Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чибча або Муїска (muysccubun) — мертва південноамериканська мова, поширена на території сучасної Колумбії до XIX ст., коли зазнала повного занепаду, та на її території була поширена іспанська мова.
| Чибча | |
|---|---|
| Muysccubun | |
 поширення мови чибча | |
| Поширена в |  Колумбія (центральні райони) |
| Носії | † вимерла |
| Писемність | відсутня |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | chb |
| ISO 639-3 | chb |
Історія
Була власною мовою народа відомого як чибча-муїска. Протягом свого існування не набула форм писемності, залишаючись усною. Поширена була скрізь по землям муїсків (сучасні колумбійські департаменти Бояка, Кундинамарка, Сантадер). На ній створювалися пісні, легенди та міфи цього народу.
В часи іспанського загарбання муїски легко засвоювали іспанські слова, і цією своєю здатністю дивували ще Гонсало Хіменеса де Кесаду та інших конкістадорів. Покоління індіанців, яке народилися після Конкісти, в часи колоніальної влади, без допомоги вчителів легко опанувало мовою завойовників. Наприкінці XVI ст. муїски вже вільно висловлювалися по-іспанськи на ринках і ярмарках, у приймальні королівського суду, сповідалися священикам в католицькій церкві. Водночас у 1580 році мову чибча за наказом короля Філіппа II викладали на кафедрі мов при Королівській Аудієнсії в Боготі. У 1581 році в заснованій архієпископом Луїсом Сапатою де Карденасом семінарії Сан-Луїс. У 1614 році — також в коледжі Сан-Бартоломе.
Водночас перші іспанські хроністи й особливо католицькі місіонери намагалися вивчити мову чибча. У 1619 році вийшла перша граматика цієї мови, складена Бернардо де Луго. Джерелами з вивчення є манускрипти 158 BNC, 2922 BPRM, 2923 BPRM, 2924 BPRM.
Разом з тим за свідченнями іспанських чиновників вже у 1750-х роках у публічних місцях мова чибча зникла. Рідну мову індіанець міг почути лише у своїй родині, в тісному колі родичів. Через 200 років мова муїска згасла і там: навіть колискові пісні матери-індіянки співали іспанською. Цьому сприяв наказ (королівське письмо, фактично закон) іспанського короля Карла III у 1770 році щодо поширення іспанської мови в усіх колоніях. Мова чибча повністю вийшла з ужитку на початку XIX ст., хоча збереглися деякі особливості, так званні муїскинізми. Лише у 1991 році з прийняттям нової конституції Колумбії цей закон було скасовано.
Натепер зусиллями науковців та громадськості здійснюються заходи з відродження мови муїска (відкриті деякі класи та 1 школи на 150 осіб), втім вони не мають значного результату. У 2008 році кафедрою антропології Національного університету Колумбії започатковано проект «Muysccubun».
Характеристика
Фонологія
| Голосні переднього ряду | Голосні середнього ряду | Голосні заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Голосні високого піднесення | i (i, j, y) | ɨ (ɣ, y, i, e, Ø) | u u, v, gu |
| Голосні середнього піднесення | e (e) | o (o, u) | |
| Голосні низького піднесення | a (а) |
| Губний | Ясенний | Середньопіднебінний | Задньоязиковий | Гортанний | |
|---|---|---|---|---|---|
| Проривний глухий | p | t | k (c, q, qu) | ' (h) | |
| Проривний дзвінкий | b | g | |||
| Носовий | m | n | η (ng) | ||
| Щілинний глухі | f | s | ŝ (ch) | ||
| Глухий заясенний африкат | ts, tʂ (z, ç) | ||||
| Одноударний | ɾ (r) | ||||
| w (hu) |
Граматика
Відмінювання за відмінками було однаковим для прикметників і для іменників. Відмінки утворювалися додаванням частинок і слів до називного відмінку: -epqua, -ipqua (родовий), -guaca (давальний), -ca (знахідний), перед словом додається O (кличний),-ná, -bhôzha (орудний). Рід впізнається за значенням і за контекстом. Він застосовується до тварин і до розумних і нерозумних істот, а також птахів, але не до рослин та інших предметів.
Іменники бувають основні і похідні (слово suâ (сонце) є основним, а suê (людина сонця) — похідне); прості і складові (останні в географічних назвах та іменах).
В мові муїска 9 займенників (я-хича, ти-муе, той-ас, цей-шіс, те-ис, я або мій-ши, я або мій-і, ти або твій-ум, його-а), що відмінюються. При їх додавання до об'єкту або дієслова значення цього складногослова набуває нового змісту, дієслово відмінюється.
Джерела
- http://muysca.cubun.org/
- Lengua muisca está más presente de lo que se cree
- Adelaar, Willem (2004). The Languages of the Andes. Cambridge University Press. .
- Alvar, M. (2000) América la lengua, Valladolid: Universidad de Valladolid, Secretariado de Publicaciones e Intercambio Editorial
- Constenla Umaña, A. (1984) Los fonemas del muisca, en Estudios de lingüística chibcha, t. iii, pp. 65-111
- Larrucea de Tovar, C. & Tovar, A. (1984) Catálogo de las lenguas de América del Sur, Madrid: Gredos
Посилання
- Мова чибча на сайті Glottolog 3.0: Language: Chibcha [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова чибча на сайті WALS Online: Language Muisca [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chibcha abo Muyiska muysccubun mertva pivdennoamerikanska mova poshirena na teritoriyi suchasnoyi Kolumbiyi do XIX st koli zaznala povnogo zanepadu ta na yiyi teritoriyi bula poshirena ispanska mova ChibchaMuysccubunposhirennya movi chibchaPoshirena v Kolumbiya centralni rajoni Nosiyi vimerlaPisemnist vidsutnyaKlasifikaciya Chibchanska movna sim ya Shidna grupaOficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 chbISO 639 3 chbIstoriyaBula vlasnoyu movoyu naroda vidomogo yak chibcha muyiska Protyagom svogo isnuvannya ne nabula form pisemnosti zalishayuchis usnoyu Poshirena bula skriz po zemlyam muyiskiv suchasni kolumbijski departamenti Boyaka Kundinamarka Santader Na nij stvoryuvalisya pisni legendi ta mifi cogo narodu V chasi ispanskogo zagarbannya muyiski legko zasvoyuvali ispanski slova i ciyeyu svoyeyu zdatnistyu divuvali she Gonsalo Himenesa de Kesadu ta inshih konkistadoriv Pokolinnya indianciv yake narodilisya pislya Konkisti v chasi kolonialnoyi vladi bez dopomogi vchiteliv legko opanuvalo movoyu zavojovnikiv Naprikinci XVI st muyiski vzhe vilno vislovlyuvalisya po ispanski na rinkah i yarmarkah u prijmalni korolivskogo sudu spovidalisya svyashenikam v katolickij cerkvi Vodnochas u 1580 roci movu chibcha za nakazom korolya Filippa II vikladali na kafedri mov pri Korolivskij Audiyensiyi v Bogoti U 1581 roci v zasnovanij arhiyepiskopom Luyisom Sapatoyu de Kardenasom seminariyi San Luyis U 1614 roci takozh v koledzhi San Bartolome Vodnochas pershi ispanski hronisti j osoblivo katolicki misioneri namagalisya vivchiti movu chibcha U 1619 roci vijshla persha gramatika ciyeyi movi skladena Bernardo de Lugo Dzherelami z vivchennya ye manuskripti 158 BNC 2922 BPRM 2923 BPRM 2924 BPRM Razom z tim za svidchennyami ispanskih chinovnikiv vzhe u 1750 h rokah u publichnih miscyah mova chibcha znikla Ridnu movu indianec mig pochuti lishe u svoyij rodini v tisnomu koli rodichiv Cherez 200 rokiv mova muyiska zgasla i tam navit koliskovi pisni materi indiyanki spivali ispanskoyu Comu spriyav nakaz korolivske pismo faktichno zakon ispanskogo korolya Karla III u 1770 roci shodo poshirennya ispanskoyi movi v usih koloniyah Mova chibcha povnistyu vijshla z uzhitku na pochatku XIX st hocha zbereglisya deyaki osoblivosti tak zvanni muyiskinizmi Lishe u 1991 roci z prijnyattyam novoyi konstituciyi Kolumbiyi cej zakon bulo skasovano Nateper zusillyami naukovciv ta gromadskosti zdijsnyuyutsya zahodi z vidrodzhennya movi muyiska vidkriti deyaki klasi ta 1 shkoli na 150 osib vtim voni ne mayut znachnogo rezultatu U 2008 roci kafedroyu antropologiyi Nacionalnogo universitetu Kolumbiyi zapochatkovano proekt Muysccubun HarakteristikaFonologiya Golosni Golosni perednogo ryadu Golosni serednogo ryadu Golosni zadnogo ryaduGolosni visokogo pidnesennya i i j y ɨ ɣ y i e O u u v guGolosni serednogo pidnesennya e e o o u Golosni nizkogo pidnesennya a a Prigolosni Gubnij Yasennij Serednopidnebinnij Zadnoyazikovij GortannijProrivnij gluhij p t k c q qu h Prorivnij dzvinkij b gNosovij m n h ng Shilinnij gluhi f s ŝ ch Gluhij zayasennij afrikat ts tʂ z c Odnoudarnij ɾ r w hu Gramatika Vidminyuvannya za vidminkami bulo odnakovim dlya prikmetnikiv i dlya imennikiv Vidminki utvoryuvalisya dodavannyam chastinok i sliv do nazivnogo vidminku epqua ipqua rodovij guaca davalnij ca znahidnij pered slovom dodayetsya O klichnij na bhozha orudnij Rid vpiznayetsya za znachennyam i za kontekstom Vin zastosovuyetsya do tvarin i do rozumnih i nerozumnih istot a takozh ptahiv ale ne do roslin ta inshih predmetiv Imenniki buvayut osnovni i pohidni slovo sua sonce ye osnovnim a sue lyudina soncya pohidne prosti i skladovi ostanni v geografichnih nazvah ta imenah V movi muyiska 9 zajmennikiv ya hicha ti mue toj as cej shis te is ya abo mij shi ya abo mij i ti abo tvij um jogo a sho vidminyuyutsya Pri yih dodavannya do ob yektu abo diyeslova znachennya cogo skladnogoslova nabuvaye novogo zmistu diyeslovo vidminyuyetsya Dzherelahttp muysca cubun org Lengua muisca esta mas presente de lo que se cree Adelaar Willem 2004 The Languages of the Andes Cambridge University Press ISBN 978 0 521 36275 7 Alvar M 2000 America la lengua Valladolid Universidad de Valladolid Secretariado de Publicaciones e Intercambio Editorial Constenla Umana A 1984 Los fonemas del muisca en Estudios de linguistica chibcha t iii pp 65 111 Larrucea de Tovar C amp Tovar A 1984 Catalogo de las lenguas de America del Sur Madrid GredosPosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi movoyu chibcha Mova chibcha na sajti Glottolog 3 0 Language Chibcha 12 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova chibcha na sajti WALS Online Language Muisca 12 serpnya 2017 u Wayback Machine angl