Оман західноазійська країна що знаходиться на південно східному краї Аравійського півострова Загальна площа країни 309 5

Оман — західноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї Аравійського півострова . Загальна площа країни 309 500 км² (71-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 309 500 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни вдвічі менша за площу України.

Географія Оману
Географічне положення Оману
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Західна Азія
Координати	21°00′ пн. ш. 57°00′ сх. д. / 21.000° пн. ш. 57.000° сх. д. / 21.000; 57.000
Територія
Площа	309500 км² ^(71-ше)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	2092 км
Державний кордон	1561 км
Рельєф
Тип	рівнинний, гористий на півночі й півдні
Найвища точка	гора Еш-Шамс (2980 м)
Найнижча точка	Аравійське море (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Вади Саура (300 км² км)
Найбільше озеро	озеро Хасват (120 км² км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, руди кольорових металів, будівельні матеріали, руди кольорових металів, вуглеводні
Стихійні лиха	пилові і піщані бурі, посухи
Екологічні проблеми	засолення ґрунтів, забруднення пляжів, дефіцит прісної води

Назва

Офіційна назва — Султанат Оман, Оман (араб. عُمان , سلطنة عُمان‎‎). Назва країни має неясне походження і використовувалась вже в античні часи. Так у Плінія Старшого (I століття) зустрічається топонім Омана (лат. Omana), а у Птолемея (II століття) Оманум емпоріум (лат. Omanum emporium) — торгове місто Оман (сучасний Маскат). Декотрі дослідники виводять топонім від прикметника «аамен» або «амоун», що означає осіла людина (на відміну від бедуїнів). Інші вчені вважають, що країна була названа на честь якого-небудь історичного, легендарного або біблійного героя: , , або (сина біблійного Лота). Треті пропонують виводити назву країни від долини в Ємені, з якої прийшли засновники Маската. Колишня назва — Султанат Маскату і Оману, де Маскат — це прибережна частина, а Оман — континентальна, розділені плато Зеленої гори (араб. الجبل الأخضر‎‎ — Ель-Джебель ель-Ахдар).

Історія дослідження території

Географічне положення

Оман — західноазійська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з ОАЕ (спільний кордон — 609 км), на сході — з Саудівською Аравією (658 км), на південному сході — з Єменом (294 км). Загальна довжина державного кордону — 1561 км. Протяжність Оману з північного сходу на південний захід близько 1000 км, із заходу на схід від 130 до 320 км. Оман на півдні й сході омивається водами Аравійського моря, на північному заході (ексклав на півострові Мусандам) — водами Перської затоки, а на північному сході — Оманської затоки Індійського океану. На півночі водами Ормузької протоки відділений від території Ірану. Загальна довжина морського узбережжя 2092 км.

Карта Оману від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Оману та США
Карта Ормузької протоки

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Омані

Час у Омані: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Оману

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Оману

Надра Оману багаті на ряд корисних копалин: нафту, мідь, азбест, мармур, вапняк, хром, гіпс, природний газ.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 310 м; найнижча точка — рівень вод Аравійського моря (0 м); найвища точка — гора Еш-Шамс (2980 м). Більша частина поверхні Оману гориста; висоти до 3353 м (г. в масиві ). Між горами і Оманською затокою протягається вузькою смугою приморська рівнина , найбільш освоєна і заселена частина країни.

На крайній півночі країни на узбережжі Оманської затоки виражена вузька приморська рівнина Ель-Батіна. На південь від неї розташована серія невисоких субпаралельних хребтів гір , що підвищуються в південно-західному напрямі, з самою високою точкою країни — горою (3035 м). З півдня до цих гір примикає середньою висотою бл. 500 м, значною мірою розчленоване руслами тимчасових водостоків — ваді. Ці водостоки беруть початок в горах і втрачаються в пісках пустелі Руб-Ель-Халі.

Рельєф Оману
Рельєф Оману
Рельєф Оману
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

На півдні знаходиться пустеля .

На крайньому півдні країни розташоване , південний край якого утворюють гори з вершинами, що досягають 1678 м. Гори круто обриваються у бік Аравійського моря і мають більш пологі північні схили.

Гора Еш-Шамс
Гірська ущелина поблизу Еш-Шамсу
Передгір'я Хаджару

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Оману лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Оману (за Кеппеном)

Оман є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1,4 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 590 км² зрошуваних земель.

Гідрографічна мережа Оману
Ваді

Річки

Докладніше:

Постійні водотоки відсутні, лише тимчасові — ваді. Належать басейну Індійського океану. У сухий сезон великі ділянки ваді залишаються оазами з пишною рослинністю. Найбільші ваді: , , .

Озера

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Пустельна рослинність, у горах ділянки саван і вологих тропічних лісів.

Земельні ресурси Оману (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 4,7 %,
- орні землі — 0,1 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,5 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 0 %;
інше — 95,3 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

Зоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, лише крайній південь аравійського узбережжя до .

Див. також: Ссавці Оману, Птахи Оману та

Охорона природи

Докладніше:

Оман є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права,
про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
(MARPOL),
.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: літні вітри часто спричинюють пилові і піщані бурі; періодичні посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

зростаюче засолення ґрунтів;
забруднення пляжів нафтовими продуктами;
обмежені ресурси природних джерел питної води.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Оману можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Примітки

Oman, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Оман // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Оман // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Оман // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Оману

Вікісховище : Атлас Оману.
Карти Оману : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Oman : ( )[англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Оман : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Оману.

[FOOTNOTEOmanGeography._Factbook-1] Oman, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Оман // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.