Кабарда (рос. Кабарда; кабард. Къэбэрдей ) — країна на Північному Кавказі, складова Черкесії.
Історичний регіон у Росії.
Автохтонне населення — кабардинці, етнографічна група адигів (черкесів), представники кавказьких народів. Панівна релігія — суннітський іслам. У XVI–XVIII століттях кабардинські князі були данниками правителів Кримського ханства. Намагаючись звільнитися з кримського підданства підтримували тісні контакти із Московією, а згодом — Росією. 1739 року Велика і Мала Кабарда отримали незалежність за результатами Белградського мирного договору між Російською та Османською імперіями. У 1760-х роках Кабарда була анексована Росією. У 1778, 1810 і 1822 роках стала місцем антиросійських повстань, що були жорстоко придушені загарбниками. Внаслідок геноциду адизьких народів, здійсненого росіянами й козаками, населення Кабарди скоротилося вдесятеро (з 300 тисяч у 1763 році до 30 тисяч після 1822 року). Опір загарбникам продовжувався до кінця Кавказької війни в 1864 році, після чого тисячі кабардинців були змушені переселитися до Османської імперії. У 1864–1917 роках — становила Кабардинський (Нальчикський) округ Російської імперії; російські імператори мали титул «государ Кабардинської землі». З 1922 року — Кабардинська автономна область у складі радянськрї Росія. З 1936 року — у складі Кабардино-Балкарськрї АРСР. З 1991 року — у складі Кабардино-Балкарської республіки Російської Федерації.
Верховні князі (уалій-пши)
- Інал Великий (1430–1453)
- Табулд (1460-?)
- Бугашік (1552-?)
- Таздруй (1556-?)
- Темрюк Ідаровіч (1556–1570)
- Пшепшуко (1570–1577)
- Камбулат Ідарович (1577–1589)
- Асламбек Кайтуков (1589–1590)
- Янсох (1590–1595)
- Шолох Тавсултанов (1595–1615)
- Сунчалей Янгалічев (1615)
- Куденек Камбулатов (1615–1624)
- Пшимахо (1624–1631)
- Муца (1631–1661)
- Хасбулатов-мірза (1661-?)
- Ісламбек Місостов (1720–1721)
- Асланбек Кайтукін (1721–1736)
- Джанхот Сідаков (1768–1770)
- Місост Атажукін (1770–1774)
Див. також
Посилання
- Кабарда // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- К. Кабардинцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Штернберг Л. Я. Черкесы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Черкасские // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Думанов Х. М.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kabarda ros Kabarda kabard Keberdej krayina na Pivnichnomu Kavkazi skladova Cherkesiyi Karta Kabardi 1880 Gerb Kabardi Samoprogolosheni respubliki Kavkazu na pochatku 1990 h Istorichnij region u Rosiyi Avtohtonne naselennya kabardinci etnografichna grupa adigiv cherkesiv predstavniki kavkazkih narodiv Panivna religiya sunnitskij islam U XVI XVIII stolittyah kabardinski knyazi buli dannikami praviteliv Krimskogo hanstva Namagayuchis zvilnitisya z krimskogo piddanstva pidtrimuvali tisni kontakti iz Moskoviyeyu a zgodom Rosiyeyu 1739 roku Velika i Mala Kabarda otrimali nezalezhnist za rezultatami Belgradskogo mirnogo dogovoru mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami U 1760 h rokah Kabarda bula aneksovana Rosiyeyu U 1778 1810 i 1822 rokah stala miscem antirosijskih povstan sho buli zhorstoko pridusheni zagarbnikami Vnaslidok genocidu adizkih narodiv zdijsnenogo rosiyanami j kozakami naselennya Kabardi skorotilosya vdesyatero z 300 tisyach u 1763 roci do 30 tisyach pislya 1822 roku Opir zagarbnikam prodovzhuvavsya do kincya Kavkazkoyi vijni v 1864 roci pislya chogo tisyachi kabardinciv buli zmusheni pereselitisya do Osmanskoyi imperiyi U 1864 1917 rokah stanovila Kabardinskij Nalchikskij okrug Rosijskoyi imperiyi rosijski imperatori mali titul gosudar Kabardinskoyi zemli Z 1922 roku Kabardinska avtonomna oblast u skladi radyanskryi Rosiya Z 1936 roku u skladi Kabardino Balkarskryi ARSR Z 1991 roku u skladi Kabardino Balkarskoyi respubliki Rosijskoyi Federaciyi Verhovni knyazi ualij pshi Inal Velikij 1430 1453 Tabuld 1460 Bugashik 1552 Tazdruj 1556 Temryuk Idarovich 1556 1570 Pshepshuko 1570 1577 Kambulat Idarovich 1577 1589 Aslambek Kajtukov 1589 1590 Yansoh 1590 1595 Sholoh Tavsultanov 1595 1615 Sunchalej Yangalichev 1615 Kudenek Kambulatov 1615 1624 Pshimaho 1624 1631 Muca 1631 1661 Hasbulatov mirza 1661 Islambek Misostov 1720 1721 Aslanbek Kajtukin 1721 1736 Dzhanhot Sidakov 1768 1770 Misost Atazhukin 1770 1774 Div takozhKabardinci Kabardinska mova Kabardinskij kinPosilannyaKabarda Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref K Kabardincy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shternberg L Ya Cherkesy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Cherkasskie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Dumanov H M