Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рутульське бекство — рутульське політичне об'єднання у південному Дагестані, що утворилася на початку XV століття. Було союзником Кара-Коюнлу, потім Османської імперії та Персії (почергово). У 1839 році приєднано до Російської імперії. Кордони Рутульського бекства в цілому збігаються з територіями розселення рутульців.
| Рутульське бекство | ||||
| ||||
| Столиця | Рутул | |||
| Мови | рутульська | |||
| Релігії | Іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Беки | ||||
| - 1574-1606 | Газі-бек | |||
| - 1839 | Ага-бек | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | XV ст. | |||
| - Захоплене Російською імперією | 1839 | |||
Історія
З давніх давен на землях рутулів існували вільні товариства в кожному аулі, які складалися в товариства чи громади. Процес утворення єдиного рутульського товариства розпочався у складі Кавказької Албанії. На той час рутульці сповідували християнство. Подальша історія рутульців пов'язана з утворенням Лакза — одного з великих політичних об'єднань південного Дагестану, у складі якого перебували до XIII ст. Проте, перебуваючи у складі Лакза, рутульці являли собою самостійне політичне об'єднання на чолі з емірами. Про це свідчить і той факт, що об'єднані війська емірів Рутула, Джіниха і Руфука завдали поразки хазарським військам, які намагалися захопити селище Ахти.
З проникненням сюди з VIII ст. арабів, серед місцевого населення поширюється іслам. Територія рутульців піддавалася політиці насильницької ісламізації. До XVI іслам уже повністю зміцнив свої позиції на цій території.
Втім, тривалий час існувало самостійне рутульське товариство (рутульський магал), незважаючи на походи сюди арабів з Дербентського емірату, Ширвана, монголів, військ Тамерлана. Деякий час підкорялося емірату Ільчі-Ахмада, після занепаду якого остаточно дістало свободу. Водночас у ньому прискорилося формування феодальних відносин, значно посилився вплив знаті.
З XV ст. головою магалу стають беки. Попервах вони обиралися усіма аулами й знаттю. Втім вони підкорялися загальним зборам. Вплив та значення беків зростав у часи війни. У 1430-х років вони вступають у конфлікт з Цахурським ханством. Рутульскі беки в цей час намагалися спиратися на потугу спочатку Кара-Коюнлу, потім Османської імперії задля розширення своїх володінь, проте не досягли суттєвих успіхів.
З кінця XV ст. стає союзником Газікумухського шамхальства. В цей час починається конфлікт рутульських беків з ахтинськими беками, боротьба з якими тривала до 1542 року. Згодом беки переходять на бік сефевідської Персії, сприяючи посиленню впливу Дагестану. У 1583 році рутульський володар Газі-бек отримує визнання з боку шаха Тахмаспа I, на що видано відповідний фірман.
У XVII ст. до складу рутульського бекства входили не лише рутульські, а й деякі цахурські та лезгінські селища. Збереглося, наприклад, переказ про насильницьке підпорядкуванні аулів Хрюк, Зрих, Кахул, Іжа. Рутульського магалу вдалося підкорити собі й віддалені лезгінські селища — Кака, Ялах, Луткун. Але бекам не вдалося надовго закріпити над ними владу. В результаті боротьби у 1730-х роках за ці аули з Газікумухським ханством рутульські беки зазнали поразки від газікумухців на чолі із ханом Сурхаєм I.
З 2-ї пол. XVII до кін. XVIII ст. рутульські беки постійно маневрували між Османською імперією та шахською Персією. У 1724 році підпало під вплив Османської імперії, з 1735 року — Персії. У 1741 році зазнало нашестя перської армії на чолі із Надир-Шахом. В подальшому беки вимушені були рахуватися з діями Російської імперії.
На початку XIX ст. рутульці опинилися в безпосередній близькості від районів, у яких утвердилося вплив Росії. Але беків не влаштовувало приєднання до Російської імперії, бо обмеження їх влади в рутульськом магалі заважало набігам на сусідів, яких вони намагалися примусити до сплати данини. Рутульські беки чинили збройний опір царським військам. У 1839 році бек Ага-бек, зібравши значні сили з рутульців і лезгин, несподівано захопив м. Нуху, але на третій день змушений був тікати. Ці події спричинили за собою наступ російських військ і приєднання рутульців до Російської імперії.
Державне управління
Діяв «диван» (суд, рада), в який входили аксакали і один з рутульських беків. До компетенції рутульського дивана входило розгляд судових справ, вирішення питань війни і миру, вирішення питань суспільних потреб (ремонт і будівництво будинків, мостів тощо).
Рутул (резиденція рутульського беків) не визнавало нічиєї влади. Згідно з переказами, рутульці могли вигнати неугодного їм бека й призначити іншого на свій розсуд. Під час небезпеки ззовні рутульські суспільства об'єднувалися, їх начальником ставав бек.
Найбільшого впливу беки мали з 1570-х до 1720-х років. Надалі відбувається деградація рутульського бекського дому. Процес поступової втрати беками своїх привілеїв розтягнувся на досить тривалий час. З часом рутульський бекський дім перетворюється на звичайний вільний тухум з незначними традиційними привілеями. На час початку Кавказької війни рутульські беки вже не були можновладними. Рутул перетворюється на стабільний союз сільських громад. У 1844 році він був включений до Самурського округу.
Суспільна структура
на першому щаблі станової ієрархії рутульського суспільства стояли беки, перетворювалися в справжню феодальну знать, але так і не стали повноправними феодалами. До панівного стану також відносилися представники місцевого духовенства: кадії, ефенді, мулли.
На черговій сходинці розташовувалися лежбери (селяни) — найчисленніший стан рутульського суспільства. Вони були особисто вільними людьми, могли вільно переходити з одного селища в інше, тому що не були прикріплені до землі, володіли засобами виробництва, мали рухоме і нерухоме майно та вільно розпоряджалися ним. З часу, внаслідок наявності приватної власності, серед рутульських селян стали виділятися найвпливовіші — кетхуда -, що відігравали вирішальну роль при обранні старшин наджамаате.
На останній щаблі перебували раби (к'ули). У рабів навертали полонених, захоплених рутульськими військовиками в ході міжусобних воєн з сусідніми товариствами.
Важливою соціальною осередком суспільства був тухум, або як називають його рутулов — «халадан». Халадан в свою чергу, мав більш дрібне поділ, яке називалося «цихіл». Усередині тухума (халадана) існувало майнова і соціальна нерівність, і не завжди окремий тухум грав роль при обранні адміністрації села. Найчастіше старшини призначалися з найвпливовіших тухумів.
Економіка
Рутульські беки жили за рахунок данини, стягнутої з населення, що потрапило під їхню владу. Самі ж рутульці не дуже підпорядковувалися своїм бекам. Такі рутульські селища, як Хнов, Борч, Іхрек вважали себе незалежними і визнавали беків номінально, не сплачуючи данини. Аули Шіназ, Кіна, Уна, Амсар і Хпюк віддавали тільки скотину. Населення столиці держави було звільнено від сплати податків.
Головними галузями господарства були скотарство і землеробство. Цими галузями господарства рутульці займалися здавна, про що свідчить археологічний матеріал, а також століттями вироблені агротехнічні прийоми, унікальний річний сільськогосподарський календар. Через нестачу зимових пасовищ, у рутульців виробилася відгонна форма скотарства. Худоба переганявся на орендовані рівнинні землі.
З метою збільшення площі орних земель, рутульці створювали тераси. Панівною була одно- і трипільна система землеробства. Для гірської зони була характерна трипільна система, а для високогірної однопільні і перелогова система. Традиційними культурами були жито, жито, ячмінь, пшениця, просо. Внаслідок панування натурального господарства, а також через віддаленість проживання від основних центрів торгівлі та ремесел Дагестану, широкий розвиток у них отримали кустарні промисли (виробництво суконь, одяг, взуття, виробництво килимів, ковальство, теслярство, мулярство, лудильників, будівництво, гончарство).
Продукти тваринництва, землеробства, кустарного виробництва реалізовувалися в Дербенті, Касумкенті, Курахі, Ахти, Цахурі, Кубі, Баку, Нухі. Посилення торгівлі товарами призвело до збільшення грошей сприяло розвитку основних галузей господарства, що в свою чергу, призвело до майнової та соціальної диференціації рутульського суспільства.
Існували 4 форми земельної власності: приватна, яка ділилася на бекську та селянську; вакуфну, громадську та тухумну. Панівною формою земельної власності у рутульців була приватна, відома під назвою мюльк.
Джерела
- Лавров Л. И. Рутульцы в прошлом и настоящем // Кавказский этнографический сборник, , вып. 3. — М.-Л., 1962.
- Хашаев Х. О. Общественно-экономический строй Дагестана в XIX в. Махачкала, 1957, стр.93.
- Феодальные отношения в Дагестане в XIX — нач. XX в. Сборник документов под ред. Х.-М. Хашаева. М., 1965
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rutulske bekstvo rutulske politichne ob yednannya u pivdennomu Dagestani sho utvorilasya na pochatku XV stolittya Bulo soyuznikom Kara Koyunlu potim Osmanskoyi imperiyi ta Persiyi pochergovo U 1839 roci priyednano do Rosijskoyi imperiyi Kordoni Rutulskogo bekstva v cilomu zbigayutsya z teritoriyami rozselennya rutulciv Rutulske bekstvo XV st 1839 Stolicya Rutul Movi rutulska Religiyi Islam Forma pravlinnya monarhiya Beki 1574 1606 Gazi bek 1839 Aga bek Istoriya Zasnovane XV st Zahoplene Rosijskoyu imperiyeyu 1839 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaZ davnih daven na zemlyah rutuliv isnuvali vilni tovaristva v kozhnomu auli yaki skladalisya v tovaristva chi gromadi Proces utvorennya yedinogo rutulskogo tovaristva rozpochavsya u skladi Kavkazkoyi Albaniyi Na toj chas rutulci spoviduvali hristiyanstvo Podalsha istoriya rutulciv pov yazana z utvorennyam Lakza odnogo z velikih politichnih ob yednan pivdennogo Dagestanu u skladi yakogo perebuvali do XIII st Prote perebuvayuchi u skladi Lakza rutulci yavlyali soboyu samostijne politichne ob yednannya na choli z emirami Pro ce svidchit i toj fakt sho ob yednani vijska emiriv Rutula Dzhiniha i Rufuka zavdali porazki hazarskim vijskam yaki namagalisya zahopiti selishe Ahti Z proniknennyam syudi z VIII st arabiv sered miscevogo naselennya poshiryuyetsya islam Teritoriya rutulciv piddavalasya politici nasilnickoyi islamizaciyi Do XVI islam uzhe povnistyu zmicniv svoyi poziciyi na cij teritoriyi Vtim trivalij chas isnuvalo samostijne rutulske tovaristvo rutulskij magal nezvazhayuchi na pohodi syudi arabiv z Derbentskogo emiratu Shirvana mongoliv vijsk Tamerlana Deyakij chas pidkoryalosya emiratu Ilchi Ahmada pislya zanepadu yakogo ostatochno distalo svobodu Vodnochas u nomu priskorilosya formuvannya feodalnih vidnosin znachno posilivsya vpliv znati Z XV st golovoyu magalu stayut beki Popervah voni obiralisya usima aulami j znattyu Vtim voni pidkoryalisya zagalnim zboram Vpliv ta znachennya bekiv zrostav u chasi vijni U 1430 h rokiv voni vstupayut u konflikt z Cahurskim hanstvom Rutulski beki v cej chas namagalisya spiratisya na potugu spochatku Kara Koyunlu potim Osmanskoyi imperiyi zadlya rozshirennya svoyih volodin prote ne dosyagli suttyevih uspihiv