Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Газі-Мухаммад (*1794 або 1795 —17 жовтня 1832) — 1-й імам Дагестану і Чечні з 1829 до 1832 року, борець проти російського панування на Північному Кавказі під час Великої Кавказької війни. Повне ім'я Газі-Мухаммад бен Мухаммад бен Ісмаїл ал-Гену ал-Аварі ад-Дагістані.
| Газі-Мухаммад | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1794 або 1795 м.Гімри |
| Помер | 17 жовтня 1832 м.Гімри ·загибель у битві |
| Поховання | d |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | аварець |
| Діяльність | політик, імам, партизани |
| Вчителі | Q18747992? |
| Титул | імам Дагестана та Чечні |
| Термін | 1829—1832 роки |
| Наступник | |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Мухаммад бен Ісмаїл |
| Мати | Багісултан |
| У шлюбі з | Шамай Галбацілава Білі Патіпат |
| Діти | Саліхат |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з впливового гідатлінського роду узденей Дагестану. Його прадід Ібрагім Хаджіяв жив в аулі Урада. Дід Ісмаїл замолоду переїхав навчатися до аул Гімри Койсубулінської громади (нині Унцукульський район Дагестану), на запрошення жителів працював священнослужителем (будуном) в аулі Каранай. Газі-Мухаммад був сином Мухаммада бен Ісмаїла на прізвисько Гідалав та Багісултан з впливового місцевого роду Мадаїлал. Батько Газі-Мухаммада був майстерною людиною, ковалем, виготовляв вироби зі срібла та заліза, проте зловживав спиртним. В подальшому останнє спричинило конфлікт із сином.
У 15-річному віці Газі-Мухаммаду батько почав сватати дівчину на ім'я Шамай, дочку гімрінца Даліл Мухаммадгазі. Проте майбутній імам, що не бажав тоді одружитися, зумів переконати батька не робити цього. Проте згодом змушений був оженитися на доньці Алі Галбацілави на ім'я Шамайю. Потім навчався у с. Каранай, де вивчав Коран та арабську мову. Потім навчався у відомого аліма (вченого_ Саїда Араканського. Під час проходження навчання помер батько Газі-Мухаммада. Останній розвівся з дружиною й вирішив зайнятися ремеслом батька, але мати вмовила його продовжити навчання. Оженився на Білі, доньки Хаджіль-Хаскіля.
Згодом стає відомим алімом у Дагестані, викладав в ногайських та черкеських аулах, в Кізлярі, аулі Чіркей. Ставши фінансово самостійним у 1823 році оженився на 13-річній Патіпат, доньці Мікаіліла Хаскіля.
Імам
На початку 1820-х років Мухаммадом Яразьким були розроблені принципи мюридизму, що започаткувало системну роботу на встановлення шаріату у Дагестані, майбутнього імамату. При цьому спочатку проповідувався газават духовний, проти порушників правил Корану. Незабаром заворушення охопили Кюринське ханство, правитель якого Аслан-хан намагався припинити поширення впливу мюрідів, але марно.
З 1826 році Газі-Мухаммад вирішив боротися за встановлення правил шаріату в Дагестані, водночас намагався скасування адатів (норм традиційного права). Роз'їжджаючи по аулах, Газі-Мухаммад поширював шаріат, читав проповіді на п'ятничних молитвах, дискутував із вченими, іноді кулаками намагався вселити оточуючим явну перевагу релігійних законів і вимагав викорінення всіх шкідливих звичаїв (адатів). Багато аулів запрошували молодого проповідника до себе.
Наприкінці узяв участь у нараді в аулі Яраг, де було прийнято рішення розпочати газават проти росіян, а вже напочатку 1829 року шейх Мухаммад Яразький оголосив Газі-Мухаммада імамом. Того ж року відвідав Мехті, шамхала Тарковського та управителя Дербентського ханства (окрім Дербента), в аулі Параул. Тут імам змусив Мехті дати слова впровадити на своїх землях шаріат, але Мехті не дотримав слова. Натомість виїхав до Санкт-Петербургу, дозволивши Газі-Мухаммаду вільно проповідувати у шамхальстві та ханстві.
До 1830 року, маючи в багатьох аулах своїх прихильників, підпорядкувавши своєму вченню значну частину аварців, гумбетовців, салатавців, кумиків, підтримуваний духовенством в Койсубулінській громаді та заручившись відданістю чіркеївців, Газі-Мухаммад створив загін. До нього увійшли близько 400 послідовників. За допомогою нього Газі-Мухаммад мав можливість втілювати свої цілі в життя, при необхідності за допомогою збройної сили.
Але проти політики Газі-Мухаммада виступив його колишній вчитель САїд Араканський. Він звернувся до володарів Дагестану зброєю протидіяти Газі-Мухаммаду. 13 січня 1830 імам із загоном захопив Аракані, в цей час Саїд перебував у Аслан-хана Газікумухського. Після цього на бік Газі-Мухаммада перейшов впливовий політик Мухаммад-каді з аулу Акуша.
Ці події змусили намісника та фельдмаршала І.Паскевича розпочати приготування задля придушення заворушень у гірській частині Дагестану. Проте вирішено було не воювати проти Газі-Мухаммадом, а блокувати бунтівні аули.
Натомість Газі-Мухаммад 1830 року спрямував листа до османського султана Махмуда II з проханням про допомогу, але не отримав відповіді. Тому того ж року рушив на підкорення Аварського ханства, де точилася боротьба між Сурхай-ханом та Абу-Султан Нуцал-ханом, але фактичною правителькою була мати останнього Баху-біке. 24 лютого того ж року Газі-Мухаммад з 8-тисячним військом атакував столицю Аварського ханства аул Хунзах, але зазнав жорстокої поразки.
Після цієї невдачі імам Газі-Мухаммад повернувся до рідного аулу Гімри. Згодом зібрав збори (маджліс) в аулі Унцукуль, де зумів переконати своїх послідовників та багатьох мулл Дагестану продовжити боротьбу. Делегати від чеченців на чолі із Авко Унгаєвим, Абду Шанаєвим і муллою Тагі Ашфітовим прибули до імама і офіційно запросили його до Чечні для впровадження шаріату, на що отримали згоду. Незабаром відправив свого представника Абдуллу до Чечні.
Натомість І.Паскевич спрямував до Гімри барона Г.Розена 4-го, який наприкінці травня підійшов до рідного аулу Газі-Мухаммада. Останній змушений був з нього відступити, старійшини аулу оголосили про визнання російської влади. У липні розпочалося повстання в Джаро-Белоканській області Чечні на чолі із Гамзат-беком та Алічулом Мухаммадом. Наприкінці серпня Газі-Мухаммад особисто прибув до Чечні. Проте до кінця року повстання у Чечні було придушено.
Втім у січні 1831 року Газі-мухаммад зумів підняти на повстання Велику Чечню. Російські окупанти відповіли знищенням численних чеченських аулів. Після цього Газі-Мухаммад став активно готуватися до нового повстання по всьому Дагестану. 5 квітня він з 300 мюридами особисто прибув в урочищі Чумкескент і взявся за посилення позицій. Звідси він написав листа шейху Мухаммаду Яразькому з проханням підняти табасаранців. Спроба генерал-майора князя Бековича-Черкаського зайняти Чумкескент виявилася невдалою.
У травні Газі-Мухаммад намагався підняти шамхальство Тарковське, де зайняв значну частину аулів, зокрема ставку шамхала Параул. 27 травня було захоплено столицю цієї держави аул Таркі, проте Газі-Мухаммад не зумів зайняти важливу фортецю «Бурхливу». Скориставшись цим росіяни 29 травня завдали поразку військам імама, який змушений був залишити Таркі.
Але Газі-Мухаммад швидко відновив військо. 14 червня взяв в облогу фортецю «Раптову» біля річки Акташ, плануючи після цього рушити на Кізляр та захопити ст. Грозну. Проте облога не дала результату й 27 червня імам відступив перед наступом російських військ на чолі із генералами Г.Емануелєм та Бековичем-Черкаським. 1 липня Газі-Мухаммад завдав поразки росіянам у битві при аулі Акташ.
Газі-Мухаммад відправив своїх помічників знову підняти Чечню. У серпні Газі-Мухаммад знову став підіймати населення Газі-Кумухського, Кюрінського ханства, Тарковського шамхальства. 12 серпня зайняв важливий аул Башли, збільшивши загін до 3 тис. вояків. Також Газі-Мухаммад наказав перекрити усі шляхи навколо Дербенту. Останній Газі-Мухаммад взяв в облогу 20 серпня, яка тривала до 27 серпня. Відступивший імам розташувався біля аулу Рукель.
23 вересня було прихильники імама втратили аул Ерпелі. 30 вересня росіяни розпочали придушення повстання у Табасарани, де керував Мухаммад Яразький. Невдовзі захоплено аул Дювек, що був військовою базою Газі-Мухаммада. до 4 жовтня ця область була знову підкорено російській владі. Тоді Газі-Мухаммад вирішив вимотати супротивника, постійно пересуваючись Дагестаном, населення якого закликав до повстання. Зрештою імам зумів раптовою атакою 1 листопада захопити м. Кізляр. У відповідь росіяни 1 грудня захопили важливу базу Газі-Мухаммада — Чумкескент, який марно обороняли Гамзат-бек та Шаміль.
У березні 1832 року імам вирушив до Чечні, де швидко захопив аули Ачхой, Заухі, Галашки. В результаті значна частина чеченських аулів перейшла на бік Газі-Мухаммада. Останній мав намір перекрити Військо-Грузинську дорогу, але не зміг перетягнути на свій бік інгушів та осетинів. Тому нетривала облога Владикавказу та Назрані завершилася відступом у гори. У квітні Газі-Мухаммад захопив усі околиці фортеці Грозний, але зрештою повернувся до Дагестану.
Спроби імама перетягнути на свій бік Сулейман-хан, шамхала Тарковського виявилися марними. До того ж 21 липня Газі-Мухаммад зазнав поразки від росіян між аулами Ерпелі та Каранай. Очільник дагестанців відступив до аулу Гімри. Напочатку серпня росіяни завдали поразки прихильникам імама у Чечні.
Загибель
10 жовтня 1832 року росіяни розпочали наступ на загони Газі-Музаммада у Гімринській ущелині. З боями російські війська йшли до аулу Гімри, де отаборився імам. 17 жовтня росіяни підійшли до аулу, в результаті штурму якого Газі-Мухаммад загинув.
Творчість
Газі-Мухаммад склав книгу, що включала в себе аргументи про необхідність встановлення повсюдно шаріату на основі Корану і хадисів «Аятул Бугіра лі Русам Кумасра» («Вірші радости істини для суддів аулу Гімри»). Пізніше книга потрапила до Саїда Араканського, який уважно її прочитав і дав їй свою назву — «Ілам бі Іртідаді ель Хуккам» («Оповіщення про відступництво суддів від релігії»).
Джерела
- Gammer M. Muslim Resistance to the Tsar: Shamil and the Conquest of Chechnia and Daghestan. L., 1994. Р. 225—256
- Гайдарбеков М., «Хронология истории Дагестана» // РФ ИИАЭ ДНЦ РАН. Ф. 3. Оп. 1. Д. 236.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazi Muhammad 1794 abo 1795 17 zhovtnya 1832 1 j imam Dagestanu i Chechni z 1829 do 1832 roku borec proti rosijskogo panuvannya na Pivnichnomu Kavkazi pid chas Velikoyi Kavkazkoyi vijni Povne im ya Gazi Muhammad ben Muhammad ben Ismayil al Genu al Avari ad Dagistani Gazi MuhammadNarodivsya 1794 abo 1795 m GimriPomer 17 zhovtnya 1832 m Gimri zagibel u bitviPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist avarecDiyalnist politik imam partizaniVchiteli Q18747992 Titul imam Dagestana ta ChechniTermin 1829 1832 rokiNastupnikKonfesiya islamBatko Muhammad ben IsmayilMati BagisultanU shlyubi z Shamaj Galbacilava Bili PatipatDiti Salihat Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z vplivovogo gidatlinskogo rodu uzdenej Dagestanu Jogo pradid Ibragim Hadzhiyav zhiv v auli Urada Did Ismayil zamolodu pereyihav navchatisya do aul Gimri Kojsubulinskoyi gromadi nini Uncukulskij rajon Dagestanu na zaproshennya zhiteliv pracyuvav svyashennosluzhitelem budunom v auli Karanaj Gazi Muhammad buv sinom Muhammada ben Ismayila na prizvisko Gidalav ta Bagisultan z vplivovogo miscevogo rodu Madayilal Batko Gazi Muhammada buv majsternoyu lyudinoyu kovalem vigotovlyav virobi zi sribla ta zaliza prote zlovzhivav spirtnim V podalshomu ostannye sprichinilo konflikt iz sinom U 15 richnomu vici Gazi Muhammadu batko pochav svatati divchinu na im ya Shamaj dochku gimrinca Dalil Muhammadgazi Prote majbutnij imam sho ne bazhav todi odruzhitisya zumiv perekonati batka ne robiti cogo Prote zgodom zmushenij buv ozhenitisya na donci Ali Galbacilavi na im ya Shamajyu Potim navchavsya u s Karanaj de vivchav Koran ta arabsku movu Potim navchavsya u vidomogo alima vchenogo Sayida Arakanskogo Pid chas prohodzhennya navchannya pomer batko Gazi Muhammada Ostannij rozvivsya z druzhinoyu j virishiv zajnyatisya remeslom batka ale mati vmovila jogo prodovzhiti navchannya Ozhenivsya na Bili donki Hadzhil Haskilya Zgodom staye vidomim alimom u Dagestani vikladav v nogajskih ta cherkeskih aulah v Kizlyari auli Chirkej Stavshi finansovo samostijnim u 1823 roci ozhenivsya na 13 richnij Patipat donci Mikailila Haskilya Imam Na pochatku 1820 h rokiv Muhammadom Yarazkim buli rozrobleni principi myuridizmu sho zapochatkuvalo sistemnu robotu na vstanovlennya shariatu u Dagestani majbutnogo imamatu Pri comu spochatku propoviduvavsya gazavat duhovnij proti porushnikiv pravil Koranu Nezabarom zavorushennya ohopili Kyurinske hanstvo pravitel yakogo Aslan han namagavsya pripiniti poshirennya vplivu myuridiv ale marno Z 1826 roci Gazi Muhammad virishiv borotisya za vstanovlennya pravil shariatu v Dagestani vodnochas namagavsya skasuvannya adativ norm tradicijnogo prava Roz yizhdzhayuchi po aulah Gazi Muhammad poshiryuvav shariat chitav propovidi na p yatnichnih molitvah diskutuvav iz vchenimi inodi kulakami namagavsya vseliti otochuyuchim yavnu perevagu religijnih zakoniv i vimagav vikorinennya vsih shkidlivih zvichayiv adativ Bagato auliv zaproshuvali molodogo propovidnika do sebe Naprikinci uzyav uchast u naradi v auli Yarag de bulo prijnyato rishennya rozpochati gazavat proti rosiyan a vzhe napochatku 1829 roku shejh Muhammad Yarazkij ogolosiv Gazi Muhammada imamom Togo zh roku vidvidav Mehti shamhala Tarkovskogo ta upravitelya Derbentskogo hanstva okrim Derbenta v auli Paraul Tut imam zmusiv Mehti dati slova vprovaditi na svoyih zemlyah shariat ale Mehti ne dotrimav slova Natomist viyihav do Sankt Peterburgu dozvolivshi Gazi Muhammadu vilno propoviduvati u shamhalstvi ta hanstvi Do 1830 roku mayuchi v bagatoh aulah svoyih prihilnikiv pidporyadkuvavshi svoyemu vchennyu znachnu chastinu avarciv gumbetovciv salatavciv kumikiv pidtrimuvanij duhovenstvom v Kojsubulinskij gromadi ta zaruchivshis viddanistyu chirkeyivciv Gazi Muhammad stvoriv zagin Do nogo uvijshli blizko 400 poslidovnikiv Za dopomogoyu nogo Gazi Muhammad mav mozhlivist vtilyuvati svoyi cili v zhittya pri neobhidnosti za dopomogoyu zbrojnoyi sili Ale proti politiki Gazi Muhammada vistupiv jogo kolishnij vchitel SAyid Arakanskij Vin zvernuvsya do volodariv Dagestanu zbroyeyu protidiyati Gazi Muhammadu 13 sichnya 1830 imam iz zagonom zahopiv Arakani v cej chas Sayid perebuvav u Aslan hana Gazikumuhskogo Pislya cogo na bik Gazi Muhammada perejshov vplivovij politik Muhammad kadi z aulu Akusha Ci podiyi zmusili namisnika ta feldmarshala I Paskevicha rozpochati prigotuvannya zadlya pridushennya zavorushen u girskij chastini Dagestanu Prote virisheno bulo ne voyuvati proti Gazi Muhammadom a blokuvati buntivni auli Natomist Gazi Muhammad 1830 roku spryamuvav lista do osmanskogo sultana Mahmuda II z prohannyam pro dopomogu ale ne otrimav vidpovidi Tomu togo zh roku rushiv na pidkorennya Avarskogo hanstva de tochilasya borotba mizh Surhaj hanom ta Abu Sultan Nucal hanom ale faktichnoyu pravitelkoyu bula mati ostannogo Bahu bike 24 lyutogo togo zh roku Gazi Muhammad z 8 tisyachnim vijskom atakuvav stolicyu Avarskogo hanstva aul Hunzah ale zaznav zhorstokoyi porazki Pislya ciyeyi nevdachi imam Gazi Muhammad povernuvsya do ridnogo aulu Gimri Zgodom zibrav zbori madzhlis v auli Uncukul de zumiv perekonati svoyih poslidovnikiv ta bagatoh mull Dagestanu prodovzhiti borotbu Delegati vid chechenciv na choli iz Avko Ungayevim Abdu Shanayevim i mulloyu Tagi Ashfitovim pribuli do imama i oficijno zaprosili jogo do Chechni dlya vprovadzhennya shariatu na sho otrimali zgodu Nezabarom vidpraviv svogo predstavnika Abdullu do Chechni Natomist I Paskevich spryamuvav do Gimri barona G Rozena 4 go yakij naprikinci travnya pidijshov do ridnogo aulu Gazi Muhammada Ostannij zmushenij buv z nogo vidstupiti starijshini aulu ogolosili pro viznannya rosijskoyi vladi U lipni rozpochalosya povstannya v Dzharo Belokanskij oblasti Chechni na choli iz Gamzat bekom ta Alichulom Muhammadom Naprikinci serpnya Gazi Muhammad osobisto pribuv do Chechni Prote do kincya roku povstannya u Chechni bulo pridusheno Vtim u sichni 1831 roku Gazi muhammad zumiv pidnyati na povstannya Veliku Chechnyu Rosijski okupanti vidpovili znishennyam chislennih chechenskih auliv Pislya cogo Gazi Muhammad stav aktivno gotuvatisya do novogo povstannya po vsomu Dagestanu 5 kvitnya vin z 300 myuridami osobisto pribuv v urochishi Chumkeskent i vzyavsya za posilennya pozicij Zvidsi vin napisav lista shejhu Muhammadu Yarazkomu z prohannyam pidnyati tabasaranciv Sproba general majora knyazya Bekovicha Cherkaskogo zajnyati Chumkeskent viyavilasya nevdaloyu U travni Gazi Muhammad namagavsya pidnyati shamhalstvo Tarkovske de zajnyav znachnu chastinu auliv zokrema stavku shamhala Paraul 27 travnya bulo zahopleno stolicyu ciyeyi derzhavi aul Tarki prote Gazi Muhammad ne zumiv zajnyati vazhlivu fortecyu Burhlivu Skoristavshis cim rosiyani 29 travnya zavdali porazku vijskam imama yakij zmushenij buv zalishiti Tarki Ale Gazi Muhammad shvidko vidnoviv vijsko 14 chervnya vzyav v oblogu fortecyu Raptovu bilya richki Aktash planuyuchi pislya cogo rushiti na Kizlyar ta zahopiti st Groznu Prote obloga ne dala rezultatu j 27 chervnya imam vidstupiv pered nastupom rosijskih vijsk na choli iz generalami G Emanuelyem ta Bekovichem Cherkaskim 1 lipnya Gazi Muhammad zavdav porazki rosiyanam u bitvi pri auli Aktash Gazi Muhammad vidpraviv svoyih pomichnikiv znovu pidnyati Chechnyu U serpni Gazi Muhammad znovu stav pidijmati naselennya Gazi Kumuhskogo Kyurinskogo hanstva Tarkovskogo shamhalstva 12 serpnya zajnyav vazhlivij aul Bashli zbilshivshi zagin do 3 tis voyakiv Takozh Gazi Muhammad nakazav perekriti usi shlyahi navkolo Derbentu Ostannij Gazi Muhammad vzyav v oblogu 20 serpnya yaka trivala do 27 serpnya Vidstupivshij imam roztashuvavsya bilya aulu Rukel 23 veresnya bulo prihilniki imama vtratili aul Erpeli 30 veresnya rosiyani rozpochali pridushennya povstannya u Tabasarani de keruvav Muhammad Yarazkij Nevdovzi zahopleno aul Dyuvek sho buv vijskovoyu bazoyu Gazi Muhammada do 4 zhovtnya cya oblast bula znovu pidkoreno rosijskij vladi Todi Gazi Muhammad virishiv vimotati suprotivnika postijno peresuvayuchis Dagestanom naselennya yakogo zaklikav do povstannya Zreshtoyu imam zumiv raptovoyu atakoyu 1 listopada zahopiti m Kizlyar U vidpovid rosiyani 1 grudnya zahopili vazhlivu bazu Gazi Muhammada Chumkeskent yakij marno oboronyali Gamzat bek ta Shamil U berezni 1832 roku imam virushiv do Chechni de shvidko zahopiv auli Achhoj Zauhi Galashki V rezultati znachna chastina chechenskih auliv perejshla na bik Gazi Muhammada Ostannij mav namir perekriti Vijsko Gruzinsku dorogu ale ne zmig peretyagnuti na svij bik ingushiv ta osetiniv Tomu netrivala obloga Vladikavkazu ta Nazrani zavershilasya vidstupom u gori U kvitni Gazi Muhammad zahopiv usi okolici forteci Groznij ale zreshtoyu povernuvsya do Dagestanu Sprobi imama peretyagnuti na svij bik Sulejman han shamhala Tarkovskogo viyavilisya marnimi Do togo zh 21 lipnya Gazi Muhammad zaznav porazki vid rosiyan mizh aulami Erpeli ta Karanaj Ochilnik dagestanciv vidstupiv do aulu Gimri Napochatku serpnya rosiyani zavdali porazki prihilnikam imama u Chechni Zagibel10 zhovtnya 1832 roku rosiyani rozpochali nastup na zagoni Gazi Muzammada u Gimrinskij ushelini Z boyami rosijski vijska jshli do aulu Gimri de otaborivsya imam 17 zhovtnya rosiyani pidijshli do aulu v rezultati shturmu yakogo Gazi Muhammad zaginuv TvorchistGazi Muhammad sklav knigu sho vklyuchala v sebe argumenti pro neobhidnist vstanovlennya povsyudno shariatu na osnovi Koranu i hadisiv Ayatul Bugira li Rusam Kumasra Virshi radosti istini dlya suddiv aulu Gimri Piznishe kniga potrapila do Sayida Arakanskogo yakij uvazhno yiyi prochitav i dav yij svoyu nazvu Ilam bi Irtidadi el Hukkam Opovishennya pro vidstupnictvo suddiv vid religiyi DzherelaGammer M Muslim Resistance to the Tsar Shamil and the Conquest of Chechnia and Daghestan L 1994 R 225 256 Gajdarbekov M Hronologiya istorii Dagestana RF IIAE DNC RAN F 3 Op 1 D 236 ros