Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||
Тарковське шамхальство — феодальне володіння в населеній кумиками південно-східній частині сучасної Республіки Дагестан із центром , від річки Терек до південних кордонів Дагестану.
Історія
Утворилось у першій половині XV століття на базі держави , що згадується у працях східних авторів. До складу шамхальства входили такі поселення: , , , , , , , , , , , , , Каранай, , , , Карабудахкент, , , Гелі. Окрім осілих кумиків, на території шамхальства було 346 кибиток кочівних ногайців. Всередині шамхальства зберігались ще окремі феодальні уділи — бійліки. Таких уділів у XVIII столітті налічувалось чотири: Буйнакський, Ерпелінський, Карабудахкентський та Бамматулінський. Окрім того, в нагірному Дагестані були союзи сільських громад, залежні від шамхала, — Акушинський, Цудахарський і Койсубулінський союзи..
У Тарковському шамхальстві правила місцева гілка кумицьких правителів.
Найвідоміші правителі:
- Будай I — загинув у бою з московським військом в Кабарді 1566 року.
- Чопан-Шаухал (1571–1588) — брав активну участь у внутрішньоіранських міжусобицях, в останні роки життя був союзником Османської імперії.
- Аділь-Герей I (1609–1614) — відзначився у війнах з Московським царством (особливо у битвах під Бойнаком 1594 та в долині Караман 1605), дотримувався проіранського політичного курсу.
- Сурхай III (1641–1667) — проводив активну зовнішню політику, здобув перемоги над московськими військами у битвах на Герменчицькому полі та під Суюнч-Кала () у 1651 та 1653 роках відповідно.
- Будай II (1667–1692) відзначився у битвах з Іраном та Московським царством (надавав, зокрема, активну допомогу кримським ханам у їхніх війнах з Московією), відомий також покровительством козакам-старообрядцям, яких у Московії переслідували.
В результаті боротьби з Грузією та кабардинськими князями, а також частих походів московських військ проти шамхальства, до початку XVIII століття від великої держави залишилось тільки невелике володіння вздовж Каспійського моря (загальною площею до 3 тис. км²)
Список шамхалів XV–XIX століть
В дужках зазначено дати правління.
- Сурхай (1641—68)
- Будай (1668—92)
- (1692–1700), син Сурхая
- Умалат (1717—19)
- Аідль-Герей (1719—25), син Будая
- Хасболат (1734—59), син Аділь-Герея
- Баммат I (Тішсіз; 1763—65), онук Аділь-Герея
- Мехті I (Ширданчі; 1765), син Муртуз-Алі I
- Муртуз-Алі II (1765–1783), син Мехті I
- Баммат II (1783–1794), син Мехті I
- Мехті II (1794–1830), син Баммата II
- (1830–1836), син Мехті II
- (1836–1860), син Мехті II
- (1860–1867), син Абу-Мусліма
Остаточне приєднання Тарковського шамхальства й інших територій Дагестану до Росії було закріплено Гюлістанським мирним договором 1813 року. 1867 Тарковське шамхальство було ліквідовано, а на його території було утворено Дагестанської області.
Див. також
Примітки
- Тихонов Д. І. Опис Північного Дагестану. 1796 // ИГЭД. — М., 1958.
.
Джерела
- Шамхальство Тарковське
- Шаухали та Шаухальство Тарковське. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 1 березня 2014.
- Перський похід Петра I та мусульманські народи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tarkovske shamhalstvo Targulu shavhallyk 1867 StolicyaReligiya Islam Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiGerb knyaziv Tarkovskih z 20 serpnya 1853 Tarkovske shamhalstvo feodalne volodinnya v naselenij kumikami pivdenno shidnij chastini suchasnoyi Respubliki Dagestan iz centrom vid richki Terek do pivdennih kordoniv Dagestanu IstoriyaUtvorilos u pershij polovini XV stolittya na bazi derzhavi sho zgaduyetsya u pracyah shidnih avtoriv Do skladu shamhalstva vhodili taki poselennya Karanaj Karabudahkent Geli Okrim osilih kumikiv na teritoriyi shamhalstva bulo 346 kibitok kochivnih nogajciv Vseredini shamhalstva zberigalis she okremi feodalni udili bijliki Takih udiliv u XVIII stolitti nalichuvalos chotiri Bujnakskij Erpelinskij Karabudahkentskij ta Bammatulinskij Okrim togo v nagirnomu Dagestani buli soyuzi silskih gromad zalezhni vid shamhala Akushinskij Cudaharskij i Kojsubulinskij soyuzi U Tarkovskomu shamhalstvi pravila misceva gilka kumickih praviteliv Najvidomishi praviteli Budaj I zaginuv u boyu z moskovskim vijskom v Kabardi 1566 roku Chopan Shauhal 1571 1588 brav aktivnu uchast u vnutrishnoiranskih mizhusobicyah v ostanni roki zhittya buv soyuznikom Osmanskoyi imperiyi Adil Gerej I 1609 1614 vidznachivsya u vijnah z Moskovskim carstvom osoblivo u bitvah pid Bojnakom 1594 ta v dolini Karaman 1605 dotrimuvavsya proiranskogo politichnogo kursu Surhaj III 1641 1667 provodiv aktivnu zovnishnyu politiku zdobuv peremogi nad moskovskimi vijskami u bitvah na Germenchickomu poli ta pid Suyunch Kala u 1651 ta 1653 rokah vidpovidno Budaj II 1667 1692 vidznachivsya u bitvah z Iranom ta Moskovskim carstvom nadavav zokrema aktivnu dopomogu krimskim hanam u yihnih vijnah z Moskoviyeyu vidomij takozh pokrovitelstvom kozakam staroobryadcyam yakih u Moskoviyi peresliduvali V rezultati borotbi z Gruziyeyu ta kabardinskimi knyazyami a takozh chastih pohodiv moskovskih vijsk proti shamhalstva do pochatku XVIII stolittya vid velikoyi derzhavi zalishilos tilki nevelike volodinnya vzdovzh Kaspijskogo morya zagalnoyu plosheyu do 3 tis km Spisok shamhaliv XV XIX stolitShamhal Tarkovskij hud G G Gagarin 1845 V duzhkah zaznacheno dati pravlinnya Surhaj 1641 68 Budaj 1668 92 1692 1700 sin Surhaya Umalat 1717 19 Aidl Gerej 1719 25 sin Budaya Hasbolat 1734 59 sin Adil Gereya Bammat I Tishsiz 1763 65 onuk Adil Gereya Mehti I Shirdanchi 1765 sin Murtuz Ali I Murtuz Ali II 1765 1783 sin Mehti I Bammat II 1783 1794 sin Mehti I Mehti II 1794 1830 sin Bammata II 1830 1836 sin Mehti II 1836 1860 sin Mehti II 1860 1867 sin Abu Muslima Ostatochne priyednannya Tarkovskogo shamhalstva j inshih teritorij Dagestanu do Rosiyi bulo zakripleno Gyulistanskim mirnim dogovorom 1813 roku 1867 Tarkovske shamhalstvo bulo likvidovano a na jogo teritoriyi bulo utvoreno Dagestanskoyi oblasti Div takozhKumikiyaPrimitkiTihonov D I Opis Pivnichnogo Dagestanu 1796 IGED M 1958 DzherelaShamhalstvo Tarkovske Shauhali ta Shauhalstvo Tarkovske Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2014 Perskij pohid Petra I ta musulmanski narodi