Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Північно-Кавказький емірат — ісламська держава, що існувала на території Дагестану і Чечні з вересня 1919 по березень 1920.
Історія
Після заняття Чечні і Дагестану військами ЗСПР в квітні 1919 Узун-Хаджі став збирати загони добровольців для надання допомоги у звільненні Чечні. 22 травня 1919 в зв'язку з заняттям військами ЗСПР Дагестану була припинена діяльність уряду Горської Республіки. Узун-Хаджі, зібравши своє військо, пішов у гори на кордоні Чечні і Дагестану. В кінці травня 1919 в селі Ботліх він зібрав великий маджліс, де за пропозицією аліма з селища Гагатлі Саїд-Магомеда, Узун-Хаджі був обраний еміром Дагестану і Чечні. Фактичною резиденцією нової держави стало гірське селище Ведено.
Влітку 1919 за допомогою чеченця Іналука Арсанукаєва (він же Дишнінській), який привіз для Узун-Хаджі фірман (послання) від османського султана Багаутдіна (Магомет-Ваххідін VI), Узун-Хаджі приступив до створення військових і цивільних структур Північно-Кавказького емірату.
Авторитет Узун-Хаджі зріс завдяки перемогам його війська під командуванням Арсанукаєва (Дишнінського) над військами ЗСПР під командуванням генерала Івана Колесникова в битві за станицю Воздвиженська. В результаті боїв 11 вересня 1919 білогвардійські частини відступили до Грозного, а військам Узун-Хаджі вдалося взяти в полон 112 чоловік. Через два дні, 13 вересня, відбувся бій війська Узун-Хаджі з козаками в Шалі, в результаті якого було взято в полон 138 козаків.
19 вересня 1919, на нараді за участю представників чеченського і дагестанського духовенства було оголошено про створення Північно-Кавказького емірату на чолі з еміром Узун-Хаір Хаджі-Ханом. У розпорядженні прем'єр-міністра уряду емірату Іналука Дишинського — Арсанукаєва, виданому в вересні 1919 було оголошено, що "Північно-Кавказьке емірство є самостійною шаріатською монархією на чолі з еміром Узун-Хаір-Хаджі-Ханом, але під протекторатом Халіфа мусульманського еміра його Величності Оттоманського імператора Магомета-Ваххіддіна-VI ". У цьому документі Горська Республіка називалася міфічною республікою, яка не має опори в народі.
На початку 1919 командувач 11-ю армією Гікало після поразок у боях з військами ЗСПР вирішив відвести залишки розгромленої армії в гори. Узун-Хаджі вступив у союз із Гікало і з залишків його армії був сформований інтернаціональний загін червоних повстанців. Він розміщувався на території емірату і підкорявся військовому штабу Узун-Хаджі як 5-й полк армії Північно-Кавказького емірату. Інгушський загін червоних партизан на чолі з Хізір Орухановим, який перебував в горах Інгушетії, вважався 7-м полком армії Узун-Хаджі. Представник більшовиків Хабала Бесланєєв навіть став міністром внутрішніх справ емірату, а начальником штабу військ емірату став більшовик Магомет Ханієв.
Склад уряду
Для управління державою було сформовано уряд з 8 міністрів на чолі з «великим візиром» (вищим сановником) «князем» Дішнійським (Дишнінський), який одночасно був головнокомандуючим збройними силами Північно-Кавказького емірату. До складу уряду увійшли:
- Міністр двору — генерал-майор Каїм-Хаджі (його прямі нащадки Каімови проживають в Чечні і понині), з вищою духовною освітою.
- Міністр закордонних справ, військово-юридичної академії ротмістр Іналук Дишнінський.
- Міністр продовольства, торгівлі і промисловості — генерал-майор Магомет Ханхоєв.
- Міністр землеробства і державного майна генерал — Вілал Шамілєв.
- Міністр військовий — генерал-майор Шита Істамулов (згодом керівник повстання проти сталінського режиму в 1930-х).
- Міністр шляхів сполучення, пошти і телеграфів — генерал-майор Кусі Байчалєєв.
- Міністр внутрішніх справ — генерал-майор Хабаля Бесленєєв.
- Міністр фінансів — генерал-майор Абдул-Азім Абдулаєв, володів російською і арабською.
Портфелі міністра юстиції, освіти, вакуфних справ і майна теж залишалися за Дишнінським. За іншою версією, міністром юстиції був полковник Хаджі Магометбеков Емір Заде.
Уряд емірату Узун-Хаджі було інтернаціональним: в ньому було по два аварця, чеченця, інгуша і кабардинця. Вищу світську освіту мав один чоговік, вищу духовну — двоє, грамотними були троє, неписьменними були два міністри (військовий і шляхів сполучення, пошт і телеграфу).
Держава була розділена на наїбства і ґрунтувалася на шаріатському правлінні.
Збройні сили емірату (загальною чисельністю до 60 тис. чоловік) складалися з 6 армій під командуванням генерал-майорів.
Для озброєння уряд Узун-Хаджі звернувся за допомогою до урядів Азербайджанської Демократичної Республіки, Грузинської Демократичної Республіки та Туреччини. З Узун-Хаджі постійно підтримував зв'язок командувач турецькими військами в Дагестані . У складі командування армії Узун-Хаджі перебували офіцери турецького Генерального штабу, в їх числі Хусейн Дебрелі і Алі-Різа Чорумлу (перший командував кавалерією, другий — артилерією). Військову і матеріальну допомогу емірату Узун-Хаджі намагалася надати також Грузинська демократична республіка. Нею у вересні 1919 був направлений експедиційний загін для надання допомоги військам емірату. Але в бою під Чечен-аулом грузинський загін натрапив на збройний опір військ ЗСПР і, зазнавши поразки, змушений був повернутися назад до Грузії.
Уряд Узун-Хаджі випускав свої власні грошові знаки, також використовувалися азербайджанські грошові знаки.
В кінці березня 1920 більшовики направили вже важко хворому Узун-Хаджі лист, в якому говорилося: «Після переговорів з Вашими представниками нам стало відомо, що вони приймають Радянську владу. Якщо і Ви приймаєте цю владу як імам Чеченістана і Дагестану, то оголосіть про це народам, і тоді між нами встановляться дружні відносини. Зважаючи на це Радянська влада визнає Вас як Імама і духовного лідера глави мусульман Північного Кавказу. Ваші організації повинні бути розпущені. Це право має передаватися Центральному партійному керівництву. Що стосується фінансових справ, то це вирішиться після отримання інструкції від Центру. У всякому разі, Радянська влада не стосуватиметься Вашого святого Корану і релігії. Про все це Вам пояснять Ваші представники». Узун-Хаджі відмовився прийняти умови більшовиків і через кілька днів після отримання листа, 30 березня 1920 він помер.
Після Узун-Хаджі титул еміра прийняв житель села Інхо шейх Дервіш Мухаммад, але кілька днів по тому Північно-Кавказький емірат перестав існувати.
Джерела
- Нахибашев М. Н. Узун-Хаджи Салтинский — общественно-политический и религиозный деятель Дагестана и Чечни. — Махачкала: ИД «Эпоха», 2009. — 208 с.
- ГОРСКАЯ МОНАРХИЯ МУДЖАХИДОВ — ГОСУДАРСТВЕННАЯ СИМВОЛИКА СЕВЕРО-КАВКАЗСКОГО ЭМИРАТА В 1919—1920 гг.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Kavkazkij emirat emirat veresen 1919 berezen 1920 Prapor Pivnichno Kavkazkogo emiratu Gerb Pivnichno Kavkazkogo emiratu Stolicya Vedeno Forma pravlinnya Islamska monarhiya pid protektoratom Osmanskoyi imperiyi emir 1919 1920 Uzun Hadzhi Poperednik Gorska ARSR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichno Kavkazkij emirat Pivnichno Kavkazkij emirat islamska derzhava sho isnuvala na teritoriyi Dagestanu i Chechni z veresnya 1919 po berezen 1920 IstoriyaPislya zanyattya Chechni i Dagestanu vijskami ZSPR v kvitni 1919 Uzun Hadzhi stav zbirati zagoni dobrovolciv dlya nadannya dopomogi u zvilnenni Chechni 22 travnya 1919 v zv yazku z zanyattyam vijskami ZSPR Dagestanu bula pripinena diyalnist uryadu Gorskoyi Respubliki Uzun Hadzhi zibravshi svoye vijsko pishov u gori na kordoni Chechni i Dagestanu V kinci travnya 1919 v seli Botlih vin zibrav velikij madzhlis de za propoziciyeyu alima z selisha Gagatli Sayid Magomeda Uzun Hadzhi buv obranij emirom Dagestanu i Chechni Faktichnoyu rezidenciyeyu novoyi derzhavi stalo girske selishe Vedeno Vlitku 1919 za dopomogoyu chechencya Inaluka Arsanukayeva vin zhe Dishninskij yakij priviz dlya Uzun Hadzhi firman poslannya vid osmanskogo sultana Bagautdina Magomet Vahhidin VI Uzun Hadzhi pristupiv do stvorennya vijskovih i civilnih struktur Pivnichno Kavkazkogo emiratu Avtoritet Uzun Hadzhi zris zavdyaki peremogam jogo vijska pid komanduvannyam Arsanukayeva Dishninskogo nad vijskami ZSPR pid komanduvannyam generala Ivana Kolesnikova v bitvi za stanicyu Vozdvizhenska V rezultati boyiv 11 veresnya 1919 bilogvardijski chastini vidstupili do Groznogo a vijskam Uzun Hadzhi vdalosya vzyati v polon 112 cholovik Cherez dva dni 13 veresnya vidbuvsya bij vijska Uzun Hadzhi z kozakami v Shali v rezultati yakogo bulo vzyato v polon 138 kozakiv 19 veresnya 1919 na naradi za uchastyu predstavnikiv chechenskogo i dagestanskogo duhovenstva bulo ogolosheno pro stvorennya Pivnichno Kavkazkogo emiratu na choli z emirom Uzun Hair Hadzhi Hanom U rozporyadzhenni prem yer ministra uryadu emiratu Inaluka Dishinskogo Arsanukayeva vidanomu v veresni 1919 bulo ogolosheno sho Pivnichno Kavkazke emirstvo ye samostijnoyu shariatskoyu monarhiyeyu na choli z emirom Uzun Hair Hadzhi Hanom ale pid protektoratom Halifa musulmanskogo emira jogo Velichnosti Ottomanskogo imperatora Magometa Vahhiddina VI U comu dokumenti Gorska Respublika nazivalasya mifichnoyu respublikoyu yaka ne maye opori v narodi Na pochatku 1919 komanduvach 11 yu armiyeyu Gikalo pislya porazok u boyah z vijskami ZSPR virishiv vidvesti zalishki rozgromlenoyi armiyi v gori Uzun Hadzhi vstupiv u soyuz iz Gikalo i z zalishkiv jogo armiyi buv sformovanij internacionalnij zagin chervonih povstanciv Vin rozmishuvavsya na teritoriyi emiratu i pidkoryavsya vijskovomu shtabu Uzun Hadzhi yak 5 j polk armiyi Pivnichno Kavkazkogo emiratu Ingushskij zagin chervonih partizan na choli z Hizir Oruhanovim yakij perebuvav v gorah Ingushetiyi vvazhavsya 7 m polkom armiyi Uzun Hadzhi Predstavnik bilshovikiv Habala Beslanyeyev navit stav ministrom vnutrishnih sprav emiratu a nachalnikom shtabu vijsk emiratu stav bilshovik Magomet Haniyev Sklad uryaduDlya upravlinnya derzhavoyu bulo sformovano uryad z 8 ministriv na choli z velikim vizirom vishim sanovnikom knyazem Dishnijskim Dishninskij yakij odnochasno buv golovnokomanduyuchim zbrojnimi silami Pivnichno Kavkazkogo emiratu Do skladu uryadu uvijshli Ministr dvoru general major Kayim Hadzhi jogo pryami nashadki Kaimovi prozhivayut v Chechni i ponini z vishoyu duhovnoyu osvitoyu Ministr zakordonnih sprav vijskovo yuridichnoyi akademiyi rotmistr Inaluk Dishninskij Ministr prodovolstva torgivli i promislovosti general major Magomet Hanhoyev Ministr zemlerobstva i derzhavnogo majna general Vilal Shamilyev Ministr vijskovij general major Shita Istamulov zgodom kerivnik povstannya proti stalinskogo rezhimu v 1930 h Ministr shlyahiv spoluchennya poshti i telegrafiv general major Kusi Bajchalyeyev Ministr vnutrishnih sprav general major Habalya Beslenyeyev Ministr finansiv general major Abdul Azim Abdulayev volodiv rosijskoyu i arabskoyu Portfeli ministra yusticiyi osviti vakufnih sprav i majna tezh zalishalisya za Dishninskim Za inshoyu versiyeyu ministrom yusticiyi buv polkovnik Hadzhi Magometbekov Emir Zade Uryad emiratu Uzun Hadzhi bulo internacionalnim v nomu bulo po dva avarcya chechencya ingusha i kabardincya Vishu svitsku osvitu mav odin chogovik vishu duhovnu dvoye gramotnimi buli troye nepismennimi buli dva ministri vijskovij i shlyahiv spoluchennya posht i telegrafu Derzhava bula rozdilena na nayibstva i gruntuvalasya na shariatskomu pravlinni Zbrojni sili emiratu zagalnoyu chiselnistyu do 60 tis cholovik skladalisya z 6 armij pid komanduvannyam general majoriv Dlya ozbroyennya uryad Uzun Hadzhi zvernuvsya za dopomogoyu do uryadiv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki ta Turechchini Z Uzun Hadzhi postijno pidtrimuvav zv yazok komanduvach tureckimi vijskami v Dagestani U skladi komanduvannya armiyi Uzun Hadzhi perebuvali oficeri tureckogo Generalnogo shtabu v yih chisli Husejn Debreli i Ali Riza Chorumlu pershij komanduvav kavaleriyeyu drugij artileriyeyu Vijskovu i materialnu dopomogu emiratu Uzun Hadzhi namagalasya nadati takozh Gruzinska demokratichna respublika Neyu u veresni 1919 buv napravlenij ekspedicijnij zagin dlya nadannya dopomogi vijskam emiratu Ale v boyu pid Chechen aulom gruzinskij zagin natrapiv na zbrojnij opir vijsk ZSPR i zaznavshi porazki zmushenij buv povernutisya nazad do Gruziyi Uryad Uzun Hadzhi vipuskav svoyi vlasni groshovi znaki takozh vikoristovuvalisya azerbajdzhanski groshovi znaki V kinci bereznya 1920 bilshoviki napravili vzhe vazhko hvoromu Uzun Hadzhi list v yakomu govorilosya Pislya peregovoriv z Vashimi predstavnikami nam stalo vidomo sho voni prijmayut Radyansku vladu Yaksho i Vi prijmayete cyu vladu yak imam Chechenistana i Dagestanu to ogolosit pro ce narodam i todi mizh nami vstanovlyatsya druzhni vidnosini Zvazhayuchi na ce Radyanska vlada viznaye Vas yak Imama i duhovnogo lidera glavi musulman Pivnichnogo Kavkazu Vashi organizaciyi povinni buti rozpusheni Ce pravo maye peredavatisya Centralnomu partijnomu kerivnictvu Sho stosuyetsya finansovih sprav to ce virishitsya pislya otrimannya instrukciyi vid Centru U vsyakomu razi Radyanska vlada ne stosuvatimetsya Vashogo svyatogo Koranu i religiyi Pro vse ce Vam poyasnyat Vashi predstavniki Uzun Hadzhi vidmovivsya prijnyati umovi bilshovikiv i cherez kilka dniv pislya otrimannya lista 30 bereznya 1920 vin pomer Pislya Uzun Hadzhi titul emira prijnyav zhitel sela Inho shejh Dervish Muhammad ale kilka dniv po tomu Pivnichno Kavkazkij emirat perestav isnuvati DzherelaNahibashev M N Uzun Hadzhi Saltinskij obshestvenno politicheskij i religioznyj deyatel Dagestana i Chechni Mahachkala ID Epoha 2009 208 s GORSKAYa MONARHIYa MUDZhAHIDOV GOSUDARSTVENNAYa SIMVOLIKA SEVERO KAVKAZSKOGO EMIRATA V 1919 1920 gg