Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Північно-Кавказький імамат (Імамат Шаміля) — теократична ісламська держава, яка існувала на території Дагестану та Чечні у 1829-1859. Завойований Російською імперією під час Кавказької війни. Найбільший розвиток отримав в роки правління імама Шаміля (1834-1859).
Історія створення та перші роки імамату
Передумовою створення імамату був рух Шейх Мансура 1785-1791, якого іноді називають першим імамом Кавказу. Основними своїми цілями Мансур ставив боротьбу з рабством, феодалами, кровною помстою, і в цілому, заміну гірських адатів на мусульманські закони шаріату.
Шейх Мансур та його послідовники чинили опір спробам царської Росії завоювати Північний Кавказ, що врешті-решт вилилося у відкриті війни 1785-1791 та 1817-1864 (так звана Велика Кавказька війна). У ході першої війни царськими військами був полонений Мансур, проте в цілому війна закінчилася перемогою горців, якими ними була відвойована Чечня, частина Дагестану і Черкесії.
Після деякого затишшя, в 1817 військові дії поновилися з новою силою. Царським намісником на Кавказі було призначено генерала Єрмолова, який відрізнявся жорсткістю в методах війни.
Суфізм, який тоді проник до Дагестану, набув форми мюридизму — масового послідовництва, яке скоро стало політичним та військовим явищем. Об'єднавшись у захисті від Росії, різні нації горців уклали спочатку кілька військових союзів, а потім і зовсім створили єдину державу — Імамат (зустрічаються також позначення — Північно-Кавказький Імамат, Імамат Шаміля і т. д.). Першим імамом нової держави став Газі-Мухаммад (1829-1832), потім (1832-1834),а за ним Шаміль (1834-1859),за якого він досяг свого найвищого розквіту.
Імамат за правління Шаміля
Столиця Шаміля
У 1834 році Шаміль побудував укріплення на горі в Дагестані (Нове Ахульго) неподалік від укріпленого аулу Старе Ахульго. Протягом 1834 - 1839 років Нове Ахульго було столицею Імамату. У 1839 році обидва аули були обложені російськими військами під командуванням генерала П. Х. Граббе, що взяли їх штурмом і зруйнували. Однак імамові з невеличким загоном вдалося прорватись крізь оточення і відійти до Чечні. Там він облаштував нову столицю в селі Дарго, а після взяття його російськими військами на чолі з графом Воронцовим (1845) переніс столицю до села Ведено в історичній області Ічкерія. 1 квітня 1859 року Ведено було взяте російськими військами.
Адміністративний поділ Імамату
Територія Північно-Кавказького Імамату поділялася на наїбства, що були військово-територіальними одиницями. Кожне наїбство повинно було надіслати на війну 1000 чоловіків. На чолі наїбств стояли наїби з числа наближених до імама Шаміля людей. Кількість та кордони наїбств залежали від успіхів чи поразок військ горців.
Галерея
-
![image]()
Шаміль -
![image]()
Імам Газі-Мухаммад, перший імам Дагестану -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Горець у традиційному одязі часів Шаміля -
![image]()
Зображення артилеристів з армії Шаміля біля своєї артилерії -
![image]()
Замок у Ведено (резиденція Шаміля) -
![image]()
Звичайні кавказькі горці часів Кавказької війни
Посилання
- Армія Шаміля[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Короткі відомості про Північно-Кавказький імамат
- Нагороди в армії імамату
- Опис військ Шаміля
- Роль польських дезертирів в державі Шаміля
- Управління імамату Шаміля
- Мюридизм в державі Шаміля
Література
- Записки Н. В. Исакова и М. Рудинского
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Kavkazkij imamat إ مامة قفقاز 1829 1859 Prapor Mapa Kavkazkogo imamatu Stolicya Dargo selo Vedeno Mova i arabska oficijna chechenska avarska lezginska kumikska Religiya Islam myuridizm Naselennya vid 500 000 do 1 000 000 Forma pravlinnya imamat imam 1829 1832 Gazi Muhammad 1832 1834 1840 1859 Shamil 1877 1878 Alibek Hodzhi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichno Kavkazkij imamat Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat Kavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvati Pivnichno Kavkazkij imamat Imamat Shamilya teokratichna islamska derzhava yaka isnuvala na teritoriyi Dagestanu ta Chechni u 1829 1859 Zavojovanij Rosijskoyu imperiyeyu pid chas Kavkazkoyi vijni Najbilshij rozvitok otrimav v roki pravlinnya imama Shamilya 1834 1859 Istoriya stvorennya ta pershi roki imamatuPeredumovoyu stvorennya imamatu buv ruh Shejh Mansura 1785 1791 yakogo inodi nazivayut pershim imamom Kavkazu Osnovnimi svoyimi cilyami Mansur staviv borotbu z rabstvom feodalami krovnoyu pomstoyu i v cilomu zaminu girskih adativ na musulmanski zakoni shariatu Shejh Mansur ta jogo poslidovniki chinili opir sprobam carskoyi Rosiyi zavoyuvati Pivnichnij Kavkaz sho vreshti resht vililosya u vidkriti vijni 1785 1791 ta 1817 1864 tak zvana Velika Kavkazka vijna U hodi pershoyi vijni carskimi vijskami buv polonenij Mansur prote v cilomu vijna zakinchilasya peremogoyu gorciv yakimi nimi bula vidvojovana Chechnya chastina Dagestanu i Cherkesiyi Pislya deyakogo zatishshya v 1817 vijskovi diyi ponovilisya z novoyu siloyu Carskim namisnikom na Kavkazi bulo priznacheno generala Yermolova yakij vidriznyavsya zhorstkistyu v metodah vijni Sufizm yakij todi pronik do Dagestanu nabuv formi myuridizmu masovogo poslidovnictva yake skoro stalo politichnim ta vijskovim yavishem Ob yednavshis u zahisti vid Rosiyi rizni naciyi gorciv uklali spochatku kilka vijskovih soyuziv a potim i zovsim stvorili yedinu derzhavu Imamat zustrichayutsya takozh poznachennya Pivnichno Kavkazkij Imamat Imamat Shamilya i t d Pershim imamom novoyi derzhavi stav Gazi Muhammad 1829 1832 potim 1832 1834 a za nim Shamil 1834 1859 za yakogo vin dosyag svogo najvishogo rozkvitu Imamat za pravlinnya ShamilyaStolicya Shamilya U 1834 roci Shamil pobuduvav ukriplennya na gori v Dagestani Nove Ahulgo nepodalik vid ukriplenogo aulu Stare Ahulgo Protyagom 1834 1839 rokiv Nove Ahulgo bulo stoliceyu Imamatu U 1839 roci obidva auli buli oblozheni rosijskimi vijskami pid komanduvannyam generala P H Grabbe sho vzyali yih shturmom i zrujnuvali Odnak imamovi z nevelichkim zagonom vdalosya prorvatis kriz otochennya i vidijti do Chechni Tam vin oblashtuvav novu stolicyu v seli Dargo a pislya vzyattya jogo rosijskimi vijskami na choli z grafom Voroncovim 1845 perenis stolicyu do sela Vedeno v istorichnij oblasti Ichkeriya 1 kvitnya 1859 roku Vedeno bulo vzyate rosijskimi vijskami Administrativnij podil Imamatu Teritoriya Pivnichno Kavkazkogo Imamatu podilyalasya na nayibstva sho buli vijskovo teritorialnimi odinicyami Kozhne nayibstvo povinno bulo nadislati na vijnu 1000 cholovikiv Na choli nayibstv stoyali nayibi z chisla nablizhenih do imama Shamilya lyudej Kilkist ta kordoni nayibstv zalezhali vid uspihiv chi porazok vijsk gorciv GalereyaShamil Imam Gazi Muhammad pershij imam Dagestanu Najvplivovishi nayibi imamatu Shamilya Soldat myurid z armiyi Shamilya Gorec u tradicijnomu odyazi chasiv Shamilya Zobrazhennya artileristiv z armiyi Shamilya bilya svoyeyi artileriyi Zamok u Vedeno rezidenciya Shamilya Zvichajni kavkazki gorci chasiv Kavkazkoyi vijniPosilannyaArmiya Shamilya nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Korotki vidomosti pro Pivnichno Kavkazkij imamat Nagorodi v armiyi imamatu Opis vijsk Shamilya Rol polskih dezertiriv v derzhavi Shamilya Upravlinnya imamatu Shamilya Myuridizm v derzhavi ShamilyaLiteraturaZapiski N V Isakova i M RudinskogoDiv takozhImam Shamil Kavkazka vijna Myuridizm Imam Imamat