Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лев Хаїм Лейб Якович Штернберг 3 травня 1861 18610503 Житомир 14 серпня 1927 Дудергоф поблизу Ленінграда російський і ра

Штернберг Лев Якович

Штернберг Лев Якович

Лев (Хаїм-Лейб) Якович Штернберг (3 травня 1861(18610503), Житомир — 14 серпня 1927, Дудергоф поблизу Ленінграда)— російський і радянський етнограф, член-кореспондент АН СРСР відділу палеоазійських народів (1924),професор Петроградського університету (1918).

Штернберг Лев Якович
Хаїм-Лейб
Народився 21 квітня (3 травня) 1861(1861-05-03)
м. Житомир Волинської губернії
Помер 14 серпня 1927(1927-08-14) (66 років)
, , , Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Поховання d
Країна image Російська імперія → image СРСР
Національність єврей
Діяльність етнограф, політик
Alma mater Новоросійський університет
Санкт-Петербурзький університет
Галузь Етнографія, фольклорист ика,
Заклад Музей антропології і етнографії імені Петра Великого
Посада Кунсткамера, Державного географічного інституту
Вчене звання член-кореспондент АН СРСР
Науковий ступінь професор
Науковий керівник
Відомі учні ;
Аверкієва Юлія Павлівна
Аспіранти, докторанти d
d
Членство Академія наук СРСР
d
image Штернберг Лев Якович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штернберг.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (червень 2017)

Біографія

Л. Штенберг спочатку проходив навчання у Петерберзькому університеті на фізико-математичному факультеті. Потім перейшов до юридичного факультету Новоросійського університету. У вільний від навчання час працював у так званих революційних гуртках. У 1886 році був заарештований за активну участь у підпільних молодіжних організаціях. Навесні 1889 року після трирічного перебування в Одеській центральній в'язниці, був засланий (1889—1897 рр.) на Сахалін.

Під час багаторічного заслання він детально досліджував суспільний устрій, релігійні вірування і звичайне право нівхів (гиляків) сахалінських і амурських, айнів, і різних тунгусо-маньчжурських племен. Під час перебування в засланні Леву Штернбергу вдалося відкрити й описати класифікаторську систему спорідненості, а також ще наявні пережитки групового шлюбу у гиляків, а також у орочів.

З 1901 року він працював у Музеї етнографії та антропології в Санкт-Петербурзі. Викладав на етнографічному відділенні Державного географічного інституту, а пізніше Ленінградського інституту історії і літератури.

Л. Штернберг брав участь в радикальних журналах і газетах. Відомо, що стаття Л.Штернберга в газеті «Наші дні» була причиною закриття цієї газети. У 1883 році закінчив Новоросійський університет. У Європейській Росії його втратили і довгий час не знали, де він знаходиться. Лише згодом стало відомо, що він засланий на о. Сахалін. Свій диплом про закінчення університету Л.Штернберг отримав лише в 1902 році. На Сахаліні він теж потрапив у немилість: за сміливе слово, сказане військовому губернаторові генерал-лейтенанту М.Н. Ляпунову на захист товариша, він піддався вторинному засланні в більш віддалені місця, сусідство з гиляками, вивченням яких він тоді ж і зайнявся.

У 1894 році Лев Якович здійснив подорож на крайню північ острова Сахалін, частково на човні вздовж західного берега, а частково — пішки. Виїхав він 8 липня і повернувся в порт Олександрівський 20 вересня. Всього він подолав 840 верст. Л.Штернберг дав фізико-географічний опис пройденого ним шляху і зібрав багатий матеріал з етнографії. Під час розкопок на Тиковській косі він вперше зробив знахідки кам'яних знарядь на території гиляцької осілості.

Присвятивши себе написанню етнографічних та  лінгвістичних робіт, Лев Якович протягом семи років вивчав фольклор, археологію, побут і мову тубільного населення острова Сахалін. Його роботи про гиляків вперше були надруковані в «Етнографічному огляді» 1893, 1894, 1901 і 1903 років. Вони привернули до себе увагу всього наукового світу, і тоді Імператорська Санкт-Петербурзька академія наук у 1897 році порушила клопотання про повернення його із заслання. Тоді ж йому було запропоновано місце штатного етнографа в Музеї антропології і етнографії при академії.

В 1897 році він достроково повернувся на батьківщину і вже через рік, у 1898 році, представив через академіків К.Р. Залемана таВ.В. Радлова для публікації власної роботи «Зразки матеріалів з вивчення гиляцької мови та фольклору».

У 1901 році директор Музею антропології та етнографії В. Радлов запросив його на посаду старшого етнографа музею. Я. Штернберг і В. Радлов до 1910 року довели до ладу колекції, що дісталися в спадщину від Петровської кунсткамери. Але для отримання права проживання в Петербурзі він повинен був у спішному порядку скласти екстерном іспит при Петербурзькому Університеті, від якого й отримав у 1902 році диплом першого ступеня (по юридичному факультету).

image
Лев Якович Штернберг, етнограф Імператорської академії наук

З 1904 по 1914 рр. Лев Якович читав в музеї ряд курсів з етнографії як окремим групам студентів, так і педагогам. У 1915 році, він взяв участь в організації Вищих географічних курсів, які потім були перетворені в Географічний інститут з етнографічним факультетом. Професором і деканом цього етнографічного факультету він працював весь час.

Співпрацював з «Енциклопедичним словником» Брокгауза і Ефрона, у періодичних виданнях Партії соціалістів-революціонерів. Був близьким до редакції журналу «Російське багатство». Він також був членом редакції журналу «Новий схід», в якому вів відділ «Бесіди з читачами». Л.Штернберг — один з редакторів тримісячного журналу «Еврейская старина», що існував в 1908—1930 роках і видавався при Єврейському історико-етнографічному суспільстві.

До початку Першої світової війни входив в одну з петербурзьких лож Великого сходу народів Росії. У 1915 році разом з Дмитром Павловичем Рузським та Соломоном Володимировичем Познером входив до гуртка, який поклав початок Російської радикально-демократичної партії.

Після реорганізації Географічного інституту в 1925 році у  географічний факультет Ленінградського державного університету, Лев Якович був головою етнографічного відділення цього факультету і професором його до останніх днів життя. Він також читав у 1917 році лекції на Східному факультеті Ленінградського університету.

Протягом багатьох років він був одним з двох секретарів Російського комітету для вивчення Середньої і Східної Азії.

У 1910 році він відправився в експедицію на Амур і Сахалін для додаткового обстеження вивчених ним раніше народностей. В 1917 році Лев Якович був також головою Сибірської підкомісії по складанню етнографічної карти Росії при Географічному суспільстві, а з 1920 року — головою Сибірського відділу комісії по вивченню племінного складу населення СРСР.

Він був також головою Єврейського історико-етнографічного товариства, при якому, з його ініціативи і за його активної участі був організований Єврейський музей.

Він брав участь разом з В.Р. Богоразом у заснуванні Ленінградського робітфаку північних народностей, нині Північного факультету при Ленінградському східному інституті, а також був професором цього інституту.

Брат — фтизіатр Абрам Якович Штернберг (1873—1927р.р.), професор, засновник і директор туберкульозного інституту в Санкт-Петербурзі.

Наукові досягнення

image
Лев (Хаїм-Лейб) Якович Штернберг

Л.Штернберг доводив єдність людства з позицій еволюціонізму. Етнографію розумів як науку про культуру первісних народів та її пережитки. Також він вніс значний внесок у вивчення первісної релігії (уявлення про надприродних «господарях», «избранничестве», схема етапів еволюції вірувань тощо).

Заарештований радянською владою в лютому 1921 року. Звільнений за клопотанням Максима Горького.

Наукові вихованці: Н.П. Дыренкова, Е.П. Крейнович, Р.Н. Прокоф'єв, Р.М. Василевич, С.В. Іванов, К.Е. Каруновская, С.М. Абрамзон, Л.П. Потапов, А.А. Попов та інші.

Пам'ять

image Зовнішні зображення
надгробок Л.Я.Штернберга
(Ділянка: 0-4 ст. Місце: 878)
image http://www.jekl.ru/public/upload/images/fl/preobr/0_4s/sppr_0_4s_0878.jpg

Похований на Преображенському єврейському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Примітки

  1. зараз входить до складу Красносельського району, , Росія.
  2. Штернберг Лев Яковлевич (1861—1927)
  3. . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  4. Штернберг Лев (Хаим—Лейб) Яковлевич (1861—1927)

Праці Л. Штернберга

  • Материалы по изучению гиляцкого языка и фольклора. Т. 1. Образцы народной словесности. Ч. 1. Эпос. СПб.: Тип. Императорской Академии Наук, 1908. 252 с.
  • Гиляки, орочи, гольды, негидальцы, айны. Хабаровск, 1933;
  • Первобытная религия в свете этнографии, Л., 1936.

Література

  • Гаген-Торн Нина Ивановна Лев Яковлевич Штернберг / Отв. ред. Д. А. Ольдерогге. — М.: Изд-во «Наука» (ГРВЛ), 1975. — 240 с. — Сер. «Русские востоковеды и путешественники».
  • Памяти Л.Я. Штернберга // Сибирская живая старина. Иркутск. 1927. стр. I—VIII.
  • Кроль М.А. Воспоминания о Л. Я. Штернберге // Каторга и ссылка. 1929. № 57-58. С.214-236.
  • Пилсудский Б.О. «Дорогой Лев Яковлевич…»: (Письма Л. Я. Штернбергу, 1893—1917 гг.). Южно-Сахалинск, 1996.
  • Серков А.И. Русское масонство. 1731—2000 гг. Энциклопедический словарь. М.: Российская политическая энциклопедия, 2001.
  • Kan S. Lev Shternberg: Anthropologist, Russian Socialist, Jewish Activist. Nebraska, 2009.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lev Hayim Lejb Yakovich Shternberg 3 travnya 1861 18610503 Zhitomir 14 serpnya 1927 Dudergof poblizu Leningrada rosijskij i radyanskij etnograf chlen korespondent AN SRSR viddilu paleoazijskih narodiv 1924 profesor Petrogradskogo universitetu 1918 Shternberg Lev YakovichHayim LejbNarodivsya 21 kvitnya 3 travnya 1861 1861 05 03 m Zhitomir Volinskoyi guberniyiPomer 14 serpnya 1927 1927 08 14 66 rokiv Leningradska oblast RRFSR SRSRPohovannya dKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist yevrejDiyalnist etnograf politikAlma mater Novorosijskij universitet Sankt Peterburzkij universitetGaluz Etnografiya folklorist ika Zaklad Muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra VelikogoPosada Kunstkamera Derzhavnogo geografichnogo institutuVchene zvannya chlen korespondent AN SRSRNaukovij stupin profesorNaukovij kerivnikVidomi uchni Averkiyeva Yuliya PavlivnaAspiranti doktoranti d dChlenstvo Akademiya nauk SRSR d Shternberg Lev Yakovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shternberg Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2017 BiografiyaL Shtenberg spochatku prohodiv navchannya u Peterberzkomu universiteti na fiziko matematichnomu fakulteti Potim perejshov do yuridichnogo fakultetu Novorosijskogo universitetu U vilnij vid navchannya chas pracyuvav u tak zvanih revolyucijnih gurtkah U 1886 roci buv zaareshtovanij za aktivnu uchast u pidpilnih molodizhnih organizaciyah Navesni 1889 roku pislya tririchnogo perebuvannya v Odeskij centralnij v yaznici buv zaslanij 1889 1897 rr na Sahalin Pid chas bagatorichnogo zaslannya vin detalno doslidzhuvav suspilnij ustrij religijni viruvannya i zvichajne pravo nivhiv gilyakiv sahalinskih i amurskih ajniv i riznih tunguso manchzhurskih plemen Pid chas perebuvannya v zaslanni Levu Shternbergu vdalosya vidkriti j opisati klasifikatorsku sistemu sporidnenosti a takozh she nayavni perezhitki grupovogo shlyubu u gilyakiv a takozh u orochiv Z 1901 roku vin pracyuvav u Muzeyi etnografiyi ta antropologiyi v Sankt Peterburzi Vikladav na etnografichnomu viddilenni Derzhavnogo geografichnogo institutu a piznishe Leningradskogo institutu istoriyi i literaturi L Shternberg brav uchast v radikalnih zhurnalah i gazetah Vidomo sho stattya L Shternberga v gazeti Nashi dni bula prichinoyu zakrittya ciyeyi gazeti U 1883 roci zakinchiv Novorosijskij universitet U Yevropejskij Rosiyi jogo vtratili i dovgij chas ne znali de vin znahoditsya Lishe zgodom stalo vidomo sho vin zaslanij na o Sahalin Svij diplom pro zakinchennya universitetu L Shternberg otrimav lishe v 1902 roci Na Sahalini vin tezh potrapiv u nemilist za smilive slovo skazane vijskovomu gubernatorovi general lejtenantu M N Lyapunovu na zahist tovarisha vin piddavsya vtorinnomu zaslanni v bilsh viddaleni miscya susidstvo z gilyakami vivchennyam yakih vin todi zh i zajnyavsya U 1894 roci Lev Yakovich zdijsniv podorozh na krajnyu pivnich ostrova Sahalin chastkovo na chovni vzdovzh zahidnogo berega a chastkovo pishki Viyihav vin 8 lipnya i povernuvsya v port Oleksandrivskij 20 veresnya Vsogo vin podolav 840 verst L Shternberg dav fiziko geografichnij opis projdenogo nim shlyahu i zibrav bagatij material z etnografiyi Pid chas rozkopok na Tikovskij kosi vin vpershe zrobiv znahidki kam yanih znaryad na teritoriyi gilyackoyi osilosti Prisvyativshi sebe napisannyu etnografichnih ta lingvistichnih robit Lev Yakovich protyagom semi rokiv vivchav folklor arheologiyu pobut i movu tubilnogo naselennya ostrova Sahalin Jogo roboti pro gilyakiv vpershe buli nadrukovani v Etnografichnomu oglyadi 1893 1894 1901 i 1903 rokiv Voni privernuli do sebe uvagu vsogo naukovogo svitu i todi Imperatorska Sankt Peterburzka akademiya nauk u 1897 roci porushila klopotannya pro povernennya jogo iz zaslannya Todi zh jomu bulo zaproponovano misce shtatnogo etnografa v Muzeyi antropologiyi i etnografiyi pri akademiyi V 1897 roci vin dostrokovo povernuvsya na batkivshinu i vzhe cherez rik u 1898 roci predstaviv cherez akademikiv K R Zalemana taV V Radlova dlya publikaciyi vlasnoyi roboti Zrazki materialiv z vivchennya gilyackoyi movi ta folkloru U 1901 roci direktor Muzeyu antropologiyi ta etnografiyi V Radlov zaprosiv jogo na posadu starshogo etnografa muzeyu Ya Shternberg i V Radlov do 1910 roku doveli do ladu kolekciyi sho distalisya v spadshinu vid Petrovskoyi kunstkameri Ale dlya otrimannya prava prozhivannya v Peterburzi vin povinen buv u spishnomu poryadku sklasti eksternom ispit pri Peterburzkomu Universiteti vid yakogo j otrimav u 1902 roci diplom pershogo stupenya po yuridichnomu fakultetu Lev Yakovich Shternberg etnograf Imperatorskoyi akademiyi nauk Z 1904 po 1914 rr Lev Yakovich chitav v muzeyi ryad kursiv z etnografiyi yak okremim grupam studentiv tak i pedagogam U 1915 roci vin vzyav uchast v organizaciyi Vishih geografichnih kursiv yaki potim buli peretvoreni v Geografichnij institut z etnografichnim fakultetom Profesorom i dekanom cogo etnografichnogo fakultetu vin pracyuvav ves chas Spivpracyuvav z Enciklopedichnim slovnikom Brokgauza i Efrona u periodichnih vidannyah Partiyi socialistiv revolyucioneriv Buv blizkim do redakciyi zhurnalu Rosijske bagatstvo Vin takozh buv chlenom redakciyi zhurnalu Novij shid v yakomu viv viddil Besidi z chitachami L Shternberg odin z redaktoriv trimisyachnogo zhurnalu Evrejskaya starina sho isnuvav v 1908 1930 rokah i vidavavsya pri Yevrejskomu istoriko etnografichnomu suspilstvi Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vhodiv v odnu z peterburzkih lozh Velikogo shodu narodiv Rosiyi U 1915 roci razom z Dmitrom Pavlovichem Ruzskim ta Solomonom Volodimirovichem Poznerom vhodiv do gurtka yakij poklav pochatok Rosijskoyi radikalno demokratichnoyi partiyi Pislya reorganizaciyi Geografichnogo institutu v 1925 roci u geografichnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu Lev Yakovich buv golovoyu etnografichnogo viddilennya cogo fakultetu i profesorom jogo do ostannih dniv zhittya Vin takozh chitav u 1917 roci lekciyi na Shidnomu fakulteti Leningradskogo universitetu Protyagom bagatoh rokiv vin buv odnim z dvoh sekretariv Rosijskogo komitetu dlya vivchennya Serednoyi i Shidnoyi Aziyi U 1910 roci vin vidpravivsya v ekspediciyu na Amur i Sahalin dlya dodatkovogo obstezhennya vivchenih nim ranishe narodnostej V 1917 roci Lev Yakovich buv takozh golovoyu Sibirskoyi pidkomisiyi po skladannyu etnografichnoyi karti Rosiyi pri Geografichnomu suspilstvi a z 1920 roku golovoyu Sibirskogo viddilu komisiyi po vivchennyu pleminnogo skladu naselennya SRSR Vin buv takozh golovoyu Yevrejskogo istoriko etnografichnogo tovaristva pri yakomu z jogo iniciativi i za jogo aktivnoyi uchasti buv organizovanij Yevrejskij muzej Vin brav uchast razom z V R Bogorazom u zasnuvanni Leningradskogo robitfaku pivnichnih narodnostej nini Pivnichnogo fakultetu pri Leningradskomu shidnomu instituti a takozh buv profesorom cogo institutu Brat ftiziatr Abram Yakovich Shternberg 1873 1927r r profesor zasnovnik i direktor tuberkuloznogo institutu v Sankt Peterburzi Naukovi dosyagnennyaLev Hayim Lejb Yakovich Shternberg L Shternberg dovodiv yednist lyudstva z pozicij evolyucionizmu Etnografiyu rozumiv yak nauku pro kulturu pervisnih narodiv ta yiyi perezhitki Takozh vin vnis znachnij vnesok u vivchennya pervisnoyi religiyi uyavlennya pro nadprirodnih gospodaryah izbrannichestve shema etapiv evolyuciyi viruvan tosho Zaareshtovanij radyanskoyu vladoyu v lyutomu 1921 roku Zvilnenij za klopotannyam Maksima Gorkogo Naukovi vihovanci N P Dyrenkova E P Krejnovich R N Prokof yev R M Vasilevich S V Ivanov K E Karunovskaya S M Abramzon L P Potapov A A Popov ta inshi Pam yatZovnishni zobrazhennya nadgrobok L Ya Shternberga Dilyanka 0 4 st Misce 878 http www jekl ru public upload images fl preobr 0 4s sppr 0 4s 0878 jpg Pohovanij na Preobrazhenskomu yevrejskomu kladovishi v Sankt Peterburzi Primitkizaraz vhodit do skladu Krasnoselskogo rajonu Rosiya Shternberg Lev Yakovlevich 1861 1927 Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2017 Shternberg Lev Haim Lejb Yakovlevich 1861 1927 Praci L ShternbergaMaterialy po izucheniyu gilyackogo yazyka i folklora T 1 Obrazcy narodnoj slovesnosti Ch 1 Epos SPb Tip Imperatorskoj Akademii Nauk 1908 252 s Gilyaki orochi goldy negidalcy ajny Habarovsk 1933 Pervobytnaya religiya v svete etnografii L 1936 LiteraturaGagen Torn Nina Ivanovna Lev Yakovlevich Shternberg Otv red D A Olderogge M Izd vo Nauka GRVL 1975 240 s Ser Russkie vostokovedy i puteshestvenniki Pamyati L Ya Shternberga Sibirskaya zhivaya starina Irkutsk 1927 str I VIII Krol M A Vospominaniya o L Ya Shternberge Katorga i ssylka 1929 57 58 S 214 236 Pilsudskij B O Dorogoj Lev Yakovlevich Pisma L Ya Shternbergu 1893 1917 gg Yuzhno Sahalinsk 1996 Serkov A I Russkoe masonstvo 1731 2000 gg Enciklopedicheskij slovar M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya 2001 Kan S Lev Shternberg Anthropologist Russian Socialist Jewish Activist Nebraska 2009 PosilannyaShternberg Lev Yakovlevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Shternberg Lev Yakovlevich Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros ros Personalna storinka Lva Yakovlevicha Shternberga na oficijnomu sajti RAN ros ros

Дата публікації:
Топ