Караманська битва або Битва на Караманському полі (Къараман авлакълар) — багатоденні бойові сутички у 1605 році між військами Московського царства та коаліцією дагестанців на чолі із Тарковським шамхальством при підтримці яничарських загонів Османської імперії та Кримського ханства. В результаті перемоги останніх на 118 років зупинило російську агресію в Північному Кавказі.
Караманська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Московське царство Мала Кабарда чеченці інгуші | Тарковське шамхальство Велика Кабарда даргінци Османська імперія Кримське ханство | ||||||
Командувачі | |||||||
Герей-хан | |||||||
Військові сили | |||||||
7 000 стрільців ногайці, чеченці, інгуши, кабардинц (чисельність невідома) | 20 000 дагестанців 13 000 кабардинів та кримських татар до 1 000 яничар | ||||||
Втрати | |||||||
майже усі війська |
Передумови
Захоплення у 1556 році Московським царством Астраханського ханства започаткувала політику Московії щодо розширення своїх кордонів на південній за рахунок тамтешніх держав. Вже у 1560 році відбувся перший похід на Передкавказзя на чолі із воєводою Черемісіновим. З цього моменту безперервно здійснювалися походи проти держав Північного Кавкази та Великої Кабарди. Після цього південні кордони московських царів впритул підійшли до Кавказу. На шляху подальшого активного просування московщини на південь з'явилося перешкода — опір кумиків. Їх очільник Чопан, шамхал з Таркі вирішив організувати опір супротивнику. Для цього почала формуватися коаліція задля участі у майбутньому протистоянні. Для цього шамхал звернувся до османського султана та правителів північного Дагестану та Великої Кабарди.
Водночас московський цар Борис I Годунов вирішив скористатися військовими діями між Персією та Османською імперією задля захоплення всього Дагестану з Дербентом, Баку і Шемахі. Для цього було також укладено військовий союз з Олександром II, царем Кахетії. В підсумку склалися умови для масштабного протистояння між християнською Московією та мусульманськими державами Кавказу.
У 1604 році московські воєводи Бутурлін та розпочали великий похід. Основу їх війська склали добірні загони стрільців (на кшталт гвардії). По прибуттю на Кавказ до них долучилися загони терських козаків, ногайців, кабардинського мурзи і чечено-інгушські загони під орудою . Водночас відправлено до Кахетії послів О.Татіщева і Л.Іванова, які повинні були сповістити царя Олександра II про похід, щоб той зі свого боку спрямував війська до Дагестану.
В свою чергу шамхал Сурхай II втік угори, а московіти захопили , і , заклали фортецю на та неподалік Таркі. При цьому головою організації спротиву став син Чопан-шамхала — (в Росії відомий як Султан-Махмуд). Він зумів заручитися підтримкою кабардинців завдяки родинним зв'язкам (його мати була донькою Узун-Черкеса, кабардинського мурзи). В результаті останні спрямували загін поєднаний з кримськими татарами, що разом склало 13 тис. вояків. Про намір підтримати Султан-Мута заявив очільник яничарської залоги в Дербенті. Також Чопан-шамхал спрямував свого сина Герей-хана з військами. В коаліцію увійшли даргінське вільне суспільство.
Наприкінці 1604 року з невідомих причин Бутурлін відправив 5 000 вояків до Астрахані, проте вони потрапили у пастку кумиків, які на чолі із Султан-Мутою та Герей-хан повністю знищили цей загін.
Хід бойових подій
Напочатку 1605 року Султан-Мут з союзниками підійшов до Таркі, звів проти фортечних стін насип. Після триденних бойових дій виснажені сторони пішли на перемовини. Втім московські війська опинилися в більш складному становищі з огляду на те, що майже усі укріплення були знищені, а велика московська армія не змогла розвернутися на невеличкій ділянці. Цим скористалися війська Султан-Мути, щоб ще більш блокувати московитів, особливо від постачання харчів.
Зрештою Султан-Мут з яничарським агою прибули в розташування московських військ, де тривали перемовини з їх воєводами. За підсумками перемовин укладено мирну угоду, за якою московити вимушені були відмовитися від планів підкорити Дагестан. Після цього московські воєводи оголосили про відступ. Султан-Мут в забезпечення обіцянки про вільний пропуск дав воєводі в заручники (аманати) свого сина.
Проте незабаром улем звільнив мусульманського військовика від обіцянки християнським воєводам. Тому з усіма військами Султан-Мут рушив проти московитів та їх союзників. Вирішальна битва відбулася біля річок Сулак та Шура-озень на Караманському полі (Караман — Чоре каміння) неподалік від сучасної Махачкали, де московити після тривалої та запеклої битви зазнали нищівної поразки. Лише з маленьким загонам князь з невеличким загоном зумів вирватися та відступити до московських кордонів.
