Корпус вартових Ісламської революції скорочено КВІР перс سپاه پاسداران انقلاب اسلامی сепаг е пасдаран е енгелаб е есламі

Корпус вартових Ісламської революції (скорочено — КВІР) (перс. سپاه پاسداران انقلاب اسلامی‎ / сепаг-е пасдаран-е енгелаб-е есламі; зазвичай просто Сепаг або Пасдаран — вартові) — військова гілка виконавчої влади Ісламської республіки Іран. Згідно зі статтею 150 конституції країни існує паралельно зі збройними силами Ірану та відповідає за захист Ісламської революції та її звершень.

Корпус вартових Ісламської революції
перс. سپاه پاسداران انقلاب اسلامی‎
Логотип КВІР
На службі	з 1979
Країна	Іран
Тип	вид збройних сил напіввійськова організація
Чисельність	~250 000
Гарнізон/Штаб	Тегеран
Гасло	Prepare against them whatever you are able of power., وأعدوا لهم ما استطعتم من قوة і Prepareu-los amb tota la força que pugueu
Війни/битви	Ірано-іракська війна Громадянська війна в Лівані Конфлікт у Белуджистані Війна в Сирії Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Вебсайт	sepahnews.com(перс.)
Командування
Поточний командувач	Хоссейн Саламі

Медіафайли на Вікісховищі

Опис

Функції та відповідальність Вартових стосовно інших видів збройних сил регулюється окремим законом з особливим наголосом на братську співпрацю та взаємодію між Вартовими та регулярними збройними силами Ірану.

Корпус вартових Ісламської революції має у своїх лавах приблизно 125 тис. особового складу, сухопутні, повітряні, та морські сили. На військово-морські сили Вартових покладена відповідальність за контроль ситуації у Перській затоці.

До складу КВІР входять такі військові утворення:

Суходільні війська
Військово-повітряні сили
Військово-морські сили
сил спеціальних операцій «аль-Кудс». Призначення — дії за межами Ірану, ймовірна кількість — від 2 до 50 тисяч вояків, командир — генерал-майор Касем Сулеймані (до 3 січня 2020 року), Есмаїл Гаані (3 січня 2020 — нині).
напіввійськове народне ополчення «Басідж». Бере участь в подоланні наслідків стихійних лих, техногенних катастроф та придушенні антиурядових заворушень. Кількість учасників — 10-12 млн осіб.

Корпус вартових також має в підпорядкуванні інформаційну агенцію .

Історія

Вартові брали участь в ірано-іракській війні.

У вересні 2007 року головнокомандувачем Корпусу вартових був призначений , він замінив .

З липня 2006 по липень 2008 року командувачем сухопутними силами КВІР був Мохаммад Реза Захеді. Його було ліквідовано 1 квітня 2024 року під час ізраїльського авіаудару по консульству Ірану в сирійській столиці Дамаску.

Військові звання та знаки розрізнення

Категорії	Вищі офіцери					Старші офіцери			Молодші офіцери

	Artešbod pāsdār	Sepahbod pāsdār	Sarlaškar pāsdār	Sartīp pāsdār	Sartīp dovom pāsdār	Sarhang pāsdār	Sarhang dovom pāsdār	Sargord pāsdār	Sarvān pāsdār	Sotvān yekom pāsdār	Sotvān dovom pāsdār	Sotvān sevom pāsdār
Українська відповідність	Генерал	Генерал-лейтенант	Генерал-майор	Бригадний генерал	відсутньо	Полковник	Підполковник	Майор	Капітан	Старший лейтенант	Лейтенант	Молодший лейтенант

Категорії	Сержантський склад

	Razmdār yekom	Razmdār dovom	Razmāvar yekom	Razmāvar dovom	Razmāvar sevom	Razmyār	Sarbāz yekom		Sarbāz
Українська відповідність	Штаб-сержант	Головний сержант	Старший сержант	Сержант	Молодший сержант	Старший солдат	відсутньо	відсутньо	Солдат

У масовій культурі

Тегеран (телесеріал)
Батьківщина (телесеріал) (сезон 3, 5)

Примітки

. The New York Times. 8 січня 2020. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
Аббас Манучихри (2007). Политическая система Ирана. СПб: Петербургское Востоковедение. с. 80. ISBN . {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
. Reuters. Sat Sep 1, 2007. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 7 грудня 2015.
Iranian Guards commander killed in Israeli strike on consulate in Damascus, source says. Reuters. Процитовано 1 квітня 2024.
По столиці Сирії завдали ракетного удару. ЗМІ повідомляють про загибель генерала КВІР. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
Свобода, Радіо (1 квітня 2024). Авіаудар Ізраїлю зруйнував консульство Ірану в Дамаску, загинув командувач «Кудс» – ЗМІ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 квітня 2024.

Див. також

Це незавершена стаття про Іран.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . The New York Times. 8 січня 2020. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 9 червня 2020.

[2] Аббас Манучихри (2007). Политическая система Ирана. СПб: Петербургское Востоковедение. с. 80. ISBN . {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()

[3] . Reuters. Sat Sep 1, 2007. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 7 грудня 2015.

[4] Iranian Guards commander killed in Israeli strike on consulate in Damascus, source says. Reuters. Процитовано 1 квітня 2024.

[5] По столиці Сирії завдали ракетного удару. ЗМІ повідомляють про загибель генерала КВІР. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.

[6] Свобода, Радіо (1 квітня 2024). Авіаудар Ізраїлю зруйнував консульство Ірану в Дамаску, загинув командувач «Кудс» – ЗМІ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 квітня 2024.