Мехтулінське ханство XVI століття 1867 Столиця Мова и аварська кумицька Релігія Іслам Хан Кавказька АлбаніяДагестан в се

Мехтулінське ханство

XVI століття – 1867

→

Столиця

Мова(и)

аварська, кумицька

Релігія

Іслам

Хан




Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір

Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство

Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна

Імарат Кавказ

Мехтулінське ханство — державне утворення, що існувало в XVII — XIX століттях на території Дагестану. Складалося з 13 аулів, розташованих у басейні річки Манас.

Населення Мехтулінского ханства було змішане — в основному аварское. У кількох селищах жили кумики.

Історія

Мехтулінське ханство утворилося в XVII столітті при розпаді Тарковського шамхальства. Назва його походить від імені його засновника — якогось Кара-Мехті, який, згідно з переказами, походив з дому казикумуських шамхалів. Від його імені й утворилася кумицька назва роду «Мехті-улу» у значенні «потомство Мехті» або «прізвище Мехті». Згідно історику Є. Н. Кушевої, мехтулінські хани — родинні шамхалу власники. . Спочатку Кара-Мехті влаштувався в , але згодом резиденцією мехтулінських ханів став .

Восени 1741 війська мехтулінського Ахмад-хана розбили в Аймакінській ущелині під Дженгутаєм військо перського Надер Шаха. Ахмад-хан в історії Дагестану зіграв видатну роль у відбитті іранської агресії, був предводителем військ в Андалальській битві, за що турецьким султаном Махмудом I йому було присвоєне звання (бейлербей), тобто генерала.

У 1867, внаслідок російської агресії на Кавказі, останній хан Мехтулінського ханства — Рашид-хан, склав з себе права та обов'язки з управління і воно увійшло до складу Російської імперії, було включено до складу .

Список правителів Мехтулінского ханства

Кара-Мехта (згад. 1590)
Ахмат-хан I (згад. 1637)
Мехті II (сер. XVII століття)
Бенкет-Мухаммат (поч. XVIII століття)
Мехті III (упом. 1732)
Ахмад-хан II (1735 — 1749)
Мехті IV (1749 — 1773)
Алі-Султан (1773 — 1807)
Гасан-хан (1809 — 1818)
Ахмад-хан (1820 — 1843)
Нух-Біке (1843 — 1855)
Ібрахім-хан (1855 — 1859)
Рашид-хан (1859 — 1867)

Примітки

Мехтулинское ханство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Традиционные институты управления и власти Дагестана XVIII-первая половина XIX в. Институт ИАЭ ДНЦ РАН, 2006.
К.Алиев. Шаухалы Тарковские. Изд. РГЖТ. Махачкала 2008. С. 84.
А. И. Тамай. К вопросу о провале дагестанской компании шаха Надира. Учёные записки ИИЯЛ. М-ла. 1958, т.5, с. 118 — 120.

Література

Мехтулінское ханство в Енциклопедії Дагестану [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Н. В. Сичов «Книга династій» — Москва: «АСТ» — «Схід-Захід», 2008.

[1] Мехтулинское ханство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[2] Традиционные институты управления и власти Дагестана XVIII-первая половина XIX в. Институт ИАЭ ДНЦ РАН, 2006.

[3] К.Алиев. Шаухалы Тарковские. Изд. РГЖТ. Махачкала 2008. С. 84.

[4] А. И. Тамай. К вопросу о провале дагестанской компании шаха Надира. Учёные записки ИИЯЛ. М-ла. 1958, т.5, с. 118 — 120.