Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лакз (Лекія, ал-Лакз) — феодальна державне об'єднання часів раннього Середньовіччя. Була утворена у VI ст. з занепадом Кавказької Албанії. У XIII ст. внаслідок зовнішніх загроз та внутрішніх негараздів розпалося на декілька держав, найпотужнішим з яким було Цахурське ханство. Столицями царства були спочатку Білісан, а потім Цахур.
| Лакз | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | ||||
| Мови | лакзанська арабська фарсі | |||
| Релігії | Християнство Поганство Іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | VI ст. | |||
| - Розпад | XIII ст. | |||
Історія
Територія була відома в період Кавказької Албанії, однією з частин якої вона була, як область «Лак». Найраніше згадування про державу Лакз припадає на VI ст. і пов'язане з ім'ям перського шаха Хосрова I Ануширвана, який затвердив правителя Лакза. В цей час держава сплачувала данину, проте вже на початку VII ст. Лакз повалив ярмо Сасанідської Персії.
У 722—735 роках війська Лакзу відчайдушно протидіяли арабським військам У 722 та 726 роках лакзькі війська зуміли завдати поразки арабам на чолі із Харісом ібн Амром та Джаррахом. У 731—735 роках з успіхом діяв Лакз проти арабів під орудою Маслами. Лише у 735 році були переможені військовиком Марваном. Проте у 736 році населення Лакзу на чолі з володарем Авізом повстало в тилу арабського війська, що рушило проти Саріра, Кайдака та Зіріхгерана. Мешканці повинні були сплачувати данину у 20 тис. мір пшениці. Лакз став підкорятися Дербентському еміру.
З цього моменту Лакз постійно перебував під впливом сусідніх держав. 762 року араби відступили звідси під тиском Хазарського каганату. У 770-х роках Марван повернув тут владу арабів та розселив у Лакзі полонених хозар. Лакз, як і майже вся територія Закавказзя, був включений до складу новоствореної арабами провінції під назвою Армінія, керованої намісниками, що сиділи спочатку у вірменському Двіні, а потім в алупанській Партаві.
Лише у IX ст. володарі Лакзу зуміли звільнитися з-під влади Арабського халіфату. Але вимушені були боротися проти зазіхань Дербентського емірату та Шарвану (Ширвану). Зрештою у X ст. було укладено союз з ширваншахами, який тривав до XIII ст.. У 953 цар Лакза Хашрам Ахмад ібн Мунаббі захопив Дербент, але вже у 954 році зазнав поразки. У середині XI ст. тиск з боку південних мусульманських держав на Лакз було послаблено наступом держави Сельджуків.
У XII ст. єдина держава Лакз фактично розпалася на Західний та Східний Лакз. Ймовірно це пов'язано з розподілом царства між двох представників династії. Столицею Західного Лакзу залишився Цахур, а Східного — став Білісан (перша столиця єдиної держави). Згодом південні землі увійшли до складу Ширвана.
Похід монголів 1221—1222 роках остаточно завдав удару по державності Лакза, який в цей час являв собою своєрідну конфедерацію. 1223 року війська Лакзу в союзі з іншими дагестанцями завдали поразки половецьким ханам, які мали намір захопити Дербент. До 1253 року, чергового походу монгольських військ з Золотої орди Лакз фактично розпався на окремі феодальні володіння та вільні сільські громади чи їх об'єднання. Вже у 1319 році війська Узбека, хана Золотої орди, зустріли тут лише ханства, найпотужнішим з яких було Цахурське, невеликі бекства, вільні громади.
Географія
Держава розташовувалася по обох сторонам річки Самур — між Табасаранським майсумством та Ширваном. На сході мало кордон з Дербентським еміратом. Поєднувала гірські та низинні землі.
Державне управління. Стани
Певний вплив на організацію держави справили Сасанідська Персія та Кавказька Албанія. З X ст. володаря держави Лакз називали «мамлак» та джуршаншах. Знать звалася хамашира. Нижче стояли князі (араби називали їх маліками). ще нижче розташовувалися ал-мишакі (військова шляхта). Найбільшу частину складали вільні мешканці (ал-хамашіра), окрему частину складали орачі (акара). Нижче розташовувалися слуги та ремісники (муххан). На найнижчому щаблі стояли раби.
Економіка
Основу господарства переважно складало відгонне скотарство, особливо вівчарство. Також частково було поширено землеробство та садівництво. Значна увага приділялась вирощуванню льону (турта), з якого виготовлялося полотно (чатан). Ним торгували через Дербент та Ширван. З часом у державі посилюється землеробство — з XI ст. населення Лакзу повністю забезпечувала себе зерном. Поширюється пшениця, ячмінь, яриця, рис.
Населення
В етнічному плані були представлені лезгінськими народами, рутулами, агульцями, цахурами, будугами, кризцями, джеками, хапутами, хіналугцями. Згідно з арабськими істориками, Лакз мав доволі значну щільність населення.
Релігія
Тривале перебування у складі Кавказької Албанії позначилося на поширенні тут християнства. Водночас під впливом Сасанідської Персії в цих місцях облаштувалися громади зороастрійців.
У 730-х років, після поразки від арабів, починає розповсюджуватися іслам. Особливо посилюється з X ст. Проте християнські та зороастрійські громади тривалий час чинили опір насильницькій ісламізації. Вона тривала до самого розпаду та занепаду Лакзу.
Наука та освіта
У XI-початку XII ст. творив у Лакзі видатний вчений-історик Маммус ад-Дарбанді ал-Лекзі, що склав твір «Таріх Баб аль-Абваб» («Історія Дербента»).
Див. також
Джерела
- А. Р. Шихсаидов. Вопросы исторической географии Дагестана X—XIV вв. (Лакз, Гумик)/ Восточные источники по истории Дагестана. Махачкала, 1980.
- Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербенда X—XI веков. М., 1963, с. 112.
- История Дагестана с древнейших времен до наших дней/ Ин-т истории, архелогии и этнографии. -М.:Наука, 2004. Т.1. С.187-188
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lakz Lekiya al Lakz feodalna derzhavne ob yednannya chasiv rannogo Serednovichchya Bula utvorena u VI st z zanepadom Kavkazkoyi Albaniyi U XIII st vnaslidok zovnishnih zagroz ta vnutrishnih negarazdiv rozpalosya na dekilka derzhav najpotuzhnishim z yakim bulo Cahurske hanstvo Stolicyami carstva buli spochatku Bilisan a potim Cahur Lakz VI st XIII st Lakz istorichni kordoni na kartiLekiya Lakz u IX st Stolicya Movi lakzanska arabska farsi Religiyi Hristiyanstvo Poganstvo Islam Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane VI st Rozpad XIII st Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaTeritoriya bula vidoma v period Kavkazkoyi Albaniyi odniyeyu z chastin yakoyi vona bula yak oblast Lak Najranishe zgaduvannya pro derzhavu Lakz pripadaye na VI st i pov yazane z im yam perskogo shaha Hosrova I Anushirvana yakij zatverdiv pravitelya Lakza V cej chas derzhava splachuvala daninu prote vzhe na pochatku VII st Lakz povaliv yarmo Sasanidskoyi Persiyi U 722 735 rokah vijska Lakzu vidchajdushno protidiyali arabskim vijskam U 722 ta 726 rokah lakzki vijska zumili zavdati porazki arabam na choli iz Harisom ibn Amrom ta Dzharrahom U 731 735 rokah z uspihom diyav Lakz proti arabiv pid orudoyu Maslami Lishe u 735 roci buli peremozheni vijskovikom Marvanom Prote u 736 roci naselennya Lakzu na choli z volodarem Avizom povstalo v tilu arabskogo vijska sho rushilo proti Sarira Kajdaka ta Zirihgerana Meshkanci povinni buli splachuvati daninu u 20 tis mir pshenici Lakz stav pidkoryatisya Derbentskomu emiru Z cogo momentu Lakz postijno perebuvav pid vplivom susidnih derzhav 762 roku arabi vidstupili zvidsi pid tiskom Hazarskogo kaganatu U 770 h rokah Marvan povernuv tut vladu arabiv ta rozseliv u Lakzi polonenih hozar Lakz yak i majzhe vsya teritoriya Zakavkazzya buv vklyuchenij do skladu novostvorenoyi arabami provinciyi pid nazvoyu Arminiya kerovanoyi namisnikami sho sidili spochatku u virmenskomu Dvini a potim v alupanskij Partavi Lishe u IX st volodari Lakzu zumili zvilnitisya z pid vladi Arabskogo halifatu Ale vimusheni buli borotisya proti zazihan Derbentskogo emiratu ta Sharvanu Shirvanu Zreshtoyu u X st bulo ukladeno soyuz z shirvanshahami yakij trivav do XIII st U 953 car Lakza Hashram Ahmad ibn Munabbi zahopiv Derbent ale vzhe u 954 roci zaznav porazki U seredini XI st tisk z boku pivdennih musulmanskih derzhav na Lakz bulo poslableno nastupom derzhavi Seldzhukiv U XII st yedina derzhava Lakz faktichno rozpalasya na Zahidnij ta Shidnij Lakz Jmovirno ce pov yazano z rozpodilom carstva mizh dvoh predstavnikiv dinastiyi Stoliceyu Zahidnogo Lakzu zalishivsya Cahur a Shidnogo stav Bilisan persha stolicya yedinoyi derzhavi Zgodom pivdenni zemli uvijshli do skladu Shirvana Pohid mongoliv 1221 1222 rokah ostatochno zavdav udaru po derzhavnosti Lakza yakij v cej chas yavlyav soboyu svoyeridnu konfederaciyu 1223 roku vijska Lakzu v soyuzi z inshimi dagestancyami zavdali porazki poloveckim hanam yaki mali namir zahopiti Derbent Do 1253 roku chergovogo pohodu mongolskih vijsk z Zolotoyi ordi Lakz faktichno rozpavsya na okremi feodalni volodinnya ta vilni silski gromadi chi yih ob yednannya Vzhe u 1319 roci vijska Uzbeka hana Zolotoyi ordi zustrili tut lishe hanstva najpotuzhnishim z yakih bulo Cahurske neveliki bekstva vilni gromadi GeografiyaDerzhava roztashovuvalasya po oboh storonam richki Samur mizh Tabasaranskim majsumstvom ta Shirvanom Na shodi malo kordon z Derbentskim emiratom Poyednuvala girski ta nizinni zemli Derzhavne upravlinnya StaniPevnij vpliv na organizaciyu derzhavi spravili Sasanidska Persiya ta Kavkazka Albaniya Z X st volodarya derzhavi Lakz nazivali mamlak ta dzhurshanshah Znat zvalasya hamashira Nizhche stoyali knyazi arabi nazivali yih malikami she nizhche roztashovuvalisya al mishaki vijskova shlyahta Najbilshu chastinu skladali vilni meshkanci al hamashira okremu chastinu skladali orachi akara Nizhche roztashovuvalisya slugi ta remisniki muhhan Na najnizhchomu shabli stoyali rabi EkonomikaOsnovu gospodarstva perevazhno skladalo vidgonne skotarstvo osoblivo vivcharstvo Takozh chastkovo bulo poshireno zemlerobstvo ta sadivnictvo Znachna uvaga pridilyalas viroshuvannyu lonu turta z yakogo vigotovlyalosya polotno chatan Nim torguvali cherez Derbent ta Shirvan Z chasom u derzhavi posilyuyetsya zemlerobstvo z XI st naselennya Lakzu povnistyu zabezpechuvala sebe zernom Poshiryuyetsya pshenicya yachmin yaricya ris NaselennyaV etnichnomu plani buli predstavleni lezginskimi narodami rutulami agulcyami cahurami budugami krizcyami dzhekami haputami hinalugcyami Zgidno z arabskimi istorikami Lakz mav dovoli znachnu shilnist naselennya ReligiyaTrivale perebuvannya u skladi Kavkazkoyi Albaniyi poznachilosya na poshirenni tut hristiyanstva Vodnochas pid vplivom Sasanidskoyi Persiyi v cih miscyah oblashtuvalisya gromadi zoroastrijciv U 730 h rokiv pislya porazki vid arabiv pochinaye rozpovsyudzhuvatisya islam Osoblivo posilyuyetsya z X st Prote hristiyanski ta zoroastrijski gromadi trivalij chas chinili opir nasilnickij islamizaciyi Vona trivala do samogo rozpadu ta zanepadu Lakzu Nauka ta osvitaU XI pochatku XII st tvoriv u Lakzi vidatnij vchenij istorik Mammus ad Darbandi al Lekzi sho sklav tvir Tarih Bab al Abvab Istoriya Derbenta Div takozhLezgistanDzherelaA R Shihsaidov Voprosy istoricheskoj geografii Dagestana X XIV vv Lakz Gumik Vostochnye istochniki po istorii Dagestana Mahachkala 1980 Minorskij V F Istoriya Shirvana i Derbenda X XI vekov M 1963 s 112 Istoriya Dagestana s drevnejshih vremen do nashih dnej In t istorii arhelogii i etnografii M Nauka 2004 T 1 S 187 188