Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аварське ханство Аварське нуцальство феодальне володіння в центральній частині Дагестану кінець 12 19 століття Утворилос

Аварське ханство

Аварське ханство

Аварське ханство (Аварське нуцальство) — феодальне володіння в центральній частині Дагестану (кінець 12 — 19 століття). Утворилося на місці середньовічного «царства» Серір. Спочатку називалося Аварським нуцальством (від назви володаря — нуцала). Посилення влади нуцалів почалося із вторгнення у 1220-х роках до Кавказу монгольських військ на чолі із Субудай-богатуром. Між монголами та Аварською державою укладається союз, завдяки якому територія нуцальства значно збільшилося, а нащадки нуцала Сураката I отримали монопольне право на спадкове володарювання. Навзаєм Аварське нуцальство забезпечувало владу монголів на Північно-Східному Кавказі. Надалі цей союз зберігався за ханів Золотої орди.

Аварське нуцальство
image image
 Початок XIII ст. – 1864 image image
image image
Прапор Герб за атласом Вахушті Багратіоні (приблизно 1745)
image
Аварське ханство: історичні кордони на карті
Розташування Аварського ханства у межах Дагестану.
Столиця Хунзах
Мови Аварська
Релігії сунізм
Форма правління Ханство
Історія
 - Засновано Початок XIII ст.
 - Ліквідовано 1864
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аварське ханство
 
image
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Імарат Кавказ

Історія

У 1395 році Аварське нуцальство залишилося вірним Тохтамишу, хану Золотої орди, у протистоянні з державою Тамерлана. Тому останній атакував ханство, сплюндрувавши ці землі незважаючи на спротив аварців. В результаті цього ханство було послаблено й потрапило у залежність від Газікумухського шамхальства. Лише при нуцалі Ібрагімі I аварці знову здобули незалежність. У 2-й пол. XV ст. Аварське нуцальство зуміло встановити контроль контроль над значною частиною Дагестану. Наприкінці XV ст. нуцальство перетворюється на ханство.

За Умма-хана (помер в 1634) Аварське ханство було значною самостійною державою. Найбільшої могутності досягло у 18 столітті, коли йому підкорялись джаро-белоканська громада, платили данину царі Грузії, хани дербентські, кубинські та інші. З 16 століття потрапило під російський протекторат, а в 1802 році було включене в склад Російської Імперії. В 20-50-ті роки 19 сторіччя Аварське ханство входило в імамат (Імамат Шаміля). В 1864 році царський уряд ліквідував Аварське ханство, а його територія була перетворена на Аварський округ.

Список правителів (ханів/нуцалів)

Правителі доісламських часів (починаючи з легендарних гуннських царів)

  • Авар ( — 531), син Джураша, син Бел-Кермека, сина Аттіли
  • Стиракс (Ширияк), син попереднього
  • Дугар, син попереднього
  • ?
  • Урусхан I(Араскан), син ?
  • Хидиршах, син попереднього
  • Тарраз, син попереднього
  • Аббас, син попереднього
  • Сафишах, син попереднього
  • Хаваджах, син попереднього
  • Фиравн, син попереднього
  • Амир, син попереднього
  • Саийд, син попереднього
  • Тахмаз, син попереднього
  • Фардин(Перид), син попереднього
  • Байар, син попереднього
  • Намруд, син попереднього
  • Кад(Бакир), син попереднього
  • Фирусшах(Пруссшах), син попереднього
  • Уммахан, син попереднього
  • Урусхан II(Аулхан), син попереднього
  • Саратан I, син попереднього
  • Суракат I, син попереднього


Мусульманські правителі

  • Ахмад, арабський узурпатор (XII століття)
  • Абу-Муслим, можливо син Ахмада-узурпатора (XII століття)
  • Байар I (XII століття), син Сураката
  • Масум-бек (XII століття), арабський узурпатор
  • Султан ібн Масум-бек
  • Чуфан ібн Султан (XIII століття)
  • Амір-Ахмад ібн Чуфан (XIII століття)
  • Амір-Султан I, син Байара I (XIII століття)
  • Малик Саратан II (XIII століття), прийняв Іслам, син попереднього

невідомі хани

  • Суракат II (1353/1354)
  • Саратан III
  • Дугрі-хан I, син попереднього
  • Ібрагім I
  • Мухаммед-Мірза, зять попереднього та син Дугрі-хана I
  • Андунік I (1460–1485), син Ібрагіма I
  • Булач I (1485–1510) племінник попереднього та син Мухаммеда-Мірзи
  • Амір-Хамза (1510–1540), син Умма-хана, сина Булача I
  • Нуцал I (1540–1546), можливо, син попереднього
  • Андунік II (1546 — грудень 1569), син попереднього
  • Ахмад (1569–1577), син попереднього
  • Тунай-Джалав (1577–1578), узурпатор, брат Чопан-шамхала, нащадок Джучі
  • Мухаммед-Шамхал (1578–1589), син Турарава Безумця, сина Нуцала I
  • Канбулак I (1589–1595), син попереднього
  • Шамхал I (1595–1596), брат попереднього
  • Ібрагім II (1596–1605), ?
  • Махді I (1605–1614), син Мухаммед-Шамхала
  • Барти-Кіхіляв (1614–1620), син Мухаммеда, сина Кушканти-Кіхілява, сина Барти, сина Андуніка II
  • Умма-хан I Справедливий (1620–1634), син Шамхала I
  • Амір-Хамза II (1634–1646), син Барти-Кіхілява
  • Молдар-Мірза I (1646–1650), ?
  • Мухаммед I (1650–1656), син Барти-Кіхілява
  • Дугрі II (1656–1668), син Умма-хана I
  • Мухаммед II (1668–1688), син попереднього
  • Умма-хан II (1688–1699), син попереднього
  • Андунік III (1699–1706), син попереднього
  • Дугрі III (1706), брат попереднього
  • Умма-хан III (1706–1707), також відомий як Старший Булач, син попереднього
  • Мухаммед III (1707–1722), брат попереднього
  • Умма-хан IV (1722–1735), син Турурава, з Турлоєвського Роду (Турарава Рід), нащадок Турарава Безумця.
  • Анкал I (1735–1740), ?
  • Нуцал II (1740–1744), син Умма-хана IV
  • Махмуд I (1744–1765), ?
  • Мухаммад IV (1765–1774), син Умма-хана III
  • Умма-хан V Видатний и Несамовитий (1774 — квітень 1801), син попереднього
  • Гебек I (1801 — січень 1802), брат попереднього
  • Султан-Ахмед I (1802–1823), син Али-Султана Мехтули, нащадок Чопан-шамхала
  • Сурхай I (1818–1834), син Гебека I
  • Аслан I (1827–1828), намісник из Кумуха, нащадок Чопан-шамхала
  • Абу-Султан I (1828–1834), син Султан-Ахмеда I
  • Баху-бике (1823–1834), дочка Умма-хана V, жінка Султан-Ахмеда I, мати попереднього
  • Імам Гамзат-бек (1834), узурпатор
  • Мухаммед-мірза II (1834–1838), намісник из Кумуха, нащадок Чопан-шамхала

У Сурхая І був син Фатаали, але він вважався незаконнонародженим, тож не мав прав на трон, хоч і був нащадком всіх правителів Аварії. Він і його нащадки мешкали в аулі Сіух.

У 1838 - 1859 роках Аварія входила до складу Імамату Шаміля.

У 1859 - 1863 Аварією правив Ібрагім Мехтулі (1859–1863), син Султана-Ахмеда I.

З 1863 року Аварія була остаточно приєднана до Російської Імперії.

Джерела

  • [2] [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avarske hanstvo Avarske nucalstvo feodalne volodinnya v centralnij chastini Dagestanu kinec 12 19 stolittya Utvorilosya na misci serednovichnogo carstva Serir Spochatku nazivalosya Avarskim nucalstvom vid nazvi volodarya nucala Posilennya vladi nucaliv pochalosya iz vtorgnennya u 1220 h rokah do Kavkazu mongolskih vijsk na choli iz Subudaj bogaturom Mizh mongolami ta Avarskoyu derzhavoyu ukladayetsya soyuz zavdyaki yakomu teritoriya nucalstva znachno zbilshilosya a nashadki nucala Surakata I otrimali monopolne pravo na spadkove volodaryuvannya Navzayem Avarske nucalstvo zabezpechuvalo vladu mongoliv na Pivnichno Shidnomu Kavkazi Nadali cej soyuz zberigavsya za haniv Zolotoyi ordi Avarske nucalstvo Pochatok XIII st 1864 Prapor Gerb za atlasom Vahushti Bagrationi priblizno 1745 Avarske hanstvo istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Avarskogo hanstva u mezhah Dagestanu Stolicya Hunzah Movi Avarska Religiyi sunizm Forma pravlinnya Hanstvo Istoriya Zasnovano Pochatok XIII st Likvidovano 1864 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avarske hanstvo Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaU 1395 roci Avarske nucalstvo zalishilosya virnim Tohtamishu hanu Zolotoyi ordi u protistoyanni z derzhavoyu Tamerlana Tomu ostannij atakuvav hanstvo splyundruvavshi ci zemli nezvazhayuchi na sprotiv avarciv V rezultati cogo hanstvo bulo poslableno j potrapilo u zalezhnist vid Gazikumuhskogo shamhalstva Lishe pri nucali Ibragimi I avarci znovu zdobuli nezalezhnist U 2 j pol XV st Avarske nucalstvo zumilo vstanoviti kontrol kontrol nad znachnoyu chastinoyu Dagestanu Naprikinci XV st nucalstvo peretvoryuyetsya na hanstvo Za Umma hana pomer v 1634 Avarske hanstvo bulo znachnoyu samostijnoyu derzhavoyu Najbilshoyi mogutnosti dosyaglo u 18 stolitti koli jomu pidkoryalis dzharo belokanska gromada platili daninu cari Gruziyi hani derbentski kubinski ta inshi Z 16 stolittya potrapilo pid rosijskij protektorat a v 1802 roci bulo vklyuchene v sklad Rosijskoyi Imperiyi V 20 50 ti roki 19 storichchya Avarske hanstvo vhodilo v imamat Imamat Shamilya V 1864 roci carskij uryad likviduvav Avarske hanstvo a jogo teritoriya bula peretvorena na Avarskij okrug Spisok praviteliv haniv nucaliv Praviteli doislamskih chasiv pochinayuchi z legendarnih gunnskih cariv Avar 531 sin Dzhurasha sin Bel Kermeka sina Attili Stiraks Shiriyak sin poperednogo Dugar sin poperednogo Urushan I Araskan sin Hidirshah sin poperednogo Tarraz sin poperednogo Abbas sin poperednogo Safishah sin poperednogo Havadzhah sin poperednogo Firavn sin poperednogo Amir sin poperednogo Saijd sin poperednogo Tahmaz sin poperednogo Fardin Perid sin poperednogo Bajar sin poperednogo Namrud sin poperednogo Kad Bakir sin poperednogo Firusshah Prussshah sin poperednogo Ummahan sin poperednogo Urushan II Aulhan sin poperednogo Saratan I sin poperednogo Surakat I sin poperednogo Musulmanski praviteli Ahmad arabskij uzurpator XII stolittya Abu Muslim mozhlivo sin Ahmada uzurpatora XII stolittya Bajar I XII stolittya sin Surakata Masum bek XII stolittya arabskij uzurpator Sultan ibn Masum bek Chufan ibn Sultan XIII stolittya Amir Ahmad ibn Chufan XIII stolittya Amir Sultan I sin Bajara I XIII stolittya Malik Saratan II XIII stolittya prijnyav Islam sin poperednogo nevidomi hani Surakat II 1353 1354 Saratan III Dugri han I sin poperednogo Ibragim I Muhammed Mirza zyat poperednogo ta sin Dugri hana I Andunik I 1460 1485 sin Ibragima I Bulach I 1485 1510 pleminnik poperednogo ta sin Muhammeda Mirzi Amir Hamza 1510 1540 sin Umma hana sina Bulacha I Nucal I 1540 1546 mozhlivo sin poperednogo Andunik II 1546 gruden 1569 sin poperednogo Ahmad 1569 1577 sin poperednogo Tunaj Dzhalav 1577 1578 uzurpator brat Chopan shamhala nashadok Dzhuchi Muhammed Shamhal 1578 1589 sin Turarava Bezumcya sina Nucala I Kanbulak I 1589 1595 sin poperednogo Shamhal I 1595 1596 brat poperednogo Ibragim II 1596 1605 Mahdi I 1605 1614 sin Muhammed Shamhala Barti Kihilyav 1614 1620 sin Muhammeda sina Kushkanti Kihilyava sina Barti sina Andunika II Umma han I Spravedlivij 1620 1634 sin Shamhala I Amir Hamza II 1634 1646 sin Barti Kihilyava Moldar Mirza I 1646 1650 Muhammed I 1650 1656 sin Barti Kihilyava Dugri II 1656 1668 sin Umma hana I Muhammed II 1668 1688 sin poperednogo Umma han II 1688 1699 sin poperednogo Andunik III 1699 1706 sin poperednogo Dugri III 1706 brat poperednogo Umma han III 1706 1707 takozh vidomij yak Starshij Bulach sin poperednogo Muhammed III 1707 1722 brat poperednogo Umma han IV 1722 1735 sin Tururava z Turloyevskogo Rodu Turarava Rid nashadok Turarava Bezumcya Ankal I 1735 1740 Nucal II 1740 1744 sin Umma hana IV Mahmud I 1744 1765 Muhammad IV 1765 1774 sin Umma hana III Umma han V Vidatnij i Nesamovitij 1774 kviten 1801 sin poperednogo Gebek I 1801 sichen 1802 brat poperednogo Sultan Ahmed I 1802 1823 sin Ali Sultana Mehtuli nashadok Chopan shamhala Surhaj I 1818 1834 sin Gebeka I Aslan I 1827 1828 namisnik iz Kumuha nashadok Chopan shamhala Abu Sultan I 1828 1834 sin Sultan Ahmeda I Bahu bike 1823 1834 dochka Umma hana V zhinka Sultan Ahmeda I mati poperednogo Imam Gamzat bek 1834 uzurpator Muhammed mirza II 1834 1838 namisnik iz Kumuha nashadok Chopan shamhala U Surhaya I buv sin Fataali ale vin vvazhavsya nezakonnonarodzhenim tozh ne mav prav na tron hoch i buv nashadkom vsih praviteliv Avariyi Vin i jogo nashadki meshkali v auli Siuh U 1838 1859 rokah Avariya vhodila do skladu Imamatu Shamilya U 1859 1863 Avariyeyu praviv Ibragim Mehtuli 1859 1863 sin Sultana Ahmeda I Z 1863 roku Avariya bula ostatochno priyednana do Rosijskoyi Imperiyi Dzherela 2 13 veresnya 2013 u Wayback Machine Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961PosilannyaAvarske hanstvo 27 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE

Дата публікації:
Топ