Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російсько-перська війна 1804—1813 років — причиною війни послужило приєднання Східної Грузії до Росії, прийняте ще Павлом I 18 січня 1801 р.
| Російсько-перська війна 1804-1813 років | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-перські війни | |||||||
 «Живий міст» Франц Рубо. Зображено епізод, коли 493 російських солдата два тижні відбивали атаки двадцятитисячної перської армії. Для переправлення гармат довелося організувати живий міст з тіл солдатів. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія |  Персія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| П. Д. Ціціанов І. В. Гудович О. П. Тормасов | Фетх Алі-шах Аббас-Мірза | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 10 000 | 50 000 | ||||||
Передісторія
Входження Грузії до складу Російської Імперії
Для об'єднання усіх складових частин та захисту проти зовнішніх та внутрішніх ворогів керівні кола Грузії сподівалися отримати фінансову та військову допомогу від Російської імперії. Розпочаті від 16 століття дії у цьому напрямку до кінця 18 ст. не давали бажаних результатів. Тільки від середини 18 ст. Російська імперія вирішила використати Грузію для боротьби із своїми східними конкурентами. З початком російсько-турецької війни 1768 року Росія направила до Грузії невелике військо під командуванням генерал-майора Тотлебена (нім. Gottlob Curt Heinrich von Tottleben), яке ніяк не допомогло Грузії, що виступила у цій війні на боці Росії.
На другому етапі взаємодії з Росією звернення Іраклія II збіглося з тогочасними планами Росії, спрямованими на захоплення Персії, а потому й Індії, через Грузію. Тому перемовини завершилися підписанням російсько-грузинського трактату в Георгієвську (24.7.1783). Наслідком підписання угоди був напад Персії на Грузію, що зазнала у цій війні поразки.
Після цього, замість об'єднання Грузії при допомозі Росії, відбулося її приєднання до Російської імперії.
1801 року Павло I підписав указ про включення східної Грузії до складу імперії як адміністративної одиниці. Цим указом був анульований Георгіївський трактат і Грузія була поставлена у становище колонії.
Така ж доля спіткала незабаром й інші частини Грузії. При цьому «приєднання» відбувалося не лише мирним шляхом, але й силою війська. Останніми були приєднані Сванетія (1856), Абхазія (1864), Батум та Артвин (1878). Так завершилося об'єднання майже усієї історичної Грузії, але вже під владою Росії.
Останній картлійсько-кахетинський цар із династії Багратіонів, Георгій XII, помер незадовго до оголошення анексії.
Під виглядом «мирного приєднання» Грузія була захоплена і, фактично, стала колонією Російської імперії. Як визнали самі росіяни:
Почався безсоромний колоніальний грабунок Грузії. У селян «відчужувалася» земля, знищувалися цілі селища, чинилися незліченні знущання, безкарні вбивства. З установ була вигнана грузинська мова і насильно введена російська, якої населення не розуміло. Всіляко знищувалися всі ознаки національної незалежності . Оригінальний текст (рос.)Начался беззастенчивый колониальный грабеж Грузии. У крестьян «отчуждались» земли, уничтожались целые селения, чинились бесчисленные издевательства, безнаказанные убийства. Из учреждений был изгнан грузинский язык и насильно введен русский, которого население не понимало. Всячески уничтожались все признаки национальной независимости.
жорстоко придушувалися.
Хронологія
- 12 вересня 1801 р. Олександр I (1801—1825) підписав «Маніфест про заснування нового правління в Грузії», Картлі-Кахетинське царство входило до складу Росії і ставало Грузинської губернією імперії. Далі були приєднані Бакинське, Кубинське, Дагестанське і інші царства. 1803 року приєднані Мінгрелія і Імеретинське царство.
- 3 січня 1804 р. — в результаті якого ліквідується і входить до складу Російської імперії.
- 10 червня 1804 перський шах Фетх-Алі (Баба-хан) (1797—1834), який вступив у союз з Великою Британією, оголосив війну Росії.
- 8 червня авангард загону Ціціанова під командуванням Тучкова, виступив у напрямку до Єревана. 10 червня у урочища Гюмрі авангард Тучкова змусив відступити перську кінноту.
- 19 червня загін Ціціанова підійшов до Єревана і зустрівся з армією Аббас-Мірзи. Авангард генерал-майора Портнягіна в той же день не зміг з ходу оволодіти ечміадзинським монастирем і змушений був відступити.
- 20 червня в ході битви під Єреваном, основні сили росіян розбили персів і змусили їх відступити.
- 30 червня загін Ціціанова перейшов річку Зангу, де в ході запеклого бою захопив перські редути.
- 2 липня росіяни повністю оточили Ериванську фортецю.
- 17 липня під Єреваном перська армія під командуванням Фетх Алі-Шаха атакувала російські позиції, проте успіху не досягла.
- 4 вересня за великих втрат росіяни зняли облогу з Ериванської фортеці і відступили до Грузії.
- На початку 1805 року загін генерал-майора зайняв Шурагельський султанат і приєднав його у володінні Російської імперії. Ериванський правитель Мухаммед-хан з 3000 вершниками не зміг вчинити опір і змушений був відступити.
- 14 травня 1805 між Росією і Карабаським ханством був підписаний Кюрекчайський договір. За його умовами, хан, його спадкоємці та все населення ханства переходило під владу Росії. Незадовго до цього, Карабаський хан Ібрагім-хан вщент розбив при Дізані перське військо.
- Слідом за цим, 21 травня, Шекинський хан виявив бажання вступити в підданство Росії і з ним був підписаний аналогічний договір.
- У червні Аббас-Мірза зайняв фортецю Аскеран. У відповідь російський загін Карягіна вибив персів із замку . Дізнавшись про це, Аббас-Мірза оточив замок і почав вести переговори про його здачу. Але російський загін не думав про здачу, їх головною метою було затримати перський загін Аббас-Мірзи. Дізнавшись про наближення шахської армії під командуванням Фетх Алі-Шаха, загін Карягіна вночі покинув замок і пішов до Шуші. Незабаром у Аскеранської ущелини загін Карягіна зіткнувся з загоном Аббас-Мірзи, але всі спроби останнього розбити російський табір не мали успіху.
- 15 липня основні сили росіян деблокували Шуші і загін Карягіна. Аббас-Мірза дізнавшись про те, що основні сили росіян покинули Єлизаветпіль, обхідним шляхом виступили і осадили Єлизаветпіль. До того ж, йому відкривався шлях на Тифліс, який залишився без прикриття.
- 27 липня ввечері загін в 600 багнетів під командуванням Карягіна несподівано атакував табір Аббас-Мірзи під Шамхором і вщент розбив персів.
- 30 листопада 1805 загін Ціціанова переходить через Куру і вторгається в межі , і 27 грудня Ширванський хан Мустафа-хан підписує договір про перехід у підданство Російської імперії.
- Тим часом, 23 червня каспійська флотилія під командуванням генерал-майора зайняла і висадила десант. Проте вже 20 липня їм довелося покинути Ензелі і взяти курс на Баку. 12 серпня 1805 каспійська флотилія кинула якір в Бакинській бухті. Генерал-майор Завалішин запропонував Бакинському хану Гусейнгулу хану проект договору про перехід у підданство Російської імперії. Однак переговори успіху не мали, бакинці вирішили чинити серйозний опір. Все майно населення було вивезено заздалегідь в гори. Тоді протягом 11 днів каспійська флотилія бомбардувала Баку. До кінця серпня, висадився загін, що опанував передовими укріпленнями перед містом. Ханські війська вийшли з фортеці, були розбиті. Проте великі втрати від зіткнень, а також брак боєприпасів змусили 3 вересня зняти облогу з Баку та 9 вересня повністю покинути бакинську бухту.
- 30 січня 1806 Ціціанов з 2000 багнетами підходить до Баку. Разом з ним до Баку підходить каспійська флотилія і висаджує десант. Ціціанов зажадав негайної здачі міста. 8 лютого повинен був відбутися перехід Бакинського ханства в підданство Російської імперії, проте під час зустрічі з ханом, генерал Ціціанов і підполковник Ерістов були вбиті двоюрідним братом хана Ібрагім беком. Голова Ціціанова була відправлена Фетх Алі-шаху. Після цього генерал-майор Завалішин вирішив покинути Баку.
Призначений замість Ціціанова І. В. Гудович влітку 1806 розгромив Аббас-Мірзу при Каракапеті (Карабах) і підкорив Дербентське, Бакинське (Баку) і Кубинське ханства (Куба). Розпочата в листопаді 1806 року російсько-турецька війна змусила російське командування укласти взимку 1806—1807 років з персами. Але в травні 1807 Фетх-Алі вступив в з наполеонівською Францією, і в 1808 військові дії поновилися. Росіяни взяли Ечміадзін, в жовтні 1808 розбили Аббас-Мірзу при Карабабі (на південь від озера Севан) і зайняли Нахічевань. Після невдалої облоги Єревана Гудович був замінений О. П. Тормасовим, який в 1809 відбив наступ армії на чолі з Фетхом-Алі в районі Гюмрі — Артік і зірвав спробу Аббас-Мірзи захопити Гянджу. Персія розірвала договір з Францією і відновила союз з Великою Британією, яка ініціювала укладення персо-турецької угоди про спільні операції на кавказькому фронті. У травні 1810 армія Аббас-Мірзи вторглася в Карабах, але нечисленний загін П. С. Котляревського завдав їм поразки біля фортеці Мігрі (червень) та на річці Аракс (липень), у вересні. перси були розбиті під Ахалкалакі, і тим самим російські війська завадили персам з'єднатися з турками.
Після завершення в січні 1812 російсько-турецької війни і укладення мирного договору, Персія стала схилятися також до примирення з Росією. Але звістка про вступ Наполеона I до Москви зміцнила військову партію при шахському дворі; в південному Азербайджані для нападу на Грузію була сформована армія під керівництвом Аббас-Мірзи. Проте Котляревський, перейшовши Аракс, 19—20 жовтня (31 жовтня — 1 листопада) розгромив у багато разів переважаючі сили персів біля Асландузького броду і 1 (13) січня взяв Ленкорань. Шаху довелося вступити в мирні переговори.
12 (24) жовтня 1813 був підписаний Гюлістанський мирний договір (Карабах), за яким Персія визнала входження до складу Російської імперії східної Грузії і Північного Азербайджану, Імереті, Гурії, Мінгрелії і Абхазії; Росія отримала виключне право тримати військовий флот на Каспійському морі.
Примітки
- Большая Советская Энциклопедия. Том девятнадцатый: Грациадеи—Гурьев // Гл. ред. О. Ю. Шмидт.— М.: Акционерное общество «Советская Энциклопедия», 1930.— Стб. 568.
- Малая Советская Энциклопедия. Том второй. Ванини — Дротики. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— Стб. 690.
Джерела
- Персидские войны России // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- А. В. Шишов. Схватка за Кавказ. — М.: Вече, 2007. — С. 172—214. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rosijsko perski vijni Rosijsko perska vijna 1804 1813 rokiv prichinoyu vijni posluzhilo priyednannya Shidnoyi Gruziyi do Rosiyi prijnyate she Pavlom I 18 sichnya 1801 r Rosijsko perska vijna 1804 1813 rokiv Rosijsko perski vijni Zhivij mist Franc Rubo Zobrazheno epizod koli 493 rosijskih soldata dva tizhni vidbivali ataki dvadcyatitisyachnoyi perskoyi armiyi Dlya perepravlennya garmat dovelosya organizuvati zhivij mist z til soldativ Zhivij mist Franc Rubo Zobrazheno epizod koli 493 rosijskih soldata dva tizhni vidbivali ataki dvadcyatitisyachnoyi perskoyi armiyi Dlya perepravlennya garmat dovelosya organizuvati zhivij mist z til soldativ Data 10 chervnya 22 chervnya 1804 12 zhovtnya 24 zhovtnya 1813 Misce Iran Gruziya Virmeniya Azerbajdzhan Pivnichnij Kavkaz Rezultat Peremoga Rosiyi ukladennya Gyulistanskogo mirnogo dogovoru Storoni Rosijska imperiya Persiya Komanduvachi P D Cicianov I V Gudovich O P Tormasov Feth Ali shah Abbas Mirza Vijskovi sili 10 000 50 000PeredistoriyaVhodzhennya Gruziyi do skladu Rosijskoyi Imperiyi Dlya ob yednannya usih skladovih chastin ta zahistu proti zovnishnih ta vnutrishnih vorogiv kerivni kola Gruziyi spodivalisya otrimati finansovu ta vijskovu dopomogu vid Rosijskoyi imperiyi Rozpochati vid 16 stolittya diyi u comu napryamku do kincya 18 st ne davali bazhanih rezultativ Tilki vid seredini 18 st Rosijska imperiya virishila vikoristati Gruziyu dlya borotbi iz svoyimi shidnimi konkurentami Z pochatkom rosijsko tureckoyi vijni 1768 roku Rosiya napravila do Gruziyi nevelike vijsko pid komanduvannyam general majora Totlebena nim Gottlob Curt Heinrich von Tottleben yake niyak ne dopomoglo Gruziyi sho vistupila u cij vijni na boci Rosiyi Na drugomu etapi vzayemodiyi z Rosiyeyu zvernennya Irakliya II zbiglosya z togochasnimi planami Rosiyi spryamovanimi na zahoplennya Persiyi a potomu j Indiyi cherez Gruziyu Tomu peremovini zavershilisya pidpisannyam rosijsko gruzinskogo traktatu v Georgiyevsku 24 7 1783 Naslidkom pidpisannya ugodi buv napad Persiyi na Gruziyu sho zaznala u cij vijni porazki Pislya cogo zamist ob yednannya Gruziyi pri dopomozi Rosiyi vidbulosya yiyi priyednannya do Rosijskoyi imperiyi 1801 roku Pavlo I pidpisav ukaz pro vklyuchennya shidnoyi Gruziyi do skladu imperiyi yak administrativnoyi odinici Cim ukazom buv anulovanij Georgiyivskij traktat i Gruziya bula postavlena u stanovishe koloniyi Taka zh dolya spitkala nezabarom j inshi chastini Gruziyi Pri comu priyednannya vidbuvalosya ne lishe mirnim shlyahom ale j siloyu vijska Ostannimi buli priyednani Svanetiya 1856 Abhaziya 1864 Batum ta Artvin 1878 Tak zavershilosya ob yednannya majzhe usiyeyi istorichnoyi Gruziyi ale vzhe pid vladoyu Rosiyi Ostannij kartlijsko kahetinskij car iz dinastiyi Bagrationiv Georgij XII pomer nezadovgo do ogoloshennya aneksiyi Pid viglyadom mirnogo priyednannya Gruziya bula zahoplena i faktichno stala koloniyeyu Rosijskoyi imperiyi Yak viznali sami rosiyani Pochavsya bezsoromnij kolonialnij grabunok Gruziyi U selyan vidchuzhuvalasya zemlya znishuvalisya cili selisha chinilisya nezlichenni znushannya bezkarni vbivstva Z ustanov bula vignana gruzinska mova i nasilno vvedena rosijska yakoyi naselennya ne rozumilo Vsilyako znishuvalisya vsi oznaki nacionalnoyi nezalezhnosti Originalnij tekst ros Nachalsya bezzastenchivyj kolonialnyj grabezh Gruzii U krestyan otchuzhdalis zemli unichtozhalis celye seleniya chinilis beschislennye izdevatelstva beznakazannye ubijstva Iz uchrezhdenij byl izgnan gruzinskij yazyk i nasilno vveden russkij kotorogo naselenie ne ponimalo Vsyacheski unichtozhalis vse priznaki nacionalnoj nezavisimosti zhorstoko pridushuvalisya Hronologiya12 veresnya 1801 r Oleksandr I 1801 1825 pidpisav Manifest pro zasnuvannya novogo pravlinnya v Gruziyi Kartli Kahetinske carstvo vhodilo do skladu Rosiyi i stavalo Gruzinskoyi guberniyeyu imperiyi Dali buli priyednani Bakinske Kubinske Dagestanske i inshi carstva 1803 roku priyednani Mingreliya i Imeretinske carstvo 3 sichnya 1804 r v rezultati yakogo likviduyetsya i vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi 10 chervnya 1804 perskij shah Feth Ali Baba han 1797 1834 yakij vstupiv u soyuz z Velikoyu Britaniyeyu ogolosiv vijnu Rosiyi 8 chervnya avangard zagonu Cicianova pid komanduvannyam Tuchkova vistupiv u napryamku do Yerevana 10 chervnya u urochisha Gyumri avangard Tuchkova zmusiv vidstupiti persku kinnotu 19 chervnya zagin Cicianova pidijshov do Yerevana i zustrivsya z armiyeyu Abbas Mirzi Avangard general majora Portnyagina v toj zhe den ne zmig z hodu ovoloditi echmiadzinskim monastirem i zmushenij buv vidstupiti 20 chervnya v hodi bitvi pid Yerevanom osnovni sili rosiyan rozbili persiv i zmusili yih vidstupiti 30 chervnya zagin Cicianova perejshov richku Zangu de v hodi zapeklogo boyu zahopiv perski reduti 2 lipnya rosiyani povnistyu otochili Erivansku fortecyu 17 lipnya pid Yerevanom perska armiya pid komanduvannyam Feth Ali Shaha atakuvala rosijski poziciyi prote uspihu ne dosyagla 4 veresnya za velikih vtrat rosiyani znyali oblogu z Erivanskoyi forteci i vidstupili do Gruziyi Na pochatku 1805 roku zagin general majora zajnyav Shuragelskij sultanat i priyednav jogo u volodinni Rosijskoyi imperiyi Erivanskij pravitel Muhammed han z 3000 vershnikami ne zmig vchiniti opir i zmushenij buv vidstupiti 14 travnya 1805 mizh Rosiyeyu i Karabaskim hanstvom buv pidpisanij Kyurekchajskij dogovir Za jogo umovami han jogo spadkoyemci ta vse naselennya hanstva perehodilo pid vladu Rosiyi Nezadovgo do cogo Karabaskij han Ibragim han vshent rozbiv pri Dizani perske vijsko Slidom za cim 21 travnya Shekinskij han viyaviv bazhannya vstupiti v piddanstvo Rosiyi i z nim buv pidpisanij analogichnij dogovir U chervni Abbas Mirza zajnyav fortecyu Askeran U vidpovid rosijskij zagin Karyagina vibiv persiv iz zamku Diznavshis pro ce Abbas Mirza otochiv zamok i pochav vesti peregovori pro jogo zdachu Ale rosijskij zagin ne dumav pro zdachu yih golovnoyu metoyu bulo zatrimati perskij zagin Abbas Mirzi Diznavshis pro nablizhennya shahskoyi armiyi pid komanduvannyam Feth Ali Shaha zagin Karyagina vnochi pokinuv zamok i pishov do Shushi Nezabarom u Askeranskoyi ushelini zagin Karyagina zitknuvsya z zagonom Abbas Mirzi ale vsi sprobi ostannogo rozbiti rosijskij tabir ne mali uspihu 15 lipnya osnovni sili rosiyan deblokuvali Shushi i zagin Karyagina Abbas Mirza diznavshis pro te sho osnovni sili rosiyan pokinuli Yelizavetpil obhidnim shlyahom vistupili i osadili Yelizavetpil Do togo zh jomu vidkrivavsya shlyah na Tiflis yakij zalishivsya bez prikrittya 27 lipnya vvecheri zagin v 600 bagnetiv pid komanduvannyam Karyagina nespodivano atakuvav tabir Abbas Mirzi pid Shamhorom i vshent rozbiv persiv 30 listopada 1805 zagin Cicianova perehodit cherez Kuru i vtorgayetsya v mezhi i 27 grudnya Shirvanskij han Mustafa han pidpisuye dogovir pro perehid u piddanstvo Rosijskoyi imperiyi Tim chasom 23 chervnya kaspijska flotiliya pid komanduvannyam general majora zajnyala i visadila desant Prote vzhe 20 lipnya yim dovelosya pokinuti Enzeli i vzyati kurs na Baku 12 serpnya 1805 kaspijska flotiliya kinula yakir v Bakinskij buhti General major Zavalishin zaproponuvav Bakinskomu hanu Gusejngulu hanu proekt dogovoru pro perehid u piddanstvo Rosijskoyi imperiyi Odnak peregovori uspihu ne mali bakinci virishili chiniti serjoznij opir Vse majno naselennya bulo vivezeno zazdalegid v gori Todi protyagom 11 dniv kaspijska flotiliya bombarduvala Baku Do kincya serpnya visadivsya zagin sho opanuvav peredovimi ukriplennyami pered mistom Hanski vijska vijshli z forteci buli rozbiti Prote veliki vtrati vid zitknen a takozh brak boyepripasiv zmusili 3 veresnya znyati oblogu z Baku ta 9 veresnya povnistyu pokinuti bakinsku buhtu 30 sichnya 1806 Cicianov z 2000 bagnetami pidhodit do Baku Razom z nim do Baku pidhodit kaspijska flotiliya i visadzhuye desant Cicianov zazhadav negajnoyi zdachi mista 8 lyutogo povinen buv vidbutisya perehid Bakinskogo hanstva v piddanstvo Rosijskoyi imperiyi prote pid chas zustrichi z hanom general Cicianov i pidpolkovnik Eristov buli vbiti dvoyuridnim bratom hana Ibragim bekom Golova Cicianova bula vidpravlena Feth Ali shahu Pislya cogo general major Zavalishin virishiv pokinuti Baku Priznachenij zamist Cicianova I V Gudovich vlitku 1806 rozgromiv Abbas Mirzu pri Karakapeti Karabah i pidkoriv Derbentske Bakinske Baku i Kubinske hanstva Kuba Rozpochata v listopadi 1806 roku rosijsko turecka vijna zmusila rosijske komanduvannya uklasti vzimku 1806 1807 rokiv z persami Ale v travni 1807 Feth Ali vstupiv v z napoleonivskoyu Franciyeyu i v 1808 vijskovi diyi ponovilisya Rosiyani vzyali Echmiadzin v zhovtni 1808 rozbili Abbas Mirzu pri Karababi na pivden vid ozera Sevan i zajnyali Nahichevan Pislya nevdaloyi oblogi Yerevana Gudovich buv zaminenij O P Tormasovim yakij v 1809 vidbiv nastup armiyi na choli z Fethom Ali v rajoni Gyumri Artik i zirvav sprobu Abbas Mirzi zahopiti Gyandzhu Persiya rozirvala dogovir z Franciyeyu i vidnovila soyuz z Velikoyu Britaniyeyu yaka iniciyuvala ukladennya perso tureckoyi ugodi pro spilni operaciyi na kavkazkomu fronti U travni 1810 armiya Abbas Mirzi vtorglasya v Karabah ale nechislennij zagin P S Kotlyarevskogo zavdav yim porazki bilya forteci Migri cherven ta na richci Araks lipen u veresni persi buli rozbiti pid Ahalkalaki i tim samim rosijski vijska zavadili persam z yednatisya z turkami Pislya zavershennya v sichni 1812 rosijsko tureckoyi vijni i ukladennya mirnogo dogovoru Persiya stala shilyatisya takozh do primirennya z Rosiyeyu Ale zvistka pro vstup Napoleona I do Moskvi zmicnila vijskovu partiyu pri shahskomu dvori v pivdennomu Azerbajdzhani dlya napadu na Gruziyu bula sformovana armiya pid kerivnictvom Abbas Mirzi Prote Kotlyarevskij perejshovshi Araks 19 20 zhovtnya 31 zhovtnya 1 listopada rozgromiv u bagato raziv perevazhayuchi sili persiv bilya Aslanduzkogo brodu i 1 13 sichnya vzyav Lenkoran Shahu dovelosya vstupiti v mirni peregovori 12 24 zhovtnya 1813 buv pidpisanij Gyulistanskij mirnij dogovir Karabah za yakim Persiya viznala vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi shidnoyi Gruziyi i Pivnichnogo Azerbajdzhanu Imereti Guriyi Mingreliyi i Abhaziyi Rosiya otrimala viklyuchne pravo trimati vijskovij flot na Kaspijskomu mori PrimitkiBolshaya Sovetskaya Enciklopediya Tom devyatnadcatyj Graciadei Gurev Gl red O Yu Shmidt M Akcionernoe obshestvo Sovetskaya Enciklopediya 1930 Stb 568 Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom vtoroj Vanini Drotiki M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 Stb 690 DzherelaPersidskie vojny Rossii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 ros A V Shishov Shvatka za Kavkaz M Veche 2007 S 172 214 ros