Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сарір або Серір — аварська феодальна держава Північного Кавказу часів раннього Середньовіччя, що існувала з VI до XI ст. Внаслідок внутрішніх протиріч та зовнішніх загроз розпалася на декілька володінь. У його основу було покладено іранське слово саер (голова, вершина), звідси — «Вершинна країна», «Гірська країна». Стало першою загальнодагестанською державою.
| Сарір | ||||
| ||||
| Столиця | Хумрадж Кумух | |||
| Мови | сарірська гумікська фарсі | |||
| Релігії | християнство | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | VI ст. | |||
| - Розпад | XI ст. | |||
Історія
Заснування
Сарір відомо з VI ст. Назва походить від титулу, яким іменували місцевого правителя араби: «сахиб ас-сарір» — «володар трону». За однією версією, засновником держави був перський військовик Бахрам Гур. Втім це малоймовірно. Напевне ця легенда виникла у зв'язку з намаганням володарів Саріру зв'язати свою династію з династією Сасанідів, щоби зміцнити свої права на трон та землі Кавказу.
За іншою — у 567 році місцевого правителя призначив шах Хосров I Ануширван, що здається більш ймовірним з огляду на бажання мати на Кавказі надійних васалів та союзників. В часи цього перського володаря були закладені особливі відносини між Саріром та державою Сасанідів, які тільки зміцнилися при його наступниках. Свідченням цьому служать широко поширені легенди про золотий трон, чарівну чашу і навіть скарбницю Сасанідів, переданих на зберігання Сарірській династії. Остання легенда пов'язана з тим що шах-ін-шахи Сасанідської Персії надавали правителям Саріру значні грошові субсидії та частку у військовій здобичі.
Загалом на становлення та адміністративно-політичний розвиток значний вплив зробили Сасанидська Персія, Арабський халіфат, Хозарський каганат. Проте воно виникло на місцевій соціально-економічному ґрунті, а цій події передували розкладання первісно-общинного ладу й початковий етап феодалізації. На становлення Саріра також вплинула етнічно споріднена Кавказька Албанія, і насамперед через дагестанські етноси, що входили до її складу, а потім увійшли до орбіти сарірської державності.
Розвиток
У VII ст. на момент загибелі держави Сасанідів і появи в регіоні Східного Кавказу арабів, державність Сарір настільки зміцніла, що його взаємини з царством Аланським, Хозарією і Країною косогов (адигських народів) визначали політику всього регіону. У VII—VIII століттях знаходився в зоні впливу Хазарського каганату і був його союзником у війнах проти арабів.
Завоювання Саріру арабами на чолі з видатним військовиком Марваном ібн Мухаммадом, який у 737 році пройшов сарірськими землями на Хозарський каганат, було довгим і важким, а їхня влада, короткостроковою і ефемерною. Боротьба сарірців проти арабів тривала з 738 до 744 року. Зрештою цар Саріру змушений був визнати зверхність Арабського халіфату та зобов'язався платити данину — щорічно поставляти Дербентськоу наміснику 10 тис. дерхемів, 500 юнаків та 500 дівчат у рабство, привозити в зерносховище 100 тис. мір зерна.
Під час боротьби за владу у халіфаті між Омейядами та Аббасидами сарірці зуміли на деякий час скинути владу арабів. Проте при халіфі Гарун ар-Рашиді Сарір знову потрапляє у залежність від Арабського халіфату.
Лише у 40-і роки IX ст. Сарір стає повністю незалежним від халіфату Аббасидів. Тому у другій половині IX ст. починаються тривалі саріро-мусульманські війни. У першій половині X століття Сарір вважався потужною державою, здатною дати відсіч Хозарії та Аланії. Але Сарір у 943 році був по території своєї меншим політичним утворенням, ніж в IX столітті. Хозари, розгромивши алан близько 932 року, відтіснили державу Сарір з дагестанського передгір'я і з приморської рівнини.
У складі Сарір X ст. перебувала більша частина Сулакського басейну. Це були землі, що відповідають сьогоднішній гірській Аварії. В цей самий період кордони Саріру у рівнинній частині Північно-Східного Кавказу три рази змінювалися. На початку століття кордони території держави Сарір виходили на береги Каспійського моря. До 30-х років вони проходили набагато західніше — по Гимрінському хребету, бо Прикаспійська рівнина і сусідні передгір'я перейшли в руки Хазарського каганату. Після розгрому хазар великим князем київським Святославом у 965 оцір, там знову встановлюється військово-політична влада Саріру, яка не поступається Дербентському емірату і Ширвану — провідним ісламським центрам Східного Кавказу. Ці два князівства перетворилися на об'єкти впливу, куди війська Саріру здійснювали свої походи, особливо у 960-ті та 970-ті роки. Останній такий похід здійснено у 1064 році.
Занепад
В XI ст. в Сарір стали проникати з Ширвана і Дербента групи газієв (борців за віру), які поширювали іслам серед поганського населення, що спричинило послаблення становища панівної династії. По мірі того, як їх піддані переходили до ісламу, царі Саріру виявлялися у все більшій ізоляції. Цим скористалися деякі представники сарірської династії, які прийняли іслам і зміцнилися в другій столиці країни — Кумухі. Вони прийняли титул «шамхал», що зводиться дослідниками до словосполучення «шах баал», де перше слово, є одним з відомих титулів царів Саріру, а друге, в перекладі з перської, означає «дерево, кущ». Звідси — родич шаха, гілка родини шаха. З часом тут сформувалося Газікумухське шамхальство. Водночас на землях західного Саріру утворюється Андійське володіння, де сили набрали юдеї. Після цього на основних землях держави утворюється Аварське ханство. Остання згадка про Сарір як єдину державу датується 1067 роком.
Територія
Сарір межувала на півночі з Хозарським каганатом, на півдні — з Дербентом, на заході — з Аланським царством, на південному заході — з грузинськими князівствами, південному сході — Ширваном. Включало до свого складу більшість, або принаймні значну частину племен — предків народів Нагорного Дагестану. Сарір було великою по кавказьким масштабами державою, поліетнічним за своїм складом. Столицею був Хумрадж (сучасний аул Хунзах). Лакське м. Кумух також був місцем перебуванням правителя Сарір у IX—X століттях, крім того тут зберігалася царська скарбниця.
Політичним центром держави Сарір під час його виникнення, розвитку та розквіту було селище Танусі, розташоване на Хунзахському плато. Її центральне положення, дозволяло спрямовувати військові сили по кожному з напрямків, а також для міцного затвердження влади на Східному Кавказі.
Державний устрій
На чолі держави Сарір (арабською «Мамлакат ас-Сарир») перебував цар, званий в східних письмових джерелах «Сахіб ас-Сарир» (володар, володар трону) або «малик ас-Сарир» (цар трону). Правителі Саріру носили титули вхрарзан-шах і авараншах. Царська влада була спадковою. Імена царів були сирійсько-перського походження, що випливає з тривалого панування тут держави Сасанідів.
Сарірське суспільство складалося з соціальних категорій: тарханів, батриків (патрикіїв), сіпехселарів (військовиків), раїса (вояки) на чолі з царем, вільних і залежних селян (раяти), а також рабів, переважна частина яких була з полонених. Основне населення Саріру становили вільні селяни-хлібороби та скотарі, об'єднані в сільські громади. Крім того, були напівзалежні категорії селян-здольників, які ділилися на два розряди: «музара» і «акара».
Володарі держави мали власну дружину (відбірні загони), куди також входили тюрки (хазари, табаристанці), грузини, черкеси.
Соціально-економічний розвиток
Соціальному розвитку сарірського суспільства, формуванню класових відносин сприяли широке використання залізних знарядь, що значно підвищило продуктивність праці і розширило можливості індивідуальної праці, розвиток скотарства, в якому поряд зі стаціонарною формою важливе місце займало рухливе, відгінне скотарство. Розвиток відгонної форми було виразом інтенсифікації скотарства, особливо вівчарства, й важливим чинником прискорення соціально-майнового розкладання, одним із чинників зміцнення і розвитку економічних, політичних та етнокультурних контактів й зв'язків сарірцев з сусідніми племенами.
Економічний розвиток і успіхи в сільськогосподарському виробництві зумовили досить бурхливе зростання народонаселення серіри, про що свідчать арабомовні автори, говорячи про 12 тисяч населених пунктах в цій державі.
Релігія
Правляча династія, знать Саріру, певна частина населення дотримувалися християнства. При цьому, в країні продовжували зберігатися поганські звичаї. В межах держави проживала невелика кількість зороастрійців.
Становище з релігійною ситуацією починає змінюватися кардинальним чином після створення величезної Сельджукської держави. Під її суспільно-політичним впливом іслам поширився Східним Закавказзям, торкнувшись аварців, що проживали на південному схилі Головного Кавказького хребта. Ісламізація історичного ядра держави Сарір, відповідного Хунзахському плато і прилеглим землям, сталася незабаром після вищезазначених подій.
У 20-ті роки XII в. в епоху Давида Будівельника відбулося відновлення християнства на території колишньої держави Сарір і тому грузини вважали Сарір територією функціонування християнства і на початку XIV століття. Остаточне поширення ісламу в межах території держави Сарір відбулося в 30-і роки XIV-го сторіччя. У подальшому там мало місце остаточне витіснення з мовного обороту терміна «Сарір».
Примітки
- Аббас-Кули-Ага Бакиханов. Топографическое описание Ширвана и Дагестана. Положение и наименование стран, происхождение жителей. Языков и вероисповеданий // Гюлистан-и Ирам. — Баку: Элм, 1991. Цитата: «Территория Сарира локализуется в междуречье Андийского Койсу, Аварского Койсу и Кара-Койсу. Населена была аварами…»
Джерела
- Федоров Я. А. Хазария и Дагестан // Кавказский этнографический сборник. -М., 1972. Вып. V.
- Рамазанов Х. Х., Шихсаидов А. Р. Очерки истории Южного Дагестана.-Махачкала, 1964.
- Магомедов М. Г. Древние государственные образования Дагестана. -Махачкала, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarir abo Serir avarska feodalna derzhava Pivnichnogo Kavkazu chasiv rannogo Serednovichchya sho isnuvala z VI do XI st Vnaslidok vnutrishnih protirich ta zovnishnih zagroz rozpalasya na dekilka volodin U jogo osnovu bulo pokladeno iranske slovo saer golova vershina zvidsi Vershinna krayina Girska krayina Stalo pershoyu zagalnodagestanskoyu derzhavoyu Sarir VI st XI st Stolicya Humradzh Kumuh Movi sarirska gumikska farsi Religiyi hristiyanstvo Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane VI st Rozpad XI st Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat Kavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvati Sarir na mapiIstoriyaZasnuvannya Sarir vidomo z VI st Nazva pohodit vid titulu yakim imenuvali miscevogo pravitelya arabi sahib as sarir volodar tronu Za odniyeyu versiyeyu zasnovnikom derzhavi buv perskij vijskovik Bahram Gur Vtim ce malojmovirno Napevne cya legenda vinikla u zv yazku z namagannyam volodariv Sariru zv yazati svoyu dinastiyu z dinastiyeyu Sasanidiv shobi zmicniti svoyi prava na tron ta zemli Kavkazu Za inshoyu u 567 roci miscevogo pravitelya priznachiv shah Hosrov I Anushirvan sho zdayetsya bilsh jmovirnim z oglyadu na bazhannya mati na Kavkazi nadijnih vasaliv ta soyuznikiv V chasi cogo perskogo volodarya buli zakladeni osoblivi vidnosini mizh Sarirom ta derzhavoyu Sasanidiv yaki tilki zmicnilisya pri jogo nastupnikah Svidchennyam comu sluzhat shiroko poshireni legendi pro zolotij tron charivnu chashu i navit skarbnicyu Sasanidiv peredanih na zberigannya Sarirskij dinastiyi Ostannya legenda pov yazana z tim sho shah in shahi Sasanidskoyi Persiyi nadavali pravitelyam Sariru znachni groshovi subsidiyi ta chastku u vijskovij zdobichi Zagalom na stanovlennya ta administrativno politichnij rozvitok znachnij vpliv zrobili Sasanidska Persiya Arabskij halifat Hozarskij kaganat Prote vono viniklo na miscevij socialno ekonomichnomu grunti a cij podiyi pereduvali rozkladannya pervisno obshinnogo ladu j pochatkovij etap feodalizaciyi Na stanovlennya Sarira takozh vplinula etnichno sporidnena Kavkazka Albaniya i nasampered cherez dagestanski etnosi sho vhodili do yiyi skladu a potim uvijshli do orbiti sarirskoyi derzhavnosti Rozvitok U VII st na moment zagibeli derzhavi Sasanidiv i poyavi v regioni Shidnogo Kavkazu arabiv derzhavnist Sarir nastilki zmicnila sho jogo vzayemini z carstvom Alanskim Hozariyeyu i Krayinoyu kosogov adigskih narodiv viznachali politiku vsogo regionu U VII VIII stolittyah znahodivsya v zoni vplivu Hazarskogo kaganatu i buv jogo soyuznikom u vijnah proti arabiv Zavoyuvannya Sariru arabami na choli z vidatnim vijskovikom Marvanom ibn Muhammadom yakij u 737 roci projshov sarirskimi zemlyami na Hozarskij kaganat bulo dovgim i vazhkim a yihnya vlada korotkostrokovoyu i efemernoyu Borotba sarirciv proti arabiv trivala z 738 do 744 roku Zreshtoyu car Sariru zmushenij buv viznati zverhnist Arabskogo halifatu ta zobov yazavsya platiti daninu shorichno postavlyati Derbentskou namisniku 10 tis derhemiv 500 yunakiv ta 500 divchat u rabstvo privoziti v zernoshovishe 100 tis mir zerna Pid chas borotbi za vladu u halifati mizh Omejyadami ta Abbasidami sarirci zumili na deyakij chas skinuti vladu arabiv Prote pri halifi Garun ar Rashidi Sarir znovu potraplyaye u zalezhnist vid Arabskogo halifatu Lishe u 40 i roki IX st Sarir staye povnistyu nezalezhnim vid halifatu Abbasidiv Tomu u drugij polovini IX st pochinayutsya trivali sariro musulmanski vijni U pershij polovini X stolittya Sarir vvazhavsya potuzhnoyu derzhavoyu zdatnoyu dati vidsich Hozariyi ta Alaniyi Ale Sarir u 943 roci buv po teritoriyi svoyeyi menshim politichnim utvorennyam nizh v IX stolitti Hozari rozgromivshi alan blizko 932 roku vidtisnili derzhavu Sarir z dagestanskogo peredgir ya i z primorskoyi rivnini U skladi Sarir X st perebuvala bilsha chastina Sulakskogo basejnu Ce buli zemli sho vidpovidayut sogodnishnij girskij Avariyi V cej samij period kordoni Sariru u rivninnij chastini Pivnichno Shidnogo Kavkazu tri razi zminyuvalisya Na pochatku stolittya kordoni teritoriyi derzhavi Sarir vihodili na beregi Kaspijskogo morya Do 30 h rokiv voni prohodili nabagato zahidnishe po Gimrinskomu hrebetu bo Prikaspijska rivnina i susidni peredgir ya perejshli v ruki Hazarskogo kaganatu Pislya rozgromu hazar velikim knyazem kiyivskim Svyatoslavom u 965 ocir tam znovu vstanovlyuyetsya vijskovo politichna vlada Sariru yaka ne postupayetsya Derbentskomu emiratu i Shirvanu providnim islamskim centram Shidnogo Kavkazu Ci dva knyazivstva peretvorilisya na ob yekti vplivu kudi vijska Sariru zdijsnyuvali svoyi pohodi osoblivo u 960 ti ta 970 ti roki Ostannij takij pohid zdijsneno u 1064 roci Zanepad V XI st v Sarir stali pronikati z Shirvana i Derbenta grupi gaziyev borciv za viru yaki poshiryuvali islam sered poganskogo naselennya sho sprichinilo poslablennya stanovisha panivnoyi dinastiyi Po miri togo yak yih piddani perehodili do islamu cari Sariru viyavlyalisya u vse bilshij izolyaciyi Cim skoristalisya deyaki predstavniki sarirskoyi dinastiyi yaki prijnyali islam i zmicnilisya v drugij stolici krayini Kumuhi Voni prijnyali titul shamhal sho zvoditsya doslidnikami do slovospoluchennya shah baal de pershe slovo ye odnim z vidomih tituliv cariv Sariru a druge v perekladi z perskoyi oznachaye derevo kush Zvidsi rodich shaha gilka rodini shaha Z chasom tut sformuvalosya Gazikumuhske shamhalstvo Vodnochas na zemlyah zahidnogo Sariru utvoryuyetsya Andijske volodinnya de sili nabrali yudeyi Pislya cogo na osnovnih zemlyah derzhavi utvoryuyetsya Avarske hanstvo Ostannya zgadka pro Sarir yak yedinu derzhavu datuyetsya 1067 rokom TeritoriyaSarir mezhuvala na pivnochi z Hozarskim kaganatom na pivdni z Derbentom na zahodi z Alanskim carstvom na pivdennomu zahodi z gruzinskimi knyazivstvami pivdennomu shodi Shirvanom Vklyuchalo do svogo skladu bilshist abo prinajmni znachnu chastinu plemen predkiv narodiv Nagornogo Dagestanu Sarir bulo velikoyu po kavkazkim masshtabami derzhavoyu polietnichnim za svoyim skladom Stoliceyu buv Humradzh suchasnij aul Hunzah Lakske m Kumuh takozh buv miscem perebuvannyam pravitelya Sarir u IX X stolittyah krim togo tut zberigalasya carska skarbnicya Politichnim centrom derzhavi Sarir pid chas jogo viniknennya rozvitku ta rozkvitu bulo selishe Tanusi roztashovane na Hunzahskomu plato Yiyi centralne polozhennya dozvolyalo spryamovuvati vijskovi sili po kozhnomu z napryamkiv a takozh dlya micnogo zatverdzhennya vladi na Shidnomu Kavkazi Derzhavnij ustrijNa choli derzhavi Sarir arabskoyu Mamlakat as Sarir perebuvav car zvanij v shidnih pismovih dzherelah Sahib as Sarir volodar volodar tronu abo malik as Sarir car tronu Praviteli Sariru nosili tituli vhrarzan shah i avaranshah Carska vlada bula spadkovoyu Imena cariv buli sirijsko perskogo pohodzhennya sho viplivaye z trivalogo panuvannya tut derzhavi Sasanidiv Sarirske suspilstvo skladalosya z socialnih kategorij tarhaniv batrikiv patrikiyiv sipehselariv vijskovikiv rayisa voyaki na choli z carem vilnih i zalezhnih selyan rayati a takozh rabiv perevazhna chastina yakih bula z polonenih Osnovne naselennya Sariru stanovili vilni selyani hliborobi ta skotari ob yednani v silski gromadi Krim togo buli napivzalezhni kategoriyi selyan zdolnikiv yaki dililisya na dva rozryadi muzara i akara Volodari derzhavi mali vlasnu druzhinu vidbirni zagoni kudi takozh vhodili tyurki hazari tabaristanci gruzini cherkesi Socialno ekonomichnij rozvitokSocialnomu rozvitku sarirskogo suspilstva formuvannyu klasovih vidnosin spriyali shiroke vikoristannya zaliznih znaryad sho znachno pidvishilo produktivnist praci i rozshirilo mozhlivosti individualnoyi praci rozvitok skotarstva v yakomu poryad zi stacionarnoyu formoyu vazhlive misce zajmalo ruhlive vidginne skotarstvo Rozvitok vidgonnoyi formi bulo virazom intensifikaciyi skotarstva osoblivo vivcharstva j vazhlivim chinnikom priskorennya socialno majnovogo rozkladannya odnim iz chinnikiv zmicnennya i rozvitku ekonomichnih politichnih ta etnokulturnih kontaktiv j zv yazkiv sarircev z susidnimi plemenami Ekonomichnij rozvitok i uspihi v silskogospodarskomu virobnictvi zumovili dosit burhlive zrostannya narodonaselennya seriri pro sho svidchat arabomovni avtori govoryachi pro 12 tisyach naselenih punktah v cij derzhavi ReligiyaPravlyacha dinastiya znat Sariru pevna chastina naselennya dotrimuvalisya hristiyanstva Pri comu v krayini prodovzhuvali zberigatisya poganski zvichayi V mezhah derzhavi prozhivala nevelika kilkist zoroastrijciv Stanovishe z religijnoyu situaciyeyu pochinaye zminyuvatisya kardinalnim chinom pislya stvorennya velicheznoyi Seldzhukskoyi derzhavi Pid yiyi suspilno politichnim vplivom islam poshirivsya Shidnim Zakavkazzyam torknuvshis avarciv sho prozhivali na pivdennomu shili Golovnogo Kavkazkogo hrebta Islamizaciya istorichnogo yadra derzhavi Sarir vidpovidnogo Hunzahskomu plato i prileglim zemlyam stalasya nezabarom pislya vishezaznachenih podij U 20 ti roki XII v v epohu Davida Budivelnika vidbulosya vidnovlennya hristiyanstva na teritoriyi kolishnoyi derzhavi Sarir i tomu gruzini vvazhali Sarir teritoriyeyu funkcionuvannya hristiyanstva i na pochatku XIV stolittya Ostatochne poshirennya islamu v mezhah teritoriyi derzhavi Sarir vidbulosya v 30 i roki XIV go storichchya U podalshomu tam malo misce ostatochne vitisnennya z movnogo oborotu termina Sarir PrimitkiAbbas Kuli Aga Bakihanov Topograficheskoe opisanie Shirvana i Dagestana Polozhenie i naimenovanie stran proishozhdenie zhitelej Yazykov i veroispovedanij Gyulistan i Iram Baku Elm 1991 Citata Territoriya Sarira lokalizuetsya v mezhdureche Andijskogo Kojsu Avarskogo Kojsu i Kara Kojsu Naselena byla avarami DzherelaFedorov Ya A Hazariya i Dagestan Kavkazskij etnograficheskij sbornik M 1972 Vyp V Ramazanov H H Shihsaidov A R Ocherki istorii Yuzhnogo Dagestana Mahachkala 1964 Magomedov M G Drevnie gosudarstvennye obrazovaniya Dagestana Mahachkala 2006