Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рухолла Мусаві Хомейні перс روح الله خمینی 17 травня 1900 або 1898 або 1903 Персія 3 червня 1989 Тегеран Іран іранський

Хомейні

Хомейні

Рухолла Мусаві Хомейні (перс. روح‌الله خمینی‎; 17 травня 1900 або 1898 або 1903, Персія — 3 червня 1989, Тегеран, Іран) — іранський державний діяч, аятола, рахбар (вождь), лідер ісламської революції 1979 року в Ірані. Верховний лідер Ірану з 1979 по 1989 рр.

Сейєд Рухолла Хомейні
перс. روح‌الله خمینی‎
перс. روح الله موسوی خمینی‎
image
Сейєд Рухолла Хомейні
перс. روح‌الله خمینی‎
1-й Верховний лідер Ірану
3 грудня 1979 — 3 червня 1989
Попередникпосада заснована
НаступникАлі Хаменеї
Народився17 травня 1900(1900-05-17)[1][2][…]
Хомейн, Меркезі, Іран
Помер3 червня 1989(1989-06-03)[5] (89 років)
Тегеран, Іран
Похованиймавзолей Хомейні
Відомий якполітик, поет, релігійний лідер, akhoond, богослов, містик
Громадянствоimage Іран
Національністьперс
Політична партіяd
БатькоСеїд Мустафа
У шлюбі зБатул-Ханум
Дітисини: Мустафа, Ахмад
РелігіяІслам шиїтської течії
image
imam-khomeini.ir
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Вже в самому імені для іранця-шиїта міститься багато відомостей. Рухолла означає «Божий дух»[]. Мусаві, що перейшло з імені батька сеїда Мустафи Мусаві, говорить, що його рід сходить до сьомого святого й непорочного імама Муси Казема, а отже до пророка Мухаммеда.

Сеїду Рухоллі було 5 місяців, коли його батька вбили. Після смерті батька хлопчиком опікувалися мати та сестра батька. Проте коли хлопчикові минуло 15 років, його мати померла.

Здобув початкову освіту в місцевих школах. Потім почав вивчати арабську граматику і логіку у свого старшого брата Сеїда Мортазі, відомого як аятола Пасандіде. У 1920 році він поїхав у місто Ерак і почав учитися в релігійній школі цього міста, якою керував аятола Сеїд Абдолькарим Хаері. До 1926 року він пройшов усі рівні навчання й під керівництвом аятоли Хаері здобув ступінь муджтахида, після чого почав викладати в Кумі.

Викладав в Кумі, в 50-ті роки отримав титул «аятола». З 1963 року перебував в опозиції до шахського режиму Ірану. Його арешт спричинив найбільші заворушення за десятиліття — понад 1000 вбитих. Влада вислала його до Туреччини, потім переїхав до Іраку, в 1978 році — до Парижа.

У січні 1979 року очолив ісламську революцію в Ірані. За два тижні після втечі шаха, 1 лютого 1979 року, повернувся до Ірану. 11 лютого призначив тимчасовий уряд на чолі з Мехді Базарганом.

Відповідно до Конституції, ухваленої в грудні 1979 року, обійняв посаду Верховного лідера Ісламської Республіки Іран. Проживав у місті Кумі, але діяльно брав участь у політичному житті країни.

З іноземних політичних лідерів зустрічався тільки з Ясіром Арафатом й Едуардом Шеварднадзе. На численні вітальні телеграми Леоніда Брежнєва не відповідав.

Протягом правління підтримував експорт ісламської революції в країни регіону, розглядаючи як можливість такого ірано-іракську війну. Коли в серпні 1988 року він погодився припинити війни з Іраком, те рішення далося йому важко, «як випити чашу з отрутою».

Помер 3 червня 1989 року. Поховано в мавзолеї на кладовищі Бехеште-Захра. На його похорон (зібралося близько 10 млн осіб).

Релігійна й політична діяльність

Широка й відкрита політична діяльність імама починається в 1962 році, коли шахський прем'єр-міністр затвердив на засіданні уряду законопроєкт про регіональні й місцеві товариства. У законопроєкті містилися умови обрання членів цих товариств, що мали секуляристський характер. Зокрема, в документі мовилося, що обрані депутати повинні перед початком праці присягнути на Священному писанні, а не на священному Корані. Саме тому досвідчені улеми й духовні особи розвернули широку боротьбу проти цього закону, яку очолив імам Хомейні.

