Рутул рут МыхІа високогірне село в Дагестані адміністративний центр Рутульського району Історико культурний центр рутуль

Рутул (рут. МыхІа) — високогірне село в Дагестані, адміністративний центр Рутульського району. Історико-культурний центр рутульського народу. Політичний центр рутульських історичних державних утворень.

Село

Рутул

МыхІа

Координати ^{H G O}

Країна	Росія^[1] Росія^[1]
Регіон	Дагестан
Район	Рутульський
Сільське поселення	Рутул
Висота центру	1340 м
Населення	3958 осіб (2002)
Часовий пояс
Поштовий індекс	368700
Автомобільний код	05
Код ЗКАТУ	82242860001
GeoNames	500316
OSM	↑8219321 ·R (Rutulsky selsoviet)

Рутул

Рутул (Росія)

Рутул

Рутул (Дагестан)

Рутул у Вікісховищі

Географія

Рутул розташований в південно-східній частині Рутульського району, у верхів'ях , в гирлі річок і , за 280 км на північний захід від міста Махачкала. На північ від села проходить , а на південь — Гельмец-Ахтинський.

Населення

Національний склад села за переписом 2002 року:

Рутульці — 3632 чол. (91,8%)
Росіяни — 162 чол. (4,1%)
Цахури — 73 чол. (1,8%)
Лезгини — 39 чол. (1%)
Інші — 52 чол. (1,3%)

У рутулов налічуються представники 61 тукхума (патронімій): КІирзилиер, Сагьидер, Чилхъуйер, Гьали-Юсуфар, Месийер, ЧІаІкъыйер, Эьмэдер, КІаІраІгъыйер, Мамашийер, Сийдийер, Къазибегер, Аддулвэлиер, Къафланар, Бэхъер, Кичиханар, Эмыйер, Татар, Гьивизарыйер, БакІыйер, Къадимер, Артухъыйер, Кетер, ГьаІсанханар, Диллерийер, Танхъыйер, Джырыхыйер, Темезер, Палашер, Суьлийер, Халакыйер, БицІанийер, Карыйер, ТІкьыйер, Сандусарар, Йеричивар, ХыркІыйер, Хъинкийер, КьартІыйер, ЦентІийер, Кьуцурыйер, АІмычер, Кьубыйер, ГьуІмыйер, Мацанар, Къункъунар, Лаккуйер, Дзыдзыхъыйер, ШинтІийер, БитІийер, Суьхьуьйер, Къазатийер, Къузукьуйер, ШитІанийер, Шебетийер, МагъаІрамар, КІакІалыйер..

Утворення села

У переказах про утворення села кажуть, що Рутул виник в результаті злиття семи родових поселень.

Історія

З 1150 в рутулів є ханака. А в 1226 році, згідно з місцевою епіграфою, тут велося капітальне будівництво.

У XIII столітті, за часів моногольскої навали, рутулам і цахурам вдалося уникнути залежності від Золотої Орди і утворити два великих общинних союзи.

Згадується про існування з початку XII століття центрів освіти і книжкової культури в рутулів і цахурів, поширеності арабської та місцевої грамотності, ремесел (металообробка, будівельна справа тощо) У XV столітті утворюється Рутульське бекство з центром у Рутулі. В 1536 році Рутульського бек в союзі з нападають, розоряють і спалюють Ахти. В 1541 у Хасан-бек ібн Мухаммад-бек, підтримуваний правителем Дербента Алхас-Мірзою ад-Дарбанді, нападає, грабує і спалює Рутул. В 1542 році рутульці, за підтримки Куби, знову розграбували Ахти. У 1574 році в рутулов затверджується представник Казикумухське династії Газібек. У 1839 році, у відповідь на захоплення наїбом Нухі в результаті Самурського походу , Ілісуйський займає Рутул. Рутульське бекство було розформовано, а його територія приєднана до Російської імперії, у складі якої Рутул відносився до Рутульського наїбства Дагестанської області.

У 1907 році громада Рутула мала поголів'я овець і кіз загальною чисельністю в 22 500 голів. В 1914 році в Рутулі було відкрито однокласне світське училище, де навчалося близько 20 дітей, В 1929 році Рутул став адміністративним центром новоутвореного Рутульського району.

Етимологія

Щодо терміна «МыхІаІд» є версія, в якій говориться, що в Кавказькій Албанії населення ділилося на хъамашов, акьра , мшакьов і мухханов. Муххани, перебуваючи на державній службі, готували для військовий кінноти ячмінь. Від слова «муххани» отримало нове найменування слово «ячмінь»: на лезгин. Мух, агул. Мух, криз. Мых. Самоназва рутульців, як народу, походить від цього слова — рутульці іменують себе михедамі.

Примітки

GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038
. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 березня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= ()
. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= ()
Історія Дагестану: Навчальний посібник; 8 кл. — Махачкала: Изд-во НДІ педагогіки, 2002–155 сторінка.
Рутульці // В сб. «Народи Дагестану». М., 1955.
Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 16 березня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= ()
. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2015.

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1006160_citetype_Q123155538_citetype_Q65269343"_data-entity-id="Q1194038">GEOnet_Names_Server<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1194038]]</div>-1] GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038

[2] . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 16 березня 2015.

[3] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 березня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= ()

[4] . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= ()

[autogenerated2-5] Історія Дагестану: Навчальний посібник; 8 кл. — Махачкала: Изд-во НДІ педагогіки, 2002–155 сторінка.

[6] Рутульці // В сб. «Народи Дагестану». М., 1955.

[7] Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 16 березня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= ()

[8] . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2015.

[1]