Корисні копалини Омана.
Загальна характеристика
Оман багатий на нафту і природний газ. Є промислові запаси мідного і залізняку, хрому, кам'яного вугілля. Крім того, розвідані родовища марганцю, свинцю, золота і срібла (табл. 1).
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Оману станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Золото, т | 3 | 12 | 5 г/т |
|
Мідь, тис. т | 420 | 1300 | 2,1 (Cu) | 0,1 |
Нафта, млн т | 515 | 700 |
| 0,4 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 777 |
|
| 0,5 |
Вугілля, млн т | 19 | 122 |
|
|
Хромові руди, млн т | 2 | 3 | 45 (Cr2O3) | 0,04 |
Окремі види корисних копалин
Вуглеводні. Майже вся територія Оману входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки, і лише вузька смуга узбережжя Оманської затоки з прилеглим шельфом належить до Омано-Мекранського нафтогазоносного басейну. У країні відкрито 45 нафтових і газонафтових та 3 газових родовища. Найбільші з них: Фахуд, Їбаль, Ель-Хувайса, Натіх, Мармуль, Ріма. Родовища зосереджені в трьох районах: північному (група Фахуд), центральному (група Габа) і південно-західному (родовище Дофара). У північному районі нафтоносні карбонатні відклади палеоцен-еоцену і г.п. крейди. Глибина залягання продуктивних горизонтів 900-1200 м. У центральному районі продуктивні пісковики серії хауші (карбон — нижня перм) і відклади серії маррат (нижня юра) на глибині 1200-1500 м; в південно-західному районі — відклади серії хауші в інтервалі 2500-3400 м. В північному і центральному районах переважають легкі, на південному заході важкі, сірчисті нафти. Перспективи відкриття нових родовищ нафти і газу можливі в південно-східних і південних районах, де встановлена продуктивність палеозойських відкладів. Інтерес представляють також прибережні райони і шельф Оманської затоки та Аравійського моря.
Металічні корисні копалини. В Оманських горах у 1968 відкриті родовища мідних руд: Сухар, що включає три ділянки (Ласайль, Арджа і Байда), і Раках. Зруденіння локалізуються у вулканогенних породах офіолітового комплексу. Відоме також невелике родовище хромових руд Фарфар-Діппах поблизу селищ Раджмі і Майджіс. Прогнозні ресурси МГП Оману незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Omana Zagalna harakteristikaOman bagatij na naftu i prirodnij gaz Ye promislovi zapasi midnogo i zaliznyaku hromu kam yanogo vugillya Krim togo rozvidani rodovisha margancyu svincyu zolota i sribla tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Omanu stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniZoloto t 3 12 5 g t Mid tis t 420 1300 2 1 Cu 0 1Nafta mln t 515 700 0 4Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 777 0 5Vugillya mln t 19 122 Hromovi rudi mln t 2 3 45 Cr2O3 0 04Okremi vidi korisnih kopalinVuglevodni Majzhe vsya teritoriya Omanu vhodit do naftogazonosnogo basejnu Perskoyi zatoki i lishe vuzka smuga uzberezhzhya Omanskoyi zatoki z prileglim shelfom nalezhit do Omano Mekranskogo naftogazonosnogo basejnu U krayini vidkrito 45 naftovih i gazonaftovih ta 3 gazovih rodovisha Najbilshi z nih Fahud Yibal El Huvajsa Natih Marmul Rima Rodovisha zoseredzheni v troh rajonah pivnichnomu grupa Fahud centralnomu grupa Gaba i pivdenno zahidnomu rodovishe Dofara U pivnichnomu rajoni naftonosni karbonatni vidkladi paleocen eocenu i g p krejdi Glibina zalyagannya produktivnih gorizontiv 900 1200 m U centralnomu rajoni produktivni piskoviki seriyi haushi karbon nizhnya perm i vidkladi seriyi marrat nizhnya yura na glibini 1200 1500 m v pivdenno zahidnomu rajoni vidkladi seriyi haushi v intervali 2500 3400 m V pivnichnomu i centralnomu rajonah perevazhayut legki na pivdennomu zahodi vazhki sirchisti nafti Perspektivi vidkrittya novih rodovish nafti i gazu mozhlivi v pivdenno shidnih i pivdennih rajonah de vstanovlena produktivnist paleozojskih vidkladiv Interes predstavlyayut takozh priberezhni rajoni i shelf Omanskoyi zatoki ta Aravijskogo morya Metalichni korisni kopalini V Omanskih gorah u 1968 vidkriti rodovisha midnih rud Suhar sho vklyuchaye tri dilyanki Lasajl Ardzha i Bajda i Rakah Zrudeninnya lokalizuyutsya u vulkanogennih porodah ofiolitovogo kompleksu Vidome takozh nevelike rodovishe hromovih rud Farfar Dippah poblizu selish Radzhmi i Majdzhis Prognozni resursi MGP Omanu neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Div takozhGeologiya Omanu Priroda Omanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Omanu Girnicha promislovist Omanu Ekonomika OmanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s