За рекомендацією президента США 8 січня 1963 року шах оголосив про проведення референдуму щодо реформ т. зв. «білої революції», а вже 31 січня 1963 року імам Хомейні закликав бойкотувати шахський референдум, назвавши його таким, що не має цінності з погляду ісламських норм і Конституції країни. Після заяви, що пролунала за 4 дні до проведення референдуму, почалися широкомасштабні виступи на підтримку імама, проте їх придушила поліція й шах провів референдум 25 січня 1963 року. Після цього, не скупившись на методи в низці заходів, шахський режим підсилював тиск на духівництво. Незабаром працівники САВАК (Організації інформації та безпеки країни) таємно проникли в будинок імама й заарештували його, відіславши до того ж до Тегерана.

Арешт Хомейні спричинив масові виступи в найбільших містах Ірану. Після двомісячного тюремного ув'язнення імама випустили під нагляд поліції. У вересні 1964 року внаслідок посилення американського впливу в Ірані й розширення діяльності американських військових радників уряд Хасаналі Мансура ухвалив закон про екстериторіальність американських громадян.

Реакція була негайна. 25 жовтня, в день народження шаха, імам Хомейні засудив ці дії уряду. Після того стався ще один арешт, імама відіслали до Тегерана, звідки вислали до Туреччини. Так почалася п'ятнадцятирічна розлука з батьківщиною. Одночасно з висилкою імама арештували його сина Сеїда Мостафу Хомейні й після недовгого тюремного ув'язнення також вислали до Туреччини.

У 1965 році імам Хомейні разом зі своїм сином вирушив з Туреччини до Іраку, де повів свою боротьбу далі. Важливим моментом перебування імама в Іраку було те, що він не вступав ні в які стосунки з шахським режимом. Знайдені документи в архівах САВАК свідчать про те, що імам неодноразово отримував такі пропозиції від режиму, але щоразу відмовлявся від співпраці. 22 жовтня 1977 року при загадкових обставинах гине імамів син Мостафа Хомейні, що спричинило широкий резонанс у країні. Ім'я імама набувало щоразу більший авторитет у народі і з метою його підриву 6 січня 1978 за особистим наказом Мохаммада Рези Пахлаві і його двору в газеті «Еттелаат» було надруковано статтю з образами й наклепами на адресу імама Хомейні. Народ не міг знести таких образ у бік свого духовного лідера й вийшов на маніфестації. Натхненні послання й суворі промови імама Хомейні додали нової сили революційному рухові. У пошуках укриття імам вирушив спочатку до Кувейту, але уряд цієї країни не прийняв його й на пораду соратників він оселився в паризькому передмісті Нофль-ле-Шато у Франції. Революційний прорив в Ірані став очевидним і ці обставини змусили хворого на рак крові шаха, під приводом відпочинку, залишити країну.

Ісламська революція

Ця обставина створила можливість для повернення імама Хомейні до Ірану. 31 січня 1979 року після довгих років вигнання разом із групою своїх прихильників імам повернувся на батьківщину. Приїзд імама сильно вплинув на становище в країні: шахський режим не протримався й 10 днів, 11 лютого 1979 року впали всі його опори й усі органи державної влади перейшли в руки революційних ісламських сил.

Після перемоги Ісламської революції почався новий етап у керівній ролі імама Хомейні для іранського народу.

Було проведено загальний референдум про створення Ісламської Республіки Іран (Джомхурі-є Ісламі-є Іран). Створювано комісії та комітети з різних, важливих питань керівництва державою. За указом Хомейні було створено «Корпус вартових Ісламської революції».

Аятола Хомейні став першим духовним лідером Ісламської Республіки Іран (ІРІ). Його резиденція містилася в шиїтському центрі Ірану — місті Кумі. Проте 1980 року, після перенесеного інфаркту, він переїхав у передмістя Тегерана.