Про перебіг подій замало інформації. Московські літописці, а потім російські історики звинувачували супротивників у підступності, що московити не були готові, стрільці не зуміли підготувати вогнепальну зброю. Проте цьому немає підтвердження. Але раптовість атаки дагестанців на московитів не можна виключати. Проте це не стало вирішальним з огляду на те, що яничари також мали вогнепальну зброю. Напевне перемогу вирішило злагодженість військ Султан-Мута та деморалізація московитів після невдачі біля Таркі.
Підсумки
Після Караманської битви до початку Перської походу московського царя Петра I, коли було захоплено Дербент, Баку, Гілянь, Мазендаран, Тарковське шамхальство стало домінуючою силою в регіоні Північно-Східного Кавказу.
Перемога на Караманському полі стала важливим етапом в духовно-моральному відродженні кумиків, потужним фактором кумицької ідентичності, підйому кумицької національної самосвідомості. У міжнародний політичний лексикон увійшли терміни «дагестанці», «кумицький народи», під якими, насамперед, малися на увазі самі кумики і гірські племена, що опинилися в орбіті їх політичного і культурного впливу. Ще у середині XVIII ст. дагестанців зазвичай асоціювали з кумиками.
Джерела
- Очерки истории Дагестана. В 2т. /Отв. ред. проф. М. О. Косвен. -Махачкала: Дагкнигоиздат, 1957. Т. 1.- 392 с; Т. 2.- 478 с.; История Дагестана. В 4 т. — М: Вост. лит., 1967. Т.1. — 432 с.
- Chantal Lemercier-Quelquejay. Cooptatinon of the Elites of Kabarda and Daghestan in the sixteenth Century // The North Caucasus barrier. London. 1992. Pp. 39-41)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karamanska bitva abo Bitva na Karamanskomu poli Karaman avlaklar bagatodenni bojovi sutichki u 1605 roci mizh vijskami Moskovskogo carstva ta koaliciyeyu dagestanciv na choli iz Tarkovskim shamhalstvom pri pidtrimci yanicharskih zagoniv Osmanskoyi imperiyi ta Krimskogo hanstva V rezultati peremogi ostannih na 118 rokiv zupinilo rosijsku agresiyu v Pivnichnomu Kavkazi Karamanska bitvaData 1605Misce DagestanRezultat peremoga kumikovStoroniMoskovske carstvo Mala Kabarda chechenci ingushi Tarkovske shamhalstvo Velika Kabarda darginci Osmanska imperiya Krimske hanstvoKomanduvachiGerej hanVijskovi sili7 000 strilciv nogajci chechenci ingushi kabardinc chiselnist nevidoma 20 000 dagestanciv 13 000 kabardiniv ta krimskih tatar do 1 000 yanicharVtratimajzhe usi vijskaPeredumoviZahoplennya u 1556 roci Moskovskim carstvom Astrahanskogo hanstva zapochatkuvala politiku Moskoviyi shodo rozshirennya svoyih kordoniv na pivdennij za rahunok tamteshnih derzhav Vzhe u 1560 roci vidbuvsya pershij pohid na Peredkavkazzya na choli iz voyevodoyu Cheremisinovim Z cogo momentu bezperervno zdijsnyuvalisya pohodi proti derzhav Pivnichnogo Kavkazi ta Velikoyi Kabardi Pislya cogo pivdenni kordoni moskovskih cariv vpritul pidijshli do Kavkazu Na shlyahu podalshogo aktivnogo prosuvannya moskovshini na pivden z yavilosya pereshkoda opir kumikiv Yih ochilnik Chopan shamhal z Tarki virishiv organizuvati opir suprotivniku Dlya cogo pochala formuvatisya koaliciya zadlya uchasti u majbutnomu protistoyanni Dlya cogo shamhal zvernuvsya do osmanskogo sultana ta praviteliv pivnichnogo Dagestanu ta Velikoyi Kabardi Vodnochas moskovskij car Boris I Godunov virishiv skoristatisya vijskovimi diyami mizh Persiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu zadlya zahoplennya vsogo Dagestanu z Derbentom Baku i Shemahi Dlya cogo bulo takozh ukladeno vijskovij soyuz z Oleksandrom II carem Kahetiyi V pidsumku sklalisya umovi dlya masshtabnogo protistoyannya mizh hristiyanskoyu Moskoviyeyu ta musulmanskimi derzhavami Kavkazu U 1604 roci moskovski voyevodi Buturlin ta rozpochali velikij pohid Osnovu yih vijska sklali dobirni zagoni strilciv na kshtalt gvardiyi Po pributtyu na Kavkaz do nih doluchilisya zagoni terskih kozakiv nogajciv kabardinskogo murzi i checheno ingushski zagoni pid orudoyu Vodnochas vidpravleno do Kahetiyi posliv O Tatisheva i L Ivanova yaki povinni buli spovistiti carya Oleksandra II pro pohid shob toj zi svogo boku spryamuvav vijska do Dagestanu V svoyu chergu shamhal Surhaj II vtik ugori a moskoviti zahopili i zaklali fortecyu na ta nepodalik Tarki Pri comu golovoyu organizaciyi sprotivu stav sin Chopan shamhala v Rosiyi vidomij yak Sultan Mahmud Vin zumiv zaruchitisya pidtrimkoyu kabardinciv zavdyaki rodinnim zv yazkam jogo mati bula donkoyu Uzun Cherkesa kabardinskogo murzi V rezultati ostanni spryamuvali zagin poyednanij z krimskimi tatarami sho razom sklalo 13 tis voyakiv Pro namir pidtrimati Sultan Muta zayaviv ochilnik yanicharskoyi zalogi v Derbenti Takozh Chopan shamhal spryamuvav svogo sina Gerej hana z vijskami V koaliciyu uvijshli darginske vilne suspilstvo Naprikinci 1604 roku z nevidomih prichin Buturlin vidpraviv 5 000 voyakiv do Astrahani prote voni potrapili u pastku kumikiv yaki na choli iz Sultan Mutoyu ta Gerej han povnistyu znishili cej zagin Hid bojovih podijNapochatku 1605 roku Sultan Mut z soyuznikami pidijshov do Tarki zviv proti fortechnih stin nasip Pislya tridennih bojovih dij visnazheni storoni pishli na peremovini Vtim moskovski vijska opinilisya v bilsh skladnomu stanovishi z oglyadu na te sho majzhe usi ukriplennya buli znisheni a velika moskovska armiya ne zmogla rozvernutisya na nevelichkij dilyanci Cim skoristalisya vijska Sultan Muti shob she bilsh blokuvati moskovitiv osoblivo vid postachannya harchiv Zreshtoyu Sultan Mut z yanicharskim agoyu pribuli v roztashuvannya moskovskih vijsk de trivali peremovini z yih voyevodami Za pidsumkami peremovin ukladeno mirnu ugodu za yakoyu moskoviti vimusheni buli vidmovitisya vid planiv pidkoriti Dagestan Pislya cogo moskovski voyevodi ogolosili pro vidstup Sultan Mut v zabezpechennya obicyanki pro vilnij propusk dav voyevodi v zaruchniki amanati svogo sina Prote nezabarom ulem zvilniv musulmanskogo vijskovika vid obicyanki hristiyanskim voyevodam Tomu z usima vijskami Sultan Mut rushiv proti moskovitiv ta yih soyuznikiv Virishalna bitva vidbulasya bilya richok Sulak ta Shura ozen na Karamanskomu poli Karaman Chore kaminnya nepodalik vid suchasnoyi Mahachkali de moskoviti pislya trivaloyi ta zapekloyi bitvi zaznali nishivnoyi porazki Lishe z malenkim zagonam knyaz z nevelichkim zagonom zumiv virvatisya ta vidstupiti do moskovskih kordoniv Pro perebig podij zamalo informaciyi Moskovski litopisci a potim rosijski istoriki zvinuvachuvali suprotivnikiv u pidstupnosti sho moskoviti ne buli gotovi strilci ne zumili pidgotuvati vognepalnu zbroyu Prote comu nemaye pidtverdzhennya Ale raptovist ataki dagestanciv na moskovitiv ne mozhna viklyuchati Prote ce ne stalo virishalnim z oglyadu na te sho yanichari takozh mali vognepalnu zbroyu Napevne peremogu virishilo zlagodzhenist vijsk Sultan Muta ta demoralizaciya moskovitiv pislya nevdachi bilya Tarki PidsumkiPislya Karamanskoyi bitvi do pochatku Perskoyi pohodu moskovskogo carya Petra I koli bulo zahopleno Derbent Baku Gilyan Mazendaran Tarkovske shamhalstvo stalo dominuyuchoyu siloyu v regioni Pivnichno Shidnogo Kavkazu Peremoga na Karamanskomu poli stala vazhlivim etapom v duhovno moralnomu vidrodzhenni kumikiv potuzhnim faktorom kumickoyi identichnosti pidjomu kumickoyi nacionalnoyi samosvidomosti U mizhnarodnij politichnij leksikon uvijshli termini dagestanci kumickij narodi pid yakimi nasampered malisya na uvazi sami kumiki i girski plemena sho opinilisya v orbiti yih politichnogo i kulturnogo vplivu She u seredini XVIII st dagestanciv zazvichaj asociyuvali z kumikami DzherelaOcherki istorii Dagestana V 2t Otv red prof M O Kosven Mahachkala Dagknigoizdat 1957 T 1 392 s T 2 478 s Istoriya Dagestana V 4 t M Vost lit 1967 T 1 432 s Chantal Lemercier Quelquejay Cooptatinon of the Elites of Kabarda and Daghestan in the sixteenth Century The North Caucasus barrier London 1992 Pp 39 41