Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цахурське ханство — цахурська феодальна держава у Дагестані, що утворилася у XIII ст. Була спадкоємницею держави Лакз. Тривалий час намагалася боротися за вплив у південному Дагестані. Згодом намагалася спиратися на потугу сефевідської Персії.
| Цахурське ханство | ||||
| ||||
| Столиця | ||||
| Мови | цахурська | |||
| Релігії | Християнство Іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | XIII ст. | |||
| - Перетворено на султанат | 1562 | |||
Історія
Заснування
Утворилося на місці мешкання албанських племен їкійців, предків сучасних цахурів, кордони розселення яких сягали Вірменії. Вони ще у VII ст. зуміли створили , яке перебувало у складі могутньої Кавказької Албанії. Особливо воно посилилося за князя Георгія та його брата Тургая. Навіть поселення Цахур називали містом Георгія. Досі за територією Цахури збереглася грузинська назва «Гергій Магал».
Зберігаючи внутрішню автономію цахурські князі брали участь у всіх політичних подій Албанського царства, зокрема проти Сасанідської Персії, а з VIII ст. — з арабськими загарбниками. після відчутних поразок Кавказької Албанії та її послаблення, Цахур стає центром держави Лакз. В цей час відбувається процес формування цахурського етноса.
У складі військ Лакзу цахурська знать брала участь у подальшій боротьби проти арабів, що намагалися загарбати ці землі. Разом з проникненням сюди проповідників ісламу у X ст. починається налагоджування відносин з мусульманськими державами. У XI ст. ці землі зазнали нападів з боку держави сельджуків.
Після занепаду у XIII ст. держави Лакз починається створення самостійної Цахурської держави. Її володар оголошує себе ханом. Втім Цахурське ханство у 1220-1250-х роках зазнавала численних нападів монголів — спочатку військовиків Чингіз-хана, згодом Золотої орди та Ільханів. Все це суттєво послабило цахурських ханів, а у самій держави посилився вплив вільних громад (джамаатів), магалів, а також беків та інших дрібних феодалів.
У XIV ст. Цахурські хани деякий час союзниками Золотої орди, де тримали свого посла. Цим підтверджувався статус ханства як самостійного політичного об'єднання. Це також допомагало захищати цахурських торгівців у Золотій орді. У 1395–1396 році їх війська виступали на боці хана Тохтамиша проти армії Тамерлана, але разом з іншими дагестанськими державами зазнало нищівної поразки. Міста та аули ханства були сплюндровані. Все це призвело до нового послаблення держави, яка підпала під вплив Газікумухського шамхальства.
Піднесення
З середини XV ст., спираючись на підтримку Ширвана, цахурські хани вирішили боротися за звільнення з-під влади шамхалів та розширення своїх земель. У цій боротьбі вони стикнулися з амбіціями рутульських беків, що були спочатку союзниками Кара-Коюнлу, потім Османської імперії. У 1432 році Цахур витримав облогу османо-рутульських військ. В подальшому Цахур стає вірним союзником Ак-Коюнлу, згодом держави Узун-Хасана.
З початку XVI ст. цахурські хани остаточно звільняються з під влади шамхалів, водночас вступають у довгостроковий союз з Персією Сефевідів. У 1562 році перетворюється на Ілісуйський султанат, що затверджено фірманом шаха цахурському правителю Аді-Куркул-беку у 1563 році (цахурци визнавали зверхність шаха Персії при збережені внутрішньої незалежності).
Влада
Спочатку було вільною громадою на чолі із старійшинами. З утворення князівства у складі Кавказької Албанії на його чолі став виборний князь. Процес його обрання не зовсім відомий. З утворення Цахурського ханства традиція обрання володаря зберігалася. В цей час в цьому процесі брали участь знать, духівництво та представники сільських громад. Лише з перетворенням ханства на султанат було започатковано принцип спадковості.
Релігія
В період існування Цахурського князівства у VII–IX ст. являло собою один із стовпів християнства на Північному Кавказі, ставши першою території Кавказької Албанії, яке прийняло цю віру. Разом з албанцями були монофізитами. Їкійсько-албанська Церква була частиною албанської церкви і відігравала вирішальну роль у житті християнства Кавказької Албанії. Багато для розбудови християнства зробив князь Георгій, який підтримував стосунки із Грузинською церквою.
Незважаючи на наступ з VIII ст. арабів-мусульманів та початку ісламізації, християнська церква зберегла свої позиції у Цахурському ханстві до XVI ст. Тут зводиться базиліка в аулі Кум, що стає перлиною християнської церковної архітектури. У свій час був знаний Лекидський монастир, який деякий час у XV ст. був резиденцією Албанського каталікосу.