Було прийнято розроблену від Хомейні нову Конституцію республіки, що надала йому найвищу владу як «найвищому духовному авторитетові». У країні було введено ісламські закони, повну ісламізацію всіх сторін суспільного життя — політики, економіки й культури. Головними ставали морально-етичні закони шаріату: жінкам заборонили носити неприписаний мусульманкам одяг, заборонено спиртні напої та більшість західних фільмів. Під заборону підпали навіть шахи, які визнано «азартною та шкідливою» грою. Було введено систему ісламського судочинства, що ґрунтується на засадах Корану й шаріату. Почалася боротьба з придушення лівої опозиції та організацій національних меншин.

4 листопада 1979 прихильники аятоли Хомейні захопили посольство США в Тегерані, вимагаючи повернути в країну колишнього шаха Мухаммеда Резу Пехлеві, що знайшов притулок в Америці. Попри всі зусилля адміністрації США, включаючи спробу звільнення збройним шляхом, 52-х американських заручників було відпущено тільки за 444 дні, в січні 1981, за кілька хвилин після інавгурації нового президента США Рональда Рейгана, що змінив на цій посаді Джиммі Картера.

Аятола особисто керував політикою країни, призначаючи членів Ради з нагляду за здійсненням конституції. Розв'язана за сприяння США Ірано-іракська війна (1980—1988) виснажила країну, але водночас ще більш згуртувала прихильників Хомейні. Ірану врешті-решт довелося підписати резолюцію № 598 Ради Безпеки ООН про припинення вогню в липні 1987 й погодитися з умовами мирного договору, що максимально враховував інтереси Іраку.

14 лютого 1989 аятола Хомейні віддав наказ про фізичне знищення письменника Салмана Рушді, книжку якого «Сатанинські вірші» мусульмани-фундаменталісти визнали за образливу для ісламу.

Після обширного інфаркту 1980 Хомейні разом із сім'єю поселився в передмісті Тегерана, де й помер 3 червня 1989. Аятолу Хомейні було поховано в мавзолеї, що стоїть у 8-х км на південь від Тегерана і за 25 км від міжнародного аеропорту імені імама Хомейні, біля військового кладовища Бехеште-Захра.

Див. також

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
    В молодості
  • image
    У рідному Кумі
  • image
    У Туреччині
  • image
    Молиться
  • image
    В Іраці
  • image
    У Парижі
  • image
    Молиться

Примітки

  1. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  4. Али-заде А. Хомейни Рухулла // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007.
    d:Track:Q18517268d:Track:Q649d:Track:Q80233270d:Track:Q16488478d:Track:Q4062223
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Iran's chess war [ 24 лютого 2009 у Wayback Machine.](англ.)

Література

  • О. Коппель. Хомейні Рухолла Мусаві // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
  • Имам Хомейни и духовное возрождение. Материалы Международного конгресса, посвященного столетию со дня рождения имама Хомейни. (Москва, 9-10 марта 2000 г.) (рос.)
  • Жуков Д. А. Небо над Ираном ясное. Очерк политической биографии имама Хомейни. М., 1999 (рос.)
  • Willett E.C. Ayatollah Khomeini. 2004 (англ.)
  • Hoveyda F. The Shah and the Ayatollah: Iranian mythology and Islamic Revolution. 2003 (англ.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ruholla Musavi Homejni pers روح الله خمینی 17 travnya 1900 abo 1898 abo 1903 Persiya 3 chervnya 1989 Tegeran Iran iranskij derzhavnij diyach ayatola rahbar vozhd lider islamskoyi revolyuciyi 1979 roku v Irani Verhovnij lider Iranu z 1979 po 1989 rr Sejyed Ruholla Homejni pers روح الله خمینی pers روح الله موسوی خمینی Sejyed Ruholla Homejni pers روح الله خمینی 1 j Verhovnij lider Iranu3 grudnya 1979 3 chervnya 1989Poperednikposada zasnovanaNastupnikAli HameneyiNarodivsya17 travnya 1900 1900 05 17 1 2 Homejn Merkezi IranPomer3 chervnya 1989 1989 06 03 5 89 rokiv Tegeran IranPohovanijmavzolej HomejniVidomij yakpolitik poet religijnij lider akhoond bogoslov mistikGromadyanstvo IranNacionalnistpersPolitichna partiyadBatkoSeyid MustafaU shlyubi zBatul HanumDitisini Mustafa AhmadReligiyaIslam shiyitskoyi techiyiimam khomeini ir Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVzhe v samomu imeni dlya irancya shiyita mistitsya bagato vidomostej Ruholla oznachaye Bozhij duh dzherelo Musavi sho perejshlo z imeni batka seyida Mustafi Musavi govorit sho jogo rid shodit do somogo svyatogo j neporochnogo imama Musi Kazema a otzhe do proroka Muhammeda Seyidu Ruholli bulo 5 misyaciv koli jogo batka vbili Pislya smerti batka hlopchikom opikuvalisya mati ta sestra batka Prote koli hlopchikovi minulo 15 rokiv jogo mati pomerla Zdobuv pochatkovu osvitu v miscevih shkolah Potim pochav vivchati arabsku gramatiku i logiku u svogo starshogo brata Seyida Mortazi vidomogo yak ayatola Pasandide U 1920 roci vin poyihav u misto Erak i pochav uchitisya v religijnij shkoli cogo mista yakoyu keruvav ayatola Seyid Abdolkarim Haeri Do 1926 roku vin projshov usi rivni navchannya j pid kerivnictvom ayatoli Haeri zdobuv stupin mudzhtahida pislya chogo pochav vikladati v Kumi Vikladav v Kumi v 50 ti roki otrimav titul ayatola Z 1963 roku perebuvav v opoziciyi do shahskogo rezhimu Iranu Jogo aresht sprichiniv najbilshi zavorushennya za desyatilittya ponad 1000 vbitih Vlada vislala jogo do Turechchini potim pereyihav do Iraku v 1978 roci do Parizha U sichni 1979 roku ocholiv islamsku revolyuciyu v Irani Za dva tizhni pislya vtechi shaha 1 lyutogo 1979 roku povernuvsya do Iranu 11 lyutogo priznachiv timchasovij uryad na choli z Mehdi Bazarganom Vidpovidno do Konstituciyi uhvalenoyi v grudni 1979 roku obijnyav posadu Verhovnogo lidera Islamskoyi Respubliki Iran Prozhivav u misti Kumi ale diyalno brav uchast u politichnomu zhitti krayini Z inozemnih politichnih lideriv zustrichavsya tilki z Yasirom Arafatom j Eduardom Shevardnadze Na chislenni vitalni telegrami Leonida Brezhnyeva ne vidpovidav Protyagom pravlinnya pidtrimuvav eksport islamskoyi revolyuciyi v krayini regionu rozglyadayuchi yak mozhlivist takogo irano iraksku vijnu Koli v serpni 1988 roku vin pogodivsya pripiniti vijni z Irakom te rishennya dalosya jomu vazhko yak vipiti chashu z otrutoyu Pomer 3 chervnya 1989 roku Pohovano v mavzoleyi na kladovishi Beheshte Zahra Na jogo pohoron zibralosya blizko 10 mln osib Religijna j politichna diyalnistShiroka j vidkrita politichna diyalnist imama pochinayetsya v 1962 roci koli shahskij prem yer ministr zatverdiv na zasidanni