Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські́ євре́ї (самоназва джуури або жуури) — давня субетнічна група у Дагестані та Азербайджані. В 21 столітті також мешкають в Ізраїлі, США, країнах Європейського Союзу. Термін гірські євреї виник у першій половині XIX ст. в період анексії цих територій Російською імперією.
| Гірські євреї | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 110 000 |
| Ареал |
 Австрія до 1 000 |
| Близькі до: | семіти |
| Мова | татська іврит |
| Релігія | юдаїзм |
Історія
Громада гірських євреїв утворилася внаслідок постійної імміграції євреїв з північного Ірану, а також, імміграції євреїв з довколишніх районів Візантійської імперії в Закавказький Азербайджан, де вони селилися (у його східних і північно-східних районах) серед населення, що говорить татською мовою, і переходили на цю мову. Ця імміграція, почалася разом з мусульманськими завоюваннями в даних районах (639—643) як частина міграційних рухів, характерних для того часу, і тривала протягом усього періоду між арабським і монгольським завоюваннями — до середини XIII ст. Основні її хвилі припинилися на початку XI ст. у зв'язку з масовим вторгненням номадів — тюрків-огузів. Це вторгнення викликало також пересування значної частини татаромовного єврейського населення Закавказького Азербайджану далі на північ, до Дагестану. Там вони увійшли в контакт із залишками хазар-юдеїв, держава яких на той час припинила існування, і ті з плином часу були асимільовані єврейськими іммігрантами.
Вже у 1254 році фламандський чернець-мандрівник Рубрук відзначав наявність великого числа євреїв на всьому Східному Кавказі, як Дагестані, так і в Азербайджані. Гірські євреї підтримували контакти з єврейськими громадами басейну Середземного моря. Єгипетський мусульманський історіограф Тагріберді (1409—1470) розповідає про єврейських купців з «Черкесії» (тобто з Кавказу), які відвідували Каїр.
Внаслідок таких зв'язків у місця проживання гірських євреїв потрапляли і друковані книги: у місті Куба до початку XX ст. зберігалися книги, надруковані у Венеції наприкінці XVI ст.- початку XVII ст. Разом з друкованими книжками поширився і укорінився серед гірських євреїв сефардський носах (літургійний уклад), прийнятий у них і донині. XVII—XVIII ст є період економічного та культурного розквіту гірських євреїв. Особливо значну підтримку вони мали від володарів держави Кайтазьке уцмійство. Існувала суцільна смуга єврейських поселень на півночі нинішнього Азербайджану та на півдні Дагестану, в районі між містами Куба і Дербент. Одна з долин поблизу Дербента була заселена переважно євреями, і навколишнє населення називало її Джухуд-Ката (Єврейська долина). Найбільше поселення долини — Аба-Сава — служило також центром духовного життя громади.
З другої третини XVIII ст. становище гірських євреїв значно погіршилося в результаті боротьби за володіння районом їх проживання, в якій брали участь Російська імперія, Персія, Османська імперія та низка місцевих правителів. Початку занепаду поклав російський володар Петро I під час Перського походу, згодом ще більше погіршили ситуацію походи Надир-шаха, правителя Персії, від якого у 1742 році гірські євреї Азербайджану вимушені були тікати на північ. Частина змогла оселитися у м. Куба, де знайшла покровительство Хусейн-хана. У 1797 або 1799 році правитель Казикумухського ханства Сурхан-хан напав на Аба-Сава і після запеклого бою, в якому полягли майже 160 захисників села, стратив всіх узятих у полон чоловіків, зруйнував село, а жінок і дітей повів як здобич. Ті євреї, які уціліли та встигли сховатися, знайшли притулок в Дербенті під заступництвом місцевого правителя Фатх-Аліхана.
Деяке полегшення настало після приєднання Дербента у 1806 році та Азербайджану у 1813 році до Російської імперії. Припинилися вторгнення мусульманських володарів. Втім гірські євреї зазнали нових утисків та розорень під час Великої Кавказької війни, особливо від дій імама Шаміля. Тому у 1840 році громади гірських євреїв офіційно визнали над собою владу Російської імперії, просячи тепер допомоги проти повсталих горців.
До кінця 1860-х років євреї деяких гірських районів Дагестану продовжували платити харадж колишнім мусульманським правителям цих місць (або їх нащадкам), яких російський уряд прирівняв у правах до російського знатного дворянства, і залишило в їх руках маєтки. Зберігалися також колишні обов'язки гірських євреїв по відношенню до цих правителям, що випливали з залежності, яка встановилася ще до російського завоювання. Поліпшення становище намітилося лише наприкінці XIX ст. З'являються перші мільйонери з числа гірських євреїв — Ханукаєви, власники компанії з виробництва і збуту вина, Дадашеви, що займалися виноробством та рибним промислом, створивши найбільшу у Дагестані рибальську кампанію. Починаючи з 1860-70-х рр. гірські євреї стали селитися в містах, де раніше не проживали — Темір-Хан-Шурі, Нальчику, Грозному, Баку.
Явищем, яке виникло в районах розселення гірських євреїв лише після їх приєднання до Росії, стали криваві наклепи. У 1814 році мали місце заворушення на цьому ґрунті, спрямовані проти євреїв, що жили в Баку. У 1878 році на підставі кривавого наклепу були заарештовані десятки євреїв м. Куби, а в 1911 році євреї селища Таркі були звинувачені у викраденні мусульманської дівчинки. З 1880-х років починається рух з переселення на батьківщину — до Палестини, Ерец-Ісраель. У 1898 році представники гірських євреїв беруть участь в роботі 2-го Сіоністського конгресу в Базелі.
На початку XX ст. відкриваються школи для гірських євреїв в Баку, Дербенті і Кубі з викладанням російською мовою: в них, поряд з релігійними, вивчалися і світські предмети. У 1917 році гірські євреї делегували своїх представників на Конференцію сіоністів Кавказу.
Революція в Російській імперії посилює прагнення гірських євреїв виборювати більше своїх прав, розвивати культуру. У 1919 році Національна єврейська рада Азербайджану стає фундатором Єврейського народного університету. З початком громадянської війни у Дагестані гірські євреї підтримували більшовиків, складаючи часто до 70 % загонів червоноармійців. Все це викликало зворотню реакцію мусульман — відбувалися численні погроми євреїв у містах Дербент та Баку.
Напочатку 1920-х років продовжилася еміграція гірських євреїв до Палестини, більшість з яких оселилася в Тель-Авіві, утворивши Кавказький квартал. Проте вже у 1922 році сіоністська діяльність була припинена радянською владою, також заборонена еміграція до Палестини. Починаючи з 2-ї пол. 1920-х років радянська влада взяла курс на утворення єврейських колгоспів, проте вже з кінця 1930-х років гірські євреї в колгоспах залишалися лише формально.
У 1922 році в Баку почала виходити перша радянська газета на єврейсько-татською мовою «Корсох» («Робітник») — орган Кавказького районного комітету Єврейської комуністичної партії та її молодіжної організації. У 1934 році було створено ансамбль танців гірських євреїв під керівництвом Т.Ізраїлова. Водночас інтелігенція гірських євреїв значно постраждала під час сталінського терору.
В роки Другої Світової війни, після окупації німцями Криму (тут були невеличкі громади гірських євреїв), Кубані, північного Кавказу, усі громади гірських євреїв зазнали знищення. У 1948—1953 роках було скасовано викладання єврейсько-татською мовою, всі школи гірських євреїв перетворилися на російськомовні. Були припинена літературна діяльність єврейсько-татською мовою. Від цього курс антисемітизму гірські євреї страждали до самого розпаду Радянського Союзу.
Культурне відродження розпочалося лише після 1991 року, хоча тепер гірські євреї страждають від мусульманського оточення. Тож значна частина їх пересилилися до Європи, США й Ізраїлю.
Демографія
У радянські роки дуже активно насаджувалося уявлення про те, що всі носії татської мови, незалежно від віросповідання, складають єдиний татський народ. Гірські євреї в Дагестані почали масово записуватися в паспортах татами, щоб уникнути національної дискримінації як євреїв.
Згідно з підрахунками, заснованим на радянських переписах населення 1959 і 1970 років, число гірських євреїв за різними оцінками в 1970 році становило 50-70 тисяч осіб. 17109 гірських євреїв під час перепису 1970 року і близько 22 тис. при перепису 1979 року вирішили назвати себе татами, щоб уникнути реєстрації як євреїв і пов'язаної з цим дискримінації з боку радянської влади.
На тепер кількість гірських євреїв становить близько 110 тис. осіб, з яких найбільша кількість мешкає в Ізраїлі (від 50 до 70 тис.), Азербайджані (від 12 до 37 тис.), США, Німеччині та Австрії. Власне в Дагестані мешкає від 3 до 18 тис., деяка кількість в інших регіонах Російської Федерації. Традиційними містами проживання є міста — Дербент, Махачкала, Буйнакськ (Дагестан), Баку та Куба (Азербайджан). Значна частина мешкала у Нальчику та Грозному, проте у зв'язку із заворушеннями, що почалися з 1990 року, а потім Чеченськими війнами, гірські євреї залишили ці міста.
Мова
Розмовляють на декількох близьких один одному діалектах татської мови, що належить до західної гілки іранської групи мов. Також розмовляють на мовах країн, де тепер селяться — іврит, англійська, німецька, російська мови. У 1929-30 роках єврейсько-татська мова була переведена з єврейського на латинський алфавіт, а в 1938 року — на російський.
Традиції та побут
Головним соціальним осередком гірських євреїв аж до кінця 1920-х — початку 1930-х років була велика родина, яка охоплювала 3-4 покоління, і число її членів досягало 70 осіб і більше. Полігамія, переважно двоє-і троєженство, була звичайна в їх середовищі до радянського періоду.
Раніше громадою керували три обрані нею особи. Один з обраних був головою громади, двоє інших — його заступниками. Вони відповідали як за відносини з владою, так і за внутрішні справи громади. Існували два ступені рабинської ієрархії — «раббі» і «даян». Раббі був кантором (хаззаном) і проповідником (маггідом) в намазі (синагозі) свого села або свого кварталу в місті, вчителем у талмід-хуна (хедері) і шохет. Даян був головним рабіном міста. Він обирався керівниками громади і був вищим релігійним авторитетом не тільки для свого міста, а й для сусідніх поселень, головував у релігійному суді (бет-дін), був кантором і проповідником у головній синагозі міста і керував єшивою.
Більшість представників громади досі дотримується релігійних звичаїв, пов'язаних з життєвим циклом людини (обрізання, традиційне весілля, поховання). У більшості будинків дотримується кашрут. Проте дотримання суботи та єврейських свят (за винятком Іом-Кіпур, єврейського Нового року, пасхального седера і вживання мацци) непостійно.
Значна частина продовжує займатися землеробство, виноробством, скотарством. Водночас дедалі більше гірських євреїв переселяється до міст.
Див. також
Джерела
- Семенов И. Г. Кавказские таты и горские евреи. Казань, 1992.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гірські євреї |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski yevre yi samonazva dzhuuri abo zhuuri davnya subetnichna grupa u Dagestani ta Azerbajdzhani V 21 stolitti takozh meshkayut v Izrayili SShA krayinah Yevropejskogo Soyuzu Termin girski yevreyi vinik u pershij polovini XIX st v period aneksiyi cih teritorij Rosijskoyu imperiyeyu Girski yevreyiKilkist 110 000Areal Izrayil 50 000 70 000 Azerbajdzhan 12 000 37 000 SShA bl 10 000 Rosiya 3300 20 000 Nimechchina bilshe 1 000 Avstriya do 1 000Blizki do semitiMova tatska ivritReligiya yudayizmIstoriyaGromada girskih yevreyiv utvorilasya vnaslidok postijnoyi immigraciyi yevreyiv z pivnichnogo Iranu a takozh immigraciyi yevreyiv z dovkolishnih rajoniv Vizantijskoyi imperiyi v Zakavkazkij Azerbajdzhan de voni selilisya u jogo shidnih i pivnichno shidnih rajonah sered naselennya sho govorit tatskoyu movoyu i perehodili na cyu movu Cya immigraciya pochalasya razom z musulmanskimi zavoyuvannyami v danih rajonah 639 643 yak chastina migracijnih ruhiv harakternih dlya togo chasu i trivala protyagom usogo periodu mizh arabskim i mongolskim zavoyuvannyami do seredini XIII st Osnovni yiyi hvili pripinilisya na pochatku XI st u zv yazku z masovim vtorgnennyam nomadiv tyurkiv oguziv Ce vtorgnennya viklikalo takozh peresuvannya znachnoyi chastini tataromovnogo yevrejskogo naselennya Zakavkazkogo Azerbajdzhanu dali na pivnich do Dagestanu Tam voni uvijshli v kontakt iz zalishkami hazar yudeyiv derzhava yakih na toj chas pripinila isnuvannya i ti z plinom chasu buli asimilovani yevrejskimi immigrantami Vzhe u 1254 roci flamandskij chernec mandrivnik Rubruk vidznachav nayavnist velikogo chisla yevreyiv na vsomu Shidnomu Kavkazi yak Dagestani tak i v Azerbajdzhani Girski yevreyi pidtrimuvali kontakti z yevrejskimi gromadami basejnu Seredzemnogo morya Yegipetskij musulmanskij istoriograf Tagriberdi 1409 1470 rozpovidaye pro yevrejskih kupciv z Cherkesiyi tobto z Kavkazu yaki vidviduvali Kayir Vnaslidok takih zv yazkiv u miscya prozhivannya girskih yevreyiv potraplyali i drukovani knigi u misti Kuba do pochatku XX st zberigalisya knigi nadrukovani u Veneciyi naprikinci XVI st pochatku XVII st Razom z drukovanimi knizhkami poshirivsya i ukorinivsya sered girskih yevreyiv sefardskij nosah liturgijnij uklad prijnyatij u nih i donini XVII XVIII st ye period ekonomichnogo ta kulturnogo rozkvitu girskih yevreyiv Osoblivo znachnu pidtrimku voni mali vid volodariv derzhavi Kajtazke ucmijstvo Isnuvala sucilna smuga yevrejskih poselen na pivnochi ninishnogo Azerbajdzhanu ta na pivdni Dagestanu v rajoni mizh mistami Kuba i Derbent Odna z dolin poblizu Derbenta bula zaselena perevazhno yevreyami i navkolishnye naselennya nazivalo yiyi Dzhuhud Kata Yevrejska dolina Najbilshe poselennya dolini Aba Sava sluzhilo takozh centrom duhovnogo zhittya gromadi Z drugoyi tretini XVIII st stanovishe girskih yevreyiv znachno pogirshilosya v rezultati borotbi za volodinnya rajonom yih prozhivannya v yakij brali uchast Rosijska imperiya Persiya Osmanska imperiya ta nizka miscevih praviteliv Pochatku zanepadu poklav rosijskij volodar Petro I pid chas Perskogo pohodu zgodom she bilshe pogirshili situaciyu pohodi Nadir shaha pravitelya Persiyi vid yakogo u 1742 roci girski yevreyi Azerbajdzhanu vimusheni buli tikati na pivnich Chastina zmogla oselitisya u m Kuba de znajshla pokrovitelstvo Husejn hana U 1797 abo 1799 roci pravitel Kazikumuhskogo hanstva Surhan han napav na Aba Sava i pislya zapeklogo boyu v yakomu polyagli majzhe 160 zahisnikiv sela strativ vsih uzyatih u polon cholovikiv zrujnuvav selo a zhinok i ditej poviv yak zdobich Ti yevreyi yaki ucilili ta vstigli shovatisya znajshli pritulok v Derbenti pid zastupnictvom miscevogo pravitelya Fath Alihana Deyake polegshennya nastalo pislya priyednannya Derbenta u 1806 roci ta Azerbajdzhanu u 1813 roci do Rosijskoyi imperiyi Pripinilisya vtorgnennya musulmanskih volodariv Vtim girski yevreyi zaznali novih utiskiv ta rozoren pid chas Velikoyi Kavkazkoyi vijni osoblivo vid dij imama Shamilya Tomu u 1840 roci gromadi girskih yevreyiv oficijno viznali nad soboyu vladu Rosijskoyi imperiyi prosyachi teper dopomogi proti povstalih gorciv Do kincya 1860 h rokiv yevreyi deyakih girskih rajoniv Dagestanu prodovzhuvali platiti haradzh kolishnim musulmanskim pravitelyam cih misc abo yih nashadkam yakih rosijskij uryad pririvnyav u pravah do rosijskogo znatnogo dvoryanstva i zalishilo v yih rukah mayetki Zberigalisya takozh kolishni obov yazki girskih yevreyiv po vidnoshennyu do cih pravitelyam sho viplivali z zalezhnosti yaka vstanovilasya she do rosijskogo zavoyuvannya Polipshennya stanovishe namitilosya lishe naprikinci XIX st Z yavlyayutsya pershi miljoneri z chisla girskih yevreyiv Hanukayevi vlasniki kompaniyi z virobnictva i zbutu vina Dadashevi sho zajmalisya vinorobstvom ta ribnim promislom stvorivshi najbilshu u Dagestani ribalsku kampaniyu Pochinayuchi z 1860 70 h rr girski yevreyi stali selitisya v mistah de ranishe ne prozhivali Temir Han Shuri Nalchiku Groznomu Baku Yavishem yake viniklo v rajonah rozselennya girskih yevreyiv lishe pislya yih priyednannya do Rosiyi stali krivavi naklepi U 1814 roci mali misce zavorushennya na comu grunti spryamovani proti yevreyiv sho zhili v Baku U 1878 roci na pidstavi krivavogo naklepu buli zaareshtovani desyatki yevreyiv m Kubi a v 1911 roci yevreyi selisha Tarki buli zvinuvacheni u vikradenni musulmanskoyi divchinki Z 1880 h rokiv pochinayetsya ruh z pereselennya na batkivshinu do Palestini Erec Israel U 1898 roci predstavniki girskih yevreyiv berut uchast v roboti 2 go Sionistskogo kongresu v Bazeli Na pochatku XX st vidkrivayutsya shkoli dlya girskih yevreyiv v Baku Derbenti i Kubi z vikladannyam rosijskoyu movoyu v nih poryad z religijnimi vivchalisya i svitski predmeti U 1917 roci girski yevreyi deleguvali svoyih predstavnikiv na Konferenciyu sionistiv Kavkazu Revolyuciya v Rosijskij imperiyi posilyuye pragnennya girskih yevreyiv viboryuvati bilshe svoyih prav rozvivati kulturu U 1919 roci Nacionalna yevrejska rada Azerbajdzhanu staye fundatorom Yevrejskogo narodnogo universitetu Z pochatkom gromadyanskoyi vijni u Dagestani girski yevreyi pidtrimuvali bilshovikiv skladayuchi chasto do 70 zagoniv chervonoarmijciv Vse ce viklikalo zvorotnyu reakciyu musulman vidbuvalisya chislenni pogromi yevreyiv u mistah Derbent ta Baku Napochatku 1920 h rokiv prodovzhilasya emigraciya girskih yevreyiv do Palestini bilshist z yakih oselilasya v Tel Avivi utvorivshi Kavkazkij kvartal Prote vzhe u 1922 roci sionistska diyalnist bula pripinena radyanskoyu vladoyu takozh zaboronena emigraciya do Palestini Pochinayuchi z 2 yi pol 1920 h rokiv radyanska vlada vzyala kurs na utvorennya yevrejskih kolgospiv prote vzhe z kincya 1930 h rokiv girski yevreyi v kolgospah zalishalisya lishe formalno U 1922 roci v Baku pochala vihoditi persha radyanska gazeta na yevrejsko tatskoyu movoyu Korsoh Robitnik organ Kavkazkogo rajonnogo komitetu Yevrejskoyi komunistichnoyi partiyi ta yiyi molodizhnoyi organizaciyi U 1934 roci bulo stvoreno ansambl tanciv girskih yevreyiv pid kerivnictvom T Izrayilova Vodnochas inteligenciya girskih yevreyiv znachno postrazhdala pid chas stalinskogo teroru V roki Drugoyi Svitovoyi vijni pislya okupaciyi nimcyami Krimu tut buli nevelichki gromadi girskih yevreyiv Kubani pivnichnogo Kavkazu usi gromadi girskih yevreyiv zaznali znishennya U 1948 1953 rokah bulo skasovano vikladannya yevrejsko tatskoyu movoyu vsi shkoli girskih yevreyiv peretvorilisya na rosijskomovni Buli pripinena literaturna diyalnist yevrejsko tatskoyu movoyu Vid cogo kurs antisemitizmu girski yevreyi strazhdali do samogo rozpadu Radyanskogo Soyuzu Kulturne vidrodzhennya rozpochalosya lishe pislya 1991 roku hocha teper girski yevreyi strazhdayut vid musulmanskogo otochennya Tozh znachna chastina yih peresililisya do Yevropi SShA j Izrayilyu DemografiyaU radyanski roki duzhe aktivno nasadzhuvalosya uyavlennya pro te sho vsi nosiyi tatskoyi movi nezalezhno vid virospovidannya skladayut yedinij tatskij narod Girski yevreyi v Dagestani pochali masovo zapisuvatisya v pasportah tatami shob uniknuti nacionalnoyi diskriminaciyi yak yevreyiv Zgidno z pidrahunkami zasnovanim na radyanskih perepisah naselennya 1959 i 1970 rokiv chislo girskih yevreyiv za riznimi ocinkami v 1970 roci stanovilo 50 70 tisyach osib 17109 girskih yevreyiv pid chas perepisu 1970 roku i blizko 22 tis pri perepisu 1979 roku virishili nazvati sebe tatami shob uniknuti reyestraciyi yak yevreyiv i pov yazanoyi z cim diskriminaciyi z boku radyanskoyi vladi Na teper kilkist girskih yevreyiv stanovit blizko 110 tis osib z yakih najbilsha kilkist meshkaye v Izrayili vid 50 do 70 tis Azerbajdzhani vid 12 do 37 tis SShA Nimechchini ta Avstriyi Vlasne v Dagestani meshkaye vid 3 do 18 tis deyaka kilkist v inshih regionah Rosijskoyi Federaciyi Tradicijnimi mistami prozhivannya ye mista Derbent Mahachkala Bujnaksk Dagestan Baku ta Kuba Azerbajdzhan Znachna chastina meshkala u Nalchiku ta Groznomu prote u zv yazku iz zavorushennyami sho pochalisya z 1990 roku a potim Chechenskimi vijnami girski yevreyi zalishili ci mista MovaRozmovlyayut na dekilkoh blizkih odin odnomu dialektah tatskoyi movi sho nalezhit do zahidnoyi gilki iranskoyi grupi mov Takozh rozmovlyayut na movah krayin de teper selyatsya ivrit anglijska nimecka rosijska movi U 1929 30 rokah yevrejsko tatska mova bula perevedena z yevrejskogo na latinskij alfavit a v 1938 roku na rosijskij Tradiciyi ta pobutGolovnim socialnim oseredkom girskih yevreyiv azh do kincya 1920 h pochatku 1930 h rokiv bula velika rodina yaka ohoplyuvala 3 4 pokolinnya i chislo yiyi chleniv dosyagalo 70 osib i bilshe Poligamiya perevazhno dvoye i troyezhenstvo bula zvichajna v yih seredovishi do radyanskogo periodu Ranishe gromadoyu keruvali tri obrani neyu osobi Odin z obranih buv golovoyu gromadi dvoye inshih jogo zastupnikami Voni vidpovidali yak za vidnosini z vladoyu tak i za vnutrishni spravi gromadi Isnuvali dva stupeni rabinskoyi iyerarhiyi rabbi i dayan Rabbi buv kantorom hazzanom i propovidnikom maggidom v namazi sinagozi svogo sela abo svogo kvartalu v misti vchitelem u talmid huna hederi i shohet Dayan buv golovnim rabinom mista Vin obiravsya kerivnikami gromadi i buv vishim religijnim avtoritetom ne tilki dlya svogo mista a j dlya susidnih poselen golovuvav u religijnomu sudi bet din buv kantorom i propovidnikom u golovnij sinagozi mista i keruvav yeshivoyu Bilshist predstavnikiv gromadi dosi dotrimuyetsya religijnih zvichayiv pov yazanih z zhittyevim ciklom lyudini obrizannya tradicijne vesillya pohovannya U bilshosti budinkiv dotrimuyetsya kashrut Prote dotrimannya suboti ta yevrejskih svyat za vinyatkom Iom Kipur yevrejskogo Novogo roku pashalnogo sedera i vzhivannya macci nepostijno Znachna chastina prodovzhuye zajmatisya zemlerobstvo vinorobstvom skotarstvom Vodnochas dedali bilshe girskih yevreyiv pereselyayetsya do mist Div takozhYevreyi v AzerbajdzhaniDzherelaSemenov I G Kavkazskie taty i gorskie evrei Kazan 1992 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Girski yevreyi