Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свани — субетнічна група грузинів. Самоназва «lushnu», од. «Mushwan», античні автори називали сванів місіміянцями. Проживають в Местійському муніципалітеті краю Самегрело-Земо Сванеті та Лентехському муніципалітеті краю Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті на північному заході Грузії. Разом області розселення сванів об'єднуються в історичну область Сванетія. Також проживають в самопроголошеній республіці Абхазія.
| Свани ლუშნუ Lushnu | |
|---|---|
 | |
| Кількість | від 14 тис. до 30 тис. чол. |
| Ареал | Грузія |
| Мова | Сванська i Грузинська |
| Релігія | Грузинська православна церква. |
Історія
Перші згадки про сванів можна знайти у грецького географа Страбона, який писав про них як про грізних та завзятих воїнів, нащадків шумерських рабів. Згадував також про використання ними вовни для добування золота з гірських струмків, через те Сванетія часто вважається, однією з цілей походу аргонавтів. Християнство прийшло сюди у 6 столітті.
В Російській імперії та перших роках СРСР мегрели та свани враховувались при переписах як окремі етнічні групи, але з 30-х років 20 століття записувались до складу грузинів, зважаючи на те, що свани та мегрели завжди мали грузинську самосвідомість.
Незважаючи на раннє прийняття сванами християнства, у них залишилися свої вірування. Найшанованішим святим та покровителем, як і в усій Грузії, є святий Георгій. Традиційно свани вважаються найвойовничішими серед грузинів. У Сванетії й досі подекуди зберігаються традиції кровної помсти.
Мова
В побуті свани послуговуються сванською мовою, яка належить до картвельських мов. Взаєрозуміння між сванською та іншими мовами групи відсутнє. Однак національною та мовою літератури для сванів є грузинська мова.
Культура
Свани відомі своїми оборонними вежами, названими «сванськими». Також далеко поза межами Грузії відомі пісні сванів, досить складні для виконання. Традиційно свани займалися бджільництвом, полюванням, здавна виготовляли живописні вироби з міді, бронзи та золота.
Традиційним видом спорту для сванів є альпінізм.
Найбільше свято сванів — Лампроба (груз. ლამპრობა), присвячене святому Георгію.
Відомі свани
Галерея
-
![image]()
Сван-мисливець -
![image]()
Сван, 1929 рік -
![image]()
Старий сван курить люльку, кінець 19 століття -
![image]()
Свани, 1905 рік -
![image]()
-
![image]()
Константин Дадешкеліані, князь Сванетії, близько 1885 року. -
![image]()
Культурний і релігійний центр гірської Сванетії.
Посилання
- Офіційний сайт Сванетії
- Сайт про населення Кавказу
- Свани та Сванетія
- Краями Грузії
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свани |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svani subetnichna grupa gruziniv Samonazva lushnu od Mushwan antichni avtori nazivali svaniv misimiyancyami Prozhivayut v Mestijskomu municipaliteti krayu Samegrelo Zemo Svaneti ta Lentehskomu municipaliteti krayu Racha Lechhumi ta Kvemo Svaneti na pivnichnomu zahodi Gruziyi Razom oblasti rozselennya svaniv ob yednuyutsya v istorichnu oblast Svanetiya Takozh prozhivayut v samoprogoloshenij respublici Abhaziya Svani ლუშნუ LushnuKilkist vid 14 tis do 30 tis chol Areal GruziyaMova Svanska i GruzinskaReligiya Gruzinska pravoslavna cerkva IstoriyaPershi zgadki pro svaniv mozhna znajti u greckogo geografa Strabona yakij pisav pro nih yak pro griznih ta zavzyatih voyiniv nashadkiv shumerskih rabiv Zgaduvav takozh pro vikoristannya nimi vovni dlya dobuvannya zolota z girskih strumkiv cherez te Svanetiya chasto vvazhayetsya odniyeyu z cilej pohodu argonavtiv Hristiyanstvo prijshlo syudi u 6 stolitti Svani na mapi kartvelskih narodiv V Rosijskij imperiyi ta pershih rokah SRSR megreli ta svani vrahovuvalis pri perepisah yak okremi etnichni grupi ale z 30 h rokiv 20 stolittya zapisuvalis do skladu gruziniv zvazhayuchi na te sho svani ta megreli zavzhdi mali gruzinsku samosvidomist Nezvazhayuchi na rannye prijnyattya svanami hristiyanstva u nih zalishilisya svoyi viruvannya Najshanovanishim svyatim ta pokrovitelem yak i v usij Gruziyi ye svyatij Georgij Tradicijno svani vvazhayutsya najvojovnichishimi sered gruziniv U Svanetiyi j dosi podekudi zberigayutsya tradiciyi krovnoyi pomsti MovaDokladnishe Svanska mova V pobuti svani poslugovuyutsya svanskoyu movoyu yaka nalezhit do kartvelskih mov Vzayerozuminnya mizh svanskoyu ta inshimi movami grupi vidsutnye Odnak nacionalnoyu ta movoyu literaturi dlya svaniv ye gruzinska mova KulturaSvani vidomi svoyimi oboronnimi vezhami nazvanimi svanskimi Takozh daleko poza mezhami Gruziyi vidomi pisni svaniv dosit skladni dlya vikonannya Tradicijno svani zajmalisya bdzhilnictvom polyuvannyam zdavna vigotovlyali zhivopisni virobi z midi bronzi ta zolota Tradicijnim vidom sportu dlya svaniv ye alpinizm Najbilshe svyato svaniv Lamproba gruz ლამპრობა prisvyachene svyatomu Georgiyu Vidomi svaniChhetiani Demet Tamazovich Hergiani Mihajlo Vissarionovich Kipiani David Davidovich Ioseliani Nana Mihajlivna Ioseliani Otar Davidovich Oniani Tariel Guramovich Sofo Gelovani Gelovani Mihajlo GeorgijovichGalereyaSvan mislivec Svan 1929 rik Starij svan kurit lyulku kinec 19 stolittya Svani 1905 rik Sim ya svaniv 1889 1890 rik Konstantin Dadeshkeliani knyaz Svanetiyi blizko 1885 roku Kulturnij i religijnij centr girskoyi Svanetiyi PosilannyaOficijnij sajt Svanetiyi Sajt pro naselennya Kavkazu Svani ta Svanetiya Krayami GruziyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svani