Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сване́тія (Сване́ті, груз. სვანეთი) — історична гірська область на північному заході Грузії, на кордоні з Росією. Населена сванами.
| Сване́ті | |||
|---|---|---|---|
| სვანეთი | |||
| | |||
 | |||
| Сванеті на мапі Грузії | |||
| Адм. центр | Местія (Верхня Сванеті) Лентехі (Нижня Сванеті) | ||
| Країна |  Грузія | ||
| Регіон | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті | ||
| Населення | |||
| - повне | ~ 23,000 | ||
| - густота | (4-те місце) | ||
| Площа | |||
| - повна | 5776,4 км² | ||
 | |||
| |||
Географія
Сванеті розташована на південних схилах Великого Кавказу і є найвищою заселеною територією на Кавказі.
На території області знаходяться чотири з 10 найвищих вершин Кавказу. Найвища гора у Грузії, гора Шхара заввишки 5201 м, розташована у Сванеті. Також у Сванеті знаходяться вершини: Тетнульді (4974 м), Пік Шота Руставелі (4960 м), Ушба (4710 м), Айлама (4525 м), Ляльвер (4350 м), Лацга (4019 м) та инші.
Територіально та історично Сванеті поділяється на Кодорську ущелину, Верхню (складається з Вільної (Східної) та Княжої (Західної)) та Нижню, які розділені Сванетським хребтом.
Клімат
Клімат Сванеті вологий, який зазнає впливу повітряних мас, що надходять з Чорного моря протягом року. Середні температури та кількість опадів значно змінюються залежно від висоти. Річна кількість опадів коливається від 1000 до 3200 мм.
Для Сванеті у взимку характерними є дуже сильні снігопади та сходження лавин. Висота снігового покриву в деяких районах може досягати 5 метрів.
На найнижчих висотах у Сванеті характерним є довге тепле літо та відносно холодна і сніжна зима. Середні висоти (1200-1800 метрів над рівнем моря) мають відносно тепле літо та холодну зиму. Території вище 2000 метрів над рівнем моря знаходяться в зоні, де спостерігається коротке прохолодне літо (менше 3 місяців) та довга і холодна зима.
Значні частини Сванеті розташовані на висоті понад 3000 метрів над рівнем моря, і у цій зоні немає справжнього літа.
Завдяки тісній близькості Сванеті до Чорного моря, у регіоні не має надзвичайно низьких зимових температур, характерних для високих гір.
Верхня Сванетія
Верхня Сванетія (груз. ზემო სვანეთი — Земо-Сванеті) — високогірна долина у верхньому плині річки Інгурі, розташована між 42°48' і 43°15' півн. широти й між 42°00' і 43°00' сх. довготи й займає площу 3154 км².
З півночі й сходу Верхню Сванетію облямовує Головний Кавказький хребет, по якому проходить кордон Грузії з Росією (Кабардино-Балкарія). З півдня височіє Сванетський хребет, який примикає безпосередньо до Головного Кавказького хребта й замикає Верхню Сванетію зі сходу.
Із заходу район відділений хребтом Хурум від Кодорської ущелини.
Верхня Сванетія відома своїми архітектурними скарбами й мальовничими пейзажами. Виділяються житлові вежі, споруджені головним чином в IX–XII сторіччях. Також збереглися прадавні кам'яні православні церкви.
Верхня Сванетія ввійшла до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В адміністративному плані Верхня Сванетія становить регіону Мегрелія й Верхня Сванетія із центром у смт Местіа.
Історія
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Верхня Сванетія номінально підкорялася імеретинському цареві. У західній частині долини утворювалося незалежне володіння князів Дадешкеліані й воно одержало назву Княжа Сванетія. В іншій, більшій за площею частині долини існували вільні суспільства, і вона стала називатися Вільною Сванетією.
Обидві частини долини номінально увійшли до складу Російської імперії (князівство в 1833 році, а «вільна» частина в 1840), але до кінця 1840-х років у районі не була присутня ні російська адміністрація, ні російська православна церква.
