Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Махачкала ав МахІачхъала лезгин Магьачкъеле таб Мягьячгъала дарг ГІянжи Къала МяхІячкъала кум Магьачкъала лакськ МахІачк

Махачкала

Махачкала

Махачкала́ (ав. МахІачхъала, лезгин. Магьачкъеле, таб. Мягьячгъала, дарг. ГІянжи-Къала, МяхІячкъала, кум. Магьачкъала, лакськ. МахІачкъала, Анжи, азерб. Mahaçqala) — місто в Росії, столиця Дагестану. Розташована на вузькій смузі рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Таркі-Тау та морем. Населення міста — 583 233 мешканців (2015).

місто Махачкала
image image
Герб Прапор
image
Країна image Росія
Суб'єкт Російської Федерації Дагестан
Код ЗКАТУ: 82401000000
Код ЗКТМО: 82701000001
Основні дані
Час заснування 1844
Статус міста 1857
Населення ▲ 583 233 (2015)
Площа 468,13 км²
Поштовий індекс 367000–367999
Телефонний код +7 8722
Географічні координати: 42°59′ пн. ш. 47°29′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 47.483° сх. д. / 42.983; 47.483Координати: 42°59′ пн. ш. 47°29′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 47.483° сх. д. / 42.983; 47.483
Влада
Вебсторінка newmkala.ru
Міський голова Саїд Аміров
Мапа
image
image
Махачкала
image
image
Махачкала

image Махачкала у Вікісховищі

Географія

Махачкала розташована поблизу передгір'їв Великого Кавказу, на вузькій смузі низинної рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою та морем, яка в минулому називалася «Дагестанським коридором». Також на території міста є озера Вузівське, Ак-Гель, Грязьове, річки Шурінка, Крива Балка, Юзбашев, Сулак, Терек.

Клімат міста помірний континентальний. Середньорічна температура повітря +12,4 градуса. Літо спекотне, середня температура літніх місяців 23,6 градуса, денна максимальна температура до +36-38 градусів. Зима дуже м'яка. Середня температура 1,7 градуса, а вночі опускається нижче нуля. Опадів випадає 410—450 мм на рік, відносна вологість за рік близько 70 % (взимку до 80 %), а в липні та серпні близько 50 %. У літні місяці буває максимальне число ясних днів. Тривалість літнього періоду (з температурою вище +15 градусів) становить 150 днів, початок припадає на 11 травня, останній літній день 7 жовтня. Вітри переважають південно-східні та північно-західні.

Клімат Махачкалы
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Абсолютний максимум, °C 19,0 20,9 28,8 27,4 35,1 36,1 38,7 38,7 35,0 28,9 23,1 20,1
Середній максимум, °C 4,2 4,2 7,8 14,3 20,2 25,9 28,9 28,7 23,8 17,4 10,7 5,7
Середній мінімум, °C −1,4 −1,5 1,9 7,1 12,6 17,7 20,7 20,5 16,5 10,6 4,5 0,0
Абсолютний мінімум, °C −25,1 −26,9 −13,5 −5,1 0,0 5,8 9,7 8,0 0,7 −6,6 −19,7 −26,5
Температура води, °C 3,3 2,3 4,3 9,5 15,0 20,2 23,4 24,4 21,5 16,1 10,3 5,3
Норма опадів, мм 32 27 22 17 32 22 21 28 46 45 41 32
Джерело: Погода и климат ЕСИМО

Історія

Значну роль в історії боротьби за володіння цим коридором відіграв Таркі-аул, розташований на території сучасної Махачкали. Таркі був відомий уже з 15 століття як торговий центр, через який проходив караванний шлях на місто Дербент — одне з найстаріших міст світу. Існує думка, що на місці сучасної Махачкали із 7 століття знаходилась столиця Хазарського каганату — місто Семендер.

Місто було засновано у 1844 році, відоме спершу під назвою Анджи-Кала (мучна фортеця), y 1857 році було перейменовано в , що пов'язано з легендою, яка розповідає, що в часи Перського походу 1722 року у цьому місці був табір військ російського царя Петра I.

В 1921 із входженням до складу СРСР місто було проголошено столицею новоствореної Дагестанської автономної республіки і знову перейменовано, цього разу на честь дагестанського революціонера (Назва утворена внаслідок злиття слів «Махач» та «калу»). У середині 30-х років до міста було приєднано селище міського типу (нині мікрорайон Махачкала-1). У радянський час столиця Дагестану прискорено розвивалася, з 1930-х по 1980-і роки чисельність населення зросла більш ніж у 10 разів, були створені основна соціальна інфраструктура, сучасна система освіти та базові галузі промисловості. В 1891—1938 роках на центральній площі Махачкали діяв архітектурний орієнтир міста православний собор Олександра Невського, однак 1953 року він був знищений радянською владою, а на його місці зведено урядові будівлі, які нині є резиденцією президента та уряду республіки. В кінці 1990-х років місто приваблювало радикальні мусульманські організації, в 1998 Державна рада впродовж доби була захоплена головою Спілки мусульман Росії Надиршахом Хачілаєвим та його прихильниками.

Населення

Махачкала — найбільш населене місто в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, одне з небагатьох зростаючих та найдинамічніших з найбільших російських міст, багато з яких в пострадянський час мали негативну динаміку зміни чисельності населення.

За даними 2002:

чисельність,
міський округ,
2002 рік,
чол.		 частка,
%		 чисельність,
підпорядковані нп
2002 рік,
чол.		 Частка,
%		 чисельність,
власне місто
2002 год,
чол.		 частка,
%
аварці 146321 26,84 % 23556 28,43 % 122765 26,55 %
кумики 96617 17,72 % 32492 39,22 % 64124 13,87 %
даргинці 75891 13,92 % 12398 14,97 % 63493 13,73 %
лакці 70987 13,02 % 3664 4,42 % 67323 14,56 %
лезгини 65633 12,04 % 2823 3,41 % 62810 13,58 %
росіяни 43644 8,00 % 1519 1,83 % 42125 9,11 %
табасарани 11124 2,04 % 839 1,01 % 10285 2,22 %
азербайджанці 6750 1,24 % 275 0,33 % 6475 1,40 %
рутульці 5974 1,10 % 379 0,46 % 5595 1,21 %
ногаї 5148 0,94 % 3698 4,46 % 1450 0,31 %
агули 3657 0,67 % 496 0,60 % 3161 0,68 %
татари 2488 0,46 %
цахури 2098 0,38 % 387 0,47 % 1711 0,37 %
чеченці 1343 0,25 % 56 0,07 % 1287 0,28 %
євреї 430 0,08 % 5 0,01 % 425 0,09 %
тати (тати-мусульмани) 417 0,08 % 1 0,00 % 416 0,09 %
гірські євреї 61 0,01 % 0 0,00 % 61 0,01 %
інші 6676 1,22 % 258 0,31 % 8906 1,93 %
всього 545258 100,00 % 82846 100,00 % 462412 100,00 %

Динаміка національного складу Махачкали за даними переписів населення:

1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010
аварці 1,9 % 2,4 % 5,8 % 11,9 % 16,3 % 19,1 % 26,5 % 26,2 %
кумики 7,6 % 9,3 % 12,2 % 14,2 % 14,1 % 14,3 % 13,9 % 15,1 %
даргінці 1,0 % 2,6 % 5,3 % 7,5 % 9,4 % 11,1 % 13,7 % 15,5 %
лезгини 2,8 % 1,7 % 3,0 % 5,1 % 7,6 % 9,6 % 13,6 % 14,8 %
лакці 1,9 % 5,1 % 9,0 % 10,8 % 11,5 % 14,6 % 14,0 %
росіяни 50,3 % 60,5 % 51,6 % 38,2 % 29,1 % 21,5 % 9,1 % 6,3 %
табасарани 0,1 % 0,2 % 0,5 % 1,0 % 1,6 % 2,2 % 2,3 %
рутульці 0,1 % 0,1 % 0,4 % 0,7 % 1,2 % 1,4 %
агули 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,4 % 0,7 % 1,0 %
азербайджанці 1,5 % 1,7 % 1,6 % 1,7 % 1,7 % 1,4 % 1,0 %
ногайці 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,3 % 0,3 % 0,3 % 0,2 %
цахури 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,5 % 0,4 % 0,5 %
татари 0,4 %
вірмени 0,4 %
чеченці 0,5 % 0,3 % 0,3 % 0,4 % 0,3 % 0,2 %
населення 32 000 86 836 119 334 185 863 246 590 314 767 462 412 572 076

Освіта і культура

Вищі навчальні заклади

image
Будівля
image
Будівля Дагестанського Державного Технічного Університету
  • Дагестанський державний університет
  • Дагестанський державний технічний університет
  • Дагестанський інститут прикладного мистецтва та дизайну
  • Інститут теології та міжнародних відносин
  • Гуманітарний інститут «Інса»
  • Дагестанська філія Московського державного інституту радіотехніки, електроніки та автоматики (технічного університету)
  • Дагестанська філія Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена
  • Інститут (філія) Московського державного відкритого університету
  • Інститут (філія) Московської державної юридичної академії
  • Інститут управління та бізнесу
  • Кавказький інститут НОУ
  • Махачкалінський філія Московського автомобільно-дорожнього інституту
  • Махачкалінський філія Сучасної гуманітарної академії
  • Міжнародна академія сходу
  • Північно-Кавказький державний податковий інститут — філія Всеросійської державної податкової академії Мінфіну Росії
  • Північно-Кавказький (м. Махачкала) філія ДОЗ ВПО «Російська правова академія Міністерства юстиції РФ»
  • Філія Московського відкритого соціального університету — Дагестанський регіональний
  • Філія Російського державного університету туризму та сервісу
  • Філія Ростовського державного економічного університету РГЕУ
  • Філія Північно-Кавказької академії державної служби
  • Філія університету Російської академії освіти
  • Філія Південного федерального університету

Архітектура, пам'ятки

  • Селище Тарки розташовано в 5,5 км від Махачкали, на горі розташоване селище , на місці якого, за переказами, в VII—X ст. існувало хозарське місто Семендер, що приблизно до 723 року було столицею Хазарського каганату, потім — аул Тарки з трьома мечетями, вище знаходилася фортеця Бурхлива (до 1821), на її місці зберігся спостережний пункт, укріплений кам'яною кладкою.
image
Центральна Джума мечеть
  • Центральна Джума мечеть — одна з найбільших мечетей Європи, побудована за образом стамбульської «Блакитної мечеті». З кожним роком мечеть розширюється, при цьому зберігаючи геометричну співмірність та естетичну гармонійність ансамблю. Спочатку мечеть була розрахована на 6 — 7 тисяч осіб. За час експлуатації була розширена, і тепер в ній одночасно можуть перебувати 17 тисяч осіб. Названа на честь раптово померлого представника родини турецьких меценатів, на гроші яких була побудована ця мечеть.
  • Свято-Успенський кафедральний собор, заснований в 1906. В 2004 завершилося будівництво Олександро-Невського бокового вівтаря кафедрального собору та 12 жовтня 2004 Єпископ Бакинський та Прикаспійський Олександр звершив велике освячення приділу. До 100-річчя собору група місцевих художників, що складається з 7 осіб, під керівництвом заслуженого художника РФ, професора Мусаєва А. Б. заново розписала Свято-Успенський собор.

Державні театри

image
Аварський Державний музично-драматичний театр

Музеї та картинні галереї

  • Дагестанський державний об'єднаний історичний та архітектурний музей ім.
  • Дагестанський музей образотворчих мистецтв ім. П. С. Гамзатова
  • Музей бойової слави
  • Музей історії театрів Дагестану
  • Музей-заповідник — етнографічний комплекс «Дагестанський аул»
  • Музей історії міста Махачкали
  • Музей історії рибної промисловості Дагестану
  • Виставковий зал Спілки художників Республіки Дагестан
  • Музей музичної культури Дагестану

Відомі люди

Військово-морська база

В Махачкалі розташована військово-морська база Каспійської флотилії Росії. В базі дислокується 106-а бригада надводних кораблів:

Міста-побратими

Примітки

  1. Атлас СССР. — М. : ГУГК СССР, 1983. — С. 98. — 30 000 прим.
  2. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  3. Національний склад Дагестану за даними переписів. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 11 січня 2014.
  4. . Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 6 листопада 2013.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Makhachkala
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mahachkala av MahIachhala lezgin Magachkele tab Myagyachgala darg GIyanzhi Kala MyahIyachkala kum Magachkala laksk MahIachkala Anzhi azerb Mahacqala misto v Rosiyi stolicya Dagestanu Roztashovana na vuzkij smuzi rivnini zahidnogo uzberezhzhya Kaspijskogo morya mizh goroyu Tarki Tau ta morem Naselennya mista 583 233 meshkanciv 2015 misto MahachkalaGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi DagestanKod ZKATU 82401000000Kod ZKTMO 82701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1844Status mista 1857Naselennya 583 233 2015 Plosha 468 13 km Poshtovij indeks 367000 367999Telefonnij kod 7 8722Geografichni koordinati 42 59 pn sh 47 29 sh d 42 983 pn sh 47 483 sh d 42 983 47 483 Koordinati 42 59 pn sh 47 29 sh d 42 983 pn sh 47 483 sh d 42 983 47 483VladaVebstorinka newmkala ruMiskij golova Sayid AmirovMapaMahachkala Mahachkala Mahachkala u VikishovishiGeografiyaMahachkala roztashovana poblizu peredgir yiv Velikogo Kavkazu na vuzkij smuzi nizinnoyi rivnini zahidnogo uzberezhzhya Kaspijskogo morya mizh goroyu ta morem yaka v minulomu nazivalasya Dagestanskim koridorom Takozh na teritoriyi mista ye ozera Vuzivske Ak Gel Gryazove richki Shurinka Kriva Balka Yuzbashev Sulak Terek Klimat mista pomirnij kontinentalnij Serednorichna temperatura povitrya 12 4 gradusa Lito spekotne serednya temperatura litnih misyaciv 23 6 gradusa denna maksimalna temperatura do 36 38 gradusiv Zima duzhe m yaka Serednya temperatura 1 7 gradusa a vnochi opuskayetsya nizhche nulya Opadiv vipadaye 410 450 mm na rik vidnosna vologist za rik blizko 70 vzimku do 80 a v lipni ta serpni blizko 50 U litni misyaci buvaye maksimalne chislo yasnih dniv Trivalist litnogo periodu z temperaturoyu vishe 15 gradusiv stanovit 150 dniv pochatok pripadaye na 11 travnya ostannij litnij den 7 zhovtnya Vitri perevazhayut pivdenno shidni ta pivnichno zahidni Klimat MahachkalyPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Absolyutnij maksimum C 19 0 20 9 28 8 27 4 35 1 36 1 38 7 38 7 35 0 28 9 23 1 20 1Serednij maksimum C 4 2 4 2 7 8 14 3 20 2 25 9 28 9 28 7 23 8 17 4 10 7 5 7Serednij minimum C 1 4 1 5 1 9 7 1 12 6 17 7 20 7 20 5 16 5 10 6 4 5 0 0Absolyutnij minimum C 25 1 26 9 13 5 5 1 0 0 5 8 9 7 8 0 0 7 6 6 19 7 26 5Temperatura vodi C 3 3 2 3 4 3 9 5 15 0 20 2 23 4 24 4 21 5 16 1 10 3 5 3Norma opadiv mm 32 27 22 17 32 22 21 28 46 45 41 32Dzherelo Pogoda i klimat ESIMOIstoriyaZnachnu rol v istoriyi borotbi za volodinnya cim koridorom vidigrav Tarki aul roztashovanij na teritoriyi suchasnoyi Mahachkali Tarki buv vidomij uzhe z 15 stolittya yak torgovij centr cherez yakij prohodiv karavannij shlyah na misto Derbent odne z najstarishih mist svitu Isnuye dumka sho na misci suchasnoyi Mahachkali iz 7 stolittya znahodilas stolicya Hazarskogo kaganatu misto Semender Misto bulo zasnovano u 1844 roci vidome spershu pid nazvoyu Andzhi Kala muchna fortecya y 1857 roci bulo perejmenovano v sho pov yazano z legendoyu yaka rozpovidaye sho v chasi Perskogo pohodu 1722 roku u comu misci buv tabir vijsk rosijskogo carya Petra I V 1921 iz vhodzhennyam do skladu SRSR misto bulo progolosheno stoliceyu novostvorenoyi Dagestanskoyi avtonomnoyi respubliki i znovu perejmenovano cogo razu na chest dagestanskogo revolyucionera Nazva utvorena vnaslidok zlittya sliv Mahach ta kalu U seredini 30 h rokiv do mista bulo priyednano selishe miskogo tipu nini mikrorajon Mahachkala 1 U radyanskij chas stolicya Dagestanu priskoreno rozvivalasya z 1930 h po 1980 i roki chiselnist naselennya zrosla bilsh nizh u 10 raziv buli stvoreni osnovna socialna infrastruktura suchasna sistema osviti ta bazovi galuzi promislovosti V 1891 1938 rokah na centralnij ploshi Mahachkali diyav arhitekturnij oriyentir mista pravoslavnij sobor Oleksandra Nevskogo odnak 1953 roku vin buv znishenij radyanskoyu vladoyu a na jogo misci zvedeno uryadovi budivli yaki nini ye rezidenciyeyu prezidenta ta uryadu respubliki V kinci 1990 h rokiv misto privablyuvalo radikalni musulmanski organizaciyi v 1998 Derzhavna rada vprodovzh dobi bula zahoplena golovoyu Spilki musulman Rosiyi Nadirshahom Hachilayevim ta jogo prihilnikami NaselennyaMahachkala najbilsh naselene misto v Pivnichno Kavkazkomu federalnomu okruzi odne z nebagatoh zrostayuchih ta najdinamichnishih z najbilshih rosijskih mist bagato z yakih v postradyanskij chas mali negativnu dinamiku zmini chiselnosti naselennya Za danimi 2002 chiselnist miskij okrug 2002 rik chol chastka chiselnist pidporyadkovani np 2002 rik chol Chastka chiselnist vlasne misto 2002 god chol chastka avarci 146321 26 84 23556 28 43 122765 26 55 kumiki 96617 17 72 32492 39 22 64124 13 87 darginci 75891 13 92 12398 14 97 63493 13 73 lakci 70987 13 02 3664 4 42 67323 14 56 lezgini 65633 12 04 2823 3 41 62810 13 58 rosiyani 43644 8 00 1519 1 83 42125 9 11 tabasarani 11124 2 04 839 1 01 10285 2 22 azerbajdzhanci 6750 1 24 275 0 33 6475 1 40 rutulci 5974 1 10 379 0 46 5595 1 21 nogayi 5148 0 94 3698 4 46 1450 0 31 aguli 3657 0 67 496 0 60 3161 0 68 tatari 2488 0 46 cahuri 2098 0 38 387 0 47 1711 0 37 chechenci 1343 0 25 56 0 07 1287 0 28 yevreyi 430 0 08 5 0 01 425 0 09 tati tati musulmani 417 0 08 1 0 00 416 0 09 girski yevreyi 61 0 01 0 0 00 61 0 01 inshi 6676 1 22 258 0 31 8906 1 93 vsogo 545258 100 00 82846 100 00 462412 100 00 Dinamika nacionalnogo skladu Mahachkali za danimi perepisiv naselennya 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010avarci 1 9 2 4 5 8 11 9 16 3 19 1 26 5 26 2 kumiki 7 6 9 3 12 2 14 2 14 1 14 3 13 9 15 1 darginci 1 0 2 6 5 3 7 5 9 4 11 1 13 7 15 5 lezgini 2 8 1 7 3 0 5 1 7 6 9 6 13 6 14 8 lakci 1 9 5 1 9 0 10 8 11 5 14 6 14 0 rosiyani 50 3 60 5 51 6 38 2 29 1 21 5 9 1 6 3 tabasarani 0 1 0 2 0 5 1 0 1 6 2 2 2 3 rutulci 0 1 0 1 0 4 0 7 1 2 1 4 aguli 0 1 0 1 0 2 0 4 0 7 1 0 azerbajdzhanci 1 5 1 7 1 6 1 7 1 7 1 4 1 0 nogajci 0 1 0 1 0 1 0 2 0 3 0 3 0 3 0 2 cahuri 0 1 0 1 0 1 0 5 0 4 0 5 tatari 0 4 virmeni 0 4 chechenci 0 5 0 3 0 3 0 4 0 3 0 2 naselennya 32 000 86 836 119 334 185 863 246 590 314 767 462 412 572 076Osvita i kulturaVishi navchalni zakladi BudivlyaBudivlya Dagestanskogo Derzhavnogo Tehnichnogo UniversitetuDagestanskij derzhavnij universitet Dagestanskij derzhavnij tehnichnij universitet Dagestanskij institut prikladnogo mistectva ta dizajnu Institut teologiyi ta mizhnarodnih vidnosin Gumanitarnij institut Insa Dagestanska filiya Moskovskogo derzhavnogo institutu radiotehniki elektroniki ta avtomatiki tehnichnogo universitetu Dagestanska filiya Rosijskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im A I Gercena Institut filiya Moskovskogo derzhavnogo vidkritogo universitetu Institut filiya Moskovskoyi derzhavnoyi yuridichnoyi akademiyi Institut upravlinnya ta biznesu Kavkazkij institut NOU Mahachkalinskij filiya Moskovskogo avtomobilno dorozhnogo institutu Mahachkalinskij filiya Suchasnoyi gumanitarnoyi akademiyi Mizhnarodna akademiya shodu Pivnichno Kavkazkij derzhavnij podatkovij institut filiya Vserosijskoyi derzhavnoyi podatkovoyi akademiyi Minfinu Rosiyi Pivnichno Kavkazkij m Mahachkala filiya DOZ VPO Rosijska pravova akademiya Ministerstva yusticiyi RF Filiya Moskovskogo vidkritogo socialnogo universitetu Dagestanskij regionalnij Filiya Rosijskogo derzhavnogo universitetu turizmu ta servisu Filiya Rostovskogo derzhavnogo ekonomichnogo universitetu RGEU Filiya Pivnichno Kavkazkoyi akademiyi derzhavnoyi sluzhbi Filiya universitetu Rosijskoyi akademiyi osviti Filiya Pivdennogo federalnogo universitetuArhitektura pam yatki Selishe Tarki roztashovano v 5 5 km vid Mahachkali na gori roztashovane selishe na misci yakogo za perekazami v VII X st isnuvalo hozarske misto Semender sho priblizno do 723 roku bulo stoliceyu Hazarskogo kaganatu potim aul Tarki z troma mechetyami vishe znahodilasya fortecya Burhliva do 1821 na yiyi misci zberigsya sposterezhnij punkt ukriplenij kam yanoyu kladkoyu Centralna Dzhuma mechetCentralna Dzhuma mechet odna z najbilshih mechetej Yevropi pobudovana za obrazom stambulskoyi Blakitnoyi mecheti Z kozhnim rokom mechet rozshiryuyetsya pri comu zberigayuchi geometrichnu spivmirnist ta estetichnu garmonijnist ansamblyu Spochatku mechet bula rozrahovana na 6 7 tisyach osib Za chas ekspluataciyi bula rozshirena i teper v nij odnochasno mozhut perebuvati 17 tisyach osib Nazvana na chest raptovo pomerlogo predstavnika rodini tureckih mecenativ na groshi yakih bula pobudovana cya mechet Svyato Uspenskij kafedralnij sobor zasnovanij v 1906 V 2004 zavershilosya budivnictvo Oleksandro Nevskogo bokovogo vivtarya kafedralnogo soboru ta 12 zhovtnya 2004 Yepiskop Bakinskij ta Prikaspijskij Oleksandr zvershiv velike osvyachennya pridilu Do 100 richchya soboru grupa miscevih hudozhnikiv sho skladayetsya z 7 osib pid kerivnictvom zasluzhenogo hudozhnika RF profesora Musayeva A B zanovo rozpisala Svyato Uspenskij sobor Derzhavni teatri Avarskij Derzhavnij muzichno dramatichnij teatrLakskij derzhavnij muzichno dramatichnij teatr imeni E Kapiyeva Dagestanskij derzhavnij teatr lyalok Dagestanskij derzhavnij teatr operi ta baletuMuzeyi ta kartinni galereyi Dagestanskij derzhavnij ob yednanij istorichnij ta arhitekturnij muzej im Dagestanskij muzej obrazotvorchih mistectv im P S Gamzatova Muzej bojovoyi slavi Muzej istoriyi teatriv Dagestanu Muzej zapovidnik etnografichnij kompleks Dagestanskij aul Muzej istoriyi mista Mahachkali Muzej istoriyi ribnoyi promislovosti Dagestanu Vistavkovij zal Spilki hudozhnikiv Respubliki Dagestan Muzej muzichnoyi kulturi DagestanuVidomi lyudiAbakarova Elina Magodivna 1966 arhitektor hudozhnicya Fomina Galina Oleksandrivna 1933 1998 ukrayinskij hudozhnik po kostyumah Kiriyenko Zinayida Mihajlivna 1933 2022 radyanska i rosijska aktorka Yackina Galina Ivanivna 1944 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino Mahachev Islam Ramazanovich rosijskij boyec zmishanih bojovih mistectv yakij vistupaye pid egidoyu UFC v legkij vazi Vijskovo morska bazaV Mahachkali roztashovana vijskovo morska baza Kaspijskoyi flotiliyi Rosiyi V bazi dislokuyetsya 106 a brigada nadvodnih korabliv 250 j divizion nadvodnih korabliv 2 raketnih korabli 4 raketni kateri i 2 bazovih tralshiki 242 j divizion desantnih kateriv 6 desantnih kateriv 137 j okremij zagin borotbi z pidvodnimi diversijnimi silami ta zasobami Mista pobratimiBalikesir Turechchina Breshia Italiya Alzhir Vladikavkaz Rosiya La Rosh syur Jon Franciya Ndola Zambiya Oldenburg Nimechchina Rotterdam Niderlandi Spoken SShA Smolyan Bolgariya Stambul Turechchina Sfaks Tunis Kitaj Yalova Turechchina PrimitkiAtlas SSSR M GUGK SSSR 1983 S 98 30 000 prim Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 15 zhovtnya 2013 Nacionalnij sklad Dagestanu za danimi perepisiv Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 11 sichnya 2014 Arhiv originalu za 19 sichnya 2011 Procitovano 6 listopada 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Makhachkala ros

Дата публікації:
Топ