Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Негіда́льці (рос. негидальцы; самоназва елькан бейеннін, на бейеннін «тутешній, тутешні, місцеві», амґун бейеннін «амгунський, амгунці»; заастаріла російська назва — гіляки / рос. гиляки) — малочисельна (під загрозою вимирання) тунгусо-маньчжурська народність Приамур'я (Росія).
| Негідальці | |
|---|---|
 Негідальські майстрині на тлі виставки своїх виробів, р-н ім. Поліни Осипенко, Хабаровський край, Росія, 2007 | |
| Кількість | бл. 600 осіб |
| Ареал |  Росія: Приамур'я: 527 осіб (2002) Україна: 52 особи (2001) |
| Близькі до: | евенки |
| Мова | і російська мови |
| Релігія | анімізм, шаманізм |
Сучасний етнонім є екзонімом — утворений від слова нєґда, що мовами евенків та ульчів означає «береговий, крайній»
Територія проживання і чисельність
Негідальці є корінним народом пониззя річки Амгуні (раніше також до Амуру) у Приамур'ї на Далекому Сході. Територіально це — Ульчський район (тут живе більша частина від теперішнього загалу негідальців) і район ім. Поліни Осипенко (менша частина, більшість з якої проживає у селі Владіміровка) Хабаровського краю Росії; окремі негідальські родини проживають у Миколаївському, Нанайському, Курумійському та ін. районах краю.
Від початків обрахунків чисельності негідальців, вони лишались нечисельною далекосхідною народністю Росії під загрозою зникнення, що демонструє Таблиця чисельності негідальців (1897—2002), складена на основі даних, отримуваних в ході переписів населення, що однак хибують (ранні неповнотою охоплення підрахунком усіх негідальців, пізні, вже радянські включенням до їхнього числа евенків, орочонів тощо):
| рік | Чисельність, осіб |
|---|---|
| 1897 | 423 |
| 1926 | 426 |
| 1959 | 350 |
| 1970 | 537 |
| 1979 | 504 |
| 1989 | 622 |
| 2002 | 527 |
Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні проживало 52 особи, що ідентифікували себе як негідальці. Цікаво, що 3/5 з них (на противагу становищу на етнічній батьківщині), а саме 31 особа вказали рідною мовою негідальську, тоді як українську такою не назвала жодна особа, 11 осіб указали російську, решта — іншу.
Мова, субетоноси і релігія
Негідальці розмовляють негідальською мовою, що належить до тунгусо-маньчжурської мовної групи алтайської сім'ї мов. Мова неписьменна. Серед російських негідальців поширена російська мова.
Діалекти негідальської мови визначають субетнічний поділ народності на «низовських» і «верховських» негідальців, що мають локальні відмінності в культурі, побуті і мові.
Пануючі релігійні уявлення в негідальців — анімістичні з розвинутим шаманізмом, хоча номінально негідальці тривалий час вважалися навернутими до православ'я.
Етногенез та етнічна історія
Вчені схильні вважати, що негідальці є нащадками евенків (тунгусів), що розселилися зі східного Забайкалля по річці Амгуні не раніше доби раннього заліза. Сюди тунгуські кочівники—мисливці прийшли вже зі сформованою родовою організацією. Відособившись від основного тунгуського етнічного масиву й діставшись Охотського узбережжя, ця група опинилась в ізоляції.
З моменту появи негідальців на річці Амгунь, вони поступово заселяли долину Амгуні та її притоки, виходили до берегів великих і дрібних озер. Амгунь пов'язувала окремі поселення і родові стійбища негідальців. Осівши на цій території, протонегідальці зайнялись рибним промислом, зберігши при цьому свої господарські і культурні традиції. Не пориваючи родинних контактів з евенками, вони почали активно контактувати з місцевими тубільними народами — ульчами, нанайцями і нивхами, що т.ч. значно вплинули на етногенез, матеріальну і духовну культуру негідальців (а подеколи також інкорпорували до свого складу негідальські родини). В цілому процес формування негідальського етносу завершився в кін. XVII — XVIII століттях.
З сер. 2-го тис. до сер. XIX ст. негідальці, як і ін. місцеве населення, платили данину китайцям, мали стосунки з маньчжурськими торгівцями.
Перші контаки негадільців з росіянами варто віднести до XVIII століття. Із завоюванням Далекого Сходу (1840-ві рр.) російські (і українські) переселенці активніше заселяють далекосхідні терени. Починаються процеси етнічної і мовної асиміляції, невдалі спроби християнизації місцевого, в т.ч. і негідальського, населення. Відносно позитивний бік взаємин з прибульцями — зміна побуту (поява нових типів житла, одягу тощо), поширення землеробства.
За СРСР негідальці, як і більшість північних народів Росії, постраждали від колективізації і особливо від укрупнення поселень, що планомірно здійснювалось місцевими адміністраціями за настановами центральної влади. Так, в 1945 році з Чукчагірського поселення (рід Чукчагіль) і поселення Камєнка (роди муктегірів, альчакулів, тойомконів і аюмканів) негідальці були перселені в село Владіміровка у зв'язку з об'єднанням дрібних колгоспів.
Господарство, побут і суспільство
Основу традиційного господарства негідальців становили рибальство і мисливство, як лісове, так і морське. У верховських негідальців також практикувалось оленярство (виключно транспортного спрямування).
Рибу здобували взимку і влітку заїздками, сітями, неводами, острогою тощо. Морського звіря (переважно нерпу) били гарпуном.
Був поширений промисел на хутрових звірів, полювання диких о́ленів, лосів, птахів тощо.
І низовські, і верховські негідальці їздили на нартах з впряженими собаками. Верховські також впрягали у нарти оленів, а подеколи і їздили на них верхи. Траспортними засобами також служили човни (з дощок і/або берести — оморочки), лижви. Найпростіший пристрій для транспортування — поволока (келчі), яку найчастіше використовували взимку для вивезення габаритної здобичі (лося або дикого оленя).
Серед ремесел негідальців практичне значення мали вичинка шкури й пошив зі шкур та хутра одягу, взуття, виробництво побутового начиння (наприклад, килимків з хутра або побутових речей з берести). Пошивні речі, зазвичай, оздоблювалися різноманітними орнаментами, аплікаціями, бісером тощо, деякі з них є справжніми витворами народного мистецтва.
У негідальців до сьогодні зберігається поділ на роди.
Культура
У негідальців, в залежності від групи (низовські чи верховські), а головне — від пори року, існувало декілька типів житла.
У верховських негідальців був поширений переносний чум, взимку накриваний оленячими шкурами. Більш осідлі низовські групи негідальців узимку жили у зимниках — великих каркасних житлах з обігрівом у вигляді канів вздовж стінки, а влітку за житло правив літник — невеликий (на одну сім'ю) будиночок з кори дерева під двосхилим дахом. Універсальним тимчасовим житлом негідальських мисливців був лісовий курінь.
Зрубні хатини з колод з'являються в негідальців лише наприкінці XVIII століття. Долівка такого житла встилали берестяними циновками. На деякій відстані від вогнища (пізніше запозичена в росіян піч) ладнали лежаки, які встилали хвойним гіллям і накривали шкурами тварин. Такі лежаки правили і за стіл для прийому їжі, і за місце відпочинку. Усе господарське начиння розміщалось по стінках і закутках помешкання.
Ще в сер. XIX ст. одяг і взуття негідальці шили з риб'ячої, нерп'ячих і собачих шкур. В традиційний костюм входили халати, кожухи і куртки (конго, наямі), ноговиці (мейєвун), взуття амурського (олочі) і тунгуського (лобдірма) типів. Чоловіки під час ловів носили фартухи. Усі негідальські жінки носили нагрудник з орнаментом на евенкійський манер. Головні убори — хутряний капор, шапка-вушанка.
Основу харчування негідальців у минулому складала риба. Дичина була постійної лише в раціоні верхньоанюйських негідальцев. Рибу и м'ясо заготовляли заздалегідь, зокрема, дуже популярним було виготовлення юколи. Також з риби шляхом тривалої варки, сушки і перетирання отримували своєрідне борошно (барча). Велике значення в меню мали дикі рослини і трави. Найулюбленіша страва негідальців — холодець (мосін) — з риб'ячої шкури, черемші і цибулі.
Лише наприкінці XIX ст. в раціон негідальців увійшла картопля, яку вони вимінювали за рибу в прийшлих росіян та українців.
Виноски
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 6 січня 2009.
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела, посилання і література
- Смоляк А.В. Негидальцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 325 (рос.)
- (рос.)
- Негідальці в електронній енциклопедії letopisi.ru [ 27 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Штернберг Л.Я. Гиляки, орочи, гольды, негидальцы, айны., Хабаровск, 1938 (рос.)
- Смоляк А.В. Этнические процессы у народов Нижнего Амура и Сахалина. Сер. XIX — нач. ХХ в., М., 1975 (рос.)
- БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія) , 2-е вид., том 29, стор. 350.
- Негідальська народна музика [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Negida lci ros negidalcy samonazva elkan bejennin na bejennin tuteshnij tuteshni miscevi amgun bejennin amgunskij amgunci zaastarila rosijska nazva gilyaki ros gilyaki malochiselna pid zagrozoyu vimirannya tunguso manchzhurska narodnist Priamur ya Rosiya NegidalciNegidalski majstrini na tli vistavki svoyih virobiv r n im Polini Osipenko Habarovskij kraj Rosiya 2007Kilkist bl 600 osibAreal Rosiya Priamur ya 527 osib 2002 Ukrayina 52 osobi 2001 Blizki do evenkiMova i rosijska moviReligiya animizm shamanizm Suchasnij etnonim ye ekzonimom utvorenij vid slova nyegda sho movami evenkiv ta ulchiv oznachaye beregovij krajnij Teritoriya prozhivannya i chiselnistChastka negidalskogo naselennya rajonu u zagalnij chiselnosti negidalciv v RF Negidalci ye korinnim narodom ponizzya richki Amguni ranishe takozh do Amuru u Priamur yi na Dalekomu Shodi Teritorialno ce Ulchskij rajon tut zhive bilsha chastina vid teperishnogo zagalu negidalciv i rajon im Polini Osipenko mensha chastina bilshist z yakoyi prozhivaye u seli Vladimirovka Habarovskogo krayu Rosiyi okremi negidalski rodini prozhivayut u Mikolayivskomu Nanajskomu Kurumijskomu ta in rajonah krayu Vid pochatkiv obrahunkiv chiselnosti negidalciv voni lishalis nechiselnoyu dalekoshidnoyu narodnistyu Rosiyi pid zagrozoyu zniknennya sho demonstruye Tablicya chiselnosti negidalciv 1897 2002 skladena na osnovi danih otrimuvanih v hodi perepisiv naselennya sho odnak hibuyut ranni nepovnotoyu ohoplennya pidrahunkom usih negidalciv pizni vzhe radyanski vklyuchennyam do yihnogo chisla evenkiv orochoniv tosho rik Chiselnist osib 1897 423 1926 426 1959 350 1970 537 1979 504 1989 622 2002 527 Pislya rozpadu SRSR v Ukrayini za danimi perepisu naselennya 2001 roku viyavilos sho v krayini prozhivalo 52 osobi sho identifikuvali sebe yak negidalci Cikavo sho 3 5 z nih na protivagu stanovishu na etnichnij batkivshini a same 31 osoba vkazali ridnoyu movoyu negidalsku todi yak ukrayinsku takoyu ne nazvala zhodna osoba 11 osib ukazali rosijsku reshta inshu Mova subetonosi i religiyaNegidalci rozmovlyayut negidalskoyu movoyu sho nalezhit do tunguso manchzhurskoyi movnoyi grupi altajskoyi sim yi mov Mova nepismenna Sered rosijskih negidalciv poshirena rosijska mova Dialekti negidalskoyi movi viznachayut subetnichnij podil narodnosti na nizovskih i verhovskih negidalciv sho mayut lokalni vidminnosti v kulturi pobuti i movi Panuyuchi religijni uyavlennya v negidalciv animistichni z rozvinutim shamanizmom hocha nominalno negidalci trivalij chas vvazhalisya navernutimi do pravoslav ya Etnogenez ta etnichna istoriyaVcheni shilni vvazhati sho negidalci ye nashadkami evenkiv tungusiv sho rozselilisya zi shidnogo Zabajkallya po richci Amguni ne ranishe dobi rannogo zaliza Syudi tunguski kochivniki mislivci prijshli vzhe zi sformovanoyu rodovoyu organizaciyeyu Vidosobivshis vid osnovnogo tunguskogo etnichnogo masivu j distavshis Ohotskogo uzberezhzhya cya grupa opinilas v izolyaciyi Z momentu poyavi negidalciv na richci Amgun voni postupovo zaselyali dolinu Amguni ta yiyi pritoki vihodili do beregiv velikih i dribnih ozer Amgun pov yazuvala okremi poselennya i rodovi stijbisha negidalciv Osivshi na cij teritoriyi protonegidalci zajnyalis ribnim promislom zberigshi pri comu svoyi gospodarski i kulturni tradiciyi Ne porivayuchi rodinnih kontaktiv z evenkami voni pochali aktivno kontaktuvati z miscevimi tubilnimi narodami ulchami nanajcyami i nivhami sho t ch znachno vplinuli na etnogenez materialnu i duhovnu kulturu negidalciv a podekoli takozh inkorporuvali do svogo skladu negidalski rodini V cilomu proces formuvannya negidalskogo etnosu zavershivsya v kin XVII XVIII stolittyah Z ser 2 go tis do ser XIX st negidalci yak i in misceve naselennya platili daninu kitajcyam mali stosunki z manchzhurskimi torgivcyami Pershi kontaki negadilciv z rosiyanami varto vidnesti do XVIII stolittya Iz zavoyuvannyam Dalekogo Shodu 1840 vi rr rosijski i ukrayinski pereselenci aktivnishe zaselyayut dalekoshidni tereni Pochinayutsya procesi etnichnoyi i movnoyi asimilyaciyi nevdali sprobi hristiyanizaciyi miscevogo v t ch i negidalskogo naselennya Vidnosno pozitivnij bik vzayemin z pribulcyami zmina pobutu poyava novih tipiv zhitla odyagu tosho poshirennya zemlerobstva Za SRSR negidalci yak i bilshist pivnichnih narodiv Rosiyi postrazhdali vid kolektivizaciyi i osoblivo vid ukrupnennya poselen sho planomirno zdijsnyuvalos miscevimi administraciyami za nastanovami centralnoyi vladi Tak v 1945 roci z Chukchagirskogo poselennya rid Chukchagil i poselennya Kamyenka rodi muktegiriv alchakuliv tojomkoniv i ayumkaniv negidalci buli perseleni v selo Vladimirovka u zv yazku z ob yednannyam dribnih kolgospiv Gospodarstvo pobut i suspilstvoOsnovu tradicijnogo gospodarstva negidalciv stanovili ribalstvo i mislivstvo yak lisove tak i morske U verhovskih negidalciv takozh praktikuvalos olenyarstvo viklyuchno transportnogo spryamuvannya Cinovka z ptashinih shkurok r n im P Osipenko Habarov kraj RF 1980 ti rr fondi REM Ribu zdobuvali vzimku i vlitku zayizdkami sityami nevodami ostrogoyu tosho Morskogo zvirya perevazhno nerpu bili garpunom Buv poshirenij promisel na hutrovih zviriv polyuvannya dikih o leniv losiv ptahiv tosho I nizovski i verhovski negidalci yizdili na nartah z vpryazhenimi sobakami Verhovski takozh vpryagali u narti oleniv a podekoli i yizdili na nih verhi Trasportnimi zasobami takozh sluzhili chovni z doshok i abo beresti omorochki lizhvi Najprostishij pristrij dlya transportuvannya povoloka kelchi yaku najchastishe vikoristovuvali vzimku dlya vivezennya gabaritnoyi zdobichi losya abo dikogo olenya Sered remesel negidalciv praktichne znachennya mali vichinka shkuri j poshiv zi shkur ta hutra odyagu vzuttya virobnictvo pobutovogo nachinnya napriklad kilimkiv z hutra abo pobutovih rechej z beresti Poshivni rechi zazvichaj ozdoblyuvalisya riznomanitnimi ornamentami aplikaciyami biserom tosho deyaki z nih ye spravzhnimi vitvorami narodnogo mistectva U negidalciv do sogodni zberigayetsya podil na rodi KulturaNegidalskij litnij budinochok U negidalciv v zalezhnosti vid grupi nizovski chi verhovski a golovne vid pori roku isnuvalo dekilka tipiv zhitla U verhovskih negidalciv buv poshirenij perenosnij chum vzimku nakrivanij olenyachimi shkurami Bilsh osidli nizovski grupi negidalciv uzimku zhili u zimnikah velikih karkasnih zhitlah z obigrivom u viglyadi kaniv vzdovzh stinki a vlitku za zhitlo praviv litnik nevelikij na odnu sim yu budinochok z kori dereva pid dvoshilim dahom Universalnim timchasovim zhitlom negidalskih mislivciv buv lisovij kurin Zrubni hatini z kolod z yavlyayutsya v negidalciv lishe naprikinci XVIII stolittya Dolivka takogo zhitla vstilali berestyanimi cinovkami Na deyakij vidstani vid vognisha piznishe zapozichena v rosiyan pich ladnali lezhaki yaki vstilali hvojnim gillyam i nakrivali shkurami tvarin Taki lezhaki pravili i za stil dlya prijomu yizhi i za misce vidpochinku Use gospodarske nachinnya rozmishalos po stinkah i zakutkah pomeshkannya She v ser XIX st odyag i vzuttya negidalci shili z rib yachoyi nerp yachih i sobachih shkur V tradicijnij kostyum vhodili halati kozhuhi i kurtki kongo nayami nogovici mejyevun vzuttya amurskogo olochi i tunguskogo lobdirma tipiv Choloviki pid chas loviv nosili fartuhi Usi negidalski zhinki nosili nagrudnik z ornamentom na evenkijskij maner Golovni ubori hutryanij kapor shapka vushanka Osnovu harchuvannya negidalciv u minulomu skladala riba Dichina bula postijnoyi lishe v racioni verhnoanyujskih negidalcev Ribu i m yaso zagotovlyali zazdalegid zokrema duzhe populyarnim bulo vigotovlennya yukoli Takozh z ribi shlyahom trivaloyi varki sushki i peretirannya otrimuvali svoyeridne boroshno barcha Velike znachennya v menyu mali diki roslini i travi Najulyublenisha strava negidalciv holodec mosin z rib yachoyi shkuri cheremshi i cibuli Lishe naprikinci XIX st v racion negidalciv uvijshla kartoplya yaku voni viminyuvali za ribu v prijshlih rosiyan ta ukrayinciv Vinoski Arhiv originalu za 27 grudnya 2008 Procitovano 6 sichnya 2009 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya ukr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela posilannya i literaturaSmolyak A V Negidalcy Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya stor 325 ros ros Negidalci v elektronnij enciklopediyi letopisi ru 27 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Shternberg L Ya Gilyaki orochi goldy negidalcy ajny Habarovsk 1938 ros Smolyak A V Etnicheskie processy u narodov Nizhnego Amura i Sahalina Ser XIX nach HH v M 1975 ros BSE Velika Radyanska Enciklopediya 2 e vid tom 29 stor 350 Negidalska narodna muzika 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine