Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акуша-Дарго (дарг. Ахъуша-Дарго; бл. 1639 —1854 роки) — державне утворення дагестанського народу даргинців, що утворилося внаслідок занепаду Газікумухського шамхальства у 1630-х роках. У XIX ст. приєднано до Російської імперії.
| Ахъуша-Дарго Акуша-Дарго | ||||
| ||||
| Столиця | Акуша | |||
| Мови | даргинська мова | |||
| Релігії | іслам | |||
| Форма правління | теократія | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | бл. 1639 | |||
| - Ліквідовано | 1854 | |||
| Сьогодні є частиною |  Росія | |||
Історія
Передумови
Поселення Акуша за археологічними розвідками було засновано в II ст. Найранніші письмові відомості про Акуша відносяться до VI ст. У VIII ст. акушинська громада стала частиною держави Савір, а потім Шандану, який до 937 року протистояв Арабському халіфату.
З X ст. даргинські землі стали місцем боротьби Дербентського емірату і держави Сарір. У XII ст. опинилося під владою Хунзахського нуцальства. В боротьбі з правителями останнього, що бажали обмежити економічні свободи даргинців починається об'єднання громад Верхнього Дарго. За легендою ініціатором його став Айса, шила халал (старійшина) Акуша. Втім центром союзу обирається селище Бутрі. Згодом центр союзу переходить до селища Усіша. Даргинці зуміли вибороти самостійність, але вже на початку XIV ст. опинилися під владою Газікумухського шамхальства.
1396 році чагатайський амір Тимур на зворотньому шляху після успішного походу проти Золотої орди, напав на Верхнє Дарго (під приводом, що населення не сповідувало іслам). В результаті більшість громад була знищена. Після цього центр сільського об'єднання переходить до Акуши. Цьому сприяла підтримка Тимура, яким таким чином сподівався посилити вплив ісламу.
З XV ст. посилюються процеси утворення великих поселень та розширення об'єднань селищ Верхнього Дарго. Посилюється економічний вплив Акуша. У 1590-х та 1604 роках у складі військ Газікумуського шамкальство акушинці брали участь у відбитті агресії Московського царства. У 1611—1612 роках Акушинське об'єднання спільно з Сюргинським сільським союзом виступили проти ставленика Юсуф-хана, перського намісника в Шабрані. З цього часу вперше в джерелах згадується термін Акуша-Дарго. Війна проти персів тривала до кінця 1610-х років.
Здобуття самостійності
З 1630-х років починається занепад Газікумуського шамхальства, викликаного внутрішньою боротьбою за владу. Під час цих подій Акуша-Дарго відділилася від шамхальства, яке до 1642 року розпалося на декілька частин.
З 1705 року загони даргинців брали участь у русі Хаджи Дауда, відзначилися в походах 1711—1712 років на Шемаху та Гянджу. У 1722 та 1725 роках Акуша-Дарго долучалося до коаліції дагестанських правителів, що боролися проти російської агресії. 1725 року Акуша-дарго номінально визнало зверхність Російської імперії.
1735 року доєдналося до союзу на чолі з Тарковським шамхальством, спрямованих проти Персії. Проте того ж року війська Надер Шаха сплюндрували територію Акуша-Дарго. Акушинський каді мусив визнати владу Персії. Втім 1741—1742 років акушинці знову боролися проти персів.
Протягом 1763—1765 років Акуша-дарго допомагала Муртуз-Алі II у війні проти за трон Тарковського шамхальства.
1765 року війська Акуша-Дарго брали участь у захопленні Дербентського ханства. За рішенням мешканців Дербенту його було передано Фаталі-хану, правителю куби. Але останній надав Акуша-Дарго невелику частку з отриманої здобичі та території захопленого ханства. Але це не призвело до того, що Акуша-Дарго розірвало договір з Фаталі-ханом. Навпаки спільно з шамхальство активно підтримувало у війні проти кайтазького уцмія Амір-Гамзи II, який спробував захопити Дербент.
Протягом 1773—1774 років Акуша-Дарго в союзі з Кубино-Дербентським ханство успішно воювало проти Шекінського і Аварського ханств. Втім 1774 року їхні війська зазнали нищівної поразки в битві на Гавдушанському полі від коаліції у складі Кайтазького уцміства, Табасаранського кадійства, Аварського, Мехтулінського і Газікумуського ханств, різних бійств Дагестану. В результаті 1775 року Акуша-Дарго вимушена спільно з Тарковським шамхальство звернутися до російського уряду щодо допомоги Фаталі-хану в поверненню Кубинського ханства. Згодом Акуша-Дарго втрутилася на боці одного з претендентів в Табасаранському майсумстві.
1778 року відбувається замирення з Кайтазьким уцмійством, з яким того ж року було здійснено похід проти Ардебільського ханства. З 1780-х років Акуша-Дарго спільно з Кайтазьким уцмійством, Газікумуським та Кубинським ханствами діяли проти Російської імперії.
Під час російсько-перської війни у 1806 році акушинське військо на чолі із кадієм Абу-Бекром активно воювало на боці супротивників Росії. Але у 1812 році після поразок Газікумуського і Кубинського ханств вимушено було замиритися з Російською імперією. Але у 1814—1815 роках все одно допомагали Сурхай-хану II газікумуському, ворогові Росії.
Втім вже 1817 року Акуша-Дарго вступило до антиросійського союзу дагестанських володарів, поклавши початок російсько-кавказької війни. Спочатку війська дагестанських союзників успішно діяли проти Тарковського шамхальства, що залишилося вірним Росії. Втім у війну втрутилися війська на чолі з О. Єрмоловим, який внаслідок походу 1819 року завдав суттєвих поразок даргинцям та їхнім союзникам, зрештою захопивши Акуши. Було змінено кадія, замість Магомета ним став Зухум. Громади Акуша видати 25 аманатів.
У 1823 і 1825 роках Акуша-Дарго зберігало вірність імперії, не приєднавшись до повстань чеченців та кумиків. 1826 року на дяку акушинці були звільнені від податків. Лише у 1843 році під впливом успіхів імама Шаміля перейшло на його бік. Того ж року Дарго стає столицею імамату.
Втім до 1850 року було Акуша-Дарго знову було підкорено. 1854 році внутрішню самостійність було ліквідовано, перетворено на Даргинський округ Дербентської губернії.
Географія та населення
Розташовувалася у Центральному Дагестані. Більшість населення становили верхні даргинці, що акушинським діалектом розмовляли даргинської мови. Наприкінці XVIII ст. населення становило близько 100 тис. осіб, що мешкали у 30 тис. дворів.
Державний устрій
Акуша-Дарго являла собою своєрідну «федерацію» (або «конфедерацію»), що складалася з 5 союзів сільських громад: Акушінського, Цудахарського, Мекегінського, Мугинського і Усіштнського. В свою чергу вони складалися з союзів окремих сіл (джамаатів) на чолі з джамаатла халаті (старійшинами сільських союзів). На чолі сіл стояли старійшини (шила халал). Їм в допомогу обиралися місцеві кадії та барумани. Сіла в свою чергу поділялися на тухуми — родинні колективи (клани, тейпи), що складалися з індивідуальних родин.
Це було теократичне утворення, оскільки на чолі стояв акушинський кадій (каді), що виконував релігійні, судові, політичні та військові функції. З посилення впливу «федерації» зросла роль акушинського кадія, який з 2-ї половини XVIII ст. став здійснювати церемонію сходження на трон тарковського шамхала.
Каді обирався на загальному з'їзді, збори якого відбувалися 3 або 4 рази на рік. Там же обирався орган управління, що допомагав кадію — вища рада з 12—15 осіб (представники 5 союзів «федерації»). Кадію допомагало 40 тургаків (виконавців).
Військо
Армія складалася з дорослих чоловіків, який бралися по 1 з кожного 10 дворів. Максимальна чисельність сягала 20 тис. вояків. У випадку надзвичайної ситуації формувалося армія з усіх, хто міг тримати зброю.
Економіка
Основу становили землеробство, скотарство (переважно вівчарство) і ремісництво. Зімні пасовиська через брак власної землі бралися в оренду в феодалів Кайтазького уцмійства та Тарковського шамхальства.
Була розвинена торгівля. Акуша стала важливим центром, де розташовувався базар, де 1 раз на рік збиралися торговці з усього Дагестану. Представники Акуша-Дарго їздили для продажу продуктів тваринництва, худоби, шкір, тканин з вовни до Дербенту, Таркі, Кумух, Ендірей, Маджаліс, Ботліх, Кубачі, Тбілісі, Телаві, Сігнахі, Баку, Шемахі, Нуху, Кізляр, Астрахань, Нижній Новгород.
Право
Основою були норми шаріату, адати, законодавчі приписи кадіїв, рішення народних зборів і рад старійшин, судові прецеденти і договори.
Культура
Спочатку населення сповідувало християнство григоріанського напрямку, належавши до Вірменської апостольської церкви. В центрі об'єднання — Усіша — перебував єпископ. Втім після нападу та плюндрування військ аміра Тимура в 1396 році християнство занепадає, посилюється іслам.
З розвитком ісламу поширюється арбаомовна література, зростає кількість перекладачів, з яких відомими були Ідріс, син Ахмеда (сер. XV ст.). Він також спробував створити даргинську писемність на основі арабської абетки.
У XVII—XVIII ст. в кожному великому поселенні будувалися нові мечеті, відкривалися медресе, в яких навчалися Корану, арабській мові і писемності. У великих поселеннях, мечеті зводяться у кожному кварталі.
Джерела
- Алиев Б. Г. Союзы сельських общин Дагестана в XVIII — первой половине XIX вв. Махачкала, 1999
- Магомедов Р. М. Даргинцы в дагестанском историческом процессе. Махачкала, 1999. Ч. II
- Муртазаев А. О. Федерация Даргинских союзов сельских общин Акуша-Дарго в XVII — первой половине XIX в. 2008,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akusha Dargo darg Ahusha Dargo bl 1639 1854 roki derzhavne utvorennya dagestanskogo narodu darginciv sho utvorilosya vnaslidok zanepadu Gazikumuhskogo shamhalstva u 1630 h rokah U XIX st priyednano do Rosijskoyi imperiyi Ahusha Dargo Akusha Dargobl 1639 1854Stolicya AkushaMovi darginska movaReligiyi islamForma pravlinnya teokratiyaIstoriya Zasnovano bl 1639 Likvidovano 1854Sogodni ye chastinoyu RosiyaIstoriyaPeredumovi Poselennya Akusha za arheologichnimi rozvidkami bulo zasnovano v II st Najrannishi pismovi vidomosti pro Akusha vidnosyatsya do VI st U VIII st akushinska gromada stala chastinoyu derzhavi Savir a potim Shandanu yakij do 937 roku protistoyav Arabskomu halifatu Z X st darginski zemli stali miscem borotbi Derbentskogo emiratu i derzhavi Sarir U XII st opinilosya pid vladoyu Hunzahskogo nucalstva V borotbi z pravitelyami ostannogo sho bazhali obmezhiti ekonomichni svobodi darginciv pochinayetsya ob yednannya gromad Verhnogo Dargo Za legendoyu iniciatorom jogo stav Ajsa shila halal starijshina Akusha Vtim centrom soyuzu obirayetsya selishe Butri Zgodom centr soyuzu perehodit do selisha Usisha Darginci zumili viboroti samostijnist ale vzhe na pochatku XIV st opinilisya pid vladoyu Gazikumuhskogo shamhalstva 1396 roci chagatajskij amir Timur na zvorotnomu shlyahu pislya uspishnogo pohodu proti Zolotoyi ordi napav na Verhnye Dargo pid privodom sho naselennya ne spoviduvalo islam V rezultati bilshist gromad bula znishena Pislya cogo centr silskogo ob yednannya perehodit do Akushi Comu spriyala pidtrimka Timura yakim takim chinom spodivavsya posiliti vpliv islamu Z XV st posilyuyutsya procesi utvorennya velikih poselen ta rozshirennya ob yednan selish Verhnogo Dargo Posilyuyetsya ekonomichnij vpliv Akusha U 1590 h ta 1604 rokah u skladi vijsk Gazikumuskogo shamkalstvo akushinci brali uchast u vidbitti agresiyi Moskovskogo carstva U 1611 1612 rokah Akushinske ob yednannya spilno z Syurginskim silskim soyuzom vistupili proti stavlenika Yusuf hana perskogo namisnika v Shabrani Z cogo chasu vpershe v dzherelah zgaduyetsya termin Akusha Dargo Vijna proti persiv trivala do kincya 1610 h rokiv Zdobuttya samostijnosti Z 1630 h rokiv pochinayetsya zanepad Gazikumuskogo shamhalstva viklikanogo vnutrishnoyu borotboyu za vladu Pid chas cih podij Akusha Dargo viddililasya vid shamhalstva yake do 1642 roku rozpalosya na dekilka chastin Z 1705 roku zagoni darginciv brali uchast u rusi Hadzhi Dauda vidznachilisya v pohodah 1711 1712 rokiv na Shemahu ta Gyandzhu U 1722 ta 1725 rokah Akusha Dargo doluchalosya do koaliciyi dagestanskih praviteliv sho borolisya proti rosijskoyi agresiyi 1725 roku Akusha dargo nominalno viznalo zverhnist Rosijskoyi imperiyi 1735 roku doyednalosya do soyuzu na choli z Tarkovskim shamhalstvom spryamovanih proti Persiyi Prote togo zh roku vijska Nader Shaha splyundruvali teritoriyu Akusha Dargo Akushinskij kadi musiv viznati vladu Persiyi Vtim 1741 1742 rokiv akushinci znovu borolisya proti persiv Protyagom 1763 1765 rokiv Akusha dargo dopomagala Murtuz Ali II u vijni proti za tron Tarkovskogo shamhalstva 1765 roku vijska Akusha Dargo brali uchast u zahoplenni Derbentskogo hanstva Za rishennyam meshkanciv Derbentu jogo bulo peredano Fatali hanu pravitelyu kubi Ale ostannij nadav Akusha Dargo neveliku chastku z otrimanoyi zdobichi ta teritoriyi zahoplenogo hanstva Ale ce ne prizvelo do togo sho Akusha Dargo rozirvalo dogovir z Fatali hanom Navpaki spilno z shamhalstvo aktivno pidtrimuvalo u vijni proti kajtazkogo ucmiya Amir Gamzi II yakij sprobuvav zahopiti Derbent Protyagom 1773 1774 rokiv Akusha Dargo v soyuzi z Kubino Derbentskim hanstvo uspishno voyuvalo proti Shekinskogo i Avarskogo hanstv Vtim 1774 roku yihni vijska zaznali nishivnoyi porazki v bitvi na Gavdushanskomu poli vid koaliciyi u skladi Kajtazkogo ucmistva Tabasaranskogo kadijstva Avarskogo Mehtulinskogo i Gazikumuskogo hanstv riznih bijstv Dagestanu V rezultati 1775 roku Akusha Dargo vimushena spilno z Tarkovskim shamhalstvo zvernutisya do rosijskogo uryadu shodo dopomogi Fatali hanu v povernennyu Kubinskogo hanstva Zgodom Akusha Dargo vtrutilasya na boci odnogo z pretendentiv v Tabasaranskomu majsumstvi 1778 roku vidbuvayetsya zamirennya z Kajtazkim ucmijstvom z yakim togo zh roku bulo zdijsneno pohid proti Ardebilskogo hanstva Z 1780 h rokiv Akusha Dargo spilno z Kajtazkim ucmijstvom Gazikumuskim ta Kubinskim hanstvami diyali proti Rosijskoyi imperiyi Pid chas rosijsko perskoyi vijni u 1806 roci akushinske vijsko na choli iz kadiyem Abu Bekrom aktivno voyuvalo na boci suprotivnikiv Rosiyi Ale u 1812 roci pislya porazok Gazikumuskogo i Kubinskogo hanstv vimusheno bulo zamiritisya z Rosijskoyu imperiyeyu Ale u 1814 1815 rokah vse odno dopomagali Surhaj hanu II gazikumuskomu vorogovi Rosiyi Vtim vzhe 1817 roku Akusha Dargo vstupilo do antirosijskogo soyuzu dagestanskih volodariv poklavshi pochatok rosijsko kavkazkoyi vijni Spochatku vijska dagestanskih soyuznikiv uspishno diyali proti Tarkovskogo shamhalstva sho zalishilosya virnim Rosiyi Vtim u vijnu vtrutilisya vijska na choli z O Yermolovim yakij vnaslidok pohodu 1819 roku zavdav suttyevih porazok dargincyam ta yihnim soyuznikam zreshtoyu zahopivshi Akushi Bulo zmineno kadiya zamist Magometa nim stav Zuhum Gromadi Akusha vidati 25 amanativ U 1823 i 1825 rokah Akusha Dargo zberigalo virnist imperiyi ne priyednavshis do povstan chechenciv ta kumikiv 1826 roku na dyaku akushinci buli zvilneni vid podatkiv Lishe u 1843 roci pid vplivom uspihiv imama Shamilya perejshlo na jogo bik Togo zh roku Dargo staye stoliceyu imamatu Vtim do 1850 roku bulo Akusha Dargo znovu bulo pidkoreno 1854 roci vnutrishnyu samostijnist bulo likvidovano peretvoreno na Darginskij okrug Derbentskoyi guberniyi Geografiya ta naselennyaRoztashovuvalasya u Centralnomu Dagestani Bilshist naselennya stanovili verhni darginci sho akushinskim dialektom rozmovlyali darginskoyi movi Naprikinci XVIII st naselennya stanovilo blizko 100 tis osib sho meshkali u 30 tis dvoriv Derzhavnij ustrijAkusha Dargo yavlyala soboyu svoyeridnu federaciyu abo konfederaciyu sho skladalasya z 5 soyuziv silskih gromad Akushinskogo Cudaharskogo Mekeginskogo Muginskogo i Usishtnskogo V svoyu chergu voni skladalisya z soyuziv okremih sil dzhamaativ na choli z dzhamaatla halati starijshinami silskih soyuziv Na choli sil stoyali starijshini shila halal Yim v dopomogu obiralisya miscevi kadiyi ta barumani Sila v svoyu chergu podilyalisya na tuhumi rodinni kolektivi klani tejpi sho skladalisya z individualnih rodin Ce bulo teokratichne utvorennya oskilki na choli stoyav akushinskij kadij kadi sho vikonuvav religijni sudovi politichni ta vijskovi funkciyi Z posilennya vplivu federaciyi zrosla rol akushinskogo kadiya yakij z 2 yi polovini XVIII st stav zdijsnyuvati ceremoniyu shodzhennya na tron tarkovskogo shamhala Kadi obiravsya na zagalnomu z yizdi zbori yakogo vidbuvalisya 3 abo 4 razi na rik Tam zhe obiravsya organ upravlinnya sho dopomagav kadiyu visha rada z 12 15 osib predstavniki 5 soyuziv federaciyi Kadiyu dopomagalo 40 turgakiv vikonavciv VijskoArmiya skladalasya z doroslih cholovikiv yakij bralisya po 1 z kozhnogo 10 dvoriv Maksimalna chiselnist syagala 20 tis voyakiv U vipadku nadzvichajnoyi situaciyi formuvalosya armiya z usih hto mig trimati zbroyu EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo skotarstvo perevazhno vivcharstvo i remisnictvo Zimni pasoviska cherez brak vlasnoyi zemli bralisya v orendu v feodaliv Kajtazkogo ucmijstva ta Tarkovskogo shamhalstva Bula rozvinena torgivlya Akusha stala vazhlivim centrom de roztashovuvavsya bazar de 1 raz na rik zbiralisya torgovci z usogo Dagestanu Predstavniki Akusha Dargo yizdili dlya prodazhu produktiv tvarinnictva hudobi shkir tkanin z vovni do Derbentu Tarki Kumuh Endirej Madzhalis Botlih Kubachi Tbilisi Telavi Signahi Baku Shemahi Nuhu Kizlyar Astrahan Nizhnij Novgorod PravoOsnovoyu buli normi shariatu adati zakonodavchi pripisi kadiyiv rishennya narodnih zboriv i rad starijshin sudovi precedenti i dogovori KulturaSpochatku naselennya spoviduvalo hristiyanstvo grigorianskogo napryamku nalezhavshi do Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi V centri ob yednannya Usisha perebuvav yepiskop Vtim pislya napadu ta plyundruvannya vijsk amira Timura v 1396 roci hristiyanstvo zanepadaye posilyuyetsya islam Z rozvitkom islamu poshiryuyetsya arbaomovna literatura zrostaye kilkist perekladachiv z yakih vidomimi buli Idris sin Ahmeda ser XV st Vin takozh sprobuvav stvoriti darginsku pisemnist na osnovi arabskoyi abetki U XVII XVIII st v kozhnomu velikomu poselenni buduvalisya novi mecheti vidkrivalisya medrese v yakih navchalisya Koranu arabskij movi i pisemnosti U velikih poselennyah mecheti zvodyatsya u kozhnomu kvartali DzherelaAliev B G Soyuzy selskih obshin Dagestana v XVIII pervoj polovine XIX vv Mahachkala 1999 Magomedov R M Dargincy v dagestanskom istoricheskom processe Mahachkala 1999 Ch II Murtazaev A O Federaciya Darginskih soyuzov selskih obshin Akusha Dargo v XVII pervoj polovine XIX v 2008 ISBN 9785983900424