Z kincya XV st staye soyuznikom Gazikumuhskogo shamhalstva V cej chas pochinayetsya konflikt rutulskih bekiv z ahtinskimi bekami borotba z yakimi trivala do 1542 roku Zgodom beki perehodyat na bik sefevidskoyi Persiyi spriyayuchi posilennyu vplivu Dagestanu U 1583 roci rutulskij volodar Gazi bek otrimuye viznannya z boku shaha Tahmaspa I na sho vidano vidpovidnij firman U XVII st do skladu rutulskogo bekstva vhodili ne lishe rutulski a j deyaki cahurski ta lezginski selisha Zbereglosya napriklad perekaz pro nasilnicke pidporyadkuvanni auliv Hryuk Zrih Kahul Izha Rutulskogo magalu vdalosya pidkoriti sobi j viddaleni lezginski selisha Kaka Yalah Lutkun Ale bekam ne vdalosya nadovgo zakripiti nad nimi vladu V rezultati borotbi u 1730 h rokah za ci auli z Gazikumuhskim hanstvom rutulski beki zaznali porazki vid gazikumuhciv na choli iz hanom Surhayem I Z 2 yi pol XVII do kin XVIII st rutulski beki postijno manevruvali mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta shahskoyu Persiyeyu U 1724 roci pidpalo pid vpliv Osmanskoyi imperiyi z 1735 roku Persiyi U 1741 roci zaznalo nashestya perskoyi armiyi na choli iz Nadir Shahom V podalshomu beki vimusheni buli rahuvatisya z diyami Rosijskoyi imperiyi Na pochatku XIX st rutulci opinilisya v bezposerednij blizkosti vid rajoniv u yakih utverdilosya vpliv Rosiyi Ale bekiv ne vlashtovuvalo priyednannya do Rosijskoyi imperiyi bo obmezhennya yih vladi v rutulskom magali zavazhalo nabigam na susidiv yakih voni namagalisya primusiti do splati danini Rutulski beki chinili zbrojnij opir carskim vijskam U 1839 roci bek Aga bek zibravshi znachni sili z rutulciv i lezgin nespodivano zahopiv m Nuhu ale na tretij den zmushenij buv tikati Ci podiyi sprichinili za soboyu nastup rosijskih vijsk i priyednannya rutulciv do Rosijskoyi imperiyi Derzhavne upravlinnyaDiyav divan sud rada v yakij vhodili aksakali i odin z rutulskih bekiv Do kompetenciyi rutulskogo divana vhodilo rozglyad sudovih sprav virishennya pitan vijni i miru virishennya pitan suspilnih potreb remont i budivnictvo budinkiv mostiv tosho Rutul rezidenciya rutulskogo bekiv ne viznavalo nichiyeyi vladi Zgidno z perekazami rutulci mogli vignati neugodnogo yim beka j priznachiti inshogo na svij rozsud Pid chas nebezpeki zzovni rutulski suspilstva ob yednuvalisya yih nachalnikom stavav bek Najbilshogo vplivu beki mali z 1570 h do 1720 h rokiv Nadali vidbuvayetsya degradaciya rutulskogo bekskogo domu Proces postupovoyi vtrati bekami svoyih privileyiv roztyagnuvsya na dosit trivalij chas Z chasom rutulskij bekskij dim peretvoryuyetsya na zvichajnij vilnij tuhum z neznachnimi tradicijnimi privileyami Na chas pochatku Kavkazkoyi vijni rutulski beki vzhe ne buli mozhnovladnimi Rutul peretvoryuyetsya na stabilnij soyuz silskih gromad U 1844 roci vin buv vklyuchenij do Samurskogo okrugu Suspilna struktura na pershomu shabli stanovoyi iyerarhiyi rutulskogo suspilstva stoyali beki peretvoryuvalisya v spravzhnyu feodalnu znat ale tak i ne stali povnopravnimi feodalami Do panivnogo stanu takozh vidnosilisya predstavniki miscevogo duhovenstva kadiyi efendi mulli Na chergovij shodinci roztashovuvalisya lezhberi selyani najchislennishij stan rutulskogo suspilstva Voni buli osobisto vilnimi lyudmi mogli vilno perehoditi z odnogo selisha v inshe tomu sho ne buli prikripleni do zemli volodili zasobami virobnictva mali ruhome i neruhome majno ta vilno rozporyadzhalisya nim Z chasu vnaslidok nayavnosti privatnoyi vlasnosti sered rutulskih selyan stali vidilyatisya najvplivovishi kethuda sho vidigravali virishalnu rol pri obranni starshin nadzhamaate Na ostannij shabli perebuvali rabi k uli U rabiv navertali polonenih zahoplenih rutulskimi vijskovikami v hodi mizhusobnih voyen z susidnimi tovaristvami Vazhlivoyu socialnoyu oseredkom suspilstva buv tuhum abo yak nazivayut jogo rutulov haladan Haladan v svoyu chergu mav bilsh dribne podil yake nazivalosya cihil Useredini tuhuma haladana isnuvalo majnova i socialna nerivnist i ne zavzhdi okremij tuhum grav rol pri obranni administraciyi sela Najchastishe starshini priznachalisya z najvplivovishih tuhumiv EkonomikaRutulski beki zhili za rahunok danini styagnutoyi z naselennya sho potrapilo pid yihnyu vladu Sami zh rutulci ne duzhe pidporyadkovuvalisya svoyim bekam Taki rutulski selisha yak Hnov Borch Ihrek vvazhali sebe nezalezhnimi i viznavali bekiv nominalno ne splachuyuchi danini Auli Shinaz Kina Una Amsar i Hpyuk viddavali tilki skotinu Naselennya stolici derzhavi bulo zvilneno vid splati podatkiv Golovnimi galuzyami gospodarstva buli skotarstvo i zemlerobstvo Cimi galuzyami gospodarstva rutulci zajmalisya zdavna pro sho svidchit arheologichnij material a takozh stolittyami virobleni agrotehnichni prijomi unikalnij richnij silskogospodarskij kalendar Cherez nestachu zimovih pasovish u rutulciv virobilasya vidgonna forma skotarstva Hudoba pereganyavsya na orendovani rivninni zemli Z metoyu zbilshennya ploshi ornih zemel rutulci stvoryuvali terasi Panivnoyu bula odno i tripilna sistema zemlerobstva Dlya girskoyi zoni bula harakterna tripilna sistema a dlya visokogirnoyi odnopilni i perelogova sistema Tradicijnimi kulturami buli zhito zhito yachmin pshenicya proso Vnaslidok panuvannya naturalnogo gospodarstva a takozh cherez viddalenist prozhivannya vid osnovnih centriv torgivli ta remesel Dagestanu shirokij rozvitok u nih otrimali kustarni promisli virobnictvo sukon odyag vzuttya virobnictvo kilimiv kovalstvo teslyarstvo mulyarstvo ludilnikiv budivnictvo goncharstvo Produkti tvarinnictva zemlerobstva kustarnogo virobnictva realizovuvalisya v Derbenti Kasumkenti Kurahi Ahti Cahuri Kubi Baku Nuhi Posilennya torgivli tovarami prizvelo do zbilshennya groshej spriyalo rozvitku osnovnih galuzej gospodarstva sho v svoyu chergu prizvelo do majnovoyi ta socialnoyi diferenciaciyi rutulskogo suspilstva Isnuvali 4 formi zemelnoyi vlasnosti privatna yaka dililasya na beksku ta selyansku vakufnu gromadsku ta tuhumnu Panivnoyu formoyu zemelnoyi vlasnosti u rutulciv bula privatna vidoma pid nazvoyu myulk DzherelaLavrov L I Rutulcy v proshlom i nastoyashem Kavkazskij etnograficheskij sbornik vyp 3 M L 1962 Hashaev H O Obshestvenno ekonomicheskij stroj Dagestana v XIX v Mahachkala 1957 str 93 Feodalnye otnosheniya v Dagestane v XIX nach XX v Sbornik dokumentov pod red H M Hashaeva M 1965