Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Оман значення Ома н араб عمان Уман офіційна назва Султана т Ома н д

Оман

Оман
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оман (значення).

Ома́н (араб. عمان‎, Уман), офіційна назва — Султана́т Ома́н — держава у Південно-Західній Азії, на південному сході Аравійського півострова. Межує з Саудівською Аравією, ОАЕ і Єменом. Омивається водами Аравійського моря та Оманської затоки. Є невеликий ексклав на півночі півострова Мусандам, відокремлений від основної території Оману територією ОАЕ. Оман має сухопутний кордон з Об'єднаними Арабськими Еміратами, Саудівською Аравією та Єменом.

Султанат Оман
араб. سلطنة عُمان‎
Sal'anat 'Umān

image image
Прапор Національна емблема
Гімн: Нашид ас-Салям ас-Султані
image
Розташування Оману
Столиця Маскат
country H G O
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Форма правління Абсолютна монархія
 - Султан Хайтем бен Тарік Аль Саїд
Незалежність  
 - Завоювання Португалією 1651 
Площа
 - Загалом 309,500 км² (70-те)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - оцінка липень 2017  3 424 386 (132-е)
 - Густота 11/км² (221-е)
ВВП (ПКС) 2015 р., оцінка
 - Повний $59,68 мільярдів 
 - На душу населення $43 700 (41-ше)
ІЛР (2016) ▲ 0.796 (високий) (52-е)
Валюта Оманський ріал (OMR)
Часовий пояс  ()
 - Літній час (UTC+4)
Коди ISO 3166 OMN
Домен .om
Телефонний код +968
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Оман

Оман — член ООН, Ліги арабських держав і Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (з 1971).

Історія

Докладніше: Історія Оману та Бусаїди

За давніх часів Оман був торговельним постом Месопотамії. Цей регіон, відомий як Зуфара, славився на весь тогочасний світ своїми ароматичними речовинами, прянощами. Порти на узбережжі Оману почали виникати ще в III тис. до н. е. Тоді ж жителі регіону започаткували мореплавство в Індійському океані.

У 634 р. територія Оману ввійшла до складу Арабського халіфату. Бл. 650 р. було запроваджено іслам. Усі мешканці Оману належали до мусульманської секти хариджитів. Від 661 до 1811 р. Оман (з невеликими перервами) був незалежним еміратом.

image
Оманська імперія в роки найбільшого розквіту під час правління Саїда ібн Султана

1 квітня 1515 р. португальці захопили Маскат. У січні 1650 р. оманці вигнали їх і створили морську імперію, володіння якої простягались аж до Момбаси та Занзібару. На початку XIX ст. ця держава розділилась на імамат Оман, султанат Маскат і Піратський берег. Султанат Маскат став 1891 року британським протекторатом.

У 1913 році імамат Оман оголосив себе незалежним від султанату Маскат. Безуспішна для Маскату і британців семирічна війна проти імамату завершилася підписанням у 1920 році Себського мирного договору, який затвердив автономію Оману. У 1955 році при безпосередній допомозі британців армії султанату Маскат окупували імамат Оман. 23 липня 1970 року в результаті палацового перевороту до влади прийшов султан Кабус бін Саїд, який скинув свого батька султана Саїда бін Теймура. З серпня 1970 року країна отримала офіційну назву — Султанат Оман.

Міжнародні відносини

Відносини з Україною

Докладніше: Українсько-оманські відносини

Природа

image
Маскат, столиця Оману
image
Оаза в пустелі

Див. також: Географія Оману, Геологія Оману.

Більша частина поверхні Омана гориста; висоти до 3353 м(гора Шам у масиві Ель-Ахдар). Між горами та Оманською затокою вузькою смугою простягається приморська рівнина Ель-Батіна, найосвоєніша і найзаселеніша частина країни. Клімат тропічний, спекотний, сухий. Постійних річок немає. Пустельна рослинність, в горах ділянки саван і тропічних лісів.

Південний регіон Дофар відділений від іншої частини Оману декількома сотнями кілометрів пустелі. Прибережна рівнина Дофара складена родючими алювіальними ґрунтами, і до того ж отримує достатньо вологи від південно-західних мусонів.

Населення

На липень 2017 року чисельність населення Оману становить 3 424 386 осіб (оцінка). Крім корінного арабського населення в країні також проживають белуджі, перси, індуси, пакистанці, ланкійці. 85,9 % населення країни сповідують іслам, християнство — 6,5 %, індуїзм — 5,5 %, буддизм — 0,8 %. Ібадити й суніти складають більшу частину мусульман, шиїтів лише 5 %.

Економіка

Докладніше: Економіка Оману

Оман — аграрна країна з розвиненою нафтогазовидобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: нафтогазовидобувна, цементна, гірнича. На частку нафтогазовидобувної промисловості припадає близько 64 % ВВП країни. Головна сільськогосподарська культура — фінікова пальма. Перевезення здійснюються автотранспортом і морськими судами, зв'язок з внутрішніми районами — караванами. Два міжнародні летовища (Маската й Салала). Основні порти: Міна-Кабус, Райсут, Міна-ель-Фахаль, Маскат, Матрах.

За даними [[[Індекс економічної свободи|Index of Economic Freedom]], The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

  • ВВП — 15 млрд $.
  • Темп зростання ВВП — 2,9 %.
  • ВВП на душу населення — 6537 $.
  • Імпорт (1997) (техніка, транспортні засоби, паливно-мастильні матеріали, товари широкого вжитку, рис і інше продовольство, худоба) — 5,8 млрд $ (г. ч. ОАЕ — 25,0 %; Японія — 15,0 %; Велика Британія — 7,4 %; США — 7,0 %; Італія — 5,9 %).
  • Експорт (1997) (нафта, метал, текстиль, морожена риба, тропічні фрукти та овочі, реекспорт різних товарів) — 7,7 млрд $ (у тому числі Таїланд — 27,0 %; Японія — 27 %; Південна Корея — 20,0 %; Китай — 13,0 %; Філіппіни — 5,8 %).

Адміністративний поділ

Оман ділиться на 11 мухафаз.

№ Мухафаза араб. Адміністративний
центр
1 Дофар (Зуфар) محافظة ظفار Салала
2 Маскат محافظة مسقط Ес-Сіб
3 Мусандам محافظة مسندم Ель-Хасаб
4 1) منطقة الباطنة Сохар
5 1) منطقة الباطنة
6 2) المنطق الشرقية
7 2) المنطقة الشرقية Сур
8 Ед-Дахілія منطقة الداخلية Нізва
9 Ез-Захіра3) منطقة الظاهرة Ібрі
10 Ель-Бураймі3) محافظة البريمي
11 Ель-Вуста المنطقة الوسطى Хайма

Найбільші міста

Докладніше: міста Оману

Культура

image
Кинджал джамбія

Традиційна матеріальна та духовна культура оманців, особливо культура населення південної провінції Дофар, близька до й, так само як і вона, помітно відрізняється від культури інших арабських країн.

оманців також схожий на єменський. У чоловіків — картата пов'язка-спідниця до колін (ізар), і тюрбан (часто червоного кольору). Заможніші чоловіки носять білі сорочки, перетягнуті шкіряним поясом, і смугасті халати. Чоловіки з феодальних верхів носять чорні або червоні плащі — аба. У жінок — довга сорочка з рукавами — тоб, штани сірваль, чорна головна хустка пушія і маска, яка закриває обличчя, з прорізами для очей — батула.

Неодмінна приналежність Оману чоловічого одягу — короткий широкий кинджал джамбія. Жінки татуюють обличчя і руки в синій колір, носять браслети на руках і ногах, сережки у вухах і в носі.

Основу харчування оманців складають фініки, ячмінні або пшеничні коржі, просяна каша або варений рис зі спеціями. Також (в залежності від достатку) вживаються м'ясо та рибу. Святкова страва — смажений баран або плов із бараниною. Але найбільш ласою стравою для оманців (на відміну від арабів інших країн) є м'ясо гієни. Водночас «кара» категорично не їдять птицю та яйця.

Положення жінок в Омані істотно краще, ніж в інших арабських країнах: обидва міністри освіти (міністр освіти та міністр вищої освіти) — жінки.

В оманському фольклорі, особливо музичному, сильний вплив: багато оманських пісень є сплавом тужливих бедуїнських «мелодій» з африканською синкопою. Основні музичні інструменти — однострунна скрипка рабаба, флейта най, барабан даф і маленькі литаври тимбаль.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 4 грудня 2017.
  2. 3019 м за даними Великої радянської енциклопедії, 3004 м за даними CIA Factbook, 2980 м за даними Британської енциклопедії

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оман
image ОАЕ Оманська затока
Баб-ель-Мандебська протока 		Аравійське море
image Саудівська Аравія image Аравійське море
image Ємен Аравійське море Аравійське море

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oman znachennya Oma n arab عمان Uman oficijna nazva Sultana t Oma n derzhava u Pivdenno Zahidnij Aziyi na pivdennomu shodi Aravijskogo pivostrova Mezhuye z Saudivskoyu Araviyeyu OAE i Yemenom Omivayetsya vodami Aravijskogo morya ta Omanskoyi zatoki Ye nevelikij eksklav na pivnochi pivostrova Musandam vidokremlenij vid osnovnoyi teritoriyi Omanu teritoriyeyu OAE Oman maye suhoputnij kordon z Ob yednanimi Arabskimi Emiratami Saudivskoyu Araviyeyu ta Yemenom Sultanat Oman arab سلطنة ع مان Sal anat UmanPrapor Nacionalna emblemaGimn Nashid as Salyam as SultaniRoztashuvannya OmanuStolicya Maskat 23 36 pn sh 58 33 sh d country H G ONajbilshe misto stolicyaOficijni movi ArabskaForma pravlinnya Absolyutna monarhiya Sultan Hajtem ben Tarik Al SayidNezalezhnist Zavoyuvannya Portugaliyeyu 1651 Plosha Zagalom 309 500 km 70 te Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka lipen 2017 3 424 386 132 e Gustota 11 km 221 e VVP PKS 2015 r ocinka Povnij 59 68 milyardiv Na dushu naselennya 43 700 41 she ILR 2016 0 796 visokij 52 e Valyuta Omanskij rial a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 OMR a Chasovij poyas UTC 4 Litnij chas UTC 4 Kodi ISO 3166 OMNDomen omTelefonnij kod 968Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oman Oman chlen OON Ligi arabskih derzhav i Radi spivrobitnictva arabskih derzhav Perskoyi zatoki z 1971 IstoriyaDokladnishe Istoriya Omanu ta Busayidi Za davnih chasiv Oman buv torgovelnim postom Mesopotamiyi Cej region vidomij yak Zufara slavivsya na ves togochasnij svit svoyimi aromatichnimi rechovinami pryanoshami Porti na uzberezhzhi Omanu pochali vinikati she v III tis do n e Todi zh zhiteli regionu zapochatkuvali moreplavstvo v Indijskomu okeani U 634 r teritoriya Omanu vvijshla do skladu Arabskogo halifatu Bl 650 r bulo zaprovadzheno islam Usi meshkanci Omanu nalezhali do musulmanskoyi sekti haridzhitiv Vid 661 do 1811 r Oman z nevelikimi perervami buv nezalezhnim emiratom Omanska imperiya v roki najbilshogo rozkvitu pid chas pravlinnya Sayida ibn Sultana 1 kvitnya 1515 r portugalci zahopili Maskat U sichni 1650 r omanci vignali yih i stvorili morsku imperiyu volodinnya yakoyi prostyagalis azh do Mombasi ta Zanzibaru Na pochatku XIX st cya derzhava rozdililas na imamat Oman sultanat Maskat i Piratskij bereg Sultanat Maskat stav 1891 roku britanskim protektoratom U 1913 roci imamat Oman ogolosiv sebe nezalezhnim vid sultanatu Maskat Bezuspishna dlya Maskatu i britanciv semirichna vijna proti imamatu zavershilasya pidpisannyam u 1920 roci Sebskogo mirnogo dogovoru yakij zatverdiv avtonomiyu Omanu U 1955 roci pri bezposerednij dopomozi britanciv armiyi sultanatu Maskat okupuvali imamat Oman 23 lipnya 1970 roku v rezultati palacovogo perevorotu do vladi prijshov sultan Kabus bin Sayid yakij skinuv svogo batka sultana Sayida bin Tejmura Z serpnya 1970 roku krayina otrimala oficijnu nazvu Sultanat Oman Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko omanski vidnosiniPrirodaMaskat stolicya OmanuOaza v pusteli Div takozh Geografiya Omanu Geologiya Omanu Bilsha chastina poverhni Omana gorista visoti do 3353 m gora Sham u masivi El Ahdar Mizh gorami ta Omanskoyu zatokoyu vuzkoyu smugoyu prostyagayetsya primorska rivnina El Batina najosvoyenisha i najzaselenisha chastina krayini Klimat tropichnij spekotnij suhij Postijnih richok nemaye Pustelna roslinnist v gorah dilyanki savan i tropichnih lisiv Pivdennij region Dofar viddilenij vid inshoyi chastini Omanu dekilkoma sotnyami kilometriv pusteli Priberezhna rivnina Dofara skladena rodyuchimi alyuvialnimi gruntami i do togo zh otrimuye dostatno vologi vid pivdenno zahidnih musoniv NaselennyaNa lipen 2017 roku chiselnist naselennya Omanu stanovit 3 424 386 osib ocinka Krim korinnogo arabskogo naselennya v krayini takozh prozhivayut beludzhi persi indusi pakistanci lankijci 85 9 naselennya krayini spoviduyut islam hristiyanstvo 6 5 induyizm 5 5 buddizm 0 8 Ibaditi j suniti skladayut bilshu chastinu musulman shiyitiv lishe 5 EkonomikaDokladnishe Ekonomika Omanu Oman agrarna krayina z rozvinenoyu naftogazovidobuvnoyu promislovistyu Osnovni galuzi promislovosti naftogazovidobuvna cementna girnicha Na chastku naftogazovidobuvnoyi promislovosti pripadaye blizko 64 VVP krayini Golovna silskogospodarska kultura finikova palma Perevezennya zdijsnyuyutsya avtotransportom i morskimi sudami zv yazok z vnutrishnimi rajonami karavanami Dva mizhnarodni letovisha Maskata j Salala Osnovni porti Mina Kabus Rajsut Mina el Fahal Maskat Matrah Za danimi Indeks ekonomichnoyi svobodi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 15 mlrd Temp zrostannya VVP 2 9 VVP na dushu naselennya 6537 Import 1997 tehnika transportni zasobi palivno mastilni materiali tovari shirokogo vzhitku ris i inshe prodovolstvo hudoba 5 8 mlrd g ch OAE 25 0 Yaponiya 15 0 Velika Britaniya 7 4 SShA 7 0 Italiya 5 9 Eksport 1997 nafta metal tekstil morozhena riba tropichni frukti ta ovochi reeksport riznih tovariv 7 7 mlrd u tomu chisli Tayiland 27 0 Yaponiya 27 Pivdenna Koreya 20 0 Kitaj 13 0 Filippini 5 8 Administrativnij podilOman dilitsya na 11 muhafaz Muhafaza arab Administrativnij centr1 Dofar Zufar محافظة ظفار Salala2 Maskat محافظة مسقط Es Sib3 Musandam محافظة مسندم El Hasab4 1 منطقة الباطنة Sohar5 1 منطقة الباطنة6 2 المنطق الشرقية7 2 المنطقة الشرقية Sur8 Ed Dahiliya منطقة الداخلية Nizva9 Ez Zahira3 منطقة الظاهرة Ibri10 El Burajmi3 محافظة البريمي11 El Vusta المنطقة الوسطى HajmaNajbilshi mista Dokladnishe mista OmanuKulturaKindzhal dzhambiya Tradicijna materialna ta duhovna kultura omanciv osoblivo kultura naselennya pivdennoyi provinciyi Dofar blizka do j tak samo yak i vona pomitno vidriznyayetsya vid kulturi inshih arabskih krayin omanciv takozh shozhij na yemenskij U cholovikiv kartata pov yazka spidnicya do kolin izar i tyurban chasto chervonogo koloru Zamozhnishi choloviki nosyat bili sorochki peretyagnuti shkiryanim poyasom i smugasti halati Choloviki z feodalnih verhiv nosyat chorni abo chervoni plashi aba U zhinok dovga sorochka z rukavami tob shtani sirval chorna golovna hustka pushiya i maska yaka zakrivaye oblichchya z prorizami dlya ochej batula Neodminna prinalezhnist Omanu cholovichogo odyagu korotkij shirokij kindzhal dzhambiya Zhinki tatuyuyut oblichchya i ruki v sinij kolir nosyat brasleti na rukah i nogah serezhki u vuhah i v nosi Osnovu harchuvannya omanciv skladayut finiki yachminni abo pshenichni korzhi prosyana kasha abo varenij ris zi speciyami Takozh v zalezhnosti vid dostatku vzhivayutsya m yaso ta ribu Svyatkova strava smazhenij baran abo plov iz baraninoyu Ale najbilsh lasoyu stravoyu dlya omanciv na vidminu vid arabiv inshih krayin ye m yaso giyeni Vodnochas kara kategorichno ne yidyat pticyu ta yajcya Polozhennya zhinok v Omani istotno krashe nizh v inshih arabskih krayinah obidva ministri osviti ministr osviti ta ministr vishoyi osviti zhinki V omanskomu folklori osoblivo muzichnomu silnij vpliv bagato omanskih pisen ye splavom tuzhlivih beduyinskih melodij z afrikanskoyu sinkopoyu Osnovni muzichni instrumenti odnostrunna skripka rababa flejta naj baraban daf i malenki litavri timbal Div takozhKorisni kopalini Omanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Omanu Girnicha promislovist Omanu Primitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 4 grudnya 2017 3019 m za danimi Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi 3004 m za danimi CIA Factbook 2980 m za danimi Britanskoyi enciklopediyiPosilannyaOman 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Fotoreportazh z Omanu 29 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Encyclopedia Britannica Oman 22 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Oman Country of the World 4 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Oman CIA Factbook 24 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Oman 16 grudnya 2017 u Wayback Machine BSE ros Zarubezhnaya Aziya Obshij obzor Yugo Zapadnaya Aziya seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1979 str 312 321 st Oman ros Cikavi fakti pro Oman Elektronnij piznavalnij zhurnal Fakti pro Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oman OAE Omanska zatoka Bab el Mandebska protoka Aravijske more Saudivska Araviya Aravijske more Yemen Aravijske more Aravijske more

Дата публікації:
Топ