Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грузинські писемності це три писемності що використовуються для запису картвельських і кавказьких мов асомтаврулі нусхур

Грузинська письмо

Грузинська письмо

Грузинські писемності – це три писемності, що використовуються для запису картвельських і кавказьких мов: асомтаврулі, нусхурі та мхедрулі. Попри те, що абетки сильно відрізняються зовнішнім виглядом, їхні букви є відповідниками одне одного: мають однакові назви, позначають однакові звуки, йдуть в одному порядку та, історично, мають лише один розмір.

Грузинська писемність
груз. დამწერლობა
мегр. ჭარალუა
image
Грузинське слово "дамц'ерлоба" (груз. დამწერლობა – писемність), записане з використанням мхедрулі
Вид
абетка
Мови
Період
430 — сьогодення
Походження
Достеменно невідомо, ймовірно на основі грецької писемності
Сестринські системи
Вірменська писемність, кавказька писемність, глаголиця, кирилиця
Напрямзліва направо
  • U+10A0–U+10FF Грузинська
  • U+2D00–U+2D2F Грузинська додаткова
  • U+1C90–U+1CBF Грузинська розширена
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Ця сторінка чи розділ містить спеціальні символи Юнікоду.
Якщо у вас відсутні , деякі символи можуть відображатися неправильно.

Мхедрулі (груз. მხედრული), станом на сьогодні, є стандартною писемністю як для запису грузинської мови, так і низки інших мов (насамперед, картвельських мов). Зазвичай усі букви записуються в одному розмірі, бо правопис грузинської мови передбачає використання літер лише одного регістру, проте інколи в оздоблювальних цілях використовують набір більших букв, мхедрулі мтаврулі (груз. მხედრული მთავრული – заголовні букви).

Інші писемності вийшли з щоденного вжитку: асомтаврулі (груз. ასომთავრული) та нусхурі (груз. ნუსხური) використовуються лише Грузинською православною церквою у церемоніальних цілях: для запису священних текстів і в іконографії. Часто ці писемності застовуються не лише окремо, а й разом: асомтаврулі для запису великих букв, а нусхурі – малих букв. Таке поєднання двох писемностей зветься хуцурі (груз. ხუცური – церковне письмо).

Точне походження усіх трьох грузинських писемностей лишається нез'ясованим, проте порядок букв схожий на порядок грецьких букв (за винятком тих букв, що позначають унікальні грузинські звуки).

Історично усі писемності мали 38 букв, однак мхедрулі містить до 47 букв, з яких для запису грузинської мови використовують 33 з них, решту використовують в інших мовах за потреби.

Походження

Історія походження грузинських писемностей маловідома, а серед науковців як з самої Грузії, так і з інших країн, немає повної згоди щодо того, за яких обставин та коли саме вони виникли, які умови на це повпливали та хто саме доклався до їхнього створення.

Асомтаврулі

image
Написи Бір Ель-Кут, датовані 430 роком, є найдавнішою пам'яткою грузинської писемності

Перша писемність, що використовувалася для запису картвельських мов – це асомтаврулі: перші написи з використанням цієї абетки датовані V століттям. Найдавніший напис грузинською мовою був зроблений саме асомтаврулі у 430 році.

Більшість сучасних науковців повʼязують створення грузинських писемностей з хрещенням Іберії, провідного з картлійських князівств. Таким чином асомтаврулі, скоріше за все, була створена у проміжку між IV і V століттями, а саме між правлінням короля Міріана ІІІ у 326-337 роках, який дав початок хрещенню картвельського краю, та створенням написів у Бір Ель-Кут, що були викарбувані 430 року. На користь цієї думки свідчить те, що вперше асомтаврулі використовували для перекладу Біблії та інших священних писань грузинською мовою монахами зі Святої Землі та Грузії.

Починаючи з ІХ століття асомтаврулі поступово зникає з щоденного вжитку, а на заміну їй приходить її ґрафічний різновид – нусхурі. Останні рукописи, зроблені винятково з використанням асомтаврулі, датовані XI століттям. Надалі асомтаврулі використовується переважно в оздоблювальних цілях.

Асомтаврулі частково збереглася як складова частина церковної писемності хуцурі, що використовується й дотепер.

Нусхурі

Перша поява нусхурі датована ІХ століттям. Ця писемність спочатку виникла як ґрафічний різновид асомтаврулі, однак згодом розвинулася в окрему писемність.

Найдавніші написи, записані з використанням цієї абетки, виявлені у Сіонській церкві, що знаходиться у селі (поблизу міста Горі у Грузії). Вони були зроблені 835 року. Також збереглися й рукописи, записані цією писемністю: найдавніші збережені записи датовані 864 роком.

Нусхурі стала провідною писемністю для запису картвельських мов у X столітті, майже повністю замінивши асомтаврулі у щоденному вжитку.

Нусхурі частково збереглася як складова частина церковної писемності хуцурі, що використовується й дотепер.

Припущення щодо ранішого походження

У науковому середовищі Грузії часто зустрічається думка про набагато давніше походження грузинських писемностей, ще у дохристиянську добу.

У 1980-их роках професор Леван Чілашвілі виявив написи на асомтаврулі у зруйнованому місті Некресі, які він датував І-ІІ століттями н.е. або І століттям до н.е. Однак його припущення не здобули широкого визнання.

У хроніці доби Середніх Віків «Життя князів Картлі», укладеній на початку ІХ століття, стверджується, що грузинську писемність було винайдено князем Парнавазом І, першим правителем Іберії. Його правління припало на ІІІ століття до н.е., тобто задовго до хрещення Іберії. У наші дні це твердження вважається легендою та було відкинуте науковою спільнотою через відсутність археологічних знахідок, що могли б підтвердити його.

Грузинський мовознавець Тамаз Ґамкрелідзе висунув інше припущення щодо дохристиянського походження писемності. На його думку грузинська писемність утворилася під впливом арамейської (переклад висловлювання з однієї мови на іншу таким чином, що первинне висловлювання можна однозначно та правильно відновити) або від іноземних писемностей, що використовувалися для запису грузинських текстів у дохристиянську добу.

Американський науковець Стівен Рапп вважає, що твердження про дохристиянське походження грузинських писемностей повʼязані з намаганнями Грузинської церкви спростувати присутність іноземного впливу, насамперед – припущення, що перша писемність для картвельських мов була винайдена вірменином Месропом Маштоцом. На думку навковця, такі спроби є прикладом застосування іранської моделі засновчого міту, згідно з якою первісним правителям приписують створення основних суспільних інститутів.

Вірменський вплив

Уважається, що грузинська писемність певною мірою зазнала вірменського впливу, однак у наукових колах існують суттєві розбіжності щодо того, наскільки сильним був цей вплив.

У вірменських записах V-VII століть ствреджується, що грузинську писемність винайшов вірменський віршувальник і проповідник християнської віри Месроп Маштоц, якому також приписують створення кавказької та вірменської писемностей. Основним джерелом таких тверджень є історичні записи – вірменського письменника та історика, що жив у V столітті та є автором біографії Месропа Маштоца. На основі цих записів вірменський мовознавець Рачія Ачарян висунув припущення, що створення грузинської писемності припало на початок V століття: на його думку, грузинську писемність було створено Месропом Маштоцом у 408 році, через 4 роки після створення вірменської писемності у 404 році. Попри те, що у Грузії історичні праці Корюна вважаються ненадійними та надуманими, Рачія Ачарян відкидав будь-які закиди щодо ненадійності цих записів.

У наукових колах інших країн намагаються не втручатися у суперечки щодо достовірності історичних праць Корюна, цитуючи їх без ствердження їхньої достовірності. Там також схиляються до думки, що до створення грузинської писемності могли бути причетні християнські проповідники з Вірменії, до яких міг належати і Месроп Маштоц.

Спорідненість вірменського та грузинського письма інколи відзначали і у Грузії. Так, тамтешній мовознавець Ніколоз Марі, який вивчав філологію вірменської, грузинської та інших кавказьких мов, у своїй праці «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» стверджував, що церковна писемність, вживана у Грузії до ХІ століття, дуже подібна до тої, що використовується у Вірменії.

Грецький вплив

Грузинська писемність також зазнала суттєвого впливу грецької абетки або ж може походити від неї напряму. Ідея такої спорідненості набула широкого визнання у Грузії.

Серед подібних рис грецької та грузинської писемностей часто наводять ідентичний порядок букв, а також їхнє однакове звукове та числове значення.

Інші впливи

Деякі науковці припускають, що певні знаки з дохристиянської доби грузинської історії (зокрема, тамги), могли стати основою для створення окремих букв.

Нещодавні археологічні знахідки також свідчать про існування звʼязку грузинської писемності не лише з грецькою абеткою, а й з семітськими писемностями, зокрема з арамейською абеткою.

Букви

Основні букви

Сучасна абетка грузинської мови містить 33 букви. Зеленим кольором виділено сучасний вигляд букв (мхедрулі).

Числове
значення 		Старе письмо Сучасне письмо Назва Звук (за IPA)
асомтаврулі нусхурі мтаврулі мхедрулі
1 Ⴀ ⴀ Ა ა ан ɑ
2 Ⴁ ⴁ Ბ ბ бан b
3 Ⴂ ⴂ Გ გ ґан g
4 Ⴃ ⴃ Დ დ дон d
5 Ⴄ ⴄ Ე ე ен ɛ
6 Ⴅ ⴅ Ვ ვ він v
7 Ⴆ ⴆ Ზ ზ зен z
9 Ⴇ ⴇ Თ თ тан t
10 Ⴈ ⴈ Ი ი ін i
20 Ⴉ ⴉ Კ კ к'ан kʼ
30 Ⴊ ⴊ Ლ ლ лас l
40 Ⴋ ⴋ Მ მ ман m
50 Ⴌ ⴌ Ნ ნ нар n
70 Ⴍ ⴍ Ო ო он ɔ
80 Ⴎ ⴎ Პ პ п'ар pʼ
90 Ⴏ ⴏ Ჟ ჟ жан ʒ
100 Ⴐ ⴐ Რ რ рае r
200 Ⴑ ⴑ Ს ს сан s
300 Ⴒ ⴒ Ტ ტ т'ар tʼ
– ႭჃ / Ⴓ ⴓ Უ უ ун u
500 Ⴔ ⴔ Ფ ფ пар p
600 Ⴕ ⴕ Ქ ქ кан k
700 Ⴖ ⴖ Ღ ღ ган ɣ
800 Ⴗ ⴗ Ყ ყ кар qʼ
900 Ⴘ ⴘ Შ შ шин ʃ
1000 Ⴙ ⴙ Ჩ ჩ чин t͡ʃ
2000 Ⴚ ⴚ Ც ც цан t͡s
3000 Ⴛ ⴛ Ძ ძ дзил d͡z
4000 Ⴜ ⴜ Წ წ ц'ил t͡sʼ
5000 Ⴝ ⴝ Ჭ ჭ ч'ар t͡ʃʼ
6000 Ⴞ ⴞ Ხ ხ хан x
8000 Ⴟ ⴟ Ჯ ჯ джан d͡ʒ
9000 Ⴠ ⴠ Ჰ ჰ гае h

Застарілі букви

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване письменником Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 букв з грузинської абетки, які стали зайвими.

Числове
значення 		Старе письмо Сучасне письмо Назва Звук (за IPA)
асомтаврулі нусхурі мтаврулі мхедрулі
8 Ⴡ ⴡ Ჱ ჱ хе ɛj
60 Ⴢ ⴢ Ჲ ჲ йота j
400 Ⴣ ⴣ Ჳ ჳ віє wi
7000 Ⴤ ⴤ Ჴ ჴ кхар q
10000 Ⴥ ⴥ Ჵ ჵ гое oː

ɦ, ʔ

  • ჱ (хе), яка іноді називається «ei» або «е-мерве» («8-е e»), стала рівноцінною ეჲ «ей», як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей 'Христос'.
  • ჲ (йота), яка також називається йота, вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (ін), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей «Христос» зараз записується як ქრისტეი кріст'еі.
  • ჳ (віє) стала звучати так само як ვი ві й була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі «інші'».
  • ჴ (кхар, хар) стала звучати так само як і ხ (хан), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე «незалежний».
  • ჵ (гое) вживалася для вигуку хоі! (зараз записується як ჰოი), пізніше – для передачі подовженого звуку [oː]. У грузинській мові більше не використовується, у бацбійській мові позначає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ] (в українській мові позначається буквою г) або гортанне зімкнення [ʔ].

Попри це, дані літери й нині вживаються в інших картвельських мовах, де вони позначають подібні звуки.

Додаткові букви грузинської абетки

Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов.

Числове
значення 		Старе письмо Сучасне письмо Назва Звук (за IPA)
асомтаврулі нусхурі мтаврулі мхедрулі
– Ⴧ ⴧ Ჷ ჷ юн ə, ɨ
– – – Ჸ ჸ еліф ʔ
– – – Ჶ ჶ фі f
– – – Ჹ ჹ ɢ
– – – Ჺ ჺ ʔ
– Ⴭ ⴭ Ჽ ჽ æ
– – – Ჾ ჾ ◌ˠ
– – – Ჿ ჿ ◌ʷ
  • ჶ (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
  • ჷ (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
  • ჸ (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках. Вона є оберненою ყ (к'ар).
  • ჹ (перевернута ґан) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами.
  • ჺ (айн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові. Вона походить від арабської букви ع (‘айн).
  • ჽ (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
  • ჾ (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці для позначення веляризації попереднього приголосного звук.
  • ჿ (огублюючий знак) використовувалась в абхазькій абетці для позначення лабіалізації попереднього приголосного звуку.

Порівняльна таблиця

Порівняльна таблиця усіх абеток грузинської мови. Зеленим кольором виділено вилучені букви, червоним кольором – додаткові букви картвельських мов, бузковим кольором – додаткові букви кавказьких мов.

