Во́дні ресу́рси (англ. water resources, water supply; нім. Wasserreserven f pl) — це придатні для використання води Землі: річкові, озерні, морські, підземні, ґрунтові води, водосховища, лід гірських і полярних льодовиків, або всі води гідросфери.
Водні ресурси | |
Місце розташування | гідросфера |
---|---|
З матеріалу | вода |
Водні ресурси у Вікісховищі |
Складові гідросфери (водних ресурсів)
Відомо, що 2/3 поверхні Землі вкрито водами Світового океану.
Загальна площа водних об'єктів суші (льодовиків, озер, водосховищ, річок) становить 15% суші. Але якщо не враховувати льодовики, то на інші водні об'єкти суші залишається лише 4%.
Загальний об'єм води у водних об'єктах Землі становить близько 1390 млн км³, причому частка Світового океану — 96,4%.
З водних об'єктів суші найбільшу кількість води містять льодовики — 25,8 млн км³ (1,86% усіх вод Землі). З цієї кількості води на льодовики Антарктиди, Гренландії, Арктики припадає відповідно — 89,8%, 9,7% і 0,3%. На гірські льодовики залишається всього — 0,2%.
До гідросфери відносять і частину підземних вод, які беруть участь у кругообігу води в природі (до глибини 2000 м від поверхні суші). Оцінки цієї складової різняться між собою — від 23,4 млн км3 до 60 і 86 млн км3.
Важливе значення мають прісні води — найцінніший для людини природний ресурс. Усього на планеті 36,7 млн км³ прісних вод (3,7% від загального об'єму).
На тверду фазу (льодовики) припадає 26,1 млн км³ (71% від загальної кількості прісних вод на Землі).
На рідку фазу — найдоступнішу для використання людиною (вода річок, водосховищ, озер) — 26,1 млн км3 (29% від загальної кількості прісних вод на Землі), або близько 1% від загального об'єму вод на Землі.
Екологія водних ресурсів
Ресурси прісних вод складаються з так званих статичних (або вікових) запасів води і безперервно відновлюваних водних ресурсів.
Статичні (вікові) запаси прісних вод представлені частинами водних об'ємів озер, льодовиків, підземних вод, які не підлягають щорічним змінам (поновлюються надзвичайно повільно, протягом сотень і тисяч років).
Статичні запаси вод не можна вилучати на господарські потреби без завдання шкоди даним водним об'єктам або пов'язаним з ними річкам.
Відновлювані запаси прісних вод — материковий стік у Світовий океан (річковий та підземний стік). Відновлювані водні ресурси оцінюють за допомогою рівняння водного балансу.
У середньому для суші з усього об'єму атмосферних опадів — 61% витрачається на випаровування, а 39% — з материковим стоком (річковим і підземним) надходить у Світовий океан.
Частіше за все під відновлюваними водними ресурсами розуміють лише частину материкового стоку, яка представлена стоком річок (41,7 тис. км³ води на рік, або 35% атмосферних опадів на планеті). Тому з практичних позицій під водними ресурсами окремих держав чи регіонів розуміють лише величину середньорічного стоку річок.
В природних умовах вода в руслах річок оновлюється за період близько 20 днів. Але відомо, що поверхневі води в наш час під впливом господарської діяльності забруднюються і виснажуються, тому треба приділяти увагу їх охороні.
До певної міри більш захищеними є підземні води, які є цінним ресурсом господарсько-питного водопостачання.
Відновлення водних ресурсів
Тривалість зміни маси | |
---|---|
Полярні льодовики, , | Близько 10 000 років |
Світовий океан | 2500 років |
Гірські льодовики | 1600 років |
Підземні води (глибокі) | 1400 років |
Озера у середньому | 17 років |
Болота | 5 років |
Волога в ґрунті | 1 рік |
Вода в руслах річок | 16 днів |
Вода в атмосфері | 8 днів |
(в живих організмах) | Кілька годин |
Розподіл водних ресурсів у світі
Розподілено водні ресурси між континентами нерівномірно.
Статичних (вікових) ресурсів прісних вод (підземні води, великі озера і льодовики) найбільше мають Північна Америка та Азія, дещо менші — Південна Америка та Африка, найменші — Європа та Австралія.
Відновлювані водні ресурси (річковий стік) також розподілено по земній кулі нерівномірно. Найвеличинішу річкового стоку має Азія (30% стоку всіх річок планети) і Південна Америка (26%), найменшу — Європа (7%) та Австралія з Океанією (5%). Найбільш забезпечено річковою водою (з розрахунку на одного жителя) населення Південної Америки та островів Океанії, найменше — населення Європи та Азії (тут зосереджено 77% населення планети і лише 37% світових запасів щорічно відновлюваних прісних вод)..
Серед країн світу найбільші річкові водні ресурси мають Бразилія — 9230, Росія — 4270, США — 2850, Китай — 2600 км3 води на рік.
Для оцінки забезпеченості країни водними ресурсами на одну людину на рік у світовій практиці застосовується індикатор водного стресу Фалькенмарк.
Структура водного балансу (планети)
Водні ресурси оцінюються обсягом середньорічного стоку річок. Потенційні експлуатаційні запаси підземних вод можуть бути оцінені за величиною мінімального стоку річок території, коли вони живляться виключно підземними водами.
Кількість водних ресурсів тій чи іншій території визначається структурою водного балансу. Для середньобагаторічного періоду, коли акумуляція вод в різних ємностях (підземних горизонтах, озерах, болотах, ґрунтові води тощо) може бути прийнята незмінною, водний баланс складається з прибуткової частини і видаткової. У прибутковій — атмосферні опади, а у видатковій — сумарне випаровування і річковий стік.
Господарське значення
Використання водних ресурсів поділяється на:
- водоспоживання, з вилученням їх з природного джерела (для потреб промисловості, зрошення, господарсько-питного та ін. видів водопостачання);
- водокористування, без вилучення (водовідведення, гідроенергетика, , рибне господарство, спорт, туризм, рекреація тощо)
У першому випадку експлуатаційними є тільки частина водних ресурсів. Вони відповідають мінімальній середньомісячній витраті річок з ймовірністю появи один раз на 20 років. У другому випадку експлуатаційними є весь обсяг водних ресурсів.
Водні ресурси використовують у різних галузях промисловості та сільського господарства, в енергетиці, для потреб судноплавства, в побуті. Широко використовують водні ресурси при переробці корисних копалин, зокрема їх збагаченні т. зв. мокрими способами.
Водні ресурси належать до відновлюваних у процесі кругообігу.
- Структура водоспоживання
Для прикладу, в Україні за долею споживання води основними споживачами є:
- промисловість — 48 % загального споживання (в першу чергу електроенергетика, металургія, хімічна промисловість),
- сільське господарство — 40 %,
- житлово-комунальне господарство — 12 %.
Екологічні проблеми
Виснаження водних ресурсів в результаті втрати їх якості є більшою загрозою ніж їх кількісне виснаження (1 м3 неочищених стічних вод забруднює і робить непридатними 40-50 м3 природної річкової води).
Забруднення багатьох водних об'єктів суші і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 — 0,5 отрутохімікатів; 0,1 — хлорорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти і інших вуглеводнів; 10 — мінеральних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0,004 — ртуті; 0,2 — свинцю; 0,0005 — кадмію; 0,38 — міді; 0,44 — марганцю; 0,37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6,5 — 50 — твердого сміття; 6,4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3% площі. Найзабрудненіші нафтою Північне і Карибське моря, Перська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.
У 2017 році 71% світового населення (5,3 мільярда людей) мали доступ до безпечної питної води - тобто такої, яка розташована у приміщеннях, доступних за потреби та не забруднених. 90% населення планети (6,8 мільярда людей) мали змогу базово отримати воду (в межах 30-хвилинної подорожі).
785 мільйонів людей не мають навіть базової питної води, у тому числі 144 мільйони людей, що залежні від поверхневих вод. У всьому світі щонайменше 2 мільярди людей використовують джерела питної води, забруднені фекаліями. Забруднена вода може передавати такі захворювання, як діарея, холера, дизентерія, тиф та поліомієліт. Забруднена питна вода щороку спричиняє 485 000 смертей від діареї.
До 2025 року половина світового населення буде жити в районах, що зазнають дефіциту водних ресурсів. У найменш розвинених країнах 22% закладів охорони здоров’я не мають послуги водопостачання.
Стратегічність водних ресурсів
У Словаччині воду було проголошено стратегічним ресурсом у 2012.
Регулювання та управління водними ресурсами
Цілеспрямоване комплексне управління водними ресурсами можливе на основі системи екологічних, водогосподарських, правових та організаційних заходів, відоме під назвою , головним завданням якого є координація інтересів водокористувачів, які часто суперечливі, та охорона вод.
Водні ресурси України
Стік річок України без Дунаю в середній за водністю рік становить 87,1 км3, з них на території країни формується 52,4 км3. По Кілійському гирлу Дунаю проходить 123 км3 води на рік.
Запаси водних ресурсів (річкового стоку) в Україні на одну людину становлять близько 1,8 тис. м3 на рік, що є одним з найменших показників у Європі (для прикладу: Норвегія — 96,9; Швеція — 24,1; Фінляндія — 22,5; Франція — 4,6; Італія — 3,9;Англія — 2,7; Польща — 1,7; ФРН — 1,3; Угорщина — 0,8 тис. м3 на рік.
Прогнозні запаси підземних вод в Україні становлять 22,5 км3 , а експлуатаційні — 5,7 км3 на рік.
З усього річкового стоку, який формується в Україні, у 90-ті роки ХХ ст. майже 80% використовувалося в народному господарстві. У 2000-х роках водозабір значно зменшився.
Див. також
- Загальне
- Водокористування
- Формування
Примітки
- Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти: Підручник. [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] - К.: ВПЦ "Київський університет", 1999. - 319 с.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 8 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Основні засади управління якістю водних ресурсів та їхня охорона [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського. - К.: ВПЦ "Київський університет". - 2015. - 154 с.
- Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник [ 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Використано матеріали Водные ресурсы Тюменской области [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Загальна гідрологія: Підручник. [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / за ред. В. К. Хільчевського і О. Г. Ободовського. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с. .
Посилання
- Водні ресурси // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 40.
- (англ.) Water Technology [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.] — новини ековикористання водних ресурсів.
- Ганна Трегуб Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Український тиждень, № 29 (246), 20 липня 2012 року.
- (рос.) Водные ресурсы Тюменской области. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo dni resu rsi angl water resources water supply nim Wasserreserven f pl ce pridatni dlya vikoristannya vodi Zemli richkovi ozerni morski pidzemni gruntovi vodi vodoshovisha lid girskih i polyarnih lodovikiv abo vsi vodi gidrosferi Vodni resursiMisce roztashuvannyagidrosferaZ materialuvoda Vodni resursi u VikishovishiSkladovi gidrosferi vodnih resursiv Vidomo sho 2 3 poverhni Zemli vkrito vodami Svitovogo okeanu Zagalna plosha vodnih ob yektiv sushi lodovikiv ozer vodoshovish richok stanovit 15 sushi Ale yaksho ne vrahovuvati lodoviki to na inshi vodni ob yekti sushi zalishayetsya lishe 4 Zagalnij ob yem vodi u vodnih ob yektah Zemli stanovit blizko 1390 mln km prichomu chastka Svitovogo okeanu 96 4 Z vodnih ob yektiv sushi najbilshu kilkist vodi mistyat lodoviki 25 8 mln km 1 86 usih vod Zemli Z ciyeyi kilkosti vodi na lodoviki Antarktidi Grenlandiyi Arktiki pripadaye vidpovidno 89 8 9 7 i 0 3 Na girski lodoviki zalishayetsya vsogo 0 2 Do gidrosferi vidnosyat i chastinu pidzemnih vod yaki berut uchast u krugoobigu vodi v prirodi do glibini 2000 m vid poverhni sushi Ocinki ciyeyi skladovoyi riznyatsya mizh soboyu vid 23 4 mln km3 do 60 i 86 mln km3 Vazhlive znachennya mayut prisni vodi najcinnishij dlya lyudini prirodnij resurs Usogo na planeti 36 7 mln km prisnih vod 3 7 vid zagalnogo ob yemu Na tverdu fazu lodoviki pripadaye 26 1 mln km 71 vid zagalnoyi kilkosti prisnih vod na Zemli Na ridku fazu najdostupnishu dlya vikoristannya lyudinoyu voda richok vodoshovish ozer 26 1 mln km3 29 vid zagalnoyi kilkosti prisnih vod na Zemli abo blizko 1 vid zagalnogo ob yemu vod na Zemli Ekologiya vodnih resursivResursi prisnih vod skladayutsya z tak zvanih statichnih abo vikovih zapasiv vodi i bezperervno vidnovlyuvanih vodnih resursiv Statichni vikovi zapasi prisnih vod predstavleni chastinami vodnih ob yemiv ozer lodovikiv pidzemnih vod yaki ne pidlyagayut shorichnim zminam ponovlyuyutsya nadzvichajno povilno protyagom soten i tisyach rokiv Statichni zapasi vod ne mozhna viluchati na gospodarski potrebi bez zavdannya shkodi danim vodnim ob yektam abo pov yazanim z nimi richkam Vidnovlyuvani zapasi prisnih vod materikovij stik u Svitovij okean richkovij ta pidzemnij stik Vidnovlyuvani vodni resursi ocinyuyut za dopomogoyu rivnyannya vodnogo balansu U serednomu dlya sushi z usogo ob yemu atmosfernih opadiv 61 vitrachayetsya na viparovuvannya a 39 z materikovim stokom richkovim i pidzemnim nadhodit u Svitovij okean Chastishe za vse pid vidnovlyuvanimi vodnimi resursami rozumiyut lishe chastinu materikovogo stoku yaka predstavlena stokom richok 41 7 tis km vodi na rik abo 35 atmosfernih opadiv na planeti Tomu z praktichnih pozicij pid vodnimi resursami okremih derzhav chi regioniv rozumiyut lishe velichinu serednorichnogo stoku richok V prirodnih umovah voda v ruslah richok onovlyuyetsya za period blizko 20 dniv Ale vidomo sho poverhnevi vodi v nash chas pid vplivom gospodarskoyi diyalnosti zabrudnyuyutsya i visnazhuyutsya tomu treba pridilyati uvagu yih ohoroni Do pevnoyi miri bilsh zahishenimi ye pidzemni vodi yaki ye cinnim resursom gospodarsko pitnogo vodopostachannya Vidnovlennya vodnih resursiv Trivalist zmini masiPolyarni lodoviki Blizko 10 000 rokivSvitovij okean 2500 rokivGirski lodoviki 1600 rokivPidzemni vodi gliboki 1400 rokivOzera u serednomu 17 rokivBolota 5 rokivVologa v grunti 1 rikVoda v ruslah richok 16 dnivVoda v atmosferi 8 dniv v zhivih organizmah Kilka godinRozpodil vodnih resursiv u svitiRozpodileno vodni resursi mizh kontinentami nerivnomirno Statichnih vikovih resursiv prisnih vod pidzemni vodi veliki ozera i lodoviki najbilshe mayut Pivnichna Amerika ta Aziya desho menshi Pivdenna Amerika ta Afrika najmenshi Yevropa ta Avstraliya Vidnovlyuvani vodni resursi richkovij stik takozh rozpodileno po zemnij kuli nerivnomirno Najvelichinishu richkovogo stoku maye Aziya 30 stoku vsih richok planeti i Pivdenna Amerika 26 najmenshu Yevropa 7 ta Avstraliya z Okeaniyeyu 5 Najbilsh zabezpecheno richkovoyu vodoyu z rozrahunku na odnogo zhitelya naselennya Pivdennoyi Ameriki ta ostroviv Okeaniyi najmenshe naselennya Yevropi ta Aziyi tut zoseredzheno 77 naselennya planeti i lishe 37 svitovih zapasiv shorichno vidnovlyuvanih prisnih vod Sered krayin svitu najbilshi richkovi vodni resursi mayut Braziliya 9230 Rosiya 4270 SShA 2850 Kitaj 2600 km3 vodi na rik Dlya ocinki zabezpechenosti krayini vodnimi resursami na odnu lyudinu na rik u svitovij praktici zastosovuyetsya indikator vodnogo stresu Falkenmark Struktura vodnogo balansu planeti Vodni resursi ocinyuyutsya obsyagom serednorichnogo stoku richok Potencijni ekspluatacijni zapasi pidzemnih vod mozhut buti ocineni za velichinoyu minimalnogo stoku richok teritoriyi koli voni zhivlyatsya viklyuchno pidzemnimi vodami Kilkist vodnih resursiv tij chi inshij teritoriyi viznachayetsya strukturoyu vodnogo balansu Dlya serednobagatorichnogo periodu koli akumulyaciya vod v riznih yemnostyah pidzemnih gorizontah ozerah bolotah gruntovi vodi tosho mozhe buti prijnyata nezminnoyu vodnij balans skladayetsya z pributkovoyi chastini i vidatkovoyi U pributkovij atmosferni opadi a u vidatkovij sumarne viparovuvannya i richkovij stik Gospodarske znachennyaVikoristannya vodnih resursiv podilyayetsya na vodospozhivannya z viluchennyam yih z prirodnogo dzherela dlya potreb promislovosti zroshennya gospodarsko pitnogo ta in vidiv vodopostachannya vodokoristuvannya bez viluchennya vodovidvedennya gidroenergetika ribne gospodarstvo sport turizm rekreaciya tosho U pershomu vipadku ekspluatacijnimi ye tilki chastina vodnih resursiv Voni vidpovidayut minimalnij serednomisyachnij vitrati richok z jmovirnistyu poyavi odin raz na 20 rokiv U drugomu vipadku ekspluatacijnimi ye ves obsyag vodnih resursiv Vodni resursi vikoristovuyut u riznih galuzyah promislovosti ta silskogo gospodarstva v energetici dlya potreb sudnoplavstva v pobuti Shiroko vikoristovuyut vodni resursi pri pererobci korisnih kopalin zokrema yih zbagachenni t zv mokrimi sposobami Vodni resursi nalezhat do vidnovlyuvanih u procesi krugoobigu Struktura vodospozhivannya Dlya prikladu v Ukrayini za doleyu spozhivannya vodi osnovnimi spozhivachami ye promislovist 48 zagalnogo spozhivannya v pershu chergu elektroenergetika metalurgiya himichna promislovist silske gospodarstvo 40 zhitlovo komunalne gospodarstvo 12 Ekologichni problemiVisnazhennya vodnih resursiv v rezultati vtrati yih yakosti ye bilshoyu zagrozoyu nizh yih kilkisne visnazhennya 1 m3 neochishenih stichnih vod zabrudnyuye i robit nepridatnimi 40 50 m3 prirodnoyi richkovoyi vodi Zabrudnennya bagatoh vodnih ob yektiv sushi i vod Svitovogo okeanu dosyaglo nebezpechnogo rivnya Shorichno v okean potraplyaye mln t 0 2 0 5 otrutohimikativ 0 1 hlororganichnih pesticidiv 5 11 nafti i inshih vuglevodniv 10 mineralnih dobriv 6 fosfornih spoluk 0 004 rtuti 0 2 svincyu 0 0005 kadmiyu 0 38 midi 0 44 margancyu 0 37 cinku 1000 tverdih vidhodiv 6 5 50 tverdogo smittya 6 4 plastmas U Pivnichnij Atlantici naftova plivka zajmaye 2 3 ploshi Najzabrudnenishi naftoyu Pivnichne i Karibske morya Perska zatoka a takozh prilegli do Afriki i Ameriki dilyanki de zdijsnyuyetsya yiyi perevezennya tankernim flotom U 2017 roci 71 svitovogo naselennya 5 3 milyarda lyudej mali dostup do bezpechnoyi pitnoyi vodi tobto takoyi yaka roztashovana u primishennyah dostupnih za potrebi ta ne zabrudnenih 90 naselennya planeti 6 8 milyarda lyudej mali zmogu bazovo otrimati vodu v mezhah 30 hvilinnoyi podorozhi 785 miljoniv lyudej ne mayut navit bazovoyi pitnoyi vodi u tomu chisli 144 miljoni lyudej sho zalezhni vid poverhnevih vod U vsomu sviti shonajmenshe 2 milyardi lyudej vikoristovuyut dzherela pitnoyi vodi zabrudneni fekaliyami Zabrudnena voda mozhe peredavati taki zahvoryuvannya yak diareya holera dizenteriya tif ta poliomiyelit Zabrudnena pitna voda shoroku sprichinyaye 485 000 smertej vid diareyi Do 2025 roku polovina svitovogo naselennya bude zhiti v rajonah sho zaznayut deficitu vodnih resursiv U najmensh rozvinenih krayinah 22 zakladiv ohoroni zdorov ya ne mayut poslugi vodopostachannya Strategichnist vodnih resursivU Slovachchini vodu bulo progolosheno strategichnim resursom u 2012 Regulyuvannya ta upravlinnya vodnimi resursamiCilespryamovane kompleksne upravlinnya vodnimi resursami mozhlive na osnovi sistemi ekologichnih vodogospodarskih pravovih ta organizacijnih zahodiv vidome pid nazvoyu golovnim zavdannyam yakogo ye koordinaciya interesiv vodokoristuvachiv yaki chasto superechlivi ta ohorona vod Vodni resursi UkrayiniDokladnishe Vodni resursi Ukrayini Stik richok Ukrayini bez Dunayu v serednij za vodnistyu rik stanovit 87 1 km3 z nih na teritoriyi krayini formuyetsya 52 4 km3 Po Kilijskomu girlu Dunayu prohodit 123 km3 vodi na rik Zapasi vodnih resursiv richkovogo stoku v Ukrayini na odnu lyudinu stanovlyat blizko 1 8 tis m3 na rik sho ye odnim z najmenshih pokaznikiv u Yevropi dlya prikladu Norvegiya 96 9 Shveciya 24 1 Finlyandiya 22 5 Franciya 4 6 Italiya 3 9 Angliya 2 7 Polsha 1 7 FRN 1 3 Ugorshina 0 8 tis m3 na rik Prognozni zapasi pidzemnih vod v Ukrayini stanovlyat 22 5 km3 a ekspluatacijni 5 7 km3 na rik Z usogo richkovogo stoku yakij formuyetsya v Ukrayini u 90 ti roki HH st majzhe 80 vikoristovuvalosya v narodnomu gospodarstvi U 2000 h rokah vodozabir znachno zmenshivsya Div takozhZagalneGidrologiya Suhodil Gidrologiya suhodolu Pitna voda Vodni resursi Ukrayini Regulyuvannya ta Zabrudnennya vod Ohorona vodVodokoristuvannyaVodne gospodarstvo vodopostachannya ta vodovidvedennya Vodokoristuvannya Vodospozhivannya FormuvannyaRichkova merezha Richkova sistema Richkovij basejn Richkovij stik Girska richkaPrimitkiHilchevskij V K Vodopostachannya i vodovidvedennya gidroekologichni aspekti Pidruchnik 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine K VPC Kiyivskij universitet 1999 319 s Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 8 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www who int angl Arhiv originalu za 10 lipnya 2021 Procitovano 8 bereznya 2020 Arhiv originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 14 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaOsnovni zasadi upravlinnya yakistyu vodnih resursiv ta yihnya ohorona 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo K VPC Kiyivskij universitet 2015 154 s Vodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik 11 grudnya 2020 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Vikoristano materiali Vodnye resursy Tyumenskoj oblasti 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros LiteraturaZagalna gidrologiya Pidruchnik 7 bereznya 2017 u Wayback Machine Elektronnij resurs za red V K Hilchevskogo i O G Obodovskogo K VPC Kiyivskij universitet 2008 399 s ISBN 978 966 439 016 0 PosilannyaVodni resursi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 40 angl Water Technology 21 lipnya 2015 u Wayback Machine novini ekovikoristannya vodnih resursiv Ganna Tregub Obmezheni resursi do 2030 roku polovina lyudstva zitknetsya z nestacheyu vodi ta silskogospodarskih zemel 29 listopada 2014 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 29 246 20 lipnya 2012 roku ros Vodnye resursy Tyumenskoj oblasti 29 listopada 2014 u Wayback Machine