uryadu zakonoproyekt pro regionalni j miscevi tovaristva U zakonoproyekti mistilisya umovi obrannya chleniv cih tovaristv sho mali sekulyaristskij harakter Zokrema v dokumenti movilosya sho obrani deputati povinni pered pochatkom praci prisyagnuti na Svyashennomu pisanni a ne na svyashennomu Korani Same tomu dosvidcheni ulemi j duhovni osobi rozvernuli shiroku borotbu proti cogo zakonu yaku ocholiv imam Homejni Za rekomendaciyeyu prezidenta SShA 8 sichnya 1963 roku shah ogolosiv pro provedennya referendumu shodo reform t zv biloyi revolyuciyi a vzhe 31 sichnya 1963 roku imam Homejni zaklikav bojkotuvati shahskij referendum nazvavshi jogo takim sho ne maye cinnosti z poglyadu islamskih norm i Konstituciyi krayini Pislya zayavi sho prolunala za 4 dni do provedennya referendumu pochalisya shirokomasshtabni vistupi na pidtrimku imama prote yih pridushila policiya j shah proviv referendum 25 sichnya 1963 roku Pislya cogo ne skupivshis na metodi v nizci zahodiv shahskij rezhim pidsilyuvav tisk na duhivnictvo Nezabarom pracivniki SAVAK Organizaciyi informaciyi ta bezpeki krayini tayemno pronikli v budinok imama j zaareshtuvali jogo vidislavshi do togo zh do Tegerana Aresht Homejni sprichiniv masovi vistupi v najbilshih mistah Iranu Pislya dvomisyachnogo tyuremnogo uv yaznennya imama vipustili pid naglyad policiyi U veresni 1964 roku vnaslidok posilennya amerikanskogo vplivu v Irani j rozshirennya diyalnosti amerikanskih vijskovih radnikiv uryad Hasanali Mansura uhvaliv zakon pro eksteritorialnist amerikanskih gromadyan Reakciya bula negajna 25 zhovtnya v den narodzhennya shaha imam Homejni zasudiv ci diyi uryadu Pislya togo stavsya she odin aresht imama vidislali do Tegerana zvidki vislali do Turechchini Tak pochalasya p yatnadcyatirichna rozluka z batkivshinoyu Odnochasno z visilkoyu imama areshtuvali jogo sina Seyida Mostafu Homejni j pislya nedovgogo tyuremnogo uv yaznennya takozh vislali do Turechchini U 1965 roci imam Homejni razom zi svoyim sinom virushiv z Turechchini do Iraku de poviv svoyu borotbu dali Vazhlivim momentom perebuvannya imama v Iraku bulo te sho vin ne vstupav ni v yaki stosunki z shahskim rezhimom Znajdeni dokumenti v arhivah SAVAK svidchat pro te sho imam neodnorazovo otrimuvav taki propoziciyi vid rezhimu ale shorazu vidmovlyavsya vid spivpraci 22 zhovtnya 1977 roku pri zagadkovih obstavinah gine imamiv sin Mostafa Homejni sho sprichinilo shirokij rezonans u krayini Im ya imama nabuvalo shorazu bilshij avtoritet u narodi i z metoyu jogo pidrivu 6 sichnya 1978 za osobistim nakazom Mohammada Rezi Pahlavi i jogo dvoru v gazeti Ettelaat bulo nadrukovano stattyu z obrazami j naklepami na adresu imama Homejni Narod ne mig znesti takih obraz u bik svogo duhovnogo lidera j vijshov na manifestaciyi Nathnenni poslannya j suvori promovi imama Homejni dodali novoyi sili revolyucijnomu ruhovi U poshukah ukrittya imam virushiv spochatku do Kuvejtu ale uryad ciyeyi krayini ne prijnyav jogo j na poradu soratnikiv vin oselivsya v parizkomu peredmisti Nofl le Shato u Franciyi Revolyucijnij proriv v Irani stav ochevidnim i ci obstavini zmusili hvorogo na rak krovi shaha pid privodom vidpochinku zalishiti krayinu Islamska revolyuciyaCya obstavina stvorila mozhlivist dlya povernennya imama Homejni do Iranu 31 sichnya 1979 roku pislya dovgih rokiv vignannya razom iz grupoyu svoyih prihilnikiv imam povernuvsya na batkivshinu Priyizd imama silno vplinuv na stanovishe v krayini shahskij rezhim ne protrimavsya j 10 dniv 11 lyutogo 1979 roku vpali vsi jogo opori j usi organi derzhavnoyi vladi perejshli v ruki revolyucijnih islamskih sil Pislya peremogi Islamskoyi revolyuciyi pochavsya novij etap u kerivnij roli imama Homejni dlya iranskogo narodu Bulo provedeno zagalnij referendum pro stvorennya Islamskoyi Respubliki Iran Dzhomhuri ye Islami ye Iran Stvoryuvano komisiyi ta komiteti z riznih vazhlivih pitan kerivnictva derzhavoyu Za ukazom Homejni bulo stvoreno Korpus vartovih Islamskoyi revolyuciyi Ayatola Homejni stav pershim duhovnim liderom Islamskoyi Respubliki Iran IRI Jogo rezidenciya mistilasya v shiyitskomu centri Iranu misti Kumi Prote 1980 roku pislya perenesenogo infarktu vin pereyihav u peredmistya Tegerana Bulo prijnyato rozroblenu vid Homejni novu Konstituciyu respubliki sho nadala jomu najvishu vladu yak najvishomu duhovnomu avtoritetovi U krayini bulo vvedeno islamski zakoni povnu islamizaciyu vsih storin suspilnogo zhittya politiki ekonomiki j kulturi Golovnimi stavali moralno etichni zakoni shariatu zhinkam zaboronili nositi nepripisanij musulmankam odyag zaboroneno spirtni napoyi ta bilshist zahidnih filmiv Pid zaboronu pidpali navit shahi yaki viznano azartnoyu ta shkidlivoyu groyu Bulo vvedeno sistemu islamskogo sudochinstva sho gruntuyetsya na zasadah Koranu j shariatu Pochalasya borotba z pridushennya livoyi opoziciyi ta organizacij nacionalnih menshin 4 listopada 1979 prihilniki ayatoli Homejni zahopili posolstvo SShA v Tegerani vimagayuchi povernuti v krayinu kolishnogo shaha Muhammeda Rezu Pehlevi sho znajshov pritulok v Americi Popri vsi zusillya administraciyi SShA vklyuchayuchi sprobu zvilnennya zbrojnim shlyahom 52 h amerikanskih zaruchnikiv bulo vidpusheno tilki za 444 dni v sichni 1981 za kilka hvilin pislya inavguraciyi novogo prezidenta SShA Ronalda Rejgana sho zminiv na cij posadi Dzhimmi Kartera Ayatola osobisto keruvav politikoyu krayini priznachayuchi chleniv Radi z naglyadu za zdijsnennyam konstituciyi Rozv yazana za spriyannya SShA Irano irakska vijna 1980 1988 visnazhila krayinu ale vodnochas she bilsh zgurtuvala prihilnikiv Homejni Iranu vreshti resht dovelosya pidpisati rezolyuciyu 598 Radi Bezpeki OON pro pripinennya vognyu v lipni 1987 j pogoditisya z umovami mirnogo dogovoru sho maksimalno vrahovuvav interesi Iraku 14 lyutogo 1989 ayatola Homejni viddav nakaz pro fizichne znishennya pismennika Salmana Rushdi knizhku yakogo Sataninski virshi musulmani fundamentalisti viznali za obrazlivu dlya islamu Pislya obshirnogo infarktu 1980 Homejni razom iz sim yeyu poselivsya v peredmisti Tegerana de j pomer 3 chervnya 1989 Ayatolu Homejni bulo pohovano v mavzoleyi sho stoyit u 8 h km na pivden vid Tegerana i za 25 km vid mizhnarodnogo aeroportu imeni imama Homejni bilya vijskovogo kladovisha Beheshte Zahra Div takozhZahoplennya amerikanskih zaruchnikiv u TegeraniGalereyaV molodosti U ridnomu Kumi U Turechchini Molitsya V Iraci U Parizhi MolitsyaPrimitkiNationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Discogs 2000 d Track Q504063 Ali zade A Homejni Ruhulla Islamskij enciklopedicheskij slovar Moskva Ansar 2007 d Track Q18517268d Track Q649d Track Q80233270d Track Q16488478d Track Q4062223 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Iran s chess war 24 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl LiteraturaO Koppel Homejni Ruholla Musavi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Imam Homejni i duhovnoe vozrozhdenie Materialy Mezhdunarodnogo kongressa posvyashennogo stoletiyu so dnya rozhdeniya imama Homejni Moskva 9 10 marta 2000 g ros Zhukov D A Nebo nad Iranom yasnoe Ocherk politicheskoj biografii imama Homejni M 1999 ros Willett E C Ayatollah Khomeini 2004 angl Hoveyda F The Shah and the Ayatollah Iranian mythology and Islamic Revolution 2003 angl PosilannyaHomejni Rugolla Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ayatolla Homejni 1 veresnya 2011 u Wayback Machine na allpersons name angl

Дата публікації:
Топ