Число Букви Unicode Назва Звуки (IPA) Латиниця
асомтварулі нусхурі мтаврулі мхедрулі Державний стандарт Лазська латиниця (лазурі)
1 Ⴀ ⴀ Ა ა U+10D0 ан /ɑ/
сван. /a, æ/ 		A a A a
2 Ⴁ ⴁ Ბ ბ U+10D1 бан /b/ B b B b
3 Ⴂ ⴂ Გ გ U+10D2 ґан /ɡ/ G g G g
4 Ⴃ ⴃ Დ დ U+10D3 дон /d/ D d D d
5 Ⴄ ⴄ Ე ე U+10D4 ен /ɛ/ E e E e
6 Ⴅ ⴅ Ვ ვ U+10D5 він /v/ V v V v
7 Ⴆ ⴆ Ზ ზ U+10D6 зен /z/ Z z Z z
8 Ⴡ ⴡ Ჱ ჱ U+10F1 хе /eɪ/
сван. /eː/ 		— —
9 Ⴇ ⴇ Თ თ U+10D7 тан /t⁽ʰ⁾/ T t T t
10 Ⴈ ⴈ Ი ი U+10D8 ін /i/ I i I i
20 Ⴉ ⴉ Კ კ U+10D9 к'ан /kʼ/ Kʼ kʼ Ǩ ǩ
30 Ⴊ ⴊ Ლ ლ U+10DA лас /l/ L l L l
40 Ⴋ ⴋ Მ მ U+10DB ман /m/ M m M m
50 Ⴌ ⴌ Ნ ნ U+10DC нар /n/ N n N n
60 Ⴢ ⴢ Ჲ ჲ U+10F2 йота /je/

мегр., сван., лаз. /j/

— Y y
70 Ⴍ ⴍ Ო ო U+10DD он /ɔ/
сван. /ɔ, œ/ 		O o O o
80 Ⴎ ⴎ Პ პ U+10DE п'ар /pʼ/ Pʼ pʼ P̌ p̌
90 Ⴏ ⴏ Ჟ ჟ U+10DF жан /ʒ/ Zh zh J j
100 Ⴐ ⴐ Რ რ U+10E0 рае /r/ R r R r
200 Ⴑ ⴑ Ს ს U+10E1 сан /s/ S s S s
300 Ⴒ ⴒ Ტ ტ U+10E2 т'ар /tʼ/ Tʼ tʼ Ť t̆
400 Ⴣ ⴣ Ჳ ჳ U+10F3 віє /uɪ/
сван. /w/ 		— —
400 Ⴓ ⴓ Უ უ U+10E3 ун /u/
сван. /u, y/ 		U u U u
— Ⴧ ⴧ Ჷ ჷ U+10F7 юн мегр., сван. /ə/
осет. /ɨ/ 		— —
500 Ⴔ ⴔ Ფ ფ U+10E4 пар /p⁽ʰ⁾/ P p P p
600 Ⴕ ⴕ Ქ ქ U+10E5 кан /k⁽ʰ⁾/ K k K k
700 Ⴖ ⴖ Ღ ღ U+10E6 ган /ɣ/ Gh gh Ğ ğ
800 Ⴗ ⴗ Ყ ყ U+10E7 к'ар /qʼ/ Qʼ qʼ Q q
— — — Ჸ ჸ U+10F8 еліф мегр., сван. /ʔ/ — —
900 Ⴘ ⴘ Შ შ U+10E8 шин /ʃ/ Sh sh Ş ş
1000 Ⴙ ⴙ Ჩ ჩ U+10E9 чин /tʃ⁽ʰ⁾/ Ch ch Ç ç
2000 Ⴚ ⴚ Ც ც U+10EA цан /ts⁽ʰ⁾/ Ts ts Ʒ ʒ
3000 Ⴛ ⴛ Ძ ძ U+10EB дзил /dz/ Dz dz Ž ž
4000 Ⴜ ⴜ Წ წ U+10EC ц'ил // Tsʼ tsʼ Ǯ ǯ
5000 Ⴝ ⴝ Ჭ ჭ U+10ED ч'ар // Chʼ chʼ Ç̌ ç̌
6000 Ⴞ ⴞ Ხ ხ U+10EE хан /χ/ Kh kh X x
7000 Ⴤ ⴤ Ჴ ჴ U+10F4 кар /q⁽ʰ⁾/ — —
8000 Ⴟ ⴟ Ჯ ჯ U+10EF джан /dʒ/ J j C c
9000 Ⴠ ⴠ Ჰ ჰ U+10F0 hae /h/ H h H h
10000 Ⴥ ⴥ Ჵ ჵ U+10F5 гое /oː/
бацб. /ʕ, ɦ/ 		— —
— — — Ჶ ჶ U+10F6 фі лаз. /f/ — F f
— — — Ჹ ჹ U+10F9 табас. /ɢ/ — —
— — — Ჺ ჺ U+10FA бацб. /ʕ/ — —
— — — — ჼ U+10FC бацб. /◌̃/
назалізація попереднього звука 		— —
— Ⴭ ⴭ Ჽ ჽ U+10FD осет. /æ/ — —
— — — Ჾ ჾ U+10FE абх. /◌ˠ/
веляризація попереднього приголосного звука 		— —
— — — Ჿ ჿ U+10FF абх. /◌ʷ/
лабіалізація попереднього приголосного звука 		— —

Світлини

  • image
    Один з найдавніших зразків грузинської абетки - напис на церкві Болнісі Сіоні в Південній Грузії.
  • image
    Грузинська каліграфія.
  • image
    Осетинський текст, записаний грузинським письмом мхедрулі (осетинський збірник усної народної творчості, 1940 р., Південна Осетія).
  • image
    Абхазька абетка на основі мхедрулі. Використовувалася в 1938 - 1953 роках.
image
Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.

Примітки

  1. Razmadze, Akaki (11 червня 2018). Mtavruli Letters. Medium (англ.). Процитовано 21 липня 2023.
  2. Everson, Michael; Gujejiani, Nika; Razmadze, Akaki (24 січня 2016). Proposal for the addition of Georgian characters to the UCS (PDF). Unicode Technical Committee Document Registry. (PDF) оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 14 червня 2018.
  3. Hewitt, Brian George (1995). Georgian: a structural reference grammar. London Oriental and African language library. Amsterdam: Benjamins. с. 4. ISBN .
  4. Вест, Барбара А. (2010). Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania [Енциклопедія народів Азії й Океанії] (англ.). Infobase Publishing. с. 230. ISBN .
  5. Studiengesellschaft (ÖASG), Österreichisch-Armenische. Werner Seibt, The Creation of the Caucasian Alphabets as Phenomenon of Cultural History. Процитовано 19 квітня 2024.
  6. ე. მაჭავარიანი, მწიგნობრობაჲ ქართული, თბილისი, 1989
  7. კ. დანელია, ზ. სარჯველაძე, ქართული პალეოგრაფია, თბილისი, 1997, გვ. 218–219
  8. გ. აბრამიშვილი, ატენის სიონის უცნობი წარწერები, "მაცნე" (ისტ. და არქეოლოგ. სერია), 1976, No. c2, გვ. 170
  9. კ. დანელია, ზ. სარჯველაძე, ქართული პალეოგრაფია, თბილისი, 1997, გვ. 218
  10. კ. დანელია, ზ. სარჯველაძე, ქართული პალეოგრაფია, თბილისი, 1997, გვ. 219
  11. Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: «Burdzhi Erovnebisa» Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
  12. Rapp, Stephen H. (2003). Studies in medieval Georgian historiography: early texts and Eurasian contexts. Corpus scriptorum Christianorum Orientalium Subsidia. Lovanii: Peeters. с. 19. ISBN .
  13. Rayfield, Donald (2000). The literature of Georgia: a history = Kʿartʿuli literaturis istoria. Caucasus world (англ.) (вид. 2. rev. ed). Surrey: Curzon. ISBN .
  14. Parry, Ken (2010). The Blackwell companion to eastern Christianity. Blackwell companions to religion (англ.). Malden (Mass.) Oxford (Uk): Wiley-Blackwell. с. 139. ISBN .
  15. Conférence internationale d'histoire des sciences du langage, ред. (1999). History of linguistics 1996: selected papers from the seventeenth international conference on the history of the language sciences, Oxford, 12-17 septembre 1996. Amsterdam studies in the theory and history of linguistic science. Amsterdam Philadelphie (Pa.): J. Benjamins. с. 228. ISBN .
  16. Büttner, Ruth; Peltz, Judith, ред. (2006). Mythical landscapes then and now: the mystification of landscapes in search for national identity (англ.). Yerevan: Antares Publ. House. с. 13—52. ISBN .
  17. Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — . — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
  18. Koryun - The life of Mashtots. armenianhouse.org. Процитовано 19 квітня 2024.
  19. Rayfield, Donald (2000). The literature of Georgia: a history = Kʿartʿuli literaturis istoria. Caucasus world (вид. 2. rev. ed). Surrey: Curzon. с. 19. ISBN .
  20. Bowersock, G. W., ред. (2000). Late antiquity: a guide to the postclassical world. Harvard University Press reference library (вид. 2. print). Cambridge: Belknap Press of Harvard Univ. Press. с. 289. ISBN .
  21. Երևանի պետական համալսարան, Հրաչյա Հակոբի (1984). Աղայան, Էդուարդ Բագրատի (ред.). Հայոց գրերը: Հայ մատենագրության պատմություն. Հայագիտական հետազոտությունների մատենաշար (вірм.). Երևան: Հայաստան. с. 391.
  22. Երևանի պետական համալսարան, Հրաչյա Հակոբի (1984). Աղայան, Էդուարդ Բագրատի (ред.). Հայոց գրերը: Հայ մատենագրության պատմություն. Հայագիտական հետազոտությունների մատենաշար (вірм.). Երևան: Հայաստան. с. 391.
  23. Thomson, Robert W., ред. (1996). Rewriting Caucasian history: the medieval Armenian adaptation of the Georgian chronicles; the original Georgian texts and the Armenian adaptation. Oxford Oriental monographs (англ.). Oxford: Clarendon. ISBN .
  24. Rapp, Stephen H. (2003). Studies in medieval Georgian historiography: early texts and Eurasian contexts. Corpus scriptorum Christianorum Orientalium Subsidia (англ.). Lovanii: Peeters. с. 450. ISBN .
  25. Hüning, Matthias; Vogl, Ulrike; Moliner, Olivier (2012). Standard languages and multilingualism in European history. Multilingualism and diversity management. Amsterdam Philadelphia: John Benjamins. ISBN .
  26. Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — М.: Вост. лит., 2008. 676 с. — С. 303—304.
  27. Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba
  28. Cram, David; Linn, Andrew R.; Nowak, Elke (15 грудня 1999). History of Linguistics 1996: Volume 1: Traditions in Linguistics Worldwide (англ.). John Benjamins Publishing. с. 228. ISBN .
  29. Auroux, Sylvain; Koerner, E. F. K.; Niederehe, Hans-Josef; Versteegh, Kees (14 липня 2008). History of the Language Sciences / Geschichte der Sprachwissenschaften / Histoire des sciences du langage. 1. Teilband (англ.). Walter de Gruyter. с. 444. ISBN .
  30. Hüning, Matthias; Vogl, Ulrike; Moliner, Olivier (2012). Standard languages and multilingualism in European history. Multilingualism and diversity management (англ.). Amsterdam Philadelphia: John Benjamins. с. 299. ISBN .
  31. The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
  32. Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
  33. Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
  34. Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
  36. ჳ and უ have the same numeric value (400)

Посилання

  • асомтаврулі та мхедрулі в Юнікоді [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • нусхурі в Юнікоді [ 6 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gruzinski pisemnosti ce tri pisemnosti sho vikoristovuyutsya dlya zapisu kartvelskih i kavkazkih mov asomtavruli nushuri ta mhedruli Popri te sho abetki silno vidriznyayutsya zovnishnim viglyadom yihni bukvi ye vidpovidnikami odne odnogo mayut odnakovi nazvi poznachayut odnakovi zvuki jdut v odnomu poryadku ta istorichno mayut lishe odin rozmir Gruzinska pisemnist gruz დამწერლობა megr ჭარალუაGruzinske slovo damc erloba gruz დამწერლობა pisemnist zapisane z vikoristannyam mhedruliVidabetkaMovikartvelski movi gruzinska mova megrelska mova svanska mova lazska mova bacbijska mova abhazka mova 1938 1954 osetinska mova 1938 1954 Period430 sogodennyaPohodzhennyaDostemenno nevidomo jmovirno na osnovi greckoyi pisemnostiSinajska pisemnistFinikijska pisemnistGrecka pisemnistGruzinska pisemnistSestrinski sistemiVirmenska pisemnist kavkazka pisemnist glagolicya kirilicyaNapryamzliva napravoYunikodU 10A0 U 10FF GruzinskaU 2D00 U 2D2F Gruzinska dodatkovaU 1C90 U 1CBF Gruzinska rozshirenaCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Cya storinka chi rozdil mistit specialni simvoli Yunikodu Yaksho u vas vidsutni neobhidni shrifti deyaki simvoli mozhut vidobrazhatisya nepravilno Mhedruli gruz მხედრული stanom na sogodni ye standartnoyu pisemnistyu yak dlya zapisu gruzinskoyi movi tak i nizki inshih mov nasampered kartvelskih mov Zazvichaj usi bukvi zapisuyutsya v odnomu rozmiri bo pravopis gruzinskoyi movi peredbachaye vikoristannya liter lishe odnogo registru prote inkoli v ozdoblyuvalnih cilyah vikoristovuyut nabir bilshih bukv mhedruli mtavruli gruz მხედრული მთავრული zagolovni bukvi Inshi pisemnosti vijshli z shodennogo vzhitku asomtavruli gruz ასომთავრული ta nushuri gruz ნუსხური vikoristovuyutsya lishe Gruzinskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu u ceremonialnih cilyah dlya zapisu svyashennih tekstiv i v ikonografiyi Chasto ci pisemnosti zastovuyutsya ne lishe okremo a j razom asomtavruli dlya zapisu velikih bukv a nushuri malih bukv Take poyednannya dvoh pisemnostej zvetsya hucuri gruz ხუცური cerkovne pismo Tochne pohodzhennya usih troh gruzinskih pisemnostej lishayetsya nez yasovanim prote poryadok bukv shozhij na poryadok greckih bukv za vinyatkom tih bukv sho poznachayut unikalni gruzinski zvuki Istorichno usi pisemnosti mali 38 bukv odnak mhedruli mistit do 47 bukv z yakih dlya zapisu gruzinskoyi movi vikoristovuyut 33 z nih reshtu vikoristovuyut v inshih movah za potrebi PohodzhennyaIstoriya pohodzhennya gruzinskih pisemnostej malovidoma a sered naukovciv yak z samoyi Gruziyi tak i z inshih krayin nemaye povnoyi zgodi shodo togo za yakih obstavin ta koli same voni vinikli yaki umovi na ce povplivali ta hto same doklavsya do yihnogo stvorennya Asomtavruli Napisi Bir El Kut datovani 430 rokom ye najdavnishoyu pam yatkoyu gruzinskoyi pisemnosti Persha pisemnist sho vikoristovuvalasya dlya zapisu kartvelskih mov ce asomtavruli pershi napisi z vikoristannyam ciyeyi abetki datovani V stolittyam Najdavnishij napis gruzinskoyu movoyu buv zroblenij same asomtavruli u 430 roci Bilshist suchasnih naukovciv povʼyazuyut stvorennya gruzinskih pisemnostej z hreshennyam Iberiyi providnogo z kartlijskih knyazivstv Takim chinom asomtavruli skorishe za vse bula stvorena u promizhku mizh IV i V stolittyami a same mizh pravlinnyam korolya Miriana III u 326 337 rokah yakij dav pochatok hreshennyu kartvelskogo krayu ta stvorennyam napisiv u Bir El Kut sho buli vikarbuvani 430 roku Na korist ciyeyi dumki svidchit te sho vpershe asomtavruli vikoristovuvali dlya perekladu Bibliyi ta inshih svyashennih pisan gruzinskoyu movoyu monahami zi Svyatoyi Zemli ta Gruziyi Pochinayuchi z IH stolittya asomtavruli postupovo znikaye z shodennogo vzhitku a na zaminu yij prihodit yiyi grafichnij riznovid nushuri Ostanni rukopisi zrobleni vinyatkovo z vikoristannyam asomtavruli datovani XI stolittyam Nadali asomtavruli vikoristovuyetsya perevazhno v ozdoblyuvalnih cilyah Asomtavruli chastkovo zbereglasya yak skladova chastina cerkovnoyi pisemnosti hucuri sho vikoristovuyetsya j doteper Nushuri Persha poyava nushuri datovana IH stolittyam Cya pisemnist spochatku vinikla yak grafichnij riznovid asomtavruli odnak zgodom rozvinulasya v okremu pisemnist Najdavnishi napisi zapisani z vikoristannyam ciyeyi abetki viyavleni u Sionskij cerkvi sho znahoditsya u seli poblizu mista Gori u Gruziyi Voni buli zrobleni 835 roku Takozh zbereglisya j rukopisi zapisani ciyeyu pisemnistyu najdavnishi zberezheni zapisi datovani 864 rokom Nushuri stala providnoyu pisemnistyu dlya zapisu kartvelskih mov u X stolitti majzhe povnistyu zaminivshi asomtavruli u shodennomu vzhitku Nushuri chastkovo zbereglasya yak skladova chastina cerkovnoyi pisemnosti hucuri sho vikoristovuyetsya j doteper Pripushennya shodo ranishogo pohodzhennya U naukovomu seredovishi Gruziyi chasto zustrichayetsya dumka pro nabagato davnishe pohodzhennya gruzinskih pisemnostej she u dohristiyansku dobu U 1980 ih rokah profesor Levan Chilashvili viyaviv napisi na asomtavruli u zrujnovanomu misti Nekresi yaki vin datuvav I II stolittyami n e abo I stolittyam do n e Odnak jogo pripushennya ne zdobuli shirokogo viznannya U hronici dobi Serednih Vikiv Zhittya knyaziv Kartli ukladenij na pochatku IH stolittya stverdzhuyetsya sho gruzinsku pisemnist bulo vinajdeno knyazem Parnavazom I pershim pravitelem Iberiyi Jogo pravlinnya pripalo na III stolittya do n e tobto zadovgo do hreshennya Iberiyi U nashi dni ce tverdzhennya vvazhayetsya legendoyu ta bulo vidkinute naukovoyu spilnotoyu cherez vidsutnist arheologichnih znahidok sho mogli b pidtverditi jogo Gruzinskij movoznavec Tamaz Gamkrelidze visunuv inshe pripushennya shodo dohristiyanskogo pohodzhennya pisemnosti Na jogo dumku gruzinska pisemnist utvorilasya pid vplivom aramejskoyi pereklad vislovlyuvannya z odniyeyi movi na inshu takim chinom sho pervinne vislovlyuvannya mozhna odnoznachno ta pravilno vidnoviti abo vid inozemnih pisemnostej sho vikoristovuvalisya dlya zapisu gruzinskih tekstiv u dohristiyansku dobu Amerikanskij naukovec Stiven Rapp vvazhaye sho tverdzhennya pro dohristiyanske pohodzhennya gruzinskih pisemnostej povʼyazani z namagannyami Gruzinskoyi cerkvi sprostuvati prisutnist inozemnogo vplivu nasampered pripushennya sho persha pisemnist dlya kartvelskih mov bula vinajdena virmeninom Mesropom Mashtocom Na dumku navkovcya taki sprobi ye prikladom zastosuvannya iranskoyi modeli zasnovchogo mitu zgidno z yakoyu pervisnim pravitelyam pripisuyut stvorennya osnovnih suspilnih institutiv Virmenskij vpliv Uvazhayetsya sho gruzinska pisemnist pevnoyu miroyu zaznala virmenskogo vplivu odnak u naukovih kolah isnuyut suttyevi rozbizhnosti shodo togo naskilki silnim buv cej vpliv U virmenskih zapisah V VII stolit stvredzhuyetsya sho gruzinsku pisemnist vinajshov virmenskij virshuvalnik i propovidnik hristiyanskoyi viri Mesrop Mashtoc yakomu takozh pripisuyut stvorennya kavkazkoyi ta virmenskoyi pisemnostej Osnovnim dzherelom takih tverdzhen ye istorichni zapisi virmenskogo pismennika ta istorika sho zhiv u V stolitti ta ye avtorom biografiyi Mesropa Mashtoca Na osnovi cih zapisiv virmenskij movoznavec Rachiya Acharyan visunuv pripushennya sho stvorennya gruzinskoyi pisemnosti pripalo na pochatok V stolittya na jogo dumku gruzinsku pisemnist bulo stvoreno Mesropom Mashtocom u 408 roci cherez 4 roki pislya stvorennya virmenskoyi pisemnosti u 404 roci Popri te sho u Gruziyi istorichni praci Koryuna vvazhayutsya nenadijnimi ta nadumanimi Rachiya Acharyan vidkidav bud yaki zakidi shodo nenadijnosti cih zapisiv U naukovih kolah inshih krayin namagayutsya ne vtruchatisya u superechki shodo dostovirnosti istorichnih prac Koryuna cituyuchi yih bez stverdzhennya yihnoyi dostovirnosti Tam takozh shilyayutsya do dumki sho do stvorennya gruzinskoyi pisemnosti mogli buti prichetni hristiyanski propovidniki z Virmeniyi do yakih mig nalezhati i Mesrop Mashtoc Sporidnenist virmenskogo ta gruzinskogo pisma inkoli vidznachali i u Gruziyi Tak tamteshnij movoznavec Nikoloz Mari yakij vivchav filologiyu virmenskoyi gruzinskoyi ta inshih kavkazkih mov u svoyij praci Pro yednist zadach virmeno gruzinskoyi filologiyi stverdzhuvav sho cerkovna pisemnist vzhivana u Gruziyi do HI stolittya duzhe podibna do toyi sho vikoristovuyetsya u Virmeniyi Greckij vpliv Gruzinska pisemnist takozh zaznala suttyevogo vplivu greckoyi abetki abo zh mozhe pohoditi vid neyi napryamu Ideya takoyi sporidnenosti nabula shirokogo viznannya u Gruziyi Sered podibnih ris greckoyi ta gruzinskoyi pisemnostej chasto navodyat identichnij poryadok bukv a takozh yihnye odnakove zvukove ta chislove znachennya Inshi vplivi Deyaki naukovci pripuskayut sho pevni znaki z dohristiyanskoyi dobi gruzinskoyi istoriyi zokrema tamgi mogli stati osnovoyu dlya stvorennya okremih bukv Neshodavni arheologichni znahidki takozh svidchat pro isnuvannya zvʼyazku gruzinskoyi pisemnosti ne lishe z greckoyu abetkoyu a j z semitskimi pisemnostyami zokrema z aramejskoyu abetkoyu BukviOsnovni bukvi Suchasna abetka gruzinskoyi movi mistit 33 bukvi Zelenim kolorom vidileno suchasnij viglyad bukv mhedruli Chislove znachennya Stare pismo Suchasne pismo Nazva Zvuk za IPA asomtavruli nushuri mtavruli mhedruli 1 Ⴀ ⴀ Ა ა an ɑ 2 Ⴁ ⴁ Ბ ბ ban b 3 Ⴂ ⴂ Გ გ gan g 4 Ⴃ ⴃ Დ დ don d 5 Ⴄ ⴄ Ე ე en ɛ 6 Ⴅ ⴅ Ვ ვ vin v 7 Ⴆ ⴆ Ზ ზ zen z 9 Ⴇ ⴇ Თ თ tan t 10 Ⴈ ⴈ Ი ი in i 20 Ⴉ ⴉ Კ კ k an kʼ 30 Ⴊ ⴊ Ლ ლ las l 40 Ⴋ ⴋ Მ მ man m 50 Ⴌ ⴌ Ნ ნ nar n 70 Ⴍ ⴍ Ო ო on ɔ 80 Ⴎ ⴎ Პ პ p ar pʼ 90 Ⴏ ⴏ Ჟ ჟ zhan ʒ 100 Ⴐ ⴐ Რ რ rae r 200 Ⴑ ⴑ Ს ს san s 300 Ⴒ ⴒ Ტ ტ t ar tʼ ႭჃ Ⴓ ⴓ Უ უ un u 500 Ⴔ ⴔ Ფ ფ par p 600 Ⴕ ⴕ Ქ ქ kan k 700 Ⴖ ⴖ Ღ ღ gan ɣ 800 Ⴗ ⴗ Ყ ყ kar qʼ 900 Ⴘ ⴘ Შ შ shin ʃ 1000 Ⴙ ⴙ Ჩ ჩ chin t ʃ 2000 Ⴚ ⴚ Ც ც can t s 3000 Ⴛ ⴛ Ძ ძ dzil d z 4000 Ⴜ ⴜ Წ წ c il t sʼ 5000 Ⴝ ⴝ Ჭ ჭ ch ar t ʃʼ 6000 Ⴞ ⴞ Ხ ხ han x 8000 Ⴟ ⴟ Ჯ ჯ dzhan d ʒ 9000 Ⴠ ⴠ Ჰ ჰ gae h Zastarili bukvi Tovaristvo poshirennya gramotnosti sered gruziniv zasnovane pismennikom Illeyu Chavchavadze u 1879 roci viluchilo 5 bukv z gruzinskoyi abetki yaki stali zajvimi Chislove znachennya Stare pismo Suchasne pismo Nazva Zvuk za IPA asomtavruli nushuri mtavruli mhedruli 8 Ⴡ ⴡ Ჱ ჱ he ɛj 60 Ⴢ ⴢ Ჲ ჲ jota j 400 Ⴣ ⴣ Ჳ ჳ viye wi 7000 Ⴤ ⴤ Ჴ ჴ khar q 10000 Ⴥ ⴥ Ჵ ჵ goe oː ɦ ʔ ჱ he yaka inodi nazivayetsya ei abo e merve 8 e e stala rivnocinnoyu ეჲ ej yak v ქრისტჱ ქრისტეჲ krist ej Hristos ჲ jota yaka takozh nazivayetsya jota vzhivalas zamist ი in pislya golosnoyi ale z chasom i sama stala zvuchati tak samo yak ი in i bula zaminena neyu Tomu ქრისტჱ ქრისტეჲ krist ej Hristos zaraz zapisuyetsya yak ქრისტეი krist ei ჳ viye stala zvuchati tak samo yak ვი vi j bula zaminena cim bukvospoluchennyam yak v სხჳსი gt სხვისი shvisi inshi ჴ khar har stala zvuchati tak samo yak i ხ han i bula zaminena neyu Napriklad ჴლმწიფე stalo ხელმწიფე nezalezhnij ჵ goe vzhivalasya dlya viguku hoi zaraz zapisuyetsya yak ჰოი piznishe dlya peredachi podovzhenogo zvuku oː U gruzinskij movi bilshe ne vikoristovuyetsya u bacbijskij movi poznachaye dzvinkij gortannij frikativnij zvuk ɦ v ukrayinskij movi poznachayetsya bukvoyu g abo gortanne zimknennya ʔ Popri ce dani literi j nini vzhivayutsya v inshih kartvelskih movah de voni poznachayut podibni zvuki Dodatkovi bukvi gruzinskoyi abetki Abetka mhedruli zastosovuvalas takozh i dlya inshih mov okrim gruzinskoyi Tomu do neyi buli dodani dodatkovi bukvi dlya peredachi zvukiv cih mov Chislove znachennya Stare pismo Suchasne pismo Nazva Zvuk za IPA asomtavruli nushuri mtavruli mhedruli Ⴧ ⴧ Ჷ ჷ yun e ɨ Ჸ ჸ elif ʔ Ჶ ჶ fi f Ჹ ჹ ɢ Ჺ ჺ ʔ Ⴭ ⴭ Ჽ ჽ ae Ჾ ჾ ˠ Ჿ ჿ ʷ ჶ fi vikoristovuyetsya v lazkij abetci a takozh vikoristovuvalas v abhazkij ta osetinskij abetkah Vona pohodit vid greckoyi bukvi F phi ჷ shva takozh nazivayetsya yun vikoristovuyetsya dlya zvuku shva e u svanskij ta megrelskij abetkah takozh vikoristovuvalas v abhazkij ta osetinskij abetkah V osetinskij abetci vona peredavala zvuk ɨ ye rivnocinnoyu suchasnij osetinskij kirilichnij bukvi Y y ჸ elifi vikoristovuyetsya dlya gortannogo zimknennya ʔ u svanskij ta megrelskij abetkah Vona ye obernenoyu ყ k ar ჹ perevernuta gan kolis vikoristovuvalas dlya zvuku ɢ v yevangelskij literaturi napisanij dagestanskimi movami ჺ ajn inodi vikoristovuyetsya dlya zvuku ʕ v bacbijskij movi Vona pohodit vid arabskoyi bukvi ع ajn ჽ aen vikoristovuvalas v osetinskij abetci dlya peredachi zvuku ae Ye rivnocinnoyu suchasnij osetinskij kirilichnij bukvi Ӕ ӕ ჾ tverdij znak vikoristovuvalas v abhazkij abetci dlya poznachennya velyarizaciyi poperednogo prigolosnogo zvuk ჿ ogublyuyuchij znak vikoristovuvalas v abhazkij abetci dlya poznachennya labializaciyi poperednogo prigolosnogo zvuku Porivnyalna tablicyaPorivnyalna tablicya usih abetok gruzinskoyi movi Zelenim kolorom vidileno vilucheni bukvi chervonim kolorom dodatkovi bukvi kartvelskih mov buzkovim kolorom dodatkovi bukvi kavkazkih mov Chislo Bukvi Unicode Nazva Zvuki IPA Latinicya asomtvaruli nushuri mtavruli mhedruli Derzhavnij standart Lazska latinicya lazuri 1 Ⴀ ⴀ Ა ა U 10D0 an ɑ svan a ae A a A a 2 Ⴁ ⴁ Ბ ბ U 10D1 ban b B b B b 3 Ⴂ ⴂ Გ გ U 10D2 gan ɡ G g G g 4 Ⴃ ⴃ Დ დ U 10D3 don d D d D d 5 Ⴄ ⴄ Ე ე U 10D4 en ɛ E e E e 6 Ⴅ ⴅ Ვ ვ U 10D5 vin v V v V v 7 Ⴆ ⴆ Ზ ზ U 10D6 zen z Z z Z z 8 Ⴡ ⴡ Ჱ ჱ U 10F1 he eɪ svan eː 9 Ⴇ ⴇ Თ თ U 10D7 tan t ʰ T t T t 10 Ⴈ ⴈ Ი ი U 10D8 in i I i I i 20 Ⴉ ⴉ Კ კ U 10D9 k an kʼ Kʼ kʼ Ǩ ǩ 30 Ⴊ ⴊ Ლ ლ U 10DA las l L l L l 40 Ⴋ ⴋ Მ მ U 10DB man m M m M m 50 Ⴌ ⴌ Ნ ნ U 10DC nar n N n N n 60 Ⴢ ⴢ Ჲ ჲ U 10F2 jota je megr svan laz j Y y 70 Ⴍ ⴍ Ო ო U 10DD on ɔ svan ɔ œ O o O o 80 Ⴎ ⴎ Პ პ U 10DE p ar pʼ Pʼ pʼ P p 90 Ⴏ ⴏ Ჟ ჟ U 10DF zhan ʒ Zh zh J j 100 Ⴐ ⴐ Რ რ U 10E0 rae r R r R r 200 Ⴑ ⴑ Ს ს U 10E1 san s S s S s 300 Ⴒ ⴒ Ტ ტ U 10E2 t ar tʼ Tʼ tʼ T t 400 Ⴣ ⴣ Ჳ ჳ U 10F3 viye uɪ svan w 400 Ⴓ ⴓ Უ უ U 10E3 un u svan u y U u U u Ⴧ ⴧ Ჷ ჷ U 10F7 yun megr svan e oset ɨ 500 Ⴔ ⴔ Ფ ფ U 10E4 par p ʰ P p P p 600 Ⴕ ⴕ Ქ ქ U 10E5 kan k ʰ K k K k 700 Ⴖ ⴖ Ღ ღ U 10E6 gan ɣ Gh gh G g 800 Ⴗ ⴗ Ყ ყ U 10E7 k ar qʼ Qʼ qʼ Q q Ჸ ჸ U 10F8 elif megr svan ʔ 900 Ⴘ ⴘ Შ შ U 10E8 shin ʃ Sh sh S s 1000 Ⴙ ⴙ Ჩ ჩ U 10E9 chin tʃ ʰ Ch ch C c 2000 Ⴚ ⴚ Ც ც U 10EA can ts ʰ Ts ts Ʒ ʒ 3000 Ⴛ ⴛ Ძ ძ U 10EB dzil dz Dz dz Z z 4000 Ⴜ ⴜ Წ წ U 10EC c il Tsʼ tsʼ Ǯ ǯ 5000 Ⴝ ⴝ Ჭ ჭ U 10ED ch ar Chʼ chʼ C c 6000 Ⴞ ⴞ Ხ ხ U 10EE han x Kh kh X x 7000 Ⴤ ⴤ Ჴ ჴ U 10F4 kar q ʰ 8000 Ⴟ ⴟ Ჯ ჯ U 10EF dzhan dʒ J j C c 9000 Ⴠ ⴠ Ჰ ჰ U 10F0 hae h H h H h 10000 Ⴥ ⴥ Ჵ ჵ U 10F5 goe oː bacb ʕ ɦ Ჶ ჶ U 10F6 fi laz f F f Ჹ ჹ U 10F9 tabas ɢ Ჺ ჺ U 10FA bacb ʕ ჼ U 10FC bacb nazalizaciya poperednogo zvuka Ⴭ ⴭ Ჽ ჽ U 10FD oset ae Ჾ ჾ U 10FE abh ˠ velyarizaciya poperednogo prigolosnogo zvuka Ჿ ჿ U 10FF abh ʷ labializaciya poperednogo prigolosnogo zvuka SvitliniOdin z najdavnishih zrazkiv gruzinskoyi abetki napis na cerkvi Bolnisi Sioni v Pivdennij Gruziyi Gruzinska kaligrafiya Osetinskij tekst zapisanij gruzinskim pismom mhedruli osetinskij zbirnik usnoyi narodnoyi tvorchosti 1940 r Pivdenna Osetiya Abhazka abetka na osnovi mhedruli Vikoristovuvalasya v 1938 1953 rokah Tri gruzinski pisemnosti asomtavruli nushuri mhedruli PrimitkiRazmadze Akaki 11 chervnya 2018 Mtavruli Letters Medium angl Procitovano 21 lipnya 2023 Everson Michael Gujejiani Nika Razmadze Akaki 24 sichnya 2016 Proposal for the addition of Georgian characters to the UCS PDF Unicode Technical Committee Document Registry PDF originalu za 11 veresnya 2017 Procitovano 14 chervnya 2018 Hewitt Brian George 1995 Georgian a structural reference grammar London Oriental and African language library Amsterdam Benjamins s 4 ISBN 978 90 272 3802 3 Vest Barbara A 2010 Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania Enciklopediya narodiv Aziyi j Okeaniyi angl Infobase Publishing s 230 ISBN 978 1 4381 1913 7 Studiengesellschaft OASG Osterreichisch Armenische Werner Seibt The Creation of the Caucasian Alphabets as Phenomenon of Cultural History Procitovano 19 kvitnya 2024 ე მაჭავარიანი მწიგნობრობაჲ ქართული თბილისი 1989 კ დანელია ზ სარჯველაძე ქართული პალეოგრაფია თბილისი 1997 გვ 218 219 გ აბრამიშვილი ატენის სიონის უცნობი წარწერები მაცნე ისტ და არქეოლოგ სერია 1976 No c2 გვ 170 კ დანელია ზ სარჯველაძე ქართული პალეოგრაფია თბილისი 1997 გვ 218 კ დანელია ზ სარჯველაძე ქართული პალეოგრაფია თბილისი 1997 გვ 219 Levan Tchilashvili The Pre Christian Georgian Inscription from Nek resi in Burdzhi Erovnebisa Fulcrum of the Nationality Ed Giorgi Gogolashvili Tbilisi 2001 N3 4 ae p 7 8 Rapp Stephen H 2003 Studies in medieval Georgian historiography early texts and Eurasian contexts Corpus scriptorum Christianorum Orientalium Subsidia Lovanii Peeters s 19 ISBN 978 90 429 1318 9 Rayfield Donald 2000 The literature of Georgia a history Kʿartʿuli literaturis istoria Caucasus world angl vid 2 rev ed Surrey Curzon ISBN 978 0 7007 1163 5 Parry Ken 2010 The Blackwell companion to eastern Christianity Blackwell companions to religion angl Malden Mass Oxford Uk Wiley Blackwell s 139 ISBN 978 1 4443 3361 9 Conference internationale d histoire des sciences du langage red 1999 History of linguistics 1996 selected papers from the seventeenth international conference on the history of the language sciences Oxford 12 17 septembre 1996 Amsterdam studies in the theory and history of linguistic science Amsterdam Philadelphie Pa J Benjamins s 228 ISBN 978 90 272 4582 3 Buttner Ruth Peltz Judith red 2006 Mythical landscapes then and now the mystification of landscapes in search for national identity angl Yerevan Antares Publ House s 13 52 ISBN 978 99941 57 34 1 Lenore A Grenoble Language policy in the Soviet Union Springer 2003 ISBN 1 4020 1298 5 P 116 The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop who is also credited with the creation of the Armenian alphabet Koryun The life of Mashtots armenianhouse org Procitovano 19 kvitnya 2024 Rayfield Donald 2000 The literature of Georgia a history Kʿartʿuli literaturis istoria Caucasus world vid 2 rev ed Surrey Curzon s 19 ISBN 978 0 7007 1163 5 Bowersock G W red 2000 Late antiquity a guide to the postclassical world Harvard University Press reference library vid 2 print Cambridge Belknap Press of Harvard Univ Press s 289 ISBN 978 0 674 51173 6 Երևանի պետական համալսարան Հրաչյա Հակոբի 1984 Աղայան Էդուարդ Բագրատի red Հայոց գրերը Հայ մատենագրության պատմություն Հայագիտական հետազոտությունների մատենաշար virm Երևան Հայաստան s 391 Երևանի պետական համալսարան Հրաչյա Հակոբի 1984 Աղայան Էդուարդ Բագրատի red Հայոց գրերը Հայ մատենագրության պատմություն Հայագիտական հետազոտությունների մատենաշար virm Երևան Հայաստան s 391 Thomson Robert W red 1996 Rewriting Caucasian history the medieval Armenian adaptation of the Georgian chronicles the original Georgian texts and the Armenian adaptation Oxford Oriental monographs angl Oxford Clarendon ISBN 978 0 19 826373 9 Rapp Stephen H 2003 Studies in medieval Georgian historiography early texts and Eurasian contexts Corpus scriptorum Christianorum Orientalium Subsidia angl Lovanii Peeters s 450 ISBN 978 90 429 1318 9 Huning Matthias Vogl Ulrike Moliner Olivier 2012 Standard languages and multilingualism in European history Multilingualism and diversity management Amsterdam Philadelphia John Benjamins ISBN 978 90 272 0055 6 N Ya Marr Ob edinstve zadach armyano gruzinskoj filologii Kavkazskij vestnik 1902 No 3 Citiruetsya po Ter Sarkisyanc Istoriya i kultura armyanskogo naroda s drevnejshih vremen do nachala XIX v 2 e izdanie M Vost lit 2008 676 s S 303 304 Gamkrelidze Tamaz 1989 C eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc erloba The alphabetic system of writing and the Old Georgian script Tbilisi Mecniereba Cram David Linn Andrew R Nowak Elke 15 grudnya 1999 History of Linguistics 1996 Volume 1 Traditions in Linguistics Worldwide angl John Benjamins Publishing s 228 ISBN 978 90 272 8382 5 Auroux Sylvain Koerner E F K Niederehe Hans Josef Versteegh Kees 14 lipnya 2008 History of the Language Sciences Geschichte der Sprachwissenschaften Histoire des sciences du langage 1 Teilband angl Walter de Gruyter s 444 ISBN 978 3 11 019400 5 Huning Matthias Vogl Ulrike Moliner Olivier 2012 Standard languages and multilingualism in European history Multilingualism and diversity management angl Amsterdam Philadelphia John Benjamins s 299 ISBN 978 90 272 0055 6 The World s Writing Systems Peter T Daniels The Georgian Alphabet p 367 Akaki Shanidze The Basics of the Georgian language grammar Tbilisi 1973 1980 p 18 Otar Jishkariani Praise of the Alphabet 1986 Tbilisi p 1 Unicode Standard V 6 3 U10A0 p 3 ჳ and უ have the same numeric value 400 Posilannyaasomtavruli ta mhedruli v Yunikodi 25 veresnya 2015 u Wayback Machine angl nushuri v Yunikodi 6 serpnya 2015 u Wayback Machine angl angl

Дата публікації:
Топ