Водночас з 1075 року у Цахурі починає діяльність перше медресе на Кавказі, яке незабаром стало загальнодагестанським освітнім закладом для мусульман та проповідників ісламу.
Втративши релігію, цахури втратили і культурну спадщину Кавказької Албанії, писемність, і можливість творити рідною мовою.
Економіка
Основними галузями були землеробство і скотарство, згодом розповсюдилося садівництво, городництво, тютюнництво[], шовківництво. Жінки займалися обробкою шкіри, овчини, вовни, прядінням, ткацтвом, виготовленням килимів. З процесом становлення феодальних відносин цахурські хани та місцева знать встановлювали свої податі.
Користуючись вигідним становищем на перетині шляхів з північного Дагестану до Грузії та кордоном з Ширваном займалися активною посередницькою торгівлею. Також відправляли продукти ремісництва до південних сусідніх держав.
Джерела
- Рамазанов Х. Х., Шихсаидов А. С. Очерки истории Южного Дагестана. Материалы к истории народов Дагестана с древнейших времён до начала XX в. — Махачкала, 1964.
- Мамедова Ф. Политическая история и историческая география Кавказской Албании. — Баку: Элм, 1986.
- Ибрагимов Г. Христианство у цахуров (йикийцев-албанцев) // Альфа и Омега. 1999. № 1(19). — С. 170–181
- Шихсаидов А. Р. Ислам в средневековом Дагестане (VII XV.). — Махачкала. 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cahurske hanstvo cahurska feodalna derzhava u Dagestani sho utvorilasya u XIII st Bula spadkoyemniceyu derzhavi Lakz Trivalij chas namagalasya borotisya za vpliv u pivdennomu Dagestani Zgodom namagalasya spiratisya na potugu sefevidskoyi Persiyi Cahurske hanstvo XIII st 1562 Stolicya Movi cahurska Religiyi Hristiyanstvo Islam Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane XIII st Peretvoreno na sultanat 1562 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaZasnuvannya Utvorilosya na misci meshkannya albanskih plemen yikijciv predkiv suchasnih cahuriv kordoni rozselennya yakih syagali Virmeniyi Voni she u VII st zumili stvorili yake perebuvalo u skladi mogutnoyi Kavkazkoyi Albaniyi Osoblivo vono posililosya za knyazya Georgiya ta jogo brata Turgaya Navit poselennya Cahur nazivali mistom Georgiya Dosi za teritoriyeyu Cahuri zbereglasya gruzinska nazva Gergij Magal Zberigayuchi vnutrishnyu avtonomiyu cahurski knyazi brali uchast u vsih politichnih podij Albanskogo carstva zokrema proti Sasanidskoyi Persiyi a z VIII st z arabskimi zagarbnikami pislya vidchutnih porazok Kavkazkoyi Albaniyi ta yiyi poslablennya Cahur staye centrom derzhavi Lakz V cej chas vidbuvayetsya proces formuvannya cahurskogo etnosa U skladi vijsk Lakzu cahurska znat brala uchast u podalshij borotbi proti arabiv sho namagalisya zagarbati ci zemli Razom z proniknennyam syudi propovidnikiv islamu u X st pochinayetsya nalagodzhuvannya vidnosin z musulmanskimi derzhavami U XI st ci zemli zaznali napadiv z boku derzhavi seldzhukiv Pislya zanepadu u XIII st derzhavi Lakz pochinayetsya stvorennya samostijnoyi Cahurskoyi derzhavi Yiyi volodar ogoloshuye sebe hanom Vtim Cahurske hanstvo u 1220 1250 h rokah zaznavala chislennih napadiv mongoliv spochatku vijskovikiv Chingiz hana zgodom Zolotoyi ordi ta Ilhaniv Vse ce suttyevo poslabilo cahurskih haniv a u samij derzhavi posilivsya vpliv vilnih gromad dzhamaativ magaliv a takozh bekiv ta inshih dribnih feodaliv U XIV st Cahurski hani deyakij chas soyuznikami Zolotoyi ordi de trimali svogo posla Cim pidtverdzhuvavsya status hanstva yak samostijnogo politichnogo ob yednannya Ce takozh dopomagalo zahishati cahurskih torgivciv u Zolotij ordi U 1395 1396 roci yih vijska vistupali na boci hana Tohtamisha proti armiyi Tamerlana ale razom z inshimi dagestanskimi derzhavami zaznalo nishivnoyi porazki Mista ta auli hanstva buli splyundrovani Vse ce prizvelo do novogo poslablennya derzhavi yaka pidpala pid vpliv Gazikumuhskogo shamhalstva Pidnesennya Z seredini XV st spirayuchis na pidtrimku Shirvana cahurski hani virishili borotisya za zvilnennya z pid vladi shamhaliv ta rozshirennya svoyih zemel U cij borotbi voni stiknulisya z ambiciyami rutulskih bekiv sho buli spochatku soyuznikami Kara Koyunlu potim Osmanskoyi imperiyi U 1432 roci Cahur vitrimav oblogu osmano rutulskih vijsk V podalshomu Cahur staye virnim soyuznikom Ak Koyunlu zgodom derzhavi Uzun Hasana Z pochatku XVI st cahurski hani ostatochno zvilnyayutsya z pid vladi shamhaliv vodnochas vstupayut u dovgostrokovij soyuz z Persiyeyu Sefevidiv U 1562 roci peretvoryuyetsya na Ilisujskij sultanat sho zatverdzheno firmanom shaha cahurskomu pravitelyu Adi Kurkul beku u 1563 roci cahurci viznavali zverhnist shaha Persiyi pri zberezheni vnutrishnoyi nezalezhnosti VladaSpochatku bulo vilnoyu gromadoyu na choli iz starijshinami Z utvorennya knyazivstva u skladi Kavkazkoyi Albaniyi na jogo choli stav vibornij knyaz Proces jogo obrannya ne zovsim vidomij Z utvorennya Cahurskogo hanstva tradiciya obrannya volodarya zberigalasya V cej chas v comu procesi brali uchast znat duhivnictvo ta predstavniki silskih gromad Lishe z peretvorennyam hanstva na sultanat bulo zapochatkovano princip spadkovosti ReligiyaV period isnuvannya Cahurskogo knyazivstva u VII IX st yavlyalo soboyu odin iz stovpiv hristiyanstva na Pivnichnomu Kavkazi stavshi pershoyu teritoriyi Kavkazkoyi Albaniyi yake prijnyalo cyu viru Razom z albancyami buli monofizitami Yikijsko albanska Cerkva bula chastinoyu albanskoyi cerkvi i vidigravala virishalnu rol u zhitti hristiyanstva Kavkazkoyi Albaniyi Bagato dlya rozbudovi hristiyanstva zrobiv knyaz Georgij yakij pidtrimuvav stosunki iz Gruzinskoyu cerkvoyu Nezvazhayuchi na nastup z VIII st arabiv musulmaniv ta pochatku islamizaciyi hristiyanska cerkva zberegla svoyi poziciyi u Cahurskomu hanstvi do XVI st Tut zvoditsya bazilika v auli Kum sho staye perlinoyu hristiyanskoyi cerkovnoyi arhitekturi U svij chas buv znanij Lekidskij monastir yakij deyakij chas u XV st buv rezidenciyeyu Albanskogo katalikosu Vodnochas z 1075 roku u Cahuri pochinaye diyalnist pershe medrese na Kavkazi yake nezabarom stalo zagalnodagestanskim osvitnim zakladom dlya musulman ta propovidnikiv islamu Vtrativshi religiyu cahuri vtratili i kulturnu spadshinu Kavkazkoyi Albaniyi pisemnist i mozhlivist tvoriti ridnoyu movoyu EkonomikaOsnovnimi galuzyami buli zemlerobstvo i skotarstvo zgodom rozpovsyudilosya sadivnictvo gorodnictvo tyutyunnictvo dzherelo shovkivnictvo Zhinki zajmalisya obrobkoyu shkiri ovchini vovni pryadinnyam tkactvom vigotovlennyam kilimiv Z procesom stanovlennya feodalnih vidnosin cahurski hani ta misceva znat vstanovlyuvali svoyi podati Koristuyuchis vigidnim stanovishem na peretini shlyahiv z pivnichnogo Dagestanu do Gruziyi ta kordonom z Shirvanom zajmalisya aktivnoyu poserednickoyu torgivleyu Takozh vidpravlyali produkti remisnictva do pivdennih susidnih derzhav DzherelaRamazanov H H Shihsaidov A S Ocherki istorii Yuzhnogo Dagestana Materialy k istorii narodov Dagestana s drevnejshih vremyon do nachala XX v Mahachkala 1964 Mamedova F Politicheskaya istoriya i istoricheskaya geografiya Kavkazskoj Albanii Baku Elm 1986 Ibragimov G Hristianstvo u cahurov jikijcev albancev Alfa i Omega 1999 1 19 S 170 181 Shihsaidov A R Islam v srednevekovom Dagestane VII XV Mahachkala 1969