hamdan otrimav svoye prizvisko vid nazvi vzhe isnuyuchoyi tayemnoyi organizaciyi Hamdan organizuvav misionersku robotu u svoyemu ridnomu misti Savad u Kufi ta v inshih chastinah pivdennogo Iraku priznachayuchi misioneriv v osnovnih rajonah Vin mav vlasnu rezidenciyu v misti Kalvada poblizu Bagdada de prijmav miscevih lideriv spilkuvavsya z nimi Zgodom do Hamdana stali priyednuvatisya lyudi nevdovoleni socialnimi poryadkami U riznih regionah Blizkogo Shodu karmativ nazivali po riznomu v Aleppo ta Yegipti prosto ismayilitami u Kufi mubarikitami u Basri ravanditami ta burkayitami u Reyi halafitami ta batinitami u Gurgani muhammire v Siriyi mubajyize v Magribi sayiditami u Lahsi ta Bahrejni dzhannabitami sami zh voni nazivali sebe talimi druzi Rannya istoriya ruhuU 890 891 bulo pidnyate pershe karmatske povstannya yake pidtrimali desyatki tisyach lyudej Todi zh blizko 890 roku pid provodom ta jogo rodicha Abdana bula zasnovana shtab kvartira karmativ Dar al Hidzhra Pivdennij Irak Tudi stikalisya lyudi yaki vidguknulisya na zaklik Hamdana Tabir buv obnesenij visokimi stinami ta otochenij glibokim rovom Sektanti pochali buduvati tut budinki a Hamdan stvoriv zagalnu kaznu v yaku karmati vnosili p yatu chastinu svoyih dohodiv i kudi nadhodili groshi zibrani v poselennyah jogo upovnovazhenimi V osobistomu koristuvanni bula zalishena lishe zbroya U tomu zh 890 roci vidbuvsya j rozkol sered ismayilitiv Prihilniki Hamdana ne viznali Ubejdallaha al Mahdi yakij progolosiv sebe halifom yak nashadok Fatimi i Ali Takim chinom voni vidmezhuvalisya vid halifatu Fatimidiv Propovidnicka diyalnist velasya i v inshih oblastyah okrim Mesopotamiyi U pivdennij Persiyi misiya bula ochevidno pid sposterezhennyam karmativ Iraku Propovidnik Abu Sayid al Dzhanabi pidgotovanij rodichem Hamdana Abdanom diyav duzhe aktivno j dosyag znachnih uspihiv Propovidniki karmati diyali j na teritoriyah shidnoyi Araviyi Siriyi ta navit Indiyi Pivtora desyatirichchya trivali povstannya karmativ proti Abbasidiv najbilshi z yakih vidbulisya na teritoriyi Pivdennoyi Mesopotamiyi 890 906 rr v Bahrejni 894 899 ta v Siriyi 900 902 Armiya halifskih gulyamiv rabiv najmanciv spromoglasya pripiniti povstannya zavdyaki zhorstkomu teroru lishe v 906 roci Teritoriyi na yakih vidbuvalisya povstannya perebuvali u stani gospodarskogo kolapsu lyudyam tut dovodilosya harchuvatisya sobakami kotami pacyukami dohodilo navit do kanibalizmu Poglyadi ta religijni viruvannyaBilsha chastina karmativ pohodila z selyan ta remisnikiv a takozh iz beduyiniv kochivnikiv Usih yih ob yednuvav zaklik do stvorennya derzhavi zasnovanoyi na socialnij rivnosti Propovidi Karmata vidpovidali nadiyam nizhchih shariv naselennya pro zagalnij dobrobut i vstanovlennya spravedlivosti Buduchi idejnimi nastupnikami semerichnikiv karmati vivchali ta rozvivali vchennya rannih ismayilitiv Religijna doktrina karmativ bagato v chomu spivpadala zi vchennyam fatimidskih ismayilitiv hocha mali misce j znachni rozbizhnosti mizh nimi v konkretnih uyavlennyah Zgidno zi vchennyam Bog nedostupnij lyudskomu rozuminnyu porodiv svitovij rozum a rozum u svoyu chergu porodiv svitovu dushu vlastivostyami yakoyi ye zhittya ta ruh Zavdyaki cim svoyim vlastivostyam svitova dusha stvorila materiyu vidimij svit Prote materiya sama po sobi ye inertnoyu i ne zdatna samostijno nabuvati riznih form voni ye lishe vidobrazhennyam idej sho mistyatsya u svitovomu rozumi Jogo zemnimi vtilennyami ye proroki Prihid kozhnogo z prorokiv yaki nesut u svit bozhestvennu istinu natikiv vidbuvayetsya na pochatku novogo istorichnogo ciklu Yak prorokiv karmati viznayut Adama Nuha Noya Ibrahima Avraama Musu Mojseya Isu Isusa ta Muhammeda Krim togo kozhnomu z prorokiv dopomagav svij samit movchun a takozh sim imamiv Kozhen z prorokiv uosoblyuvav pevnu istorichnu epohu i stadiyu bozhestvennogo odkrovennya yakij vona vidpovidala Karmati ne vvazhali ostannim prorokom pechatkoyu prorokiv Muhammeda a chekali na prihid ishe odnogo al Kayima mesiyi yakij nareshti vidkriye ostatochno bozhestvennu istinu i keruvatime svitom azh do Sudnogo Dnya Dlya karmativ peklo ce neznannya a absolyutne piznannya raj Nash svit voni vvazhali lishe viddzerkalennyam inshogo pravilnogo v yakomu vse povinno buti navpaki znedoleni v comu zhitti budut panuvati nad zamozhnimi povelitelyami u potojbichnomu Zvichajno abi potrapiti do cogo idealnogo zadzerkallya potribno bulo bezzaperechno vikonuvati vsi nakazi sektantskoyi verhivki ta virno sluzhiti obshini vprodovzh zhittya Bulo v ideologiyi ismayilitiv shos vid manihejstva adzhe voni ogoloshuvali pripustimim use sho spriyalo zanepadu realnogo materialnogo svitu napriklad zrazu nasilstvo nepravdu a lyubov druzhba povaga viznavalisya chimos nepotribnim Zvichajno propaguvalisya ideyi socialnoyi ta majnovoyi rivnosti Nasamkinec karmati nehtuvali zovnishnimi obryadami a hadzh vvazhali nichim inshim yak idolopoklonstvom Sekta vela suvoru j retelno rozroblenu sistemu navchannya at talim zvidsi yih druga nazva at talimiya Sistema peredbachala zokrema navichki vvedennya u sumniv ta vminnya jogo peremagati U tayemnici ezoterichnogo vchennya buli posvyacheni lishe chleni p yati najvishih stupeniv Bahrejnska derzhavaNemaye tochnih danih pro te koli misioneri karmati z yavilisya na teritoriyi Bahrejnu Mozhlivo ce stalosya u 894 roci koli Hamdana vidpraviv syudi z propovidnickoyu misiyeyu Abu Sayid Deyaki dzherela govoryat odnak pro te sho ranishe tut vzhe propoviduvav inshij misioner Abu Zakariya Zamami Naselennya Bahrejnu skladalosya perevazhno z lyudej bidnih ta znevazhenih cherez sho ideyi karmativ chudovo tam prizhilisya Do 899 roku Abu Sayid pidkoriv sobi bilshu chastinu Bahrejnu zasnuvavshi vlasnu derzhavu u misti al Ahsa Lahsa Pro derzhavu karmativ dokladno rozpovidaye tadzhiksko perskij poet filosof ta mandrivnik XI st Nasir Hosrov u svoyij praci Safar name Kniga podorozhi Nasampered vin zaznachaye shov Basri nikoli ne buvalo sultana yakij bi navazhivsya piti pohodom na Lahsu Bahrejnska derzhava prosinuvala dva stolittya i stala spravzhnim proklyattyam dlya islamskogo svitu U Bahrejni karmati namagalisya realizuvati ideal demokratichnoyi obshini bazoyu yakoyi bula rabska pracya Rabiv zazvichaj kupuvali abo zahoplyuvali pid chas nabigiv na inshi oblasti pri chomu rabstvo bulo ne individualnim a obshinnim Zagalom derzhava volodila 30 tisyachami rabiv yaki pracyuvali na polyah u sadah na remontnih robotah tosho Rabi ta voyenna zdobich zabezpechuvali dobrobut karmatam Krim togo isnuvalo vijsko 20 tis lyudej yake utrimuvala derzhava j osnovu yakogo skladali vilni obshinniki Chleni karmatskoyi obshini praktikuvali ritualni bratski trapezi U derzhavi ne bulo velikogo zemlevolodinnya Sered naselennya perevazhali vilni zemlerobi ta remisniki Voni ne platili podatkiv a takozh mogli otrimuvati vid derzhavi bezvidstokovi poziki Lihvarstvo u Bahrejnskij derzhavi bulo zaboronene Yaksho v misto potraplyav inozemec sho znav yakes remeslo sho moglo jogo progoduvati jomu za svidchennyam Nasira davali groshej na vsi potribni dlya remesla instrumenti Otrimani koshti inozemec mig povernuti koli bude spromozhnij Spravami gromadi keruvala kolegiya iz shesti starijshin yaka prijmala rishennya na umovah odnostajnosti Cih starijshin Hosrov nazivaye sultanami abo sadat a shistoh yihnih zastupnikiv vizirami abo shaire U Safar name govoritsya sho vsya torgivlya ta vsi dilovi znosini velisya na svinec yakij trimali u mishkah iz fiksovanoyu kilkistyu svincyu Koli ugoda bula zaklyuchena rahuvali mishki j brali skilki treba Vazhko suditi naskilki dostovirnimi ye ci svidchennya Lyudi sho zhili poblizu uzberezhzhya dobuvali v mori perli ale polovinu potribno bulo viddavati sultanam Lahsi Krim togo zgaduyetsya sho v Lahsi bulo dovoli bagato finikiv dlya prodazhu Yak stverdzhuye Nasir Hosrov navkolo mista Lahsa stolici odna za odnoyu buli zvedeni chotiri micnih stini iz glini Poseredini ukriplen bulo zbudovane misto yake malo vse potribne dlya velikih mist Hosrov zgaduvav Abu Sayida nazivayuchi jogo sherifom sho vidvertav lyudej vid islamu Zhiteli mista buli zvilneni vid postu ta vikonannya molitov hocha ohochim ce robiti ne zaboronyali Posered samogo mista znahodilasya mogila Abu Sayida Abu Sayid nibito skazav svoyim sinam sho koli vin voskresne to mozhe statisya sho voni jogo ne vpiznayut Yak virishennya problemi vin zaproponuvav sinam takij znak vdariti jogo po shiyi mechem Yaksho voskreslij spravdi Abu Sayid to vin zalishitsya zhivim Tak zasnovnik Bahrejnskoyi derzhavi borovsya z lyudmi yaki namagalisya vidati sebe za nogo Sobornoyi mecheti v Lahsi ne bulo ale bula odna nevelichka mechet zbudovana cholovikom na im ya Ali ibn Ahmed Podalshi nabigi i zanepad ruhu karmativZa pravlinnya Abu Tahir Sulejmana 914 943 sina al Dzhannabi karmati zahopili Oman Voni postijno zdijsnyuvali nabigi na Irak i Huzistan napadali na karavani prochan Navit zahopili indijskij Multan de vbili vsih meshkanciv i zrujnuvali hram Adityi U 930 roci pid chas hadzhu voni uvirvalisya v Mekku rozgrabuvali misto vbili i vzyali v polon dekilka tisyach palomnikiv i zhiteliv mista Voni vilamali Chornij kamin z Kaabi bo vvazhali sho jogo shanuvannya ye idolopoklonstvom rozbili jogo na 2 chastini i vivezli v Bahrejn Tilki v 951 karmati pogodilisya povernuti relikviyu v Mekku za vikup u 50 tisyach dinariv Pragnennya pobuduvati dobrobut obshini na praci rabiv ne moglo privesti do odnoznachnogo trivalogo uspihu Velikoyu miroyu zanepadu karmativ yak ruhu pospriyali yihnij fanatizm ta zhorstokist Napadi karmativ na sunnitski oblasti yaki suprovodzhuvalisya masovoyu rizneyu pograbuvannyami zahoplennyam u rabstvo mirnih zhiteliv vidshtovhnuli vid karmativ shiroki narodni masi prizveli do yihnoyu izolyaciyi vid naselennya Bilshist lyudej podilyala socialni ideali karmativ ta ne mogla zrozumiti yihnih religijnih viruvan Vseredini samoyi sekti pochalisya chvari yaki sprichinili yiyi rozkol na dva tabori oni vistupali zo soyuz iz Fatimidami inshi proti Pislya zavoyuvannya Fatimidami Yegiptu 969 r vorozhnecha mizh bahrejnskimi karmatami ta yegipetskimi Fatimidami pererosla u vidkritu borotbu Tyurki seldzhuki yaki prijshli na teritoriyu Bagdadskogo halifatu Abbasidiv u 1055 roci pripinili karmatski nabigi chim pozbavili yihnyu derzhavu v Bahrejni ekonomichnoyi bazi Pridushennya karmatskih povstan zhorstoke goninnya z boku pershih Gaznevidiv ta vnutrishni chvari poslabili karmativ U II polovini XI st yihnij vpliv u Irani j Mesopotamiyi majzhe zovsim vpalo Sho stosuyetsya yihnogo derzhavnogo utvorennya na teritoriyi shidnoyi Araviyi to yak pishe V A RubelBahrejnska derzhava karmativ tiho pomerla naprikinci XI st Hocha varto zaznachiti sho doktrina karmativ prodovzhuvala panuvati v Bahrejni ishe vprodovzh bolsh nizh dvoh storich Do kincya XI poch XII st sekta zovsim znikaye zi sceni PrimitkiIstoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Rubel V A Kiyiv Libid 2002 c 375 377 Islam Enciklopedicheskij slovar M Nauka 1991 s 132 133 Kniga pro pravlinnya Siasat name Pereklad z perskoyi B Zahodera Tematichna hrestomatiya Istoriya serednovichnogo Shodu Rubel V A Kiyiv Libid 2002 c 562 576 Sovetskaya enciklopediya Pod red E M Zhukova M 1973 1982 statya Karmaty Carmatians 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Dr Farhad Daftary an edited version of an article originally published in Encyclopaedia Iranica Vol IV p 823 832 ed Ehsan Yarshater New York and London 1990 Dr Farhad Daftary Filosofskaya Enciklopediya Pod redakciej F V Konstantinova V 5 h t M 1960 1970 Ismaility 29 listopada 2021 u Wayback Machine Safar name Kniga puteshestviya Per i vstup statya E E Bertelsa Pod obsh red V A Gordlevskogo i I Yu Krachkovskogo Ill E Ya Higer M L Academia 1933 Dosvid narodiv Tadzharib al Umam Pereklad z arabskoyi H F Amedrosa ta D S Margoliusa Tematichna hrestomatiya Istoriya Serednovichnogo shodu V A Rubel Kiyiv Libid 2011 gt Istoriya prorokiv i cariv Tarih ar Rusul va l Mulk Pereklad z arabskoyi P Zhuze ta N Mednikova Tematichna hrestomatiya Istoriya Serednovichnogo shodu V A Rubel Kiyiv Libid 2011 st 560 561DzherelaLiteratura Safar name Kniga puteshestviya Per i vstup statya E E Bertelsa Pod obsh red V A Gordlevskogo i I Yu Krachkovskogo Ill E Ya Higer M L Academia 1933 Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Rubel V A Kiyiv Libid 2002 Carmatians 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Dr Farhad Daftary an edited version of an article originally published in Encyclopaedia Iranica 21 lipnya 2011 u Wayback Machine ed Ehsan Yarshater New York and London 1990 Dosvid narodiv Tadzharib al Umam Pereklad z arabskoyi H F Amedrosa ta D S Margoliusa Tematichna hrestomatiya Istoriya Serednovichnogo shodu V A Rubel Kiyiv Libid 2011 Kniga pro pravlinnya Siasat name Pereklad z perskoyi B Zahodera Tematichna hrestomatiya Istoriya serednovichnogo Shodu Rubel V A Kiyiv Libid 2002 Istoriya prorokiv i cariv Tarih ar Rusul va l Mulk Pereklad z arabskoyi P Zhuze ta N Mednikova Tematichna hrestomatiya Istoriya Serednovichnogo shodu V A Rubel Kiyiv Libid 2011 Islam Enciklopedicheskij slovar M Nauka 1991 Sovetskaya enciklopediya Pod red E M Zhukova M 1973 1982 Filosofskaya Enciklopediya Pod redakciej F V Konstantinova V 5 h t M 1960 1970 Praviteli Mira Hronologichesko genealogicheskie tablicy po vsemirnoj istorii v 4 tt Avtor sostavitel V V Erlihman M 2002Div takozhIsmayiliti Mustaliti Nizariti Ce nezavershena stattya pro islam Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi