Кайтазьке уцмійство — феодальна держава Дагестану, яка була заснована у VI ст. Тривалий час була союзником Аварського нуцальства, згодом Газікумухського та Тарковського шамхальства. У XVIII стає одним з потужніших та впливовіших держав Дагестану та північного Азербайджану. У 1813 році приєднано до Російської імперії.
Кайтазьке уцмійство | ||||
| ||||
Столиця | Уркарах Маджаліс | |||
Мови | даргінська кумицька | |||
Релігії | Іслам Християнство Зороастризм | |||
Форма правління | монархія | |||
Уцмій | ||||
- VI ст. | Амір Гамза | |||
- 1809-1820 | Аділь-хан | |||
Історія | ||||
- Засноване | VI ст. | |||
- Захоплене Російською імперією | 1820 | |||
Історія
Заснування
Веде своє походження від невеличкого володіння Кайдак, яке політичне об'єднання рабовласницького феодального типу виникло в V–VII ст. Перша згадка про нього у письмових джерелах датується початком VII ст. серед інших державних утворень Дагестану, таких як Табасарани, Сарір, .
У VIII ст. арабські військовики зробили низку руйнівних походів на Кайтагу. Арабські завойовники на захоплених ними територіях насильно насаджували іслам. До прийняття ісламу в Кайдакі переважно дотримувалися християнської релігії під впливом держави Сарір. В подальшому правителі Кайтаги підтримували мусульманських володарів у боротьбі проти Саріра. Засновником першої ісламської династії Кайтага був Амір-Гамза.
З XI ст. починається поступове розширення володінь. З цього моменту резиденція уцмія Чопан ібн Султан-Алібека перебувала в Калакорейше — гірському селищі, розташованому на правому березі річці Бугай. Тут уцмій звів фортецю на неприступній горі. Згодом Калакорейш стає гробницею кайтазьких уцміїв.
Напочатку XIII ст. уцміство стикнулося з постійними нападами монголів на свої землі. Перша сутичка відбулася у 1222 році проти військ Субеде- та Джебе. 1239–1240 роках Кайтазьке уцмійство стикнулося із вторгненням до своїх володінь золотоординського війська на чолі із Бугдаєм. Незважаючи на відчайдушний спротив кайтазці зазнали поразки й вимушені були визнати владу Бату, хана Золотої орди. Проте незабаром кайтазці відновили незалежність, діючи проти монголів партизанськими методами. У 1259–1260 роках ці землі (як й інші дагестанські) спустошили війська.
У 1318 році Газікумухське шамхалсьтво втрутилося у боротьбу за владу в уцмійстві між Усманом (сином Раманада ал-Габши), Абдаллахом аль-Джарахі та Хасаном ал-Барши, що призвело до послаблення держави. Після відновлення центральної влади уцмія Султана-Мухаммедхана розпочався конфлікт між Кайтазьким уцмійством та Ширваном проти Газікумухського шамхальства і його союзників. В результаті кайтазькі уцмії зуміли приєднати до своїх володінь землі Зіріхгерана, Шандана та Уркараха, завдавши при цьому удару шамхальству та Аварському нуцальству. В цей період другою столицею держави стає м. Уркарах, проте Калакорейш також залишався ставкою уцмія.
Смерть Султан-Мухаммедхана призвело до боротьби за владу між Султан-Алібеком (на прізвисько Бекі-Кіши-хан) та його зведеним братом Ільча-Ахмедом. Зрештою останній зазнав поразки, проте на частині уцмійства заснував власний емірат. Це послабило владу уцмія Султан-Алібека, а у 1396 році держава зазнала нападу військ Тамерлана. Султан-Алібек, союзник Тохтамиш-хана, намагався протистояти тамерлановим військам, але без успіху — усі міста були захоплені та сплюндровані.
Піднесення
На початку XV ст. Кайтага підпорядкувала своєму впливу Зіріхгеран, а в середині XV ст. нащадки родичів кайтазьких уцміїв керували фортецями і селищами в Табасарані та Докузпарі. У середині XVI ст. уцмій Султан-Алібек став швагром ширваншаха Фаррух Ясара I, що зміцнило позиції уцмійства у південному Дагестані — Султан-Алібек розпоряджався приморськими землями до кордонів Тарковського шамхальства. До цього часу уцмійство включало як власне кайтазькі землі, так і частину даргінських, кумицьких і лезгінських земель.
Військові конфлікти змушували уцміїв посилити тягар податків на селян і ремісників. У 1570-х роках у гірських аулах відбулося потужне повстання. У 1581 році уцмій Султан-Ахмедхан внаслідок важкого протистояння з гірськими громадами переніс свою резиденцію з Уркараха до містечка Маджаліс (Нижній Кайтаг), де до цього нерідко збиралися на з'їзд або нараду кайтайзька знать. Після цього вплив на гірську частину уцміство значно було послаблено, а тут стали керувати беке. У 1588 році Маджліс остаточно став новою резиденцією уцмія.
У 1631–1632 роках розпочався конфлікт у боротьбі за право на спадок уцмія Рустам-хана — брати останнього Чюкук, Устархан, син Хан, небожів Амірхан та Улуг. Ця боротьба була тривала й виснажлива. У 1645 році проти уцмія Рустам-хана виступив його небіж Амірхан-султан при підтримці перського шаха Аббаса II. Уцмій відступив до гірського Кайтага, де знайшов підтримку серед вільних громад та беків. Того ж року переміг претендента на трон та перські загони. Лише у 1660 році уцмій Алі-Султан зумів подолати розбрат й об'єднати державу.
У XVIII — на початку XIX ст. в правління уцміїв Ахмед-хана і Амір-Гамзи, Кайтазьке уцмійство досягає піку своєї могутності як у внутрішніх справах, так і в зовнішньополітичній діяльності.
При уцмії Ахмед-хані йде процес внутрішнього зміцнення держави, у 1707—1721 роках він на чолі військ брав участь в антиперському повстанні 1707–1721 років. Уміло взаємодіючи з іншими лідерами повстання — Хаджи-Даудом Мюшкюрськимм і Сурхаєм I, ханом Газікумухським, уцмій Ахмед-хан домігся ліквідації перського панування в Азербайджані та південному Дагестані. Це сильно підняло престиж і авторитет Кайтазького уцмійства не лише в Дагестані, але і в північному Азербайджані. Після цього уцмій Ахмед-хан, виявляючи розум і спритність політичного діяча, уважно стежив за ходом підготовки та початку перського походу російського імператора Петра I, намагаючись використовувати ситуацію з максимальною вигодою для своєї держави. Обіцяючи допомогу росіянам, спровокував напад свого васала султана утемишського на російські війська, проте без успіху. Однак при зворотному шляху росіян з Дербента сам організовував напади на них і залишені гарнізони. У відповідь російські загони сплюндрували низьку аулів Нижнього Кайтага. Тоді спровокував війну Аділь-Герея, шамхала Тарковського та суспільства Акушо проти росіян. В результаті поразки акушинців та тарковців розширив свій вплив на східний Дагестан. Діючи такими методами, спритно використовуючи момент, уцмій Ахмед-хан значно розширив кордони своїх володінь та підняв свій статуї. У 1725 році останній формально визнав себе залежним від Російської імперії. За активного посередництва уцмія Ахмед-хана російське підданство також прийняв один з сильних і впливових правителів Дагестану — Умма-хан Аварський. Разом з останнім вони виступали проти османського союзника Сурхая I, хана Газікумухського.
Рештський договір 1732 року, за умовами якого Росія поступалася Персії землями південніше Кури до Астрабада, Керманшахський договір того ж року, за яким шах Тахмасп поступався Османській імперії усім Кавказом, змінили стосунки Кайтазького уцмійства з провідним державами-сусідами. Уцмій переходить на бік Кримського ханства, війська якого увійшли до Азербайджану. Разом з кримськотатарським військом армія кайтазців виступила проти російських залог у Дагестані. У 1735–1736 та 1741–1742 роках Кайтазьке уцмійство разом із сусідніми дагестанськими державами виступили проти зазіхань на свої землі Надір-Шаха, володаря Персії, який зрештою зазнав тут нищівної поразки. У 1745 році кайтазькі війська звільни Дербент від персів.
В свою чергу успіхи Ахмед-хана зумовили подальшу активну діяльність при уцмії Амір-Гамзі, що виходить далеко за рамки політичного простору Дагестану. Володар уцмійства проводив політику, спрямовану на збереження самостійності та незалежності стосовно трьох сусідніх держав — Російської імперії, Персії та Османської імперії. Час 36-річного правління Амір-Гамзи відзначено найбільш інтенсивним процесом політичних взаємин Кайтазького уцмійства з дагестанськими державно-політичними структурами. Особливо активно відносини уцмійства складалися з Дербентським володінням, а Табасаранське кадійство опинилося під його прямим впливом. До того ж північно-табасаранське суспільство Дюбек входить до складу уцмійства. Разом із союзниками зумів посадити на трон Табасаранського майсумства свого претендента, також успішно втручався у внутрішні справи Тарковського шамхальства. При цьому допустив помилку, допомігши Фаталі-ханану, володарю Кубинського ханства приєднати до своїх земель Дербентське ханство, що згодом призвело до тривалого протистояння між Кайтагой та Кубой. У 1773 році виник конфлікт з Росією внаслідок затримання академіка Самуїла Гмеліна, який помер в аулі Ахмедкент.
Водночас починаються процеси розпаду Кайтазької держави, протиріччя всередині панівної династії сприяли ослабленню уцмійства зсередини. У 1752 році відбулося потужне повстання теркменців та гірських євреїв проти влади уцмія.
Занепад
Після загибелі Надір-шаха і піввіковий міжусобиці в Персії, поразку Османської імперії у двох війнах з Росією і втрати нею Криму та Кубані обстановка на Кавказі змінилась на користь Російської імперії. Традиційна політика лавірування Кайтазьких уцміїв перестала бути дієвою. З укладенням Гюлистанського мирного договору після російсько-перської війни 1804–1813 років. З цього моменту уцмійство перестає бути для Росії суб'єктом зовнішньої політики. Ставлення низки дагестанських володарів після Гюлистанського миру 1813 року до Росії починає різко погіршуватися. Вони об'єднуються в коаліцію спрямовану проти останньої, проте уцмій Аділь-хан залишився вірним російському імператорові. Водночас намагався зберегти гарні відносини з сусідніми державами Дагестану. Втім зрештою вирішив виступити проти Російської імперії. За таку політику російське військове командування на Кавказі приймає радикальне рішення — 26 січня 1820 року уцмій Аділь-хан був усунений від влади, і одночасно був скасований титул уцмія. З цього часу Кайтазьке уцмійство перестає існувати як суб'єкт політичного життя Дагестану.
Уцмії
- Амір Гамза (734-?)
- під владою хозар (797–969)
- Фіруз (1068-?)
- Хіздан (1160-?)
- Мухаммадхан, Амірхан, Амірхамза (1230-ті — 1240)
- Чопан ібн Султан-Алібек (1240–1260)
- Ахмед (1260–1270)
- Султан-Мухаммедхан (1350-?)
- Султан-Алібек (1380-ті — 1410-ті)
- Амір-Чопан (1420-ті)
- Хайдар (1450-ті)
- Халіл (1460–1490)
- Аміркаландар (поч. XVI ст.)
- Хасан-Алі (1574–1580)
- Султан-Ахмедхан (1580–1588)
- Мухаммед-хан (1588–1605)
- Рустам-хан I (1605–1645)
- Амір-хан (1645–1659)
- Уллубій (1659—1660)
- Хусейн-хан (?-1689)
- Ахмед-хан I (1689–1694)
- Алі-султан (1689–1706)
- Ахмед-хан II (1706–1708)
- Ахмед-хан III (1708–1747)
- Амір-Гамза II(1747–1787)
- Устар-хан (1787–1792)
- Алібек (1792–1795)
- Рустам-хан II (1795–1804)
- Алі-хан (1804–1809)
- Аділ-хан( 1809–1820)
Територія
На півночі межувало з Тарковським шамхальством, на заході — з вільною громадою Акуша-Дарго і Сюргінським союзом сільських громад, на півдні кордоном з Дербентським ханством слугувала річка Дарбі і гірські вершини Гургелі і Баума. На південь воно межувало також з Табасаранським майсумством. В уцмійство XVIII ст. займало значну за масштабами Дагестану територію, яка починалася в приморській низовині і охоплювало передгірний і гірський Дагестан.
Воно складалося з п'яти частин: Мюйра, Верхній Кайтага, Нижній Кайтага, Маджаліс, Ката і Теркеме.
Населення
В уцмійстві основним етносом були кайтазькі даргінці. Крім того, проживало значна кількість кумиків, терекменців, гірських євреїв. Проте мовні діалекти кайтазців суттєво відрізняються від літературної даргінської мови, в основі якої лежить акушинський діалект даргінської мови. Більш національно однорідним був Верхній Кайтаг, де більшість становили даргінці.
У XVII ст. за московськими джерелами в уцмія було близько 40—60 тисяч підданих, а за повідомленням османського мандрівника Е. Челебі — 20—50 тисяч. У 1796 році зафіксовано — 75 тис. осіб на 25 тис. родин.
Державне управління
Влада правителя Кайтазького уцмійства була спадковою і переходила до старшого в роді, але при цьому уцмій затверджувався на загальних зборах представників усіх вільних суспільств в аулі Башли. Стосовно значення терміна існували різні версії. Згідно однієї це слово арабського походження — від «ісмі» — ім'я, тобто «славетний». Проте більш переконливою є версія стосовно до арабського походження: від юдейського слова оцум (множина ацацим) — «сильний», «могутній». Це є вірогідним з огляду на значний вплив Хозарського каганату на дагестанські землі, а тривалий час кагани сповідували юдейську віру (мали юдейські імена та письменність). Проте спочатку так звався найзаможніший землевласник в якісь окрузі або аулі, згодом перетворився на термін володаря (вперше зафіксовано у XIV ст.). Разом з тим в історичному творі «Дербент-наме» володаря Кайтага перси називали газанфар, тобто «відважний», «хоробрий».
Одночасно з уцміем обирали його спадкоємця, який називався «гаттином». Він брав активну участь в управлінні уцмійством. Раз на рік гаттин об'їжджав узденські товариства, правив там суд і навіть збирав податки.
Іншими представниками світської та військової знаті були беки, чанка-беки, чанка, кевхи, тулгаки, мангуши, нукери, духовна складалася з кадіїв, муфтіїв, мулл. Віщими радниками уцмія були візірі, потім казірі, наступні — мірзи. Юридичне оформлення стану беків отримало за правління уцмія Ахмед-хані I. Беки володіли землями — кутана і ятагамі. де стягували з підвладних їм раят і узденей різні податі та повинності. Крім спадкових земель, що називалися мюльками, беки мали землі, придбані шляхом купівлі у раят і тими, що дісталися після смерті раят, які не залишили спадкоємців або втекли.
Важливу роль в управлінні уцмійством відігравало мусульманське духовенство (кадії), що вирішували судові справи в сільських товариствах по шаріату. Кадії Уркараха та Кубачі вважалися найбільш авторитетними в горах Кайтага. Згідно зі «Постановами» уцмія Рустам-хана володарі (уцміі) та беки на місцях мали право займатися судовою справою.
Вся інша частина населення становила клас селян, яка в свою чергу поділялася на узденей, раят і кулів. Найчисленнішу групу становили уздені. На початку XIX ст., з 6032 дворів 4032 припадало на узденей, 2000 раят.
Армія
Складалася у кінноти та піхоти. У XVII ст. військо уцмія мало 2400—3000 вояків, з них 300 вояків перебували постійно при уцмії. До цієї кількості додавалися сили місцевих беків, разом військо Кайтазького уцмійства мало до 15—20 тис. вояків.
Право
У 1730-х роках уцмій Рустам-хан видав збірку законів під назвою "Кайтаг-Дарго («Постанови Кайтазького уцмія Рустам-хана»), в якому регулювалися відносини між різними станами та мешканцями аулів до 1820 року (ліквідації уцмійства росіянами).
Економіка
Уцмійство характеризувалося багатогалузевим господарством і досить високим для свого часу рівнем економічного розвитку, поєднувало в собі феодальну і общинную форми суспільної структури. Основними сферами діяльності було скотарство та землеробство (вирощування пшениці, ячменю), садівництво. Особистостям орача (х'уццарі), сівача (вел-гьшіл) селяни надавали великого значення. Часто через відсутність тягової сили кілька родин об'єднувалися в супрегу за родинною ознакою.
Основними видами кустарної промисловості уцмійства були обробка овечої і частково верблюжої вовни, з козячого пуху, бавовни та шовку, шкіри, дерева, металів, каменю, глини, конопель (хапцалдик). Вироблялося більше 40 видів кустарних виробів. Виробництвом тканин займалися майже у всіх селищах, його головними центрами були аули Ширяєв, магал Іцарі, Кара-Корещп, Кубачи, Барщамай, Дейбук, Уркарах, Мусіш, Кіша. Найбільш цінним вважалося тканина сух'абі, що йшло на жіночий одяг. Виготовлялася зброя, коштовні прикраси, металеве й мідне начиння і посуд.
Значну частину доходу становили податки та феодильні повинності на селян, зокрема існували 3 форми земельної ренти. Їх розмір був різний в гірській та низинній частинах держави.
Значний прибуток уцмії мали від торговельного посередництва завдяки контролю над шляхом, що поєднував Дербент й Закавказзя з північно-західними містами та італійськими містами-колоніями Чорного моря, а також з центром Золотої орди на нижній Волзі. Видобуток і торгівля мареною мали велике значення в економічному житті уцмійства. З кореня марени отримували природний барвник — крап. На експорт також йшли шовк, шерсть, бавовна. У свою чергу в уцмійство ввозилися залізо, мідь, свинець, бавовняні тканини, коні, велика рогата худоба.
Релігія
З VI до VIII ст. більшість населення сповідувало християнство та зороастризм. З приходом сюди арабів починається процес ісламізації. Втім населення тривалий час зберігало вірність прадавнім вірам. Лише у XV ст. завершилася ісламізація населення Кайтазького уцмійства.
Джерела
- Магомедов P. M. Даргинцы в дагестанском историческом процессе. — Махачкала, 1999. — Ч. II (рос.)
- Лопухин А. И. Журнал путешествия через Дагестан. 1718 г. // История, география и этнография Дагестана XVIII–XIX вв.: Архивные материалы. / Под ред. М. О. Косвена и Х.-М. Хашаева. М.: Изд-во вост. литература , 1958 (Далее-ИГЭД). (рос.)
- Симонович Ф. Ф. Описание Южного Дагестана. 1976 г. // ИГЭД
- Рашидов М. Р. Кайтагское уцмийство во взаимоотношениях России, Ирана и Турции в первой половине XVIII в.: Дисс. канд. ист. наук. Махачкала, 2004. (рос.)
- Алиев Б. Г. Союзы сельских общин Дагестана в XVIII — пер. половине XIX в. — Махачкала, 1999. — С. 186 (рос.)
- Гербер И. Г. Описание стран и народов вдоль Западного берега Каспийского моря./УИГЭД — М, 1958. — С. 85. (рос.)
- http://kaitagskiy.narod.ru/about.html [ 16 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajtazke ucmijstvo feodalna derzhava Dagestanu yaka bula zasnovana u VI st Trivalij chas bula soyuznikom Avarskogo nucalstva zgodom Gazikumuhskogo ta Tarkovskogo shamhalstva U XVIII staye odnim z potuzhnishih ta vplivovishih derzhav Dagestanu ta pivnichnogo Azerbajdzhanu U 1813 roci priyednano do Rosijskoyi imperiyi Kajtazke ucmijstvo VI st 1820 Stolicya Urkarah Madzhalis Movi darginska kumicka Religiyi Islam Hristiyanstvo Zoroastrizm Forma pravlinnya monarhiya Ucmij VI st Amir Gamza 1809 1820 Adil han Istoriya Zasnovane VI st Zahoplene Rosijskoyu imperiyeyu 1820 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaZasnuvannya Vede svoye pohodzhennya vid nevelichkogo volodinnya Kajdak yake politichne ob yednannya rabovlasnickogo feodalnogo tipu viniklo v V VII st Persha zgadka pro nogo u pismovih dzherelah datuyetsya pochatkom VII st sered inshih derzhavnih utvoren Dagestanu takih yak Tabasarani Sarir U VIII st arabski vijskoviki zrobili nizku rujnivnih pohodiv na Kajtagu Arabski zavojovniki na zahoplenih nimi teritoriyah nasilno nasadzhuvali islam Do prijnyattya islamu v Kajdaki perevazhno dotrimuvalisya hristiyanskoyi religiyi pid vplivom derzhavi Sarir V podalshomu praviteli Kajtagi pidtrimuvali musulmanskih volodariv u borotbi proti Sarira Zasnovnikom pershoyi islamskoyi dinastiyi Kajtaga buv Amir Gamza Z XI st pochinayetsya postupove rozshirennya volodin Z cogo momentu rezidenciya ucmiya Chopan ibn Sultan Alibeka perebuvala v Kalakorejshe girskomu selishi roztashovanomu na pravomu berezi richci Bugaj Tut ucmij zviv fortecyu na nepristupnij gori Zgodom Kalakorejsh staye grobniceyu kajtazkih ucmiyiv Napochatku XIII st ucmistvo stiknulosya z postijnimi napadami mongoliv na svoyi zemli Persha sutichka vidbulasya u 1222 roci proti vijsk Subede ta Dzhebe 1239 1240 rokah Kajtazke ucmijstvo stiknulosya iz vtorgnennyam do svoyih volodin zolotoordinskogo vijska na choli iz Bugdayem Nezvazhayuchi na vidchajdushnij sprotiv kajtazci zaznali porazki j vimusheni buli viznati vladu Batu hana Zolotoyi ordi Prote nezabarom kajtazci vidnovili nezalezhnist diyuchi proti mongoliv partizanskimi metodami U 1259 1260 rokah ci zemli yak j inshi dagestanski spustoshili vijska U 1318 roci Gazikumuhske shamhalstvo vtrutilosya u borotbu za vladu v ucmijstvi mizh Usmanom sinom Ramanada al Gabshi Abdallahom al Dzharahi ta Hasanom al Barshi sho prizvelo do poslablennya derzhavi Pislya vidnovlennya centralnoyi vladi ucmiya Sultana Muhammedhana rozpochavsya konflikt mizh Kajtazkim ucmijstvom ta Shirvanom proti Gazikumuhskogo shamhalstva i jogo soyuznikiv V rezultati kajtazki ucmiyi zumili priyednati do svoyih volodin zemli Zirihgerana Shandana ta Urkaraha zavdavshi pri comu udaru shamhalstvu ta Avarskomu nucalstvu V cej period drugoyu stoliceyu derzhavi staye m Urkarah prote Kalakorejsh takozh zalishavsya stavkoyu ucmiya Smert Sultan Muhammedhana prizvelo do borotbi za vladu mizh Sultan Alibekom na prizvisko Beki Kishi han ta jogo zvedenim bratom Ilcha Ahmedom Zreshtoyu ostannij zaznav porazki prote na chastini ucmijstva zasnuvav vlasnij emirat Ce poslabilo vladu ucmiya Sultan Alibeka a u 1396 roci derzhava zaznala napadu vijsk Tamerlana Sultan Alibek soyuznik Tohtamish hana namagavsya protistoyati tamerlanovim vijskam ale bez uspihu usi mista buli zahopleni ta splyundrovani Pidnesennya Na pochatku XV st Kajtaga pidporyadkuvala svoyemu vplivu Zirihgeran a v seredini XV st nashadki rodichiv kajtazkih ucmiyiv keruvali fortecyami i selishami v Tabasarani ta Dokuzpari U seredini XVI st ucmij Sultan Alibek stav shvagrom shirvanshaha Farruh Yasara I sho zmicnilo poziciyi ucmijstva u pivdennomu Dagestani Sultan Alibek rozporyadzhavsya primorskimi zemlyami do kordoniv Tarkovskogo shamhalstva Do cogo chasu ucmijstvo vklyuchalo yak vlasne kajtazki zemli tak i chastinu darginskih kumickih i lezginskih zemel Vijskovi konflikti zmushuvali ucmiyiv posiliti tyagar podatkiv na selyan i remisnikiv U 1570 h rokah u girskih aulah vidbulosya potuzhne povstannya U 1581 roci ucmij Sultan Ahmedhan vnaslidok vazhkogo protistoyannya z girskimi gromadami perenis svoyu rezidenciyu z Urkaraha do mistechka Madzhalis Nizhnij Kajtag de do cogo neridko zbiralisya na z yizd abo naradu kajtajzka znat Pislya cogo vpliv na girsku chastinu ucmistvo znachno bulo poslableno a tut stali keruvati beke U 1588 roci Madzhlis ostatochno stav novoyu rezidenciyeyu ucmiya U 1631 1632 rokah rozpochavsya konflikt u borotbi za pravo na spadok ucmiya Rustam hana brati ostannogo Chyukuk Ustarhan sin Han nebozhiv Amirhan ta Ulug Cya borotba bula trivala j visnazhliva U 1645 roci proti ucmiya Rustam hana vistupiv jogo nebizh Amirhan sultan pri pidtrimci perskogo shaha Abbasa II Ucmij vidstupiv do girskogo Kajtaga de znajshov pidtrimku sered vilnih gromad ta bekiv Togo zh roku peremig pretendenta na tron ta perski zagoni Lishe u 1660 roci ucmij Ali Sultan zumiv podolati rozbrat j ob yednati derzhavu U XVIII na pochatku XIX st v pravlinnya ucmiyiv Ahmed hana i Amir Gamzi Kajtazke ucmijstvo dosyagaye piku svoyeyi mogutnosti yak u vnutrishnih spravah tak i v zovnishnopolitichnij diyalnosti Pri ucmiyi Ahmed hani jde proces vnutrishnogo zmicnennya derzhavi u 1707 1721 rokah vin na choli vijsk brav uchast v antiperskomu povstanni 1707 1721 rokiv Umilo vzayemodiyuchi z inshimi liderami povstannya Hadzhi Daudom Myushkyurskimm i Surhayem I hanom Gazikumuhskim ucmij Ahmed han domigsya likvidaciyi perskogo panuvannya v Azerbajdzhani ta pivdennomu Dagestani Ce silno pidnyalo prestizh i avtoritet Kajtazkogo ucmijstva ne lishe v Dagestani ale i v pivnichnomu Azerbajdzhani Pislya cogo ucmij Ahmed han viyavlyayuchi rozum i spritnist politichnogo diyacha uvazhno stezhiv za hodom pidgotovki ta pochatku perskogo pohodu rosijskogo imperatora Petra I namagayuchis vikoristovuvati situaciyu z maksimalnoyu vigodoyu dlya svoyeyi derzhavi Obicyayuchi dopomogu rosiyanam sprovokuvav napad svogo vasala sultana utemishskogo na rosijski vijska prote bez uspihu Odnak pri zvorotnomu shlyahu rosiyan z Derbenta sam organizovuvav napadi na nih i zalisheni garnizoni U vidpovid rosijski zagoni splyundruvali nizku auliv Nizhnogo Kajtaga Todi sprovokuvav vijnu Adil Gereya shamhala Tarkovskogo ta suspilstva Akusho proti rosiyan V rezultati porazki akushinciv ta tarkovciv rozshiriv svij vpliv na shidnij Dagestan Diyuchi takimi metodami spritno vikoristovuyuchi moment ucmij Ahmed han znachno rozshiriv kordoni svoyih volodin ta pidnyav svij statuyi U 1725 roci ostannij formalno viznav sebe zalezhnim vid Rosijskoyi imperiyi Za aktivnogo poserednictva ucmiya Ahmed hana rosijske piddanstvo takozh prijnyav odin z silnih i vplivovih praviteliv Dagestanu Umma han Avarskij Razom z ostannim voni vistupali proti osmanskogo soyuznika Surhaya I hana Gazikumuhskogo Reshtskij dogovir 1732 roku za umovami yakogo Rosiya postupalasya Persiyi zemlyami pivdennishe Kuri do Astrabada Kermanshahskij dogovir togo zh roku za yakim shah Tahmasp postupavsya Osmanskij imperiyi usim Kavkazom zminili stosunki Kajtazkogo ucmijstva z providnim derzhavami susidami Ucmij perehodit na bik Krimskogo hanstva vijska yakogo uvijshli do Azerbajdzhanu Razom z krimskotatarskim vijskom armiya kajtazciv vistupila proti rosijskih zalog u Dagestani U 1735 1736 ta 1741 1742 rokah Kajtazke ucmijstvo razom iz susidnimi dagestanskimi derzhavami vistupili proti zazihan na svoyi zemli Nadir Shaha volodarya Persiyi yakij zreshtoyu zaznav tut nishivnoyi porazki U 1745 roci kajtazki vijska zvilni Derbent vid persiv V svoyu chergu uspihi Ahmed hana zumovili podalshu aktivnu diyalnist pri ucmiyi Amir Gamzi sho vihodit daleko za ramki politichnogo prostoru Dagestanu Volodar ucmijstva provodiv politiku spryamovanu na zberezhennya samostijnosti ta nezalezhnosti stosovno troh susidnih derzhav Rosijskoyi imperiyi Persiyi ta Osmanskoyi imperiyi Chas 36 richnogo pravlinnya Amir Gamzi vidznacheno najbilsh intensivnim procesom politichnih vzayemin Kajtazkogo ucmijstva z dagestanskimi derzhavno politichnimi strukturami Osoblivo aktivno vidnosini ucmijstva skladalisya z Derbentskim volodinnyam a Tabasaranske kadijstvo opinilosya pid jogo pryamim vplivom Do togo zh pivnichno tabasaranske suspilstvo Dyubek vhodit do skladu ucmijstva Razom iz soyuznikami zumiv posaditi na tron Tabasaranskogo majsumstva svogo pretendenta takozh uspishno vtruchavsya u vnutrishni spravi Tarkovskogo shamhalstva Pri comu dopustiv pomilku dopomigshi Fatali hananu volodaryu Kubinskogo hanstva priyednati do svoyih zemel Derbentske hanstvo sho zgodom prizvelo do trivalogo protistoyannya mizh Kajtagoj ta Kuboj U 1773 roci vinik konflikt z Rosiyeyu vnaslidok zatrimannya akademika Samuyila Gmelina yakij pomer v auli Ahmedkent Vodnochas pochinayutsya procesi rozpadu Kajtazkoyi derzhavi protirichchya vseredini panivnoyi dinastiyi spriyali oslablennyu ucmijstva zseredini U 1752 roci vidbulosya potuzhne povstannya terkmenciv ta girskih yevreyiv proti vladi ucmiya Zanepad Pislya zagibeli Nadir shaha i pivvikovij mizhusobici v Persiyi porazku Osmanskoyi imperiyi u dvoh vijnah z Rosiyeyu i vtrati neyu Krimu ta Kubani obstanovka na Kavkazi zminilas na korist Rosijskoyi imperiyi Tradicijna politika laviruvannya Kajtazkih ucmiyiv perestala buti diyevoyu Z ukladennyam Gyulistanskogo mirnogo dogovoru pislya rosijsko perskoyi vijni 1804 1813 rokiv Z cogo momentu ucmijstvo perestaye buti dlya Rosiyi sub yektom zovnishnoyi politiki Stavlennya nizki dagestanskih volodariv pislya Gyulistanskogo miru 1813 roku do Rosiyi pochinaye rizko pogirshuvatisya Voni ob yednuyutsya v koaliciyu spryamovanu proti ostannoyi prote ucmij Adil han zalishivsya virnim rosijskomu imperatorovi Vodnochas namagavsya zberegti garni vidnosini z susidnimi derzhavami Dagestanu Vtim zreshtoyu virishiv vistupiti proti Rosijskoyi imperiyi Za taku politiku rosijske vijskove komanduvannya na Kavkazi prijmaye radikalne rishennya 26 sichnya 1820 roku ucmij Adil han buv usunenij vid vladi i odnochasno buv skasovanij titul ucmiya Z cogo chasu Kajtazke ucmijstvo perestaye isnuvati yak sub yekt politichnogo zhittya Dagestanu UcmiyiAmir Gamza 734 pid vladoyu hozar 797 969 Firuz 1068 Hizdan 1160 Muhammadhan Amirhan Amirhamza 1230 ti 1240 Chopan ibn Sultan Alibek 1240 1260 Ahmed 1260 1270 Sultan Muhammedhan 1350 Sultan Alibek 1380 ti 1410 ti Amir Chopan 1420 ti Hajdar 1450 ti Halil 1460 1490 Amirkalandar poch XVI st Hasan Ali 1574 1580 Sultan Ahmedhan 1580 1588 Muhammed han 1588 1605 Rustam han I 1605 1645 Amir han 1645 1659 Ullubij 1659 1660 Husejn han 1689 Ahmed han I 1689 1694 Ali sultan 1689 1706 Ahmed han II 1706 1708 Ahmed han III 1708 1747 Amir Gamza II 1747 1787 Ustar han 1787 1792 Alibek 1792 1795 Rustam han II 1795 1804 Ali han 1804 1809 Adil han 1809 1820 TeritoriyaNa pivnochi mezhuvalo z Tarkovskim shamhalstvom na zahodi z vilnoyu gromadoyu Akusha Dargo i Syurginskim soyuzom silskih gromad na pivdni kordonom z Derbentskim hanstvom sluguvala richka Darbi i girski vershini Gurgeli i Bauma Na pivden vono mezhuvalo takozh z Tabasaranskim majsumstvom V ucmijstvo XVIII st zajmalo znachnu za masshtabami Dagestanu teritoriyu yaka pochinalasya v primorskij nizovini i ohoplyuvalo peredgirnij i girskij Dagestan Vono skladalosya z p yati chastin Myujra Verhnij Kajtaga Nizhnij Kajtaga Madzhalis Kata i Terkeme NaselennyaV ucmijstvi osnovnim etnosom buli kajtazki darginci Krim togo prozhivalo znachna kilkist kumikiv terekmenciv girskih yevreyiv Prote movni dialekti kajtazciv suttyevo vidriznyayutsya vid literaturnoyi darginskoyi movi v osnovi yakoyi lezhit akushinskij dialekt darginskoyi movi Bilsh nacionalno odnoridnim buv Verhnij Kajtag de bilshist stanovili darginci U XVII st za moskovskimi dzherelami v ucmiya bulo blizko 40 60 tisyach piddanih a za povidomlennyam osmanskogo mandrivnika E Chelebi 20 50 tisyach U 1796 roci zafiksovano 75 tis osib na 25 tis rodin Derzhavne upravlinnyaVlada pravitelya Kajtazkogo ucmijstva bula spadkovoyu i perehodila do starshogo v rodi ale pri comu ucmij zatverdzhuvavsya na zagalnih zborah predstavnikiv usih vilnih suspilstv v auli Bashli Stosovno znachennya termina isnuvali rizni versiyi Zgidno odniyeyi ce slovo arabskogo pohodzhennya vid ismi im ya tobto slavetnij Prote bilsh perekonlivoyu ye versiya stosovno do arabskogo pohodzhennya vid yudejskogo slova ocum mnozhina acacim silnij mogutnij Ce ye virogidnim z oglyadu na znachnij vpliv Hozarskogo kaganatu na dagestanski zemli a trivalij chas kagani spoviduvali yudejsku viru mali yudejski imena ta pismennist Prote spochatku tak zvavsya najzamozhnishij zemlevlasnik v yakis okruzi abo auli zgodom peretvorivsya na termin volodarya vpershe zafiksovano u XIV st Razom z tim v istorichnomu tvori Derbent name volodarya Kajtaga persi nazivali gazanfar tobto vidvazhnij horobrij Odnochasno z ucmiem obirali jogo spadkoyemcya yakij nazivavsya gattinom Vin brav aktivnu uchast v upravlinni ucmijstvom Raz na rik gattin ob yizhdzhav uzdenski tovaristva praviv tam sud i navit zbirav podatki Inshimi predstavnikami svitskoyi ta vijskovoyi znati buli beki chanka beki chanka kevhi tulgaki mangushi nukeri duhovna skladalasya z kadiyiv muftiyiv mull Vishimi radnikami ucmiya buli viziri potim kaziri nastupni mirzi Yuridichne oformlennya stanu bekiv otrimalo za pravlinnya ucmiya Ahmed hani I Beki volodili zemlyami kutana i yatagami de styaguvali z pidvladnih yim rayat i uzdenej rizni podati ta povinnosti Krim spadkovih zemel sho nazivalisya myulkami beki mali zemli pridbani shlyahom kupivli u rayat i timi sho distalisya pislya smerti rayat yaki ne zalishili spadkoyemciv abo vtekli Vazhlivu rol v upravlinni ucmijstvom vidigravalo musulmanske duhovenstvo kadiyi sho virishuvali sudovi spravi v silskih tovaristvah po shariatu Kadiyi Urkaraha ta Kubachi vvazhalisya najbilsh avtoritetnimi v gorah Kajtaga Zgidno zi Postanovami ucmiya Rustam hana volodari ucmii ta beki na miscyah mali pravo zajmatisya sudovoyu spravoyu Vsya insha chastina naselennya stanovila klas selyan yaka v svoyu chergu podilyalasya na uzdenej rayat i kuliv Najchislennishu grupu stanovili uzdeni Na pochatku XIX st z 6032 dvoriv 4032 pripadalo na uzdenej 2000 rayat ArmiyaSkladalasya u kinnoti ta pihoti U XVII st vijsko ucmiya malo 2400 3000 voyakiv z nih 300 voyakiv perebuvali postijno pri ucmiyi Do ciyeyi kilkosti dodavalisya sili miscevih bekiv razom vijsko Kajtazkogo ucmijstva malo do 15 20 tis voyakiv PravoU 1730 h rokah ucmij Rustam han vidav zbirku zakoniv pid nazvoyu Kajtag Dargo Postanovi Kajtazkogo ucmiya Rustam hana v yakomu regulyuvalisya vidnosini mizh riznimi stanami ta meshkancyami auliv do 1820 roku likvidaciyi ucmijstva rosiyanami EkonomikaUcmijstvo harakterizuvalosya bagatogaluzevim gospodarstvom i dosit visokim dlya svogo chasu rivnem ekonomichnogo rozvitku poyednuvalo v sobi feodalnu i obshinnuyu formi suspilnoyi strukturi Osnovnimi sferami diyalnosti bulo skotarstvo ta zemlerobstvo viroshuvannya pshenici yachmenyu sadivnictvo Osobistostyam oracha h uccari sivacha vel gshil selyani nadavali velikogo znachennya Chasto cherez vidsutnist tyagovoyi sili kilka rodin ob yednuvalisya v supregu za rodinnoyu oznakoyu Osnovnimi vidami kustarnoyi promislovosti ucmijstva buli obrobka ovechoyi i chastkovo verblyuzhoyi vovni z kozyachogo puhu bavovni ta shovku shkiri dereva metaliv kamenyu glini konopel hapcaldik Viroblyalosya bilshe 40 vidiv kustarnih virobiv Virobnictvom tkanin zajmalisya majzhe u vsih selishah jogo golovnimi centrami buli auli Shiryayev magal Icari Kara Koreshp Kubachi Barshamaj Dejbuk Urkarah Musish Kisha Najbilsh cinnim vvazhalosya tkanina suh abi sho jshlo na zhinochij odyag Vigotovlyalasya zbroya koshtovni prikrasi metaleve j midne nachinnya i posud Znachnu chastinu dohodu stanovili podatki ta feodilni povinnosti na selyan zokrema isnuvali 3 formi zemelnoyi renti Yih rozmir buv riznij v girskij ta nizinnij chastinah derzhavi Znachnij pributok ucmiyi mali vid torgovelnogo poserednictva zavdyaki kontrolyu nad shlyahom sho poyednuvav Derbent j Zakavkazzya z pivnichno zahidnimi mistami ta italijskimi mistami koloniyami Chornogo morya a takozh z centrom Zolotoyi ordi na nizhnij Volzi Vidobutok i torgivlya marenoyu mali velike znachennya v ekonomichnomu zhitti ucmijstva Z korenya mareni otrimuvali prirodnij barvnik krap Na eksport takozh jshli shovk sherst bavovna U svoyu chergu v ucmijstvo vvozilisya zalizo mid svinec bavovnyani tkanini koni velika rogata hudoba ReligiyaZ VI do VIII st bilshist naselennya spoviduvalo hristiyanstvo ta zoroastrizm Z prihodom syudi arabiv pochinayetsya proces islamizaciyi Vtim naselennya trivalij chas zberigalo virnist pradavnim viram Lishe u XV st zavershilasya islamizaciya naselennya Kajtazkogo ucmijstva DzherelaMagomedov P M Dargincy v dagestanskom istoricheskom processe Mahachkala 1999 Ch II ros Lopuhin A I Zhurnal puteshestviya cherez Dagestan 1718 g Istoriya geografiya i etnografiya Dagestana XVIII XIX vv Arhivnye materialy Pod red M O Kosvena i H M Hashaeva M Izd vo vost literatura 1958 Dalee IGED ros Simonovich F F Opisanie Yuzhnogo Dagestana 1976 g IGED Rashidov M R Kajtagskoe ucmijstvo vo vzaimootnosheniyah Rossii Irana i Turcii v pervoj polovine XVIII v Diss kand ist nauk Mahachkala 2004 ros Aliev B G Soyuzy selskih obshin Dagestana v XVIII per polovine XIX v Mahachkala 1999 S 186 ros Gerber I G Opisanie stran i narodov vdol Zapadnogo berega Kaspijskogo morya UIGED M 1958 S 85 ros http kaitagskiy narod ru about html 16 serpnya 2017 u Wayback Machine