Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ла́кська мо́ва (лакку маз) — мова лакців. Одна із шести літературних і 14 офіційних мов Дагестану. Належить до нахсько-дагестанських кавказьких мов. Говорять нею близько 120 тис. мов. Найближча до даргинської мови. Лакською мовою виходить газета і програми по Дагестанському радіо. Фонетика мови охоплює 6 голосних і 42 приголосних звуки. Наголос є слабким, і тому на слух визначити його в багатоскладовім слові є доволі важко.
| Лакська мова | |
|---|---|
| Лакку маз | |
 мови Північного Кавказу, поширення лакської позначене темно-фіолетовим | |
| Поширена в | Дагестан |
| Носії | 157,000 (2002) |
| Писемність | d |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | lbe |
Історія
У 1864 році російський етнограф і лінгвіст П. К. Услар повідомляв: "„Казыкумыкская грамматика“, або, як я її назвав для короткості по-місцевому, „лакская грамматика“, „лакку маз“, „лакский язык“, вже готова".
У 1890 році вийшов підручник з граматики лакської мови, під назвою "Лакскій языкъ", складений П. К. Усларом. У ньому під заголовком "Лакская азбука" зазначалося: "Запропонована азбука складена для народу, який сам себе називає загалом лак, род. відмінок — лакрал. Серед цього народу кожен окремо є лаккучу „лакська людина“, жінка — лаккущарсса — „лакська жінка“. Родину свою вони називають лакрал кӏану „місце лаків“".
У Збірнику відомостей про кавказьких горців (1868 р.) повідомлялося: "Лаки — за зауваженням Услара — з протилежних кінців округи розуміють один одного без найменших труднощів. По аулах помічається легке розмаїття вимови, яке майже не може бути виражено письмом. Найчистішою вимовою вважається кумухська; вимова мешканців селищ Вихли і Вачи славиться як найменш елегантна".
Починаючи з XV століття в лакську мову проникли запозичення з арабської мови. Існують також запозичення з азербайджанської та кумицької мов. В наш час лакська мова запозичує лексику переважно з російської мови.
Лакська мова, відповідно до Конституції Республіки Дагестан 1994 року, визнана державною мовою поряд з російською та деякими іншими великими мовами, поширеними в Дагестані (ще близько 20 місцевих мов не мають писемності, і тому не мають офіційного статусу). Вона використовується як засіб навчання в початковій школі і викладається як предмет у середній школі, середніх спеціальних навчальних закладах та вищих навчальних закладах. Лакською мовою виходить газета "Илчи".
С. А. Старостін вважав, що лакська мова перебуває у далекому спорідненні з сучасними аваро-андо-цезькими мовами.
Писемність
Писемність до 1928 року на основі арабиці, в 1928—38 рр. — латинскої абетки, з 1938 року на основі кирилиці:
| А а | Аь аь | Б б | В в | Г г | Гъ гъ | Гь гь | Д д |
| Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Къ къ |
| Кь кь | КӀ кӀ | Л л | М м | Н н | О о | Оь Оь | П п |
| ПӀ пӀ | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Ф ф | Х х |
| Хъ хъ | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | ЦӀ цӀ | Ч ч | ЧӀ чӀ | Ш ш |
| Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я | Ӏ |
Лакська література
До початку XX століття писемна лакська література розвивалася повільно, обслуговуючи майже виключно освічену верхівку господарюючих класів. У розвитку лакської літератури можна виділити три основні етапи:
- література феодального періоду,
- література епохи російського завоювання,
- література післяжовтневого періоду.
У літературі перших двох періодів провідне місце займає релігійна поезія та релігійно-дидактична література. Поети-вчені XVII—XIX століть писали вірші, головним чином, релігійного змісту арабською мовою. У значній мірі ця поезія є не оригінальною, а перекладною. Найстаріший писемний пам'ятник — строфічний переклад (імовірно, XV століття) поеми арабського поета XIII століття аль-Бусірі "Касида про плащ". Подальша релігійна тематика переплітається з національно-визвольними мотивами. До літератури цього періоду належить творчість Юсуфа Кади Муркилинського (помер у 1918 році), Шафі-Ницовкринського (помер у 1918 році), Будугая Муси, Гасана Гузунова та інших. До післяжовтневої лакської літератури відноситься творчість Гаруна Саідова (1891—1919), Саїда Габієва, Хаджи-Мурада Амітаєва (Лутфі) (помер у 1918 році) та інших. Лірична поезія цього періоду відзначена рисами романтизму і реалізму. У 30-х роках лакська література вступає на шлях соціалістичного реалізму. Видаються збірники віршів А. Гафурова, Ю. Хаппалаєва. У цей період стає популярним творчість Ібрагіма Халіла Курбан Алієва, Ахмеда Караді Заку-Задэ (Курді) та Муеддіна (Мурада) Чаринова. Першим твором дагестанської драматургії є драма Г. Саідова лакською мовою — "Лудильщики" (1914). До скарбниці дагестанської літератури увійшли книги Ефенді Капієва (1909—1944) "Різьба по каменю" (1940), "Поет" (кн. 1—2, вид. 1944).
Лакський фольклор є багатим і різноманітним. У лакському епосі багато спільного з аварським епосом не лише за формою, але й за змістом. До героїчного епосу відносяться такі твори: "Казамиль Алі", "Моллачул Іса", "Париль-Місиду", "Даддакал Балай" та інші. Лакська пісня "Парту Патима" розповідає про боротьбу проти монголо-татарських завойовників у XIII—XIV століттях. Епічні пісні відображали важливі історичні події; вони виконувалися співцями-імпровізаторами. Лірична пісня в значній мірі створюється жінками. Звичайний розмір лакської пісні (балай) — чотирнадцяти- або одинадцятислівник. Лакська казка (маха) в більшості своєму розробляє загальні для всіх народів сюжети казки. Широко поширеним і улюбленим жанром усної лакської літератури є прислів'я (учальартту): "Для того, хто не плаче, немає хліба"; "Не залишай хліба, хоча б ти був ситий, не залишай горщика, хоча б немає дощу". Для розваг використовують загадки (ссигри), наприклад: "Від ходьби не втомлюється, від їжі не наїдається" (млин); "У одній бочці два різних вина" (яйце). У загальнокавказських виданнях публікувалися лакські фольклорні твори, зібрані А. Омаровим.
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка лакською мовою (переклав Бадаві Рамазанов)
|
Джерела
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La kska mo va lakku maz mova lakciv Odna iz shesti literaturnih i 14 oficijnih mov Dagestanu Nalezhit do nahsko dagestanskih kavkazkih mov Govoryat neyu blizko 120 tis mov Najblizhcha do darginskoyi movi Lakskoyu movoyu vihodit gazeta i programi po Dagestanskomu radio Fonetika movi ohoplyuye 6 golosnih i 42 prigolosnih zvuki Nagolos ye slabkim i tomu na sluh viznachiti jogo v bagatoskladovim slovi ye dovoli vazhko Lakska movaLakku mazmovi Pivnichnogo Kavkazu poshirennya lakskoyi poznachene temno fioletovimPoshirena v DagestanNosiyi 157 000 2002 Pisemnist dKlasifikaciya Pivnichno kavkazka sim ya Nahsko dagestanski moviOficijnij statusKodi moviISO 639 1 nemayeISO 639 2 cauISO 639 3 lbeIstoriyaU 1864 roci rosijskij etnograf i lingvist P K Uslar povidomlyav Kazykumykskaya grammatika abo yak ya yiyi nazvav dlya korotkosti po miscevomu lakskaya grammatika lakku maz lakskij yazyk vzhe gotova U 1890 roci vijshov pidruchnik z gramatiki lakskoyi movi pid nazvoyu Lakskij yazyk skladenij P K Uslarom U nomu pid zagolovkom Lakskaya azbuka zaznachalosya Zaproponovana azbuka skladena dlya narodu yakij sam sebe nazivaye zagalom lak rod vidminok lakral Sered cogo narodu kozhen okremo ye lakkuchu lakska lyudina zhinka lakkusharssa lakska zhinka Rodinu svoyu voni nazivayut lakral kӏanu misce lakiv U Zbirniku vidomostej pro kavkazkih gorciv 1868 r povidomlyalosya Laki za zauvazhennyam Uslara z protilezhnih kinciv okrugi rozumiyut odin odnogo bez najmenshih trudnoshiv Po aulah pomichayetsya legke rozmayittya vimovi yake majzhe ne mozhe buti virazheno pismom Najchistishoyu vimovoyu vvazhayetsya kumuhska vimova meshkanciv selish Vihli i Vachi slavitsya yak najmensh elegantna Pochinayuchi z XV stolittya v laksku movu pronikli zapozichennya z arabskoyi movi Isnuyut takozh zapozichennya z azerbajdzhanskoyi ta kumickoyi mov V nash chas lakska mova zapozichuye leksiku perevazhno z rosijskoyi movi Lakska mova vidpovidno do Konstituciyi Respubliki Dagestan 1994 roku viznana derzhavnoyu movoyu poryad z rosijskoyu ta deyakimi inshimi velikimi movami poshirenimi v Dagestani she blizko 20 miscevih mov ne mayut pisemnosti i tomu ne mayut oficijnogo statusu Vona vikoristovuyetsya yak zasib navchannya v pochatkovij shkoli i vikladayetsya yak predmet u serednij shkoli serednih specialnih navchalnih zakladah ta vishih navchalnih zakladah Lakskoyu movoyu vihodit gazeta Ilchi S A Starostin vvazhav sho lakska mova perebuvaye u dalekomu sporidnenni z suchasnimi avaro ando cezkimi movami PisemnistLakska abetka 1928 1938 rr Pisemnist do 1928 roku na osnovi arabici v 1928 38 rr latinskoyi abetki z 1938 roku na osnovi kirilici A a A a B b V v G g G g G g D d E e Yo yo Zh zh Z z I i J j K k K k K k KӀ kӀ L l M m N n O o O O P p PӀ pӀ R r S s T t TӀ tӀ U u F f H h H h H h HӀ hӀ C c CӀ cӀ Ch ch ChӀ chӀ Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya ya ӀLakska literaturaDo pochatku XX stolittya pisemna lakska literatura rozvivalasya povilno obslugovuyuchi majzhe viklyuchno osvichenu verhivku gospodaryuyuchih klasiv U rozvitku lakskoyi literaturi mozhna vidiliti tri osnovni etapi literatura feodalnogo periodu literatura epohi rosijskogo zavoyuvannya literatura pislyazhovtnevogo periodu U literaturi pershih dvoh periodiv providne misce zajmaye religijna poeziya ta religijno didaktichna literatura Poeti vcheni XVII XIX stolit pisali virshi golovnim chinom religijnogo zmistu arabskoyu movoyu U znachnij miri cya poeziya ye ne originalnoyu a perekladnoyu Najstarishij pisemnij pam yatnik strofichnij pereklad imovirno XV stolittya poemi arabskogo poeta XIII stolittya al Busiri Kasida pro plash Podalsha religijna tematika pereplitayetsya z nacionalno vizvolnimi motivami Do literaturi cogo periodu nalezhit tvorchist Yusufa Kadi Murkilinskogo pomer u 1918 roci Shafi Nicovkrinskogo pomer u 1918 roci Budugaya Musi Gasana Guzunova ta inshih Do pislyazhovtnevoyi lakskoyi literaturi vidnositsya tvorchist Garuna Saidova 1891 1919 Sayida Gabiyeva Hadzhi Murada Amitayeva Lutfi pomer u 1918 roci ta inshih Lirichna poeziya cogo periodu vidznachena risami romantizmu i realizmu U 30 h rokah lakska literatura vstupaye na shlyah socialistichnogo realizmu Vidayutsya zbirniki virshiv A Gafurova Yu Happalayeva U cej period staye populyarnim tvorchist Ibragima Halila Kurban Aliyeva Ahmeda Karadi Zaku Zade Kurdi ta Mueddina Murada Charinova Pershim tvorom dagestanskoyi dramaturgiyi ye drama G Saidova lakskoyu movoyu Ludilshiki 1914 Do skarbnici dagestanskoyi literaturi uvijshli knigi Efendi Kapiyeva 1909 1944 Rizba po kamenyu 1940 Poet kn 1 2 vid 1944 Lakskij folklor ye bagatim i riznomanitnim U lakskomu eposi bagato spilnogo z avarskim eposom ne lishe za formoyu ale j za zmistom Do geroyichnogo eposu vidnosyatsya taki tvori Kazamil Ali Mollachul Isa Paril Misidu Daddakal Balaj ta inshi Lakska pisnya Partu Patima rozpovidaye pro borotbu proti mongolo tatarskih zavojovnikiv u XIII XIV stolittyah Epichni pisni vidobrazhali vazhlivi istorichni podiyi voni vikonuvalisya spivcyami improvizatorami Lirichna pisnya v znachnij miri stvoryuyetsya zhinkami Zvichajnij rozmir lakskoyi pisni balaj chotirnadcyati abo odinadcyatislivnik Lakska kazka maha v bilshosti svoyemu rozroblyaye zagalni dlya vsih narodiv syuzheti kazki Shiroko poshirenim i ulyublenim zhanrom usnoyi lakskoyi literaturi ye prisliv ya uchalarttu Dlya togo hto ne plache nemaye hliba Ne zalishaj hliba hocha b ti buv sitij ne zalishaj gorshika hocha b nemaye doshu Dlya rozvag vikoristovuyut zagadki ssigri napriklad Vid hodbi ne vtomlyuyetsya vid yizhi ne nayidayetsya mlin U odnij bochci dva riznih vina yajce U zagalnokavkazskih vidannyah publikuvalisya lakski folklorni tvori zibrani A Omarovim Priklad Zapovit T Shevchenka lakskoyu movoyu pereklav Badavi Ramazanov AMANAT IvkIukun na uchchara Hhirassa Ukrainnaj Ttunssa gavgu dukkira Va gartassa avlahraj Shalihhannin ya bitan Dazu daka kurdarah VichIi dirhuna ikIan Dneprdanul shatIah Ukrainnal chullaya ChIan daka shyulli hhirin Vaj dushmantural ottu Nehhal shatIal lavsukun Vaj avlahru vaj nehru Va dunijra kadirtun Nagu sapar bahIinna Ssavrunnaj allagnachIan Muninnin tIurcha tallag Akassar ttulgu allag Gattavuhgu ivhunu Gazgu hiyara talaj Vaj zulmulul shinzirtru Ruca rucari dullaj Ottul dushman hhit ara Lasira tarhanshivu Tarhanssa va hunmassa CIussa kulpatravugu DakInin ulutiyara Hhujssa mukujnu nagu DzherelaVikipediya Vikipediya maye rozdil lakskoyu movoyu Agammur lazhin Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi