Неогублений голосний середнього ряду високого підняття або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення англ

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення (англ. close central unrounded vowel) — один з голосних звуків, сімнадцятий з .

Номер МФА 317

Кодування

X-SAMPA 1

i"

Зображення

Звучання

noicon

джерело ·

Інколи називається неогубленим середнім високим голосним.

У Міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɨ].
У Розширеному фонетичному алфавіті SAM позначається як [1].

У деяких мовах існує неогублений голосний середнього ряду високо-середнього підняття, який відрізняється злегка нижчим підняттям. У МФА він часто транскрибується як [ɨ̞] чи [ɪ̈], також можлива транскрипція [ɪ̠] чи [ɘ̝]. У багатьох британських словниках цю голосну транскрибують як [ɪ] (відзначаючи її підняття); в американській традиції її часто транскрибують як [ɨ] (відзначаючи її ряд) або [ᵻ] (відзначаючи її підняття і ряд). У третьому виданні Oxford English Dictionary [ᵻ] передає між фонемами /ɪ/ та /ə/.

Властивості

За підняттям — високий, це значить, що язик при його вимовлянні розташований максимально близько до піднебіння, але без притискування (що дало б приголосний).
За рядом — середній, тобто язик розташований у середній позиції порівняно з вимовлянням передніх і задніх голосних
Неогублений — губи при вимовлянні залишаються неокругленими.

В українській мові

У сучасній літературній українській звук [ɨ] відсутній. Існував у давньоруській мові, успадкований нею з праслов'янської, де розвинувся внаслідок процесу кількісного вирівнювання голосних з праіндоєвропейського монофтонга [ū] або дифтонга [eu]). Це підтверджує порівняння праслов'янських лексем з іншими індоєвропейськими: прасл. *synъ («син») — лит. sūnŭs, прасл. *svekry («свекруха») — лат. socrūs, прасл. *rydati («ридати») — лат. rūdere («ревти», «ревіти»), прасл. *byxъ («я був», пор. староцерк.-слов. быхъ, укр. би) — лат. fūi, прасл. *ty («ти») — лат. tu і дав.-гр. σύ. Звук [ŭ], короткий варіант праіндоєвропейського *u, дав у праслов'янській редукований звук *ъ.

У (запису фонетичної реконструкції праслов'янської мови) для позначення цього звука використовується латинська y, цією ж літерою прийнято передавати схожі звуки у практичній латинській транслітерації. У більшості староукраїнських говірок зник приблизно у XI ст., злившись з [і] в один звук [ɪ]. Нині зберігається у деяких західноукраїнських говорах (лемківському, бойківському, надсянському і деяких говірках закарпатського), протиставляючись там [і] і [e].

Позначення

У кирилиці передається літерою «ы» («єри»). Зі слов'янських кириличних абеток ця літера наразі існує лише в російській і білоруській, але вона наявна у багатьох абетках на основі кирилиці для неслов'янських мов (монгольській, казахській та ін.). В українському письмі скасована у XIX ст.
При транслітерації латинкою для передавання [ɨ] прийнято вживати букву «y».
У румунській абетці для позначення звука існують дві літери з «дашками»: «â», «î». Першу («а-циркумфлекс») використовують у середині, другу («і-циркумфлекс») — на початку та наприкінці слів. У румунській кирилиці існувала літера «ы», але практично не використовувалася, замість неї для позначення звука [ɨ] вживалася буква Ѫ («великий юс»). У на місці румунських «â» і «î» вживають «ы».

Див. також: Ы

Приклади

Цей звук, у цілому, не властивий індоєвропейським мовам, але зустрічається (як алофон) у багатьох слов'янських мовах. Він є вельми звичайною окремою фонемою у мовах індіанців Північної і Південної Америки, де часто протиставляється таким близьким до нього звукам, як [i] і [u] — як у живих мовах, так і в реконструйованих прамовах (наприклад, у праутоацтекській).

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Англійська	^[en]		[ɹɨːd]	'грубий'	Замість нього може бути огублений [ʉː], чи дифтонг [ʊʉ̯~əʉ̯].
		hüfᵻ	[xɨβə]	'гарячий'
Ачехська		tupeue	[tupɨə]	'знати'	Так характеризують цей звук деякі мовознавці, інші ж описують його як ближчий до [ɯ].
Білоруська		крыніца	[krɨnitsa]	'джерело'	У ненаголошеному стані може наближатися до [а] (у північно-східних діалектах) або [u] (у поліських діалектах). Див. Білоруська фонетика
Валійська	Північні діалекти		[ɬɨːn]	'картинка'	Див. ^[en]
В'єтнамська		trưa	[ʈɨə˧]	'полудень'	Див.
Гуарані			[ɨʋɨ]	'Земля'
Естонська	Виро	sysar	[sɨsarʲ]	'сестра'
Ірландська		caora	[kɨ̟ːɾˠə]	'вівця'	Певною мірою передній; алофон звука [i] між відкритими приголосними. Див. ^[en]
		fy	[ɸɨ]	'насінина'
		—
Кашмірі		teer	[ˈt̪ɨːr]	'холод'
Китайська	Мандарин	日 rì	[ɻɨ̹˥˩] ^·і	'день'	Див. ^[en]
Латгальська		dyžan	[ˈd̪ɨʒän̪]	'пребагато'	Див. ^[en]
Монгольська		хүчирcode: mon promoted to code: mn	[xutʃʰɨɾɘ̆]	'трудний, складний'
Муїска		hycha	[hɨʂa]	'я'	Див. (Фонетика мови чибча)
Російська			[t̪ɨ] ^·і	'ти'	Зустрічається тільки після твердих приголосних. Див.
Румунська		[înot] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт ()	[ɨˈn̪o̞t̪]	'плаваю'	Див.
	Сібуту	[pɨˈnɨt̪]		'борода'
		nɨ	[nɨ]	'бути кислим'
		[kʼsɨt]		'холод'	Вставний. Не має подовженої пари.
		[eˈsɨ]		'сухе дерево'
Сумі		sü	[ʃɨ̀]	'завдавати болю'	Також його описують як .
Тамільська		ஆனால்	[äːnäːlɨ]	'але'	Вставний голосний, що з'являється в розмовному мовленні після прикінцевих плавних; може також вимовлятися як огублений [ʉ]. Див.
		zu	[zɨ]	'казав'
Удмуртська		ургетэ, ыргетэ	[ɨrgete]	'гуркоче'
Узбецька		qiz	[qɨz]	'дівчинка'	Алофон звука [i].
Українська	Лемківський говір	гримить	[ɦrɨmit]	'гримить'	Див. (Фонетика лемківського говору)
Хауса		—			Алофон звука [i].
Чеська	Деякі діалекти	był	[bɨɫ]	'був'	Зустрічається у деяких , ляських і сілезьких діалектах. Див.
Шведська		[bi] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sv ()	[bɨː]	'бджола'	Зустрічається в діалектах провінцій Нерке і Богуслен, а також у соціалектах Стокгольма й Гетеборга. Див.
		tenaitianronki	[ˈt̪ɨnɐi̞ti̞ɐ̃ɽõ̞ɣi̞]	^[]	Один з алофонів тієї ж фонеми, що й [ɯ] — після передньоязикових приголосних.

Польську літеру «y» часто транскрибують як [ɨ], хоча насправді вона передає закритий варіант неогубленого голосного середнього ряду високо-середнього підняття, іноді для точності транскрибований як [ɘ̟].
Літеру «e» європейського варіанта португальської мови часто представляють як [ɨ], але цей звук являє собою , для точнішої транскрипції якого вживають символи [ɯ̽] (централізований), [ɯ̟] (палаталізований), [ʊ̜].

Примітки

Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996), Phonetic Symbol Guide, Chicago, IL, USA: University of Chicago Press, ISBN (англ.)
Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
Lodge, Ken (2009), A Critical Introduction to Phonetics, Continuum International Publishing Group, ISBN
Asyik, Abdul Gani (1982), The agreement system in Acehnese (PDF), Mon-Khmer Studies, 11: 1—33, архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2013, процитовано 9 листопада 2012
Al-Ahmadi Al-Harbi, Awwad Ahmad (2003), , Umm Al-Qura University Journal of Educational and Social Sciences and Humanities, 15: 9—21, архів оригіналу за 29 липня 2009, процитовано 8 лютого 2016
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2010. Процитовано 8 лютого 2016.
Фанетыка беларускай літаратурнай мовы І. Р. Бурлыка, Л. Ц. Выгонная, Г. В. Лосік, А. І. Падлужны; Рэд. А. І. Падлужны. — Мн. : Навука і тэхніка, 1989. — 335 с. .
Ball, Martin J. (1984), Phonetics for phonology, у Ball, Martin J.; Jones, G.E (ред.), Welsh Phonology, Cardiff: University of Wales Press, ISBN
Ó Sé, Diarmuid (2000), Gaeilge Chorca Dhuibhne (ірл.), Dublin: Institiúid Teangeolaíochta Éireann, ISBN
Koshur: Spoken Kashmiri: A Language Course: Transcription. Процитовано 16 січня 2016.
Nau, Nicole (2011), A short grammar of Latgalian, Munich: Lincom Europa, ISBN
Iivonen, Antti; Harnud, Huhe (2005), Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish, Mongolian and Udmurt, Journal of the International Phonetic Association, 35 (1): 59—71, doi:10.1017/S002510030500191X
Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press
Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
Hargus, Sharon; Beavert, Virginia (2002), Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin, International Journal of American Linguistics, 68 (3): 316—340, doi:10.1086/466492
Firestone, Homer L. (1965), Description and classification of Sirionó: A Tupí-Guaraní language., Janua linguarum, Series Practica, № 16, London: Mouton & Co
Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN
Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (3): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
Keane, Elinor (2004), Tamil, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 111—116, doi:10.1017/S0025100304001549
Keane, (2004), с. 114.
Tench, Paul (2007), Tera, Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 228—234, doi:10.1017/s0025100307002952
ru:ургетыны, Удмуртско-русский словарь (російська)
Schuh, Russell G.; Yalwa, Lawan D. (1999), Hausa, Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, с. 90—95, ISBN
Valenzuela, Márquez Pinedo & Maddieson (2001:283)
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223

Джерела

Abdel-Massih, Ernest T. (1971), A Reference Grammar of Tamazight, Ann Arbor: University of Michigan
Altendorf, Ulrike; Watt, Dominic (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN
Blankenship, Barbara; ; Bhaskararao, Peri; Chase, Nichumeno (1993), Phonetic structures of Khonoma Angami, у (ред.), Fieldwork studies of targeted languages, т. 84, Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group, с. 127—141
Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
Campbell, Lyle; Kaufman, Terrence; Smith-Stark, Thomas C (1986), Meso-America as a linguistic area, Language, 62 (3): 530—570, doi:10.2307/415477, JSTOR 415477

Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN
Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005), (PDF), Routledge, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2014
Gordon, Matthew J.; (1996), The phonetics of Paici, у (ред.), UCLA working papers in phonetics: Fieldwork studies of targeted languages IV, т. 93, Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group, с. 111—124
Ido, Shinji (2014), Bukharan Tajik, Journal of the International Phonetic Association, 44 (1): 87—102, doi:10.1017/S002510031300011X
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Kruspe, Nicole; Hajek, John (2009), Mah Meri, Journal of the International Phonetic Association, 39 (2): 241—248, doi:10.1017/S0025100309003946
Lass, Roger (2002), South African English, у Mesthrie, Rajend (ред.), Language in South Africa, Cambridge University Press, ISBN
Mott, Brian (2012), Traditional Cockney and popular London speech, Dialectologia, RACO (Revistes Catalanes amb Accés Obert), 9: 69—94, ISSN 2013-2247
Ní Chasaide, Ailbhe (1999), Irish, Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, с. 111—16, ISBN
Olson, Kenneth S. (2004), Mono (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 233—238, doi:10.1017/S0025100304001744
Pearce, Mary (2011), Kera, Journal of the International Phonetic Association, 41 (2): 249—258, doi:10.1017/S0025100311000168
Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996), Phonetic Symbol Guide, Chicago, IL, USA: University of Chicago Press, ISBN
Riad, Tomas (2014), The Phonology of Swedish, Oxford University Press, ISBN
Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013), Mapudungun, Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 87—96, doi:10.1017/S0025100312000369
Sarlin, Mika (2014 (first published 2013)), Sounds of Romanian and their spelling, Romanian Grammar (вид. 2nd), Helsinki: Books on Demand GmbH, с. 16—37, ISBN
Valenzuela, Pilar M.; Márquez Pinedo, Luis; Maddieson, Ian (2001), Shipibo, Journal of the International Phonetic Association, 31 (2): 281—285, doi:10.1017/S0025100301002109
Wells, John C. (1982). Accents of English. Volume 3: Beyond the British Isles (pp. i–xx, 467—674). Cambridge University Press.
Wendel, Åsa; Wendel, Dag (1978), (PDF), Studies in Philippine Linguistics, 2 (1): 191—203, архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2015, процитовано 8 березня 2017
Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999), Turkish (PDF), Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 154—158, ISBN

[1] Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996), Phonetic Symbol Guide, Chicago, IL, USA: University of Chicago Press, ISBN (англ.)

[2] Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене

[Lodge-3] Lodge, Ken (2009), A Critical Introduction to Phonetics, Continuum International Publishing Group, ISBN

[4] Asyik, Abdul Gani (1982), The agreement system in Acehnese (PDF), Mon-Khmer Studies, 11: 1—33, архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2013, процитовано 9 листопада 2012

[5] Al-Ahmadi Al-Harbi, Awwad Ahmad (2003), , Umm Al-Qura University Journal of Educational and Social Sciences and Humanities, 15: 9—21, архів оригіналу за 29 липня 2009, процитовано 8 лютого 2016

[6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2010. Процитовано 8 лютого 2016.

[7] Фанетыка беларускай літаратурнай мовы І. Р. Бурлыка, Л. Ц. Выгонная, Г. В. Лосік, А. І. Падлужны; Рэд. А. І. Падлужны. — Мн. : Навука і тэхніка, 1989. — 335 с. .

[8] Ball, Martin J. (1984), Phonetics for phonology, у Ball, Martin J.; Jones, G.E (ред.), Welsh Phonology, Cardiff: University of Wales Press, ISBN

[muir-9] Ó Sé, Diarmuid (2000), Gaeilge Chorca Dhuibhne (ірл.), Dublin: Institiúid Teangeolaíochta Éireann, ISBN

[10] Koshur: Spoken Kashmiri: A Language Course: Transcription. Процитовано 16 січня 2016.

[11] Nau, Nicole (2011), A short grammar of Latgalian, Munich: Lincom Europa, ISBN

[Iivonen-12] Iivonen, Antti; Harnud, Huhe (2005), Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish, Mongolian and Udmurt, Journal of the International Phonetic Association, 35 (1): 59—71, doi:10.1017/S002510030500191X

[13] Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press

[14] Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344

[15] Hargus, Sharon; Beavert, Virginia (2002), Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin, International Journal of American Linguistics, 68 (3): 316—340, doi:10.1086/466492

[16] Firestone, Homer L. (1965), Description and classification of Sirionó: A Tupí-Guaraní language., Janua linguarum, Series Practica, № 16, London: Mouton & Co

[17] Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN

[18] Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (3): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254

[19] Keane, Elinor (2004), Tamil, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 111—116, doi:10.1017/S0025100304001549

[FOOTNOTEKeane2004114-20] Keane, (2004), с. 114.

[21] Tench, Paul (2007), Tera, Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 228—234, doi:10.1017/s0025100307002952

[22] ru:ургетыны, Удмуртско-русский словарь (російська)

[sy-23] Schuh, Russell G.; Yalwa, Lawan D. (1999), Hausa, Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, с. 90—95, ISBN

[val283-24] Valenzuela, Márquez Pinedo & Maddieson (2001:283)

[25] Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191

[26] Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223