До 1859 року князівство було скасовано, і район склав окреме приставство Сванетія в складі Кутаїського генерал-губернаторства.
Нижня Сванетія
Нижня Сванетія (груз. ქვემო სვანეთი — Квемо-Сванеті) — долина у верхньому плині річки Цхенісцкалі і її притоки Хеледула.
З півночі Нижню Сванетію від Верхньої відокремлює Сванетський хребет. З південного заходу відокремлює район від Мегрелії, а відокремлює його від Лечхумі на півдні й на сході.
В адміністративному плані Нижня Сванетія становить регіону Рача-Лечхумі й Нижня Сванетія із центром у селищі Лентехі.
Історія
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Нижня Сванетія стала частиною Мегрельського князівства. З 1833 року князівство ввійшло до складу Російської імперії, а 1867 року воно було скасоване, і його територія ввійшла до складу Кутаїської губернії. З 1887 року територія Нижньої Сванетії ввійшла у Лечхумський повіт губернії.
Населення
Корінним населення Сванеті є свани, етнічна підгрупа грузин. Свани сповідують православ'я і були охрещені у 4-6 століттях. Святий Георгій, покровитель Грузії, є найшанованішим святим у сванів.
Раніше, протягом століть, свани рідко спускалися з гір, а коли й спускалися, то лише влітку. Взимку Сванеті залишаєлася повністю ізольованою від зовнішнього світу. В результаті такої ізоляції збереглася унікальна культура сванів, яка дуже мало змінена до наших днів. Свани є найконсервативнішою етнічною підгрупою Грузії, яка майже повністю зберегла свої традиції протягом століть. Так серед збережених традицій є кровна помста (ліцврі). Сім'ї у сванів зазвичай невеликі, чоловік є головою сім'ї. Після шлюбу молода сім'я завжди переходить жити у будинок батьків чоловіка.
Як правило двомовні, вони використовують як грузинську, так і свою власну, неписемну сванську мову, яка разом із грузинською, мігрельською та лазькою мовами становить південнокавказьку або картвельську мовну сім’ю.
Пам'ятки
- Сванські кам'яні вежі — ввійшли до списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. У Сванеті їх близько 300, найбільші з яких знаходяться в муніципалітеті Ушгулі.
- Местія — адміністративний центр, де знаходяться Історико-етнографічний музей Сванеті, Сванський вежа-музей, Сванський будинок-музей, Музейний комплекс родини Марґіані.
- Ушгулі — другий за висотою населений пункт Європи після дагестанського Куруша. Село розташоване біля підніжжя найвищої грузинської вершини Шхара. Тут знаходяться краєзнавчий музей, монастир Ламарія та вежа цариці Тамари. У селі збереглося близько 30 напівзруйнованих сванських веж.
- Латалі — у селі знаходиться 30 родових церков та стародавня церква Святого Георгія. Збереглися також старовинні сванські вежі.
Світлини
Див. також
- Свани
- Ушгулі — гірське село
- Местіа — гірське село, смт
- Сванська сіль
Посилання
- Сайт про Сванетію
 | Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svane tiya Svane ti gruz სვანეთი istorichna girska oblast na pivnichnomu zahodi Gruziyi na kordoni z Rosiyeyu Naselena svanami Svane tiსვანეთიSvaneti na mapi GruziyiSvaneti na mapi GruziyiAdm centr Mestiya Verhnya Svaneti Lentehi Nizhnya Svaneti Krayina GruziyaRegion Racha Lechhumi ta Kvemo SvanetiNaselennya povne 23 000 gustota 4 te misce Plosha povna 5776 4 km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SvanetiyaGeografiyaGora Shhara Svaneti roztashovana na pivdennih shilah Velikogo Kavkazu i ye najvishoyu zaselenoyu teritoriyeyu na Kavkazi Na teritoriyi oblasti znahodyatsya chotiri z 10 najvishih vershin Kavkazu Najvisha gora u Gruziyi gora Shhara zavvishki 5201 m roztashovana u Svaneti Takozh u Svaneti znahodyatsya vershini Tetnuldi 4974 m Pik Shota Rustaveli 4960 m Ushba 4710 m Ajlama 4525 m Lyalver 4350 m Lacga 4019 m ta inshi Teritorialno ta istorichno Svaneti podilyayetsya na Kodorsku ushelinu Verhnyu skladayetsya z Vilnoyi Shidnoyi ta Knyazhoyi Zahidnoyi ta Nizhnyu yaki rozdileni Svanetskim hrebtom KlimatKlimat Svaneti vologij yakij zaznaye vplivu povitryanih mas sho nadhodyat z Chornogo morya protyagom roku Seredni temperaturi ta kilkist opadiv znachno zminyuyutsya zalezhno vid visoti Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1000 do 3200 mm Dlya Svaneti u vzimku harakternimi ye duzhe silni snigopadi ta shodzhennya lavin Visota snigovogo pokrivu v deyakih rajonah mozhe dosyagati 5 metriv Na najnizhchih visotah u Svaneti harakternim ye dovge teple lito ta vidnosno holodna i snizhna zima Seredni visoti 1200 1800 metriv nad rivnem morya mayut vidnosno teple lito ta holodnu zimu Teritoriyi vishe 2000 metriv nad rivnem morya znahodyatsya v zoni de sposterigayetsya korotke proholodne lito menshe 3 misyaciv ta dovga i holodna zima Znachni chastini Svaneti roztashovani na visoti ponad 3000 metriv nad rivnem morya i u cij zoni nemaye spravzhnogo lita Zavdyaki tisnij blizkosti Svaneti do Chornogo morya u regioni ne maye nadzvichajno nizkih zimovih temperatur harakternih dlya visokih gir Verhnya SvanetiyaVerhnya Svaneti bez Kodorskoyi ushelini na mapi suchasnoyi Gruziyi Verhnya Svanetiya gruz ზემო სვანეთი Zemo Svaneti visokogirna dolina u verhnomu plini richki Inguri roztashovana mizh 42 48 i 43 15 pivn shiroti j mizh 42 00 i 43 00 sh dovgoti j zajmaye ploshu 3154 km Kodorska ushelina Verhnya Abhaziya Z pivnochi j shodu Verhnyu Svanetiyu oblyamovuye Golovnij Kavkazkij hrebet po yakomu prohodit kordon Gruziyi z Rosiyeyu Kabardino Balkariya Z pivdnya visochiye Svanetskij hrebet yakij primikaye bezposeredno do Golovnogo Kavkazkogo hrebta j zamikaye Verhnyu Svanetiyu zi shodu Iz zahodu rajon viddilenij hrebtom Hurum vid Kodorskoyi ushelini Verhnya Svanetiya vidoma svoyimi arhitekturnimi skarbami j malovnichimi pejzazhami Vidilyayutsya zhitlovi vezhi sporudzheni golovnim chinom v IX XII storichchyah Takozh zbereglisya pradavni kam yani pravoslavni cerkvi Verhnya Svanetiya vvijshla do spisku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO V administrativnomu plani Verhnya Svanetiya stanovit regionu Megreliya j Verhnya Svanetiya iz centrom u smt Mestia Istoriya Pislya rozpadu Gruzinskogo carstva v seredini XVI stolittya Verhnya Svanetiya nominalno pidkoryalasya imeretinskomu carevi U zahidnij chastini dolini utvoryuvalosya nezalezhne volodinnya knyaziv Dadeshkeliani j vono oderzhalo nazvu Knyazha Svanetiya V inshij bilshij za plosheyu chastini dolini isnuvali vilni suspilstva i vona stala nazivatisya Vilnoyu Svanetiyeyu Obidvi chastini dolini nominalno uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi knyazivstvo v 1833 roci a vilna chastina v 1840 ale do kincya 1840 h rokiv u rajoni ne bula prisutnya ni rosijska administraciya ni rosijska pravoslavna cerkva Do 1859 roku knyazivstvo bulo skasovano i rajon sklav okreme pristavstvo Svanetiya v skladi Kutayiskogo general gubernatorstva Nizhnya SvanetiyaNizhnya Svaneti na mapi suchasnoyi GruziyiLito u Svaneti Nizhnya Svanetiya gruz ქვემო სვანეთი Kvemo Svaneti dolina u verhnomu plini richki Chenisckali i yiyi pritoki Heledula Z pivnochi Nizhnyu Svanetiyu vid Verhnoyi vidokremlyuye Svanetskij hrebet Z pivdennogo zahodu vidokremlyuye rajon vid Megreliyi a vidokremlyuye jogo vid Lechhumi na pivdni j na shodi V administrativnomu plani Nizhnya Svanetiya stanovit regionu Racha Lechhumi j Nizhnya Svanetiya iz centrom u selishi Lentehi Istoriya Pislya rozpadu Gruzinskogo carstva v seredini XVI stolittya Nizhnya Svanetiya stala chastinoyu Megrelskogo knyazivstva Z 1833 roku knyazivstvo vvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi a 1867 roku vono bulo skasovane i jogo teritoriya vvijshla do skladu Kutayiskoyi guberniyi Z 1887 roku teritoriya Nizhnoyi Svanetiyi vvijshla u Lechhumskij povit guberniyi NaselennyaKorinnim naselennya Svaneti ye svani etnichna pidgrupa gruzin Svani spoviduyut pravoslav ya i buli ohresheni u 4 6 stolittyah Svyatij Georgij pokrovitel Gruziyi ye najshanovanishim svyatim u svaniv Ranishe protyagom stolit svani ridko spuskalisya z gir a koli j spuskalisya to lishe vlitku Vzimku Svaneti zalishayelasya povnistyu izolovanoyu vid zovnishnogo svitu V rezultati takoyi izolyaciyi zbereglasya unikalna kultura svaniv yaka duzhe malo zminena do nashih dniv Svani ye najkonservativnishoyu etnichnoyu pidgrupoyu Gruziyi yaka majzhe povnistyu zberegla svoyi tradiciyi protyagom stolit Tak sered zberezhenih tradicij ye krovna pomsta licvri Sim yi u svaniv zazvichaj neveliki cholovik ye golovoyu sim yi Pislya shlyubu moloda sim ya zavzhdi perehodit zhiti u budinok batkiv cholovika Yak pravilo dvomovni voni vikoristovuyut yak gruzinsku tak i svoyu vlasnu nepisemnu svansku movu yaka razom iz gruzinskoyu migrelskoyu ta lazkoyu movami stanovit pivdennokavkazku abo kartvelsku movnu sim yu Pam yatkiSvanski kam yani vezhi vvijshli do spisku vsesvitnoyi kulturnoyi ta prirodnoyi spadshini YuNESKO U Svaneti yih blizko 300 najbilshi z yakih znahodyatsya v municipaliteti Ushguli Mestiya administrativnij centr de znahodyatsya Istoriko etnografichnij muzej Svaneti Svanskij vezha muzej Svanskij budinok muzej Muzejnij kompleks rodini Margiani Ushguli drugij za visotoyu naselenij punkt Yevropi pislya dagestanskogo Kurusha Selo roztashovane bilya pidnizhzhya najvishoyi gruzinskoyi vershini Shhara Tut znahodyatsya krayeznavchij muzej monastir Lamariya ta vezha carici Tamari U seli zbereglosya blizko 30 napivzrujnovanih svanskih vezh Latali u seli znahoditsya 30 rodovih cerkov ta starodavnya cerkva Svyatogo Georgiya Zbereglisya takozh starovinni svanski vezhi SvitliniTipovi svanski vezhi Selo Chazhashi u Verhnij Svaneti Selo Mestiya Selo Zhibiani Selo UshguliDiv takozhSvani Ushguli girske selo Mestia girske selo smt Svanska silPosilannyaSajt pro SvanetiyuCe nezavershena stattya z geografiyi Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi