Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кавка́зька Алба́нія — стародавня назва гірського району на сході Закавказзя на узбережжі Каспійського моря, який тепер входить до складу Азербайджану і Дагестану. Одна з найдавніших держав Східного Закавказзя. Албанія відігравала значну роль в стародавній та ранньосередньовічній історії Кавказу.
| Кавказька Албанія | |
| Прапор | |
| Дата створення / заснування | 1 століття до н. е. |
|---|---|
| Офіційна мова | Агванська мова, Грабар, парфянська мова і середньоперська мова |
| Континент | Євразія |
| Столиця | Габала, Кабала (місто) і Барда |
| Форма правління | абсолютна монархія |
| Мова комунікації | Агванська мова, Грабар, парфянська мова і середньоперська мова |
| Час/дата припинення існування | 461 |
 | |
| Офіційна релігія | язичництво, Церква Кавказької Албанії і зороастризм |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Кавказька Албанія у Вікісховищі | |
Координати: 40°21′52″ пн. ш. 46°52′55″ сх. д. / 40.36472200002777555° пн. ш. 46.88222200002777384° сх. д.
Албанія охоплювала територію в нижній течії Кури та Араксу. На півночі кордони Албанії доходили до Головного Кавказького хребта включно з південними районами сучасного Дагестану. Східною межею було Каспійське море. На заході Албанія включала частину долини річки Іорі, а на півдні долину Араксу, Мільську долину та частину Муганського степу.
Кавказькі албанці вперше згадуються в античних авторів — Плінія Старшого, Арріана, як складова частина армії Дарія ІІІ в битві при Гавгамелах проти Александра Македонського. За даними клинописних текстів та античних авторів населення Албанії звалося «албанцями», «утіями» чи «удінами», «гелами» чи «легами» та «каспіріями» і поділялося на 26 племен. Відомості давніх авторів та результати розкопок зображують Кавказьку албанію родючою країною. Населення займалося плужним землеробстовом, садівництвом та городництвом, відгінним скотарством. Існували й міста, найдавнішим з яких було головне місто країни — Кабала (Кабалака). В останні сторіччя до нашої ери в Албанії почала складатися перша держава. Албанці поклонялися Місяцю, який був їх головним божеством та Сонцю. Головний храм та храмова область знаходилися в західній частині країни поруч кордонів Грузії.
В І сторіччі до нашої ери цар Кавказької Албанії Оройс разом з царем Вірменії Тиграном ІІ та царем Іберії Артоком вів війну проти римлян які вторглися у Закавказзя на чолі з Лукуллом (69-67 роки до нашої ери) та Помпеєм (похід 66-65 роки до нашої ери). В цій боротьбі Албанії вдалося зберегти свою незалежність.
В ІІІ-V століттях в Албанії складаються феодальні відносини. Опорою влади були землевласники
З IV століття цар Урнайром почав запроваджувати християнство. Незабаром церква отримала значні володіння, а селяни мусили платити на її користь десятину. В IV−VIII століттях албанську церкву очолював самостійний (автокефальний) католікос.
В ІІІ столітті Албанію захопила держава Сасанідів яка вперто намагалася закріпитися в районі сучасного Дербенту де знаходилося одне з найдавніших міст Албанії — Чола (Чога, Джора). Сасаніди обклали населення важкими податками та повинностями змушуючи будувати укріплення в районі Чоли. Визиск іноземців призводив до повстань албанців та інших закавказьких народів. Найбільшим було повстання вірмен, албанців та іберів у 450−451 роках на чолі з вірменським князем Варданом Маміконяном. Відбувалися повстання і пізніше — в 481−484, 571−572 роках та інші. Придушивши повстання 457 року очолюване царем Ваче II, Сасаніди скасували царський титул Албанії, однак пізніше його було відновлено за царя Вачагана III (487−510), а в VI столітті знову скасовано. В VII столітті князі з роду Міхранідів в умовах, коли держава Сасанідів ослабла в боротьбі з арабами відновили політичну самостійність країни. Видатним державним діячем першої половини VII століття був князь Джеваншир. За його правління Албанія змогла відстояти свою незалежність в боротьбі з Халіфатом на півдні та Хозарським каганатом на півночі.
З V століття отримує розвиток писемність Албанії пристосована до однієї з місцевих мов — гаргарської. Албанська абетка складалася з 52 букв і мала багато спільних рис з грузинською та вірменською абетками. Були відкриті церковні школи в яких навчалися діти знаті та духовенства. На албанську перекладалися церковні книжки. Розвивалася література, а з VII століття й історія — була складена книжка «Історія агван» яка містить цінні відомості з історії країни. Створення цієї книжки пов'язане з ім'ям Мойсея Каланкайтукського (Мовсеса Каганкатваци). Архітектурними пам'ятками тих часів є храми руїни яких збереглися в селах Лякит та Кум і на горі Агдамського районів Азербайджану.
На початку VIII століття Албанію завоював Халіфат. В ІХ столітті військово-політичні позиції халіфату на Кавказі значно ослабли. Цьому серед іншого сприяв рух . В другій половині ІХ століття більша частина Албанії опинилася в складі володінь ісламізованих місцевих князів, найстійкішими з яких виявилися держави очолювані династіями Шеддадідів та Маз'ядідів. У вірменських князівствах в правобережній Кавказькій Албанії Григорій Хамам в Х столітті тимчасово відновив титул царя Албанії. Залишками цих володінь були у XVIII столітті князівства меліків Карабаху. В результаті асиміляції місцевого населення різноманітними тюркськими елементами в Албанії так само як і в сусідній Атропатені поширюється тюркська азербайджанська мова.
Примітки
- Страбон, Пліній Старший, Діон Кассій, Плутарх та інші
- Сучасний Нагірний Карабах.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Див. також
Посилання
- Албанія Кавказька [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 | Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavka zka Alba niya starodavnya nazva girskogo rajonu na shodi Zakavkazzya na uzberezhzhi Kaspijskogo morya yakij teper vhodit do skladu Azerbajdzhanu i Dagestanu Odna z najdavnishih derzhav Shidnogo Zakavkazzya Albaniya vidigravala znachnu rol v starodavnij ta rannoserednovichnij istoriyi Kavkazu Kavkazka Albaniya Prapor Data stvorennya zasnuvannya1 stolittya do n e Oficijna movaAgvanska mova Grabar parfyanska mova i serednoperska mova KontinentYevraziya StolicyaGabala Kabala misto i Barda Forma pravlinnyaabsolyutna monarhiya Mova komunikaciyiAgvanska mova Grabar parfyanska mova i serednoperska mova Chas data pripinennya isnuvannya461 Oficijna religiyayazichnictvo Cerkva Kavkazkoyi Albaniyi i zoroastrizm Kategoriya map na Vikishovishid Kavkazka Albaniya u Vikishovishi Koordinati 40 21 52 pn sh 46 52 55 sh d 40 36472200002777555 pn sh 46 88222200002777384 sh d 40 36472200002777555 46 88222200002777384 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat Kavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvati Albaniya ohoplyuvala teritoriyu v nizhnij techiyi Kuri ta Araksu Na pivnochi kordoni Albaniyi dohodili do Golovnogo Kavkazkogo hrebta vklyuchno z pivdennimi rajonami suchasnogo Dagestanu Shidnoyu mezheyu bulo Kaspijske more Na zahodi Albaniya vklyuchala chastinu dolini richki Iori a na pivdni dolinu Araksu Milsku dolinu ta chastinu Muganskogo stepu Kavkazki albanci vpershe zgaduyutsya v antichnih avtoriv Pliniya Starshogo Arriana yak skladova chastina armiyi Dariya III v bitvi pri Gavgamelah proti Aleksandra Makedonskogo Za danimi klinopisnih tekstiv ta antichnih avtoriv naselennya Albaniyi zvalosya albancyami utiyami chi udinami gelami chi legami ta kaspiriyami i podilyalosya na 26 plemen Vidomosti davnih avtoriv ta rezultati rozkopok zobrazhuyut Kavkazku albaniyu rodyuchoyu krayinoyu Naselennya zajmalosya pluzhnim zemlerobstovom sadivnictvom ta gorodnictvom vidginnim skotarstvom Isnuvali j mista najdavnishim z yakih bulo golovne misto krayini Kabala Kabalaka V ostanni storichchya do nashoyi eri v Albaniyi pochala skladatisya persha derzhava Albanci poklonyalisya Misyacyu yakij buv yih golovnim bozhestvom ta Soncyu Golovnij hram ta hramova oblast znahodilisya v zahidnij chastini krayini poruch kordoniv Gruziyi V I storichchi do nashoyi eri car Kavkazkoyi Albaniyi Orojs razom z carem Virmeniyi Tigranom II ta carem Iberiyi Artokom viv vijnu proti rimlyan yaki vtorglisya u Zakavkazzya na choli z Lukullom 69 67 roki do nashoyi eri ta Pompeyem pohid 66 65 roki do nashoyi eri V cij borotbi Albaniyi vdalosya zberegti svoyu nezalezhnist V III V stolittyah v Albaniyi skladayutsya feodalni vidnosini Oporoyu vladi buli zemlevlasniki Z IV stolittya car Urnajrom pochav zaprovadzhuvati hristiyanstvo Nezabarom cerkva otrimala znachni volodinnya a selyani musili platiti na yiyi korist desyatinu V IV VIII stolittyah albansku cerkvu ocholyuvav samostijnij avtokefalnij katolikos V III stolitti Albaniyu zahopila derzhava Sasanidiv yaka vperto namagalasya zakripitisya v rajoni suchasnogo Derbentu de znahodilosya odne z najdavnishih mist Albaniyi Chola Choga Dzhora Sasanidi obklali naselennya vazhkimi podatkami ta povinnostyami zmushuyuchi buduvati ukriplennya v rajoni Choli Vizisk inozemciv prizvodiv do povstan albanciv ta inshih zakavkazkih narodiv Najbilshim bulo povstannya virmen albanciv ta iberiv u 450 451 rokah na choli z virmenskim knyazem Vardanom Mamikonyanom Vidbuvalisya povstannya i piznishe v 481 484 571 572 rokah ta inshi Pridushivshi povstannya 457 roku ocholyuvane carem Vache II Sasanidi skasuvali carskij titul Albaniyi odnak piznishe jogo bulo vidnovleno za carya Vachagana III 487 510 a v VI stolitti znovu skasovano V VII stolitti knyazi z rodu Mihranidiv v umovah koli derzhava Sasanidiv oslabla v borotbi z arabami vidnovili politichnu samostijnist krayini Vidatnim derzhavnim diyachem pershoyi polovini VII stolittya buv knyaz Dzhevanshir Za jogo pravlinnya Albaniya zmogla vidstoyati svoyu nezalezhnist v borotbi z Halifatom na pivdni ta Hozarskim kaganatom na pivnochi Z V stolittya otrimuye rozvitok pisemnist Albaniyi pristosovana do odniyeyi z miscevih mov gargarskoyi Albanska abetka skladalasya z 52 bukv i mala bagato spilnih ris z gruzinskoyu ta virmenskoyu abetkami Buli vidkriti cerkovni shkoli v yakih navchalisya diti znati ta duhovenstva Na albansku perekladalisya cerkovni knizhki Rozvivalasya literatura a z VII stolittya j istoriya bula skladena knizhka Istoriya agvan yaka mistit cinni vidomosti z istoriyi krayini Stvorennya ciyeyi knizhki pov yazane z im yam Mojseya Kalankajtukskogo Movsesa Kagankatvaci Arhitekturnimi pam yatkami tih chasiv ye hrami ruyini yakih zbereglisya v selah Lyakit ta Kum i na gori Agdamskogo rajoniv Azerbajdzhanu Na pochatku VIII stolittya Albaniyu zavoyuvav Halifat V IH stolitti vijskovo politichni poziciyi halifatu na Kavkazi znachno oslabli Comu sered inshogo spriyav ruh V drugij polovini IH stolittya bilsha chastina Albaniyi opinilasya v skladi volodin islamizovanih miscevih knyaziv najstijkishimi z yakih viyavilisya derzhavi ocholyuvani dinastiyami Sheddadidiv ta Maz yadidiv U virmenskih knyazivstvah v pravoberezhnij Kavkazkij Albaniyi Grigorij Hamam v H stolitti timchasovo vidnoviv titul carya Albaniyi Zalishkami cih volodin buli u XVIII stolitti knyazivstva melikiv Karabahu V rezultati asimilyaciyi miscevogo naselennya riznomanitnimi tyurkskimi elementami v Albaniyi tak samo yak i v susidnij Atropateni poshiryuyetsya tyurkska azerbajdzhanska mova PrimitkiStrabon Plinij Starshij Dion Kassij Plutarh ta inshi Suchasnij Nagirnij Karabah DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961Div takozhShamakeyiPosilannyaAlbaniya Kavkazka 26 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Ce nezavershena stattya z istoriyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi